Детальніше. Автори видалених акаунтів видавали себе за місцевих і намагалися впливати на громадську думку всередині країни. Деякі з них позиціонували себе місцевими журналістами і намагалися налагодити контакт з політиками, журналістами та іншими громадськими діячами в регіоні.

Адміністратори сторінок зазвичай постили контент російською, англійською та українською. Вони поширювали фейки стосовно громадських діячів України, дій Росії у Сирії, а також про нібито витік даних з СБУ про етнічну напруженість в окупованому Криму і про малайзійський Боїнг, збитий проросійськими бойовиками над Україною у 2014 році.

⟶ Snapchat запустить нову функцію для захисту психічного здоров’я. Коли користувач шукатиме теми, пов’язані з депресією, тривогою, стресом та булінгом,  то додаток пропонуватиме коментар експерта щодо цих захворювань. Нова опція називатиметься Here For You.

Поки що компанія Snap не досліджувала, як часто користувачі шукають такі теми. Водночас 90% усіх користувачі додатку — це молодь 13-24 років і вони найбільш вразливі до булінгу. Нову функцію запустять найближчими тижнями.

⟶ Перевірити справжність та органічність продуктів можна буде онлайн — прем’єр-міністр. Кабінет міністрів відкриває реєстри органічної продукції. Вони дозволять онлайн перевірити сертифікацію, виробника та органічність продуктів. Споживачі зможуть отримати розширену інформацію про:

• виробників органічної продукції;
• органів сертифікації
• наявність органічного насіння і посадкового матеріалу.

Фото: pexels.com

Детальніше. Україна погодила стратегію оскарження повноважень Росії з представниками інших країн. Під час затвердження повноважень делегацій від всіх держав група депутатів встане на знак протесту проти присутності у залі представників від РФ. Це призупинить процедуру. 

Латвійська делегація підніме питання оскарження повноважень РФ за процедурними підставами, грузинська — за змістовними підставами (тобто щодо порушення росіянами своїх зобов’язань у Раді Європи). Додамо, що зараз Грузія головує у комітеті міністрів Ради Європи.

Для початку цих двох оскаржень потрібно, щоб на знак протесту проти автоматичного затвердження повноважень РФ у залі встали відповідно 10 та 30 депутатів з 5 держав. Ця підтримка, за словами депутата Олексія Гончаренка, в України є.

Головний аргумент щодо процедурних питань: у складі російської делегації є депутати із санкційного списку ЄС. Є висновок Венеціанської комісії про те, що це — достатня підстава для оскарження. Фінальне рішення про оскарження чи підтвердження повноважень Росії має бути ухвалене протягом двох перших діб роботи сесії.

Довідка. ПАРЄ — це інституція, яка є однією із двох статутних органів Ради Європи (РЄ). Це консультаційний орган, який складається із представників парламентів усіх членів-держав. У понеділок, 27 січня, у Страсбурзі починається нова сесія Парламентської асамблеї Ради Європи. 

Контекст. Нагадаємо, російську делегацію повернули до Парламентської асамблеї Ради Європи (ПАРЄ) вночі 25 червня 2019 року. ПАРЄ ухвалила резолюцію про зміну санкційного механізму, у якій запросила Росію для повернення до роботи у ПАРЄ без обмежень права голосу. Тоді за таке рішення проголосували 118 членів ПАРЄ, проти були 62, утрималися 10. Одностайно «проти» проголосували Україна, Грузія, Естонія, Латвія і Литва. Більшість «проти» були серед делегатів з Польщі, Великобританії та Швеції. 

Резолюцію також підтримали більшість присутніх у залі делегатів з Австрії, Андорри, Азербайджану, Кіпру, Іспанії, Ісландії, Ірландії, Норвегії, Португалії, Словаччини, Сербії, Сан-Марино і Туреччини.

⟶ Чому Росію виключили з ПАРЄ? Російську Федерацію виключили з цієї інституції через анексію Криму та розв’язання війни на Донбасі ще у 2014 році. У відповідь на це РФ тимчасово припинила свою участь в організації та відмовилась платити внески. Перед поверненням до ПАРЄ у червні 2019 року перед нею поставили ряд вимог, у яких Україна не згадувалася. 

