Контекст. Колега Віталія Родіон Батулін повідомив, що за Шишовим та його дівчиною стежили невідомі. Стеження вели і з авто неподалік помешкання загиблого. Крім того, до Віталія часто підходили буцімто журналісти з петличками (маленькими мікрофонами, які кріплять на одяг, — НЗЛ) і ставили провокативні та незручні питання про його роботу в Україні та Білорусі. Віталій Шишов переїхав до України торік восени. Це сталося після початку протестів проти самопроголошеної влади Олександра Лукашенка.

Детальніше. Про зникнення Віталія повідомила його дівчина. З його номера зробили кілька «глухарів» — дзвінків, які скидають одразу, коли людина підняла слухавку. Після цього на зв’язок із Шишовим вийти не змогли. До пошуків залучили кінологів, слідчих та оперативних співробітників поліції.

Поліція розглядає усі версії, включно із вбивством, замаскованим під суїцид. Однак кримінальне провадження розпочали за статтею про умисне вбивство. Наразі допитують свідків, дивляться відеозаписи з камер спостереження та проводять експертизу. Поліція просить усіх, хто може розповісти про останні тижні Віталія, погрози та його психоемоційний стан, телефонувати за номерами +098 734 06 46; +097 963 44 74 або 102.

Коментар. «Співчуття близьким Віталія, це жахлива новина. У версію суїциду навряд хтось повірить. Враховуючи ту ситуацію, яка є з білорусами в Україні, ми вимушені казати про лукашенківські та московські спецслужби. Мені б дуже хотілося, щоб ця справа була розкрита, хоча ми всі пам’ятаємо справу Шеремета, коли ми досі не знаємо. Жахливо, що у 21 столітті таке стається», — сказав у коментарі Громадському В’ячеслав Сівчик.

Довідка. «Білоруський дім в Україні» є некомерційною громадською організацією. Вона допомагає білорусам та всім постраждалим від режиму самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка, які втекли до України.

Фото: 24tv.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Раніше підставою для введення надзвичайного стану було стихійне лихо чи катастрофа. Тепер же такий стан можна ввести тоді, коли є «безлади, унаслідок яких виникає небезпека» для «територіальної цілісності й існування держави».

Під безладами самопроголошена влада має на увазі протести, які розпочалися торік після сфальсифікованих президентських виборів. Попри невизнання результатів й осуд світових лідерів, Лукашенко оголосив себе президентом. Поки діє надзвичайний стан, режим Лукашенка може призупинити роботу мас-медіа, обмежити доступ до інтернет-ресурсів і зробити жорсткішими правила акредитації журналістів.

Крім того, у незалежних білоруських журналістів проводять обшуки: у філіал Радіо Свобода прийшли не менше 15-ти чоловіків спортивної статури, які намагалися зламати вхідні двері. Вони затримали кількох людей і закидають їм організацію масових заворушень. Українські активісти просять Офіс Президента припинити будь-які дипломатичні відносини з Білоруссю, вислати білоруського посла з України та висловити підтримку білоруським протестувальникам.

Дізнайтеся більше про ситуацію в Білорусі:

• Білорусь виключили з Європейської мовної спілки. Ця спілка організовує міжнародний співочий конкурс Євробачення. Відтепер білоруська телерадіомовна компанія (БТРК) не зможе обмінюватися новинами та музикою, втрачає право на трансляцію певних музичних та спортивних подій, а ще не зможе отримати послуги із захисту інтересів у цій організації.
• Що відбувається у Білорусі після того, як Лукашенко придушив протести. Сайт найстарішої газети Білорусі заблокував режим Лукашенка, журналісти опозиційного порталу створили нове тимчасове медіа, Роман Протасевич опублікував перше відео у твітері, а білоруського опозиціонера Віктора Бабарико засудили до 14 років позбавлення волі.

Фото: 24tv.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Самопроголошена влада Білорусі заблокувала сайт видання «Наша Ніва» — найстарішої газети країни білоруською мовою. Частина співробітників видання перестала виходити на зв’язок.

Газеті закидають публікацію забороненої інформації, однак що саме забороненого публікувала «Наша Ніва» — наразі невідомо. Також видання каже, що не може зв’язатися з головним редактором Ягором Марциновичем. У газеті підозрюють, що його заарештували. Натомість до одного з редакторів газети навідалися з обшуком білоруські міліціонери.

