Детальніше. Стрічка «Додому» розповідає про кримського татарина Мустафу, старший син якого був убитий на війні на сході України. Чоловік з молодшим сином відправляється до анексованого Криму, щоб поховати старшого сина. В українських кінотетрах фільм показуватимуть із 7 листопада.

Найкращий короткометражний ігровий фільм — «У нашій синагозі», режисера Івана Орленка.

Найкращий документальний фільм — «Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго», режисерки Надії Парфан. Головний герой документального фільму Іван Васильович багато років очолює профспілку комунального підприємства Івано-Франкіськтеплокомуненерго. Його magnum opus — профспілковий хор, у якому співають диспетчери, ремонтники, слюсарі, бухгалтери та інші співробітники підприємства. Голова профспілки пишається творчими здобутками комунальників, але «спочатку людям тепло — а вже потім співати». 

Найкращий анімаційний фільм — «Любов», який зрежисував Микита Лиськов.

Відкриття року — стрічка «Мої думки тихі», робота Антоніо Лукича. Зазнавши безліч невдач в роботі та особистому житті молодий хлопець Вадим отримує шанс розпочати все спочатку. Просте завдання — записати голоси закарпатських тварин — може стати його шансом назавжди залишити «незручну Україну» і вирушити в «привабливу Канаду». Подалі від проблем. Однак все виявляється набагато складніше, коли головним супутником у новій роботі виявляється найменш підхожа для цього людина — мама Вадима. Попередньо прокат запланований на початок 2020 року.

Найкращий актор — Ахтем Сеітаблаєв, за головну роль кримського татарина Мустафи у фільмі «Додому».

Найкраща актриса — Ірма Вітовська, фільм «Мої думки тихі».

→ Де шукати повну інформацію про українські фільми. Нова онлайн-платформа DzygaMDB збирає всі відомості та новини про українські фільми — для глядачів, необхідні контакти й дані вітчизняних кінематографістів —  для фахівців.Звичайні користувачі можуть бачити базу фільмів, переглядати трейлери, дізнаватися дати виходу стрічок у прокат, бокс-офіси та іншу інформацію, залишати на сторінці фільму оцінки та коментарі. Робота над проєктом тривала 1,5 роки. Автори надихалися базою IMDB (Internet Movie Database), агрегатором рецензій та кіноновин Rotten Tomatos та SpotLight. DzygaMDB має україномовний та англомовний варіанти. Команда планує розширити цей проєкт та залучити до бази представників інших країн Центральної та Східної Європи з їхніми кінопроєктами.  

→ Український фільм «Додому» демонструють на Босфорському кінофестивалі. Український фільм «Додому», який потрапив у лонг-листі премії «Оскар», демонструють на 7-му Міжнародному Босфорському кінофестивалі в Стамбулі. Міжнародна прем’єра стрічки відбулася у конкурсній програмі «Особливий погляд» Каннського кінофестивалю. Фільм також претендував  на здобуття премії «Золота камера» за найкращий дебютний фільм.

Фото: Pietro Jeng / Pexels

Детальніше. Американська кіноакадемія оприлюднила список фільмів із 93 країн.

У списку є лауреат Каннського кінофестивалю фільм «Паразити» і чеська стрічка «Розфарбований птах», створений у копродукції з Україною. Стримінгові платформи Amazon і Netflix представлять по одній роботі: «Знедолені» Ладжа Лі й «Атлантика» Матф Діоп — обидві французькі.

До переліку також увійшла картина грузинського режисера Левана Акіна «А потім ми танцювали», яку висунули від Швеції. Цей фільм разом із  українською драмою «Додому» став лауреатом Одеського міжнародного кінофестивалю.

Короткий список із 10 претендентів оголосять 16 грудня, а остаточні імена номінантів стануть відомі 13 січня 2020 року.

92-га церемонія «Оскара» відбудеться 9 лютого 2020 року. 

