Детальніше. Інколи перевірка відео триває доволі довго. Аби підозрілий контент не поширювався, його робитимуть недоступним для стрічки рекомендацій, доки не закінчиться перевірка.

Підозрілі відео матимуть спеціальну позначку. Якщо ж користувач захоче їх поширити, у TikTok з’являтиметься інформація про те, чому наразі ці відео можуть бути небезпечним ― так користувачі звертатимуть більше уваги на їхній вміст.

Мовою цифр. Під час тестування нової функції кількість обмінів відео з TikTok знизилася на 24%, а кількість уподобань на позначених відео знизилася на 7%.

Ще кілька новин про TikTok, які ви могли пропустити

• Усі профілі користувачів TikTok, яким від 13 до 15 років включно, автоматично стануть приватними. Користувачі зможуть обирати людей, яким дозволяють дивитися свої відео та залишати коментарі. Також для цієї вікової категорії не буде доступною функція дуету, за допомогою якої можна знімати відео реакції на інші дописи.
• Соціальна мережа а TikTok, у якій користувачі викладають короткі відео на різні теми, склала перелік пісень, які люди використовують найчастіше. Переглянути його можна тут.
• Дані профілів 235 млн користувачів соціальних мереж, які зібрала компанія Social Data, опинилися в мережі. Кожен п’ятий запис містив номер телефону або адресу електронної пошти.

Фото: pexels.com

Детальніше. Сторінки, акаунти та групи, які видалили із соцмережі, публікували контент, який порушує правила Facebook російською, англійською, німецькою, іспанською, французькою, угорською, сербською, щоб впливати на широке коло регіонів по всьому світу.

Розслідування показало, що видалені акаунти порушували правила, публікуючи фейкову інформацію, зокрема, про український Донбас та дві організації в окупованому Криму: NewsFront і SouthFront.

Раніше у березні Facebook і Twitter видалили пов’язані з Росією акаунти, спрямовані на американців. Видалені сторінки були на «ранніх стадіях» створення аудиторії від імені людей у Росії. Їхні публікації стосувалися історії темношкірого населення США, пліток про знаменитостей і моди. Акаунтами керували з Гани й Нігерії.

Довідка. Загалом за квітень Facebook припинив роботу 732 облікових записів у Facebook, 162 акаунтів в Instagram, 793 сторінок і 200 груп.

Контекст. Нагадаємо, що новини з Facebook дізнається майже половина українців. Про це свідчать дані опитування «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа у 2019 році», яке провів Інтерьюз. 56% українців використовують Фейсбук, щоб дізнаватися звідти новини. Минулого року таких було 51%, а у 2017 році — 46%.

Як самостійно розпізнати фейковий акаунт у Фейсбуці?

1. Перевірте, коли створили сторінку та пости на стіні. Найчастіше фейкові акаунти та боти створені кілька днів тому. Зрозуміти їхній вік можна за датою встановлення першої фотографії профілю.
2. Скажи мені, хто твій друг — і я скажу, хто ти. Ще одна річ, яка часто «палить» ботів — їхні друзі. Там також можна вирахувати «ферми». Адже дуже часто фейковий акаунт в першу чергу «френдить» інші творіння свого «ботовода». Це робиться, щоб одразу ж створити ілюзію живої сторінки. У друзях та підписках можна так само знайти людей, чиї інтереси відстоює бот.
3. Знайдіть у пошуковику звідки «ботовод» узяв фото. Як правило, боти використовують зображення з кількох класичних джерел:

• видача Google за якимось запитом;
• фотостоки;
• фото з профілів мешканців інших країн у соціальних мережах. Найчастіше це VK або «Однокласники».

Якщо ви користуєтесь Google Chrome, першоджерело можна легко знайти в усіх цих випадках. Достатньо лише натиснути на аватар потенційного бота правою кнопкою миші та обрати з переліку дій «пошук зображення в Google».

Що ще важливо знати на цю тему:

VoxCheck спільно з Facebook перевірятимуть контент на правдивість. Фактчекінговий проєкт VoxCheck тепер є учасником фактчекінгової програми Facebook. Організація допомагатиме з перевіркою контенту соціальної мережі на правдивість.