Крім того, колишня команда білоруського опозиційного медіа TUT.BY запускає нове видання, яке працюватиме тимчасово. Воно матиме назву Zerkalo.io і працюватиме доти, поки команді не вдасться відновити роботу порталу TUT.BY

Білоруський опозиційний журналіст Роман Протасевич створив твітер. Нагадаємо, чоловіка і його дівчину Софію Сапегу 23 травня зняли з борту літака, що пролітав над Білоруссю, і затримали білоруські міліціонери. Наразі чоловік перебуває під домашнім арештом та заперечує тортури.

Однак на «інтерв’ю», яке буцімто добровільно давав Протасевич провладному білоруському каналу, видно сліди від кайданів на його руках. Спершу йому загрожувала смертна кара, тепер же — 15 років позбавлення свободи. Реакцію світу і його батьків на зрежисоване інтерв’ю детальніше читайте у нашій новині.

Суперника Лукашенка на минулорічних виборах президента Віктора Бабарико засудили до 14 років позбавлення волі. Білоруські «правоохоронці» назвали Бабарико ватажком злочинної групи. Відбуватиме покарання політик у колонії суворого режиму.

Фото: 24tv.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Контекст. Наприкінці травня цього року Європейська мовна спілка заморозила членство Белтелерадіокомпанії  у своїй організації, в тому числі через виробництво «відео, отриманого під примусом» (йдеться мова про відеодопит білоруського опозиційного журналіста Романа Протасевича — НЗЛ), і дала БТРК два тижні на відповідь.

Детальніше. Белтелерадіокомпанія натомість відповіла, що вітає рішення виключити її зі спілки, «в якої ніколи не було, немає і ніколи не буде своєї особистої думки». Крім того, вони звинуватили організацію в тому, що там усе вирішується «в кулуарах» і додали, що Белтелерадіокомпанія спочатку хотіла сама вийти з союзу. Натомість рішення виключити білоруський мовник одобрила білоруська опозиціонерка Світлана Тихановська.

Цитата.  «Ми вітаємо рішення Європейської мовної спілки про виключення Білоруського державного телебачення БТРК. Невпинна моторошна пропаганда режиму, що транслює насильство, катування політичних в’язнів, розпалювання ненависті до людей, що вимагають демократії, заслужила на цю надзвичайну заборону», — повідомила опозиціонерка у своєму твітері.

Довідка. Європейська телерадіомовна спілка є найбільшим у світі альянсом національних організацій мовлення. До її складу входить 115 членських організацій у 56 країнах і 31 партнер в Азії, Африці, Австралії та Америці. EBU керує системами обміну майже 2000 телевізійних програм і аудіовізуального контенту, при цьому охоплює аудиторію в понад мільярд людей по всьому світу та мовить більш ніж 160 мовами.

Дізнайтеся більше про ситуацію в Білорусі:

• Гасло Живе Беларусь та історичний стяг Білорусі самопроголошена влада хоче визнати нацистськими символами. Чинний режим приписує ці гасло і прапор колабораціоністам Другої світової. Нині їх використовують противники самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка. У білоруському Міністерстві внутрішніх справ уже схвалили відповідний законопроєкт.
• «Інтерв’ю» Романа Протасевича: реакція світу та його батьків. Радник білоруської опозиціонерки Світлани Тихановської каже, що те, що ми бачимо й чуємо на відео ― це не той Роман Протасевич, до якого ми звикли. Те, як він вихваляє Лукашенка, ― це результат катувань. «Лукашенко підлаштував камеру тортур не лише для Романа, а й для всього білоруського народу», ― каже Франак Вячорка. Крім того, відео із зізнаннями Романа «глибоко вразило» британського прем’єр-міністра і він закликав негайно звільнити журналіста. Також британський політик додав, що дії Білорусі матимуть наслідки. А міністр транспорту Великої Британії Грант Шеппс закликав авіакомпанії уникати білоруського повітряного простору, аби «убезпечити пасажирів».

Фото: suspilne.media

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. У світ вийшло інтерв’ю Романа провладному білоруському телеканалу ОНТ. У ньому чоловік заявив, що визнає провину і поважає самопроголошеного президента Білорусі Лукашенка. На його зап’ястях видно сліди від наручників. Батько Романа, Дмитро Протасевич, переконаний, що його сина задля відео «напхали» психотропними препаратами. Також Дмитро переконаний, що Романові, ймовірно, пригрозили життям його дівчини і його власним. Батьки опозиційного журналіста вийшли в прямий ефір програми «УТРО», де поділилися своїми думками щодо інтерв’ю свого сина провладному каналу ОНТ. 