→ Чотири українські фільми покажуть у спеціальній програмі на кінофестивалі  Viennale. Вперше на найбільшому австрійському кінофестивалі Viennale у Відні буде представлена спеціальна програма українського кіно. Фестиваль триватиме з 24 жовтня по 6 листопада. Під час нього покажуть чотири українські картини, які стали призерами престижних кінофестивалів у Венеції, Карлових Варах та Одесі: «Додому» Нарімана Алієва, «Мої думки тихі» Антоніо Лукіча, «Атлантида» Валентина Васяновича та «Тато — мамин брат» Вадима Ількова. Аудиторія фестивалю — 90 тис. глядачів. Наша програма на цьому кінофестивалі організована Українським інститутом, який представляє українську культуру у світі та формує позитивний імідж України за кордоном, спільно з компанією-кінодистриб’ютором «Артхаус Трафік».

→ Українські фільми — що ще побачити у 2019?

Пропонуємо вам підбірку українських фільмів, які вийдуть до кінця 2019 року.

• «Захар Беркут» (в прокаті з 10 жовтня) — фільм режисерів Ахтема Сеітаблаєва та Джона Вінна, екранізація однойменної історичної повісті «Захар Беркут» Івана Франка. Монгольська орда на чолі з ханом Бурундою рухається на захід, винищуючи все на своєму шляху. Дійшовши до високих Карпатських гір, військо зупиняється біля підніжжя. Однак вночі кілька місцевих мисливців брати Беркути потайки пробираються в табір та звільняють полонених. Несамовитий від люті хан вирішує йти навпростець, щоб помститися і знищити карпатські поселення. Невеличка громада гірських мисливців під керівництвом Захара Беркута має свій план, щоб назавжди зупинити багаточисельного ворога.
• «Співає Івано-Франківськтеплокомуненерго»  (в прокаті з 17 жовтня 2019) — документальний фільм режисерки Надії Парфан. Іван Васильович багато років очолює профспілку комунального підприємства Івано-Франкіськтеплокомуненерго. Його opus magnum — профспілковий хор, у якому співають диспетчери, ремонтники, слюсарі, бухгалтери. Голова профспілки пишається творчими здобутками комунальників, але керується принципом «спочатку людям тепло — а вже потім співати». Опалювальний сезон вносить корективи у графік репетицій. Трудовий колектив намагається полагодити застарілі комунікації, поки розгнівані споживачі штурмують гарячу лінію. Чи зігріє холодну батарею українська народна пісня?
• «Додому» (в прокаті з 7 листопада) — кримський татарин Мустафа приїжджає до Києва, куди його два сини поїхали після анексії Криму, аби повернути молодшого сина Аліма додому, а старшого поховати на батьківщині в Криму згідно з мусульманськими традиціями, режисер Наріман Алієв. 
• «Ціна правди» (в прокаті з 28 листопада) — фільм, спільного виробництва України і Польщі, режисерки Агнешки Голланд. 1933 рік. Валлійський журналіст та радник британського прем’єр-міністра Гарет Джонс шукає наступну велику історію та приїжджає до Москви, щоб взяти інтерв’ю у Сталіна. Там він знайомиться з Адою Брукс, яка відкриває йому очі на «радянську утопію», і Гарет, попри смертельні погрози спецслужб СРСР, розпочинає власне розслідування. Крок за кроком він наближається до розкриття правди про найбільшу трагедію українського народу — Голодомор. Відкриття Джонса стали підґрунтям для написання алегоричного роману «Колгосп тварин» (1945) Джорджа Орвелла.

Фото: 5 ua

Детальніше. Urban Space 100 — громадський ресторан. 80% його прибутку спрямовується на реалізацію некомерційних проєктів з розвитку Івано-Франківська. Співзасновниками та співзасновницями є 100 людей, які пожертвували по 1000 доларів у його реалізацію. До проекту долучилися пересічні громадяни, місцеві музиканти, власники ІТ-компаній та громадські діячі. Ідея належить платформі «Тепле Місто».

Зібрані кошти покривали лише вартість нерухомості, ремонту та облаштування місця зустрічей. 

Метою Urban Spaces було надання постійної фінансової підтримки різноманітним місцевим соціальним проектам та створення спільноти із залученням лідерів громад, які братимуть участь у щоквартальній зустрічі, де вони прийматимуть рішення, куди  потрібно витратити фінансування.

Понад 200 запитів на співпрацю з усього світу вже надійшло на електронну скриньку команди «Тепле місто».

