Детальніше. Саме заступник керівника Прикордонної служби ФСБ генерал-полковник Андрій Іванович Бурлака авторизував усе постачання бойовикам важкої військової техніки через російсько-український кордон.

Як журналісти знайшли нового фігуранта справи

Нагадаємо, що у листопаді 2019 року Об’єднана слідча група (JIT), яка розслідує справу про збитий літак рейсу MH17, опублікувала 23 телефонних розмови, перехоплені напередодні трагедії. Вони свідчать про залученість ФСБ, ГРУ (Генерального розслідувального управління Генерального штабу Росії) та Кремля до збиття літака на Донбасі.

Один з учасників цих телефонних розмов — «Володимир Іванович». Він у них згадується доволі часто. Згідно із записами розмов, цей «Володимир Іванович» був відповідальним за переміщення через російсько-український кордон важкого озброєння, у тому числі і «Бука», яким збили літак. 

З контексту бесід випливає, що він відігравав важливу роль у керівництві військовими діями на Донбасі. Його називали у розмовах «великим начальником, який прилетів з Москви». Зі слів фігурантів телефонних дзвінків стає зрозуміло, що саме «Володимир Іванович» був найбільш високопоставленим командиром на Донбасі у той час, коли збили літак.

Журналісти-розслідувачі виявили, що «Володимир Іванович» — це начальник оперативно-організаційного управління Прикордонної служби ФСБ Росії генерал-лейтенант Андрій Бурлака. Він — перший заступник керівника Прикордонної служби Володимира Кулішова. А Кулішов — перший заступником голови ФСБ Олександра Бортнікова. Він обіймав цю посаду і на момент катастрофи рейсу MH17.

Хто такий Андрій Бурлака

Андрій Бурлака народився в 1965 році в далекосхідному містечку Радянська Гавань на березі Японського моря. У 1986 році він закінчив Московське вище прикордонне училище Комітету державної безпеки (КДБ) СРСР, служив прикордонником, потім у 1995 році закінчив Академію ФСБ і вирушив продовжувати службу у Хабаровський край. Там дослужився до посади керівника прикордонної служби Далекосхідного округу. У 2012 році його перевели до Москви на нинішню посаду.

Хронологія трагедії

Близько 16:20 17 липня 2014-го року неподалік Сніжного Донецької області, на території, яку і тоді, і зараз контролюють проросійські бойовики, упав Boeing 777 компанії Malaysia Airlines. Він прямував з Амстердама до Куала-Лумпура. На борту було 298 людей. Загинули усі. Пасажири повітряного судна була громадянами Нідерландів, Малайзії, Австралії, Індонезії, Великої Британії, Німеччини, Бельгії, Філіппін, Канади та Нової Зеландії. Обшивку лайнера пробили близько 800 осколків — під час падіння літак просто розвалювався на шматки. 

Хто розслідує катастрофу

Громадян Нідерландів серед загиблих найбільше — 195. І саме ця країна головує у розслідуванні катастрофи. Справою займається Об’єднана слідча група (JIT), у складі якої, крім Нідерландів, — представники Бельгії, Малайзії, Австралії та України. Нідерландські прокурори на судах представлятють позицію обвинувачення. Для розгляду справи MH17 на рік зарезервували судовий комплекс «Схіпхол», який символічно розташований приблизно за 50 км від Гааги.

Як збили Боїнг

Комісія Ради безпеки Нідерландів, яка розслідує катастрофу, 13 жовтня 2015 року опублікувала доповідь. У документі йдеться про те, що літак збили ракетою класу «земля — повітря» із зенітно-ракетного комплексу «Бук».

У травні 2018-го офіційне слідство підтвердило, що цей «Бук» привезли з Росії. Слідчі оприлюднили інформацію про відбитки пальців російських військових на ракеті, випущеній з «Бука», і дані, що установка належала 53-й зенітно-ракетній бригади Міністерства оборони РФ.

Хто опинився на лаві підсудних

Ігор Гіркін-Стрєлков. Тодішній «міністр оборони «ДНР». Він безпосередньо контактував із керівництвом Росії. Більшість бойовиків, які ймовірно мають відношення до збиття «боїнга», були його підлеглими. Після падіння «боїнга» Гіркін повідомив у соцмережах про успішну атаку на український військовий літак та назвав катастрофу «черговим пташкопадом».

