Чому це цікаво. Створення міжфракційного об’єднання депутатів — це іміджевий та політичний жест, як пише BBC. На відміну від фракцій та груп з правами фракцій, таке об’єднання не має чітких прав та можливостей.

Детальніше. Разумков заявив, що звернення про створення об’єднання вже перебуває на розгляді керівництва парламенту. Офіційно про це мають оголосити на наступному пленарному тижні Верховної Ради.

У списках, які оприлюднив Разумков, 25 депутатів. Серед них сам Разумков, 19 членів фракції «Слуга народу», двоє від «Батьківщини», позафракційна Людмила Буймістер, яку нещодавно виключили зі «Слуги народу».

Контекст. 7 жовтня Верховна Рада відправила Разумкова у відставку 284 голосами, він залишається працювати у Раді як депутат. Новим головою Верховної Ради обрали Руслана Стефанчука.

Довідка. Як пише BBC, міжфракційні об’єднання зазвичай схожі на клуби за інтересами чи земляцтва, куди можуть входити депутати з різних фракцій. Таких об’єднань у Раді дуже багато.

Регламент Верховної Ради вказує, що депутати можуть добровільно об’єднуватися у міжфракційні депутатські об’єднання без реєстрації, кадрового, матеріально-технічного, інформаційногочи організаційного забезпечення їхньої роботи.

Цитати. «Будь-яка політика має бути відкритою та чесною і базуватися саме на цих принципах. Тому щоб зняти будь-які маніпуляції, публікую лист про створення МФО та перелік депутатів, що увійшли до складу об’єднання», — заявляє Разумков.

«Судячи з інформації, яка зараз з’являється, у складі його міжфракційного об’єднання можуть бути не лише близькі друзі та партнери самого Дмитра, а й низка внутрішніх опозиціонерів із фракції «Слуга народу», а також колишні депутати цієї фракції, виключені з її складу. Проте учасники цього міжфракційного об’єднання повинні мати якісь спільні позиції та відповідати ідеологічному образу самого Дмитра Разумкова.

Ось тут може виникати ідеологічний дисонанс. Ортодоксально-ватні погляди Дмитрука зовні не дуже в’яжуться з позицією самого Разумкова. Буймістер та деяких інших учасників «Розумної політики» підозрюють у лобіюванні інтересів Ріната Ахметова, що опоненти будуть використовувати для критики і нового міжфракційного об’єднання, і самого Разумкова», — пише політолог Володимир Фесенко для видання «НВ».

Фото: ukranews.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Руслан Стефанчук — політик, правознавець, доктор юридичних наук та професор. Ще до початку своєї політичної діяльності він багато років присвятив науці та викладанню. Має дві вищі освіти за фахом «Правознавство» та «Менеджмент виробничої сфери». 

Свою політичну діяльність почав ще у 2006 році, коли балотувався у Хмельницьку міську раду. Вже у 2016 році Стефанчук став радником першого віцеспікера — міністра економічного розвитку та торгівлі Степана Кубіва. 

У 2019 році теперішній спікер Ради був ідеологом у передвиборчому штабі Володимира Зеленського. Після перемога останнього Стефанчук став першим радником голови країни та його представником у парламенті. Під час парламентських виборів 2019 року Стефанчук йшов другим номером у списку Слуги народу (одразу після Разумкова). 

Фото: golos.com.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Згідно із соцопитуванням КМІСу, у жовтні порівняно з вереснем знизилося число тих, хто позитивно ставиться до трьох перших осіб держави: Зеленського (73% і 66%), Гончарука (17% і 10%) і Разумкова (33% і 27%). 

За балансом позитивного і негативного ставлення у жовтні 2019 на першому місці Зеленський (баланс +57%), Разумков (+19) і Вакарчук (-1%), далі йдуть Гончарук (-4%), Бойко (-9%),  Тимошенко (-13%), Порошенко (-54%).

64% опитаних тією чи іншою мірою схвалюють дії та заяви Зеленського у вересні та жовтні цього року, 22% — тією чи іншою мірою не схвалюють. 51% респондентів схвалюють дії уряду протягом вересня та жовтня, 27% — не схвалюють. 53% учасників дослідження схвалюють дії Верховної Ради протягом вересня та жовтня, 30% — не схвалюють.

Хто і як проводив дослідження. Соцопитування провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) з 9 по 11 жовтня серед дорослого населення методом телефонного інтерв’ю з використанням комп’ютера на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Опитування не проводилося на територіях, які тимчасово не контролюються владою України. Проведено 1200 інтерв’ю, похибка вибірки з імовірністю 0,95 не перевищує 3%. Дані цього дослідження порівнюють з результатами опитування КМІС у вересні цього року.

⟶ Гончарук обіцяє опалювальний сезон без проблем, крім двох міст. У своєму відеоблозі прем’єр-міністр Олексій Гончарук пообіцяв, що опалювальний сезон в Україні почнеться без особливих проблем. Винятком є лише два міста – це Сміла (Черкаської області – ред.) й Новий Розділ (Львівської області). Це пов’язано з тим, що опалення в цих містах подавали приватні компанії – і вони «своїми діями створили критичні ситуації».

⟶ Українці найменше довіряють російським ЗМІ та судам, а найбільше — президенту та армії. 80% опитаних не довіряють російським ЗМІ, 72% — українським судам, банкам не довіряють 65% українців, партіям — 63%. Про це йдеться у дослідженні, яке провів Центр Разумкова. 79% опитаних довіряють президенту, 74% — Збройним силам України. Волонтерам довіряють 69% українців, церкві — 63%, уряду (57%), Верховній Раді — 57%, ЗМІ — 56%.

57% опитаних вважають, що  події в Україні розвиваються у правильному напрямі. 52% опитаних вважають, що монобільшість у Раді (коли більшість голосів має одна партія), матиме більше позитивних наслідків для країни, і лише 11% думають, що це матиме більше негативних наслідків.

Фото: 24tv.ua

Детальніше. Після виступу Вадима Рабіновича російською мовою Ірина Геращенко попросила депутата виступати українською, адже в Україні діє закон про мову. Рабінович нагадав колезі, що у мовному законі немає згадки про мову спілкування народних депутатів. Дмитро Разумков, у свою чергу, зауважив, що послуговування українською передбачено законом «Про Регламент». Згодом Рабінович заявив, що вони ще не є Верховною Радою, і запропонував запросити на засідання перекладача.

Контекст. 25 квітня цього року Верховна Рада прийняла закон «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Він закріплює, що єдиною державною мовою в Україні є українська. Вона обов’язкова для органів державної влади і публічних сфер на всій території держави. Публічне приниження чи зневажання української буде підставою для притягнення до юридичної відповідальності.

За навмисне спотворення української мови в офіційних документах і текстах або створення перешкод та обмежень у застосуванні української мови також каратимуть. Закон зобов’язує посадовців володіти державною мовою та застосовувати її при виконанні службових обов’язків. Також державна мова має використовуватися в освітній сфері і трудових відносинах, у медичній сфері, обслуговуванні споживачів, у публічних заходах, рекламі та в інших сферах.

⟶ Уряд ухвалив стратегію популяризації української мови до 2030-го року. Документ має назву «Сильна мова – успішна держава». Його розробили у Міністерстві культури України. У цій стратегії Кабмін, серед іншого, декларує, що удосконалить механізм захисту прав споживачів на обслуговування державною, встановить вимоги щодо володіння українською на визначеному рівні при отриманні громадянства України, запровадить інститут відповідальності за правопорушення у сфері використання державної мови і забезпечить його дієвість, моніторитиме розвиток української мови, створить і впровадить державні стандарти володіння українською; модернізує норми правопису, затвердить стандарти української термінології у різних сферах.

⟶ Прокачай свою українську. Новий закон про мову, фактично, не дозволяє ігнорувати українську. Тому більше не вдасться відкладати у довгий ящик вдосконалення знання державної. Як її поліпшити легко, швидко, без реєстрації та SMS? Сайт «Читомо» підготував добірку 11-ти видань з української мови. А «Українська правда. Життя» зібрала поради сучасних педагогів щодо вивчення державної, список онлайн-тренажерів та додатків. Сайт «Студвей» зібрав добірку онлайн-курсів, сайтів та сторінок у ФБ, які допоможуть підтягнути знання української.

Фото: unian.net