Статтю підготував Міхал Громеко — фахівець інформаційних систем, краудфандингу, криптовалюти і блокчейн-технологій.

Цитата. «Через конфлікт, що триває на Донбасі на відстані 1300 км, нам важко було би просувати Україну як сприятливу для фінансового та соціального підприємництва, тому для нас особисто дуже важливо, щоб ми могли брендувати інновацію на зразок «Urban-Spaces 100», яка здатна змінити життя стількох людей, як «Зроблено в Івано-Франківську», — розповіла Марта Гладка, координатор Urban-Spaces 100 на платформі «Тепле місто».

Статтю повністю можна прочитати за посиланням. 

→ Urban Space очолив загальноукраїнський рейтинг «Агенти майбутнього». Редакція онлайн-журналу MC Today опублікувала підсумки рейтингу «Агенти майбутнього», в рамках якого зібрала проекти і компанії, які ведуть бізнес не тільки для того, щоб заробити, але також щоб змінити країну на краще, вивести її на новий рівень і сформувати її майбутнє. Переможцем стала соціальна франшиза Urban Space. Фінальні місця для учасників рейтингу визначено за такими параметрами: 30% — думка читачів в голосуванні, 60% — думка експертів, 10% — думка редакції. У підсумку Urban Space переміг, здобувши 9,87 балів. В п’ятірці лідерів окрім Urban Space — жалюзі SolarGaps, які здатні генерувати сонячну енергію, платформа Сasers, яка допомагає компаніям налагодити взаємовигідну зв’язок між університетами, бізнесами і державними структурами, Banda Agency — одне з провідних українських креативних агентств та RE: ACTOR — платформа для співпраці інноваційних стартапів з великими компаніями. До топ-40 рейтингу увійшли також Нова пошта, Всі.Свої, Євген Клопотенко, Холдинг емоцій !FEST,  YouControl та інші.

→ Мешканцям Івано-Франківська пропонують кошти на розвиток міста. З 15 вересня до 15 жовтня триває подачаі на ґранти від громадського ресторану Urban Space 100. Проєкти, що подаються на конкурс, мають бути некомерційними, приносити користь місту та реалізовуватися в  Івано-Франківську. Сума ґранта — необмежена. Для того, щоб взяти участь у конкурсі, потрібно: 

1. Зайти на сайт ресторану та ознайомитися з умовами програми.
2. Завантажити ґрантову заявку та заповнити її.
3. Зняти коротке відео про свій проєкт.
4. Надіслати заявку та відео одному із співзасновників громадського ресторану Urban Space 100 через e-mail або Facebook (перелік засновників є на сайті).
5. У випадку, якщо не отримали відповіді від одного співзасновника,—  надіслати заявку та відео іншому співзасновнику.

Фото: NaChasi

Детальніше. Світова прем’єра стрічки відбулася на Каннському кінофестивалі у конкурсній програмі «Особливий погляд».

В Україні фільм вперше показали у рамках міжнародної конкурсної програми Одеського кінофестивалю. Там стрічка  «Додому» виграла Гран-прі — Золотого дюка.

Наразі фільм серед 50-ти інших європейських фільмів претендує на номінацію «Європейський кіноприз» від Європейської кіноакадемії, де зібрались кінематографісти з усієї Європи. 

За сюжетом, у кримського татарина Мустафи помирає старший син. Батько приїжджає до Києва, куди його двоє синів поїхали після анексії Криму. Він планує повернути молодшого сина додому, а старшого поховати на батьківщині в Криму, згідно з мусульманськими традиціями.

Фільм, головні ролі в якому зіграли Ахтем Сеітаблаєв та Ремзі Білялов, виходить у широкий український прокат 7 листопада.

⟶ Грузія представить на здобуття премії «Оскар» фільм про війну з Росією. Фільм «Шиндісі» грузинського режисера Діто Цинцадзе буде представлений від Грузії у номінації «Найкращий фільм іноземною мовою». За «Шиндісі» проголосували 10 з 12 членів відбіркової комісії. Для відбору були представлені п’ять фільмів. «Шиндісі» — це повнометражний фільм про грузинське село, яке пережило війну в 20 столітті. Сценарій заснований на реальних подіях та історіях самовідданості селян і солдатів, які стали героями війни між Росією та Грузією в серпні 2008 року.

