Російські окупанти вирішили продати найстаріший кримський завод вин, на орні землі скидають будівельне сміття, а хворого кримського татарина помістили у штрафний ізолятор — це та не лише відбулося в окупованому Росією Криму за тиждень, що минає.
Чому це важливо. Крим окупований Росією уже майже 7 років, півострів потроху починає зникати з українського інформаційного поля.
Курортний збір у Криму у 2021 році передумали впроваджувати. Окупаційна російська влада Криму не планує запроваджувати курортний збір у 2021 році. Зазначимо, що цього року, 2020, чотирирічний експеримент із запровадженням курортного збору на окупованому півострові добігає кінця. Окупаційна влада вирішила, що далі його немає сенсу продовжувати.
Нагадаємо, у листопаді 2017 року так званий «парламент Криму», керований Росією, проголосував рішення про стягування курортного збору. Його ставку визначили у розмірі 10 рублів на добу з людини у період з 1 травня до 30 вересня. А з 1 січня до 30 квітня і з 1 жовтня до 31 грудня вона мала бути нульовою. Згодом рішення про запровадження курортного збору кілька разів переносили. Експеримент мав початися у 2021 році, але він так і не почнеться.
Окупанти продають найстаріший кримський винзавод «Масандра». Так зване «міністерство майнових і земельних відносин Криму» виставило на торги 100% акцій АТ «Виробничо-аграрне об’єднання «Масандра» із початковою вартістю 5,3 мільярда рублів. Аукціон призначили на 14 грудня.
Зазначимо, що «Масандра» — це найстаріший та найбільший винзавод Криму. Росія «націоналізувала» його після окупації півострова навесні 2014 року. У 2015 році Міністерство аграрної політики та продовольства України заявило, що хоче налагодити випуск вин під ТМ «Масандра» на українських заводах.
Російські тюремники посадили у ШІЗО кримського татарина Абдуллаєва з температурою. Незаконно утримуваного кримського татарина Теймура Абдуллаєва з високою температурою безпідставно помістили у штрафний ізолятор. Про це повідомила уповноважена Верховною Радою з прав людини Людмила Денісова: «За словами рідних, медична допомога нашому співвітчизнику не надається, а це пряме порушення прав людини». За її словами, такі дії керівництва тюрми прирівнюються до тортур та нелюдського поводження і становлять загрозу життю і здоров’ю Абдуллаєва.
Права кримського татарина систематично порушує керівництво цієї установи. Раніше його близько п’яти місяців безпідставно тримали у штрафному ізоляторі. Кримська правозахисна група повідомила, що мати політв’язня Діляра Абдуллаєва закликала міжнародні організації, правозахисників, російського і українського омбудсменів відреагувати на ситуацію, яка склалася з її сином.
Бранці Кремля: з’явився список людей, яких окупанти заарештували на півострові. Кримська правозахисна група опублікувала повний список політв’язнів, яких заарештувала російська влада в окупованому Криму. У ньому — 110 осіб, яких переслідують з політичних або релігійних мотивів. У повному списку політв’язнів, який опублікований на сайті Кримської правозахисної групи, переслідувані розділені на 20 груп.
Найбільш численна група представлена «справами» щодо кримських мусульман (так звані «справи Хізб ут-Тахрір») — їх 11. Ще одна численна група політв’язнів — «справа «українських диверсантів» — у ній 15 фігурантів.
У Криму на орних землях біля Севастополя складають будівельне сміття. У Севастополі на орних землях біля села Гончарне невідомі складають будівельне сміття. Несанкціоноване звалище розташоване на в’їзді у село за сто метрів від траси Севастополь – Ялта. Прямо на поле звалені уламки бетону, ґрунт з котлованів і каміння. Протяжність звалища — близько 150 метрів. Таке сміття робить орні землі неродючими та непридатними для обробітку.
Раніше севастопольці скаржилися, що вантажні машини вивозять будівельне сміття і звалюють його у районі Кілен-балки. Після цього тамтешня влада доручила місцевим казакам патрулювати цю місцевість.
Наші попередні добірки новин з Криму можете прочитати тут:
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня
Фото: pexels.com
Скільки мирних жителів загинули на Донбасі, чи дійсно почалися бої під Дебальцевим та чи зростає кількість людей, яких окупанти незаконно утримують — у нашій добірці новин з фронту.
Чому це важливо. Окупанти активно ведуть бойові дії, захоплюють людей у полон та обстрілюють українські позиції попри режим тиші.
251 людину проросійські терористи утримують незаконно на окупованих територіях. 251 людина вважається незаконно позбавленою волі в окремих районах Донецької та Луганської областей. Про це повідомила Служба безпеки України: «За даними Об’єднаного центру з координації пошуку, звільнення незаконно позбавлених волі осіб, заручників та встановлення місцеперебування безвісти зниклих в районі проведення ООС станом на сьогодні як незаконно позбавлені волі значиться 251 особа». Нагадаємо, у серпні таких було, за даними СБУ, 235.
Українська делегація в ТКГ спростувала «бої під Дебальцевим» і пояснила причину вибухів. Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ (СММ ОБСЄ) зафіксувала вибухи невизначеного походження у зоні проведення ООС. Вони могли бути пов’язані з роботами щодо видобутку вугілля або інженерними роботами з використанням інженерних боєприпасів.
