Росіяни облаштовують склад з боєприпасами поблизу школи у самому центрі міста. «Її окупанти використовують як головну піар-точку. Прикритись цивільними. Ніколи такого не було і от знов», — написав Петро Андрющенко.  

Тим часом у Маріуполі з’явилася ще одна екологічна проблема — місцева річка перетворюється на болото через дії загарбників. За словами радника мера, окупанти розібрали штучну гідротехнічну споруду поблизу мосту через річку Кальчик. Її збудували близько 20 років тому, аби забезпечувати відповідний рівень у річці та швидкість потоку води. 

«Сморід гноїння по всьому проходженню річки в місті. Крім руйнації природної гідросистеми, відбувається і зменшення притоку прісної води в Азов. Нащо було це робити — невідомо. Можливо, ці бовдури думали що там теж «штаб Азову», можливо, просто чесались руки», — додав Петро Андрющенко.  

Також у Маріуполі окупаційна влада неофіційно дозволяє мародерство. «Воно в Маріуполі не зупиняється ані на хвилину. Тягнуть посеред дня все, що залишилось цілим. Руками, машинами, причепами. На жаль, не окупанти. Маріупольці», — каже радник мера міста. Він додав, що це все відбувається на очах у так званої поліції та районної окупаційної адміністрації. Проте вони вдають, що нічого не відбувається.   

Водночас загарбники зносять будинки в історичній частині міста. «Окупанти дістались до історичного центру Маріуполя, проспекту Миру. Знесення будинку. Чергове приховування наслідків бомбардування російськими літаками. Так історія Маріуполя часів після Другої світової перетворюється на сміття», — написав Андрющенко. Він додав, що зараз Маріуполь перетворили на місто, яке вже по фото та відео не впізнають маріупольці. 

Фото: Петро Андрющенко

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Дослідники Національного центру океанографії в Саусгемптоні, США Катсіарина Пабортсава та Річард Лемпіт зосередилися на трьох найпоширеніших видах пластику, які забруднюють океани: поліетилен, поліпропілен і полістирол. Вони відібрали зразки води з глибини до 200 метрів із 12 різних місць Атлантичного океану на ділянці довжиною в 10 тисяч кілометрів.

Аналіз води й підрахунки вчених показали: на відібраній ними ділянці Атлантичного океану може бути десь від 12 до 21 мільйона тонн трьох найпоширеніших видів пластику. Якщо масштабувати підрахунки на всю площу океану, то вийде близько 200 мільйонів тонн пластику. Це вдесятеро більше, ніж вважалося до того.

Хоча автори дослідження брали воду лише з Атлантичного океану, вони стверджують: в інших океанах пластику так само більше, ніж вважається. І це має спонукати уряди країн вживати заходів, аби скорочувати шкідливі викиди в океани.

Чому забруднення води пластиком є небезпечним?

Пластик — це дешевий матеріал. За оцінками Міжнародного союзу охорони природи, щороку у світі виробляється понад 300 мільйонів тонн пластику. Відходи пластику складають 80% всього морського сміття. Як мінімум 8 млн тонн цього матеріалу щорічно потрапляє в океани. 

Вплив пластику на морських тварин

Найбільш помітним є вплив пластику на морських тварин, які плутають пластмасові відходи з добиччю та проковтують сміття. Вони також страждають від рваних ран, інфекцій, зниження можливості плавати та внутрішніх пошкоджень. Поруч з цим пластик сприяє поширенню бактерій, які руйнують екосистему. 

Вплив пластику на здоров’я людини

Невидимий пластик був ідентифікований у проточній воді, солі й присутній у всіх зразках, зібраних у світових океанах, включаючи Арктику. Деякі хімічні речовини, які використовуються в процесі виробництва пластику є канцерогенними та порушують роботу ендокринної системи організму людини. 

Токсичні забруднювачі також накопичуються на поверхні пластмасових матеріалів в результаті довгої взаємодії з морською водою. Коли морські організми ковтають пластмасове сміття, ці забруднювачі потрапляють до їх харчової системи. Передача шкідливих речовин між морськими організмами та людиною під час вживання морських продуктів була визначена як небезпечна для здоров’я людини. 