⟶ Гроші не пахнуть? Одна із причин повернення Росії у ПАРЄ — гроші. РФ не сплачує членських внесків до установи із 2017 року. У червні цього року закінчується дворічний термін несплати внесків. Після нього потрібно було б поставити питання про остаточне виключення РФ із ПАРЄ. Але у травні 2019 року Комітет міністрів РЄ схвалив заяву, в якій йшлося про те, що усі держави повинні мати «рівноправну участь у Парламентській асамблеї Ради Європи».

Фото: pexels.com

Детальніше. Два білоруські нафтопереробні заводи —«Нафтан» у Новополоцьку Вітебської області і Мозирський нафтопереробний завод в Гомельській області повідомили про відсутність контрактів на постачання нафти з російськими підприємствами.

На білоруських заводах кажуть, що поточні запаси нафтової сировини дозволять зберегти завантаження НПЗ на технологічно прийнятному рівні до середини січня: «Ми працюємо зі зниженою завантаженням на залишках сировини, які були накопичені в грудні. Контракти на поставку нафти як і раніше не укладені, поставки відсутні з 1 січня».

Контекст. Білорусь напередодні Нового року не змогла укласти контракти з Росією про умови поставки нафти з 1 січня 2020 року. 31 грудня президент Білорусі Олександр Лукашенко за результатами трьох телефонних розмов з президентом РФ Володимиром Путіним і прем’єр-міністром Дмитром Медведєвим домовився про постачання нафти без контракту, але доручив забезпечити поставки нафти з альтернативних джерел.

Раніше Путін і Лукашенко погодили документи, зміст яких не розголошується. У них йдеться про поглиблення співпраці у межах Союзної держави. Білоруська опозиція побоюється, що мова може йти про підпорядкування Мінська Москві аж до відмови Білорусі від суверенітету. Путін і Лукашенко заперечують, що мова йде про втрату Білоруссю суверенітету. При цьому сторони нерідко обмінюються різкими заявами.

⟶ Що таке «Союзна держава» Росії та Білорусі? У 1996 році було підписано угоду про створення «глибоко інтегрованої політично та економічно» Спільноти Росії і Білорусі.

Далі у 1997 році цю спільноту було перетворено на Союз Білорусі та Росії. В обох угодах йшлося про збереження державного суверенітету обох сторін, але узгодження зовнішньої політики, а також глибоку економічну інтеграцію і навіть, відповідно до Статуту та Договору про Союз Білорусі та Росії, єдине громадянство.

У грудні 1999 році було підписано договір про створення Союзної Держави. Він набув чинності – тобто формально існує Союзна Держава [Білорусі та Росії]. Але досі ані спільного парламенту чи уряду, ані спільної грошової одиниці, ані конституції, ані бюджету, ані навіть прапору чи гімну «єдиної держави» не існує.

А от що точно існує — то це кордон між двома державами. З російської сторони відбувається перевірка вантажівок, що прямують з Білорусі до Росії.

⟶ Чергова акція проти інтеграції Білорусі з Росією відбулася у Мінську. 29 грудня минулого року близько 120 осіб вийшли на вулиці Мінська на знак протесту проти поглиблення інтеграції між Білоруссю і Росією. Це вже п’ята акція протесту проти поглиблення інтеграції з Росією за останній місяць. Частина організаторів колишніх акцій нині відбувають адміністративний арешт. 

Мітингувальники анонсували дві акції: ходу та «живий ланцюг», який почався за годину після неї. Хода почалася на Жовтневій площі: активісти стояли там майже півтори години з біло-червоними прапорами, після чого рушили центральними вулицями Мінська і зупинилися біля Червоного костьолу на Майдані незалежності.

Біля Головпоштамту в Мінську почалася друга акція — «живий ланцюг». Учасники планували розтягнутися до Жовтневої площі, але їх вистачило лише на два квартали. Через пів години після початку акцію завершили. Міліція не перешкоджала мітингувальникам і нікого не затримала.

Фото: pexels.com

Детальніше. 29 грудня на контрольно-пропускному пункті в’їзду-виїзду (КПВВ) «Майорське» відбувся обмін утримуваними особами між Україною та ОРДЛО.

На підконтрольну територію повернулися 12 військовослужбовців та 64 цивільні особи. 

Україна була готова була видати 141 особу, але 14 з них відмовилися повертатися на територію ОРДЛО.  У межах обміну наша країна віддала бойовикам бразильця Рафаеля Лусваргі, який воював на боці бойовиків ОРДЛО, та п’ятьох ексберкутівців, обвинувачених у розстрілах на Майдані.

Борт зі звільненими полоненими, які після обміну на КПВВ Майорське вилетіли до столиці з аеропорту Чугуєва, приземлився близько 21:25. В аеропорту їх зустрічали президент, рідні та близькі. Усі звільнені пройдуть медичне обстеження. Цивільні — у клініці «Феофанія», військові — у військовому госпіталі.

⟶ Суд відпустив ексберкутівців з-під варти задля їхньої участі в обміні. 28 грудня Апеляційний суд Києва змінив запобіжний захід п’яти обвинуваченим у розстрілах на Майдані ексберкутівцям. Їх відпустили під особисте зобов’язання. Присутні кричали: «Ганьба!», «Вбивці!».

Активісти після вироку суду приїхали до СІЗО, де утримували ексберкутівців. Люди намагалися не допустити їхнього вивезення на обмін. Проте уже зранку 29 грудня стало відомо, що бійці уже на КПВВ Майорське та готуються до обміну. Акцію протесту під СІЗО згорнули.

⟶ У Мінську відбулася чергова акція проти інтеграції Білорусі з Росією. Близько 120 осіб вийшли на вулиці протестувати проти поглиблення інтеграції між Білоруссю і Росією. Це вже п’ята схожа акція за останній місяць. Частина організаторів колишніх акцій нині відбувають адміністративний арешт.

Мітингувальники провели дві акції: ходу та «живий ланцюг», який почався за годину після неї. Цього разу міліція не перешкоджала мітингувальникам і нікого не затримала.

Фото: racurs.ua

Детальніше. Тристороння контактна група (ТКГ) домовилася про взаємне звільнення утримуваних до кінця року. Про це розповіла речниця представника України у ТКГ Леоніда Кучми Дарка Оліфер.

Валерія Лутковська уточнила: «Ми зможемо нарешті забрати з незаконного утримання під вартою тих наших хлопців, яких не змогли забрати у грудні 2017 року, тих хлопців, які протягом 4 років після Іловайська, Дебальцевого перебували в полоні і які протягом 4 років не мали можливості навіть поспілкуватися зі своїми сім’ями».

Вона додала, що наразі «остаточно дошліфовуються списки». Таку ж інформацію подає й російська сторона.

Довідка. Нагадаємо, що останній обмін полоненими відбувся на початку вересня цього року. Тоді в Україну у межах обміну прибули 35 українців, серед яких політв’язні Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Володимир Балух, Роман Сущенко, Микола Карпюк, Станіслав Клих, Павло Гриб, Євген Панов, Артур Панов, Едем Бекіров, Олексей Сизанович, а також захоплені Росією біля Керченської протоки 24 моряки.

Контекст. 9 грудня 2019 року у Парижі лідери Франції, Німеччини, України та Росії, домовилися, що до кінця року відбудеться обмін утримуваними особами за формулою «всіх на всіх».

Проблемним залишилося розуміння цієї формули: чи йдеться про усіх встановлених осіб, чи про всіх підтверджених. Москва не погоджується підтвердити утримання деяких осіб, яких, за інформацією Києва, незаконно утримують окупанти.

⟶ Обмін полоненими і не лише: про що домовилися на Нормандському саміті. Президенти Франції, України, Росії і канцлерка Німеччини 9 грудня досягли домовленостей щодо мирного врегулювання конфлікту на Донбасі. Отже, до чого дійшли:

1. припинення вогню на Донбасі до кінця 2019 року;
2. розведення військ на ще 3 ділянках до березня 2020 року;
3. звільнення та обмін полонених на основі принципу «всіх на всіх» до кінця року;
4. надання доступу до полонених міжнародним організаціям, зокрема Червоному хресту;
5. створення нових пунктів пропуску через лінію розмежування протягом 30 днів;
6. доступ місії ОБСЄ на всій території України;
7. наступна зустріч у Нормандському форматі відбудеться через 4 місяці.

⟶ Представники Червоного Хреста зможуть безперешкодно відвідувати ув’язнених на усій території України. 22 грудня набув чинності закон про безперешкодний доступ представників Міжнародного комітету Червоного Хреста до осіб, взятих під варту.

Нагадаємо, що допуск на тимчасово окуповану територію Донбасу представників Червоного Хреста був однією із домовленостей Нормандського саміту.

Фото: pexels.com

Детальніше. Що передбачає новий контракт між Нафтогазом та Газпромом:

1. мінімальний обсяг транзиту територією України: 65 мільярдів кубометрів газу у перший рік і по 40 мільярдів кубометрів у наступні 4 роки;
2. російський Газпром виплатить Україні до Нового року більше 2,9 мільярдів доларів згідно рішення Стокгольмського арбітражу;
3. уже прийняті рішення про інші позови відкличуть;
4. також відкличуть майбутні судові позови між компаніями;
5. контракт підписали на 5 років;
6. документ можуть продовжити ще на 10 років.

Довідка. Газпром — це російська газовидобувна і газорозподільна монополія, найбільша корпорація Російської Федерації. 50% капіталу належить державі. 

Нафтогаз — це провідне підприємство паливно-енергетичного комплексу України. 

«Північний потік-2» («Nord Stream 2») — це проект магістрального газопроводу з Росії в Німеччину через Балтійське море довжиною понад 1200 км. Північний потік-2 є розширенням Північного потоку.

«Північний потік-2» — це політичний проект, який Росія може використати для тиску на Європу загалом та Україну зокрема.

⟶ Допомога Україні та санкції проти Росії: Трамп підписав оборонний бюджет. Президент США Дональд Трамп підписав щорічний оборонний бюджет США. Він містить військову допомогу Україні — 300 мільйонів доларів та санкції проти російських газопроводів.

Також документ вводить санкції на пов’язані з російським газопроводом «Північний потік-2» та ТуркСтрім та забороняється військове співробітництво з Росією. У Кремлі уже заявили, що санкції США є порушенням міжнародного права, але вони не зупинять побудову «Північного потоку-2».

Водночас призупиняє будівництво «Північного потоку-2» швейцарська компанія Allseas. Це трапилося якраз через набуття чинності оборонного бюджету США. Водночас компанія очікує вказівок із роз’ясненнями від США про те, як їм діяти далі.

⟶ У чому небезпека «Північного потоку-2» для України? Україна — основна транзитна країна російського газу до Європи. Протягом 2017 року через неї транспортували 93,5 мільярдів кубометрів газу — це рекорд за останні сім років. Це близько половини експорту російського газу до ЄС і Туреччини. Послуги транзиту російського газу до ЄС щороку приносять Україні по 3 мільярди доларів. Втім Росія прагне відмовитися від послуг українського транзиту. Для цього вона будує «Північний потік-2».

Фото: pexels.com

Детальніше. Нововведення означає призупинення дії положень угод з РФ, укладених ще до початку збройної агресії. Вони дозволяли перетинати кордон на підставі внутрішнього паспорта або свідоцтва про народження для осіб до 16 років.

У Міністерстві закоронних справ кажуть, що необхідність таких змін зумовлена тим, що, за даними прикордонників, щороку зростає кількість випадків виявлення підробок внутрішніх паспортів та свідоцтв про народження.

⟶ Майже 10% населення: скільки українців виїхало за кордон від початку десятиліття. З 2010 року з України виїхало та не повернулося близько 4 мільйонів українців. Це складає майже 10% населення. Такі дані оприлюднив міністр Кабінету міністрів України за підсумками аналізу міграційної статистики уряду.

За його словами, міграція з України має циклічний характер: більше українці подорожують влітку, проте тенденція міграційної ситуації має характер до збільшення кількості тих, хто назад до України не повертається.

⟶ 300 мільйонів на допомогу Україні включили в оборонний бюджет США. Сенат США більшістю голосів ухвалив проєкт оборонного бюджету на 2020 рік. Його розмір — 738 мільярдів доларів. Там передбачили санкції проти Росії та допомогу Україні. Тепер документ має надійти на підпис до президента США Дональда Трампа. 

У проєкт оборонного бюджету, серед іншого, включили заходи «щодо стримування агресії» Росії. Зокрема, це допомога Україні, у тому числі з постачання летальної зброї. Також проєкт бюджету передбачає санкції проти російського газопроводу «Північний потік-2».

