Детальніше. Українських військових російські бойовики обстріляли біля Оріхового. Там противник застосував стрілецьку зброю. Біля Новотошківського, окупанти стріляли ще й з гранатомету.

Провокації були неприцільними, тому українські воїни вогонь у відповідь не відкривали. Але якщо під час обстрілу буде загроза здоров’ю та життю військовослужбовців, або загроза захоплення території, то Збройні сили готові відповідати. Принаймні так кажуть у штабі. 

Від початку доби 31 липня обстрілів з боку збройних формувань Росії не фіксують. Місія ОБСЄ у своєму звіті станом на 30 липня зафіксувала 127 порушень всеосяжного припинення вогню. Зазначимо, що в ОБСЄ за порушення рахували кожен постріл або вибух. У  штабі ООС обстріли однієї позиції рахують як один факт порушення.

З моменту оголошення повного і всеосяжного режиму припинення вогню жоден український військовий не загинув і не отримав поранень внаслідок ворожих обстрілів. Ситуація на фронті залишається контрольованою.

Контекст. З 27 липня на фронті діє режим повного та всеосяжного припинення вогню. Тепер там заборонено:

• вести наступальні та розвідувально-диверсійні дії, використовувати будь-яких видів літальних апаратів;
• застосовувати вогонь, зокрема снайперський;
• розміщувати важке озброєння у населених пунктах та околицях, зокрема у школах, дитячих садках, лікарнях та відкритих для громадськості приміщеннях.

Довідка. Під час попереднього перемир’я на Донбасі, яке діяло з 21 липня 2019 до 26 липня 2020 року, російські бойовики 4226 разів порушили режим припинення вогню.

Що ще варто знати про нове припинення вогню на фронті

• Повне припинення вогню на сході України: яка ситуація на фронті
• Посилений режим припинення вогню: як живе Донбас з 27 липня

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: pexels.com

Що це за найманці?

Серед 33 затриманих представників російської приватної військової компанії (ПВК) «Вагнера» щонайменше 20 воювали проти України на Донбасі. 17 із 33 затриманих громадян Росії є фігурантами української бази «Миротворець». У списку є і громадянин Білорусі — Андрій Бакунович (номер М-1001). Він брав участь як снайпер у війні проти України на Донбасі у районі Дебальцевого у 2014-2015 роках.

Найманці прибули у Мінськ у ніч з 24 на 25 липня і заселилися в один з готелів міста. Чоловіки мали виселитися 25 липня, але покинули готель лише 27-го і переїхали в один з санаторіїв Мінського району.

За даними адміністрації санаторію, приїжджі привернули до себе увагу нехарактерною для російських туристів поведінкою і одноманітною одягом в стилі мілітарі. Алкоголю вони не вживали, розважальних закладів не відвідували, трималися відособлено, намагаючись не привертати до себе уваги. Вони уважно вивчили територію і оточення санаторію.

Загалом у Білорусь приїхали понад 200 російських бойовиків нібито для «дестабілізації ситуації у період виборчої кампанії». Інших продовжують шукати. Ймовірно, найманці у Білорусі готувалися до великого кровопролиття, адже серед них є санінструктори. Президентські вибори відбудуться у Білорусі 9 серпня.

Що це взагалі за група «Вагнера»?

Група «Вагнера» пов’язана з російською військовою розвідкою ГРУ і діє в інтересах Кремля. Її можна назвати радше прикриттям для діяльності Росії. При цьому група «Вагнер» не зареєстрована у РФ, а приватне військове найманство заборонено у країні законодавчо.

Тобто це радше умовно приватна військова компанія. Вона відправляє бойовиків воювати на Донбас і в Сирію. Її втрати не входять в офіційну статистику втрат Росії, але це не заважає Путіну нагороджувати російських найманців.

Як реагує Білорусь?

Влада Білорусі посилює «прикриття» кордонів, зокрема з Росією, і ретельніше перевірятиме учасників масових зібрань. Такі заходи реагування ухвалили на засіданні Ради безпеки країни під головуванням президента Олександр Лукашенка.

Також президент Білорусі на нараді з членами Ради безпеки зажадав звернутися до Москви і вимагати від неї пояснень. Окрім того, Лукашенко доручив Міністерству закордонних справ викликати послів Росії та України.