Сергій «Хмурий» Дубінський. Підлеглий Стрєлкова, генерал-майор російської армії, очолював військову розвідку бойовиків. Він, за даними слідства, контролював транспортування «Бука» до місця запуску та брав участь у його евакуації після збиття літака. Згідно з даними Bellingcat, Дубінській був упевнений, що з «Бука» збили воєнний літак Су-25.

Олег Пулатов (позивні «Гюрза» та «Халіф»). Підлеглий Дубінського, керував 2-м відділом «ГРУ ДНР». Ймовірно, був причетний до охорони установки «Бук» на місці запуску на південь від Сніжного.

Леонід Харченко (позивний «Крот»). Керував одним із підрозділів «ГРУ ДНР» та разом із Пулатовим супроводжував «Бук» до Сніжного.

І хоча імена бойовиків відомі, ніхто не сподівається побачити їх на лаві підсудних. Дістати їх з Росії та окупованої частини Донбасу Нідерланди не в змозі.

Чи звинуватять Росію у трагедії

Є три рівні причетних до катастрофи. Третій – ті, хто натискав кнопку, наводив «Бук» на літак. Другий – ті, хто перевозив комплекс на Донбас, хто сприяв цьому. Перший – ті, хто ухвалював рішення про постачання і застосування комплексу. Зараз підсудними є причетні до другого рівня. Його треба пройти, щоби дістатися найвищого, першого. Нідерландська прокуратура не приховує, що не має наміру обмежуватися четвіркою нинішніх підсудних.

У слідства, зокрема, вже є дані про причетність до цієї трагедії помічника президента РФ Владислава Суркова. «Не думаю, що цей процес дійде до самого Путіна. Але, на мою думку, військове керівництво цілком може з’явитися», – про це розповіла Олена Зеркаль, ексзаступниця глави МЗС, яка донедавна курувала міжнародні юридичні процеси.

Швидше за все, звинувачення проти нових підозрюваних, особливо представників першого ешелону, заслухають в іншому процесі – після того, як суд доведе вину всіх або частини нинішніх звинувачуваних.

Що ще важливо знати на цю тему:

• Справа МН17: чи реально покарати винних за збиття малазійського Боїнга
• Справа MH17: нова розмова бойовиків доводить причетність Росії
• Бойовика ДНР Нідерланди визнали підозрюваним у справі MH17

Копайте глибше:

• Соняхи і пам’ять: як зараз виглядає місце падіння і меморіал MH17 (ВВС Україна)

Фото: suspilne.media

Бойовики вели обстріли біля Красногорівки, Березового, Мар’їнки, Павлополя, Новоолександрівки, Кримського, Новотошківського та Травневого. Також російські найманці обстрілювали ділянку розведення №3 Богданівка-Петрівське. Українські військові вогонь у відповідь не відкривали. Серед військовослужбовців Об’єднаних сил за останню добу втрат немає.

Зазначимо, що упродовж вівторка, 24 березня, збройні формування РФ сім разів порушили режим припинення вогню. Втрат серед українських військових немає.

Фото: pexels.com

Детальніше. Депутатка уточнила, що Андрій Єрмак, глава Офісу Президента, на зустрічі з депутатами «Слуги Народу» запевнив, що перш ніж щось підписувати, обов’язково буде зустріч з фракцією. На ній усе обговорять додатково. Єрмак запевнив ніякі червоні лінії не будуть перейдені, тобто ніхто не визнає ОРДЛО стороною переговорів».

Довідка. 11 березня Андрій Єрмак погодив із заступником глави Адміністрації президента Росії Дмитром Козаком створення Консультативної ради на переговорах у Мінську за участі бойовиків керованих РФ «ДНР» і «ЛНР». Підписати відповідний документ мали на переговорах 25 березня.

Фото: pexels.com

Детальніше. Ворог обстріляв українські позиції із забороненої Мінськими домовленостями зброї. Обстрілювали райони біля Авдіївки, Водяного, Красногорівки, Новотошківського та Шумів. Українські військові дали відповідь збройним формування Росії.