Вплив пластику на зміни клімату 

Пластик є нафтопродуктом, який також сприяє глобальному потеплінню. При спалюванні пластмасових відходів в атмосфері відбувається викид вуглекислого газу. 

Що ще варто знати про пластик 

• Бактерію, що живиться токсичним пластиком, виявили на сміттєзвалищі у Німеччині. Новий штам бактерії сімейства Pseudomonas зможуть використовувати для розчеплення пластику після того, як її вдосконалять.
• У Японії створили біопластик, який розкладається в морях та океанах. Матеріал може позитивно повпливати на клімат, оскільки розв’яже проблему з морським сміттям, — кажуть науковці.
• В Україні з 2022 року може стати менше пластику. Обмежити реалізацію поліетиленових пакетів та пакетів зі спеціальними соляними добавками і мікропластиком, а також заборонити спонукати споживачів їх купувати в Україні пропонують автори законопроєкту №2051-1.
• Мікропластик у питній воді не загрожує людині. Всесвітня організація охорони здоров’я вважає, що наразі наявність мікропластику в питній воді не загрожує здоров’ю людей. 

Детальніше. У законі пропонують заборонити розповсюдження пластикових пакетів товщиною до 50 мікрон з 1 січня 2022 року. Але ці обмеження не поширюватимуться на біорозкладні пластикові пакети та надлегкі пластикові пакети, які призначені для пакування свіжої риби і м’яса, а також сипучих продуктів та льоду. 

У законопроєкті також передбачені штрафи за реалізацію пластикових пакетів або оксо-розкладних пакетів під виглядом більш екологічних.

За словами авторів законопроєкту, оксо-біорозкладні пакети вважаються безпечними, однак вони розкладаються на мікропластик, який теж шкодить природі. 

Також пропонують зобов’язати виробників маркувати біорозкладні пластикові пакети і заохочувати їх виробництво. В Україні є потужності для виробництва більш екологічних пакетів, але попит на них поки відсутній.

Пакети, які не відповідають вимогам закону, після 1 січня 2022 року мають бути утилізовані. У виробників є час до 2022 року ввести в обіг біопакети.

→ В інтернеті знайшли фото, на яких екоактивістка Грета Тунберг їсть із пластику. На фото в Instagram видно, що дівчина, яка бореться за захист навколишнього середовища і звинувачує світових лідерів у бездіяльності щодо кліматичної кризи, їсть із пластику. Фото опубліковане 22 січня цього року. На світлині Грета обідає у поїзді в Данії. Звісно, після її виступу про втрачене дитинство і майбутнє користувачі Instagram одразу почали обговорювати, як багато пластику навколо Тунберг.

→ Голодні нації найменше забруднюють атмосферу. Збідніла африканська нація Бурунді входить до списку країн, які найменше забруднюють атмосферу своєю продовольчою діяльністю. Щорічні викиди вуглецю від діяльності одного британця дорівнюють його викидам від двохсот бурундійців. Проте ця країна гостро відчуває вплив кліматичних змін на свою сільськогосподарську діяльність. Від кліматичних змін страждають і Конго, Мадгаскар, Ємен та Сьєрра-Леоне. Хоч їх внесок у глобальне підвищення температури незначний.  

Один житель Бурунді виробляє 0,027 тонн CO2 за рік. Мешканець Саудівської Аравії виробляє так само, як 718 мешканців африканської країни. Еквівалентна кількість для США становила б 581, а для Росії — 454.

Науковці говорять, що криза стає не лише кліматичною, але і моральною. 

Фото: Juan Pablo Arenas / Pexels

Детальніше. Спортсмен стартував від українсько-білоруського кордону 5 серпня та подолав увесь український відрізок Дніпра до Херсона, де й фінішував 10 вересня. В середньому він пропливав 28 км на день, а найбільша дистанція, яку Романишин подолав за добу, — 37 км. Поруч з ним постійно пливла шлюпка, також він регулярно здавав аналізи.

