• Шпажист Ігор Рейзлін виборов «бронзу» на Олімпійських іграх — це уже друга медаль України на змаганнях. Він став єдиним українським шпажистом у Токіо, який пройшов у півфінал змагань. Першу медаль для України на Олімпіаді у Токіо здобула дзюдоїстка Дар’я Білодід. Це перша в історії незалежної України нагорода у жіночому дзюдо. Її спортсменка виборола у категорії до 48 кг. Це перша олімпійська медаль для самої Дар’ї — 20-річна дзюдоїстка досі не виступала на Олімпіаді.
• Четверо людей — у лікарнях, одна — загинула: мікроавтобус з українцями у Польщі потрапив у ДТП. Через аварію біля міста Радомсько постраждали сім українців, один з них помер. ДТП за участю мікроавтобуса Volkswagen Transporter та легкового автомобіля Nissan — водій останнього у нетверезому стані виїхав на зустрічну смугу. Зараз поліція проводить розслідування.
• Бельгію накрили потужні повені. Країну 24 липня поглинула хвиля повеней після сильних дощів. Негода торкнулася понад 10 населених пунктів. Через зливу у місті Намюр відбувся селевий зсув. У місті Дінан вода змивала авто. Останні заблокували залізничний переїзд. Наразі повідомлень про жертв немає. Нагадаємо, такі ж масштабні повені відбулися у Бельгії тиждень тому. 
• Американець, який насміхався над вакцинами проти коронавірусу, помер від нього. Стівен Хармон, член протестантської церкви Hillsong, був антивакцинатором та жартував про щеплення. Свою позицію він висвітлював на власних сторінках в Інстаграмі та Твіттері, де мав близько 7 тисяч підписників. Він лікувався від пневмонії та Covid-19 у лікарні у передмісті Лос-Анджелеса, де і помер.
• 12 метрів — гелікоптер NASA пролетів на Марсі на рекордній висоті. Вертоліт уперше летів на цій висоті і уперше здолав відстань 1,6 км. Це був його десятий політ. Гелікоптер розвідує маршрут для марсоходу «Наполегливість». Нагадаємо, останній приземлився на Марсі ще 18 лютого, він вивчатиме ландшафт планети протягом 2 років.

Фото: sport.24tv.ua, champion.com.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Зараз людей щеплять одразу в місцях перетину кордону біля пунктів пропуску «Медика-Шегині», «Гребенне-Рава-Руська» та «Дорогуськ-Ягодин». Пункти тестування та вакцинації діють цілодобово.

Польські медики кажуть, що якщо нема черг, людину можуть обслужити всього за 30-40 хвилин: близько 15 хвилин на тест і ще 15 — на заповнення анкети, отримання електронного направлення і власне вакцинації. Щеплять людей сертифікованими вакцинами Pfizer, AstraZeneca, Moderna і Janssen (Johnson & Johnson). За словами тих, хто щепився в одному з цих пунктів, людям можна обирати виробника вакцини. Другу дозу можна отримати у будь-якому місці, не прив’язуючись до місця першої вакцинації.

Що далі? Згодом планують відкрити мобільний пункт вакцинації біля «Корчова-Краківець» — у Замєхуві, за 30 км від кордону. Коли почнуть вакцинувати на пунктах пропуску «Долгобичув-Угринів» та «Будомєж-Грушів» — наразі невідомо.

