Детальніше. У ніч на 26 травня 2014 року угруповання проросійських бойовиків, керованих з Росії, спробували захопити Донецький аеропорт. Авіасполучення на летовищі припинили ще 6 травня. 

З другої спроби проросійські найманці зайняли частину приміщень будівлі. Вони вимагали від українських силовиків, які перебували у старому терміналі, скласти зброю і здатися. Український уряд теж висунув ультиматум про звільнення захоплених будівель. Розпочався бій.

Підрозділи українського армійського спецназу за підтримки бойової авіації завдали удару по терористах, які намагалися взяти під контроль аеропорт Донецька. Задіяли штурмову та армійську авіацію, там висадився десант. Тоді українські війська знищили третину ворожого батальйону «Восток». Тривалий час ситуація навколо летовища залишалася доволі спокійною. 

Штурм Донецького аеропорту почався після підписання Мінських домовленостей у вересні 2014 року. 13 січня 2015 року після кількох місяців обстрілів, впала диспетчерська вежа, де майорів український прапор. 20 січня 2015 року проросійські сили підірвали новий термінал. Бетонні перекриття і стеля у багатьох секціях обвалилася і поховали під собою українських військових.

22 січня 2015 року вцілілі захисники вийшли з терміналу. Вони не могли там більше перебувати, бо їхні позиції були зруйновані і прострілювалися. Багато поранених і контужених українських бійців потрапила до полону. Оборона аеропорту тривала 242 дні. Захисників летовища почали називати «кіборгами», бо під час оборони вони вистояли, не витримав метал.

Контекст. На основі тих подій в Україні зняли фільм «Кіборги». Режисером став Ахтем Сейтаблаєв. Історія розгортається протягом двотижневого чергування в аеропорту одного батальйону у вересні 2014 року. Добровольча група вперше приїжджає у гарячу точку, яка вже чотири місяці тримає оборону. У лютому 2018 року стрічку офіційно виклали у мережу. Переглянути її можна тут.

Фото: freeradio.com.ua

Детальніше. Ось результати соцопитування:

• СРСР разом із Німеччиною відповідальний за початок Другої світової війни. Із цією тезою погоджуються 56% українців, не погоджуються – 24% і ще 20% не визначилися;
• 51% опитаних не знають про масові заходи під назвою «Безсмертний полк», які проводяться 9 травня. Ще 12% знають про них, але ставляться до них негативно. Знають та позитивно ставляться 18%;
• визнання воїнів Української повстанської армії (УПА) борцями за незалежність України підтримують 44% українців, ще 22% — проти цього рішення;
• 39% українців підтримують відзначення в Україні обох дат: Дня пам’яті та примирення – 8 травня та Дня перемоги — 9 травня. На думку 32% громадян, відзначати варто лише День Перемоги 9 травня, 14% вважають, що варто відзначати лише День пам’яті та примирення  8 травня;
• 61% українців не підтримують ідею участі українських політиків у заходах з нагоди Дня Перемоги у Москві, підтримують – 21%.

Хто і як проводив опитування. Загальнонаціональне дослідження провів Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 17 по 22 квітня 2020 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Дослідження проводили методом телефонного інтерв’ю на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів. Опитали 2000 осіб, вибірка репрезентативна. Статистична похибка не перевищує 2,2%. До підготовки цього дослідження долучилися фахівці Українського інституту національної пам’яті.

Довідка. «Безсмертний полк» — це російська пропагандистська громадська організація. Вона зареєстрована у російському місті Томськ трьома журналістами. Ця ГО проводить однойменні акції-марші з портретами та виступами-вшануванням учасників війни.

Початкова її мета — збір історій військовослужбовців через власний сайт. У Росії та проросійських колах за межами РФ такі акції позиціонують як патріотичні. В інших країнах — як провокативні. Влада деяких українських міст забороняла такі акції через суд. 

Фото: pexels.com

Бойовики вели обстріли біля Красногорівки, Березового, Мар’їнки, Павлополя, Новоолександрівки, Кримського, Новотошківського та Травневого. Також російські найманці обстрілювали ділянку розведення №3 Богданівка-Петрівське. Українські військові вогонь у відповідь не відкривали. Серед військовослужбовців Об’єднаних сил за останню добу втрат немає.

Зазначимо, що упродовж вівторка, 24 березня, збройні формування РФ сім разів порушили режим припинення вогню. Втрат серед українських військових немає.

