Принцип наближення
Друга світова — це воєнний конфлікт, який найбільш сильно закарбувався у пам’яті європейських народів. Фактично, війна на території нашої держави — це конфлікт у самому серці Європи. Звісно, у світі спалахували війни, але територіально вони були доволі віддаленими від нас.
Повномасштабну війну РФ в Україні можна порівняти із Другою світовою, бо це, фактично, «найближча» для нас війна не лише територіально, але й хронологічно.
Початок
22 червня 1941 року о 4 годині Німеччина напала на Радянський Союз без оголошення війни та завдала авіаційних ударів по території СРСР. Повномасштабне вторгнення Росії почалося 24 лютого 2022 року близько 5 ранку із точкових ракетних ударів по об’єктах військової інфраструктури також без попередження. Ці дві ситуації мали одну мету: залякати населення та знищити авіацію та все, що може працювати на забезпечення військових. У Гітлера це спрацювало. Йому вдалося знищити майже всю авіацію Радянського Союзу ще до підняття її у повітря.
Також схожість між початками Другої світової та повномасштабної війни з Росією полягає у тому, що розвідка попереджала керівників держав про можливий напад, однак реакція влади СРСР та України була різною. Якщо перша не вірила у можливу війну з Німеччиною та навіть називав Гітлера другом і союзником, то друга повірила.
Власне, через це й не спрацював прийом російського диктатора зі знищенням української авіації. Її вдалося «сховати» до завдання ударів по аеропортах, тому у перші дні війни було знищено інфраструктуру, але не авіацію. Про це на своєму каналі розповів військовий експерт Олег Жданов.
Подібний стиль ведення війни говорить також про те, що російська влада сподівалася на швидку війну, як і Гітлер у свій час. Про плани на бліцкриг також ясно вказують численні заяви пропагандистів Росії про «Київ за три дні». І Гітлер, і Путін прорахувалися.
Риторика
Обґрунтування нападу і в цілому початку Другої світової війни зі сторони агресора має теж багато спільного і вміщається буквально у одне речення: «Якщо не ми, то нас». Про це ще на початку війни говорив невизнаний президент Білорусі Олександр Лукашенко.
Німецький народ під час Другої світової війни подібно до російського зараз повірив у свою винятковість та у те, що навколо вороги, які рано чи пізно будуть посягати якраз на цю винятковість. Путін разом із пропагандистською машиною створили образ ворога в обличчі колективного Заходу.
Методи
Фільтраційні табори, примусова депортація, знищення цивільної інфраструктури, катування цивільних та військових, зґвалтування, вбивства мирних жителів — усе це — методи війни Росії. І гітлерівської Німеччини. Їх поєднує ще дещо. Усе вище перелічене — воєнні злочини. Список можна було б продовжити, бо Росія в цьому, напевно, перевершила гітлерівську Німеччину. Зокрема, у Маріуполі під час окупації німцями померло вдвічі менше людей, ніж під час окупації росіянами. Зараз ця цифра сягає 22 тисяч померлих мирних жителів.
У перші дні війни Росія заявила, що цивільним нічого не загрожує, адже метою війни не є знищення українського народу, однак це було неправдою, адже буквально у перший тиждень війни Росія порушила свої обіцянки.
Масове знищення за певною ознакою — ще один метод, який використовували і німці, і росіяни. Перші влаштували Голокост, а другі просто зараз продовжують чинити геноцид українського народу. Хоча росіяни теж певним чином «повторили» трагедію Бабиного Яру, адже на початку повномасштабної війни вони повторно обстріляли це місце.
За час повномасштабної війни росіяни примусово депортували до Росії понад 2 мільйони людей, в тому числі і дітей. У фільтраційних таборах також перебуває надзвичайна кількість людей. Зокрема, станом на липень 2022 року повернути із фільтраційних таборів вдалося понад мільйон українців. Інформації про точну кількість людей, які досі там перебувають, немає.
Не всі методи ведення війни Путін скопіював з Гітлера. Взяв він також щось і від іншого авторитарного лідера — Сталіна. Під час Другої світової війни у радянській армії була поширена практика розстрільних загонів. Вона полягає у тому, що колону солдат відкриває та замикає спеціальний загін, завданням якого є запобігти дезертирству. Запобігти, розстрілявши дезертирів. Розстрільні загони після Сталіна не використовував ніхто, але Путін вирішив це виправити.
Ставлення до людського життя
Ще одна риса, яку теперішній президент Росії перейняв від Сталіна та і взагалі від всіх російських диктаторів — зневажливе ставлення до чужого життя. У Росії не прийнято ретельно рахувати та визнавати реальні втрати.
Сучасний російський диктатор не став зраджувати традиціям своїх попередників. Щобільше, сьогодні російська армія кидає своїх поранених та вбитих просто на полі бою попри пафосний лозунг «Своїх не бросаєм».
Інші збіги
Серед інших причин, чому Друга світова схожа на повномасштабну війну в Україні насамперед — реакція світових лідерів. «Політика потурання агресору» — це історичний термін, який характеризує ряд подій, які відбувалися до Другої світової та вже під час неї, метою яких була задобрити Гітлера. Світ сподівався, що німецький диктатор в певний момент вирішить відступити. Через це йому віддали Судети та розділили Чехословаччину. Світ намагався вгамувати Гітлера, даючи йому те, що він хотів.
Власне, так відбувалося і з Путіним. І не тільки з Україною. Йому сходили з рук майже всі воєнні конфлікти, які починала Росія під його керівництвом. За останні 30 років Росія окупувала Придністров’я, двічі воювала з Чечнею, спровокувала Абхазьку війну, здійснила вторгнення у Грузію та Сирію. Війна в Україні теж мала стати такою ж кампанією, з якої держава-агресорка мала вийти переможцем.
Сюди ж можна віднести і поведінку лідерів певних країн. Велика Британія під час Другої світової першою стала до боротьби. Так само зараз вона стала одним із найсильніших та найперших союзників України. Водночас поведінка лідера Франції, який активно підтримував політику потурання агресору під час Другої світової, зараз теж мало чим відрізняється. Про це свідчать суперечливі заяви. Макрон водночас називає українців та росіян братніми народами та закликає віддати територію, але стверджує, що Франція з перших днів стала союзником України.
Також можна провести паралелі у битвах. Зокрема відбулися Крути 2.0, які закінчилися перемогою наших військових (і в цьому відмінність від першої битви). Сюди ж можна віднести спроби окупантів повторити Брусиловський прорив, щоб виправдати відступ на Харківщині, але у російських військових цього, звісно, не вийшло.
Друга Світова війна та повномасштабне вторгнення Росії в Україну — це два принципово різні конфлікти, але інколи історичні паралелі, які можна прослідкувати, дійсно вражають.
Авторка тексту: Вікторія Кульженко
Фото: pexels.com
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Важливе