⟶ Ахтем Сеітаблаєв розпочав зйомки серіалу «Доброволець» для ICTV. У центрі сюжету серіалу — колишній доброволець АТО, який намагається адаптуватися до мирного життя і водночас розкручує злочинну змову, щоб запобігти теракту. За словами авторів, вони консультуються з військовими, які воювали на Донбасі. 8-серійний бойовик вийде в ефір каналу ICTV наступного року. Режисер — Ахтем Сеітаблаєв, продюсери — Іванна Дядюра та Ігор Кондратюк.

Фото: Telekritika

Детальніше. Жодна інституція чи компанія до зараз не брались за такий проєкт. Хоча в багатьох країнах є списки по типу «Золотої літературної спадщини», на які орієнтуються видавці, колекціонери, чиновники, читачі та бібліотекарі.

Це завдання виконав Український ПЕН, до якого входять українські письменники, журналісти, видавці, перекладачі, науковці, правозахисники та культурні менеджери.

За словами виконавчої директорки Українського ПЕН Тетяни Терен, робота над списком тривала понад 6 місяців. Під час неї тривали обговорення, сварки, численні голосування та дискусії. ТОП-100 обирали серед 300 творів.

До списку увійшов «Кобзар» Тараса Шевченка. У списку є і твори зі шкільної програми: «Мойсей» Івана Франка, «Чорна рада» Пантелеймона Куліша і «Хіба ревуть воли, як ясла повні?» Панаса Мирного. Найновіша з усіх книжок у списку — «Фелікс Австрія» Софії Андрухович.

Увесь список опублікований на сайті The Ukrainians.

ПЕН-клуб — міжнародна неурядова організація, яка об’єднує професійних письменників, редакторів і перекладачів для дружби й інтелектуальніої співпраці письменників всього світу. Клуб діє як потужна сила в захисті прав письменників, яких садять до в’язниці, а деколи і вбивають за їх погляди. Назва клубу — ПЕН — це абревіатура від англійських слів «Poets, Playwrights, Essayists and Novelists» — «поети, драматурги, есеїсти, романісти», які складаються в слово «пен» (pen) — ручка для писання. Міжнародний Пен-клуб складається зі 144 автономних національних Пен-центрів в 101 країні.

Нагадаємо, BookForum у Львові починається наступного тижня.

→ За бестселером Софії Андрухович «Фелікс Австрія» зняли фільм. Він називається «Віддана». Режисером фільму стала Христина Сиволап, це буде її дебют у повному метрі. Головну роль Стефанії у фільмі виконує польська актриса Маріанна Янушевич, роль Аделі — Олеся Романова, а у ролі скульптора знімається Роман Луцький. 

Сюжет про стосунки двох молодих дівчат: служниці Стефанії, та панянки Аделі. Вони виросли разом і зараз вивчають межі їхніх стосунків — вони сестри та подруги, чи служниця та панянка? Фантасмагористичний сюжет, фантазії та тісне переплетення правди й вигадки — усе це відбувається у Станіславові (тепер Івано-Франківськ), який на той час входив до складу Австро-Угорської імперії. Дія відбувається наприкінці XIX – початку XX століття.  

Костюми у фільмі будуть особливими. Як поділилась художниця костюмів та стилістка Леся Патока, яка, до слова, створює образи для Джамали, Onuka та Panivalkova, робота над цим фільмом стала для неї справжнім викликом. Наприклад, вона із Бангкоку привезла індійські тканини із 3D вишивкою, в Таїланді купила вінтажні сумочки, яким більше 100 років, і лише одне плаття головної героїні обшили більше, ніж 50 ґудзиками. Пір’я для шляпок купували на страусиних фермах і з Китаю замовляли пір’я фаназів та павлінів.

Творці фільму обіцяють, що «Віддана» вийде на широкі екрани у 2020 році. 

→ Українці не читають книжок. За даними соціологічних опитувань 60% українців у 2018 році не прочитали жодної книжки і не були ані в книгарні, ані в бібліотеці. Такі результати показало дослідження, яке проводив Київський міжнародний інститут соціології у вересні 2018 року.

