Депутата підозрюють у грубому порушенні громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства (ч.1 ст. 296 КК України). За це йому загрожує штраф до 68000 гривень, або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження волі до 5 років. Про це повідомляє пресслужба ДБР.
Чому це важливо. Конфлікт між Гео Леросом та Володимиром Зеленським почався з публікації першим так званих «плівок Лероса», у яких йдеться про те, що глава Офісу Президента Андрій Єрмак та його брат торгують державними посадами.
Детальніше. Державне бюро розслідувань 11 листопада 2021 року вручили народному депутату Гео Леросу письмове повідомлення про підозру за грубе порушення громадського порядку в сесійній залі Верховної Ради України.
4 листопада 2021 року на засіданні Верховної Ради Гео Лерос з парламентської трибуни образливо висловився до вищих посадових осіб. На зауваження ніяк не реагував, і навіть після вимкнення мікрофона продовжував це робити. Після чого показав середній палець. Досудове розслідування триває.
На своїй сторінці в Facebook сьогодні Гео Лерос опублікував пост, в якому повідомив, прямо зараз біля його будинку йому вручають підозру і він навіть не знає за що. Також додав, що проти нього сфабриковано багато справ і що Зеленський швидко трансформується в Лукашенка.
Хто такий Гео Лерос. Раніше працював радником Міністра інформаційної політики України та радником Київського міського голови з питань культури на громадських засадах. До конфлікту з Зеленським займав посаду його позаштатного радника.
З чого почався конфлікт. Гео Лероса звільнили з посади 20 березня 2020 року. Він також виступив проти ініціативи Андрія Єрмака (глави Офісу Президента) щодо створення консультативної ради у Мінську за участі ОРДЛО.
29 березня на своїй сторінці в Facebook Гео Лерос опублікував відео, на яких брат Андрія Єрмака, Денис Єрмак, говорить про працевлаштування різних людей на державні посади. Після цього Зеленський заявив про те, що для нього це порожня справа.
Пізніше Зеленський в одному з інтерв’ю натякнув на те, що Лерос хабарник і зрадник. Той в свою чергу написав в Facebook, що ніколи не був чиновником і вирішив направити заяву на злочин, щоб Зеленський розповів, де і в кого Лерос брав хабар. Детальніше читати тут.
Фото: obozrevatel.com
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Засновника онлайн-видання «Українська правда» Георгій Гонгадзе викрали 16 вересня 2000 року. У листопаді того ж року у лісі під Таращею Київської області виявили його тіло без голови. За висновками експертів, воно могло належати журналісту. У 2009 році у Київській області знайшли рештки черепа, які, за заявою Генпрокуратури, належали Гонгадзе. Поховали тіло вбитого журналіста 22 березня 2016 року в Києві.
Чому це важливо. Сьогодні минає 20 років від дня зникнення та убивства журналіста, який відомий своїми критичними матеріалами у бік тодішньої влади. Ця справа є однією із найгучніших кримінальних справ в історії незалежної України, але замовники цього злочину не покарані.
Обставини вбивства
16 вересня 2000 року у центрі Києва українські правоохоронці викрали 31-річного журналіста Георгія Гонгадзе. Вони вивезли його за межі міста, кинули зв’язаного до ями й задушили ременем, а тіло облили бензином, підпалили й закопали. За місяць один із них — очільник головного управління кримінального розшуку країни — повернувся на місце злочину, викопав рештки тіла журналіста, перевіз за сотню кілометрів, відтяв голову сокирою та перепоховав роздільно. 2 листопада у лісі під містом Тараща знайшли безголове тіло.
Виконавці та організатори
Георгія Гонгадзе довго не могли знайти. Ще довше шукали виконавців убивства. Лище 15 березня 2008 року Апеляційний суд Києва визнав винними в убивстві Гонгадзе трьох експрацівників Департаменту зовнішнього спостереження МВС України — Валерія Костенка, Миколу Протасова й Олександра Поповича. Суд позбавив їх волі на термін від 12 до 13 років. У січні 2013 року суд засудив до довічного ув’язнення колишнього начальника департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача за вбивство журналіста.