Instagram і Facebook не блокуватимуть політичну брехню в рекламних постах. Компанія Facebook ухиляється від блокування політичної дезінформації, тому що вважає: «Люди повинні мати можливість почути тих, хто хоче бути їхніми лідерами». Натомість вона надасть користувачам більше інструментів для контролю політичної реклами.

Як Фейсбук буде боротися з фейками. Соцмережа позначатиме ЗМІ, які контролює держава, попереджатиме користувача, якщо той захоче поділитися фейковим контентом. Ці нововведення пов’язані з наближенням президентських виборів у США.

Фото: pexels.com

Детальніше. Компанії відкриті до співпраці й закликають інших долучатися до ініціативи. Спільними зусиллями вдасться протидіяти більшій кількості фейків.

Цитата. «Ми тісно співпрацюємо над зусиллями щодо реагування на Covid-19. Ми допомагаємо мільйонам людей залишатися на зв’язку, а також спільно протидіємо шахрайству і поширенню дезінформації щодо вірусу, розміщуємо достовірний контент у наших мережах, а також представляємо важливу нову інформацію в координації з державними управліннями охорони здоров’я по всьому світу», ― йдеться у заяві.

Фото: pexels.com

Детальніше. Twitter додаватиме до фото та відео позначку, якщо вирішить, що вони відредаговані для маніпулювання людьми. Також перевірятимуть текст, який доданий до медіафайлу, та профіль користувача.

Фейки у Twitter показуватимуть рідше. Якщо неправдиві пости таки траплятимуться, то соцмережа попереджатиме про це користувачів, які захочуть їх вподобати чи перепостити.

 Дописи, які загрожують безпеці людини, порушують право на приватне життя чи закликають до насильства, видалятимуть. Зміни почнуть діяти з 5 березня 2020 року.

⟶ Як уберегтися від фейків: поради професіоналів. Автори дослідження «У нас погані новини» Анатолій Бондаренко, Надя Кельм, Роман Кульчинський, Надія Романенко та Ярослава Тимощук розробили «Пам’ятку читачу» з порадами, як інтуїтивно виявити матеріал маніпулятивного характеру. Ось кілька з них:

• Новина — це факти, тому якщо вона викликає здивування, інтригу й ви не можете знайти її деінде, то це привід для сумніву.
• Хорошим знаком є добре зроблений сайт, рекламні банери у межах здорового глузду, підписи авторів, контакти редакції на сайті. Звертайте на це увагу.
• Новина про допис у блозі або пост у соцмережах у 99% випадків — не новина.
• Нецензурна лексика, образи й перебільшений сарказм є ознаками маніпулятивних заголовків і матеріалів у цілому.
• Коли бачите перебільшення, емоційний вираз, запитуйте «навіщо?». Це для того, щоб вам було цікавіше читати, чи, усе-таки, вам нав’язують певну позицію?

Також автори дослідження подають три головні ознаки маніпулятивного заголовку. Це слова написані великими літерами, використання слів і словосполучень на кшталт «Ви не повірите…», «Виявилось, що», «СЕНСАЦІЯ», «Читати всім!», «Стало відомо», «Шокуюча правда», «Це підірвало мережу». Якщо це повідомлення про щось жахливе або неймовірно позитивне й воно опубліковане на одному сайті, то це теж фейк.

⟶ YouTube видалятиме фейковий контент про президентські вибори у США. Відео зі штучною накруткою лайків, переглядів та коментарів також потрапляють під чистку. Про це компанія повідомила в офіційному блозі.

Планують видаляти ролики з технічними змінами, якщо вони можуть вводити користувачів в оману. На YouTube контролюватимуть також контент, що дезінформує про хід проведення виборів: наприклад, у ньому буде неправильна дата голосування.

Мають зникнути канали, автори яких видають себе за інших людей, приховують країну походження або зв’язок з державними суб’єктами.