Цитата. «Не можу назвати цей ранок добрим, ― каже мама Романа, Наталія Протасевич. ― Ми тримаємося і дякуємо кожному, хто нас підтримує. Я прошу вас: читайте між рядків. По-моєму, тут усе ясно. Я би зараз сказала Романові, що мій син розумний та талановитий хлопчик, справедливий журналіст, який завжди ніс правду, знав, що це небезпечно. Але він розумів, що хтось мусить це робити: висвітлювати, що відбувається в нашій Білорусі. Я горджуся своїм сином. Попри те, що його змушують говорити. Зрозумійте: мій син у заручниках. У заручниках його дівчина. У заручниках всі ми», ― сказала Наталія Протасевич.

Цитата. «Людина перебуває в тривалому стресі, тому його реакція може бути непередбачуваною. Його вже понад тиждень піддають тортурам і залякуванням. Мій син перебуває у катівнях СІЗО КДБ як заручник, де методи впливу на людей далекі від гуманних. Емоції, які відчуває Роман на відео, непередбачувані. Для нас це інтерв’ю ― це шанс ще раз побачити свою дитину. На задньому плані видно решітку. Її підсвітили темним світлом: ніби, ось бачите, вона там є. Це такий посил: будете багато говорити ― будете там сидіти. До нього не пускають адвоката й лікарів. Ми досі не знаємо, як він там. Це такий метод впливу влади на рідних та друзів затриманого. Що б не сталося, ми завжди його підтримували і підтримуємо. Ми свято віримо, що весь цей жах скоро закінчиться: сина, Софію і всіх політв’язнів скоро відпустять», ― поділився батько Дмитро.

Контекст. 23 травня журналіста білоруського опозиційного видання NEXTA Романа Протасевича та його дівчину Софію Сапегу зняли з борту літака, який пролітав над Білоруссю, і затримали. 

Довідка. Роман Протасевич є колишнім головним редактором опозиційного білоруського Telegram-каналу NEXTA. Він висвітлював дії білоруської влади і з листопада 2020 року чоловіка внесли до списку «осіб, причетних до терористичної діяльності», який створив Комітет державної безпеки (КДБ) Білорусі. Також до «терористів» зарахували засновника каналу NEXTA Степана Путила. Слідчий комітет Білорусі звинуватив їх в організації «масових заворушень, що відбувалися на території Мінська з 9 серпня і тривають дотепер».

Дізнайтеся більше про Романа Протасевича:

• Хто такий Протасевич і чому його затримали. Низка європейських країн та США вимагають звільнення Романа Протасевича ― одного із засновників і колишнього головного редактора опозиційного Telegram-каналу NEXTA, якого затримали 23 травня в аеропорту «Мінськ». Чоловік летів з Афін до Вільнюса. Літак Ryanair екстрено приземлився у Білорусі через повідомлення про замінування, повідомляє білоруське видання Onliner. 

Фото: file.liga.net

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Четвертий пакет санкцій проти режиму Лукашенка почали готувати ще в лютому. Обмеження планують запровадити і через те, що польська спільнота в Білорусі зазнає утисків та переслідувань.Чому санкції запроваджували так довго? Брюссель пояснив, що йому було необхідно визначити ефективність попередніх обмежень.

Довідка. Торік через фальсифікації на президентських виборах у Білорусі Євросоюз запровадив санкції. Під обмеження загалом потрапили 88 осіб. Зокрема, і сам Лукашенко, а також сім підприємств та установ. Білорусь у відповідь грозиться запровадити санкції проти європейських підприємств на своїй території.

Контекст. Водночас у ЄС не збираються висилати російських дипломатів, хоч і солідарні з Чехією. Нагадаємо, у 2014 році в Чехії на складах боєприпасів у Врбєтіце сталися вибухи. Також у 2018 році отруїли колишнього російського шпигуна Сергія Скрипаля та його доньку Юлію. Детальніше про це читайте у двох наших новинах.

Фото: slovoidilo.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Наступні спільні російсько-білоруські військові навчання «Захід» мають відбутися цього року, і уряд самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка все більше буде залежати від підтримки Росії, у тому числі й у військовій сфері.