Замовником убивства Георгія Гонгадзе слідство визнало колишнього міністра МВС Юрія Кравченка, який на той час уже давно був мертвим. За офіційною версією, у 2005 році Кравченко вчинив самогубство двома пострілами в голову. Родина Гонгадзе вважає, що справжніх замовників вбивства досі не названо.
Плівки Мельниченка
У листопаді 2000 року оприлюднили записи розмов тодішнього президента Леоніда Кучми з низкою високопоставлених чиновників. Ці записи таємно зробив охоронець президента Микола Мельниченко. На плівках Кучма, глава його адміністрації Володимир Литвин, міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко та керівник СБУ Леонід Деркач обговорюють опозиційну діяльність Гонгадзе і вирішують, що з ним робити. Хоча прямого наказу на плівках не зафіксовано, українське суспільство переважно вважало, що саме Кучма був замовником кричущого викрадення та вбивства журналіста.
Реакція суспільства
У грудні 2000 року в Києві почалися масові протести, які згодом переросли в політичну акцію «Україна без Кучми». Учасники акції облаштували наметове містечко у центрі столиці з вимогами відставки президента й керівників силових відомств, а також проведення незалежної експертизи у справі Гонгадзе. Хоча акцію брутально придушили навесні 2001 року, почасти вона отримала своє продовження у 2002-2003 роках у ще більшій, всеукраїнській протестній акції опозиційних сил «Повстань, Україно!»
Довідка. Георгій Гонгадзе народився у Тбілісі, у Грузії. У школі хлопець вчився добре. на вечірньому відділенні Тбіліського державного інституту іноземних мов, одночасно працював. У 1987—1989 рр. проходив службу в Афганістані. Восени 1989 року переїхав до Львова, перевівся на факультет іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка, активно включався у громадсько-політичне життя міста. У 1993 році повернувся до Грузії, щоб зняти документальний фільм про війну в Абхазії.
Після перемоги повстання знову з’явився у Львові, почав займатися кінодокументалістикою, познайомився зі студенткою юрфаку ЛНУ Мирославою Петришин, яка у 1995 році стала його дружиною. Зараз відома як журналістка Мирослава Гонгадзе. У 1997 році у них народилося доньки-близнята Нонна та Соломія (Нані і Саломе)).
У 1995 році Георгій і Мирослава переїздять до Києва. Там пара починає працювати на телебаченні. З 1 жовтня 1999 р. (під час президентської виборчої кампанії) почав вести щоденну інформаційну програму «Перший тур з Георгієм Гонгадзе» у прямому ефірі радіостанції «Континент». Згодом почалися телефонні дзвінки з погрозами на адресу керівництва радіостанції.
17 квітня 2000 року з’явилося онлайн-видання «Українська правда». Його заснував та редагував Георгій Гонгадзе. У ньому, серед багатьох інших, публікувалися матеріали щодо тодішнього президента Леоніда Кучми та його оточення.
Копайте глибше:
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня
Фото: reporters.media
Засновника онлайн-видання «Українська правда» Георгій Гонгадзе викрали 16 вересня 2000 року. У листопаді того ж року у лісі під Таращею Київської області виявили його тіло без голови. За висновками експертів, воно могло належати журналісту. У 2009 році у Київській області знайшли рештки черепа, які, за заявою Генпрокуратури, належали Гонгадзе. Поховали тіло вбитого журналіста 22 березня 2016 року в Києві.
Чому це важливо. Сьогодні минає 20 років від дня зникнення та убивства журналіста, який відомий своїми критичними матеріалами у бік тодішньої влади. Ця справа є однією із найгучніших кримінальних справ в історії незалежної України, але замовники цього злочину не покарані.
Обставини вбивства
16 вересня 2000 року у центрі Києва українські правоохоронці викрали 31-річного журналіста Георгія Гонгадзе. Вони вивезли його за межі міста, кинули зв’язаного до ями й задушили ременем, а тіло облили бензином, підпалили й закопали. За місяць один із них — очільник головного управління кримінального розшуку країни — повернувся на місце злочину, викопав рештки тіла журналіста, перевіз за сотню кілометрів, відтяв голову сокирою та перепоховав роздільно. 2 листопада у лісі під містом Тараща знайшли безголове тіло.
Виконавці та організатори
Георгія Гонгадзе довго не могли знайти. Ще довше шукали виконавців убивства. Лище 15 березня 2008 року Апеляційний суд Києва визнав винними в убивстві Гонгадзе трьох експрацівників Департаменту зовнішнього спостереження МВС України — Валерія Костенка, Миколу Протасова й Олександра Поповича. Суд позбавив їх волі на термін від 12 до 13 років. У січні 2013 року суд засудив до довічного ув’язнення колишнього начальника департаменту зовнішнього спостереження МВС Олексія Пукача за вбивство журналіста.
Замовником убивства Георгія Гонгадзе слідство визнало колишнього міністра МВС Юрія Кравченка, який на той час уже давно був мертвим. За офіційною версією, у 2005 році Кравченко вчинив самогубство двома пострілами в голову. Родина Гонгадзе вважає, що справжніх замовників вбивства досі не названо.
Плівки Мельниченка
У листопаді 2000 року оприлюднили записи розмов тодішнього президента Леоніда Кучми з низкою високопоставлених чиновників. Ці записи таємно зробив охоронець президента Микола Мельниченко. На плівках Кучма, глава його адміністрації Володимир Литвин, міністр внутрішніх справ Юрій Кравченко та керівник СБУ Леонід Деркач обговорюють опозиційну діяльність Гонгадзе і вирішують, що з ним робити. Хоча прямого наказу на плівках не зафіксовано, українське суспільство переважно вважало, що саме Кучма був замовником кричущого викрадення та вбивства журналіста.
Реакція суспільства
У грудні 2000 року в Києві почалися масові протести, які згодом переросли в політичну акцію «Україна без Кучми». Учасники акції облаштували наметове містечко у центрі столиці з вимогами відставки президента й керівників силових відомств, а також проведення незалежної експертизи у справі Гонгадзе. Хоча акцію брутально придушили навесні 2001 року, почасти вона отримала своє продовження у 2002-2003 роках у ще більшій, всеукраїнській протестній акції опозиційних сил «Повстань, Україно!»
16 вересня 2020 року: як згадують Георгія Гонгадзе
У посольстві США в Україні у 20-ту річницю від дня зникнення Георгія Гонгадзе закликали ретельно і швидко розслідувати злочини проти журналістів: «Сьогодні ми згадуємо Георгія Гонгадзе, хороброго журналіста, якого вбили за прагнення до правди. Жодному представнику преси не можна погрожувати, нападати на нього чи арештовувати за те, що він виконує свою роботу, а злочини проти журналістів повинні ретельно та швидко розслідуватися, щоб винні за це особи несли відповідальність. Незалежні медіа є важливою частиною успішних демократій».
На «UA: Перший» 16 вересня, о 21:40, покажуть прем’єру фільму Суспільного мовника «Вбивство Гонгадзе. 20 років у пошуках правди». А на фасаді Національної спілки журналістів України 16 вересня встановлять меморіальну дошку Георгію Ґонґадзе.
Довідка. Георгій Гонгадзе народився у Тбілісі, у Грузії. У школі хлопець вчився добре. на вечірньому відділенні Тбіліського державного інституту іноземних мов, одночасно працював. У 1987—1989 рр. проходив службу в Афганістані. Восени 1989 року переїхав до Львова, перевівся на факультет іноземних мов Львівського національного університету імені Івана Франка, активно включався у громадсько-політичне життя міста. У 1993 році повернувся до Грузії, щоб зняти документальний фільм про війну в Абхазії.
Після перемоги повстання знову з’явився у Львові, почав займатися кінодокументалістикою, познайомився зі студенткою юрфаку ЛНУ Мирославою Петришин, яка у 1995 році стала його дружиною. Зараз відома як журналістка Мирослава Гонгадзе. У 1997 році у них народилося доньки-близнята Нонна та Соломія (Нані і Саломе)).
У 1995 році Георгій і Мирослава переїздять до Києва. Там пара починає працювати на телебаченні. З 1 жовтня 1999 р. (під час президентської виборчої кампанії) почав вести щоденну інформаційну програму «Перший тур з Георгієм Гонгадзе» у прямому ефірі радіостанції «Континент». Згодом почалися телефонні дзвінки з погрозами на адресу керівництва радіостанції.
