Резолюція засуджує агресивну війну Росії проти України та закликає РФ негайно припинити всі військові дії в Україні та покинути територію України. Євродепутати наголошують, що спецтрибунал повинен розслідувати не лише дії Володимира Путіна та політично-військового керівництва Росії, а й Олександра Лукашенка та його прибічників у Білорусі.

Депутати закликають негайно розпочати підготовку до створення суду та зосередитись на створенні механізмів для співпраці з Україною. 

Фото: censor.net

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Що відбувається з Лукашенком?

Олександр Лукашенко й далі вважає себе законним главою Білорусі. Він намагається припинити протести громадян, звинувачує в них іноземні держави й зближується з сусідом-агресором. Лукашенко зазначив, що впродовж останніх місяців працює над спільним захистом «Союзної держави» з президентом Росії Путіним.

Кордон з Україною не закриють повністю. Однак Лукашенко все ж має претензії, називаючи Україну «форпостом політичних провокацій» і «сателітом США». У звичній для нього манері президент-фальсифікатор заявляє, що Україна спільно з іншими країнами Заходу нагнітає конфліктну ситуацію в Білорусі.

Як на все це реагує Європейський Союз?

Абсолютна більшість депутатів Європарламенту підтримала резолюцію про невизнання Лукашенка легітимним президентом Білорусі. За неї проголосували 574 людини, проти ― 37, утрималися ― 82. Тепер самопроголошеного главу держави закликають припинити переслідування протестувальників та опозиціонерів, а також не застосовувати до людей насильство. Можливо, країни ЄС внесуть Олександра Лукашенка у свої санкційні списки.

У Європарламенті засудили й вплив Росії на ситуацію в Білорусі. Зокрема її «гібридне втручання», заміну білоруських незалежних журналістів на російських і контроль у білоруських правоохоронних органах і військових частинах.

Що вам точно треба знати про протести в Білорусі: хронологія

Протести у Білорусі почалися 9 серпня після «перемоги» Лукашенка на виборах президента. Офіційно кажуть, що за нього проголосували 80% виборців. У знак протесту проти фальсифікації результатів люди вийшли на вулиці у різних містах країни. Відбувалися затримання, побиття й сутички з військовими. Чимало протестувальників постраждали, сотні затримані.

Друга ніч протестів у Білорусі: від’їзд Тихановської, коктейлі Молотова та перша смерть. Білоруси продовжили вуличні протести у другу ніч після оприлюднення попередніх результатів виборів. У хід пішли коктейлі Молотова, одна людина загинула. У цей час опозиційна кандидатка Світлана Тихановська, яка за попередніми результатами виборів посіла друге місце, покинула Білорусь і прибула у Литву.

Потім відбулося звільнення мітингарів, зізнання у фальсифікаціях. У кількох білоруських містах звільнили понад 200 людей, яких затримали на акціях протесту після президентських виборів 9 серпня. Журналісти припускають, що звільняють людей, яких затримали вночі з 9 на 10 серпня та засудили до трьох діб ув’язнення.

Спікерка Ради республіки Наталія Качанова звернулася до білорусів і запевнила, що президент Лукашенко почув думку трудових колективів білоруських підприємств і доручив розібратись «по всіх фактах затримань». А у ніч із 13 на 14 серпня ОМОН уже не бив та не затримував протестувальників на вулиці, навпаки, затриманих почали випускати із СІЗО. Після цього багато з них опинилися у лікарнях з побоями.

У восьмий день протестів, 16 серпня, у Білорусі відбувалися два мітинги. Перший ― Марш свободи проти влади, який незалежні спостерігачі вважають наймасовішим в історії країни. Другий ― штучний провладний мітинг, на який примусово привезли бюджетників. Він відбувся на підтримку президента Олександра Лукашенка, який сфальсифікував вибори.

Одинадцятий день протестів. Замість білоруських журналістів, які страйкують, на державному ТБ працюють співробітники Russia Today. Помер ще один протестувальник, це вже четверта смерть від початку мітингів. Запрацювала Координаційна рада з передачі влади. Детальніше про те, що відбувається, читайте в матеріалі.

26 серпня у Мінську біля Червоного костелу відбувалася акція протесту. У ній брали участь понад півтори тисячі людей. Акцію розігнав ОМОН, а частину протестувальників закрили в костелі. Влада відключає інтернет. Тим часом нобелівську лавреатку з літератури Світлану Алексієвич допитали у Слідчому комітету Білорусі.

Протести в Білорусі: нові затримання і «перевірка» документів ЗМІ. 27 серпня у Мінську на площі Свободи затримали близько 20 журналістів. За словами правоохоронців, було потрібно «перевірити» документи представників ЗМІ. Загалом на акціях протесту в столиці Білорусі вчора затримали майже 200 людей. Детальніше — у матеріалі.

У неділю 6 вересня у Мінську відбувся Марш єдності — акція протесту, несанкціонована владою. На Марш прийшло понад 100 тисяч осіб. Білоруський правозахисний центр «Весна» повідомляє про 151 затриманого на акції. Усього затримали 633 осіб по усій Білорусі. Про це написала прессекретарка МВС Білорусі Ольга Чемоданова у Telegram. Усі вони брали участь в акціях протесту 6 вересня.