Фото: pexels.com

Чи може Путін стати президентом Росії знову

Без прийняття правок до Конституції — ні. Поки що у РФ діє обмеження — одна людина може керувати державою не більше, ніж два терміни поспіль.

Путін очолював Росію з 2000 року два терміни поспіль по 4 роки — до 2008 року. Потім помінявся місцями з Дмитром Медведєвим, який до того був прем’єр-міністром. Путін знову став президентом у 2012 році. Перед цими виборами термін президентських повноважень збільшили до 6 років. Потім Путін переобрався у 2018 році — це стало його другим поспіль президентським терміном. Він закінчується в 2024-му році. Тобто без змін до законодавства Путін не може балотуватися знову. 

Що пропонують у Росії для збереження влади Путіна

10 березня депутатка Держдуми РФ Валентина Терешкова запропонувала зняти обмеження на кількість президентських термінів і дозволити знову обиратися на цю посаду чинному голові Росії Володимиру Путіну.

Цитата Терешкової: «Питання стоїть не про нього (Путіна ), а про нас, громадян Росії, і її майбутнє. Якщо так, то навіщо крутити і мудрувати, навіщо городити якісь штучні конструкції. Треба все чесно, відкрито і публічно передбачити.

Або взагалі прибрати обмеження по числу президентських термінів у Конституції. Або, якщо цього вимагатиме ситуація, і, найголовніше, якщо цього захочуть люди, закласти в законі можливість для чинного президента знову обиратися на цю посаду вже відповідно до оновленої Конституції».

Спікер Держдуми В’ячеслав Володін оголосив перерву в засіданні Держдуми для обговорення цієї пропозиції. У той же день Путін приїхав до Держдуми та виступив перед депутатами. Згодом відбулося голосування і Державна Дума підтримала поправку до Конституції РФ про обнулення президентських термінів.

Про що йдеться у поправці

Зазначимо, що її текст роздали депутатам за 20 хвилин до голосування. У ньому йдеться про те, що обмеження двома президентськими термінами «не перешкоджає особі, яка обіймала і (чи) обіймає посаду президента Російської Федерації на момент набуття чинності цією поправкою чинності, брати участь у якості кандидата на виборах президента» РФ після зміни Конституції РФ, скільки б термінів він не був президентом раніше.

Що сказав Путін

Чинний президент Росії у своєму виступі перед голосуванням не підтримав ідею зняти ліміт кількості термінів повноважень президента РФ. Водночас він зазначив, що президентські терміни може бути обнулено, якщо відповідну поправку підтримає Конституційний суд.

Зміни до Конституції: що чекає РФ

20 січня 2020 року Путін вніс до Держдуми законопроект про зміни до Конституції Росії. Ініціативи стосуються розширення повноважень парламенту і нових критеріїв до кандидатів у президенти:

1. Більше повноважень парламенту та губернаторам. Дума призначатиме прем’єр-міністра. Зараз, відповідно до Конституції Росії, прем’єр-міністра та весь склад Кабміну призначає президент за згодою Держдуми. Путін пропонує змінити цей порядок таким чином, щоб главу уряду призначав не президент, а Державна дума. Проте глава держави зможе звільняти прем’єр-міністра. Крім того, нижня палата парламенту буде затверджувати не тільки главу уряду, а й усіх віцепрем’єрів і міністрів за його поданням.
2. Нова міцна Держрада. Зараз Держрада в Росії — це  неконституційний дорадчий орган при президентові з туманними повноваженнями. У його роботі беруть участь губернатори, лідери фракцій Держдуми та її спікери. Путін пропонує надати новий конституційний статус і розширити повноваження Держради. 
3. Обмежити у Росії дію міжнародного права. Путін запропонував у змінах до Конституції обмежити вимоги міжнародного законодавства та договорів, а також рішення міжнародних органів: «вони зможуть діяти на території Росії тільки у тій частині, у якій не тягнуть за собою обмеження прав і свобод людини і громадянина та не суперечать нашій Конституції».
4. Нові вимоги до кандидатів у президенти: без іноземного громадянства та посвідки на проживання.  Для потенційних кандидатів у президенти Росії, а також для всіх осіб, які обіймають «критично важливі для забезпечення безпеки» посади, пропонують закріпити такі вимоги: проживати на території РФ не менше 25 років, не мати іноземного громадянства або дозволу на проживання в іншій державі. Причому не тільки на момент участі у виборах, але і раніше.

