50 осіб: стільки снайперів постійно перебувають на Донбасі. У головному управлінні розвідки Міноборони повідомляють, що на Донбасі діють російські снайперські підрозділи. Вони випробовують новітнє озброєння. До того ж, з 2016 року штатні снайпери є в першому й другому армійських корпусах терористичних угруповань «ДНР» і «ЛНР», яких підтримує й навчає Росія.

Мешканців тимчасово окупованих українських територій вербують спецслужби Росії. Потім ці люди потрапляють до складу приватних військових компаній, які беруть участь у війнах та конфліктах у різних країнах, наприклад, у Сирії та Лівії. Під час вербування Росія обіцяє бойовикам терористичних угруповань «ЛНР» і «ДНР» та мешканцям Донбасу й Криму зарплату в розмірі п’яти тисяч доларів (близько 140 тисяч гривень) на місяць, пільги учасників бойових дій та вихід на пенсію після трьох років служби.

Українські військові тренувалися знищувати ворожі дрони. У тренуванні взяли участь особовий склад групи військ протидиверсійного резерву та підрозділів, залучених до охорони та оборони. Про це повідомляє пресслужба Командування об’єднаних сил ЗС України. Військові відпрацьовували реагування на терористичні загрози, елементи радіоелектронної боротьби з виявлення і знищення безпілотників. 

На Донбасі підірвалися дев’ятеро українських військових. Їхній автомобіль потрапив на вибухівку поблизу Водяного. Один воїн отримав поранення, восьмеро ― травми. Усіх доставили до лікарні й зараз військові отримують медичну допомогу. Обставини нещасного випадку ще з’ясовують. На місці події працює керівний склад військової частини та робоча група військової служби правопорядку.

Російські телеграм-канали про Донецьк і Луганськ можуть використовувати для поширення дезінформації. Мережу таких каналів розкрила Служба безпеки України. У них публікують інформацію про життя на тимчасово окупованих територіях Донбасу, але не всі новини ― правда. Медіаексперт Дмитро Золотухін зазначає, що перевагою телеграм-каналів є їхня анонімність. Росія може використовувати їх як майданчик для інформаційних вкидів, а потім ці ж новини поширюють у ЗМІ. Також для поширення дезінформації використовують Viber та різні сторінки у соціальних мережах.

Фото: pexels.com

Детальніше. Прем’єр-міністр Словаччини Ігор Матович під час інтерв’ю щодо закупівлі російської вакцини вирішив пожартувати. Він сказав, що нібито пообіцяв Росії Закарпаття в обмін на вакцину. Одразу ж після цього прем’єр наголосив, що це був жарт. Проте очільник українського МЗС Дмитро Кулеба відреагував на такий «жарт» негативно. Український політик відповів, що такі заяви руйнують дружні стосунки України та Словаччини.

Цитата. «Мені ще більше шкода через те, що лише кілька днів тому ми мали дуже гарну розмову в Києві про те, як далі розвивати наші відносини», — наголосив словацький міністр у своєму дописі.

Контекст. На початку весни стало відомо, що Словаччина домовилася із Росією про закупівлю вакцин проти COVID-19 «Спутник V». І вже 1 березня країна отримала партію з 200 тисяч доз російських ліків. Усього Словаччина має отримати 2 мільйони вакцин «Спутник V». Прем’єр-міністр країни назвав придбання російської вакцини правильним рішенням. Він заявив, що «COVID-19 нічого не знає про геополітику». Як пише Euractiv, не всі словацькі політики схвально оцінили домовленості з Росією. Ця угода призвела до політичної кризи в країні. Крім цього, одразу дві політичні партії заявили про можливий вихід із коаліції.

Фото: www.railinsider.com.ua

Детальніше. Санкції проти Росії через її агресію в Україні ввела адміністрація президента Барака Обами у 2014 році. Перші обмежувальні заходи запрацювали 6 березня 2014 року. Згодом — 16 березня, 20 березня і 19 грудня того ж року — санкції розширювали. Тепер їх щорічно продовжують на 12 місяців.

Фото: www.slovoidilo.ua

Детальніше. Наступні спільні російсько-білоруські військові навчання «Захід» мають відбутися цього року, і уряд самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка все більше буде залежати від підтримки Росії, у тому числі й у військовій сфері.

Цитата. «Враховуючи географічне розташування і територіальне охоплення, Білорусь є необхідною буферною зоною для Росії і виконує свої завдання на західному стратегічному напрямку. Під час кризи або війни Росія може використовувати Білорусь як плацдарм і розмістити там свої війська, перекриваючи доступ НАТО до Сувалкського коридору, який забезпечує рух у повітряному просторі сусідніх країн і встановлення наземного зв’язку з Калінінградською областю Росії», 一 йдеться у заяві Служби зовнішньої розвідки Естонії.