Фото: pexels.com

Детальніше. Президенти Франції, України, Росії і канцлерка Німеччини досягли домовленостей щодо мирного врегулювання конфлікту на Донбасі. Отже, до чого дійшли:

1. припинення вогню на Донбасі до кінця 2019 року;
2. розведення військ на ще 3 ділянках до березня 2020 року;
3. звільнення та обмін полонених на основі принципу «всіх на всіх» до кінця року;
4. надання доступу до полонених міжнародним організаціям, зокрема Червоному хресту;
5. створення нових пунктів пропуску через лінію розмежування протягом 30 днів;
6. доступ місії ОБСЄ на всій території України;
7. наступна зустріч у Нормандському форматі відбудеться через 4 місяці.

На спільній прес-конференції після завершення зустрічі президент Франції Еммануель Макрон сказав, що за 4 місяці потрібно підготувати передумови для проведення виборів на Донбасі. Проте Україна та Росія не дійшли згоди, коли ж проводити вибори: Україна наполягає на волевиявленні громадян після отримання контролю над кордоном, а Росія хоче навпаки.

До обговорення питання окупованого Росією Криму так і не дійшли. Проте на прес-конференції Володимир Зеленський наголосив, що «Крим — це Україна».

Також обговорювали питання транзиту газу з Росії через Україну до Європи. Зеленський зазначив, що це питання розблокували, але поки що до конкретних домовленостей не дійшли. 

⟶ Генасамблея ООН ухвалила резолюцію, де вимагає у Росії вивести війська з Криму.   Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (Україна), а також частин Чорного та Азовського морів». У документі є пункт про захоплені РФ ядерні об’єкти та інфраструктуру на окупованій території.

Резолюцію з такою назвою Генасамблея ООН приймає вдруге, проте нинішній документ доповнено принципово новими положеннями. У новій резолюції висловлюють занепокоєння щодо використання Росією захоплених українських підприємств оборонної промисловості.

Також Генасамблея ООН занепокоєна навмисним перешкоджанням руху через Керченську протоку, зокрема «під приводом військових навчань» у Чорному й Азовському морях та Керченській протоці. Резолюція нагадує Росії про заборону призивати до армії держави-окупанта осіб з окупованих територій.

Нинішня резолюція, як і попередня, засуджує будівництво мосту через Керченську протоку, бо це сприяє мілітаризації Криму. Генасамблея ООН також засуджує поїздки російських посадовців до Криму й закликає усі держави-члени ООН утримуватися від візитів у регіон без узгоджень з Україною.

⟶ «Варта на Банковій» згортає свій табір: здачі національних інтересів не відбулося. «Президент Володимир Зеленський не перетнув ніяких «червоних ліній». Вважаємо, що це і наша з вами заслуга. Саме масове невдоволення в Україні засвідчило, що більшість українців хочуть миру, але не шляхом поступок агресору», — заявили члени оргкомітету акції.

Табір під Офісом президента згорнули близько 5:30 ранку.

Фото: unian.ua

Детальніше. Також WADA на 4 роки позбавило Росію права приймати чемпіонати світу та подавати заявки на їхнє проведення. Російське антидопінгове агентство (РУСАДА) позбавили статусу відповідності.

Санкції проти Росії пов’язані з тим, що після часткового відновлення статусу російського антидопінгового агентства РФ мала передати WADA дані Московської антидопінгової лабораторії з пробами російських спортсменів. РУСАДА зробила це, але експерти WADA виявили, що хтось несанкціоновано вніс серйозні зміни у них. Доступ був лише у вищих спортивних посадовців РФ.

⟶ Українець Василь Ломаченко — найкращий боксер 2019 року. Василя Ломаченка, українського чемпіона світу WBA і WBO у легкій вазі, відзначили нагородою як найкращого боксера 2019 року за версією WBO від Всесвітньої боксерської ради. Про це розповів сам спортсмен на своїй сторінці у Фейсбуці. Напередодні він посів перше місце у рейтингу Pound-for-Pound від ESPN.

⟶ Українка Ольга Харлан — найкраща шаблістка сезону. Українська спортсменка Ольга Харлан стала найкращою шаблісткою за підсумками сезону-2019/20. Нагородження переможців Кубка світу з фехтування сезону-2019/20 відбулося у Лозанні (Швейцарія) під час щорічного конгресу FIE. Вона отримала цю нагороду уже вчетверте. Про це повідомив НОК України на своїй сторінці у Facebook.

Нагадаємо, що минулого сезону українка стала чемпіонкою Європи і світу, а також виграла Гран-прі Сеула, стала другою на змаганнях в Афінах і третьою — на Гран-прі Каїра.

Фото: pexels.com