Про успіхи контрнаступу

Захопивши селище Роботине, Сили оборони нарешті прорвали першу лінію оборони окупантів на півдні. І хоч реальна ситуація на фронті залишається таємницею, цілі України є зрозумілими. Друга та третя лінії російської оборони є слабшими. Якщо розширити місце прориву, більші українські підрозділи разом із технікою зможуть пройти крізь першу лінію. Це створює шанс на те, що український наступ набере обертів. Про це пише британське BBC.

За найкращих умов війська України зможуть дійти до Азовського моря, повністю перерізавши російські наземні комунікації із окупованим Кримом. Серед них: залізниця, яка йде через Токмак та автострада М-14, що йде близько до морського узбережжя і через яку РФ переміщає 70% свого постачання. 

Кінцевою метою є вийти на міжнародно визнані кордони України. Не дарма напрямок українського наступу на півдні має назву «Таврійський», що відсилає до давнього регіону, у складі якого був і Крим. Підмітила це британська The Guardian.

Про боротьбу з корупцією

Затримання олігарха Ігоря Коломойського та звільнення з посади міністра оборони Резнікова є відображенням зусиль української влади у боротьбі з корупцією. При цьому проблеми залишаються: є питання до постачання продуктів в армії та скандали із центрами комплектування. 

Судові вироки та звільнення через хабарництво допомагають Україні відкинути занепокоєння західних союзників у можливому неправомірному використанні їхньої допомоги та є частиною інтеграції країни із Європейським Союзом. Пише про це американська The New York Times.

Про українську віру

Українці стають більш релігійними, що не є дивним для нації, яка живе в умовах війни. Церква відіграє активну роль в суспільному житті країни: священники брали участь в Революції Гідності, сьогодні багато із них є капеланами в українській армії. При цьому церква виступає проти таких ліберальних реформ як прийняття цивільного партнерства, які є критично важливим для інтеграції України в західні структури. 

На фоні останніх подій більшу силу здобуває Православна церква України (ПЦУ), яка активно бореться за вплив з УПЦ МП. Українська церква не є державною інституцією по типу Російської православної церкви. Не має вона і такої державної підтримки як Католицька церква у Польщі. Але із цієї війни вона вийде як одна з основних українських патріотичних інституцій, що чинить спротив російському впливу. 

Чи буде українське суспільство виключно світським, враховуючи те, що українська молодь є набагато менш релігійною, ніж її батьки, як і всюди на Заході? Чи буде роль церкви поєднана із сучасними ліберальними тенденціями в Україні? Відповіді на це поки немає. Розбиралася у цьому американська Politico.

Про вплив війни на життя українців

Жителі Кам’янки, що на Харківщині, налагоджують життя у своєму зруйнованому війною селі. Сліди боїв видно у руїнах будинків, залишках російських ящиків із боєприпасами та замінованому поряд із поселенням лісі. Забрудненим війною є й український ґрунт. При цьому не лише сучасною війною, адже трактори на полях підіймають на поверхню гільзи часів Другої світової. 

Кам’янка розташована біля Ізюма — ключового пункту Харківщини. Неподалік також протікає річка Сіверський Донець. Для контролю над регіоном армії потрібен контроль над Кам’янкою. Стратегічне розташування села ставило його в центр військових дій як під час Другої світової, так і під час сучасного російського вторгнення. Місцевим мешканцям доводиться адаптуватися до таких складних воєнних умов. Розповідає про це американська The New York Times.

Про переговори й завершення війни

Масштабні бої зі значними втратами з обох сторін на фронті в Україні піймають серед союзників питання про можливі мирні переговори. Причиною таких голосів є певний страх ядерної ескалації. Але важливим моментом є також відсутність відчуття загрози західними демократіями. Українці об’єдналися перед загрозою і народи та політики Заходу співчувають нам. Але самі такої загрози не відчувають, через що й діють доволі обережно.

Бажання перемовин натикається на низку перешкод. Передовсім це означатиме послаблення підтримки України, що дасть Росії додаткові засоби для шантажу і матиме наслідки для системи європейської та глобальної безпеки. Крім цього, самі українці не бажають проводити хоч якісь переговори з РФ, яка бомбить їхні міста та вбиває їхніх дітей. Та і для Росії переговори є ні чим більшим, ніж можливістю затягнути час і підготуватися до подальшої війни. Переконатися у цьому можна було в Сирії. У будь-якому разі заморожувати війну не можна, бо це теж грає на руку Кремлю. Аналізувала ситуацію американська Politico.