23 січня відбулося перше читання поправок. Учора, 10 березня, відбулося друге читання. Держдума 382 голосами ухвалила законопроєкт про внесення поправок до Конституції. У третьому читанні законопроєкт про поправки до Конституції РФ ухвалили сьогодні, 11 березня.

Державна Дума підтримала внесення змін до Конституції: що далі

Тепер закон повинна схвалити Рада Федерацій, розгляд у верхній палаті заплановано на сьогодні. Якщо документ підтримають 2/3 законодавчих зборів суб’єктів РФ, то президент направить запит до Конституційного Суду для перевірки нових положень.

У разі позитивного рішення, 22 квітня проведуть всеросійське голосування щодо поправки до Конституції. Якщо громадяни РФ підтримають поправку, то глава держави видасть указ про офіційне опублікування Конституції зі внесеними в неї поправками і зазначенням дати набуття ними чинності.

Як росіяни можуть вплинути на внесення правок до Конституції

Всеросійське голосування з приводу зміни Конституції РФ планують провести 22 квітня, у день 150-річчя від дня народження Володимира Леніна. Однак голосувати можна буде й достроково, за три дні. Також знімаються усі обмеження для голосування на дому. Крім того, обговорюється й ідея організувати ділянки на підприємствах. Створюють усі умови для підвищення явки.

Контролювати таке голосування буде практично неможливо, кажуть громадські спостерігачі всеросійського руху «Голос». Лише громадські палати регіонів можуть направити своїх представників на дільниці зможуть, але вони некомпетентні і також виконуватимуть лише декоративну функцію.

Фото: pexels.com

Чому це важливо. Потрібно завчасно підготувати необхідні документи, щоб не мати зайвих клопотів під час прикордонного контролю.

Детальніше. Нововведення пришвидшить процес проходження кордону. Оскільки, щоб оформити особу з внутрішнім паспортом, інспектор-прикордонник витрачає значно більше часу, бо вносить усю інформацію про неї в базу даних. А під час оформлення особи із закордонним паспортом вся ця інформація зчитується автоматично.

У внутрішніх паспортах, на відміну від закордонних, відсутня можливість проставлення відміток про перетинання державного кордону, що часто створює проблеми особам, яким потрібно підтвердити перебування за кордоном (наприклад, у відрядженні).

Також нововведення зменшить ймовірність незаконних вивезень неповнолітніх українців за кордон, адже відсутність фото на свідоцтвах про народження не дає можливість встановити приналежність документа конкретній дитині.

Фото: unsplash.com

Детальніше. Ось результати опитування:

• що відбувається на Донбасі. 44% опитаних вважають, що на сході — війна між Україною і Росією, ще 19% — сепаратистський заколот, підтриманий Росією, 14% — на сході України відбувається громадянська війна — конфлікт між проукраїнськи і проросійськи налаштованими громадянами України, 10% переконані, що на Донбасі триває війна між Росією і США, і 6% — що на сході України відбувається боротьба за незалежність Донецької та Луганської народних республік;
• майбутнє «ДНР» та «ЛНР». 54% українців  хотіли б, щоб ці території повернулися до складу Донецької та Луганської областей України на тих же умовах, що були раніше, 13% — щоб ці території повернулися під контроль України, але отримали більше незалежності, 6% — щоб ці території утворили автономію у складі України, 5% — щоб ці території відокремилися від України і стали незалежними державами, 3% — щоб ці території відокремилися від України і увійшли до складу Росії;
• мир на Донбасі силовим шляхом. За такий розвиток подій — лише 20% громадян, а 56% — проти цього;
• Крим — Росії, в обмін на Донбас. 70% опитаних українців не підтримують таку ідею, 10% ставляться до неї позитивно;
• офіційні переговори України з «керівництвом» «ДНР» та «ЛНР». Частка тих, хто підтримує цю ідею (41%), статистично значуще не відрізняється від частки тих, хто її не підтримує (40%);
• особливий статус Донбасу у Конституції. 62% проти такого закріплення у головному документі, 21% опитаних українців — за.

