Детальніше. Ось результати дослідження:

1. робота. Пандемія різко вплинула на роботу молоді. Приблизно 30% представників покоління Z і майже чверть міленіалів, зазначають, що на момент опитування вони або втратили роботу, або їх відправили у тимчасову неоплачувану відпустку. Лише третина міленіалів і 38% покоління Z сказали, що їхня зайнятість та рівень доходів не змінилися;
2. стрес. 52% представників покоління Z і 50% міленіалів у 13 країнах кажуть, що постійно або більшу частину часу перебувають у стресовому стані. Основне джерело стресу — невпевненість щодо добробуту родини, стабільності фінансового становища у майбутньому, а також можливостей знайти роботу. Водночас на другому етапі дослідження рівень стресу, зазначений представниками обох поколінь, виявився нижчим на вісім пунктів. Можливо, це свідчить про те, що уповільнення ритму життя в умовах режиму суворої ізоляції знизило рівень стресу;
3. гнучкий графік. 69% міленіалів і 64% представників покоління Z погоджуються з тим, що можливість працювати вдома дає їм змогу подолати стрес у майбутньому;
4. заощадження. Більше половини міленіалів і майже половина представників покоління Z мають заощадження у розмірі приблизно тримісячного доходу, які мають допомогти їм пережити фінансові наслідки пандемії;
5. вплив коронакризи. Майже три чверті опитаних вважають, що пандемія зробила їх більш співчутливими до потреб інших людей. Опитані намагатимуться позитивно впливати на свої громади. Майже 60% заявили, що планують купувати більше продукції та послуг у великих підприємств, які подбали про своїх працівників і загалом позитивно вплинули на суспільство під час пандемії. Приблизно три чверті купуватимуть більше товарів і послуг у невеликих місцевих підприємств;
6. зміна клімату. Це питання залишається гострою проблемою для міленіалів і покоління Z як до, так і під час коронакризи. В експрес-опитуванні, яке провели під час пандемії, відсоток міленіалів, переконаних у тому, що ми вже досягли точки неповернення, зменшився на вісім пунктів. Можна припустити, що завдяки зниженню активності під час пандемії послабився вплив на довкілля й відродилася надія на те, що ще є час для рішучих дій;
7. майбутнє. Більшість міленіалів не збираються залишати свого роботодавця протягом п’яти чи більше років. Раніше вони обмежувалися лише двома роками. Можна припустити, що, або роботодавці нарешті починають краще задовольняти потреби працівників, або міленіали відчули потребу в стабільності ще до пандемії. Покоління Z демонструє більшу схильність змінювати місце роботи, але лише половина з них зізнаються, що хотіли б змінити роботу протягом двох років.

Хто і як проводив опитування. Опитування уже вдев’яте провела компанія «Делойт» — одна з провідних організацій світу у галузі професійних послуг. Фірми, які входять до складу всесвітньої мережі, надають аудиторські та консалтингові послуги високих світових стандартів.Цьогорічне дослідження складається з двох етапів: «основне» опитування серед 18 426 міленіалів та представників покоління Z у 43 країнах. Його провели у період з листопада 2019 року до початку січня 2020 року, й експрес-опитування серед 9 102 респондентів у 13 країнах у період з квітня по травень 2020 року (у розпал світової пандемії). Багато запитань, які з’ясували під час опитування на першому етапі, поставили повторно на другому етапі. Це дало змогу оцінити вплив пандемії на думки й погляди респондентів.

Міленіали та покоління Z — звідки вони узагалі взялися?

Ці терміни є складовими теорії поколінь. Згідно з нею, кожні 20-25 років народжується нове покоління людей, які мають риси характеру, звички та особливості, які відрізняють їх від інших:

• бебі-бумери — з 1943 до 1963 років;
• покоління Х — з 1963 до 1984 років;
• покоління Y (міленіалів) — з 1984 до 2004 років;
• покоління Z (центеніали)—з 2004 року.

Що ще варто знати про міленіалів та покоління Z?