Проти 33 затриманих російських найманців приватної військової компанії «Вагнера» порушили кримінальну справу щодо підготовки теракту.

Як реагує Україна?

Україна може вимагати видачі уродженців України, яких затримали в Білорусі разом з іншими бойовиками російської. За словами заступника секретаря Ради нацбезпеки і оборони (РНБО) Кривоноса, він уже звертався з цим питанням до Міністерства закордонних справ.

На його думку, це б посилило нормальні відносини України й Білорусі, дало б поштовх до покращення відносин. І відбило би бажання ворогів використовувати територію наших сусідів як плацдарм для дій проти України.

Як реагує Росія?

Російське посольство відмовилося офіційно реагувати на затримання 33 громадян Росії.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: pexels.com

Детальніше. Хрещення Київської Русі відзначається в Україні щороку 28 липня. Водночас Православна церква вшановує пам’ять рівноапостольного князя Володимира — хрестителя Русі.

Цьогоріч святкування відбуваються переважно онлайн через карантинні обмеження. О 13.00 Митрополит Епіфаній звершить молебень біля пам’ятника святому Володимиру. До онлайн-богослужіння можна буде долучитися на сторінках ПЦУ та Митрополита Епіфанія у Facebook або на YouTube-каналі.

«Хрещення князя Володимира, а потім його підданих і його держави знаменувало прихід на ці терени європейської цивілізації. Для князя та інших можновладців хрещення, перехід у християнство означало орієнтацію на політичні й культурні традиції і «тренди» того часу, пов’язані з Візантією.

Хрещення — це не тільки нова віра чи нова релігія – це дещо ширше: наприклад, це архітектура, бо ж треба було християнські храми, церкви будувати», — розповідає історик Вадим Арістов у коментарі Радіо Свобода.

Серед усіх реформ Володимира Великого найважливішою є релігійна, тобто хрещення Київської Русі. Спочатку князь намагався реформувати язичництво, проте з того нічого не вийшло, адже стара релігія, ознаками якої були багатобожжя, багатоженство й криваві жертви, цілковито себе вичерпала.

Тому Володимир прийняв християнство з Візантії та запровадив його як державну релігію на Русі. За літописом, Володимир охрестив своїх підданих у 988 році, у Києві, на річці Почайна, притоці Дніпра.

Після зміни державної релігії Володимир запровадив церковно-адміністративну реформу за зразком Візантії. Згодом утворили Київську митрополію, яка у переліку православних церков Константинопольського патріархату була найбільшою. Крім того, в очах Візантії прийняття Руссю християнства остаточно закріпило легітимність київських князів. Прийняття християнства зміцнило зв’язки між окремими землями Русі та з європейськими країнами. 

Коментар. «Хрещення Київської Русі-України стало поворотним для нашої історії. Рівноапостольний князь Володимир Великий приніс на київські землі християнство, що стало основою наших духовних та культурних традицій. Ця знаменна подія задала вектор розвитку нашого народу на тисячоліття вперед», — написав у своєму Telegram-каналі прем’єр-міністр України Денис Шмигаль. 

«1032 роки тому рівноапостольний князь Володимир Великий заклав фундамент єдності нашої держави, її подальшого розвитку та процвітання. Саме утвердження християнських цінностей — ідеалів добра, справедливості та миру — стало важливим дороговказом на шляху українського народу до здобуття незалежності. І саме ці цінності гартують наш народ у боротьбі за територіальну цілісність та суверенітет України», — написав Офіс Президента на своїй сторінці у Фейсбуці.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: 24tv.ua

Детальніше. Командування Об’єднаних сил України підтверджує, що припинення вогню на сході України з опівночі 27 липня 2020 року розпочато. Станом на 9 ранку 27 липня не оприлюднили щоденного ранкового зведення про обстріли бійців ОС на Донбасі. Командувач Об’єднаних сил Сергій Наєв 26 липня видав наказ про дотримання повного і всеосяжного режиму припинення вогню на Донбасі.

Водночас в українських військових не вилучають зброю. Такі чутки поширилися напередодні, але їх спростували. Українські війська мають право стріляти у відповідь на обстріли окупантів, якщо такий наказ дасть командування.