Хто і як проводив опитування. Дослідження провела соціологічна служба Центру Разумкова з 13 по 17 лютого 2020 року. Опитали 2018 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитування є репрезентативним.  Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

⟶ Україна у Мінську закликала бойовиків захищати мешканців окупованих частин Донбас від коронавірусу. На засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську Україна закликала бойовиків встановити засоби контролю за епідеміологічною безпекою на Донбасі, щоб захистити мешканців окупованих територій від поширення коронавірусу.

Обговорили відкриття нових пунктів пропуску через лінію зіткнення, а також додаткові санітарно-епідеміологічні заходи через загроу поширення коронавірусу. Нагадаємо, що Україна міряє температуру усім, хто прибуває в Україну (в аеропортах, залізничних та автомобільних пунктах пропуску, в тому числі і на кордоні з окупованими Росією територіями Донецької та Луганської області.

⟶ 27 лютого шість років тому почалась відкрита фаза окупації Криму російськими військами. Прихована фаза окупації Криму Росією розпочалася ще 20 січня 2014 року. Саме тоді на півострові з’явилися вантажівки без номерів, так звані «зелені чоловічки» — озброєні військові без розпізнавальних знаків. Водночас створювали та озброювали нерегулярні збройні формування найманців з числа місцевих жителів. Ними керували офіцери спецслужб і Збройних Сил Росії.

23 лютого у Севастополі відбувся 20-тисячний мітинг, на якому міським головою проголошено громадянина Росії Олексія Чалого. 26 лютого у Сімферополі відбувся багатотисячний мітинг кримських татар та проукраїнських активістів на підтримку територіальної цілісності України. На противагу цьому мітингу організували мітинг «Русского єдінства». Ним керував поплічник російських окупантів Сергій Аксьонов.

Під ранок 27 лютого спецпідрозділи ГРУ Росії зайняли приміщення Верховної Ради і Ради Міністрів Криму і вивісили над ними прапор Росії. Тоді ж Верховна Рада Криму на вимогу загарбників оголосила про проведення на півострові референдуму про приєднання до РФ.

Впродовж наступних кількох днів вулиці міст і магістральні дороги півострова заповнили російські війська. «Зелені чоловічки» захопили адміністративні будівлі, взяли в облогу гарнізони Збройних сил України, морські порти і аеропорти. Керівництво Росії неодноразово стверджувало, що ці озброєні люди не є російськими військовослужбовцями. Однак після окупації півострова і проведення там фейкового «референдуму про статус Криму» росіяни визнали, що «зелені чоловічки» були військовослужбовцями Збройних сил Росії.

1 березня 2014 року Рада Федерації Росії підтримала звернення президента Путіна про дозвіл ввести російські війська в Україну. У свою чергу, РНБО України через агресію Росії ухвалила рішення привести Збройні сили України у повну бойову готовність.

16 березня провели так званий референдум щодо статусу Криму. Він відбувся з численними порушеннями та фальсифікаціями, за присутності великої кількості озброєних російських військових. Через кілька днів, 18 березня, у Москві сепаратистське керівництво півострова підписало так званий «Договір про прийняття Криму до складу Росії».

Того ж дня під час штурму української військової частини у Сімферополі загинув прапорщик Сергій Кокурін. Ще одного офіцера поранили. Під час захоплення Криму Україна втратила понад 80% активів військово-морського флоту та численні військові об’єкти.

Усі впливові міжнародні організації визнали окупацію й анексію півострова незаконними і засудили дії Росії. Низка західних країн запровадили проти РФ економічні санкції.

Учора, 26 лютого, президент Володимир Зеленський запровадив День спротиву окупації Криму. Цей день буде відзначатися щороку 26 лютого.

Фото: pexels.com

Детальніше. Противник під прикриттям вогню зі стрілецької зброї намагався вийти на позиції українських захисників поблизу Новотошківського. Підрозділи Об’єднаних сил своєчасно виявили ворога та черговими вогневими засобами відбили атаку. У результаті бойового зіткнення противник зазнав втрат і відступив. Ворог залишив на полі бою тіло загиблого російського найманця.