Під час заплаву через браконьєрські сітки у нього порвалися два гідрокостюми.

Наступна ціль спортсмена — заплив у Чорному морі, від Стамбула до Одеси за найдовшою дугою — близько 650 км.

Цитата. «Ми маємо великі екологічні проблеми. Мені дуже шкода, що мої діти живуть в цьому світі, де таке відбувається з нашою неповторною природою. Країна чудова, з води відкриваються такі краєвиди, але по воді стелиться нестерпний запах. Нам треба щось змінювати — те, що осідає на поверхню води через нас, не має там бути», — розповів Михайло Романишин. 

→ Пластик стає викопною копалиною. Залишки й відходи пластику по всій планеті за останні 70 років виросли настільки, що він ризикує перетворитися на нову штучну викопну копалину, яка шкодить планеті. 

Пластикові шари, що відкладаються і накопичуються на дні океанів, річок і гір, можуть бути використані на позначення початку антропогену. Це геологічна епоха, в якій людська діяльність стала панівною на планеті. Науковці заявляють: після бронзового та залізного періодів сучасний етап еволюції може стати відомим як «пластикова епоха».

Значна частина пластикових частинок потрапляє в океан через стічні води – після прання синтетичних тканини, миття посуду та пластикових речей, від фешн-індустрії. Цьому питанню наразі приділяється недостатньо уваги. Однак науковці наголошують: стічні води варто особливо фільтрувати. Адже мікропластик не розпадається й не перероблюється, він тільки накопичується в навколишньому середовищі.

→ Створили соковитискачку, що перетворює апельсинові шкірки на біопластик. Італійська студія дизайну Carlo Ratti Associati розробила соковитискачку, який перетворює апельсинові шкірки на біопластик. У такий спосіб процес приготування апельсинового фрешу стає менш шкідливим для довкілля. 

Залишки апельсинової шкірки потрапляють у відсік, розташований внизу машини. Потім зібрані шкірки сушать і подрібнюють для отримання так званого помаранчевого пилу. Його змішують зі спеціальною кислотою (PLA) для утворення біопластичного матеріалу.

Згодом цей матеріал нагрівають і розплавляють. Із нього утворюється нитка, яка подається через 3D-принтер, вбудований в машину, і «друкується» біочашка. Після використання її теж можна переробляти.

Фото: 24 канал

Детальніше. Ґрету Тунберг запросили до штаб-квартири ООН у Нью-Йорку для участі у кліматичному саміті організації у вересні. Екоактивістка відмовилася використовувати для подорожі літак, бо він забруднює повітря парниковими газами.

Подорож почалася 14 серпня на перегоновій яхті Malizia II. На борту було п’ятеро людей: двоє членів екіпажу та троє гостей. Команда провела в дорозі 14 днів і подолала 6877 кілометрів, подолавши декілька тропічних штормів. 

Прикордонники, які проводили митний контроль Тунберг у затоці Нью-Йорку, приплили на катерах із електричними двигунами, аби не зашкодити її місії. 

30 серпня Грета Тунберг планує взяти участь у протесті перед штаб-квартирою ООН у Нью-Йорку, щоб вимагати від урядів негайних дій проти змін клімату, а 23 вересня — у кліматичному саміті ООН.

Ґрета Тунберг розпочала світовий екорух серед школярів. Минулого року вона щоп’ятниці, пропускаючи школу, сама приходила протестувати під парламент Стокгольму із плакатом #FridaysForFuture. Згодом до неї долучилися тисячі школярів по всій Європі та Австралії, щоб привернути увагу дорослих до проблем із кліматом та спонукати до дій.

У березні цього року її висунули на Нобелівську премію миру. 

⟶ Ґрета Тунберг написала промову, яка стала піснею гурту The 1975. Британський гурт The 1975 випустив трек слова якого — це  п’ятихвилинний виступ Ґрети Тунберг на Всесвітньому економічному форумі у Давосі. Трек вийшов наступного дня після виступу Ґрети у французькому парламенті, 24 липня, під час якого вона закликала ворогуючі сили об’єднатись заради боротьби із глобальним потеплінням.