Фото: The New York Times

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

У чому справа?

Основним питанням є бюджет ЄС. Нині він становить 186 млрд євро і поділяється між країнами. Найбільше коштів віддають Німеччина, Франція та Італія. Найбільше отримують Польща, Угорщина та Греція. Після приєднання нових держав цей розподіл зміниться. Чи можуть країни-донори виділяти більше? Чи готова Польща не лише отримувати менше, але й виділяти свої кошти Україні? Ці питання поки не вирішені.

Також є питання спільної політики. Всі важливі рішення в ЄС приймають в Європейському парламенті. Приєднання такої великої країни як Україна означатиме долучення від 50 до 60 нових депутатів. Це створює загрозу того, що парламент стане завеликим для ефективного прийняття рішень. Окрім того, з більшою кількістю депутатів вплив окремих представників країн стане меншим і деякі члени Союзу можуть виступати проти цього.

Усі основні рішення в ЄС мають приймати одноголосно. Кожен член Союзу має право вето, тобто може одноголосно скасувати рішення, яке прийняли решту 26 країн ЄС. Цим неодноразово зловживала Угорщина і це може створити проблеми при прийнятті нових держав. Але одне із найбільших питань стоїть до українських агровиробників.

До чого тут українські фермери?

Однією з основних сфер співпраці країн ЄС є агровиробництво. Хто, де і що вирощує — вирішують спільно. На вирощування їжі виділяють багато спільних грошей. Неймовірно великий розмір та потужність українського агросектору зробить Україну основним бенефіціаром цієї системи. Інші країни в такому разі отримуватимуть значно менше, тож система потребує зміни.

Але в цьому є й значні плюси. Як часто зазначає сама Україна, приєднання країни із такою вагомою у світовому масштабі харчовою промисловістю зробить ЄС глобальним гравцем, що контролюватиме харчову безпеку світу. Такі можливості полегшать процес налагодження співпраці між Україною та рештою країн ЄС. Великою мірою, саме це може підштовхнути неповоротку систему Союзу до змін. 

Україна готується до вступу. Чи готується ЄС до України?

До російського вторгнення в Україну розширення ЄС ніхто всередині Союзу серйозно не розглядав. Ідею розширення називали «клінічно мертвою». Велика війна це змінила. «Розширення не просто повернулося на порядок денний, але й повернулося як одне з трьох головних питань, якими займаються лідери», — зазначено в статті The Guardian із посиланням на неназваного дипломата.

Україна, Молдова, Албанія, Сербія, Косово, Туреччина, Чорногорія, Північна Македонія і Боснія та Герцеговина перебувають у черзі на прийняття. Грузія — у процесі подання заявки. «Ви — частина нашої сім’ї, ваше майбутнє — в нашому Союзі, і наш Союз не є повним без вас», — сказала минулого року Україні президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн.

Але чітких пропозицій щодо бюджетних та інституційних реформ в ЄС поки немає. Президент Європейської ради Шарль Мішель цього тижня закликав європейських політиків починати реформи, щоб бути готовими до прийняття нових країн до 2030 року. 

Фото: Visegrad Insight

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Які реакції це викликало?

Ця заява викликала обурення в Україні. МЗС зазначило, що Папа поширює російські великодержавні ідеї. Глава УГКЦ очікує від понтифіка пояснень і повідомляє, що його слова сприйняв із «болем і занепокоєнням». Висловився із критикою і експрезидент Естонії, пов’язуючи російський імперіалізм із війною в Україні.

Що відповів Ватикан?

Після хвилі критики пресслужба Святого Престолу оприлюднила заяву, в якій стверджує, що «Папа мав намір заохочувати молодь зберігати та поширювати все те позитивне у великому російському культурному та духовному спадку, а зовсім не звеличувати імперіалістичну логіку та державних діячів, згаданих для позначення відповідних історичних періодів».

Що кажуть на батьківщині Папи?

Тим часом на батьківщині Франциска — в Аргентині, його піддають жорсткій критиці. Кандидат у президенти країни із радикальними поглядами називає понтифіка комуністом та «представником лукавого на Землі». Причина, втім, не в поглядах Папи на Україну, а в розбіжностях у місцевій політиці. Про це повідомляє The Guardian.

