• Зосередьтеся на тому, що можете контролювати. Варто концентруватися на створенні безпечних умов життя, турботі про близьких. 
• Споживайте лише перевірену інформацію (наприклад, з NZL — ред.). Не варто переглядати новини цілодобово. Це підвищує тривогу та відчуття страху. 
• Подбайте про можливі запаси продуктів та води. Спробуйте зробити продуктовий запас у місці вашого укриття.
• Намагайтеся дотримуватися режиму дня та сну. Щоразу, коли маєте змогу поспати, — скористайтеся нею. Пам’ятайте рухатися та виконувати хоча б мінімальні фізичні активності. Навіть якщо ви в укритті — робіть розминку. Це допоможе впоратися зі стресом, тривогою та панічними настроями.
• Будьте на зв’язку з близькими, якщо є така можливість. Спілкуйтеся та підтримуйте тих, хто перебуває поруч з вами. Психологічна підтримка у такі моменти допомагає впоратися зі стресом.
• Допомагайте тим, хто цього потребує, якщо є змога. Волонтерство та підтримка інших дозволяють почуватися краще. Можете, наприклад, віддати речі першої потреби переселенцям, підтримувати українських захисників фінансово, розповідати друзями з інших країн про війну в Україні.
• Правильно та глибоко дихайте, рахуйте вдихи та видихи, врівноважуючи їх. 

Фото: pexels.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Ось результати дослідження:

1. робота. Пандемія різко вплинула на роботу молоді. Приблизно 30% представників покоління Z і майже чверть міленіалів, зазначають, що на момент опитування вони або втратили роботу, або їх відправили у тимчасову неоплачувану відпустку. Лише третина міленіалів і 38% покоління Z сказали, що їхня зайнятість та рівень доходів не змінилися;
2. стрес. 52% представників покоління Z і 50% міленіалів у 13 країнах кажуть, що постійно або більшу частину часу перебувають у стресовому стані. Основне джерело стресу — невпевненість щодо добробуту родини, стабільності фінансового становища у майбутньому, а також можливостей знайти роботу. Водночас на другому етапі дослідження рівень стресу, зазначений представниками обох поколінь, виявився нижчим на вісім пунктів. Можливо, це свідчить про те, що уповільнення ритму життя в умовах режиму суворої ізоляції знизило рівень стресу;
3. гнучкий графік. 69% міленіалів і 64% представників покоління Z погоджуються з тим, що можливість працювати вдома дає їм змогу подолати стрес у майбутньому;
4. заощадження. Більше половини міленіалів і майже половина представників покоління Z мають заощадження у розмірі приблизно тримісячного доходу, які мають допомогти їм пережити фінансові наслідки пандемії;
5. вплив коронакризи. Майже три чверті опитаних вважають, що пандемія зробила їх більш співчутливими до потреб інших людей. Опитані намагатимуться позитивно впливати на свої громади. Майже 60% заявили, що планують купувати більше продукції та послуг у великих підприємств, які подбали про своїх працівників і загалом позитивно вплинули на суспільство під час пандемії. Приблизно три чверті купуватимуть більше товарів і послуг у невеликих місцевих підприємств;
6. зміна клімату. Це питання залишається гострою проблемою для міленіалів і покоління Z як до, так і під час коронакризи. В експрес-опитуванні, яке провели під час пандемії, відсоток міленіалів, переконаних у тому, що ми вже досягли точки неповернення, зменшився на вісім пунктів. Можна припустити, що завдяки зниженню активності під час пандемії послабився вплив на довкілля й відродилася надія на те, що ще є час для рішучих дій;
7. майбутнє. Більшість міленіалів не збираються залишати свого роботодавця протягом п’яти чи більше років. Раніше вони обмежувалися лише двома роками. Можна припустити, що, або роботодавці нарешті починають краще задовольняти потреби працівників, або міленіали відчули потребу в стабільності ще до пандемії. Покоління Z демонструє більшу схильність змінювати місце роботи, але лише половина з них зізнаються, що хотіли б змінити роботу протягом двох років.

Хто і як проводив опитування. Опитування уже вдев’яте провела компанія «Делойт» — одна з провідних організацій світу у галузі професійних послуг. Фірми, які входять до складу всесвітньої мережі, надають аудиторські та консалтингові послуги високих світових стандартів.Цьогорічне дослідження складається з двох етапів: «основне» опитування серед 18 426 міленіалів та представників покоління Z у 43 країнах. Його провели у період з листопада 2019 року до початку січня 2020 року, й експрес-опитування серед 9 102 респондентів у 13 країнах у період з квітня по травень 2020 року (у розпал світової пандемії). Багато запитань, які з’ясували під час опитування на першому етапі, поставили повторно на другому етапі. Це дало змогу оцінити вплив пандемії на думки й погляди респондентів.

Міленіали та покоління Z — звідки вони узагалі взялися?