Дослідження показало такі результати:

• 60% дорослих у 2018 році не читали жодних книжок (електронних або
• друкованих) і не відвідували ні бібліотеку, ні книгарню;
• 23% респондентів(оптуваних) відвідали бібліотеку або книгарню хоча б один раз
• впродовж останнього року;
• 13% не відвідували бібліотеку або книгарню, але читали книжку;
• близько 50% дорослих українців не відвідали жодної культурної події протягом
• року;

Найбільше на культурні події ходять люди від 18 до 29 років: на концерти – 26% респондентів, у театр – 13%.

Фото: The Ukrainians

Детальніше. Події у фільмі відбуваються в 2025 році. У ньому немає професійних акторів, а знімаються лише ті, хто справді воював.

У фільмі три актори. Головного героя зіграв Андрій Римарук. Він служив у розвідці, а зараз працює у фонді «Повернись живим». Головну жіночу роль зіграла Людмила Білека, вона була парамедиком, а потім створила тренінговий центр тактичної медицини. Друга головного героя зіграв Василь Антоняк, він воював у «Айдарі». 

Стрічку знімали у Маріуполі та околицях, і всі епізодичні ролі зіграли місцеві жителі. Про це режисер розповів виданню The Babel.

Володимир Васянович працював над стрічкою як автор сценарію, режисер, оператор та співпродюсер. Продюсерами стрічки також є Ія Мислицька та Vladimir Yatsenko.

Програма «Горизонти» відбувається паралельно з головним конкурсом. У ній беруть участь художні та документальні фільми, які демонструють нові тенденції у розвитку світового кінематографа. За перемогу у цій програмі змагалися цьогоріч 19 повнометражних фільмів.

Символічно, що стрічка перемогла 7 вересня, у день, коли до України повернулись 35 бранців Кремля. 

→ У Венеції вручили нагороду Золотий лев і назвали переможців 76-го Венеційського кінофестивалю. Головну нагороду на кінофестивалі здобув «Джокер» із Хоакіном Феніксом у ролі ворога Бетмена. Гран-прі журі вручило новій роботі Романа Поланскі «Я звинувачую». В основній конкурсній програмі за право отримати заповітну статуетку Золотий Лев і інші нагороди боролися 20 фільмів. Вперше в історії України в фестивалі брали участь три українські стрічки: «Атлантида», копродукційна чесько-словацько-українська драма чеського режисера Вацлава Маргоула «Пофарбоване пташеня» та «Статис» («Парфенон») Мантаса Кведаравічюса, співвиробництво України, Литви і Франції.

→ «Атлантида» бере участь в офіційній конкурсній програмі Міжнародного кінофестивалю в Торонто (TIFF). Фільм потрапив до секції «Сучасне світове кіно». 44-й Міжнародний кінофестиваль у Торонто триває з 5 по 15 вересня. В програму «Спеціальний показ» кінофестивалю у Торонто відібрана українська драма «Пофарбоване пташеня» Вацлава Маргоула. За сюжетом картини, єврейська пара відправляє сина до родичів в сільській місцевості десь у Східній Європі, намагаючи захистити його від геноциду. Дитина змушена відправитися у подорож диким і ворожим світом, що керується тільки місцевими правилами, забобонами і віруваннями. В рамках програми «Короткометражки» покажуть українську драму «Анна» Декеля Беренсона. Анна — ім’я головної героїні, одинокої матері середнього віку, яка живе на охопленому війною сході України і відчайдушно прагне змін.

Фото: Сегодня

Детальніше. За сюжетом серіалу «Слов’яни», юна травниця Драга хоче врятувати брата, який перетворився на оленя. Одного разу він приводить її до пораненого незнайомця, який нічого не пам’ятає. Завдяки своїм здібностям Драга рятує чужинця. Разом вони намагаються з’ясувати, хто він, але чим більше дізнаються, тим більше загроз нависає над усіма жителями слов’янського городища Великий стіл.