Політик, що критикує понтифіка, виступає за скасування усіх безкоштовних соціальних послуг, в тому числі безоплатної освіти та медицини. Водночас він підтримує вільну торгівлю органами, обіцяє заборонити аборти, а також закрити Центральний банк країни, міністерство у справах жінок та міністерство науки, бо «зміна клімату — це соціалістична брехня». Такі ідеї розкритикував сам Папа, через що на нього і посипалися звинувачення.

Фото: The New York Times

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

До чого тут зерно?

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну країна-агресор блокує експорт українського зерна через Чорне море. Це створює значний тиск на українську економіку. Особливо актуальним це питання стало, коли Росія вийшла із зернової угоди, яка дозволяла контрольоване перевезення збіжжя морем.

Оскільки Україна покриває велику частину світових потреб у харчах, виникла загроза голоду у країнах Африки та Близького Сходу. Щоб уникнути таких соціальних проблем і обійти обмеження, Європейський Союз скасував мита на українське зерно. Це спростило перевезення збіжжя суходолом.

До чого тут Польща?

Велика частина української агропродукції опинилася на ринках країн Центральної Європи. Дешевизна цих товарів спричинила фінансові втрати місцевих фермерів, які почали через це протести. Реагуючи на соціальні заворушення, Польща, Угорщина, Словаччина, Болгарія та Румунія ввели обмеження на ввезення зерна з України.

Ця заборона викликала значну напругу у відносинах між країнами. Україна наполягає на тому, що дотримання угоди про експорт є критично важливим. Натомість польські дипломати заявили, що Україні «варто було б почати цінувати роль, яку Польща відіграла для України протягом останніх місяців і років».

Що з цього вийшло?

Заява спровокувала дипломатичний скандал, після якого МЗС України та Польщі викликали до себе послів, вимагаючи пояснення. Коментуючи ситуацію, заступник міністра закордонних справ Польщі Павел Яблонський заявив, що Україні «слід поважати союзників» і що «найважливішим спільним інтересом на цей момент є захист від російської загрози». «Польща підтримує Україну лише і настільки, наскільки це відповідає нашим національним інтересам», — написав політик на своїй сторінці у твіттері.

При цьому повідомлення він завершив згадкою про Волинську трагедію — міжетнічний конфлікт між українцями та поляками, що стався у часи Другої світової війни і призвів до десятків тисяч жертв серед мирного населення. Польща вважає ці події геноцидом у той час, як Україна із цією оцінкою не погоджується. Водночас нещодавно Президенти України та Польщі спільно вшановували жертв конфлікту на Волині.

Від часу російського вторгнення Польща — один з ключових партнерів України. Рівень підтримки і співпраці між державами був на високому рівні. Тепер же, через суперечку навколо зерна, польський заступник міністра вважає відносини з Україною «не найкращими».

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Святкування сьогодні 

Володимир Зеленський з нагоди свята виступив під стінами Михайлівського Золотоверхого монастиря в Києві та нагородив українських військових.

«Сьогодні ми відзначаємо День державності — вже вдруге в умовах повномасштабної війни. Всі прагнемо, щоб наступного року ми відзначали цей день так само у вільній столиці, але вже з перемогою»… Державність, яку хтось може сприймати лише як заробіток, гонитву за владою, своїми амбіціями, а для інших — сильних і чистих — державність стає найвищою жертвою — життям, яке наші герої віддають заради всіх нас, заради свободи України», — говорить Президент.

Зеленський також написав у своєму твіттері: «День Української Державності. День Хрещення Русі. Вільний Київ. Україна, яка ніколи не віддасть своєї волі. Наші герої, які захищають свободу України. Наші цінності. І наша єдність — усіх українців та українок».

В Головній управлінні розвідки теж привітали українців зі святом: «Зароджена у глибині віків, формована нашими великими, мудрими предками, здобута у важкій боротьбі нашими хоробрими Воїнами державність ― вершина наших цінностей і свобод».

Святкування української державності не випадково збігається з днем, коли українські християнські церкви вшановують памʼять Київського князя Володимира Великого та День Хрещення Русі-України. Адже Володимир Великий є уособлення розбудови Русі. Саме Русь заклала ґрунт державних традицій українців. Звідси родом герб, грошова одиниця, а, головне — Київ як політичний і культурний центр України.

