«Ми застерігаємо від майбутніх намірів Ірану, які вони намагаються тримати в таємниці, про поглиблення та розширення постачання передової зброї в Росію, розширення проєкту зі збагачення урану та посилення своїх атак на дружні мусульманські країни в регіоні», — сказав Барнеа.

Нагадаємо, у листопаді Тегеран визнав, що надіслав безпілотники до Росії, але наполягав, що вони були поставлені до вторгнення.

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

«Гвинт безпілотника «Mohajer-6» був виготовлений тільки в лютому цього року. Це тільки виготовлений. А ще був потрібен час, щоб його доставити до РФ. Тобто вони були доставлені в цьому році», — заявив представник ГУР МО України Василь в інтерв’ю Суспільному. 

За словами розвідника, іранські Mohajer-6 складаються з деталей, які виготовили в інших країнах. Серед них — комлектуючі з США, Австрії та Японії. 

«На одному елементі є напис і на фарсі (сучасна перська мова, має статус офіційної в Ірані, Афганістані, Таджикистані). Камера видимого діапазону — Японія. Лазерний дальномір — китайського виробництва. Авіаційна бомба іранського виробництва», — розповів фахівець. 

Українські спеціалісти наразі вивчають, як в іранських дронах опинилися іноземні деталі. ГУР вже передали серійні номери та дані про виробників комплектуючих країнам-партнерам.  

Нагадаємо, глава МЗС Ірану 5 листопада публічно визнав, що Тегеран передавав бойові дрони Росії нібито за кілька місяців до 24 лютого. Однак вже наступного дня спеціальний представник США щодо Ірану Роберт Меллі заявив, що інформація про постачання іранської зброї ще до початку війни не відповідає дійсності.

Фото: hromadske.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Міністр закордонних справ Ірану Хосейн Амір-Абдоллахіан відкидає будь-які обвинувачення стосовно постачання безпілотників та заявляє, що влада Ірану готова організувати дослідницьку місію спільно з українськими спеціалістами для розслідування цього питання.  Він заявляє, що Іран ніколи не надавав і не буде надавати Росії зброї для використання у війні проти України.  

Також Амір-Абдоллахіан додав, що якщо використання іранських безпілотників на території України буде доведено, то Іран не залишиться осторонь. Заяви МЗС Ірану цитують видання Al-Arabiya та Mehr.

Попри готовність Ірану створити дослідницьку місію для розслідування факту використання іранських безпілотників Росією проти України, Іран не підтримує та засуджує заклик Великої Британії, Німеччини та Франції до ООН розслідувати це питання.

Фото: Al-Arabiya

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Держави ЄС заморозять активи трьох фізичних осіб та однієї організації, які відповідальні за постачання дронів. Також вони готові поширити санкції ще на чотири іранські організації, що вже фігурували у попередньому списку санкцій. 

«Санкції проти Ірану — в рекордно короткі терміни! Після трьох днів переговорів посли ЄС узгодили заходи проти компаній-постачальників іранських дронів, які вдарили по Україні», – пишуть в повідомленні. 

Нагадаємо, нещодавно міністр закордонних справ Дмитро Кулеба запропонував Президентові України розірвати дипломатичні зв’язки з Іраном.

Фото: gettyimages.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Кулеба зауважив, що Україна ніколи не займала антиіранську позицію. «Але після того, як Іран став учасником злочину агресії, ми сьогодні займемо дуже чітку і чесну позицію». Він додав, що про відновлення відносин можна буде говорити лише після того, як Іран припинить постачати зброю Росії.

Чому це важливо

Іран постачає Росії дрони-камікадзе, які вона активно використовує під час війни. Зокрема, вчора РФ атакувала ними Київ. 

«Жорсткі санкції проти Ірану особливо актуальні зараз, коли ми бачимо повідомлення про наміри іранської сторони передати Росії балістичні ракети для використання проти українців. Дії Ірану – це підлість та брехня, яку ми не терпітимемо. Все це Іран зробив паралельно розповідаючи нам про те, що він проти війни і не підтримуватиме зброєю жодну із сторін», — каже Кулеба.

Фото: ukrinform.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Як це почалося?

Протести почалися після смерті 22-річної Махси Аміні 16 вересня. За три дні до цього її арештувала поліція моралі за неправильне носіння хіджабу – накидки з тканини, яка покриває голову й тіло та є обов’язковою для іранських жінок. Дівчина знепритомніла, а згодом померла. Протестувальники звинувачують поліцію в її побитті та вбивстві. Хоча бригадний генерал поліції Хоссейн Рахімі каже, що це неправда, а смерть дівчина стала сумною випадковістю, пише BBC.

Що відбувається зараз?

Після похорону дівчини країну охопили масштабні протести: жінки обрізають волосся та спалюють свої хіджаби, вимагаючи гендерної рівності та відміни консервативних правил. На мітинги виходять і чоловіки, а протести стають також політичними: деякі вигукують гасла на кшталт «Смерть диктатору», пише ZN. 

Чи можуть протести перерости в революцію?

Загибель Махси Аміні стала приводом для активізації протестів проти правил, встановлених після Ісламської революції 1979 року. Всі жінки там мають носити хіджаби та покривати голову. З того часу демонстрації проти цього відбуваються періодично. 