Фото: slovoidilo.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

• США хоче надати Україні летальну зброю та 300 мільйонів доларів і не сприймає на свій рахунок заяви Путіна. Комітет із міжнародних справ США підтримав законопроєкт, згідно з яким щорічна військова допомога Україні збільшиться до трьохсот мільйонів доларів (майже 9 мільярдів гривень). Окрім того, Сполучені Штати Америки нададуть Україні і летальну зброю. За словами української посолки у США Оксани Макарової, документ про допомогу представники комітету підтримали одноголосно. Щоб його остаточно схвалили, проєкт має підтримати Конгрес і підписати президент. За словами речниці Білого Дому Джен Джен Псакі США не сприймають «будь-що» сказане Путіним на їхню адресу. Так жінка відреагувала на заяву Путіна, в якій він порівняв країни Заходу з персонажем книжки Кіплінга «Мауглі» тигром Шерханом, навколо якого, за словами Путіна, крутяться «дрібні шакали» і «підвивають, намагаючись задобрити свого суверена». Псакі додала, що санкції США стосовно Росії є сигналом, що дії РФ не залишаться без наслідків. Однак жінка підкреслила, що Вашингтон намагається встановити «стабільні і передбачувані» відносини з Кремлем.
• Чехія планує розірвати з Росією договір про дружбу та співробітництво. Верхня палата парламенту Чехії визнала вибухи у Врбетицях у 2014 році актом тероризму. За даними чеських спецслужб, до вибухів причетна Росія. Сенатори закликали чеський уряд розірвати договір про дружбу з Росією і скоротити до однієї людини кількість співробітників російського посольства у столиці Чехії. Перед тим до аналогічних заходів чеський уряд закликала нижня палата чеського парламенту. Напередодні Чехія попросила Росію переглянути її рішення про випрвадження двадцяти співробітників чеського посольства. Ми писали про це тут. Якщо ж ні, то Чехія скоротить кількість російських дипломатів у Празі до п’яти. Прессекретар Кремля Дмитро Пєсков заявив у відповідь, що з Росією не можна говорити «у стилістиці вимог».
• Литва, Польща і Україна засудили агресію Росії у спільній заяві. Віцеспікер Сейму Литви Паулюс Саударґас, віцемаршалка Сейму Польщі Малгожата-Марія Гошевська та перший заступник голови Верховної ради України Руслан Стефанчук, підписали спільну заяву про підтримку України та засудили агресивні дії Росії.
  Цитата. «Браття, ви не самі. Ми на власні очі сьогодні побачили проблему, яка є не лише вашою проблемою, а й проблемою всієї Європи і всього світу. Це не двосторонній конфлікт, це агресія однієї сторони, і ця сторона — Росія. Ми хочемо об’єднати усі наші зусилля, щоб цей конфлікт погасити і щоб Україна відновила цілісність своїх кордонів. Ми побачили сьогодні страшну картину, і разом маємо це зупинити!», — так висловився пан Паулюс Саударґас, підсумовуючи перший день візиту віцеспікерів українського, польського та литовського парламентів до Донецької області.
  Цитата. «На жаль, я бачила вже не одну війну. Я спостерігала бойові дії не лише тут, в Україні, а й у Грузії. На мою думку, їх об’єднує дві речі: страшна гнітюча тиша, яка панує зараз там, де колись вирувало життя; і винуватець цього — Російська Федерація, саме вона принесла біль, руйнування і спустошення на ці землі», — сказала віцемаршалка польського Сейму пані Малгожата-Марія Гошевська.

• Кулеба відреагував на заяву Путіна про те, що Росія перетинатиме чужі червоні лінії. Очільник українського МЗС пояснив, які він розуміє слова керівника держави-агресора.
  Цитата. «Я сприймаю послання Путіна так: «Ми будемо перетинати ваші червоні лінії, але вам не дозволено перетинати наші, і ми будемо визначати, де наші червоні лінії», — сказав міністр закордонних справ України.
  Контекст. Під час послання до Федеральних зборів Росії Володимир Путін висловився: «Сподіваюсь, що нікому не спаде на думку перейти «червону лінію» щодо Росії. А де вона проходитиме, це ми будемо визначати в кожному конкретному випадку самі».
  Тому пан Кулеба вважає, що реакція Заходу на слова Путіна є вельми важливою, бо саме Захід може перешкодити початку нового етапу російсько-української війни.
• Український консул Олександр Сосонюк виїхав із Росії. Перед цим російські спецслужби затримали Сосонюка у Санкт-Петербурзі. Російські міліціонери переконані, що дипломат отримував інформацію закритого характеру з баз даних правоохоронних органів Росії. В Україні ці звинувачення відкидають та у відповідь на провокацію висилають старшого дипломата посольства Росії. Після короткої відпустки Олександр Сосонюк планує повернутися до роботи в українському МЗС.