Шоураннер (виконавчий продюсер, який відповідає за увесь розвиток проєкту) проєкту — словацький режисер Петер Бебʼяк. У 2017 році він уже зняв фільм «Межа» за підтримки Держкіно. Загалом у 12-серійному серіалі є три режисери: два словацьких — Петер Бебʼяк і Міхал Блашко, і один українець — Сергій Санін. Зараз до них приєднується четвертий режисер, українець Олег Стахурський. 

У фільмі знімаються і українські, і словацькі актори. 

Основна мова продакшену (виробництва фільму) — англійська. Нею ведеться вся документація. А на майданчику актори розмовляють словацькою та українською.

Серіал у 2020 році покажуть в Україні українською та у Словаччині — словацькою.

Цитата. «У серіалі спостерігаємо за життям городища впродовж одного року, коли відбуваються всі ритуали, що були в давніх слов’ян у дохристиянський період. Починаємо від перетворення молодих хлопців на чоловіків, ініціації, а завершуємо літнім сонцестоянням, великим святкуванням життя. Крім того, бачимо ритуали поховання, ритуали народження, ритуали спілкування з іншими світами і т.д. За всім цим ми спостерігаємо очима людини, яка не належить до громади і бачить усе це вперше, новим поглядом, по суті – поглядом глядача», — розповідає головний сценарист проекту, словак Йозеф Колеяк.

⟶ Восени вийде молодіжна мелодрама про школу «Новенька». Це спільний проєкт Film.Ua та Нового каналу. Він матиме двадцять серій. Саундтреком до нього стане пісня учасника Євробачення Melovina. У центрі сюжету бідна дівчина Віра, яка потрапляє в елітну школу із секретним завданням від поліції. Вона відразу опиняється у центрі детективної інтриги та  шкільних конфліктів. А ще закохується у головного мажора школи. 

⟶  Слов’янська міфологія — вірування в духів та сили природи. У дохристиянську епоху слов’яни вірили, що посередині Всесвіту розташована Земля, як яєчний жовток. У верхній його частині — світ людей, нижній — світ мертвих. Щоб туди потрапити, потрібно перетнути Океан-море, що оточило Землю. Землю тримає Риба-Кит, а навколо неї — дев’ять небес. Кожне із них має своє призначення — одне для Сонця і зірок, інше — для Місяця, інше — для хмар і вітрів і т.д.Тексти міфів слов’ян, на відміну від античної міфології та міфів країн Сходу, не дійшли до наших часів, оскільки тоді слов’яни ще не були писемними. 

Фото: Рубрика

Детальніше. Сьогодні завершився прийом заявок для участі національних стрічок у відборі на висування фільму на премію «Оскар» Американської академії кінематографічних мистецтв і наук.

Українська прем’єра фільму «Додому» Нарімана Алієва відбулася на 10-му Одеському кінофестивалі, де він був представлений у Міжнародній конкурсній програмі та взяв Гран-прі фестивалю. Світова прем’єра стрічки відбулася в травні 2019 року в Каннах у межах конкурсної програми «Особливий погляд». У липні цього року фільм «Додому» став найкращим фільмом Міжнародного кінофестивалю в Бухаресті

За сюжетом, у кримського татарина Мустафи помирає його первісток. Батько приїжджає до Києва, куди його два сини поїхали після анексії Криму, аби повернути молодшого сина додому, а старшого поховати на батьківщині в Криму згідно з мусульманськими традиціями.

Режисер відреагував на цю новину веселим постом на своїй fb-сторінці: «Коли в національному відборі до Український Оскарівський Комітет лише твій фільм»

В український прокат стрічка вийде 7 листопада.

⟶ Грузія представить на здобуття премії «Оскар» фільм про війну з Росією

Фільм «Шиндісі» грузинського режисера Діто Цинцадзе буде представлений від Грузії у номінації «Найкращий фільм іноземною мовою». За  «Шиндісі» проголосували 10 з 12 членів відбіркової комісії. Для відбору були представлені п’ять фільмів.

«Шиндісі» — це повнометражний фільм про грузинське село, яке пережило війну в 20 столітті. Сценарій заснований на реальних подіях та історіях самовідданості селян і солдатів, які стали героями війни між Росією та Грузією  в серпні 2008 року.