Щоб запобігти провокаціям з боку російських окупантів, на передову прибувають українські миротворці ООН. Це спеціально відряджені українські військовослужбовці. Більшість з них мають чималий бойовий досвід і безпосередньо займалися профільними питаннями під час участі у миротворчих місіях під егідою ООН.

Напередодні припинення вогню ворог зробив провокацію неподалік Новомихайлівки. Окупанти замінували українські позиції протипіхотними мінами. Такі міни заборонені Оттавською конвенцією та виготовляються виключно у Росії. Їх можна поставити дистанційно, а самоліквідуватися вони можуть за 4-100 годин. 

Підступність провокації полягає у тому, що невдовзі, уже під час дії перемир’я, міна може детонувати і вибух розцінюватиметься, як обстріл зі сторони українських позицій, або підрив українських воїнів на власних мінах. Тобто, у будь-якому випадку, як зрив припинення вогню.

Як себе поводять проросійські бойовики?

Російські ЗМІ пишуть, що бойовикам псевдореспублік наказали повністю припинити вогонь. Наказ про це кожного окупанта зобов’язали підписати особисто. 

Припинення вогню — одна з тем розмови президентів України та Росії

Володимир Зеленський 26 липня зателефонував Володимирові Путіну, повідомляють офіційні сайти глав держав.

«Співрозмовники привітали досягнення домовленості щодо повного та всеосяжного режиму припинення вогню на Донбасі, яке почалося з 00:01 27 липня 2020 року, Президент Російської Федерації підтримав цю домовленість. Лідери погодилися з необхідністю термінової реалізації додаткових заходів з підтримки режиму припинення вогню на Донбасі», — ідеться в повідомленні офіційного сайту президента України.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото:

Детальніше. Тристороння контактна група (ТКГ) із врегулювання ситуації на сході України домовилась про посилення режиму припинення вогню на лінії зіткнення. 

З 00:01 27 липня:

• заборонено вести наступальні та розвідувально-диверсійні дії, використовувати будь-яких видів літальних апаратів;
• заборонено застосовувати вогонь, зокрема снайперський;
• заборонено розміщувати важке озброєння у населених пунктах та околицях, зокрема у школах, дитячих садках, лікарнях та відкритих для громадськості приміщеннях,
• необхідно повідомляти координатору ТКГ про порушення режиму припинення вогню.

Що робитимуть українські солдати, якщо їх обстрілюватимуть російські найманці?

Відкривати вогонь у відповідь на наступальні дії дозволяється. Але лише за наказом керівництва Збройних сил України після безуспішної спроби використовувати координаційні механізми. Тристоронній контактній групі мають повідомляти про накази відкрити вогонь.

Наступальні дії — це будь-які спроби змінити позиції розміщення військ. Це стосується і додаткового інженерного обладнання позицій, будь-яке просування чи переміщення озброєних людей у сторони противника, зокрема для розвідувальних чи диверсійних дій. Усі ці дії з 27 липня будуть заборонені.

Коментар. «Ніхто не буде чекати, поки нас будуть вбивати. Існує стаття 51 статуту ООН, яка дає право захищатися. Але йдеться тепер про реальну можливість зупинити вогонь з обох сторін. Цей документ, який було узгоджено вчора, і дає можливість всім показати свою політичну волю», — каже міністр оборони Андрій Таран.

Наскільки дієвим буде режим припинення вогню?

Статус цього режиму може підвищитися, якщо угоду про цей режим підпишуть усі лідери країн «нормандської групи»: Україна, Росія, Німеччина та Франція. підписання угоди про нього.

Що зараз відбувається на Донбасі?

23 липня бойовики 8 разів порушили режим припинення вогню. За минулу добу втрат серед українських військовослужбовців внаслідок обстрілів не було. Під обстріли потрапили позиції українських військ біля Старогнатівки, Гнутового, Новотошківського, Причепилівки та Оріхового

Бойовики зокрема застосували заборонені міномети, а також гранатомети та стрілецьке озброєння. У штабі кажуть, що українські військові відповідали на обстріли зі штатного озброєння.

Водночас спеціальна моніторингова місія ОБСЄ констатує більше порушень режиму припинення вогню у Донецькій області та зменшення таких порушень у Луганській області.