Фото: pexels.com

Детальніше. Депутатка уточнила, що Андрій Єрмак, глава Офісу Президента, на зустрічі з депутатами «Слуги Народу» запевнив, що перш ніж щось підписувати, обов’язково буде зустріч з фракцією. На ній усе обговорять додатково. Єрмак запевнив ніякі червоні лінії не будуть перейдені, тобто ніхто не визнає ОРДЛО стороною переговорів».

Довідка. 11 березня Андрій Єрмак погодив із заступником глави Адміністрації президента Росії Дмитром Козаком створення Консультативної ради на переговорах у Мінську за участі бойовиків керованих РФ «ДНР» і «ЛНР». Підписати відповідний документ мали на переговорах 25 березня.

Фото: pexels.com

Детальніше. Ворог обстріляв українські позиції із забороненої Мінськими домовленостями зброї. Обстрілювали райони біля Авдіївки, Водяного, Красногорівки, Новотошківського та Шумів. Українські військові дали відповідь збройним формування Росії.

Фото: pexels.com

Детальніше. Ось результати опитування:

• що відбувається на Донбасі. 44% опитаних вважають, що на сході — війна між Україною і Росією, ще 19% — сепаратистський заколот, підтриманий Росією, 14% — на сході України відбувається громадянська війна — конфлікт між проукраїнськи і проросійськи налаштованими громадянами України, 10% переконані, що на Донбасі триває війна між Росією і США, і 6% — що на сході України відбувається боротьба за незалежність Донецької та Луганської народних республік;
• майбутнє «ДНР» та «ЛНР». 54% українців  хотіли б, щоб ці території повернулися до складу Донецької та Луганської областей України на тих же умовах, що були раніше, 13% — щоб ці території повернулися під контроль України, але отримали більше незалежності, 6% — щоб ці території утворили автономію у складі України, 5% — щоб ці території відокремилися від України і стали незалежними державами, 3% — щоб ці території відокремилися від України і увійшли до складу Росії;
• мир на Донбасі силовим шляхом. За такий розвиток подій — лише 20% громадян, а 56% — проти цього;
• Крим — Росії, в обмін на Донбас. 70% опитаних українців не підтримують таку ідею, 10% ставляться до неї позитивно;
• офіційні переговори України з «керівництвом» «ДНР» та «ЛНР». Частка тих, хто підтримує цю ідею (41%), статистично значуще не відрізняється від частки тих, хто її не підтримує (40%);
• особливий статус Донбасу у Конституції. 62% проти такого закріплення у головному документі, 21% опитаних українців — за.

Хто і як проводив опитування. Дослідження провела соціологічна служба Центру Разумкова з 13 по 17 лютого 2020 року. Опитали 2018 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитування є репрезентативним.  Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

⟶ Україна у Мінську закликала бойовиків захищати мешканців окупованих частин Донбас від коронавірусу. На засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську Україна закликала бойовиків встановити засоби контролю за епідеміологічною безпекою на Донбасі, щоб захистити мешканців окупованих територій від поширення коронавірусу.

Обговорили відкриття нових пунктів пропуску через лінію зіткнення, а також додаткові санітарно-епідеміологічні заходи через загроу поширення коронавірусу. Нагадаємо, що Україна міряє температуру усім, хто прибуває в Україну (в аеропортах, залізничних та автомобільних пунктах пропуску, в тому числі і на кордоні з окупованими Росією територіями Донецької та Луганської області.

⟶ 27 лютого шість років тому почалась відкрита фаза окупації Криму російськими військами. Прихована фаза окупації Криму Росією розпочалася ще 20 січня 2014 року. Саме тоді на півострові з’явилися вантажівки без номерів, так звані «зелені чоловічки» — озброєні військові без розпізнавальних знаків. Водночас створювали та озброювали нерегулярні збройні формування найманців з числа місцевих жителів. Ними керували офіцери спецслужб і Збройних Сил Росії.

23 лютого у Севастополі відбувся 20-тисячний мітинг, на якому міським головою проголошено громадянина Росії Олексія Чалого. 26 лютого у Сімферополі відбувся багатотисячний мітинг кримських татар та проукраїнських активістів на підтримку територіальної цілісності України. На противагу цьому мітингу організували мітинг «Русского єдінства». Ним керував поплічник російських окупантів Сергій Аксьонов.

Під ранок 27 лютого спецпідрозділи ГРУ Росії зайняли приміщення Верховної Ради і Ради Міністрів Криму і вивісили над ними прапор Росії. Тоді ж Верховна Рада Криму на вимогу загарбників оголосила про проведення на півострові референдуму про приєднання до РФ.

Впродовж наступних кількох днів вулиці міст і магістральні дороги півострова заповнили російські війська. «Зелені чоловічки» захопили адміністративні будівлі, взяли в облогу гарнізони Збройних сил України, морські порти і аеропорти. Керівництво Росії неодноразово стверджувало, що ці озброєні люди не є російськими військовослужбовцями. Однак після окупації півострова і проведення там фейкового «референдуму про статус Криму» росіяни визнали, що «зелені чоловічки» були військовослужбовцями Збройних сил Росії.

1 березня 2014 року Рада Федерації Росії підтримала звернення президента Путіна про дозвіл ввести російські війська в Україну. У свою чергу, РНБО України через агресію Росії ухвалила рішення привести Збройні сили України у повну бойову готовність.

16 березня провели так званий референдум щодо статусу Криму. Він відбувся з численними порушеннями та фальсифікаціями, за присутності великої кількості озброєних російських військових. Через кілька днів, 18 березня, у Москві сепаратистське керівництво півострова підписало так званий «Договір про прийняття Криму до складу Росії».

Того ж дня під час штурму української військової частини у Сімферополі загинув прапорщик Сергій Кокурін. Ще одного офіцера поранили. Під час захоплення Криму Україна втратила понад 80% активів військово-морського флоту та численні військові об’єкти.

Усі впливові міжнародні організації визнали окупацію й анексію півострова незаконними і засудили дії Росії. Низка західних країн запровадили проти РФ економічні санкції.

Учора, 26 лютого, президент Володимир Зеленський запровадив День спротиву окупації Криму. Цей день буде відзначатися щороку 26 лютого.

Фото: pexels.com

Детальніше. Противник під прикриттям вогню зі стрілецької зброї намагався вийти на позиції українських захисників поблизу Новотошківського. Підрозділи Об’єднаних сил своєчасно виявили ворога та черговими вогневими засобами відбили атаку. У результаті бойового зіткнення противник зазнав втрат і відступив. Ворог залишив на полі бою тіло загиблого російського найманця.

Довідка. Нагадаємо, зранку 18 лютого бойовики, підконтрольні Росії, атакували позиції підрозділів Об’єднаних сил України поблизу Новотошківського, Оріхового, Кримського, Хутора Вільного. Про це повідомив штаб Операції об’єднаних сил на своїй сторінці у Фейсбуці. Водночас редактор видання Цензор.НЕТ Юрій Бутусов повідомив, що з 5 ранку російські війська атакували українські сили у районі Золотого.

Євросоюз звинуватив бойовиків, контрольованих Росією, у порушенні режиму тиші. ЄС очікує, що Росія змусить їх дотримуватись припинення вогню. Про це сказав речник ЄС із питань із питань зовнішніх справ та політики безпеки.

«Агресією Росії проти України» назвали США нещодавні обстріли бойовиків на Донбасі. «Останній приклад агресії Росії проти України» — так Державний департамент США назвав напад бойовиків на українських військових біля Золотого. «Ми підтримуємо відданість президента України до миру й закликаємо Росію негайно запровадити режим припинення вогню, під яким вона підписалася в Мінських домовленостях», — написала у Twitter речниця зовнішньополітичного відомства США Морґан Ортаґус.

⟶ Російські найманці 14 разів відкривали вогонь 23 лютого. Противник обстріляв українські позиції із заборонених Мінськими домовленостями артилерійських систем, мінометів, гранатометів різних систем, озброєння БМП-2, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї.

Один обстріл зафіксували у районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Схід». У районі відповідальності оперативно-тактичного угруповання «Північ» противник здійснив тринадцять обстрілів. У суботу 22 лютого у зоні ООС внаслідок підриву на невідомому вибуховому пристрої один український захисник отримав поранення.

⟶ Трамп заявив, що хотів би примирення між Україною та Росією. «Я б хотів, щоби вони поладнали. Якби вони були разом у тому сенсі, що дійшли згоди, це було б дуже добре для усього світу». Про це повідомив пул журналістів Білого дому. Таку відповідь американський президент Дональд Трамп дав на запитання про відносини Києва та Москви.

Фото: pexels.com

Детальніше. «Застосування зброї, забороненої Мінськими угодами, що призвело до жертв, викликає надзвичайну стурбованість. Ці наступальні спроби збройних формувань, підтримуваних Росією, повністю суперечать домовленому припиненню вогню, яке досі повністю не дотримується». 

Через загостренням ситуації на сході України ЄС очікує дій від Росії: «Ми очікуємо, що Росія повною мірою і негайно використає свій вплив на підтримувані нею збройні формування».

Контекст. Нагадаємо, зранку 18 лютого бойовики, підконтрольні Росії, атакували позиції підрозділів Об’єднаних сил України поблизу Новотошківського, Оріхового, Кримського, Хутора Вільного. Про це повідомив штаб Операції об’єднаних сил на своїй сторінці у Фейсбуці. Водночас редактор видання Цензор.НЕТ Юрій Бутусов повідомив, що з 5 ранку російські війська атакували українські сили у районі Золотого.

⟶ 22-річний Максим Хітайлов: стало відомо ім’я загиблого на Донбасі українського воїна. Під час учорашнього ранкового нападу російських окупантів поблизу Хутора Вільного загинув гранатометник Максим Хітайлов 72-ї окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців.

До служби у Збройних силах України Максим жив у селі Вирішальне на Полтавщині. Вступив на військову службу за контрактом у квітні 2019 року на посаду гранатометника.

⟶ Сергій Сивохо перенісст презентацію «платформи примирення» через «провокацію» в Золотому. Радник секретаря Ради безпеки і оборони з питань реінтеграції і відновлення окупованих територій Донбасу Сергій Сивохо переніс презентацію «Національної платформи примирення і єдності» через ескалацію на Донбасі

Сивохо написав на своїй сторінці у Фейсбуці: «Цинічна провокація, щоб зірвати мирні ініціативи. Немає інших слів для того, щоб описати те, що сталося сьогодні у районі Золотого. Це було нелегко – ми сумнівалися і зважували «за і проти», але в підсумку, вирішили перенести презентацію Національної платформи примирення і єдності». 

Робота з налагодження діалогу між простими людьми триватиме «непублічно, системно, безперервно». А нову дату презентації платформи повідомлять згодом. 

Фото: pexels.com

Детальніше. Окупанти вели обстріли по українських силах із забороненого Мінськими угодами озброєння. Ворог застосовував міномети калібру 120 мм. Також противник вів вогонь з гранатометів різних систем та великокаліберних кулеметів.

Під вогневим прикриттям російські окупанти перейшли до активного наступу. Вони спробували просунутися через лінію розмежування. Внаслідок обстрілів українські захисники зазнали втрат.

Підрозділи Об’єднаних сил «давали адекватну відповідь збройним формуванням», завдавали окупантам вогневого ураження «щоб придушити їхню збройну активність». Втрати противника поки уточнюють.

Зазначимо, що сьогодні, 18 лютого, відбудеться засідання Ради національної безпеки і оборони України за участю секретаря РНБО, керівництва Генерального штабу ЗСУ, Міністерства внутрішніх справ і Служби безпеки України.

Коментар. Володимир Зеленський написав на своїй сторінці у Фейсбуці: «Це не просто цинічна провокація, метою якої є натиснути на дебальцівську рану, яка ніколи не загоїться повністю. Це – спроба зірвати мирний процес на Донбасі, який почав просуватися хоч і невеликими, але невпинними кроками. Наш курс на завершення війни та відданість міжнародним домовленостям залишається незмінним – так само, як і наша рішучість дати відсіч будь-яким проявам збройної агресії проти України».

⟶ Сергій Сивохо, радник секретаря РНБО, анонсував запуск платформи «примирення і єдності» Києва з окупованим Донбасом. Мета платформи:  «наводити мости» між вільною і окупованою територіями України.

Сивохо написав на своїй сторінці у Фейсбуці: «Будь-який мирний процес починається з діалогу. Ми допоможемо людям по обидва боки лінії зіткнення слухати і чути. Вже багато зроблено. Але ще більше роботи попереду. 19 лютого – старт Національної платформи примирення і єдності. Наше завдання – «наводити мости». 

⟶ «Спільні перехідні поліцейські сили» — без проросійських бойовиків. Очільник Міністерства внітрішніх справ (МВС) Арсен Аваков запевнив, що під час перехідного періоду з початком місцевих виборів на Донбасі, до спільного патрулювання території будуть допущені представники української поліції, миротворчої місії та територіальних громад. Він вважає принциповим не допустити до цього бойовиків.

Аваков посилався на хорватський досвід створення та діяльності таких спільних для патрулювання сил. Він зазначив, що це досить складно, проте це одна із небагатьох успішних практик досягнення миру. Завдання таких сил – контроль за правопорядком, допоки не почнуть діяти українські органи влади на деокупованій території Донбасу. 

При цьому міністр зазначив, що Україна не буде допускати до спільного патрулювання тих, хто вбивав, стріляв, допомагав встановлювати окупаційну владу. 

Фото: pexels.com