До речі, дату Дня хрещення Київської Русі-України встановив ще третій президент України Віктор Ющенко. Тоді обрали саме 28 липня — день пам’яті князя Володимира. А в указі Президента наголосили на значенні православних традицій в історії і розвитку українського суспільства та держави.

«Знання історії нашого державотворення в усій тяглості є потужною силою проти маніпуляцій історичними фактами в умовах інформаційної війни РФ проти України. Реальна історія спростовує фейки російської пропаганди, буцімто українці та росіяни —  єдиний народ чи Україна — штучна нежиттєздатна держава», — наголошують в Українському інституті національної памʼяті (УІНП).

«Величезний ляпас — День Української Державності — було створено для росіян, саме для їхньої шовіністичної ідеї, для путінської команди, аби поставити їх в позицію того, що вони молодші. Адже в них День зародження держави приблизно від 862 року — вигаданого ними року, а у нас 1500 років… 

Ми народились не в 1991 році, не 100 років тому, наша історія не починається на Козаччині — ми маємо довготривалу державну традицію. І це свято дуже добре фіксує колективне розуміння, що українська державність має тисячолітню державність», — говорить історик Олександр Алфьоров.

Ми є нащадками Русі

«День Української Державності нагадує нам про тисячолітню історію державотворення нашої країни. У це свято ми вшановуємо всі етапи нашого державотворення — від Русі до сьогодення, і всіх, хто доклав зусиль, щоб Україна відбулася як держава», — твердять в УІНП.

Зокрема, нащадками Русі, які продовжили тримати орієнтир на європейську розбудову є: Галицько-Волинське князівство, Гетьманщина, Українська Народна Республіка (УНР), Західноукраїнська Народна Республіка (ЗУНР), Українська Держава гетьмана Павла Скоропадського, Карпатська Україна та нині сучасна незалежна Україна.

Україна успадкувала від цих утворень пам’ятні знаки, які й нині є символами української державності, наголошують в УІНП. 

Від Русі ми успадкували: цивілізаційний вибір, а саме прийняття християнства в 988 році, завдяки якому ми є європейською державою. Родовий знак Рюриковичів, який став сучасним гербом України. Київ — політичний центр. Грошова одиниця гривня у нас теж з Русі. Назва Україна, що згадується в Іпатіївському літописі у 1187 році.

Від Галицько-Волинської держави: синьо-жовті барви нашого сучасного прапору походять від кольорової гами герба князівства. І саме в цей період утверджено європейський вектор розвитку.

Від князівства Литовського: Магдебурзьке право (європейська традиція міського самоврядування) та Пересопницьке Євангеліє.

Від козацької доби: республіканську форму правління. Військові традиції, які лягли в основу збройних сил Української Народної Республіки та пізнішого українського визвольного руху. Одну з перших європейських конституцій ранньомодерної доби, яку у 1710 році уклав Пилип Орлик.

Від української державності початку XX століття (УНР, ЗУНР, українська держава Павла Скоропадського): демократичні засади державного будівництва. Перший парламент, у який розвинулася Центральна Рада, створена у березні 1917 року. Перший уряд, яким став Генеральний Секретаріат Центральної Ради. Державні символи: герб, гімн «Ще не вмерла Україна», прапор. Українська Академія Наук, яку заснував Павло Скоропадський у листопаді 1918 року.  Соборність — об’єднання українських земель в єдиній незалежній державі.

Нині — останній рік, коли ми відзначаємо це свято 28 липня, адже завдяки переходу Православної церкви України (ПЦУ) на новоюліанський календар, а Української греко-католицької церкви (УГКЦ) на григоріанський календар, це свято відзначатиметься 15 липня.

Фото: slovoidilo.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Також міністр Кулеба сказав, що умови для членства України в НАТО невідомі. Він додав, що в України та Альянсу різне бачення членства. Найбільш консервативно налаштованими щодо майбутнього вступу України були США і Німеччина.

Президент Польщі теж прокоментував рішення НАТО щодо України. Він сказав, що вважає недостатнім рішення НАТО щодо України на саміті. Проте очікує, що ми зможемо доєднатись до Альянсу за кілька років.

А президент Литви сказав про рішення НАТО, що це «максимум», який змогли узгодити для України.

