Детальніше. Участь у проєкті візьмуть українські етногурти: «ДахаБраха», «Хорея Козацька», Молодіжний симфонічний оркестр України під керівництвом першої жінки на посаді головної диригентки Опери та філармонійного оркестру в місті Ґрац Оксани Линів, чоловічий хор «Дударик» та чимало українських артистів: Джамала, Аліна Паш, Святослав Вакарчук, Юлія Саніна. 

Відеоряд мультимедійної інсталяції складатиметься з шедеврів традиційного мистецтва України — гуцульських ікон на склі, полтавських рушників, плахти, килимів, вишитих сорочок ХІХ с., кераміки Поділля і Гуцульщини. Також можна буде побачити барокові різьблені іконостаси, скульптури Пінзеля, фрески Софії Київської, графіка Олени Кульчицької та Богдана Сороки.

Довідка. Ковчег «Україна» — це проєкт про українську ідентичність та творців сучасної української культури. Вперше трансляція концерту відбулася в онлайн-форматі 24 жовтня торік та охопила понад 40 відсотків населення України.

У межах проєкту створили артбук, настільну гру, серію відеоінтерв’ю зі знаковими постатями українського культурного простору. Ініціаторки проєкту — диригентка Оксана Линів і культурна менеджерка Ярина Винницька. Ковчег «Україна» відбувається за підтримки Українського культурного фонду в Україні.

Цей матеріал підготовлено у межах Програми міжредакційних обмінів за підтримки Національного фонду на підтримку демократії NED

Фото: ucf.in.ua 

Детальніше. На локації будуть дві музичні сцени. На них виступатимуть лише українські музиканти та виконавці. Крім музичних гуртів, на фестивалі буде ярмарок з товарами українського виробника, відбуватимуться виставки стріт-арт художників. Фестиваль триватиме один день. Вхідний квиток коштуватиме 500 грн.

Довідка. Спалах — документальний серіал «Спалах» про нову українську культуру. У ньому йдеться про розвиток різних галузей української культури, а також про людей, які її творять. У кожній з десяти серії розповідатимуть про щось нове: попмузику, створення кліпів до кіно, комедії, стрит-арт, бренди одягу.документальний серіал про нову українську культуру та її сучасних героїв і героїнь від онлайн-медіа СЛУХ.

Що ще можна відвідати на День Незалежності у Києві?

Також 24 серпня відбудеться парад із залученням військової техніки та урочистий концерт на Олімпійському. У останньому візьмуть участь зірки, артисти опери та балету, а також симфонічний оркестр.

Фото: kyivmaps.com

Цей матеріал підготовлено у межах Програми міжредакційних обмінів за підтримки Національного фонду на підтримку демократії NED

Детальніше. За тиждень до свята в Україну привезуть оригінал Конституції Пилипа Орлика. Усі охочі зможуть побачити її з 16 серпня у Софійському соборі. У столиці відбудеться концерт і парад на Хрещатику та Майдані Незалежності. На Михайлівській площі буде виставка військової техніки та озброєння. Також урочисто пройдуть катери та пролетять літаки над Дніпром поблизу Труханового острова.

24 серпня, безпосередньо у день свята, увечері в столиці проведуть великий концерт українських зірок на стадіоні «Олімпійський». Тоді ж відбудеться і благодійний концерт Андреа Бочеллі, кошти з якого спрямують на побудову музею Івана Марчука. 

Крім того, у Києві відбудеться установчий Саміт Кримської платформи та саміт «Перших леді та джентльменів», нагородять видатних українських діячів новою відзнакою «Національна легенда» та проведуть благодійний концерт у театрі опери і балету імені Т. Г. Шевченка.

Українські військові продемонструють новинки української військової техніки — реактивні системи «Вільха» і «Нептун», ракетний комплекс «Грім» та інші нові й модернізовані зразки українських та закордонних оборонних комплексів.

Інші міста теж святкуватимуть День Незалежності. Там відбудуться церемонії покладання квітів до могил видатних діячів та борців за незалежність України, учасників Революції Гідності та війни на Сході.

Також гроші, призначені на святкування Дня Незалежності, спрямують і на інші сфери. У планах уряду — модернізувати 6 регіональних аеропортів, розбудувати євроколію «Київ — Львів — Скнилів» та завершити будівництво нового лікувально-діагностичного комплексу в «Охматдиті».

Крім того, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що на День Незалежності до України прибудуть гості з іноземних держав, аби висловити свою підтримку Україні та її Збройним Силам. Водночас нацгвардійці уже розпочали тренування над Хрещатиком на французьких вертольотах Airbus. Гвинтокрили із Франції братимуть участь у параді до Дня Незалежності 24 серпня.

Фото: ck-oda.gov.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

1996 рік

15 лютого  — у відділеннях «Ощадбанку» почали видавати іменні приватизаційні сертифікати. Так почалася ваучерна приватизація — усі громадяни, які мали ваучери, могли приватизувати державне майно.