Довідка. Нагадаємо, зранку 18 лютого бойовики, підконтрольні Росії, атакували позиції підрозділів Об’єднаних сил України поблизу Новотошківського, Оріхового, Кримського, Хутора Вільного. Про це повідомив штаб Операції об’єднаних сил на своїй сторінці у Фейсбуці. Водночас редактор видання Цензор.НЕТ Юрій Бутусов повідомив, що з 5 ранку російські війська атакували українські сили у районі Золотого.

Євросоюз звинуватив бойовиків, контрольованих Росією, у порушенні режиму тиші. ЄС очікує, що Росія змусить їх дотримуватись припинення вогню. Про це сказав речник ЄС із питань із питань зовнішніх справ та політики безпеки.

«Агресією Росії проти України» назвали США нещодавні обстріли бойовиків на Донбасі. «Останній приклад агресії Росії проти України» — так Державний департамент США назвав напад бойовиків на українських військових біля Золотого. «Ми підтримуємо відданість президента України до миру й закликаємо Росію негайно запровадити режим припинення вогню, під яким вона підписалася в Мінських домовленостях», — написала у Twitter речниця зовнішньополітичного відомства США Морґан Ортаґус.

⟶ Російські найманці 14 разів відкривали вогонь 23 лютого. Противник обстріляв українські позиції із заборонених Мінськими домовленостями артилерійських систем, мінометів, гранатометів різних систем, озброєння БМП-2, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.

Один обстріл зафіксували у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід». У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ» противник здійснив тринадцять обстрілів. У суботу 22 лютого у зоні ООС внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої один український захисник отримав поранення.

⟶ Трамп заявив, що хотів би примирення між Україною та Росією. «Я б хотів, щоби вони поладнали. Якби вони були разом у тому сенсі, що дійшли згоди, це було б дуже добре для усього світу». Про це повідомив пул журналістів Білого дому. Таку відповідь американський президент Дональд Трамп дав на запитання про відносини Києва та Москви.

Фото: pexels.com

Детальніше. «Застосування зброї, забороненої Мінськими угодами, що призвело до жертв, викликає надзвичайну стурбованість. Ці наступальні спроби збройних формувань, підтримуваних Росією, повністю суперечать домовленому припиненню вогню, яке досі повністю не дотримується». 

Через загостренням ситуації на сході України ЄС очікує дій від Росії: «Ми очікуємо, що Росія повною мірою і негайно використає свій вплив на підтримувані нею збройні формування».

Контекст. Нагадаємо, зранку 18 лютого бойовики, підконтрольні Росії, атакували позиції підрозділів Об’єднаних сил України поблизу Новотошківського, Оріхового, Кримського, Хутора Вільного. Про це повідомив штаб Операції об’єднаних сил на своїй сторінці у Фейсбуці. Водночас редактор видання Цензор.НЕТ Юрій Бутусов повідомив, що з 5 ранку російські війська атакували українські сили у районі Золотого.

⟶ 22-річний Максим Хітайлов: стало відомо ім’я загиблого на Донбасі українського воїна. Під час учорашнього ранкового нападу російських окупантів поблизу Хутора Вільного загинув гранатометник Максим Хітайлов 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.

До служби у Збройних силах України Максим жив у селі Вирішальне на Полтавщині. Вступив на військову службу за контрактом у квітні 2019 року на посаду гранатометника.

⟶ Сергій Сивохо перенісст презентацію «платформи примирення» через «провокацію» в Золотому. Радник секретаря Ради безпеки і оборони з питань реінтеграції і відновлення окупованих територій Донбасу Сергій Сивохо переніс презентацію «Національної платформи примирення і єдності» через ескалацію на Донбасі

Сивохо написав на своїй сторінці у Фейсбуці: «Цинічна провокація, щоб зірвати мирні ініціативи. Немає інших слів для того, щоб описати те, що сталося сьогодні у районі Золотого. Це було нелегко – ми сумнівалися і зважували «за і проти», але в підсумку, вирішили перенести презентацію Національної платформи примирення і єдності». 

Робота з налагодження діалогу між простими людьми триватиме «непублічно, системно, безперервно». А нову дату презентації платформи повідомлять згодом. 

Фото: pexels.com