Фото: pexels.com

Детальніше. За допомогою фальшивих профілів поширювали расистські коментарі та критикували політиків, зокрема експрезидента США Барака Обаму та канцлерку Німеччини Анґелу Меркель. Водночас президент США Дональд Трамп та його російський колега Володимир Путін активно підтримувалися акаунтами викритої мережі.

У Spiegel додали, що Facebook вирішив ліквідувати фейкові профілі лише після того, як на них вказали журналісти видання та аналітики Atlantic Council. Хто саме стоїть за мережею — поки не відомо. 

Творцям фейкових акаунтів вдалося налагодити особистий контакт із справжніми людьми, серед яких були політики, лікарі, військові та журналісти. При цьому вони обмінювалися із фейковими співрозмовниками особистою та навіть інтимною інформацією. 

⟶ Як виявити фейкові акаунти у Facebook. Інструкцією виявлення ботів поділилась редакторка інформаційної компанії «По той бік новин» Альона Романюк. Основні типові ознаки бота:

1. Відсутність особистої інформації/не свої фотографії на сторінці;
2. Відсутність фотографії;
3. Відсутність справжніх друзів;
4. Наявність у друзів значної частини акаунтів, які також схожі на ботів;
5. Репости на свою сторінку різних матеріалів у нетиповий для середньостатистичного користувача час. Наприклад, о другій ночі чи п’ятій ранку;

Однак, буває, що справжні користувачі не хочуть відкривати про себе особисту інформацію. Тому потрібно дивитися комплексно, переглядати, що коментує ця людина, наскільки часто вона коментує і поширює одні й ті ж самі матеріали.

Якщо ви впевнені, що у ваших друзях є бот, перед тим, як видалити його — вкажіть про це у системі Facebook. Для цього перейдіть на фейкову сторінку, натисніть на три крапки (вони знаходяться біля функцій «стежити» та «повідомлення»), оберіть розділ «Залишити відгук або скаргу», повідомляєте Facebook, що це несправжній акаунт, і просите його заблокувати.

⟶ На рішення про покупки більше впливає «сарафанне радіо», а не соцмережі. Маркетингові дослідження компанії Nielsen показали, що 93% споживачів досі воліють обмінюватися досвідом взаємодії з брендом або запитувати рекомендації у живому спілкуванні, а не в інтернеті, пише MMR.

Дослідники зазначають, що словесне спілкування або розмова у реальному житті мають сильніший вплив на свідомість споживачів, а тому і на їхні рішення щодо покупки. Більшість респондентів (58%) підтвердили, що довіряють «сарафанному радіо». А 71% вказав, що на їхні купівельні рішення впливає живе спілкування з людьми.

Експерти з’ясували, що люди більше довіряють рекламі у газетах, ніж в інтернеті. Індекс співвідношення рівнів довіри та використання для газет становить 240, зовнішньої реклами/ білбордів — 178, журналів — 162, в той час як для Інтернету/ цифрових медіа цей показник значно нижчий — 78. 

Фото: pexels.com

Детальніше. Про майбутнє нововведення розповіла менеджерка з публічної політики щодо України у Facebook Катерина Крук: «Ми зараз готуємося до розширення глобальної програми протидії дезінформації в Україні. У нас є система, яка відпрацьована у світі, — це програма під назвою Тhird-party fact-checker. Ми співпрацюємо із локальними фактчекінговими організаціями, які допомагають нам перевіряти контент.

Це працює за кількома принципами — звичайно, ми використовуємо machine learning і просимо фактчекерів перевірити наші внутрішні передбачення щодо того, яка інформація або з яких сайтів може бути маніпулятивною. Також вони самі можуть моніторити і надсилати інформацію нам».

За словами Катерини, Facebook має 46 глобальних партнерів, які займаються перевіркою інформації, але в Україні таких поки нема: «У нас є потенційна співпраця, але ще не підписаний контракт і, відповідно, ми готуємося на 2020 рік, щоб запустити цю програму в Україні».

Перевірку інформації компанія довіряє іншим організаціям, бо у неї немає технічної можливості набрати штат експертів, щоб робити це самостійно. Facebook не втручатиметься у роботу локальних фактчекерів. Соцмережа візуально виділятиме у стрічці інформацію, яка має ознаки маніпуляцій. 