G7 підготували довгострокові безпекові гарантії для України, які називають «історичними» та кроком до завершення поточної фази війни. Рішення вже підготовлене та майже узгоджене. Підписання відбудеться сьогодні.

Україна отримає тисячу нанодронів Black Hornet від Норвегії. Про це заявив міністр оборони країни Бйорн Арільд Грам.

Black Hornet — найменший дрон у світі, його можна просто покласти у кишеню. Його вага 32 грами, проте він оснащений двома оптичними камерами та тепловізором. Вартість комплекту з двох дронів, пульту управління та зарядної станції становить близько 40-60 тисяч доларів.

Володимир Зеленський повідомив, що є певні домовленості про додаткові пускові установки «Patriot» та ракети для них від Німеччини.

Від Австралії Україна отримає новий пакет допомоги. Зокрема, 30 «Бушмастерів». Про це написав Президент.

Україна та Швеція підписали угоду про обмін секретною інформацією. Міністр оборони Олексій Резніков повідомив про це в Twitter. «Україна та Швеція підписали угоду про обмін та взаємний захист секретної інформації. Довіра є наріжним каменем міцного партнерства. А доступ до інформації — ключ до успіху».

Фото: armyinform.com.ua

The Ukrainians Media — 9 років. Підтримуйте розвиток якісної української журналістики. Приєднуйтеся до нашої Спільноти

Результати опитування:

— після окупації Криму та початку війни на Донбасі кількість осіб, які підтримували
закриті кордони з Росією, впровадження віз та митниці, зросла з 15% до 44%. Але 48%
опитаних вважали за потрібне перебувати у дружніх стосунках з РФ. Кількість охочих
об’єднати Україну та Росію знизилася до 5%.

— Після широкомасштабного вторгнення кількість охочих мати закритий кордон, візи та
митницю з Росією зросла до 79%. Лише 10% проголосували за дружні стосунки та 1%
— за об’єднання держав.

Коли і як проводили опитування?

Упродовж 26 травня — 5 липня Київський
міжнародний інститут соціології (КМІС) провів власне всеукраїнське опитування
громадської думки. Для опитування обрали телефонний метод з використанням
комп’ютера. В опитуванні взяли участь 984 респондентів, які проживають у різних
куточках країни (у межах, які контролюються владою України) та віком від 18 років.

Довідка. КМІС — одна з провідних дослідницьких компаній з центром у Києві, яка
спеціалізується на вивченні політичного, соціального та соціально-економічного стану в
Україні.

Останні 15 років компанія проводить опитування про те, як українці бачить майбутнє
України та Росії.

Фото: radiosvoboda.org.

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Вранці звернення записав Путін, він віддав наказ Збройним силам зупинити «збройний заколот», казав про «зраду» від ПВК «Вагнера» та закликав до «єдності». 

Раніше у Воронезькій області та Москві скасували всі найближчі масові та оголосили контртерористичну операцію. 

Контекст. Увечері 23 червня глава ПВК «Вагнера» Євген Пригожин заявив, що війська Міноборони Росії вдарили по місцю дислокації вагнерівців, через що нібито загинуло багато найманців. Він записав звернення де анонсував «марш справедливості» і заяви, що «ми перетнули у всіх місцях державний кордон». Після цього Міноборони РФ  звернулося до бійців «ПВК Вагнера» із закликом повернутися на місця постійної дислокації та припинити заколот. Пізніше проти Пригожина порушили кримінальне провадження за фактом заклику до збройного заколоту. 

Реакція України. В Міноборони заявили, що вони спостерігають. А радник ОП Михайло Подоляк сказав, що ситуація «нагадує повернення до історичних процесів у РФ, з бунтами та опричниками, зміною влади».

Реакція США. За словами представника Ради національної безпеки Адама Ходжа, США слідкують за ситуацією та будуть консультуватися із союзниками та партнерами щодо подій у Росії.

Фото: ssternenko

The Ukrainians Media — 9 років. Підтримуйте розвиток якісної української журналістики. Приєднуйтеся до нашої Спільноти

Україна звернулась до ЄС з проханням про допомогу подолати наслідки руйнування Каховської ГЕС. Європейський Союз застосував Механізм цивільного захисту для надання допомоги Україні. Першими відгукнулись Німеччина, Австрія та Литва. Про це повідомляє «Європейська правда» з посиланням на Литовське національне радіо і телебачення.

Фото: usm.media

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики