Як протестувальників зачинили в костелі

Коли півтори тисячі людей вийшли на протест біля Червоного костелу, співробітники Міністерства внутрішніх справ закликали їх закінчити демонстрацію і розійтися. Захід відбувався мирно, учасники просто висловлювали свої думки й залишалися на місці. 

Однак незадовго на площу Незалежності прибув ОМОН. Міліціянти взяли костел в облогу, а частина людей ховалася від правоохоронців усередині нього. ОМОНівці заблокували двері. Пізніше в білоруських телеграм-каналах писали, що всі люди змогли вийти з костелу, а затриманих немає.

У той же час на площі Незалежності затримували людей. ЗМІ пишуть, що чоловіків одразу садили в автозаки, а жінок відпускали.

Як ще влада протистоїть мітингувалькам?

Влада намагається зменшити комунікацію між протестувальниками. Мобільний оператор Білорусі повідомляв, що в Мінську ввечері 26 серпня повністю або частково відключать мобільний інтернет через розпорядження влади.

Що говорила членкиня Координаційної ради Світлана Алексієвич?

Нобелівську лавреатку викликали на допит до Слідчого комітету Білорусі як свідка в кримінальній справі про спробу захоплення влади, порушеній після створення в країні Координаційної ради. 26 серпня допит відбувся. Алексієвич розповіла, що розраховує на мирне врегулювання ситуації в Білорусі. А ще сказала, що білорусам потрібна допомога світу «і, можливо, Росії».

Цитата. «На мою думку, буде тривалий період політичних перестановок. Можливо, світ нам допоможе, щоб Лукашенко почав із нами розмовляти. Зараз він розмовляє лише з Путіним, тому, можливо, Путін нам допоможе», — сказала Алексієвич.

Що в Координаційній раді казали перед цим?

Координаційна рада, яку створила опозиція, за словами членів президії, не збирається змінювати Конституцію та зовнішній курс Білорусі. Її мета ― передати владу від Лукашенка до Тихановської шляхом переговорів. Члени президії кажуть, до діалогу з владою закликає Росія. У кризовий для країни час білоруси готові дослухатися до порад Росії, яка є агресором для багатьох країн, зокрема ― для України. При цьому Координаційна рада все ж наголошує, що вирішити кризові питання білоруси мають самостійно ― «без участі іноземних представників».

Що відбувалося від початку протестів: головні події

• Протести у Білорусі почалися 9 серпня після «перемоги» Лукашенка на виборах президента. Офіційно кажуть, що за нього проголосували 80% виборців. У знак протесту проти фальсифікації результатів люди вийшли на вулиці у різних містах країни. Відбувалися затримання, побиття й сутички з військовими. Чимало протестувальників постраждали, сотні затримані.
• Друга ніч протестів у Білорусі: від’їзд Тихановської, коктейлі Молотова та перша смерть. Білоруси продовжили вуличні протести у другу ніч після оприлюднення попередніх результатів виборів. У хід пішли коктейлі Молотова, одна людина загинула. У цей час опозиційна кандидатка Світлана Тихановська, яка за попередніми результатами виборів посіла друге місце, покинула Білорусь і прибула у Литву.
• Потім відбулося звільнення мітингарів, зізнання у фальсифікаціях. У кількох білоруських містах звільнили понад 200 людей, яких затримали на акціях протесту після президентських виборів 9 серпня. Журналісти припускають, що звільняють людей, яких затримали вночі з 9 на 10 серпня та засудили до трьох діб ув’язнення.
• Спікерка Ради республіки Наталія Качанова звернулася до білорусів і запевнила, що президент Лукашенко почув думку трудових колективів білоруських підприємств і доручив розібратись «по всіх фактах затримань». А у ніч із 13 на 14 серпня ОМОН уже не бив та не затримував протестувальників на вулиці, навпаки, затриманих почали випускати із СІЗО. Після цього багато з них опинилися у лікарнях з побоями.
• У восьмий день протестів, 16 серпня, у Білорусі відбувалися два мітинги. Перший ― Марш свободи проти влади, який незалежні спостерігачі вважають наймасовішим в історії країни. Другий ― штучний провладний мітинг, на який примусово привезли бюджетників. Він відбувся на підтримку президента Олександра Лукашенка, який сфальсифікував вибори.
• Одинадцятий день протестів. Замість білоруських журналістів, які страйкують, на державному ТБ працюють співробітники Russia Today. Помер ще один протестувальник, це вже четверта смерть від початку мітингів. Запрацювала Координаційна рада з передачі влади. Детальніше про те, що відбувається, читайте в матеріалі.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: vot-tak.tv

Детальніше. Член Координаційної ради Павло Латушко зазначив, що опозиція вже намагалася сконтактуватися з Адміністрацією Лукашенка, щоб мирно обговорити передачу влади. Однак відповіді наразі не отримали.

Цитата. «Ми, звичайно, помітили реакцію Євросоюзу, яка сьогодні була озвучена через керівників країн Європейського Союзу і голови МЗС Росії. Головне ― невизнання виборів, введення санкцій. Реакцію Росії, яку озвучив міністр закордонних справ, який сказав, що вибори пройшли неідеально, ми теж помітили. Якраз російська сторона закликала нас до діалогу», ― зазначив Латушко.

Що ще відомо про Координаційну раду?

Генеральна прокуратура Білорусі порушила кримінальну справу щодо Координаційної ради, яку створила опозиція. Її порушили за статтею «Заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці Республіки Білорусь».

У Генпрокуратурі діяльність ради трактують як захоплення державної влади. У разі підтвердження вини Координаційної ради її членів можуть ув’язнити на термін до п’яти років.

Однак члени президії ради спростовують звинувачення Генпрокуратури й кажуть, що продовжуватимуть роботу. Вони стверджують, що не роблять нічого протиправного, а лише висловлюють громадянську позицію суспільства.

Що відбувалося досі?

Протести у Білорусі почалися 9 серпня після «перемоги» Лукашенка на виборах президента. Офіційно кажуть, що за нього проголосували 80% виборців. У знак протесту проти фальсифікації результатів люди вийшли на вулиці у різних містах країни. Відбувалися затримання, побиття й сутички з військовими. Чимало протестувальників постраждали, сотні затримані.

Друга ніч протестів у Білорусі: від’їзд Тихановської, коктейлі Молотова та перша смерть. Білоруси продовжили вуличні протести у другу ніч після оприлюднення попередніх результатів виборів. У хід пішли коктейлі Молотова, одна людина загинула. У цей час опозиційна кандидатка Світлана Тихановська, яка за попередніми результатами виборів посіла друге місце, покинула Білорусь і прибула у Литву.

Потім відбулося звільнення мітингарів, зізнання у фальсифікаціях. У кількох білоруських містах звільнили понад 200 людей, яких затримали на акціях протесту після президентських виборів 9 серпня. Журналісти припускають, що звільняють людей, яких затримали вночі з 9 на 10 серпня та засудили до трьох діб ув’язнення.

Спікерка Ради республіки Наталія Качанова звернулася до білорусів і запевнила, що президент Лукашенко почув думку трудових колективів білоруських підприємств і доручив розібратись «по всіх фактах затримань». А у ніч із 13 на 14 серпня ОМОН уже не бив та не затримував протестувальників на вулиці, навпаки, затриманих почали випускати із СІЗО. Після цього багато з них опинилися у лікарнях з побоями.

У восьмий день протестів, 16 серпня, у Білорусі відбувалися два мітинги. Перший ― Марш свободи проти влади, який незалежні спостерігачі вважають наймасовішим в історії країни. Другий ― штучний провладний мітинг, на який примусово привезли бюджетників. Він відбувся на підтримку президента Олександра Лукашенка, який сфальсифікував вибори.

Одинадцятий день протестів. Замість білоруських журналістів, які страйкують, на державному ТБ працюють співробітники Russia Today. Помер ще один протестувальник, це вже четверта смерть від початку мітингів. Запрацювала Координаційна рада з передачі влади. Детальніше про те, що відбувається, читайте в матеріалі.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: mil.in.ua

Що робиться з державними ЗМІ?

Білоруські журналісти державної Белтелерадіокомпанії, які підтримують мітинги, не можуть потрапити до будівлі компанії. Замість них там зараз працюють колишні й нинішні співробітники фінансованого державою російського пропагандистського телеканалу RT й інші російські журналісти.

Біля Белтелерадіокомпанії чергують чотири пости міліції. Пропускають лише тих, хто має посвідчення працівника телерадіокомпанії. Однак тих, хто підтримує протести, до будівлі не впускають. Охоронці мають списки з іменами й прізвищами цих людей і забирають їхні посвідчення. Про це повідомляє Радіо Свобода.

Хто постраждав у час протестів?

У Білорусі вже четвертий загиблий протестувальник. Помер 43-річний чоловік Геннадій Шутов, який отримав вогнепальне поранення в голову 11 серпня біля будівлі Московської адміністрації Бреста.

Раніше У МВС Білорусі підтверджували, що під час протестів у Бресті застосовували вогнепальну зброю, і що внаслідок цього були поранені.

Нагадаємо, що від початку мітингів загинули вже чотири людини. Першим був Олександр Тарайковський. Другим ― 25-річний Олександр Вихор, який помер у Гомелі. За словами правозахисників, чоловікові не надали медичну допомогу й правоохоронці не розслідують його смерть. Третім загиблим став хлопець, на якого 16 серпня у Мінську наїхала машина. Рідні загиблого не вірять у таку версію загибелі юнака.

Чи мають результати протести?

В одному з білоруських міст ― Гродні ― влада погодилася з вимогами протестувальників. Тепер можна проводити акції на центральних площах міста, а влада має допомогти мітингарям з технікою. Міліція міста попросила вибачення за розгони людей і пообіцяла відпустити всіх затриманих. А представники опозиції зможуть виступити на державному каналі «Гродно Плюс».

Що таке Координаційна рада та чим вона займатиметься?

Координаційна рада ― орган, який займатиметься передачею влади від Олександра Лукашенка до Світлани Тихановської. Його сформували в штабі Тихановської. Склад Координаційної ради можна переглянути тут. 

Перше засідання ради вже відбулося в Мінську. 19 серпня планують обрати президію ради, до якої входитимуть сім людей. Загалом до Координаційної ради ввійдуть 70 людей, які повинні бути громадянами Білорусі та фізично перебувати в країні. Наразі чітких правил роботи ради немає.

Як поводиться Лукашенко?

Президент Білорусі Олександр Лукашенко, який сфальсифікував результати виборів, доручив МЗС донести офіційну позицію білоруської влади про ситуацію в країні лідерам Євросоюзу й України.

Цитата. «Їм просто треба розповідати, що відбувається в Білорусі. Щоб цю інформацію отримали і Меркель, і Макрон, і Дуда, і Науседа, і інші, і Зеленський. Щоб вони знали, що відбувається в Білорусі, офіційну точку зору. І попередити їх про відповідальність за розпалювання заворушень. Фінансування заворушень ― це і є розпалювання. І ми бачимо сьогодні, що це фінансування триває», ― сказав Олександр Лукашенко.

Як на події в Білорусі реагує Європа?

Країни-члени Європейського Союзу не визнають результатів виборів президента Білорусі, які відбулися 9 серпня. Про це повідомив президент Європейської ради Шарль Мішель.

Цитата. «Ми хочемо надіслати чіткий меседж: ЄС солідарний з білоруським народом, і ми не сприймаємо безкарність. Вибори 9 серпня не були ні вільними, ні чесним і не відповідали міжнародним стандартам. Ми не визнаємо результатів, представлених білоруською владою. Народ Білорусі заслуговує на краще», ― зазначив президент Європейської ради.

Також ЄС планує запровадити санкції проти осіб, які брали участь у насильницьких діях і фальсифікації президентських виборів 9 серпня.

Що відбувалося в Білорусі раніше?

Протести у Білорусі почалися 9 серпня після «перемоги» Лукашенка на виборах президента. Офіційно кажуть, що за нього проголосували 80% виборців. У знак протесту проти фальсифікації результатів люди вийшли на вулиці у різних містах країни. Відбувалися затримання, побиття й сутички з військовими. Чимало протестувальників постраждали, сотні затримані.

Друга ніч протестів у Білорусі: від’їзд Тихановської, коктейлі Молотова та перша смерть. Білоруси продовжили вуличні протести у другу ніч після оприлюднення попередніх результатів виборів. У хід пішли коктейлі Молотова, одна людина загинула. У цей час опозиційна кандидатка Світлана Тихановська, яка за попередніми результатами виборів посіла друге місце, покинула Білорусь і прибула у Литву.

Потім відбулося звільнення мітингарів, зізнання у фальсифікаціях. У кількох білоруських містах звільнили понад 200 людей, яких затримали на акціях протесту після президентських виборів 9 серпня. Журналісти припускають, що звільняють людей, яких затримали вночі з 9 на 10 серпня та засудили до трьох діб ув’язнення.

Спікерка Ради республіки Наталія Качанова звернулася до білорусів і запевнила, що президент Лукашенко почув думку трудових колективів білоруських підприємств і доручив розібратись «по всіх фактах затримань». А у ніч із 13 на 14 серпня ОМОН уже не бив та не затримував протестувальників на вулиці, навпаки, затриманих почали випускати із СІЗО. Після цього багато з них опинилися у лікарнях з побоями.

У восьмий день протестів, 16 серпня, у Білорусі відбувалися два мітинги. Перший ― Марш свободи проти влади, який незалежні спостерігачі вважають наймасовішим в історії країни. Другий ― штучний провладний мітинг, на який примусово привезли бюджетників. Він відбувся на підтримку президента Олександра Лукашенка, який сфальсифікував вибори.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: glavred.info

Пояснюємо, що відбувалося: провладний мітинг

Мітинг на підтримку Лукашенка відбувся біля Будинку уряду на центральній площі Незалежності. Тривав він близько півтори години. Пів години говорив Лукашенко. Він відмовився від проведення повторних виборів: «Підемо на вибори ― загинемо». Не забув президент-фальсифікатор згадати й про Україну, яка буцімто наказує провести повторні вибори. Також говорив про те, що ніколи не зрадить білоруський народ, а голоси протестувальників проти чинної влади, «хоча їх і меншість», він почув.

Провладний мітинг закінчився швидко. Люди почали розходитися через десять хвилин після виступу «Бацьки».

Марш свободи

Після закінчення мітингу за Лукашенка почався опозиційний Марш свободи. За підрахунками ЗМІ й незалежних спостерігачів, у ньому взяли участь близько 200 тисяч людей і це був наймасштабніший протест в історії Білорусі. Мітингувальники несли біло-червоно-білі національні прапори. Протести проти Лукашенка відбувалися не лише в Мінську, а й у Бресті, Гродні, Мозирі, Могильові та інших містах.

На заході виступила представниця обʼєднаного штабу, соратниця Світлани Тихановської Марія Колеснікова. Вона закликала «боротися зі страхом» і зазначила, що опозиція домагатиметься відставки Олександра Лукашенка й нових виборів.

Марш відбувся мирно, ніхто не постраждав.

Що відбувається станом на зараз?

У Білорусі працівники державних каналів та робітники заводів не вийшли на роботу. Вони страйкують за відставку голови Центральної виборчої комісії Лідії Єрмошиної, визнання результатів виборів недійсними й скасування цензури в ЗМІ.

Олександр Лукашенко вперше вийшов до протестувальників. Він сказав: «Ми провели вибори. Поки ви мене не вб’єте, інших виборів не буде». У той час люди кричали йому «Йди» і «Забирайся».

Яку роль може відіграти Росія в подальшому?

Олександр Лукашенко говорив по телефону з президентом Росії Володимиром Путіним. За словами президента Білорусі домовилися про те, що за першої ж потреби з Росії «нададуть всебічну допомогу для забезпечення безпеки Білорусі». Тобто сценарій з появою російських військових в українському Криму й на Донбасі має всі шанси повторитися в Білорусі.

Що взагалі треба знати про протести в Білорусі?

Протести у Білорусі почалися 9 серпня після «перемоги» Лукашенка на виборах президента. Офіційно кажуть, що за нього проголосували 80% виборців. У знак протесту проти фальсифікації результатів люди вийшли на вулиці у різних містах країни. Відбувалися затримання, побиття й сутички з військовими. Чимало протестувальників постраждали, сотні затримані. 

Друга ніч протестів у Білорусі: від’їзд Тихановської, коктейлі Молотова та перша смерть. Білоруси продовжили вуличні протести у другу ніч після оприлюднення попередніх результатів виборів. У хід пішли коктейлі Молотова, одна людина загинула. У цей час опозиційна кандидатка Світлана Тихановська, яка за попередніми результатами виборів посіла друге місце, покинула Білорусь і прибула у Литву.

Потім відбулося звільнення мітингарів, зізнання у фальсифікаціях. У кількох білоруських містах звільнили понад 200 людей, яких затримали на акціях протесту після президентських виборів 9 серпня. Журналісти припускають, що звільняють людей, яких затримали вночі з 9 на 10 серпня та засудили до трьох діб ув’язнення.

Спікерка Ради республіки Наталія Качанова звернулася до білорусів і запевнила, що президент Лукашенко почув думку трудових колективів білоруських підприємств і доручив розібратись «по всіх фактах затримань». А у ніч із 13 на 14 серпня ОМОН уже не бив та не затримував протестувальників на вулиці, навпаки, затриманих почали випускати із СІЗО. Після цього багато з них опинилися у лікарнях з побоями. 

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: unian

Що кажуть представники влади?

Спікерка Ради республіки Наталія Качанова також сказала, що у країні відбулися вибори і «народ зробив свій вибір», тобто, знову обрав Лукашенка. А протести не згодних, на її думку, «безпрецедентна спроба зруйнувати те, чим ми завжди пишались — мирне життя».

Цитата. «Очевидно, що нам не потрібна бійка, не потрібна війна. Мінськ завжди був тихим та спокійним. Зупинімо самознищення», — закликала спікерка.

Відповідальність за жорстокі розгони протестувальників частково взяв на себе міністр внутрішніх справ Юрій Караєв: «Я беру відповідальність і перепрошую за травми випадкових людей на протестах, які попали під роздачу». Водночас він заявив, що проти Білорусі ведуть «інформаційну війну». 

МОЗ Білорусі та медпрацівники закликали зупинити насильство на вулицях міста і не провокувати одне одного.

Ті, що вижили: що розповідають люди, яких випустили із СІЗО

Протестувальники, які кілька днів перебували у СІЗО, розповідають про деталі свого перебування там. Багатьох били, майже усіх тримали у камерах, де було занадто мало місця, дехто не міг сісти, щоб поспати. Особисті речі протестувальників (документи, гроші, телефони) залишилися у СІЗО, їх не дозволили забрати з собою. Багатьох роздягали до гола, змушували співати гімн Білорусі, а в той час їх били, деяким жінкам погрожували, що їй «пустять по колу».

Люди, які були в Центрі ізоляції порушників, показували сліди від побоїв: у них були сині ноги, спини, сідниці. Після звільнення частину людей відразу забрали в лікарні.

Зазначимо, що українських громадян Костянтина Рєуцького, Євгена Васильєва та Оксану Альошину звільнили з СІЗО у Білорусі. Рєуцький та Васильєв уже перебувають на території посольства України.

Тим часом у Білорусі люди продовжують збиратися у мирні ланцюги, страйкують робітники на державних підприємствах (автобусний завод, філармонія).

Лукашенко і КНУ Шевченка: коли чекати на розв’язку історії  

Найімовірніше, у вересні. Нагадаємо, що Олександр Лукашенко, який є президентом Білорусі ось уже 26 років, якого називають останнім диктатором Європи, також є Почесним доктором Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Диплом, який свідчить про це, Лукашенку вручив 5 листопада 2009 року нинішній ректор вишу Леонід Губерський.

Ініціативна група випускників та студентів Київського національного університету імені Тараса Шевченка просить ректора і членів вченої ради університету позбавити його цього звання. Вчена рада може це зробити у вересні, адже вона збирається під час навчального року.

Що ще варто знати про протести у Білорусі:

• Протести у Білорусі: звільнення мітингарів, зізнання у фальсифікаціях. У кількох білоруських містах звільнили понад 200 людей, яких затримали на акціях протесту після президентських виборів 9 серпня. Журналісти припускають, що звільняють людей, яких затримали вночі з 9 на 10 серпня та засудили до трьох діб ув’язнення.
• Друга ніч протестів у Білорусі: від’їзд Тихановської, коктейлі Молотова та перша смерть. Білоруси продовжують вуличні протести у другу ніч після оприлюднення попередніх результатів виборів. У хід пішли коктейлі Молотова, одна людина загинула. У цей час опозиційна кандидатка Світлана Тихановська, яка за попередніми результатами виборів посіла друге місце, покинула Білорусь і прибула у Литву.
• Протести у Білорусі після «перемоги» Лукашенка на виборах: сутички з силовиками, військова техніка. У Білорусі напередодні відбулися вибори президента. За попередніми результатами, перемагає чинний президент Олександр Лукашенко. Офіційно кажуть, що за нього проголосували 80,23% виборців. У знак протесту проти фальсифікації результатів люди вийшли на вулиці у різних містах країни.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: 24tv.ua

Детальніше. Міністри закордонних справ країн Євросоюзу у п’ятницю обговорять, як реагувати на підсумки президентських виборів і жорстке придушення протестів у Білорусі. Екстрену відеонараду міністрів закордонних справ на тему Білорусі скликають з ініціативи Польщі, яку підтримали країни Балтії і Фінляндія.

Як США реагують на ситуацію у Білорусі? 

Держсекретар США Майк Помпео сказав, що США ще остаточно не визначилися, як реагуватимуть на останні події у Білорусі, але готові разом з європейськими партнерами розглянути різні варіанти. Він також припустив, що Вашингтон може припинити постачання нафти Білорусі чи запровадити інші санкції через події там. 

Якими є наміри ЄС? 

Про можливе повернення санкцій заявив голова зовнішньополітичного відомства Євросоюзу Жозеп Боррель: «Ми стежимо за діями білоруської влади за нинішньої ситуації і проводимо глибоку переоцінку відносин ЄС з Білоруссю. Ця переоцінка може включати в тому числі заходи проти відповідальних за насильство, безпідставні арешти і фальсифікацію результатів виборів». 

Польща 

Міністр закордонних справ Польщі Яцек Чапутовіч: «Ми маємо спонукати Лукашенка йти шляхом миру, розвивати відносини з Заходом і Європейським Союзом. Звичайно, якщо ситуація погіршиться, уникнути санкцій буде дуже складно».

Німеччина 

Міністр закордонних справ Німеччини Хайко Маас погодився, що Євросоюз повинен переглянути рішення чотирирічної давності про скасування білоруських санкцій у зв’язку з останніми подіями. 

Цитата. «Нагадаю, що ЄС скасував санкції щодо Білорусі, бо вона зробила кроки в правильному напрямку, наприклад, зі звільнення політв’язнів. Однак ми дуже серйозно повинні обговорити в ЄС, чи можемо ми через нещодавні події, події останніх днів, залишити попереднє рішення в силі чи це рішення має бути якимось чином невдовзі переглянуто», — сказав Маас.

Велика Британія 

Колишній посол Британії в Мінську, а нині експерт Королівського інституту міжнародних відносин Чатем-хауз Найджел Гулд-Дейвіс заявив, що ЄС має ввести персональні санкції проти тих, хто причетний до гонінь мітингарів. Він вважає, що не варто запроваджувати невибіркові економічні санкції, які зашкодили б усім громадянам Білорусі. 

Естонія 

Колишній високопоставлений дипломат, нині експерт естонського Центру оборонних досліджень Калев Стойческу вважає, що санкції ЄС не стільки вдарять по Лукашенку і його режиму, скільки по країні і звичайним громадянам. Він прогнозує, що ЄС щонайменше поверне ті персональні санкції, які діяли до 2016 року щодо майже 200 вищих чиновників Білорусії, включно з Лукашенком. Із запровадженням якихось інших санкцій Євросоюзу, треба бути обережними, адже це може зіграти Росії на руку. 

Цитата. «Я боюся, що ці санкції не стільки вдарять по Лукашенку і його режиму, правлячій верхівці, скільки по країні і звичайним громадянам, і це буде лити воду на російський млин. Скажуть: дивіться, Захід вам допомогти не може, тільки відштовхує і навіть карає, тому Росія — єдина, хто може вам допомогти».

Литва 

Президент Литви Гітанас Науседа заявив, що Євросоюзу слід обговорити санкції для Білорусі у відповідь на репресії влади проти опозиції.

Цитата. «Динаміка така, що нам слід з усією серйозністю говорити про санкції для Білорусі, тому що те, що відбувається зараз, навіть здалеку не нагадує ті репресії, які режим проводив всі останні роки». 

Як відреагував на ситуацію у Білорусі Ілон Маск? 

Засновник технологічних компаній Tesla і SpaceX Ілон Маск відповів на допис у Twitter із підписом: «Білорусь горить. Убивства, побиття та катування — так автократи «перемагають» свої вибори. Поширюйте це». Автор публікації — Ервін Вейков тегнув Ілона Маска та Білла Гейтса й додав: «Хто-небудь, чий голос точно почують, — використайте це зараз».

Американський винахідник відреагував на цей допис: «Шкода про це чути. Чим ми можемо допомогти?» Автор відео відповів йому: «Перш за все, протестувальники в Білорусі потребують уваги світової спільноти, я думаю, ви можете допомогти у цьому. Також він написав, що можна допомогти фінансово та додав контакти людей, які збирають гроші на підтримку активістів».

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: pexels.com

Звільнення мітингарів

У Мінську з Центру ізоляції правопорушників вночі 13 серпня звільнили приблизно 100 протестувальників. Також вночі звільняли затриманих у місті Жодино, відпустили приблизно 150 людей. Загалом за три дні (без урахування 12 серпня) влада повідомила про затримання 6 тисяч людей та поранення приблизно 200 протестувальників. Правозахисники думають, що дані можуть бути заниженими.

Зізнання у фальсифікації виборів

Голова дільничної виборчої комісії № 25 у Вітебську Сергій Питаленко підтвердив білоруській службі Радіо Свобода, що переписав протокол виборів президента на своїй дільниці після голосування 9 серпня. За його словами, в першому протоколі дійсно значилася перемога Світлани Тихановської. Але, за словами Питаленка, членів комісії змусили вписати у новий протокол «продиктовані» числа. За його словами, новий протокол підписали не всі члени комісії. А директор школи, де була дільниця, у день виборів написав заяву про звільнення.

Спецборт Повітряно-космічних сил Росії у Білорусі

За даними сервісу Flightradar, який дає змогу у режимі реального часу стежити за літаками у всьому світі, у Білорусі 12 серпня приземлився спецборт Повітряно-космічних сил Росії. Ту-134АК з бортовим номером RA-65690 у середу, 12 серпня, о 9:44 вилетів з військового аеродрому Чкаловський у Московській області РФ, потім Flightradar зафіксував його сигнал в районі населеного пункту Замок в Мінській області Білорусі.

Ту-134АК – літак з салоном підвищеної комфортності на 24 місця і салоном люкс на 13 пасажирів. Борти такого типу, як правило, мають засоби спецзв’язку і призначаються в основному для урядових перевезень. Також VIP-лайнер відрізняється наявністю других дверей з вбудованим трапом для пасажирів.