⟶ Команду творців серіалу «Чорнобиль» висунуть на Шевченківську премію

Український режисер Мирослав Слабошпицький висуне авторів та акторів серіалу «Чорнобиль» на отримання Шевченківської премії. Він входить до комітету з питань цієї премії у сфері культури. Їхні кандидатури розглянуть на найближчому засіданні шевченківського комітету. Режисер є членом комітету з питань Шевченківської премії в галузі культури з 2006 року. Він вважає, що своєю появою серіал від HBO багато зробив для України.

Шевченківська премія — найвища в Україні творча відзнака за вагомий внесок у розвиток культури та мистецтва.

Фото: 2D.by

Детальніше. «Кріпосна» — це костюмована мелодрама, знята у співпраці компаніями StarLight Films та Film.UA. Сюжет серіалу розповідає про долю кріпосної Катерини, яка має бездоганні манери, володіє кількома іноземними мовами, грає на фортепіано і навіть гарно малює. 

Обертаючись у колах місцевих багатіїв, вона закохується у привабливого дворянина Олексія Косача. Виборюючи право на свободу та кохання, Катерина долає чимало перешкод.

Події мелодрами відбуваються у Ніжині у 19 столітті. Творці серіалу відмовились від штучних декорацій. Локаціями зйомок були Києво-Печерська Лавра і столичний «Шоколадний будиночок», Національний музей народної архітектури та побуту Пирогово, Національний історико-культурний заповідник «Качанівка», а також «тернопільський Версаль» — Палац Вишневецьких.

Перший сезон «Кріпосної» у лютому 2019 року показав український телеканал СТБ. За перший тиждень показу серіал очолив рейтинги трансляцій усіх каналів України в будні.

Серед причин успіху українського серіалу в Польщі видання Dziennik Zachodni називає одні географічні широти із Польщею, адже раніше на польському телебаченні показували переважно мелодрами турецького виробництва. 

⟶ Серіал про заробітчанок зі Львова підкорив майже 4 мільйони польських телеглядачів. Телесеріал «Дівчата зі Львова» розповідає про пригоди львів’янок, які приїхали працювати до Варшави.Телесеріал вийшов на екрани у вересні 2015. Вже у жовтні телесеріал мав глядацьку аудиторію у майже чотири мільйони глядачів, що становить приблизно десяту частину від усього населення Польщі.

За сюжетом до Варшави молоді жінки вирушули у пошуках нової роботи, кращого  життя і перспектив для себе й близьких, яких залишили в Україні. Українки по-різному поставились до серіалу. Хтось бачив у стрічці образливі нотки й насмішки над жінками, які приїжджають працювати до Польщі, а хтось у захваті від того, наскільки правдиво сценаристи й режисери змогли передати реалії життя заробітчан.

⟶ Фільм «Волинь» — кіно розбрату для польсько-українських відносин. 7 жовтня 2016 року в польський прокат вийшов фільм, присвячений найдраматичнiшiй сторінці польсько-української історії — Волинськiй трагедії або Волинськiй різанинi. Це обопільні етнічні чистки конфліктуючого українського і польського населення у 1943 році на Волині.

На ці події у Варшаві і в Києві дивляться дуже по-різному. Для польського суспільства тема Волині — жива, вона постійно викликає емоції, а для українського — маргінальний епізод, який має набагато менше значення, ніж протистояння їхньої країни з Росією та СРСР. Суперечка стосується, в першу чергу, формулювань: у Польщі вбивства поляків, здійснені ОУН-УПА та їхнiми прихильниками, прийнято називати Волинської різаниною, геноцидом, “найжорстокiшим вбивством в історії”. В Україні прижився термін “Волинська трагедія”, хоча є пропозиції розглядати подію як польсько-українську війну.Немає згоди і щодо кількості жертв: польська історіографія називає цифри від 100 до 200 тисяч з польської сторони, українська каже про 40-60 тисяч поляків і 15-20 тисяч українців.У Польщі роблять акцент на тому, що серед убитих було чимало беззахисних жінок і дітей. Українці розчаровані, що їхнi співрозмовники рідко згадують про причини конфлікту, і нагадують, що жінок і дітей без докорів сумління вбивали і польські партизани.

Читати більше тут і тут.

Фото: Детектор Медіа