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики.

Українська легкоатлетка здобула золото зі стрибків у довжину на чемпіонаті Європи. Марина Бех-Романчук здобула золоту медаль на чемпіонаті Європи в приміщенні. Це перша золота медаль збірної України з жіночих стрибків у довжину на зимових чемпіонатах Європи. Перемогу спортсменка здобула, коли досягла позначки 6,92 метра. Цей показник на 4 сантиметри менший, ніж особистий рекорд української атлетки. Щодо інших спортивних перемог України, то Юлія Джима виборола друге місце в жіночому спринті в межах восьмого етапу Кубка світу з біатлону, який відбувся 6 березня у Чехії.

Оновлені дані про аварію українського автобуса оприлюднили у Польщі. Внаслідок ДТП за участю українського рейсового автобуса загинули 5 людей: три жінки і двоє чоловіків. У кількох лікарнях перебуває 29 потерпілих, 14 із них у важкому стані. Загалом поранених було 39 із 57 людей в автобусі (включно з двома водіями). Усі є громадянами України. 24 пасажири уже вирушили в Україну. Обидва водії автобусу були тверезі. В них узяли аналізи щодо наявності наркотичних та інших заборонених речовин, попередні результати — негативні. Нагадаємо, рейсовий автобус «Познань-Херсон» у ніч на 6 березня потрапив в аварію.

Далай-лама та його оточення зробили щеплення від коронавірусу. 85-річний духовний лідер Далай-лама зробив першу ін’єкцію вакцини від коронавірусу Covishield. Саме цим препаратом вакцинують українців. Після щеплення Далай-лама закликав людей наслідувати його приклад та вакцинуватися від коронавірусу.

Цифра добірки: 800 тисяч доларів. За стільки хочуть придбати перший твіт засновника Twitter. Засновник соцмережі Джек Дорсі виставив на аукціон Valuables свій перший твіт, зроблений 21 березня 2006 року: «just setting up my twttr» (Просто налаштовую свій Twitter). За цей допис уже готові віддати 800 тисяч доларів. Переможець аукціону отримає цифровий унікальний сертифікат твіта, підписаний його автором. Його можна буде перепродати. 

Новий альбом Святослава Вакарчука «Оранжерея» з’явився у вільному доступі. Збірку співак присвятив своєму покійному батьку. Саме 6 березня останній міг відсвяткувати свій день народження. До «Оранжереї» увійшли більше десятка пісень: кілька нових, які написав Святослав Вакарчук, а також «домашні» версії пісень «Океану Ельзи». Серед пісень, які увійшли до альбому — «Крок до неба», «Зоре моя», «Оберіг», «Понад усе», «Лиш для нас», «Без причини», «Моє серце»,, «Вогонь», «Не зачиняй в спальні вікно», «Саме та», «Диво», «Знову». Альбом можна послухати тут.

Фото: noc-ukr.org

Контекст: що відбувається?

22 жовтня Конституційний Трибунал у Польщі 13 голосами проти двох постановив, що припис про можливість переривання вагітності через генетичні вади чи хворобу плоду є неконституційним, бо порушує право плоду на життя.

За новою постановою (яка ще не набула чинності), аборт дозволений лише у випадку зґвалтування, інцесту або загрози здоров’ю та життю матері. Але минулоріч за такими показниками у Польщі зробили лише 40 абортів. Саме тому це рішення виглядає як повна заборона.

Жінки і чоловіки не погоджуються з такими обмеженнями. Вони масово виходять на вулиці, влаштовують протести, зривають богослужіння в католицьких храмах, адже церква теж проти абортів і має вплив на уряд. Через спротив людей постанову про заборону абортів публікувати не поспішають, бо невідомо, чи зупиняться протести після остаточного її узаконення.