 ⟶ Instagram почав попереджати про фейковий контент. Правило поширюється на публікації, історії, профілі та особисті повідомлення. Перевіряти контент будуть сторонні компанії. Для пошуку копій фейкових публікацій соцмережа використовує технологію зіставлення публікацій. 

Якщо контент визнали фейковим на Facebook, то схожі публікації автоматично отримають таку позначку в Instagram, і навпаки. Публікації і рекламні кампанії політиків в Instagram під це правило не потрапляють. Їхній контент соцмережа не перевірятиме. 

З 16 грудня у Instagram почали попереджати користувачів, що їхній підпис до публікації може бути образливим або знущальним. Таке попередження з’явиться перед публікацією, але його можна проігнорувати. Система працює за допомогою нейромережі, яка порівнює підпис з текстами, на які раніше скаржилися через образи. Функцію запустили в деяких країнах, але пообіцяли розповсюдити на весь світ в найближчі місяці.

⟶ Як розпізнати фейк. Сайт Platfor.ma підготував поради як виявити фейкову новину:

1. Звертати увагу на джерело. Дослідити сайт з новиною, його місію, контактні дані.
2. Читати весь матеріал. Заголовки бувають обурливими, щоби привернути увагу.
3. Перевірити, хто автор. Чи реальна він особа, чи можна йому довіряти.
4. Перевірити, чи підтверджені джерела. Посилання мають містити заявлену у новині інформацію.
5. Перевірити дату публікації. Стара новина може бути неактуальною щодо поточних подій.
6. Це точно не жарт? Переконатися, що це справді новина, а не сатира. 

Фото: pexels.com

Детальніше. Фейсбук створила набір нових функцій, які мають допомогти боротися з фейковими новинами у соцмережі:

1. запустять програму Facebook Protect. Вона захищатиме облікові записи кандидатів у президенти;
2. окремо позначатимуть ЗМІ, які повністю або частково контролюються державою;
3. соцмережа вказуватиме, скільки грошей на рекламу у Фейсбуку витрачають кандидати у президенти;
4. повідомлятимуть про фейковість допису, якщо користувач захоче ним поділитися; 
5. у соцмережі не можна буде рекламувати оголошення із закликом не йти на вибори;
6. з’явиться нова вкладка «Організації, які керують цією сторінкою».  Там вказуватимуть інформацію про власників сторінок: юридичну інформацію та контактні дані організації;
7. соцмережа проводитиме навчальні програми онлайн, щоб підвищити медіаграмотність користувачів. А у США також будуть організовувати  події офлайн. На це планують витратити 2 мільйони доларів.

Контекст. Нагадаємо, що новини з Facebook дізнається майже половина українців. Про це свідчать дані опитування «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа у 2019 році», яке провів Інтерьюз. 56% українців використовують Фейсбук, щоб дізнаватися звідти новини. Минулого року таких було 51%, а у 2017 році — 46%.

⟶ Що ви бачите у власній стрічці у Фейсбуці? Платформа онлайн-курсів EdEra створила онлайн-курс про медіаграмотність. Один із його розділів присвячений роботі соцмереж. Хто вирішує, що ви бачите у своїй стрічці новин у Facebook? Як часто вам трапляються різні погляди? Facebook, якому належить Instagram, та Google, якому належить YouTube, досить добре вміють показувати вам те, що ви хочете, і приховувати ідеї, які вам не подобаються або з якими ви не погоджуєтеся. Усе, що суперечить вашим поглядам, відфільтровують, і ви опиняєтеся в «інформаційній бульбашці». 

Що ви можете зробити, аби звільнитися з неї?

1. Пам’ятайте, що інформацію, яку ви бачите, визначають ваші уподобання.
2. Запитуйте себе: чому люди можуть мати інші погляди? Як вони підтримують свої переконання? Цілеспрямовано шукайте альтернативну інформацію з різних джерел.
3. Перевіряйте джерела інформації. Дуже легко забути про думки інших, якщо ви бачите інформацію, з якою погоджуєтеся. Особливо якщо її поширили ваші друзі у Facebook або люди, яких ви поважаєте.