На ньому літають російські військові рангом не нижче ніж заступники міністра оборони РФ з обслугою. У мережі обговорюють кілька версій щодо цього спецрейсу. За однією з них, борт перекинув російських снайперів, або зброю, яку будуть використовувати проти протестувальників у Білорусі.

Також припускають, що спецрейсом заберуть бойовиків ПВК Вагнера, які раніше прибули у Білорусь групами і одна з яких була затримана. Прихильники третьої версії вважають, що цим спецрейсом Росія виконає обидві згадані задачі.Крім літака з бортовим номером RA-65690, у Мінськ о 11:15 вилетів також інший російський борт з номером RA-65992. Через 3 години другий борт вилетів в зворотному напрямку у Росію.

Затримання українських волонтерів із «Восток SOS»

Білоруські силовики жорстко затримали у Мінську двох громадян України: волонтерів благодійної організації «Восток SOS» Костянтина Рєуцького та Євгена Васильєва. Рєуцький також є журналістом. Міністерство закордонних справ України поки не знає, де саме в Білорусі їх утримують.

Раніше у Білорусі затримали велику кількість журналістів. Хоча 12 серпня, глава МВС країни Юрій Караєв розпорядився не чіпати журналістів, які виконують свою роботу під час антиурядових протестів, крім випадків, коли вони «стають між порушниками і силами правопорядку».

Протести серед військових

Білоруські опозиційні ресурси поширюють відео колишніх військовослужбовців. Останні служили у підрозділах, які зараз залучені до розгонів демонстрантів. Ексвійськові викидають або знищують атрибути військової служби. Так вони висловлюють протест проти насильства з боку силовиків.

Звільнення телеведучих з державних каналів

З державних телеканалів звільнилась низка ведучих через насильство проти демонстрантів. Зокрема, з телеканалу «Білорусь-1» ведучі програм «Макаєнка, 9» Євген Пєрлін, «Доброго ранку, Білорусь!» Віра Каретнікова та Андрій Макайонок, а також військової програми «Арсенал» Володимир Бурко. З телеканалу ОНТ пішла ведуча Ольга Богатиревіч.

Смерть 25-річного затриманого 

У білоруському Гомель у лікарні помер 25-річний Олександр Віхор. Туди його привезли 9 серпня після затримання під час акцій протесту, які почались після виборів президента Білорусі.

За словами матері, в Олександра були проблеми з серцем. Коли він тривалий час перебував у автозаку, що стояв на спеці у черзі до слідчого ізолятора, йому стало погано. «Він не брав участі в акціях. Пішов у неділю на побачення з дівчиною. Його схопили десь у центрі, коли він пересідав на інший транспорт. Він повідомив мені через смс, що його спіймали», — сказала мати Олександра.

Що ще варто знати про протести у Білорусі:

• Друга ніч протестів у Білорусі: від’їзд Тихановської, коктейлі Молотова та перша смерть. Білоруси продовжують вуличні протести у другу ніч після оприлюднення попередніх результатів виборів. У хід пішли коктейлі Молотова, одна людина загинула. У цей час опозиційна кандидатка Світлана Тихановська, яка за попередніми результатами виборів посіла друге місце, покинула Білорусь і прибула у Литву.
• Протести у Білорусі після «перемоги» Лукашенка на виборах: сутички з силовиками, військова техніка. У Білорусі напередодні відбулися вибори президента. За попередніми результатами, перемагає чинний президент Олександр Лукашенко. Офіційно кажуть, що за нього проголосували 80,23% виборців. У знак протесту проти фальсифікації результатів люди вийшли на вулиці у різних містах країни.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: mil.in.ua

Детальніше. У Білорусі у різних містах у другу ніч після виборів поновилися акції протесту проти обрання Олександра Лукашенка на шостий президентський термін. Організовувати мітинги непросто, бо у країні є перебої з інтернетом та зв’язком. У центрі Мінська затримання почалися відразу ж, як там з’явилися люди. Спочатку силовики хапали навіть випадкових перехожих.

Виїзд конкурентки Лукашенка з країни

Кандидатка у президенти Білорусі й головна опонентка чинного президента Олександра Лукашенка Світлана Тихановська покинула Білорусь. Зараз вона перебуває в Литві. Про це повідомив міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус у своєму Twitter: «Світлана Тихановська в безпеці. Вона у Литві». Більше деталей не озвучив.

Смерть протестувальника

Під час другої ночі акцій протесту загинув перший мітингувальник (смерть пікетувальника у ніч на 10 серпня не підтвердилася). Як кажуть у Міністерстві внутрішніх справ, протестувальник «намагався кинути невстановлений вибуховий пристрій» у бік силовиків. Він вибухнув у руці, чоловік отримав травми, несумісні з життям».