28 червня — Україна отримує власну Конституцію. Депутати добу голосували за положення документу.

4 серпня — Україна провела одні з найрезультативніших Олімпійських ігор — в Атланті. Золоті медалі тоді вибороли боксер Володимир Кличко і гімнастка Лілія Подкопаєва.

2 вересня — Україна отримала власну валюту — гривню. Остання замінила купонокарбованець.

1997 рік

11 березня — почав діяти мораторій на смертну кару.

28 травня — Україна і Росія підписали угоди про поділ, статус і умови перебування Чорноморського флоту (частина військово-морських сил РФ) в України.

17 липня — Україна ратифікувала Європейську конвенцію з прав людини.

19 листопада — в України з’явився перший космонавт. Леонід Каденюк полетів у космос на шатлі «Колумбія».

1998 рік

29 березня — парламентські вибори. Комуністи набирають майже 25% голосів виборців.

21 жовтня — парламент Криму прийняв нову Конституцію. Крим став Автономною Республікою.

6 листопада — повінь на Закарпатті. У зоні стихійного лиха — близько 350 тисяч людей.

26 листопада — в Україні запровадили День пам’яті жертв Голодоморів.

1999 рік

25 березня — в автокатастрофі під Києвом загинув лідер РУХу В’ячеслав Чорновіл. Він був головним конкурентом тодішнього президента Кучми на майбутніх виборах.

24 травня — на шахті імені Засядька — одна з найбільших аварій дев’яностих. Тоді від вибуху метану загинуло 50 шахтарів.

14 листопада — на президентських виборах перемагає Леонід Кучма.

29 грудня — скасування смертної кари в Україні. Конституційний Суд визнав, що вона суперечить Конституції України.

2000 рік

16 вересня — зникнення та вбивство українського журналіста Георгія Гонгадзе. Замовники розправи досі не покарані. 

28 листопада — початок касетного скандалу. Олександр Мороз оприлюднив плівки Мельниченка.

15 грудня — зупинили останній робочий блок Чорнобильської АЕС. Станцію вивели з експлуатації.

15 грудня — старт акції протесту «Україна без Кучми».

Фото: uainfo.org

1991 рік

24 серпня Верховна Рада УРСР ухвалює Акт проголошення незалежності України. «За» проголосували 346 депутатів.

30 серпня в Україні заборонили Комуністичну партію. Її майно перейшло у власність України.

1 грудня відбувся референдум щодо визнання незалежності України. 90,92% виборців позитивно відповіли на запитання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?» Всеукраїнський референдум відбувся в один день з першими виборами Президента України. Ним став Леонід Кравчук.

1992 рік

В Україні починається фінансова криза. З Росії перестають надходити рублі, тому держава постає перед викликом — створити власну грошову одиницю.

10 січня — в обігу з’являються купонокарбованці.

5 травня — Верховна Рада Криму ухвалює Акт проголошення незалежності Криму. Це — перша спроба приєднати Крим до Росії за часів незалежності України. Тоді завдяки тиску центральної влади цей Акт скасували.

Україна узаконює власні прапор, малий герб та гімн (лише музику).

23 травня — Україна підписала Лісабонський протокол. Почався процес ядерного роззброєння нашої держави.

Червень — створення Української православної церкви Київського патріархату. 

1993 рік

7 червня — наймасовіший страйк шахтарів за всю історію незалежної України. Робітники вимагають знизити ціни на продукти, підняття зарплат, автономію Донбасу та відновлення відносин з Росією. 

Травень — в Україні знову дозволяють діяльність Компартії.

1 липня 1993 року Леонід Кравчук вперше телефонує послу України в Німеччині через мобільний телефон. 

9 липня 1993 року Верховна Рада Росії (аналог теперішньої Держдуми) проголошує Севастополь російським містом. Згодом Рада безпеки ООН визнає, що це рішення не має юридичної сили.

Кінець 1993-го року — гіперінфляція в Україні досягає 10206%.

1994 рік

Січень — в Україні стає популярною фінансова піраміда МММ. Вона випускає акції під 1000% річних.

25 лютого 1994 року Україна здобуває перше золото на Олімпійських іграх. Його виборює одеська фігуристка Оксана Баюл.

10 липня — на виборах президента України перемагає Леонід Кучма. Його обрання започатковує формування в Україні кланово-олігархічної системи правління.

1995 рік

10 січня — українці починають отримувати українські паспорти у формі синіх книжечок.

18 липня — «чорний вівторок» — похорони патріарха Володимира (Романюка). Тоді Беркут та міліціонери вперше жорстоко розігнали людей, які збиралися поховати патріарха біля Софіївського собору. Проти такого місця поховання був тодішній президент Кучма і Російський патріархат.

9 листопада — Україна вступає у Раду Європи.

Фото: vue.gov.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. За дорученням Президента українське МЗС звернулося до Швеції з проханням надати у позику оригінал латиномовної версії Конституції. Дмитро Кулеба зазначив: «Це були вкрай складні переговори, нам пропонували копію, але ми хотіли лише оригінал». Міністр закордонних справ подякував Національному архіву Швеції Riksarkivet, його директорці Карін Острем Іко, швецькій колезі Анн Лінде та українським колегам по Кабміну за можливість представити реліквію українцям та іноземним гостям.

Міністр культури Олександр Ткаченко повідомив, що заповідник «Софія Київська» прийме Конституцію Орлика та забезпечить доступ усім охочим. 

Цитата. «Присутність оригіналу Конституції уже у незалежній державі — це ще один крок відновлення нашої історичної тяглості від часів Русі, Козацької держави, Української Народної Республіки і донині», — написав у свої стрічці Facebook Дмитро Кулеба.

Довідка. Пилип Орлик — перший український гетьман в еміграції. 5 квітня 1710 року в м. Бендерах козацька рада обрала його новим гетьманом. Попри відносно молодий вік, Орлик був однією з найближчих до Івана Мазепи осіб, продовжувачем його справи життя.

Після битви під Полтавою Орлик, його дружина й родичі виїхали у Європу, після чого розпочався багаторічний період еміграційної політичної й дипломатичної діяльності. Найважливішим його писемним доробком вважається Бендерська Конституція, або Конституція Пилипа Орлика, написана у співавторстві з іншими представниками козацької старшини.

Ідеї, висловлені в цьому документі, є наслідком майже тисячоліття політичного розвитку України, свідченням високого рівня самосвідомості нації, рівня її політичної культури, творчого потенціалу.

Оригінал документу написано латиницею, він постійно перебуває у Національному архіві Швеції і раніше ніколи не покидав стін цієї інституції. У своїх останніх листах гетьман стверджував, що ніколи не перестане шукати всіх легальних способів, щоб «заявляти мої права і права моєї нації на Україну», — зазначено у Київському Центральному державному історичному архіві України. 

Фото: galinfo.com.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Державне агентство з питань кіно на своєму сайті запустило онлайн-голосування, приурочене до 30-ї річниці України. Кожен охочий може проголосувати за свої улюблені стрічки або ті, які він хотів би подивитися у кіно у серпні. У голосуванні беруть участь стрічки «Земля блакитна, ніби апельсин»,  «Мої думки тихі», «Скажене весілля», «Додому», «Крути 1918», «Таємний щоденник Симона Петлюри», «Плем’я», «Вулкан», «ЮКІ».

Поки що найбільше голосів глядачів отримали фільми: 

«Мої думки тихі» (у категорії «Фільми для широкої глядацької аудиторії»). У стрічці йдеться про хлопця Вадима, який вирушає на Закарпаття записувати звуки українських тварин на замовлення канадської компанії. Якщо йому вдасться записати голос рідкісного рахівського крижня, він отримає можливість вирушити на роботу до Канади. 

«Атлантида» (у категорії «Авторські фільми»). Події фільму розгортаються у 2025 році. Рік до того Україна перемогла Росію у війні на Донбасі. Окуповані райони Луганщини та Донеччини повернули до складу країни. Але ці території визнали непридатними для життя людей. На тлі спустошення та занепаду народжується нове кохання.

«Земля блакитна, ніби апельсин» (у категорії «Документальні фільми»). 36-річна Ганна сама виховує чотирьох дітей у Красногорівці, у «червоній зоні» Донбасу, де вже шостий рік тривають воєнні дії. Обстріли у містечку не припиняються. Водночас мама й діти самотужки знімають фільми про своє життя під час війни.

Довідка. Держкіно (Державне агентство України з питань кіно) — це державний орган, який координується Міністерством культури і проводить політику країни у сфері кіно.

Що ще варто знати про новини кіно:

• «Атлантида», «Земля блакитна, ніби апельсин», «Номери» та інші: хто увійшов у довгий список кінопремії «Золота дзиґа». 79 фільмів, короткометражок і серіалів потрапили у лонгліст номінантів на премію. Нагороду можна здобути у 24 номінаціях, серед яких: музика, режисерська робота, найкраща чоловіча та жіноча роль, операторська робота, грим, дизайн костюмів, пісня, візуальні ефекти. До списку ввійшли фільми з категорій «Ігровий повнометражний фільм», «Короткометражний ігровий фільм», «Документальний фільм», «Короткометражний анімаційний фільм», «Повнометражний анімаційний фільм» та «Ігровий серіал».
• «Мій рік у Нью-Йорку», «Нереальний КОПець», «Рая та останній дракон» та інші фільми, які вийдуть у березні. Чи вдасться дівчині з літературного агентства стати письменницею, як фантастичні тваринки пончари боротимуться за своє місце в історії та що таке справжня дружба? Про все це можете дізнатися зі стрічок, про які розповідаємо у нашій традиційній добірці.

Фото: pexels.com