Рада Євросоюзу продовжила санкції щодо різних секторів економіки Росії ще на шість місяців: до 31 січня 2021 року. Про це пише Європейська правда.
Чому це важливо. Через інструмент санкцій Європа продовжує тиснути на Росію і нагадує їй та всьому світові про війну Росії проти України, яка триває на Донбасі.
Детальніше. У Раді Євросоюзу кажуть, що таке рішення є наслідком останньої оцінки стану виконання Мінських угод. Оскільки Росія повільно виконує їх, то немає підстав скасовувати або пом’якшувати санкції. Тому лідери ЄС вирішили продовжити економічні санкції проти агресора.
Довідка. Санкції проти Росії ввели ще у 2014 році через воєнну агресію Росії проти України. Обмеження спрямовані на фінансовий, енергетичний і оборонний сектори Росїі.
Контекст. 18 червня Рада ЄС продовжила на рік санкції проти Росії, запроваджені через анексію Криму.
Що ще варто знати про російсько-українську війну
Що ще варто знати про повернення Криму до України
Фото: pexels.com
Гонконг через дії Китаю уже не має такого ступеню автономії, яка гарантує йому спеціальний статус у відносинах зі США. Тому Америка може застосувати санкції до посадовців, які причетні до порушення прав у Гонконгу. Про це сказав державний секретар США Майк Помпео в американському парламенті, пише Громадське. Нагадаємо, що у Гонконгу з березня минулого року тривають протести. Активісти вимагають самостійно обирати місцеву владу.
Чому це важливо. Накладення санкцій США на китайських урядовців передбачене спеціальним законом і є цілком реальним.
Детальніше. Держсекретар США має засвідчувати статус автономії Гонконгу. Це передбачено у Законі про права людини та демократію у Гонконгу. Він набув чинності у листопаді 2019 року. Таке підтвердження держсекретар США має надавати принаймні раз на рік.
Якщо ж він його не надає, тобто тим самим підтверджує обмеження автономії, то США можуть вдаватися до санкцій проти посадовців, які є відповідальними за порушення прав у Гонконгу.
Цитата. «Жодна розважлива людина сьогодні не може стверджувати, що Гонконг має високий ступінь автономії від Китаю, якщо врахувати інформацію звідти. Очевидно, що Китай робить у Гонконгу подобу себе», — сказав Майк Помпео членам Конгресу.
Які саме санкції можуть накласти США?
Сполучені Штати Америки можуть скасувати режим преференційної торгівлі з Гонконгом. Це означає, що економічна ситуація на території — зокрема й у контексті іноземних інвестицій — погіршиться. Це вдарить і по економіці Китаю.
Довідка. Гонконг — це особливий адміністративний район Китаю, один із фінансових центрів світу, розташований на острові на південному сході країни, колишня британська колонія. Після закінчення Другої світової війни Гонконг належав Великій Британії, але у 1984 році Лондон зобов’язався передати Гонконг Пекіну за умов, що острів збереже економічну незалежність і капіталістичний устрій. У 1997 році Китай отримав суверенітет над Гонконгом. Відтоді вони існують за формулою «одна країна — дві системи».
Контекст. Масові акції протесту почалися у Гонконзі у березні 2019 року. Спочатку протестувальники вимагали скасувати поправку до закону, яка б дозволила екстрадувати людей з Гонконгу до материкового Китаю. Очільниця території Керрі Лем 23 жовтня 2019 року виконала свою обіцянку відкликати поправку, але було уже пізно.
Протестувальники почали вимагати демократичних реформ, зокрема загального виборчого права (зараз очільника Гонконгу призначає уряд Китаю), розслідування випадків насильства силовиків над протестувальниками та відставки самої Лем.
Що ще важливо знати на цю тему:
Китай хоче заборонити антиурядові заклики на території Гонконгу. Там понад рік тривають протести. У Китаї розглянуть закон про національну безпеку Гонконгу. Якщо його ухвалять, то на території району заборонять антиурядові заклики, заклики до відокремлення від Китаю і державну зраду. При цьому влада Гонконгу не зможе розглянути та ухвалити його окремо. Він автоматично набуде чинності на його території.
У Гонконгу відновилися протести: затримали 230 осіб. Висловити незгоду з політикою влади на вулиці Гонконгу вийшли сотні людей. Вони вважають, що тамтешні чиновники зловживають своїми повноваженнями та обмежують громадянські права, коли борються із коронавірусом. Протестувальники не злякалися карантину, які досі діє у Гонконгу. Поліція заарештувала 230 пікетувальників, серед них — 12-річна дівчинка.
Копайте глибше
Фото: unian.ua
«Анексований Росією Крим ніколи не повернеться до складу України, і антиросійські санкції слід скасовувати», — таку заяву зробив колишній канцлер Німеччини Ґергард Шредер в інтерв’ю німецькій газеті Tagesspiegel. У відповідь на це посол України в Німеччині Андрій Мельник запропонував ексканцлеру укласти парі, що ще за його життя Крим повернеться до України. Про це пише Укрінформ.
Чому це важливо. Одностайність міжнародної спільноти щодо невизнання анексії Криму Росією та продовження дії санкцій можуть допомогти швидше повернути півострів до складу України.
Детальніше. «Жоден російський президент не віддасть Крим назад Україні», — сказав Ґергард Шредер. Відповідь українського посла в Німеччині Андрія Мельника не забарилася: «Це лише крик відчаю топлобіста Кремля, який втрачає ґрунт під ногами. Навіть ця остання важка артилерія не допоможе. Україна цінує залізобетонну позицію Берліна щодо збереження санкцій і невизнання анексії. Хотілося б оголосити цьому 76-річному експолітику і топлобістові Кремля своєрідне парі: ще при його житті Крим неодмінно повернеться в лоно матері-України. Це так само очевидно, як і те, що сонце встає на Сході і сідає на Заході».