Цитата. «Враховуючи географічне розташування і територіальне охоплення, Білорусь є необхідною буферною зоною для Росії і виконує свої завдання на західному стратегічному напрямку. Під час кризи або війни Росія може використовувати Білорусь як плацдарм і розмістити там свої війська, перекриваючи доступ НАТО до Сувалкського коридору, який забезпечує рух у повітряному просторі сусідніх країн і встановлення наземного зв’язку з Калінінградською областю Росії», 一 йдеться у заяві Служби зовнішньої розвідки Естонії.

Коментар. «Якщо Росія побачить, що протестувальники близькі до перемоги, тоді ми не можемо виключити військове втручання Росії, оскільки Республіка Білорусь надзвичайно важлива для Росії у стратегічному плані. Поки ми не бачимо, що Росія хоче якось рекламувати свою діяльність. Зараз народ Республіки Білорусь жодним чином не налаштований проти Росії, і метою Кремля, звичайно, є підтримка цієї ситуації. Однак чим довше Кремль підтримує Лукашенка у владі, тим більше розуміння того, що Росія стоїть за ним», — сказав Мік Маран, керівник департаменту зовнішньої розвідки Естонії.

Контекст. У серпні 2020 року у Білорусі відбулися вибори, результати яких сфальсифікували. Люди вийшли на протести, однак їх придушили, а багаторічний очільник країни Олександр Лукашенко сам проголосив себе президентом, попри невдоволення світу, і запроторив за ґрати опозицію. Європа та США не визнають легітимність президентських виборів у Білорусі. Європарламент проголосував за резолюцію, яка засуджує жорстке придушення білоруських акцій протесту. Проти низки білоруських чиновників запровадили санкції. Росія визнала Лукашенка

президентом та обіцяє в разі загострення конфлікту надати йому допомогу, у тому числі силову.

Фото: dniprograd.org

Що саме чути на плівках? На записах фігурує нібито ексочільник білоруського Комітету державної безпеки (КДБ) Вадим Зайцев. Він каже, що потрібно зробити «якусь закладку» і так вбити Шеремета. Тобто ще в 2012 році секретні служби Білорусі за наказом Лукашенка обговорювали можливість підірвати вибухівкою журналіста Павла Шеремета. Чоловіка вбили 4 роки потому у Києві.

Аудіо та інші документи передав журналістам для розслідування старший лейтенант Ігор Макар — колишній заступник командира бойової групи антитерористичного підрозділу Міністерства внутрішніх справ Білорусі «Алмаз».

Реакція суспільства. У соцмережах після публікації окремі користувачі вже почали вимагати зняти звинувачення з Антоненка, Кузьменко та Дугарь під гештегом #freeRiff. 

Позиція МВС. Речник МВС сподівається, що нова інформація може допомогти у пошуку досі невстановлених замовників та організаторів вбивства.

Реакція обвинувачених у вбивстві. Захисники Андрія Антоненка, одного з обвинувачених у вбивстві журналіста Павла Шеремета, кажуть, що позиція МВС, мовляв, записи узгоджуються з версією слідства щодо того, хто був виконавцем убивства, є очевидною дезінформацією.

«У справі відсутні будь-які навіть віддалені натяки на зв’язок обвинувачених із будь-якими спецслужбами, у тому числі іноземними. По-друге, метою організаторів злочину сторона обвинувачення називає «створення в українському суспільстві вкрай резонансної події з метою подальшої провокації численних акцій протесту». Це аж ніяк не узгоджується з тим, що чути на записах», — заявили захисники.

Адвокат Юлії Кузьменко Тарас Безпалий вважає, що обвинувачених намагатимуться «прив’язати» до опублікованих аудіозаписів, але цього зробити не вдасться.

Що далі? Колишній співробітник білоруського спецназу Ігор Макар, який передав українській поліції аудіозаписи, готовий прилетіти в Київ та свідчити в Офісі генпрокурора. Зараз він перебуває в одній з країн Євросоюзу. Макар розповів, що офіційного допиту українськими правоохоронцями не було, але 4 січня з ним зв’язувалися українські спецслужби.

Довідка. Павло Шеремет — білоруський, російський та український журналіст телебачення, радіо та періодичних видань. Загинув внаслідок замаху у липні 2016 року. Працював керівником відділу спеціальних інформаційних проєктів ОРТ, згодом — «Першого каналу», надалі — на Громадському телебаченні Росії. З 2012 року працював в Україні — в «Українській правді», на телеканалі «ТВі» та на «Радио Вести».