Ці терміни є складовими теорії поколінь. Згідно з нею, кожні 20-25 років народжується нове покоління людей, які мають риси характеру, звички та особливості, які відрізняють їх від інших:

• бебі-бумери — з 1943 до 1963 років;
• покоління Х — з 1963 до 1984 років;
• покоління Y (міленіалів) — з 1984 до 2004 років;
• покоління Z (центеніали)—з 2004 року.

Що ще варто знати про міленіалів та покоління Z?

• Міленіали менш нарцистичні, ніж бебі-бумери — дослідження. Риси характеру, пов’язані з нарцисизмом (чутливість до критики, нав’язування своєї думки іншим) проявляються рідше з часом і з віком у міленіалів. Про це йдеться у дослідженням вчених Мічиганського університету.
• Міленіали хворобливіші за інші покоління. Міленіали – покоління, народжене між 1981 і 1996 роками – більше страждають на гіпертонію, мають високий холестерин, гіперактивність і депресію. 
• Міленіали брешуть в резюме удвічі частіше за інших. 11% міленіалів брешуть в резюме. Представники інших поколінь пишуть неправду у 5 % випадків. Загалом люди найчастіше брешуть про досвід роботи — 38% опитаних. Про період роботи вказують неправдиву інформацію 31% респондентів. 
• Міленіали люблять шукати нові бренди офлайн – дослідження. 18% респондентів заявили, що знаходили новий бренд, перебуваючи в магазині чи ТЦ. Для 27% опитаних важлива рекомендація друга чи родичів.
• 75% представників покоління Z звільняються з роботи через психологічні проблеми — дослідження. Половина міленіалів (23–28 років) та 75% працівників покоління Z (18–22 роки) звільнялися з роботи, зокрема, через причини, пов’язані з психічним здоров’ям. А у поколінні бебі-бумерів (55–73 роки) це робили лише 10% працівників.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Детальніше. За колір шкіри та волосся в організмі відповідає природний барвник — меланін. Гострий стрес, який завдали мишам, виснажив стовбурові клітини, що виробляли меланін у волосяних цибулинах. Це призвело до втрати барвнику, тому через кілька днів темне хутро гризунів стали місцями біле. 

В наступному експерименті, дослідники виявили, що можуть блокувати наслідки стресу, даючи мишам засіб, який лікує високий кров’яний тиск.

Вчені порівняли гени звичайних мишей та мишей у стресі й виявили білок CDK, який бере участь у заподіянні шкоди стовбуровим клітинам. Науковці ліквідували його й продовжили лікування — це запобігло зміни кольору хутра.

Цитата. «Наше відкриття, зроблене на мишах, є лише початком тривалої дороги до пошуку препаратів, які б запобігали посивіння волосся у людей» — кажуть вчені з Американського університету.

⟶ 7 простих способів, які допоможуть зняти стрес і тривогу:

• Фізичні навантаження. Регулярні фізичні вправи можуть допомогти знизити стрес і тривогу, звільнити ендорфіни(сполуки, що позитивно впливають на емоційний стан) та покращити сон і самопочуття.
• Запаліть свічку. Ароматерапія може допомогти знизити тривожність і стрес. Запаліть свічку або використовуйте ефірні олії, щоб отримати користь від заспокійливих ароматів.
• Пийте менше кави. Висока кількість кофеїну може посилити стрес і тривогу.
• Проводьте більше часу з друзями та сім’єю. Наявність міцних соціальних зв’язків може допомогти вам пережити стрес та зменшити ризик тривоги
• Смійтесь. Знаходьте дотепні моменти у повсякденному житті, проведіть час із веселими друзями або подивіться комедійне шоу, яке допоможе зняти стрес.
• Навчіться казати «ні». Постарайтеся не брати на себе більше, ніж можете впоратися. Казати «ні» — це один зі способів контролю над стресовими ситуаціями.
• Не прокрастинуйте. Визначте пріоритетні завдання, які потрібно зробити, і виділіть час для цього. Якщо завершите всі справи вчасно, уникнете стресу, пов’язаного із зволіканням.

⟶ Чому людей лякають клоуни. Штучні емоції, які не виражають правдивих почуттів, пустотлива та непередбачувана манера поведінки, недотепні жарти ставлять нас у незручне становище та змушують не довіряти клоунам. Це, зрештою, викликає тривогу та страх, пояснюють психологи Рамі Надер та Франк МакЕндрю виданню Health.

Психологиня Надер також переконана, що неприязнь до клоунів підігріває культура.

“Ви бачите фільм з моторошним злим клоуном, і це може змінити ваше сприйняття клоунів у майбутньому”, — говорить вона.

Експертка також уточнює, що підсвідомо страх клоунів можуть провокувати історії пограбувань та нападів, коли злочинці маскувалися під них.

Фото: imperio-shop.de

Детальніше. Науковці з Університету Берклі провели дослідження, щоб з’ясувати, як рівень тривоги залежить від кількості сну. У досліді взяли участь 18 людей. Вони переглядали емоційні відео після того, як проспали всю ніч, а потім після безсонної ночі. Вчені визначили рівень тривоги учасників за допомогою спеціального опитування та за допомогою сканування мозку з використанням функціонального МРТ.

Сканування мозку після безсонної ночі показало, що частина мозку, яка допомагає контролювати рівень тривоги, була вимкнена, а глибші емоційні центри мозку були надмірно активними. Після цього в учасників вимірювали активність мозку протягом цілої ночі сну. За ніч рівень тривоги у них сильно впав, особливо у тих, хто довше перебував у фазі глибокого сну.

Головний автор дослідження професор Метью Вокер розповідає: «Ми знайшли ще одну функцію глибокого сну – зменшення тривоги протягом ночі завдяки реорганізації зв’язків у мозку. Глибокий сон є природним способом зменшити тривожність, якщо ми отримуємо його щоночі».

Висновок учених: глибокий сон відновлює механізм у мозку, який регулює наші емоції, знижує емоційну та фізіологічну реактивність та запобігає загостернню тривоги. 

⟶ Як швидко заснути: поради науковців. «Українська правда. Життя» зібрала поради експертів проте, як краще засинати. Ділимося з вами:

1. почніть із заміни лампочки у кімнаті — вкрутіть «тепле» світло. Воно заспокоює та сприяє вивільненню мелатоніну. «Холодне» ж світло (зокрема, від екранів мобільного чи комп’ютера) спеціалісти радять вимикати за кілька годин до сну, або хоча б хвилин за 40;
2. придбайте темні важкі штори, особливо якщо живете в місті;
3. за потреби змініть матрац, подушку та ковдру, якщо відчуваєте, що вони незручні;
4. не робіть вдень нічого, що може перешкодити нічному сну: уникайте полудневого дрімання, алкоголю, кави після обіду, надмірно ситої вечері;
5. налаштуватися на сон допоможуть щоденні ритуали: розстеляння ліжка, гігієнічні процедури (зокрема, гаряча ванна), читання книжки, прослуховування розслабляючої музики, дихальні вправи, медитація.

⟶ Як подолати тривожність: поради від Уляни Супрун. Ексвиконувачка обов’язків міністерки охорони здоровя поділилася порадами про те, як подолати тривожність:

• відмовтесь від кофеїну та лікарських засобів та речовин, які можуть спричинити розвиток симптомів тривожності;
• вивчайте техніки глибокого дихання, медитації та покращення усвідомленості, а також практики, які дозволяють знизити тонус м’язів та посилити відчуття спокою;
• намагайтесь лягати спати і прокидатись в однаковий час. Щоб покращити якість сну, не користуйтеся електронними пристроями, уникайте переїдання, вживання кофеїну та алкоголю перед сном.
• якщо відчуття тривожності триває більше 6 місяців — обов’язково проконсультуйтеся з лікарем. Можливо, вам знадобиться спеціальне лікування та направлення до фахівця в області психічного здоров’я.

Фото: pexels.com

Детальніше. Такий винахід назвали «кабіною спокою». Вона допоможе впоратися зі стресом, зосередитися або навпаки — відволіктись.

У ній нікого і нічого не чути: зовні будка оснащена матовими дверцятами з акрилового скла. Всередині вона оснащена вентиляцією та м’яким світлодіодним освітленням.

За потреби у кабінці можна поговорити по телефону, там є вбудований порт Ethernet. Інтер’єр прикрашений принтом ранкового лісу, вкритого туманом.

За даними досліджень, 75% представників покоління Z звільняються з роботи через психологічні проблеми.

→ Майндфулнес: бути тут і зараз. Майндфулнес — це «світська» медитація, за допомогою якої можна побороти хронічний біль або успішно почати стартап. Практики усвідомлення (майндфулнес) допомагають зрозуміти і навчають дистанціюватись від потоку буденних думок, а також вчать робити паузи і не реагувати реактивно та автоматично на зміст цих думок. Завдяки майндфулнес-практикам, натренувавши свій мозок, можна навчитись вчсно помічати та усвідомлювати свої думки, і тоді з’являється  вибір: яку реакцію обрати?

У YouTube можна знайти відео із практикою майндфулнесу, наприклад це відео, дослідити YouYube канал, або спробувати аудіомедитації. 

→ Регулярні заняття йогою та медитацією змінюють структуру мозку на фізичному рівні. Вони додають стресостійкості, допомагають боротись із тривожністю та депресією.  Вчені виявили, що у «йогів» частини мозку, які відповідають за формування емоцій (права мигдалина та лівий гіпокамп) були менші в об’ємі у порівнянні із тими, хто не займався йогою та медитацією. Ці ділянки мозку зменшились із часом внаслідок практик. Це також важливо, бо від розміру мигдалини ще й залежить агресивність поведінки людини. Щобільшою є мигдалина, то агресивнішою людина. В дослідженні загалом взяли участь 15 000 людей, серед яких більше 3 700 займаються йогою або медитацією. Крім цього, практика медитування здатна позитивно впливати на гіпокамп і, відповідно, на пам’ять. Результати дослідження показали, що у людей, які медитували хоча б 30 хвилин на день протягом восьми тижнів, збільшився обсяг сірої речовини в гіпокампі, що покращило його функціонування.

Фото: Bruce Mars / Pexels