Детальніше про те, як було раніше, що поляки взагалі думають про аборти й чи можливі компроміси читайте в нашому матеріалі за посиланням.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: eurointegration.com.ua

Що трапилося?

22 жовтня Конституційний Трибунал у Польщі 13 голосами проти двох постановив, що припис про можливість переривання вагітності через генетичні вади чи хворобу плоду є неконституційним, бо порушує право плоду на життя.

Тому відтепер аборт дозволений лише у випадку зґвалтування, інцесту або загрози здоров’ю та життю матері. Але минулоріч за такими показниками у Польщі зробили лише 40 абортів. Саме тому це рішення виглядає як повна заборона. 

Чому це небезпечно?

Польська влада фактично прирекла тих жінок, чия дитина не може народитися здоровою, і часто є нездатною до життя поза організмом матері, на психічні та фізичні страждання.

Чи пропонує польська влада якусь допомогу таким жінкам?

Для матерів важкохворих немовлят є програма «За життям». Вона передбачає виплату тисячі євро після народження. Водночас у Польщі немає мережі відповідних лікувальних закладів, інтернатів, гідної соціальної допомоги.

А як було раніше?

З 1993 року у Польщі існував так званий «аборційний компроміс»: переривання вагітності було заборонене, але процедуру можна здійснити у трьох випадках — коли вагітність є наслідком інцесту чи зґвалтування, загрожує життю або здоров’ю матері, або плід має важкі генетичні вади і невиліковні хвороби.

Як польське суспільство раніше ставилося до абортів?

 У 2019-му році 53% опитаних поляків погодилися з тим, що жінки можуть мати доступ до абортів до 12-го тижня вагітності без огляду на причини. Понад дві третини поляків вважали прийнятним аборт, якщо жінка завагітніла у випадку зґвалтування або вагітність загрожувала здоров’ю матері, понад половина — якщо плід має важкі генетичні вади. Проти аборту виступали менше третини опитаних.

Як тепер польське суспільство відреагувало на таке рішення?

У ніч на 23 жовтня понад тисяча поляків протестувала під Конституційним трибуналом, офісом правлячої партії «Право і справедливість» (ПіС) та під приватним будинком лідера партії, віднедавна віцепрем’єра Ярослава Качинського. На підході до дому Качинського протест переріс у сутички з поліцією, проти маніфестантів застосували перцевий газ. Кільканадцять осіб затримали.

28 жовтня відбувся загальнонаціональний протест. Через це деякі роботодавці, включаючи школи, оголосили вихідний день, щоб люди могли приєднатися до протестів, запланованих по всій Польщі у другій половині дня і ввечері.

Як протестують проти заборони абортів?

Минулих вихідних двадцять молодих жінок і чоловіків зібралися перед вівтарем Познанського собору для сидячого протесту. Вони заважали проведенню служби за допомогою гучномовців та плакатів, тому священник перервав месу. В інших містах протестувальники також намагалися потрапити у церкви з транспарантами: «На ваших руках кров», «Пекло для жінок», «Помолімося за право на аборти». Багато храмів, зокрема й собор у Варшаві, розмалювали гаслами протесту: «Аборти — це ок», «Аборти без кордонів».

Як відреагувала поліція?

Польська поліція пообіцяла діяти жорсткіше, якщо масові протести проти рішення Конституційного суду про заборону абортів знову будуть спрямовані проти церков. Про це заявило міністерство внутрішніх справ Польщі: «У світлі оголошених організаторами планів подальших актів агресії і профанації поліція чинитиме рішучі дії. Метою поліції є забезпечення громадського порядку і безпеки для всіх громадян».

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: news.24tv.ua

Детальніше. Уже з 26 серпня до Польщі не можуть літати люди з 43 країн. Заборона пов’язана зі швидким зростанням кількості інфікованих. У цих країнах кількість заражень COVID-19 на 100 тисяч населення за останні 14 днів перевищує 50. Зокрема до авіарейси до Польщі скасовані в Боснії та Герцеговині, Чорногорії, Сербії, Косово, Північній Македонії, Молдові, Люксембурзі, США, Росії, Китаї.