⟶ Фільми, після яких захочеться змінити світ. Пропонуємо вам підбірку фільмів, які розповідають про проблеми екології у світі. 

• «До потопу» (Before the Flood). У 2014 році Леонардо Ді Капріо став послом миру ООН  з питань клімату. Для виконання своєї місії актор виступив продюсером і головним героєм документального фільму “Before the Flood”. У стрічці він подорожує світом, від Гренландії до Індонезії і Тихоокеанських островів, і вивчає вплив кліматичних змін на нашу планету. Він спілкується з захисниками природи,  активістами, науковцями та світовими діячами, серед яких Барак Обама, Ілон Маск та Папа Франциск. Лео шукає відповідь на запитання: що ми можемо зробити, поки не стало занадто пізно?
• «Дім» (Нome). Поетичний документальний фільм відомого французького фотографа і борця за чистоту навколишнього середовища Яна Артус-Бертранда в основному складається з планів земної поверхні з висоти пташиного польоту, звідки добре видно природні пам’ятки і те, як людство перетворює їх на щось непотрібне. Артус-Бертранд починає з важливості водоростей для екосистеми планети, пролітає над усіма континентами, зауважує наслідки глобального потепління, але дивним чином закінчує на позитивній ноті і непохитну віру в майбутнє людства.
• «Шість градусів можуть змінити світ» (Six Degrees Could Change the World, 2007)Цей документальний фільм – унікальна подорож у недалеке майбутнє Землі, щоб дослідити потенційні наслідки глобального потепління на 6 градусів Цельсія протягом наступних 100 років. Реалістична комп’ютерна графіка у поєднанні з кадрами найвіддаленіших місць у світі та голос Алека Волдуіна забезпечують безпрецедентний перегляд у потенційно катастрофічне майбутнє. Фільм зображає роботу найбільших світових дослідників клімату по всьому світу, щоб показати ознаки кліматичних змін та тенденцій, що впливають на планету. Від льодового покриву Гренландії до тропічних коралових рифів, від гімалайських льодовиків до тропічних лісів Амазонки приходять звіти, які свідчать про те, що глобальне потепління значно вплине на життя звичайних людей.
• «Справжня ціна моди» (The True Cost). Ендрю Морган зняв захопливе документальне розслідування, яке розповідає про всі таємниці фешн-індустрії. Режисер шукає відповідь на питання, як ця галузь впливає на навколишнє середовище. У пошуках правди він побував як на головних подіумах світових столиць, так і в найбідніших районах країн третього світу. Про проблеми глобалізації і «фаст-фешн» у фільмі висловились Стела Маккартні, еко-активістка і засновниця компанії Eco-Age Лівія Ферт і індійська еко-феміністка Вандана Шива.

Фото: Styleinsider

Детальніше. Проте експерти попередили, що якщо забруднення планети пластиком буде тривати такими темпами і надалі, то наслідки для водних екосистем можуть бути значно гірші. 

⟶ Прання одягу забруднює світовий океан. Мікрочастинки пластику, які відшаровуються під час прання одягу, є одним із найбільших джерел забруднення світового океану. Маленькі шматочки волокон відокремлюються від синтетичних тканин — поліестеру, нейлону, акрилу та інших, і потрапляють у стічні води, а потім і до океану.

Модельєрка Стелла Маккартні вважає, що, якщо можна не прати одяг, то не варто це робити. А краще дати бруду висохнути, а потім його зчистити. Лора Діас Санчес з правозахисної організації Plastic Soup Foundation розповіла, що щоразу під час прання у довкілля потрапляє близько 9 млн мікрочастинок пластику. Під час прання вона рекомендує обирати нижчу температуру, використовувати рідкий миючий засіб і не перевантажувати пральну машину.

⟶ У самки кашалота — 22 кг пластику у шлунку. У квітні цього року біля берегів Сардинії екогологи знайшли мертву вагітну самку кашалота, у шлунку якої було 22 кг пластику. Вона одна із шести китів, які за останні роки загинули від синтетичного матеріалу. 

Фото: Daria Shevtsova / Pexels