Детальніше. Ось результати дослідження:

1. робота. Пандемія різко вплинула на роботу молоді. Приблизно 30% представників покоління Z і майже чверть міленіалів, зазначають, що на момент опитування вони або втратили роботу, або їх відправили у тимчасову неоплачувану відпустку. Лише третина міленіалів і 38% покоління Z сказали, що їхня зайнятість та рівень доходів не змінилися;
2. стрес. 52% представників покоління Z і 50% міленіалів у 13 країнах кажуть, що постійно або більшу частину часу перебувають у стресовому стані. Основне джерело стресу — невпевненість щодо добробуту родини, стабільності фінансового становища у майбутньому, а також можливостей знайти роботу. Водночас на другому етапі дослідження рівень стресу, зазначений представниками обох поколінь, виявився нижчим на вісім пунктів. Можливо, це свідчить про те, що уповільнення ритму життя в умовах режиму суворої ізоляції знизило рівень стресу;
3. гнучкий графік. 69% міленіалів і 64% представників покоління Z погоджуються з тим, що можливість працювати вдома дає їм змогу подолати стрес у майбутньому;
4. заощадження. Більше половини міленіалів і майже половина представників покоління Z мають заощадження у розмірі приблизно тримісячного доходу, які мають допомогти їм пережити фінансові наслідки пандемії;
5. вплив коронакризи. Майже три чверті опитаних вважають, що пандемія зробила їх більш співчутливими до потреб інших людей. Опитані намагатимуться позитивно впливати на свої громади. Майже 60% заявили, що планують купувати більше продукції та послуг у великих підприємств, які подбали про своїх працівників і загалом позитивно вплинули на суспільство під час пандемії. Приблизно три чверті купуватимуть більше товарів і послуг у невеликих місцевих підприємств;
6. зміна клімату. Це питання залишається гострою проблемою для міленіалів і покоління Z як до, так і під час коронакризи. В експрес-опитуванні, яке провели під час пандемії, відсоток міленіалів, переконаних у тому, що ми вже досягли точки неповернення, зменшився на вісім пунктів. Можна припустити, що завдяки зниженню активності під час пандемії послабився вплив на довкілля й відродилася надія на те, що ще є час для рішучих дій;
7. майбутнє. Більшість міленіалів не збираються залишати свого роботодавця протягом п’яти чи більше років. Раніше вони обмежувалися лише двома роками. Можна припустити, що, або роботодавці нарешті починають краще задовольняти потреби працівників, або міленіали відчули потребу в стабільності ще до пандемії. Покоління Z демонструє більшу схильність змінювати місце роботи, але лише половина з них зізнаються, що хотіли б змінити роботу протягом двох років.

Хто і як проводив опитування. Опитування уже вдев’яте провела компанія «Делойт» — одна з провідних організацій світу у галузі професійних послуг. Фірми, які входять до складу всесвітньої мережі, надають аудиторські та консалтингові послуги високих світових стандартів.Цьогорічне дослідження складається з двох етапів: «основне» опитування серед 18 426 міленіалів та представників покоління Z у 43 країнах. Його провели у період з листопада 2019 року до початку січня 2020 року, й експрес-опитування серед 9 102 респондентів у 13 країнах у період з квітня по травень 2020 року (у розпал світової пандемії). Багато запитань, які з’ясували під час опитування на першому етапі, поставили повторно на другому етапі. Це дало змогу оцінити вплив пандемії на думки й погляди респондентів.

Міленіали та покоління Z — звідки вони узагалі взялися?

Ці терміни є складовими теорії поколінь. Згідно з нею, кожні 20-25 років народжується нове покоління людей, які мають риси характеру, звички та особливості, які відрізняють їх від інших:

• бебі-бумери — з 1943 до 1963 років;
• покоління Х — з 1963 до 1984 років;
• покоління Y (міленіалів) — з 1984 до 2004 років;
• покоління Z (центеніали)—з 2004 року.

Що ще варто знати про міленіалів та покоління Z?

• Міленіали менш нарцистичні, ніж бебі-бумери — дослідження. Риси характеру, пов’язані з нарцисизмом (чутливість до критики, нав’язування своєї думки іншим) проявляються рідше з часом і з віком у міленіалів. Про це йдеться у дослідженням вчених Мічиганського університету.
• Міленіали хворобливіші за інші покоління. Міленіали – покоління, народжене між 1981 і 1996 роками – більше страждають на гіпертонію, мають високий холестерин, гіперактивність і депресію. 
• Міленіали брешуть в резюме удвічі частіше за інших. 11% міленіалів брешуть в резюме. Представники інших поколінь пишуть неправду у 5 % випадків. Загалом люди найчастіше брешуть про досвід роботи — 38% опитаних. Про період роботи вказують неправдиву інформацію 31% респондентів. 
• Міленіали люблять шукати нові бренди офлайн – дослідження. 18% респондентів заявили, що знаходили новий бренд, перебуваючи в магазині чи ТЦ. Для 27% опитаних важлива рекомендація друга чи родичів.
• 75% представників покоління Z звільняються з роботи через психологічні проблеми — дослідження. Половина міленіалів (23–28 років) та 75% працівників покоління Z (18–22 роки) звільнялися з роботи, зокрема, через причини, пов’язані з психічним здоров’ям. А у поколінні бебі-бумерів (55–73 роки) це робили лише 10% працівників.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Що відомо? Дмитро Наталуха – народний депутат від «Слуги народу», його повноваження розірвали достроково після призначення. З 2019 року також був головою Комітету з питань економічного розвитку. Раніше він працював в юридичних компаніях, а з 2015 по 2017 рік очолював Лиманську РДА в Одеській області.