Що ще варто знати про російсько-українську війну

Війна на Донбасі: обстріли не припиняються, один боєць загинув. Збройні формування Росії за минулу добу дев’ять разів порушили режим припинення вогню на Донбасі біля семи міст, один український солдат загинув.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: pexels.com

Детальніше. Російські війська обстрілюють українську армію з мінометів, гранатометів, кулеметів та стрілецької зброї. Бійці відповідають на ворожі обстріли. Окупанти відкривають вогонь біля Хутора Вільного, Гнутового, Павлополя, Лебединського, Водяного, Майорська, Лебединського.

За минулу добу загинув військовослужбовець окремого батальйону морської піхоти — матрос Козій Артем Євгенович, уродженець Южноукраїнська Миколаївської області. Лікарі понад сім годин боролися за життя військового, але безуспішно. Ще один воїн отримав поранення.

Що ще варто знати про реалії війни на сході України?

• Спостерігачів ОБСЄ не пускають на окупований Донбас. Російські окупаційні війська продовжують блокувати проїзд СММ ОБСЄ через контрольні пункти в’їзду-виїзду. Окупанти мотивують свою відмову проведенням карантинних заходів на окупованих Росією територіях.
• Російські окупанти на Донбасі здійснили наругу над тілом військового медика, який загинув біля Зайцевого, і тіло якого пізніше передали українській стороні. Із незрозумілих причин воно було розпороте від тазу до шиї, після чого грубо зшито. Тіло не зберігалося у морзі, через що воно було покрите великими трупними плямами. Раніше на контрольованих окупантами інформаційних ресурсах виклали відео, як у голові трупа медика стирчить ніж.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: pexels.com

Детальніше. Хакерські атаки приписують групі APT29. Вона також відома як Cozy Bear. У заяві припускають, що вона могла діяти у складі російських спецслужб. Центр кібербезпеки засуджує «бридкі напади на тих, хто виконує життєво важливу роботу по боротьбі з пандемією коронавірусу».

Канадський центр розвідки сигналів і кіберзагроз рекомендував установам, які розробляють вакцини, захистити себе від російських хакерів додатковими заходами безпеки. Чи вдалося хакерам отримати доступ до потрібної інформації, у заяві не уточнюють. При цьому дослідникам атаки не завадили.

Що каже Росія?

Кремль заперечує звинувачення у хакерських атаках. Про це каже російське інформаційне агентство РІА з посиланням на прессекретаря президента Росії Дмитра Пєскова. 

Коментар. Заяву Канади, США і Великої Британії підтримав міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба: «Україна протягом багатьох років переживає російські кібератаки та наполягає, що міжнародне право повністю застосовується до кіберпростору. Порушення не повинні залишатися безкарними».

Що ще варто знати про розробку вакцини від коронавірусу

• Одна з вакцин проти коронавірусу успішно пройшла перший етап випробування. Вакцину, яку розробила компанія Moderna, випробували на 45 учасниках. Усе пройшло успішно: у всіх людей виробилися антитіла. Уже 27 липня почнуть другий етап випробування.
• 17 вакцин проти коронавірусу випробовують на людях. Уже 17 потенційних вакцин проти COVID-19 випробовують на безпеку й дієвість на людях. Про це на своїй сторінці у Twitter повідомила Всесвітня організація охорони здоров’я.
• Вакцину від коронавірусу тестують на людях у Японії. Перше клінічне випробування розробленої вакцини на людях відбуватиметься в університетській лікарні Осаки в Японії. Участь у першому етапі візьмуть 30 здорових людей. Розробив потенційну вакцину японський медичний стартап Anges Inc.

Фото: pexels.com

Детальніше. Уряд Нідерландів переконаний, що літак збили із зенітної ракетної системи «Бук». Вона належала і була надана Російською Федерацією. Уряд Нідерландів стверджує, що російський уряд несе відповідальність за смерті і порушив статтю 2 (право на життя), статтю 3 (заборона на тортури і нелюдське або такому, що принижує гідність, поводження) і статтю 13 (право на ефективний засіб правового захисту) Європейської конвенції про права людини.