Контекст. Ще у грудні 2019 року слідство оголосило, що підозрює 3 осіб у справі вбивства журналіста Павла Шеремета. Основним мотивом убивства тоді була дестабілізація соціально-політичної ситуації в Україні. За попередньою версією слідства, Яна Дугарь фотографувала камери напередодні вбивства, Юлія Кузьменко закладала вибухівку під авто разом з Андрієм Антоненком, який також фігурує як організатор убивства. Суд арештував Кузьменко та Антоненка, вони досі перебувають під вартою. Яну Дугарь відправили спочатку під цілодобовий, а потім під нічний домашній арешт.

Усі затримані заперечують свою причетність до злочину. Захист Антоненка стверджує, що він вищий за вбивцю. Адвокати Дугарь наполягають, що вона має алібі, підтверджене документами і свідками, а експертиза, на якій ґрунтується підозра, неповна, і необ’єктивна. За словами захисту, на момент вбивства Шеремета Дугарь не була знайома з іншими підозрюваними, а Кузьменко і Антоненко на той час спілкувались лише кілька разів.

Що ще варто знати про справу Шеремета:

• 4 роки з дня вбивства журналіста Павла Шеремета: що там зі слідством? Правоохоронці стверджують, що знайшли виконавців убивства. Ними називають музиканта Андрія Антоненка, лікарку Юлію Кузьменко та медсестру Яну Дугарь. Але справа досі не в суді, а версія слідства є суперечливою для суспільства. Доказів вини начебто виконавців досі не надали.
• Адвокатам підозрюваних у вбивстві Шеремета не надають матеріалів справи. Слідство закінчилось тиждень тому. Ознайомити захисників підозрюваних у справі убивства журналіста Павла Шеремета вимагали самі адвокати фігурантів та ще кілька десятків людей. Усі вони прийшли під Міністерство внутрішніх справ, пише Громадське. Адже слідство закінчилося ще тиждень тому, але от матеріалів справи захисникам не надали.
• Справа Шеремета: організатори вбивства тепер невідомі. Усім трьом підозрюваним у вбивстві журналіста Павла Шеремета — Андрію Антоненку, Юлії Кузьменко та Яні Дугарь — змінили підозри. Тепер слідство називає організаторами злочину «невстановлених осіб», а не Андрія Антоненка, пише «Українська правда». Нагадаємо, що Павло Шеремет — білоруський та український журналіст, який загинув у липня 2016 року через замах. 

Копайте глибше:

• 4 роки від трагедії: як змінювалися версії про вбивство Шеремета (Радіо Свобода)
• Вбивство Шеремета. Що відбувається зі справою, відкриті питання та відповіді (Українська правда)

Фото: detector.media

Детальніше. Пенсіонери в столиці Білорусі Мінську вийшли на Марш жалоби в памʼять про Романа Бондаренка, який помер внаслідок отриманих від силовиків травм. Також на акцію солідарності «Білий щит» вийшли медики. Учасники Маршу жалоби несли чорні стрічки, біло-червоно-білі прапори й квіти. Люди йшли з гаслами: «За що вбили Рому?», «Не забудемо, не пробачимо», «Бабусі та дідусі, йдемо до перемоги».

Ще до початку акції площу Незалежності, де збиралися протестувальники, оточили силовики. Також для посадки та висадки пасажирів закрили найближчу станцію метро «Площа Леніна». Довкола колони мітингувальників їхали мікроавтобуси із затемненими вікнами.

Як і чому помер Роман Бондаренко?

11 листопада невідомі люди в масках почали зривати біло-червоно-білі прапори та стрічки у дворі будинку, де мешкав Роман Бондаренко. Мешканці будинку й невідомі почали суперечку. Роман потрапив у сутичку. З мікроавтобусу, який стояв неподалік, вийшли люди й затримали Бондаренка. До лікарні він потрапив уже з Центрального відділку поліції в Мінську. Чоловік був у комі та з тяжкою травмою голови. 12 листопада він помер.

Що взагалі відбувається в Білорусі?

Там з 9 серпня, після проведення президентських виборів, тривають протести незгодних з офіційними результатами волевиявлення. Згідно з ними, перемогу здобув Олександр Лукашенко. Люди майже щодня виходять на акції протесту не лише у столиці країни — Мінську, але й в інших містах: Гомелі Вітебську. Силовики розганяють демонстрантів водометами та сльозогінним газом. Сотні людей затримані. Лукашенко тим часом провів таємну «інавгурацію». Протести після цього вибухнули з новою силою.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: polskieradio.pl