Після викрадення в Мінську членкині Координаційної ради, голови передвиборчого штабу Віктора Бабарика та теперішньої соратниці Світлани Тихановської Марії Колесникової відкрите звернення опублікувала Координаційна рада, членкинею якої є Колесникова. У заяві йдеться про те, що влада Білорусі використовує методи терору щодо протестувальників. А також Координаційна рада пише, що «люди, які беруть участь в акціях, бояться не насильства, яким їм погрожує влада, а того, що ситуація в країні не зміниться, а законність і демократія не будуть відновлені».

Членкиню Координаційної ради Марію Колесникову підозрюють у кримінальній справі з обвинуваченням в публічних закликах до захоплення державної влади, або насильницької зміни конституційного ладу. До іншої членкині ради Світлани Алексієвич прибули європейські посли, щоб показати свою підтримку. Що відбувається ― читайте далі.

У столиці Білорусі Мінську 12 вересня відбувся «жіночий марш». На площу Свободи вийшли близько 10 тисяч людей. Однак їх почали розганяти силовики. Затримали 69 осіб.

Упродовж 17 вересня понад десять незалежних медіа в Білорусі виходили без фото на головних сторінках. Так журналісти показують свою підтримку фотокореспондентам, яких силовики затримали напередодні.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Детальніше. Перед врученням нагороди Олег Сенцов виступив із промовою. У ній він зазначив, що сприймає цю премію не як свій особистий приз, а як знак, котрим відзначені всі українські політв’язні, які були в російських тюрмах і перебувають ще там, всі українські полонені, які перебувають на Донбасі у руках сепаратистів, всі активісти, які все ще борються за свою країну, як всі українські військові, котрі борються за незалежність або вже склали свої голови.

Режисер зазначив, що розуміє, що Євросоюз хвилюють зовсім інші проблеми, внутрішні, водночас євроінтеграція — це питання виживання для України, яка зараз є «найбільшим єврооптимістом». 

Сенцов сказав, що не вірить президенту країни-агресора Володимира Путіна і закликає Європу не вірити йому. «Кожен раз, коли хтось із вас буде думати про те, щоб простягнути руку дружби Путіну через наші голови, пам’ятайте про кожного з 13 тисяч загиблих в Україні. Про сотні хлопців, які все ще перебувають у тюрмах, яких можуть катувати у цей момент, про кримських татар, які зараз можуть бути арештовані, а у їхніх будинках можуть відбуватися обшуки, а сім’ї і діти залишаться без батьків. Про тих хлопців, які зараз в окопах, ризикують своїми життями за нашу і вашу свободу. Не забувайте про них будь ласка. Слава Україні!» — завершив свою промову Олег Сенцов.

⟶ Цитати з книги Олега Сенцова «Маркетер». Цю книжку український режисер написав у російській колонії. Inspider публікує 10 цитат з автобіографічної збірки прози:

«Літо — спекотна, але коротка пора, яку він хотів проводити з користю. Він більше не міг собі дозволити стояти на місці. Він не хотів перетворитися на того сорокарічного дядька, який кожне літо проживає заново. Він хотів чогось нового, інакшого, — а цей піонертабір у нього вже був. Але все це буде ще нескоро, а поки він стояв і дивився, як палає вогнище».

«Йому хотілося просто бути поряд із нею. Нехай так, нехай лише під її вікном. Він точно знав, що вона десь там, спокійно спить, — а він тут, поруч. І він дочекається світанку. Дочекається світла в її вікні. Побажає їй доброго ранку. Мовчки, подумки. І хтозна, може, вона подивиться тієї миті у вікно, побачить його − й усе зрозуміє». 

«Він не хотів би ще коли-небудь зустріти цю людину. Йому нічого буде сказати йому, зустрівшись, й чим подивитися в очі. Про те, що треба жити так, щоб будь-якій людині ти міг подивитися в очі, він зрозуміє лише потім». 

Повністю матеріал читайте за посиланням.

⟶ Олег Сенцов показав символ своєї боротьби у в’язниці. Режисер Олег Сенцов Сенцов показав банку з синьо-жовтими смужками та написом «Слава Україні» як символ його малої боротьби у тюрмах Росії під час свого виступу на зустрічі Ялтинської Європейської Стратегії YES. 

Також Олег Сенцов показав так званий «нагрудний знак», який роздають у тюрмах Росії в’язням. У Сенцова він був з червоною смужкою. Вона значить, що схильний до втечі, спецв’язень, спецконтроль. Режисер забрав цей знак на пам’ять із собою. 

Олег Сецов кинув у банку з синьо-жовтими смужками цей нагрудний знак і передав президенту Володимиру Зеленському: «Мені б дуже хотілося, щоб ця банка якомога швидше наповнилась знаками тих, хто все ще у полоні — у Росії, на Донбасі і в Криму. Пане президенте, зробіть так, щоб ця банка була якнайшвидше повною», — попросив Сенцов. У відповідь Зеленський взяв «подарунок» і пообіцяв робити усе можливе, щоб «ця банка заповнилася дуже швидко».

Фото: ua.sbu.ua