Які ще зміни в перельотах і переїздах стосуються українців?

З 21 серпня Словенія внесла Україну до переліку країн «червоної» зони. Ті. Хто прибуває з України, мають перебувати на обов’язковій самоізоляції впродовж 14 днів. Окремі категорії людей мають право на в’їзд до Словенії без самоізоляції. Перелік можна переглянути тут.

З 1 вересня для в’їзду в Єгипет людина має показати негативний результат ПЛР-тесту на COVID-19. Раніше таких заходів безпеки в країні не було. Станом на зараз туристи можуть їхати лише до трьох прибережних єгипетських регіонів з найнижчими показниками зараження коронавірусом у країні: Південний Синай, Червоне море й Матрух.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Детальніше. Явка на цих виборах 12 липня була рекордною для сучасної Польщі. 68,12% виборців прийшли на дільниці й проголосували у другому турі президентських перегонів. Комісія поки не отримала протоколи з 5 виборчих дільниць, але голоси звідти уже не матимуть суттєвого впливу на остаточний результат голосування.

Результат Державної виборчої комісії збігається з даними двох екзитполів. Вони прогнозували Анджею Дуді перемогу з незначним відривом. Зокрема, оприлюднений о другій ночі результат Ipsos давав Дуді 51% підтримки.

Президент України уже привітав Дуду з перемогою на виборах і запросив в Україну: «Щиро вітаю пана президента Анджея дуду з перемогою на виборах! Бажаю Польщі під Вашим керівництвом подальших успіхів і процвітання. Запрошую Вас відвідати Україну з візитом для продовження нашої плідної співпраці. Разом ми сильніші!» — написав Володимир Зеленський у своєму Twitter.

Контекст. Нагадаємо, 28 червня у Польщі відбувся перший тур президентських виборів. За остаточними результатами Анджей Дуда посів перше місце із 43,50% голосів. На другому місці опинився Рафал Тшасковський — за нього віддали голос 30,46% виборців, що прийшли до дільниць. Явка на першому турі виборів склала 64,51%.

Що варто знати про Анджея Дуду?

Він є чинним президентом Польщі і ось вдруге виграв вибори. Напередодні другого туру голосування Дуда запропонував внести у Конституцію зміну, яка заборонить ЛГБТ-парам всиновлювати дітей. Він уже підписав проєкт конституційної поправки, яка тепер надійде у Сейм. Для зміни Конституції необхідна більшість, що становить дві третини нижньої палати парламенту. 

Згідно з поправками, які підписав Дуда, особа, яка перебуває в одностатевих стосунках, не може усиновити дитину. Зміна Конституції буде означати, що лише сімейні гетеросексуальні пари зможуть усиновлювати дітей. Суди отримають право перевіряти пари, щоб переконатися, що вони відповідають визначенню в Основному законі.

Анджей Дуда уперше став президентом у 2015 році. Тоді консервативна партія «Право і справедливість», отримавши більшість голосів у парламенті та свого президента (Дуда є членом цієї партії), запустила чимало популярних ініціатив. Наприклад, виплату 500 злотих (близько 115 євро) щомісяця на кожну дитину, скасування прибуткового податку для молоді до 26 років, зниження пенсійного віку і тринадцята пенсія для літніх людей, зміцнення військового союзу зі США.

Але поряд із цими досягненнями за час перебування ПіС при владі у Польщі відбувся регрес демократії. Через суперечливу судову реформу підважили незалежність судової системи, паралізували працю Конституційного трибуналу, знищили суспільне телебачення. Систематично організовуються кампанії боротьби з «ворогами народу»: біженцями, суддями, жінками, які виступають за доступ до абортів, представниками ЛГБТ-середовища.

Фото: pexels.com