Сергій Данилов, заступник директора Центру близькосхідних досліджень, в інтерв’ю hromadske.radio заявив, що оцінити масштаби протесту складно, бо місцева влада відключає інтернет та соцмережі. «Це може бути серйозним викликом для режиму. Але це далеко не перше повстання, і режим переживав їх», — сказав він. А Ілон Маск навіть заявив, що готовий допомогти іранцям, надавши Starlink, пише Суспільне. 

Президент Ірану Ебрахім Раїсі заявив, що смерть дівчини — це трагічний інцидент, однак «хаос неприпустимий», повідомляє Reuters. «Червона лінія влади — це безпека нашого народу. Не можна дозволяти людям порушувати спокій суспільства шляхом заворушень», — додав він.

Чому про це важливо знати українцям?

Зараз Росія закуповує іранські безпілотники для війни в Україні. Фактично, Іран є союзником РФ. Якщо іранська влада зміниться, наступна може припинити співпрацю з росіянами. 

Текст підготував Арсеній Піпоян

Фото: picture-alliance.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Наразі документ аналізують. Для цього Україна має 60 днів, упродовж яких вона може вносити до звіту зауваження та пропозиції. Потім Іран ще місяць його доопрацьовуватиме. Звіт оприлюднять лише після затвердження радою Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO).

Авіакастрофа МАУ: що й коли відбулося?

8 січня 2020 року в Ірані розбився літак рейсу PS 752 «Тегеран — Київ» авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» (МАУ). Загинуло 176 осіб, з них 11 українців. Уже 11 січня Іран офіційно визнав, що помилково збив літак МАУ. Відповідальність за це взяв на себе Корпус вартових ісламської революції (військова гілка виконавчої влади Ірану).

Іран від самого початку знав, що літак МАУ збила ракета. Про це свідчить запис розмови між диспетчерською Тегерана та екіпажем іранського літака, що у момент катастрофи саме йшов на посадку. Володимир Зеленський розповів: «Наш літак злетів, а о 6:30 повинен на посадку був іти іранський літак. Він все це бачив, і екіпаж почав розмовляти з диспетчером. Там все чути. Він каже: «Мені здається, що летить ракета». Він це говорить і перською, і англійською мовами».

Що робили з «чорними скриньками» досі?

Іран оприлюднив звіт розслідування катастрофи літака МАУ. За даними документу, український літак Boeing 737-800 був збитий 8 січня з північного боку двома ракетами класу «земля-повітря» близького радіусу дії Тор-М1 через три хвилини після зльоту.

Вилучений реєстратор польоту і бортовий самописець є «одними з найбільш передових пристроїв у світі». В Ірану немає засобів для декодування цих пристроїв. Французькі та американські агентства з розслідування авіаційних подій відмовилися відправити в Іран необхідне обладнання для розшифровки чорних скриньок.

Іранські експерти намагалися самостійно розшифрувати «чорні скриньки» збитого українського літака. Згодом вони запросили українських спеціалістів для розшифрування. Однак «чорні скриньки» Іран залишив у себе, відмовившись передати їх Україні, чи іншим країнам, які могли їх розшифрувати.

Фото: pexels.com

Детальніше. Про виведення військ офіційно оголосили наступного дня після того, як про це повідомила низка ЗМІ. Міллер наголосив, що це відбуватиметься згідно з наказом президента США Дональда Трампа, його виборчих обіцянок, а також «згідно зі встановленими планами та стратегічними цілями».

29 лютого 2020 року США підписали з «Талібаном» (ісламістське угруповання) мирну угоду. Вона має покласти край 18-річній війні в Афганістані. Документ передбачає виведення усіх американських військ з Афганістану до травня 2021 року. В обмін на це таліби зобов’язуються розірвати зв’язки з «Аль-Каїдою» та іншими міжнародними угрупованнями бойовиків. 

У чому проблема? Ця новина викликала критику з боку кількох представників Республіканської партії (саме ця партія висунула Трампа на пост президента). Наприклад, лідер більшості у Сенаті Мітч МакКоннел не погоджується зі швидким виводом військ США з Афганістану. Він каже, що таке рішення зашкодить союзникам США по НАТО.

Проти виступив також головний демократ у профільному комітеті Сенату Джек Рід. Він назвав дії Трампа такими, які «ставлять під загрозу військовий персонал, допомагають талібам і терористам, а також підбадьорюють тих, хто хоче загострення конфлікту з Іраком».

Реакція НАТО. Генеральний секретар організації Єнс Столтенберг попередив, що занадто швидке або неорганізоване виведення військ із розірваних війною країн може мати дуже небезпечні наслідки.

Контекст. Минулого тижня у Пентагоні (міністерство оборони США) відбулося кілька гучних відставок, зокрема міністра оборони Марка Еспера, його заступників і керівників високої ланки. Американські медіа пов’язали ці звільнення з намірами Трампа поспіхом вивести війська з Афганістану. Проти такого рішення виступало попереднє керівництво міністерства оборони США.

Довідка. Військові США та їхніх союзників перебувають в Афганістані з 2001 року. Ввести їх туди розпорядився тодішній президент Джордж Буш у відповідь на теракти 11 вересня 2001 року, оскільки «Талібан» переховував терористичну мережу «Аль-Каїда» та її лідера — Усаму бен Ладена. Військовий контингент США в Афганістані на сьогодні налічує 4,5 тисячі службовців, в Іраку — приблизно 3 тисячі.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com