Раніше 10 липня Нідерланди анонсували позов проти Росії до Європейського суду з прав людини через її причетність до збиття літака MH17 у липні 2014 року на Донбасі. Посол України в Нідерландах Всеволод Ченцов згодом повідомив, що Нідерланди розглядають можливість залучення інших держав до свого позову проти Росії, зокрема України.

Що варто знати про збиття малазійського боїнга МН 17 у небі над окупованим Росією Донбасом?

• Справа МН17: чи реально покарати винних за збиття малазійського Боїнга? Слухання у справі збиття малазійського Боїнга стартували 9 березня 2020 року у судовому комплексі Схіпхол у передмісті Амстердама. Вони мають з’ясувати вину чотирьох обвинувачених у збитті авіасудна. Серед них — три росіяни та один українець. Хто розслідує катастрофу, хто саме опинився на лаві підсудних та хто свідчитиме у справі, як можуть затягнути розгляд та коли чекати на вирок? Зібрали для вас відповіді у цьому тексті.
• Справа MH17: свідчення очевидця запуску ракети розкрили у суді. 17 липня 2014 року у другій половині дня, біля блокпосту самопроголошеної терористичної організації ДНР на дорозі зі Сніжного до Савур-Могили свідок, ім’я якого задля безпеки не розголошують, побачив, як їхав Бук. Через кілька хвилин почув і побачив, що ракету запустили. Свідок побачив, як загорілося поле біля місця, де запустили ракету.
• Справа МН17: ключовий фігурант справи працює у прикордонній службі ФСБ Росії. Заступник керівника Прикордонної служби Федеральної служби безпеки (ФСБ) Росії генерал Андрій Бурлака є одним із ключових фігурантів справи про збитий бойовиками над Донбасом у 2014 році Boeing рейсу MH17. Саме він був відповідальним за переміщення через кордон важкого озброєння, у тому числі і «Бука», яким збили літак. Про це свідчать дані спільного журналістського розслідування видання The Insider та Bellingcat.

Фото: bykvu.com

Детальніше. Український військовий загинув 13 липня, підірвавшись на вибуховому пристрої поблизу населеного пункту Зайцеве. Його тіло залишилося на місці загибелі. Група евакуації була у білих касках та з розпізнавальними знаками. Таким чином українські військові подавали сигнал, що вони йдуть забрати тіло загиблого побратима, а не в наступ. На військовому медику були усі відповідні маркування, які свідчили, що він не боєць, а медик. 

Ворог відкрив вогонь на ураження по групі евакуації зі стрілецької зброї. Група одразу почала відходити, але військовий медик поспішив на допомогу пораненому. У цю мить противник знову почав обстріл. Військовий медик загинув, одного військовослужбовця окупанти поранили, а ще один отримав бойове травмування.

Яка ситуація станом на зараз?

Тіла загиблих та поранений воїн перебувають на місці обстрілу. Поки що їх не можуть забрати через загрозу обстрілу з боку російських окупантів. Тривають переговори з моніторинговою місією ОБСЄ щодо їхньої евакуації.

Що відбувається на фронті?

За минулу добу, 13 липня бойовики 18 разів порушили режим припинення вогню. Унаслідок обстрілів троє українських військовослужбовців загинули, один — дістав поранення, ще один — бойове травмування.

Що ще варто знати про війну на сході України

• Загиблому воїнові Тарасу Матвіїву присвоїли звання Героя України. Молодший лейтенант Тарас Матвіїв загинув на Донбасі 10 липня. Президент посмертно присвоїв бійцеві звання Героя України й нагородив орденом «Золота Зірка».
• На кордоні з Україною три групи російських військ. Вони здатні розпочати повноцінне вторгнення. На українсько-російському кордоні розміщені три міжвидові групи військ бойовиків. Їхні сили дозволяють розгорнути повномасштабний наступ на територію України без додаткової мобілізації та за найменшої підготовки.
• На Донбасі шостий день поспіль українські військові зазнають поранень. Бойовики, контрольовані Росією, 12 разів порушили режим припинення вогню: двоє українських військових отримали поранення. Про це повідомили у пресцентрі штабу операції Об’єднаних сил. Це уже шосту добу поспіль — з 25 до 30 червня — на Донбасі зазнають поранень або гинуть українські військові через обстріли.

Фото: pexels.com