Дипломат також зауважив, що попри всі зусилля ексканцлера, який є керівником ради директорів державної компанії «Роснєфть» та головою ради акціонерів «Nord Stream AG», отримуючи, мабуть, «незначну» винагороду за свої цинічні послуги із відбілювання кривавої війни Росії, йому так і не вдалося пробити глуху стіну потужної солідарності Федерального уряду Німеччини та всього німецького суспільства щодо незламної підтримки України.
27 лютого 2014 року почалась відкрита фаза окупації Криму російськими військами
Прихована фаза окупації Криму Росією розпочалася ще 20 січня 2014 року. Саме тоді на півострові з’явилися вантажівки без номерів, так звані «зелені чоловічки» — озброєні військові без розпізнавальних знаків. Водночас створювали та озброювали нерегулярні збройні формування найманців з числа місцевих жителів. Ними керували офіцери спецслужб і Збройних Сил Росії.
23 лютого у Севастополі відбувся 20-тисячний мітинг, на якому міським головою проголошено громадянина Росії Олексія Чалого. 26 лютого у Сімферополі відбувся багатотисячний мітинг кримських татар та проукраїнських активістів на підтримку територіальної цілісності України. На противагу цьому мітингу організували мітинг «Русского єдінства». Ним керував поплічник російських окупантів Сергій Аксьонов.
Під ранок 27 лютого спецпідрозділи ГРУ Росії зайняли приміщення Верховної Ради і Ради Міністрів Криму і вивісили над ними прапор Росії. Тоді ж Верховна Рада Криму на вимогу загарбників оголосила про проведення на півострові референдуму про приєднання до РФ.
Впродовж наступних кількох днів вулиці міст і магістральні дороги півострова заповнили російські війська. «Зелені чоловічки» захопили адміністративні будівлі, взяли в облогу гарнізони Збройних сил України, морські порти і аеропорти. Керівництво Росії неодноразово стверджувало, що ці озброєні люди не є російськими військовослужбовцями. Однак після окупації півострова і проведення там фейкового «референдуму про статус Криму» росіяни визнали, що «зелені чоловічки» були військовослужбовцями Збройних сил Росії.
1 березня 2014 року Рада Федерації Росії підтримала звернення президента Путіна про дозвіл ввести російські війська в Україну. У свою чергу, РНБО України через агресію Росії ухвалила рішення привести Збройні сили України у повну бойову готовність.
16 березня провели так званий референдум щодо статусу Криму. Він відбувся з численними порушеннями та фальсифікаціями, за присутності великої кількості озброєних російських військових. Через кілька днів, 18 березня, у Москві сепаратистське керівництво півострова підписало так званий «Договір про прийняття Криму до складу Росії».
Того ж дня під час штурму української військової частини у Сімферополі загинув прапорщик Сергій Кокурін. Ще одного офіцера поранили. Під час захоплення Криму Україна втратила понад 80% активів військово-морського флоту та численні військові об’єкти.
Усі впливові міжнародні організації визнали окупацію й анексію півострова незаконними і засудили дії Росії. Низка західних країн запровадили проти РФ економічні санкції.
26 лютого цього року Президент Володимир Зеленський запровадив День спротиву окупації Криму. Цей день буде відзначатися щороку 26 лютого.
Коментар. Український економіст та фінансист Юрій Вітренко у контексті заяви Шредера згадав інший показовий випадок: «Колись не так давно, Олександр Медвєдєв, друга людина в Газпромі, сказав, що скоріш Земля буде обертатися навколо Місяця, ніж Росія продовжить транзит через Україну після 2019 року. Це твердження використовували агенти Росії по всьому світу, той же Шредер, як аргумент, що потрібно дозволити Північний Потік 2, інакше Європа та Німеччина залишаться без газу.
Але ми, причому разом з іншими німцями, зі справжніми європейськими цінностями, на чолі з фрау Меркель, змусили Росію продовжити транзит і ще заплатити Україні 5 мільярдів доларів компенсації. Північний потік 2 і досі не побудований. Мєдвєдєва звільнили з Газпрому. Так само буде з українським Кримом та Шредером. Росія буде змушена повернути Крим Україні, а Шредер буде звільнений з дочірньої структури Газпрому (Північний Потік 2)».
Контекст. Зазначимо, що Андрій Мельник, який запропонував парі, відхилив запрошення мера Берліна Міхаеля Мюллера, який закликав послів України, Росії та Білорусі спільно вшанувати завершення Другої світової війни. Про це повідомили Міністерство закордонних справ України, посилаючись на матеріал німецької газети Tagesspiegel.
«Навіть у найкошмарнішому сні я не міг би собі уявити покладання вінків поруч із представником країни, яка понад 6 років веде цинічну і криваву війну на Сході України», — заявив посол України Андрій Мельник.
Він нагадав, що Росія окупувала Крим та веде війну на Донбасі, а «агресивна політика господаря Кремля породила набачене досі відчуження між українцями та росіянами. Відтак і спільне вшанування пам’яті є немислимим. Дуже шкода, що міський голова очевидно недобачає ці всі приголомшливі факти, від яких волосся стає дибки. Нам, українцям, хотілося б бачити більш тактовний підхід, розуміння та емпатію».
Мер Берліна повідомив журналістам, що покладання вінків запланували для «вшанування передусім російських, українських і білоруських бійців Червоної Армії, які взяли Берлін».
Що ще важливо знати на цю тему:
Фото: radiosvoboda.org
Важливе