• Міленіали менш нарцистичні, ніж бебі-бумери — дослідження. Риси характеру, пов’язані з нарцисизмом (чутливість до критики, нав’язування своєї думки іншим) проявляються рідше з часом і з віком у міленіалів. Про це йдеться у дослідженням вчених Мічиганського університету.
• Міленіали хворобливіші за інші покоління. Міленіали – покоління, народжене між 1981 і 1996 роками – більше страждають на гіпертонію, мають високий холестерин, гіперактивність і депресію. 
• Міленіали брешуть в резюме удвічі частіше за інших. 11% міленіалів брешуть в резюме. Представники інших поколінь пишуть неправду у 5 % випадків. Загалом люди найчастіше брешуть про досвід роботи — 38% опитаних. Про період роботи вказують неправдиву інформацію 31% респондентів. 
• Міленіали люблять шукати нові бренди офлайн – дослідження. 18% респондентів заявили, що знаходили новий бренд, перебуваючи в магазині чи ТЦ. Для 27% опитаних важлива рекомендація друга чи родичів.
• 75% представників покоління Z звільняються з роботи через психологічні проблеми — дослідження. Половина міленіалів (23–28 років) та 75% працівників покоління Z (18–22 роки) звільнялися з роботи, зокрема, через причини, пов’язані з психічним здоров’ям. А у поколінні бебі-бумерів (55–73 роки) це робили лише 10% працівників.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Петицію публічно підтримали українські громадські та культурні діячі — Оксана Забужко, Вахтанг Кіпіані, Іван Малкович, Андрій Курков, Мар’яна Савка, Тамара Горіха Зерня, Ірма Вітовська та інші. Також заклики підписати петицію поширили найбільші українські видавництва — «Фоліо», «Ранок», «Віват», «А-ба-ба-га-ла-ма-га», мережі книгарень «Є», «КнигоЛенд», громадські організації.

Контекст. У червні торік 306 депутатів ухвалили закон 2309-ІХ, який розробили представники громадянського суспільства, видавничої спільноти та влади. Він забороняє імпорт і розповсюдження літератури з Росії та Білорусі, передбачає видання книжок в Україні мовою оригіналу або в перекладі на українську мову, мови ЄС чи корінних народів України, перекриває можливості ввозити видання антиукраїнського змісту. Водночас президент досі не підписав його. 

16 травня цьогоріч на сайті Офісу Президента з‘явилася петиція із закликом до глави держави підписати закон 2309-ІХ.

Фото: chytomo.com

The Ukrainians Media — 9 років. Підтримуйте розвиток якісної української журналістики. Приєднуйтеся до нашої Спільноти

Під час воєнного стану немає потреби в перебуванні громадян на військовому обліку до 27 років. Зокрема, прибуття призовників до територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки призводить до додаткових фінансових витрат, навантаження на медичних працівників та збільшення черг для проходження військово-лікарських комісій. 

Також тривале перебування на військовому обліку призовників під час війни призводить до того, що чоловіки, які придатні до служби, та не мають статусу військовозобов’язаних, не можуть бути залученими до військової служби під час мобілізації.

Фото: svidomi.in.ua

The Ukrainians Media — 9 років. Підтримуйте розвиток якісної української журналістики. Приєднуйтеся до нашої Спільноти

Також у документі йдеться про виплату додаткової винагороди військовим під час дії воєнного стану від 30 до 100 тисяч грн (все залежить від бойових завдань та часу їхнього виконання). Ще у документі зазначені додаткові виплати у розмірі 6 тисяч грн на місяць для строковиків. Окрім того, доплати 6000 грн/місяць передбачені для військовослужбовців, які отримали травму під час ведення бойових дій та які зараховані у розпорядження відповідного командира під час тимчасової непридатності до військової служби.

Железняк наголошує: під час лікування і два місяці до лікування поранений отримає зарплату та ту винагороду, яку отримував до цього (30-100 тисяч гривень).

Для курсантів виплачується додаткова винагорода у 2 350 гривень на місяць. За словами Железняка, орієнтовно це потягне витрати до 10 млрд грн з бюджету.