Мапа протестів від Google

У Google створили інтерактивну мапу протестів у Мінську. Її можна знайти в наборі додатків Google Maps. На мапі різними мітками позначені пункти допомоги протестувальникам, станції метро, зачинені для входу людей, а також місця перекриття вулиць, скупчення загонів ОМОНу, автомобілів і техніки силовиків.

Реакції інших країн

Україна, Польща та Литва виступили зі спільною заявою щодо масових акцій протестів у Білорусі: «Ми глибоко стурбовані ескалацією ситуації в Білорусі після президентських виборів і закликаємо владу утриматися від застосування сили та звільнити всіх затриманих минулої ночі». Міністри закордонних справ наголошують, що для подальшого розвитку Білорусі необхідними є повага до основних свобод та прав людини, включаючи демократію та верховенство права.

США засудили дії влади та стурбовані тиском на опозиційних кандидатів у Білорусі. Речниця Білого дому Кейлі Макінені сказала, що заборона присутності незалежних спостерігачів на дільницях, залякування опозиційних кандидатів, затримання мирних демонстрантів і журналістів «затьмарили процес виборів».

Що ще варто знати про протести у Білорусі

Протести у Білорусі після «перемоги» Лукашенка на виборах: сутички з силовиками, військова техніка. У Білорусі напередодні відбулися вибори президента. За попередніми результатами, перемагає чинний президент Олександр Лукашенко. Офіційно кажуть, що за нього проголосували 80,23% виборців. У знак протесту проти фальсифікації результатів люди вийшли на вулиці у різних містах країни.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: hromadske.ua

Детальніше. Люди вийшли на вулиці ввечері 9 серпня після оголошення попередніх результатів виборів президента країни. Спостерігачі на виборах заявляють про численні порушення. Альтернативний підрахунок голосів свідчить про перемогу опозиційної кандидатки — Світлани Тихановської. Але за попередніми офіційними результатами виборів вона набрала 9,9%. 

Зібрання людей переросли у сутички з міліціонерами та військовими. Останні застосовують світлошумові гранати, сльозогінний газ і водомети. Протестувальники використовують як зброю сміттєві контейнери, лавки, палиці, каміння, тротуар, скляні пляшки та легкозаймисті рідини. На місцях подій працюють понад 100 слідчих.

У столиці демонстрантів відтісняють із центру міста. В інших містах (Жодіно й Кобрині) спецслужбовці пристають на бік протестувальників: опускають щити та знімають шоломи. 

Постраждалі та поранені через сутички

За інформацією правозахисників, у Мінську внаслідок черепно-мозкової травми загинув один з учасників протестів. Він помер після наїзду на нього спецтранспорту. Медики на місці події не змогли його врятувати. Водночас влада офіційно не повідомляє про постраждалих протестувальників. У лікарнях Мінську перебувають десятки поранених протестувальників.

У Білорусі уже порушили кримінальні справи через масові протести напередодні 9 серпня та насильство до працівників міліції. Організаторам протестів загрожує від 8 до 15 років позбавлення волі. Влада не повідомляє про кількість затриманих і постраждалих протестувальників. За даними правозахисників, затриманих на акціях уже понад 170.

Позиція Тихановської

Головна опонентка Лукашенка на виборах Світлана Тихановська та її соратники готові до діалогу з чинною владою щодо масових протестів у країні. Про це повідомила координаторка штабу Тихановської Марія Колеснікова.
Тіхановська звернулась до силовиків з вимогою не застосовували насильство проти мирних демонстрантів. «Якщо буде можливість діалогу, ми готові вступити у діалог і намагатися запобігти насильству», — сказала Колеснікова.

Цитата. Президент Володимир Зеленський відреагував на протести незгодних з результатами виборів у Білорусі: «Україна і я особисто вкрай зацікавлені в тому, щоб Білорусь була по-справжньому незалежною і демократичною країною з сильною економікою та стабільними суспільними відносинами. Білорусь — наш найближчий сусід, і тому нам зовсім не байдуже, що там відбувається і що буде з нашими друзями далі», — написав Зеленський на своїй сторінці у Фейсбуці.

Президенти Литви і Польщі Гітанас Науседа і Анджей Дуда звернулися до білоруської влади з закликом поважати демократичні стандарти і не застосовувати силу до учасників масових протестів.

«Як сусіди Білорусі, ми закликаємо білоруську владу повністю визнавати і дотримуватися основоположних демократичних стандартів. Ми закликаємо утриматися від насильства і поважати основні свободи, права людини і громадянські права, включаючи права національних меншин, а також свободу вираження думок», — йдеться у спільній заяві президентів двох країн.

Копайте глибше

• Світлана Тихановська: як домогосподарка стала головною суперницею Лукашенка (BBC)

Фото: