Детальніше. Результати опитування:

1. Емоції українців. Розчарування — емоція, яку відчувають найбільше опитаних (43%). Надію відчувають 26% українців.
2. Настрої щодо майбутнього. 17% вважають, що у найближчі 6 місяців економічна ситуація в Україні покращиться, 35% вважають, що вона не зміниться, і 40% очікують погіршення.
3. Довіра до політиків. Найбільше довіряють президентові — 41%, водночас не довіряють Зеленському 53%. 27% опитаних довіряють Володимирові Гройсману (колишній прем’єр-міністр України), водночас 63% йому не довіряють, Юрію Бойку довіряють 23%, не довіряють 57%.
4. Економічне становище в Україні. Більше 60% опитаних українців вважають, що воно погіршилось за останні 6 місяців. 25% думають, що воно не змінилося. Лише 8% помітили покращення. 
5. Місцеві вибори. 50% опитаних схиляються того аби підтримати на місцевих виборах у жовтні саме місцеву партію, навіть якщо вона буде балотуватися лише в одній області. Майже 30% мають намір голосувати за відому національну політичну силу. 
6. Президентські вибори. Якби президентські перегони відбулися найближчим часом, то чинного президента підтримали б 30,2% серед тих, хто має намір голосувати та визначився із вибором. За Юрія Бойка проголосували б 14,4%, Петра Порошенка – 13,7%.

Хто і як проводив соціологічне опитування. Опитування проводила Соціологічна група «Рейтинг»з 15 до 20 липня. Аудиторія: населення України віком від 18 років і старші в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю та типом поселення. Опитали загалом 2 тисячі респондентів. Метод опитування: особисте формалізоване інтерв’ю. Помилка репрезентативності дослідження не більше 2,2%.

Довідка. Соціологічна група «Рейтинг» (Rating Group Ukraine) утворена у 2008 році як недержавна, незалежна дослідницька організація. Спеціалізується на проведенні соціологічних досліджень із дотриманням міжнародних стандартів. Мережа інтерв’юерів нараховує понад 300 осіб і працює по всій Україні. Щорічно проводить близько 100 000 інтерв’ю і 100 фокус-групових досліджень.

Чи варто вірити соціологічним опитуванням?

В Україні працює не більше десяти авторитетних служб, які спроможні провести якісне та достовірне всеукраїнське опитування громадської думки. Коли правдиві результати політиків не влаштовують, вони через спеціальні псевдосоціологічні служби оприлюднюють вигідні для себе рейтинги. Це потрібно для того, щоб набрати додаткові голоси на виборах. 

Псевдосоціологи придумують для себе гучні назви і «зі стелі» малюють потрібні рейтинги клієнтам. За останній час утворився цілий ринок таких сумнівних служб. Реальні опитування визнаних фірм тонуть у хвилях брехні. Сайт «Тексти» зібрав дані про 96 псевдосоціологічних служб та 148 прихованих піарників, які оприлюднювали або коментували сумнівні результати протягом останніх 15 років. 

Про що думають українці: добірка останніх соцопитувань

• 52% українців незадоволені роботою Зеленського — опитування. 50% опитаних українців розповіли, що економічний стан їхніх сімей погіршився. 40% кажуть, що не побачили змін у своєму житті й лише 9% відчули покращення.
• Понад 60% українців думають, що коронавірус створений штучно ― опитування. 66% українців вважають, що коронавірус не має природного походження. 37% з них думають, що його ще й навмисно поширили у світі. 
• 75% українців проголосували б за Зеленського у другому турі, якби вибори відбулися зараз — соцопитування. Якби вибори Президента відбулися найближчим часом, то майже 40% опитаних проголосували б за Володимира Зеленського. Майже 14% підтримали б Юрія Бойка, 13,3% віддали б свій голос Петру Порошенку. Якби у другий тур сьогодні вийшли Зеленський та Порошенко, то 75% серед виборців підтримали б чинного Президента, а 25% проголосували за П.Порошенка. 

Фото: pexels.com

Детальніше. Ось результати опитування:

1. комунікація з рідними: 51% опитаних часто спілкуються з рідними на карантині, 27% постійно проводять час або спілкуються з родичами, 10% — іноді, 11% — рідко;
2. довіра до інших: 54% вважають, що з людьми треба бути дуже обережними. 30% натомість переконані, що більшості людям можна довіряти. 16% — не змогли відповісти. Чим молодші респонденти, тим більше вони схильні не довіряти оточуючим;
3. рівень щастя: швидше щасливими себе вважають 57% опитаних, дуже щасливими себе назвали 19% населення (цей показник зменшився: у 2018 він становив 36%), не дуже щасливими є 16% і лише 2% — абсолютно нещасливі. Чим молодший вік — тим щасливішими себе відчувають опитані;
4. від чого залежить щастя: 70% вважають, що щастя людини залежить найперше від внутрішнього стану людини. Водночас, 21% переконані, що чи щаслива людина чи ні — це залежить від зовнішніх обставин. Взагалі чим більш щаслива людина — тим більше вона погоджується з думкою, що щастя залежить від внутрішнього стану. Не менше третини нещасливих респондентів переконані, що це відчуття залежить від зовнішніх обставин;
5. звернення до психологів: за психологічною допомогою до фахівців звертаються вкрай мало опитаних: 91% не роблять цього ніколи, 5% — звертаються рідко, 3% — іноді. Лише близько 2% опитаних роблять це часто або постійно. Дещо частіше до психолога звертається молодь.

Хто і як проводив опитування. Соціологічне опитування провела Соціологічна група «Рейтинг». Дослідження здійснили на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка: І хвиля (27-28.03 2020) – 1660 респондентів, ІІ хвиля (3-4.04.2020) – 1700 респондентів віком від 18 років і старше.

Фото: pexels.com

Детальніше. 38% опитаних українців хвилюються про здоров’я близьких. 29% турбує те, що зросли ціни на продукти. 27% обурюються, що дуже складно купити медичні маски та антисептики. У 6% виникли складнощі з купівлею харчів.

10% турбує те, що потрібно добиратися до роботи, а громадський транспорт не працює. 11% респондентам потрібно добиратися в інше місто чи район.

20% людей хвилюють фінансові труднощі, також 20% побоюються, що не зможуть отримати необхідну медичну допомогу. Тільки 12% бояться захворіти на коронавірус. Ще 12% постійно переживають через невизначеність ситуації.

За результатами опитування, пропозицію піти в неоплачувану відпустку отримали 12% українців, звільнитися через скорочення — 2%, погодитися на зниження зарплати — 6%. Та 3% українцям не виплатили зарплату.

Довідка. Опитування проводили з 27 по 30 березня серед населення України віком від 18 років в усіх областях, окрім окупованих територій Криму та окремих районів Донбасу. Метод опитування — телефонні інтерв’ю за допомогою комп’ютера.

У результаті проведено 1500 інтерв’ю, похибка вибірки з імовірністю 0,95% не перевищує 3%.

Фото: unsplash.com

Детальніше. Ось результати опитування:

1) вирішення конфлікту на Донбасі:  12% опитаних думають, що влада успішна у цьому напрямку, а 70% переконані, що неуспішна;

2) боротьба з корупцією на вищих щаблях влади: 75% учасників дослідження думають, що вона неуспішна, бачать успіх лише 10%;

3) розслідування резонансних кримінальних справ: не бачать поступу 65% респондентів, відзначають успіх тільки 9%;

4) зниження тарифів: 62% респондентів не бачать успіхів нової влади, 24% опитаних бачать;

5) знання очільників держави: Президента Володимира Зеленського знають 99% опитаних, прем’єр-міністра Дениса Шмигаля— 49% респондентів, голову Верховної Ради Дмитра Разумкова — 70% учасників дослідження, керівника Офісу президента Андрія Єрмака — 44%, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова знають 88% опитаних. 

Хто і як проводив опитування. Соціологічне опитування провів КМІС з 27 по 30 березня 2020 року методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера, computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України. В ході опитування провели 1500 інтерв’ю, похибка вибірки з імовірністю 0,95 не перевищує 3%.

Довідка. Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) — це приватна дослідницька компанія в Україні, яка співпрацює з Національним університетом «Києво-Могилянська академія». КМІС був заснований у 1990 році як дослідницький центр Соціологічної асоціації України, а з 1992 року перетворений у приватне підприємство.

Фото: unian.ua

Детальніше. Абсолютна більшість українців бачать реальною загрозу розповсюдження коронавірусу в Україні. У порівнянні з початком карантину кількість тих, хто бачить загрозу, зросла з 73% до 87%. 51% людей вважає, що коронавірус загрожує їм та їхнім родинам. 41% думає навпаки.  

Можливе введення надзвичайного стану в Україні підтримали 49% респондентів. Проти ― 43%. Проте 83% українців підтримують можливу заборону на проведення масових заходів, страйків, мітингів в умовах надзвичайного стану в країні. 71% не заперечує проти можливого обмеження в’їзду та виїзду в окремі міста та області. 65% згодні на можливе обмеження руху транспортних засобів та їх огляд. 58% опитаних готові до оголошення комендантської години в містах. 80% респондентів проти можливого надання державі права примусово вилучати майно у юридичних та фізичних осіб в умовах надзвичайного стану.

74% людей підтримують запровадження штрафів за порушення карантину. 19% ― проти. Майже 80% опитаних підтримують рішення Уряду про продовження карантину до 24 квітня 2020 року.

Понад 60% українців зазначили, що мали роботу до запровадження карантину. 35% з них продовжують працювати у звичному режимі. 29% працюють дистанційно, 32% ― у відпустці за власним бажанням, а 4% втратили роботу.

Майже 80% опитаних хвилюються, що в Україні буде затяжна економічна криза. Близько 60% респондентів зазначили, що їхніх заощаджень вистачить менше, ніж на місяць. 16% матимуть достатньо коштів на два місяці, 7% ― на три місяці, 6% ― на пів року і лише 3% можуть прожити на заощадження рік і більше.

44% українців оцінили свій емоційний стан за останній тиждень як спокійний, 23% ― як напружений.

Довідка. Опитування проводили серед населення України віком від 18 років у всіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Метод опитування ― телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера.

Вибіркова сукупність: I хвиля — 1000 респондентів (25-27 березня 2020 р.), ІІ хвиля — 1000 респондентів (28-30 березня 2020 р.). Помилка репрезентативності дослідження з довірчою ймовірністю 0,95 ― не більше, ніж 4%.

Фото: pexels.com