За даними руху «ЧЕСНО», Наталуха 22 липня 2025 року голосував за законопроєкт №12414, який передбачав залежність роботи НАБУ і САП від Генпрокурора.

Нагадаємо. 14 січня Рада підтримала призначення Дениса Шмигаля на посаду першого віцепрем’єр-міністра та міністра енергетики України, а Михайла Федорова — на міністра оборони.

Фото: «Слуга народу»

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. 13 січня Верховна Рада не проголосувала за призначення Дениса Шмигаля на посаду міністра енергетики. Рішення підтримали лише 210 депутатів з 226 необхідних. 

Фото: Міноборони

Що ще відомо? Також триває обов’язкова евакуація з п’яти громад Краматорського району Донецької області та сорока населених пунктів Синельниківського району Дніпропетровської області.

Зараз саме час підтримати незалежну журналістику — долучайтеся до Спільноти

Керівниця депутатської фракції обговорювала з окремими депутатами створення системного механізму оплати за «потрібні» рішення.

На скриншоті голова фракції пропонує «десятку» кожному з депутатів за дві сесії в місяць.

У НАБУ знайшли повідомлення політикині, з якого випливає, що вказівки щодо призначень стосувалися останніх змін в уряді — призначень Михайла Федорова і Дениса Шмигаля на нові посади — та відставки Василя Малюка з посади голови СБУ.

Голова фракції під час розмови наголошує на дисципліні механізму голосування.

Раніше Юлія Тимошенко відкинула всі звинувачення НАБУ і САП, назвавши це «політичним замовленням».

Що ще відомо? Під час виступу на пленарному засіданні Верховної Ради Михайло Федоров заявив, що мета міністерства — змінити систему: провести армійську реформу, покращити інфраструктуру на передовій, викорінити брехню й корупцію.

Що передувало? У Верховній Раді підтримали звільнення Дениса Шмигаля з посади міністра оборони, Михайла Федорова з посади першого віцепрем’єр-міністра та міністра цифрової трансформації та Василя Малюка з посади голови СБУ.

Нагадаємо. Президент України запропонував Денису Шмигалю посаду першого віцепремʼєр-міністра та міністра енергетики, а Михайлу Федорову очолити Міністерство оборони.

Фото: Михайло Федоров / Telegram

Хто увійшов до фіналу? Зокрема, до фіналу виставки потрапили: Юлія Ґвілім — «Серед всяких істот і метеликів, на листку одної капусти жив Лука», Грася Олійко — «Привіт»,  Поліна Дорошенко — обкладинка, без тексту, Олег Грищенко — «Один день у Чорнобилі», Романа Романишин — «Навколо нас є багато історій», Анна Сарвіра — «Я сумую за дитячим майданчиком в Україні…», Марія Різак — «Зображення 1», Влада Сошкіна — «Коли ми прийшли до лісу, цього разу все було інакше».

Що ще відомо? Цьогоріч на виставку подали майже 21 тисячу робіт від понад чотирьох тисяч учасників із 95 країн світу. У підсумку до фіналу потрапили лише 317 ілюстраторів.

Довідка. Болонська виставка ілюстраторів — щорічний захід у межах Болонського дитячого книжкового ярмарку, який заснували у 1967 році. Мета конкурсу — показати найновіші тренди ілюстрації через нові імена художників.

Фото: Bologna Children’s Book Fair

Що відомо? За даними слідства, йдеться про регулярний механізм співпраці, який передбачав виплати наперед та був розрахований на тривалий період. Народним депутатам мали надходити вказівки щодо голосування, а в окремих випадках — щодо утримання або неучасті в голосуванні.

Нагадаємо. Лідерка партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко підтвердила обшуки в партійному офісі та відкинула усі звинувачення, про які раніше повідомляли у НАБУ та САП. Вона назвала їх «політичним замовленням».

За її словами, слідчі дії в офісі «Батьківщини» тривали усю ніч. Тимошенко повідомила, що «понад 30 озброєних до зубів чоловіків без предʼявлення будь-яких документів фактично захопили будівлю та взяли у заручники співробітників».

Джерела «УП» повідомили, що НАБУ і САП оголосили підозру Юлії Тимошенко.

Що передувало? У НАБУ та САП заявили про викриття керівника однієї з депутатських фракцій Верховної Ради на пропозиції хабаря низці депутатів. Ім’я там не розкрили, однак джерела «Радіо Свобода» підтвердили, що йдеться про Юлію Тимошенко.