17 квітня 2000 року з’явилося онлайн-видання «Українська правда». Його заснував та редагував Георгій Гонгадзе. У ньому, серед багатьох інших, публікувалися матеріали щодо тодішнього президента Леоніда Кучми та його оточення.
Копайте глибше:
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня
Фото: reporters.media
Режисер, арт-куратор, колишній радник Президента Зеленського і тепер уже позафракційний депутат у Верховній Раді. Що ж такого зробив Гео Лерос, що його вигнали із пропрезидентської фракції у парламенті? Розбираємося у матеріалі.
Чому це цікаво. Саме Гео Лерос опублікував відеозаписи, які свідчать про корупцію в Офісі Президента, до якої причетний глава Офісу Андрій Єрмак.
Що трапилося?
Гео Лерос на засіданні Верховної Ради 1 вересня розкритикував Володимира Зеленського, звинуватив його у порушенні своїх обіцянок, а керівника Офісу президента Андрія Єрмака — у зловживанні владою і роботі на спецслужби Росії. Але доказів не навів. Реакція не забарилася. Того ж таки 1 вересня пропрезидентська фракція «Слуга народу» виключила депутата Гео Лероса зі своїх лав.
Хто такий Гео Лерос?
Йому — 31 рік. Він народився у Києві, закінчив факультет міжнародного права в Академії адвокатури України. Заснував арт-проєкт Art United Us і громадську організацію «Сіті-Арт». У межах цих активностей створив близько 70 муралів в Україні.
Працював радником Міністра інформаційної політики України та радником Київського міського голови з питань культури на громадських засадах. Автор документального фільму про реформу поліції. Був куратором проєкту «More than us» від Міністерства інформаційної політики, у межах якого закордонні митці малювали 8 муралів на станції метро Осокорки, що у Києві.
Гео Лерос — автор першої української книжки про вуличне мистецтво Kyiv Street Art. Режисер короткометражного фільму «A lifetime older», який заснований на реальних подіях. У стрічці йдеться про героя АТО, вчителя-медика. За цей фільм отримав премію «Best short film» Міжнародного фестивалю у Калькутті. Режисує кліпи для українських артистів.
«Плівки Єрмака»
29 березня цього року Гео Лерос опублікував на своїй сторінці у Фейсбуці відео, а яких брат глави Офісу Президента Андрія Єрмака — Денис Єрмак — говорить про працевлаштування різних людей на державні посади Опубліковані відео знімали 20 серпня, 16 і 23 вересня, 3 жовтня 2019 року. У розмовах йдеться про посади на Київській митниці, у Міністерстві інфраструктури, в Укрзалізниці. Наприклад, на одному записі людина претендує на посаду заступника міністра інфраструктури і хоче курувати Укрзалізницю. Ці «побажання» висловлюють Денисові Єрмаку.
Після публікації відео правоохоронці відкрили одразу п’ять кримінальних справ. Три відкриті через оприлюднення відео, ще одна — розслідує законність запису. Лише одна справа стосується корупції, яка зображена на відео. Про це розповіла юридична компанія, що захищає депутата, який опублікував записи.
Гео Лерос обіймав посаду позаштатного радника Президента Володимира Зеленського. Його звільнили 20 березня 2020 року. Також Лерос виступив проти ініціативи глави Офісу Президента Андрія Єрмака щодо створення консультативної ради у Мінську за участі представників ОРДЛО.
Нагадаємо, що ми неодноразово писали про оприлюднення плівок Єрмака, на яких брат глави Офісу Президента торгує державними посадами:
Президент під час пресконференції зазначив, що «для мене це порожня справа. Я знаю, хто проводив ці записи, я знаю для чого. Знаю, хто хотів шантажувати цими записами мене особисто, щоб я зняв Єрмака. Я знаю, хто це зробив. Не готовий зараз говорити, тому що йде слідство. Але як би там слідство не закінчилося, у мене є повна відповідь».
28 серпня Гео Лерос заявив, що йому спалили авто. Він пообіцяв знайти винуватця. Після свого виключення з пропрезидентської франкції Лерос сказав, що не бачить себе у жодній іншій фракції, водночас буде продовжувати боротися проти режиму Зеленського.
Лерос — хабарник?
2 серпня Президент під час спілкування з пресою на Харківщині прокоментував заяву Гео Лероса про виключення останнього з фракції монобільшості. Лерос повідомляв, що був виключений нібито за вказівкою президента. Зеленський сказав: «У мене немає ніяких наказів, у мене немає реакції на хабарників і зрадників цієї країни й мені все одно, з якої вони партії».
Лероса така заява обурила, на своїй сторінці у Фейсбуці він написав, що «ніколи не був чиновником» та хабарів йому не давали. Тому Лерос вирішив направити заяву про злочин, щоб Зеленський розказав слідчим, де й у кого Лерос взяв хабар.
1 вересня — старт нового політичного сезону
З початком осені у народних депутатів закінчилися відпустки і вони повернулися під купол парламенту для участі у засіданнях Верховної Ради. Нагадаємо, що раніше депутати, особливо пропрезидентської фракції, хвалилися, що працюють у турборежимі.
Комітет виборців з’ясував, що за рік такого «турборежиму» Рада ухвалила менше законів, ніж попередники. У перший рік роботи народні депутати IX скликання ухвалили 264 закони, а депутати VIII скликання — 330. Таким чином продуктивність депутатів попереднього скликання є вищою.
Топ фейків і маніпуляцій першого року парламенту 9-го скликання від Vox Check
Упродовж сесійного року аналітична платформа VoxCheck моніторила виступи народних депутатів з трибуни Верховної Ради та на телебаченні.
Провідними темами маніпуляцій стали медична реформа, зміни в банківській системі, співпраця з МВФ, комунальні тарифи, мораторій на продаж земель сільськогосподарського призначення.
Найбільш продуктивною для маніпуляцій аналітики назвали тему коронавірусу. Фейки поширювали депутатки Ольга Василевська-Смаглюк, Єлізавета Богуцька (обидві — з фракції «Слуга народу»), депутати Сергій Шахов (група «Довіра»), Вадим Новинський (позафракційний), Ренат Кузьмін, Олег Волошин (обидва — ОПЗЖ).
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня
Фото: ua-rating.com
Плани на другий термін президентства, вирок попередньому президентові Порошенку, справа Катерини Гандзюк та кінець епохи бідності. Про це та не лише розповідав Володимир Зеленський на своїй пресконференції. Зустріч із пресою приурочена до річниці президентства. Саме 20 травня 2019 року Зеленський склав присягу президента у Верховній Раді. Занотували для вас усі найголовніші тези гаранта, які він озвучив на пресконфренції.
Чому це цікаво. Востаннє Президент відповідав на запитання журналістів під час пресмарафону, який відбувся ще 10 жовтня.
«Однієї каденції не вистачить»
Однієї каденції не вистачить. Я йду на один термін, як і казав. Я бачу, що робота складна, ніхто «спасибі» не скаже, але якщо буде велика підтримка народу України, я зможу про це думати. Буду думати, у мене є чим. Кандидат, який має 10-15% підтримки на початок кампанії, не має права йти в президенти, бо його не підтримує народ України. А результати опитувань 2020 року свідчать, що мене досі підтримує більшість українців».
«Вирок Порошенкові ще попереду»
«Я впевнений, що вирок ще попереду. Ви ж бачили і вчорашній скандал (народний депутат опублікував аудіозаписи, на яких начебто ексвіце-президент США Джозеф Байден розмовляє з Петром Порошенком. Депутат переконаний, що ці записи телефонних розмов свідчать про факти міжнародної корупції та держзраду на найвищому державному рівні — NZL). Я думаю, вони так керували державою, що їх чекає дуже багато різних пригод і різних вироків. Не хочу про це говорити, тому що це повноваження не мої, а вироки — це суд».
«Хто замовив Катю Гандзюк? У нас є відповідь»
«За мою каденцію люди, які вбили Катерину Гандзюк, посаджені. Є питання, хто замовив. У нас є відповідь. Ми знаємо, хто замовив. Зараз ця справа уже повністю передана до суду. І суд, я впевнений, дасть справедливий вирок — і замовники сядуть за ґрати. Не замовник, а замовники.