Коментар. «Якщо Росія побачить, що протестувальники близькі до перемоги, тоді ми не можемо виключити військове втручання Росії, оскільки Республіка Білорусь надзвичайно важлива для Росії у стратегічному плані. Поки ми не бачимо, що Росія хоче якось рекламувати свою діяльність. Зараз народ Республіки Білорусь жодним чином не налаштований проти Росії, і метою Кремля, звичайно, є підтримка цієї ситуації. Однак чим довше Кремль підтримує Лукашенка у владі, тим більше розуміння того, що Росія стоїть за ним», — сказав Мік Маран, керівник департаменту зовнішньої розвідки Естонії.

Контекст. У серпні 2020 року у Білорусі відбулися вибори, результати яких сфальсифікували. Люди вийшли на протести, однак їх придушили, а багаторічний очільник країни Олександр Лукашенко сам проголосив себе президентом, попри невдоволення світу, і запроторив за ґрати опозицію. Європа та США не визнають легітимність президентських виборів у Білорусі. Європарламент проголосував за резолюцію, яка засуджує жорстке придушення білоруських акцій протесту. Проти низки білоруських чиновників запровадили санкції. Росія визнала Лукашенка

президентом та обіцяє в разі загострення конфлікту надати йому допомогу, у тому числі силову.

Фото: dniprograd.org

Детальніше. Кібератака була масштабною — за підрахунками Microsoft, над нею працювали понад тисячу інженерів. Американська розвідка повідомила, що кібератаку, яка вплинула на роботу приватних компаній та деяких урядових структур США, могла організувати Росія. Щоб з’ясувати усі подробиці й знайти уражені місця, потрібні місяці.

Які зрушення відбулися у сфері кібербезпеки?

Уперше в історії через кібератаки Європейський Союз запровадив санкції. У списку шість осіб і три компанії. Вони причетні до спроб кібератак на ОЗХЗ (Організацію із заборони хімічної зброї) і створення вірусів WannaCry, NotPetya і Operation Cloud Hopper. Санкції забороняють поїздки в’їзд на територію ЄС і заморожування активів.

Як уберегтися від кібератак: поради з кібербезпеки від поліції

Офіційний Telegram-канал завів Департамент кіберполіції України. Ось що радять:

• заборонити віддалену заміну sim-карти;
• увімкнути у налаштуваннях Telegram-акаунту двоетапну аутентифікацію;
• використовувати надійний пароль, який має містити не менше 8 символів (більш детально про надійний пароль https://cyberukraine.in.ua);
• запам’ятайте або збережіть у надійному місці ваш новий пароль.

Фото: pexels.com

На Донбасі бойовики не припиняють обстріли. Лише за 11 лютого на сході України загинули двоє українських військових. Одного захисника снайпери вбили біля Зайцевого. Другий загинув поблизу Новомихайлівки. Загалом російські найманці п’ять разів порушили «тишу». Порушення були й біля Водяного. Бойовики стріляли з ручного протитанкового гранатомета. А поблизу Авдіївки російські війська стріляли з підствольного гранатомета. Неподалік Луганського окупанти відкрили вогонь з гранатометів різних систем та великокаліберного кулемета.

Президент України і посли «Великої сімки» побували на передовій на Донбасі. Щоб оцінити ситуацію на фронті, у зону бойових дій приїхали посли Німеччини, Франції, Канади, Великої Британії, Швеції та тимчасова повірена у справах США в Україні. Насамперед вони хотіли перевірити, чи Україна виконує всі зобов’язання у переговорному процесі. Також спілкувалися з військовими щодо обстрілів і пошуку нових рішень у війні з Росією.

Університет на тимчасово окупованому Донбасі «акредитувала Росія. Випускники Донецького національного технічного університету отримають дипломи, які внесуть до федерального реєстру Росії. «Акредитовані» зокрема такі спеціальності: «Технології матеріалів», «Матеріалознавство і технології матеріалів», «Металургія», «Машинобудування», «Конструкторсько-технологічне забезпечення машинобудівних виробництв», «Автоматизація технологічних процесів і виробництв», «Мехатроніка та робототехніка» — рівень магістратури, а також «Прикладна геологія, гірнича справа, нафтогазова справа і геодезія», «Нафтогазові техніка і технології», «Прикладна геологія», «Технологія геологічної розвідки», «Гірнича справа» — рівень спеціаліста.

Смертність від коронавірусу на окупованому Донбасі майже 9%. Це найвищий показник у світі. Про це заявив міністр з питань реінтеграції окупованих територій Олексій Резніков. Однак він пояснює, що навіть ці дані не є достовірними, бо їх оприлюднюють окупаційні адміністрації так званих «ЛНР» і «ДНР». Рівень смертності від коронавірусу в окупованій частині Донецької області складає 8,6%, а у Луганській — 8,7%.

Фото: pexels.com

Детальніше. Сторінку створили у березні 2015 року. В описі до цього облікового запису вказали, що це «офіційний твітер-акаунт представництва МЗС Росії в місті Сімферополь», — такі представництва є у різних російських містах. Першими на верифікацію акаунту звернули увагу користувачі. Вони поширювали дописи з гештеґами #TwitterSupportsTerorrism і #CrimeaIsUkraine, підкріпляючи свої думки скриншотами та виступаючи проти верифікації акаунту.

Прессекретар міністра закордонних справ України Георгій Тихий сказав, що позначка про «офіційний» статус МЗС Росії в Криму з’явилася у Twitter давніше й Україна веде боротьбу, аби прибрати «верифікований» статус у відомства окупантів. Згодом на цю ситуацію відгукнулася перша заступниця міністра інформаційної політики України Еміне Джепарова.

Цитата. «На додачу до двох попередніх закликів ми знову наголошуємо, що абсолютно неприйнятно давати позначку про верифікацію так званому «представництву МЗС Росії в Криму» у той час, як вся міжнародна спільнота, зокрема більшість країн-членів ООН, чітко заявляють: Крим — це Україна. Twitter має заблокувати цей акаунт негайно», — написала вона у своєму твітері. 

Фото: glavred.info

Детальніше. Про відкриття так званого почесного консульства Нікарагуа в окупованому Криму міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявляв ще наприкінці серпня 2020 року. Постанову про запровадження санкцій підтримали в основному фракції «Слуга народу», «Європейська солідарність», а також «Батьківщина», «Голос», депутатські групи «Довіра» та «За майбутнє». Проти висловилися представники «Опозиційної платформи – За життя».

Інші новини про окупований Крим:

• Обмілілі водосховища, переслідування за відмову служити в російській армії та інші новини з тимчасово окупованого Криму. Росія не розглядає тортури політв’язнів на півострові на рівні суду, продала ще один український винзавод та переслідує призовників за відмову служити в армії. Тим часом в Україні планують розвивати кримськотатарську мову. Детальніше про те, що відбувається у Криму, читайте в нашій добірці.
• Російська ВВС та німецький канал позначили Крим російським: як вони відреагували на зауваження? Німецький телеканал ARD опублікував карту Росії з Кримом, проте потім вибачився. А російська служба ВВС позначила міста в Криму російськими і ніяк на не відреагувала на зауваження користувачів соцмереж.

Фото: 24tv.ua

Детальніше. Документ затвердили 107 голосами «за», 36 парламентарів виступили «проти», а 24 «утрималися». Позаяк  резолюція стосувалась повноважень делегації Російської Федерації, російські депутати не змогли взяти участь у голосуванні. Резолюцію ухвалили у найбільш прихильній до Росії редакції. 

Перед тим моніторинговий комітет ПАРЄ відхилив українські правки до цього рішення. Україна пропонувала відмовитись від ратифікації повноважень делегації РФ. Резолюція мала б визнати, що у низці питань Росія відступила від зобов’язань перед Радою Європи, і додатково погіршила ситуацію. Однак ПАРЄ не наклала жодних санкцій на Росію через «прагнення до діалогу». 

Контекст. Україна, попри всі спроби, не змогла поновити санкції  проти делегації Росії. Нашим дипломатам не вдалося заблокувати призначення росіянина Петра Толстого на посаду віцепрезидента ПАРЄ. Окрім цього, асамблея відкинула усі без винятку українські правки до рішення про оновлену санкційну процедуру. При цьому нова процедура виявилася «непідйомною»: покарати нею за російську агресію практично нереально.

Також цікаво, що проєкт доповіді про можливість поновлення санкцій проти РФ доручили Тіні Коксу – депутату, якого вважають лобістом інтересів Росії. Це гарантувало, що проєкт документа повністю відображав російські інтереси. 

Цитата. Глава Міністерства зовнішніх справ України Дмитро Кулеба прокоментував ситуацію: «Ця ПАРЄ давно зламалася. Нову так і не принесли».

Фото: radiosvoboda.org