⟶ Як розпізнати фейк? Ресурс «StopFake» підготував інструкцію про те, як розпізнати фейки в інтернет-ЗМІ, соцмережах  та на телебаченні:

1. Фотофейк. Якщо ви використовуєте браузер Google Chrome, вам досить клікнути по підозрілому зображенню правою кнопкою миші й вибрати пункт «Знайти це зображення в Google». Завдяки цьому методу ви перевіряєте відразу два дуже важливих аспекти. Перше: чи є зображення оригінальним, або ж піддавалося обробці у фоторедакторі. Інший важливий момент, який можна перевірити таким способом – дата публікації зображення, а також те, що на ньому насправді зображено.
2. Відеофейк. Якщо переглядаєте вбудоване вікно YouTube на якомусь сайті, перейдіть на сам YouTube, щоб отримати про ролик більше інформації. Якщо в самій назві відео вказана свіжа дата і, до того ж, цей ролик багаторазово заливається на YouTube протягом короткого періоду часу, є висока ймовірність того, що це фейк. Виберіть ролик із найбільшою кількістю переглядів і почитайте під ним коментарі – високою є ймовірність того, що серед тих, хто переглянув відео, є люди, які бачили оригінал і навіть розмістили на нього посилання.
3. Свідчення очевидців. Часто свідчення очевидців перевірити важко або неможливо, але бувають винятки. Вслухайтеся в свідчення очевидців – чи є в їхньому мовленні підтвердження тих тез, які намагаються вам донести журналісти, або ж вони кажуть про загальні речі, які ЗМІ потім використовують зі своєю метою.
4. Повідомлення західних ЗМІ. Цей прийом використовують для посилення правдоподібності або авторитетності повідомлення. Проте серед таких новин безліч вигадок маргінальних сайтів, які слід перевіряти. Завжди намагайтеся знайти оригінал новини або новинного приводу.
   Фото: newsroom.fb.com

Детальніше. Опитування «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа у 2019 році» провела соціологічна компанія InMind на замовлення організації Internews.

За даними цього дослідження, у 2019 телебачення втратило першість серед джерел отримання новин, адже значно зросла частка аудиторії, яка використовує для цього соціальні мережі. За останній місяць 68% опитаних користувалися для отримання новин соцмережами, 66% — телебаченням, а 58% — сайтами новин. 

Довіра. Усі медіа, незалежно від території ефіру, у 2019 році втратили довіру українців – показник коливається між 19% (для загальнонаціональної преси та місцевого радіо) та 51% (для загальнонаціональних інтернет-ЗМІ). Основні причини недовіри — недостовірність та заангажованість новин.

Фейки. 75% опитаних українців знають про існування фейкових новин, але лише 11% змогли відрізнити фейки від справжніх новин. Обізнаність щодо існування замовних матеріалів зростає, проте тільки 68% українців переконані, що вміють розрізняти такий контент. Більше половини тих, хто знає про існування фейків, не вважають, що проблема є актуальною (54%).

Як проводили опитування. Опитали 4056 респондентів віком від 18 до 65 років методом особистого інтерв’ю. Опитування проводили у містах, де мешкає від 50 тисяч осіб, за винятком анексованого КРиму та окупованих частин Донецької та Луганської областей.

⟶ Добірка онлайн-курсів для розвитку медіаграмотності. Медіаграмотність — це здатність критично сприймати інформацію зі ЗМІ та соцмереж, виявляти неправдиві новини та маніпуляції. Медіаграмотними не народжуються, ними стають. Тому пропонуємо вам добірку онлайн-курсів, які допоможуть прокачати цю навичку:

Very verified. Онлайн-курс з медіаграмотності від EdEra. Курс складається з пяти уроків. З їхньою допомогою можна дізнатися про медіапростір та медіа, принципи роботи традиційних медіа, соцмереж, довідатися, що таке дезінформація та як розрізняти маніпуляції у заголовках, на фото, у коментарях. Після завершення курсу можна скласти тест та стати амбасадором медіаграмотності.

Медіаграмотність: практичні навички від Prometheus. Цей курс – авторська розробка відомого політолога, викладача, автора досліджень гібридної війни Євгена Магди. Курс присвячений медіаграмотності та головним викликам сучасного світу – дезінформації та фейкам.

Цифрова безпека та комунікація в онлайні від ВУМ (Відкритого університету майдану). Завдяки цьому курсу можна дізнатися: як соціальні мережі можуть допомогти у роботі, як реагувати на негативні коментарі та вийти з комунікаційної кризи, які є приховані можливості Facebook, Twitter чи YouTube, які допоможуть вам у роботі, як захистити листування та особисті файли від небажаного поширення, як обрати досконалі паролі та де їх зберігати, як налаштувати комп’ютер для безпечної роботи в Інтернеті.

⟶ Як розпізнати фейк. Сайт Platfor.ma підготував поради як виявити фейкову новину:

1. Звертати увагу на джерело. Дослідити сайт з новиною, його місію, контактні дані.
2. Читати весь матеріал. Заголовки бувають обурливими, щоби привернути увагу.
3. Перевірити, хто автор. Чи реальна він особа, чи можна йому довіряти.
4. Перевірити, чи підтверджені джерела. Посилання мають містити заявлену у новині інформацію.
5. Перевірити дату публікації. Стара новина може бути неактуальною щодо поточних подій.
6. Це точно не жарт? Переконатися, що це справді новина, а не сатира. 
7. Зважати на свої перестороги. Подумати, як власні переконання впливають на сприйняття новини.

Фото: pexels.com

Детальніше. Компанія Deeptrace, яка займається кібербезпекою, дослідила поширеність діпфейків у мережі. За останні 9 місяців кількість таких роликів у мережі подвоїлося. Є дані, що виробництво цих відеороликів стає вигідною справою. 

Більшість роликів має порнографічний характер або політичне забарвлення. 96% діпфейків — порнографія, в якій обличчя порноакторів у відео замінюють на інші з використанням штучного інтелекту.

Технології глибоких фейків можуть використовувати і в політичних кампаніях. Однак наразі реальна небезпека наразі полягає у використанні технології для помсти знайомим та кібербулінгу.

Довідка.  Що таке діпфейк? «Діпфейк» складається із двох англійських слів: «deep» – глибокий, та «fake» – фальшивка». Діпфейк – це керований штучним інтелектом механізм, який заміщуєобличчя людини на відео обличчям іншої людини. Фото чи відео, які створені таким чином, виглядають дуже правдоподібно, але зображують те, чого насправді не було.

⟶ Facebook планує виділити $10 млн на розробку технології розпізнавання діпфейків. Для цього мають створити спеціальний фонд Deepfake Detection Challenge. Учасники конкурсу отримуватимуть від фонду гранти на розробку технології розпізнавання діпфейків. Під час конкурсу учасники використовуватимуть публічну базу відео з акторами. 

Facebook пообіцяв не використовувати особисті дані користувачів соцмережі. Конкурс планують розпочати в грудні цього року, він триватиме до березня 2020 року. Взяти участь можуть усі охочі. Переможця оберуть завдяки механізму, що оцінить та порівняє ефективність алгоритмів різних учасників.

⟶ Чи існує позитив від появи діпфейків? Насправді — так. Наприклад, історію у школі дітям може розповідати не вчитель, а сам Богдан Хмельницький із екранів моніторів – і при цьому взаємодіяти з аудиторією. Це сприятиме підвищенню інтересу дітей до навчання.

Неурядова організація ALS Association у співпраці з компанією Lyrebird хочуть використовувати технологію копіювання голосів, яку застосовують для створення діпфейків, щоб допомогти людям, які хворі на бічний аміотрофічний склероз — це допоможе відтворити їхні голоси.

Дізнайтеся більше про діпфейки:

• Все почалося з порнографії (Збруч)
• Експлейнер: що таке діпфейк (Дзеркало тижня)

Фото: radiosvoboda.org