Що стосується справи Шеремета – вона складніша. Однозначна вона чи ні? Я теж не знаю. Зараз цю справу веде і відповідає за неї Арсен Аваков. Він це знає. Це його справа – і він відповідальний за результат цієї справи. Якщо доведе слідство і суд, що підозрювані – убивці, вони сядуть. Якщо ні, то будуть відповідати ті люди, які довели цю справу до суду, звинуватили невинних людей. З усіма цими справами ми точно розберемося».
Нагадаємо, що ми уже писали про справу Катерини Гандзюк:
«Плівки Єрмака — порожня справа»
«Для мене це порожня справа. Я знаю, хто проводив ці записи, я знаю для чого. Знаю, хто хотів шантажувати цими записами мене особисто, щоб я зняв Єрмака. Я знаю, хто це зробив. Не готовий зараз говорити, тому що йде слідство. Але як би там слідство не закінчилося, у мене є повна відповідь».
Нагадаємо, що ми неодноразово писали про оприлюднення плівок Єрмака, на яких брат глави Офісу Президента торгує державними посадами:
«Олігархи не можуть натиснути на мене»
«Хто я такий? Я стратегія чи випадковість? Я такий, як я є. І я будую відносини з людьми так, як я можу, і так, як я хочу. І поки я будую свої відносини, як я хочу, я буду незалежним від фінансових груп і олігархів. Я не є лобістом їхніх інтересів. Вони не можуть натиснути на мене, щоб поставити ту чи іншу людину на посаду.
Мені здається, вони навіть не хочуть, чи бояться, чи розуміють, що немає сенсу в тому, щоб мені це пропонувати. Мої відносини з ними повинні бути дуже простими. Я готовий захищати робочі місця і захищати українців, які працюють на їхніх підприємствах».
«Кінець епохи бідності не настав»
«Кінець епохи бідності в Україні стовідсотково не настав. Він не може настати, коли у світі — криза. Коли ви отримали бідну країну, ви повинні робити кроки, повинні її змінювати, і це буде, ми боремося за це. У нас немає просто так грошей, вони не падають з неба».
«Зарплата 5-6 тисяч — маленька, але це не бідність»
Нещодавно ЮНІСЕФ опублікувала заяву про те, що 6 мільйонів українців можуть опинитися за межею бідності. Проте, коли журналістка запитала Зеленського про реакцію на такий можливий розвиток подій, Президент не погодився з таким прогнозом: «Здається, у цьому прогнозі оцінювали тих, хто отримує 5-6 тисяч гривень. У ЮНІСЕФ вважають, що вони бідні. Так — це дуже маленька зарплата у порівнянні з європейськими чи американськими стандартами. У них 250 доларів — це мізерні зарплати. У нас — це теж маленька зарплата, але не є бідністю».
«Ціни на газ, бензин, комунальні послуги — мої успіхи на посаді Президента»
«Якщо ви сьогодні берете платіжку, вона в цілому зменшена. Це факт, хто б вам що не казав про зниження цін на нафту і газ. Далі, курс долара — 100 гривень за долар немає. Якщо зараз сядемо на машину і проїдемося по усіх заправках України — ціна на бензин зменшилась. Про ціни на газ: у нас ціна на газ впала раніше, ніж знизились ринкові ціни. Зараз уряду не вистачає грошей, аби ще підняти заробітну плату, до речі середня заробітна плата, не у всіх, але у середньому зросла. На жаль замало, але зросла».
«У нас в країні кадровий голод»
«У нас кадровий голод в країні. Якщо у вас є чиста людина, яка дійсно може бути генпрокурором, дайте мені таку людину, будь ласка. Я не можу знайти зараз гарного міністра культури. Нам дуже складно знайти міністра освіти.
Нам дуже складно знайти міністра енергетики, тому що яку б людину ви не взяли, на наступний день ЗМІ пишуть — це точно людина Ахметова, чи людина Коломойського, чи пана Пінчука. Скажіть, де в нас незалежні енергетики в країні? Дайте мені».
«До кінця моєї каденції ми добудуємо усі державні дороги в країні»
«Цього року ми побудуємо 4200-4500 тисяч км доріг. Наше завдання — побудувати усі державні дороги, які об’єднають нашу країну й будуть вітриною європейської України. Це 25 тисяч пріоритетних доріг. До кінця своєї каденції, я впевнений, що ми добудуємо усі державні дороги.
Я хотів би бути президентом, якого запам’ятають як людину, після якої в Україні з’явилися дороги. Я дуже цього хочу, бо збираюся жити в Україні і після своєї президентської каденції. І хочу їздити по дорогах і щоб мені не було соромно».
Що ще важливо знати на цю тему:
75% українців проголосували б за Зеленського у другому турі, якби вибори відбулися зараз — соцопитування. Якби вибори Президента відбулися найближчим часом, то майже 40% опитаних проголосували б за Володимира Зеленського. Майже 14% підтримали б Юрія Бойка, 13,3% віддали б свій голос Петру Порошенку. Якби у другий тур сьогодні вийшли Зеленський та Порошенко, то 75% серед виборців підтримали б чинного Президента, а 25% проголосували за П.Порошенка. Про це свідчить нове опитування від Соціологічної групи «Рейтинг». Нагадаємо, що рік тому у другому турі за Володимира Зеленського віддали свої голоси 73% виборців.
Фото: facebook.com/ukrpravda
Від людей, які претендували на посади у державній владі, для Дениса Єрмака, брата глави Офісу президента, начебто зібрали близько 100 тисяч доларів. Андрію Єрмаку, главі ОП, передали з цієї суми 10 тисяч доларів. Про це розповів Дмитро Штанько, фігурант опублікованих відео «співбесід», в інтерв’ю Bihus.info.
Чому це важливо. Свідок «співбесід» на державні посади стверджує, що глава Офісу президента отримав фінансову вигоду за незаконні дії (адже торгівля державними посадами є злочином).
Детальніше. Відео, на яких брат глави ОП спілкується із різними людьми та обіцяє влаштувати їх на державні посади, з’явилися у мережі ще 29 березня. Їх опублікував народний депутат Гео Лерос. Журналісти з’ясували, що ці записи робив Дмитро Штанько. Він та ще один фігурант плівок, Сергій Шумський, самі захотіли поспілкуватися із медіа та розповісти про деталі оборудок. Зазначимо, що Штанько під час бесіди заперечив, що це він записував розмови.
За їхніми словами, ідею шукати людей у владу на початку літа 2019 року їм озвучив Денис Єрмак. Її йому нібито підкинув брат, бо президентська програма «Ліфт» не працювала.
Спершу гроші нібито брали за проведення експертизи проєктів, які подавали кандидати на посади. Це коштувало 150-900 тисяч гривень. Потім гроші нібито стали брати уже за зустріч з Єрмаком.
Механізм «співбесід»
Штанько розповів, що вони знаходили людей, читали їхні резюме, з відібраними кандидатами проводив співбесіди Денис Єрмак. Якщо людина йому подобалась, то Єрмак нібито називав на око суму і цю суму кандидату потім озвучував Штанько. Якщо людина погоджувалась, то Штанько писав розписку, брав гроші і ніс їх Денису:
«До сотні тисяч доларів передали Денису (Єрмаку, братові Андрія Єрмака). Гроші передавалися Денису для того, щоб він (який не був посадовою особою) рухав проєкт. Якщо людина хотіла бути у команді, хотіла бути призначеною і мала проєкт, то вона мала дати гроші, щоб підтвердити своє серйозне ставлення. А Денис далі звертається до Андрія. Принаймні перші рази так було.
Денис доповідав йому при спілкуванні. Це було при мені, я бачив, хто дзвонив. Йому не було сенсу приховувати своє спілкування, він навпаки розповідав постійно, що я поспілкувався з братом, з Андрієм. Судячи з риторики Дениса, перші 10 тисяч Андрій отримав. Це був перший кандидат, і я це чув особисто. Людина на Держгеокадастр. Я чув про це з розмови Дениса по телефону».
Що далі
Фігуранти плівок повідомили, що вони написали заяви про скоєння злочину, і 5 квітня їх вже допитали у Національному антикорупційному бюро. За словами Штанька і Шумського, у заявах вони виклали «факти шахрайства та ознаки корупції», і стосуються вони Андрія та Дениса Єрмаків.
Довідка. Дмитро Штанько 16 років пропрацював в органах внутрішніх справ. Інший фігурант, Сергій Шумський, є гласним позаштатним співробітником оперативного управління СБУ. За їхніми словами, попри те, що вони обоє з органів внутрішніх справ, записи розмов Єрмака не були спецоперацією правоохоронців.
Фото: pexels.com
Три кримінальні справи відкриті через оприлюднення відео, ще одна — розслідує законність запису. Лише одна справа стосується корупції, яка зображена на відео. Про це розповіла юридична компанія, що захищає депутата, який опублікував записи. На них брат глави Офісу Президента «торгує» державними посадами.
Чому це важливо. Після оприлюднення відео із фактами корупції розслідують не «торгівлю» державними посадами, що є злочином, а розміщення самого запису.
Детальніше. Першу справу відкрила Спеціалізована антикорупційна прокуратура за заявою депутата Гео Лероса, який опублікував записи. Цю справу розслідує Національне антикорупційне бюро України. Вона єдина стосується корупції: у ній йдеться про про можливе надання невстановленими особами, у тому числі особою, схожою на брата Агндрія Єрмака (глави Офісу Президента), обіцянки вплинути на прийняття рішень за винагороду. Захист депутата каже, що йому почали погрожувати.
Другу, третю та четверту справи розслідує Державне бюро розслідувань. Вони відкриті після «самостійного виявлення» злочинів прокурором. Під злочинами мають на увазі, зокрема, розголошення відомостей, які становлять державну таємницю. Захисника депутата Гео Лероса, який опублікував записи, впевнені, що ці справи стосуються саме його, адже відомості про цей злочин внесла генеральна прокурорка Ірина Венедіктова. Саме вона має повноваження відкривати провадження проти народних депутатів, яким є Гео Лерос.
П’яту справу розслідує Служба безпеки України. Вона теж була відкрита була після «самостійного виявлення» злочину слідчим. Справа звучить так: «у період з липня 2019 року по березень 2020 року невстановлені особи незаконно використовували спеціальні технічні засоби негласного отримання інформації для відеофіксації зустрічей Дениса Єрмака (брат Андрія Єрмака)».
Коментар. В онлайн-інтерв’ю виданню «Українська правда» Гео Лерос сказав, що має 30-40 годин відео. Їх зараз вивчає слідство. Водночас депутат не зізнався, звідки у нього флешка із цими записами. Переконує, що не знає, хто і навіщо знімав відео. Пообіцяв, що «якщо мене найближчим часом не посадять, то щось цікавеньке викладу».
Контекст. Нагадаємо, що на опублікованих відео чоловік, який схожий на брата глави Офісу Президента Андрія Єрмака — Денис Єрмак — говорить про працевлаштування різних людей на державні посади. Записи таких «співбесід» опублікував народний депутат від фракції «Слуга народу» Гео Лерос на своїй сторінці у Фейсбуці. Опубліковані відео знімали 20 серпня, 16 і 23 вересня, 3 жовтня 2019 року. У розмовах йдеться про посади на Київській митниці, у Міністерстві інфраструктури, в Укрзалізниці. Наприклад, на одному записі людина претендує на посаду заступника міністра інфраструктури і хоче курувати Укрзалізницю. Ці «побажання» вона висловлює чоловікові, який схожий на брата глави Офісу Президента (ОПУ).
Довідка. Гео Лерос обіймав посаду позаштатного радника Президента Володимира Зеленського. Його звільнили у березні 2020 року. Також Лерос виступив проти ініціативи глави Офісу Президента Андрія Єрмака щодо створення консультативної ради у Мінську за участі представників ОРДЛО.
Денис Єрмак — молодший брат Андрія Єрмака. У 2014-2017 роках Денис брав участь в АТО. Там отримав контузію головного мозку. Зараз Денис Єрмак займається науково-дослідницькою роботою. Працює в Інституті стратегічних досліджень, обіймає позицію радника директора інституту Олександра Литвиненка. У листопаді 2019-го року, після походу Андрія у владу, Єрмак-молодший створив «Українське Бюро Національного розвитку». Компанія займається розробкою і супроводом державних та інвестиційних проєктів.
Копайте глибше:
Фото: pexels.com
Важливе 
Активізм 
Економіка 
Інновації 
Культура 
Наука 
Спорт