Фото:trueua.info

The Ukrainians Media — 9 років. Підтримуйте розвиток якісної української журналістики. Приєднуйтеся до нашої Спільноти 

На відео чоловік за кадром каже, що комбат підірвав машину, бо солдати на ній поїхали до Лиману по бензин для генератора. А військовий, який опублікував це відео, каже, що бійці поїхали до Лиману на «Нову пошту», а пізніше комбат начебто помітив у машині пляшки з алкоголем. Після військовослужбовець написав, що його викликають до комбата, забрали телефон і погрожують криміналом, якщо він публічно не попросить вибачення. 

Після інциденту в Регіональному управлінні Сил територіальної оборони «Захід» повідомили, що почали службове розслідування в цій справі. Про це в коментарі сказали Громадському.

Фото: Twitter-сторінка турист тактичний 

The Ukrainians Media — 9 років. Підтримуйте розвиток якісної української журналістики. Приєднуйтеся до нашої Спільноти

«Наші енергетики відновлюють електропостачання 15 будинків вулиць Iнститутська, Грушевського, Мазепи, Липська та П.Орлика», — пишуть у ДТЕК.

У компанії наголошують, що ще 15 будинків, які залишаються знеструмленими мають під’єднати до альтернативних джерел.

Фото: poglyad.tv

The Ukrainians Media — 9 років. Підтримуйте розвиток якісної української журналістики. Приєднуйтеся до нашої Спільноти

Після релізу гри в ранньому доступі Steam 30% прибутку від продажів гри передасть двом українським благодійним організаціям: «Повернись живим» та «Армії дронів». Щойно розробка окупиться, обсяг пожертв збільшиться до 70% чистого прибутку, а решта 30% піде на розробку нового контенту для гри. 

Головна мета дочасного доступу — збір коштів для українських благодійних організацій. «Для того, щоб Україна отримала цю допомогу якнайшвидше, ми пропонуємо короткий, але захоплюючий досвід, навколо якого ми хочемо побудувати спільноту. Потім ми прагнемо розвивати та вдосконалювати гру з урахуванням відгуків», — розповідають розробники. 

Death From Above — аркадний симулятор дроном, події якого відбуваються під час російського вторгнення в Україну. Герой гри — український військовий, який воює з російськими окупаційними військами, керує дроном, знищує танки. 

Головним саундтреком гри стала пісня «Мій сокіл» гурту «Антитіла». Тарас Тополя прокоментував, що пісня відрізняється від інших композицій гурту важким звучанням і напруженою атмосферою.

Фото: steampowered.com

The Ukrainians Media — 9 років. Підтримуйте розвиток якісної української журналістики. Приєднуйтеся до нашої Спільноти 

Депутатка зазначає, що Міністерству фінансів вдалося знайти кошти для забезпечення додаткової доплати тимчасово непридатним позаштатникам. 6000 грн має виплачуватися додатково до нинішнього забезпечення тимчасово непридатним до служби протягом 6 або 12 місяців, визначених у ВЛК (Військово-лікарська комісія).

Також цей законопроєкт передбачає додаткову щомісячну доплату військовослужбовцям-строковикам (6000 грн) та курсантам військових закладів вищої освіти (2350 грн).

Контекст. У лютому цього року через нестачу коштів у бюджеті країни уряд був змушений скасувати доплати у 30 тисяч грн військовим, які не перебувають на передовій. Це призвело до того, що у несправедливому становищі опинилися поранені військові, яких ВЛК визнала тимчасово непридатними з переглядом через 6 або 12 місяців, а військове командування вивело поза штат. Вони опинилися на забезпечені на рівні 700-900 гривень на місяць, бо тимчасово непридатні поза штатом не мають посади.

Фото: slovoidilo.ua

The Ukrainians Media — 9 років. Підтримуйте розвиток якісної української журналістики. Приєднуйтеся до нашої Спільноти

Будівництво цього паркану має завершитися влітку 2023 року. Загалом у Фінляндії буде побудовано 200 кілометрів таких загороджень.

Фото: yle.fi

The Ukrainians Media — 9 років. Підтримуйте розвиток якісної української журналістики. Приєднуйтеся до нашої Спільноти