Загалом за 11 листопада СММ ОБСЄ зафіксувала 89 вибухів невизначеного походження у Донецькій області та 7 таких порушень у Луганській області. Українська делегація спростовує чутки про те, що під Дебальцевим почалися бої. Водночас у зоні бойових дій на Донбасі з початку доби 12 листопада не зафіксовано жодного обстрілу з боку російських гібридних сил, повідомляє штаб операції Об’єднаних сил.
161 цивільна особа загинула на Донбасі з 2017 року — ОБСЄ. За період з 1 січня 2017 до 15 вересня 2020 року СММ ОБСЄ підтвердила інформацію про 946 жертв серед цивільного населення на Донбасі, з яких 161 особа загинула. Серед цих 946 вбитих та поранених цивільних осіб було 100 дітей (73 хлопці та 27 дівчат). У 625 випадках мирні жителі стали жертвами обстрілів з важкого озброєння або ураження вогнем зі стрілецької зброї та легкого озброєння: 77 загиблих та 548 поранених.
Понад 85% цих жертв зафіксували у Донецькій області. При цьому, у чотирьох гарячих точках з обох боків лінії зіткнення (три в Донецькій області та одна в Луганській області) було зареєстровано майже 75% жертв серед цивільного населення через обстріли зі стрілецької зброї, легкого та важкого озброєння.
2100 кадрових військових Росії перебувають на Донбасі перебувають — Україна в ОБСЄ. Загальне управління окупаційними збройними формуваннями на Донбасі здійснюють 2100 військовослужбовців збройних сил Росії.
Окрім цього, також на цей момент у тимчасово окупованих районах Донбасу є 40 одиниць озброєння та військової техніки штатних підрозділів Збройних сил Росії. РФ продовжує активно забезпечувати свої сили на Донбасі озброєнням, боєприпасами та паливом через непідконтрольну уряду України ділянку державного кордону.
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.
Фото: radiosvoboda.org
Як Україна відреагувала на такий вчинок BMW, чому у Криму почали збирати плазму у перехворілих на коронавірус та ще кілька важливих новин — у нашій щотижневій добірці новин про окупований півострів.
Чому це важливо. Крим окупований Росією уже майже 7 років, півострів потроху починає зникати з українського інформаційного поля.
BMW позначила Крим як російський: у МЗС України нагадали компанії про міжнародні резолюції. У власників автомобілів BMW, які продаються в Росії, з’явилася можливість встановити навігаційну карту, на якій Крим показаний російською територією. Хоча у базовій версії Крим позначений частиною України. BMW пояснила таке рішення «урахуванням законодавства різних країн». Посол України в Німеччині Андрій Мельник повідомив, що українське міністерство уже звернулося до керівництва компанії BMW через таке їхнє рішення. Після цього перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар нагадала автоконцерну BMW про міжнародні резолюції.
Контекст. Зазначимо, що територіальна приналежність Криму після окупації Росією у 2014 році змінилася й на картах інших автовиробників. Наприклад, під час використання карти у Росії навігатор Nissan показує Крим російським, а в інших країнах – українським. Mitsubishi у Росії використовує на бортовому комп’ютері «Яндекс.Навігатор», де Крим вказано російським з 2014 року.Користувачі з російськими IP бачать Крим російським, а всі інші – українським. Volkswagen повідомив BBC, що карти компанії також можуть відрізнятися залежно від країни. Однак це не дозволяє робити будь-які висновки про позицію компанії щодо міжнародних і територіальних кордонів, стверджує автовиробник.
У Криму відбувається масове переселення росіян та мілітаризація молоді – експерт. У тимчасово окупованому Криму наразі відбуваються утиски кримських татар, постійне переселення росіян на півострів, а також мілітаризація молоді. Про це розповів на Львівському безпековому форумі адмірал Ігор Воронченко, командувач Військово-морських сил України у 2016-2019 роках.
«Те, що зараз відбувається в Криму, — виклик цілому світу: уже 6 років тривають постійні переселення з материка російського населення і важливим аспектом є мілітаризація молоді. Раджу подивитися парад 7 листопада 2018 року в Москві. Там замість військових йшли юноармійці та кадети. Це дуже велика проблема, це виклик, який нам доведеться долати», — сказав адмірал.
У Криму починають збір плазми у перехворілих на коронавірус. У Криму почали збір «антиковідної плазми» для лікування інших хворих на коронавірус. Про це повідомив підконтрольний Росії міністр охорони здоров’я Криму Олександр Остапенко. Заготівлю плазми у донорів проводить Центр крові в Криму. «Переливання антиковідної (тобто такої, у якій вірус неактивний) розглядають як один з методів лікування коронавірусної інфекції. У перехворілих пацієнтів утворюються антитіла, які допомагають імунній системі людини боротися з хворобою», — розповів Остапенко. Перехворілих на коронавірус кримчан з 18 до 50 років закликають стати такими донорами.
Росія може розгорнути ядерну зброю в окупованому Криму. Таке побоювання висловив заступник Постійного представника України в ООН Юрій Вітренко на засіданні Генасамблеї ООН: «Поточне перетворення Криму у величезну військову базу може свідчити про можливість розгортання ядерного потенціалу на окупованому півострові, тим самим підриваючи без’ядерний статус України. », – заявив Вітренко. За його словами, у Росії є проблема щодо невиконання нею міжнародних зобов’язань щодо ядерної безпеки. Посадовець також нагадав російській делегації, що необдумані спроби Росії взяти під контроль ядерні об’єкти та матеріали, розташовані на Кримському півострові, суперечать міжнародному праву та Статуту МАГАТЕ.
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня
Фото: pexels.com
Проросійські бойовики шість разів обстріляли позиції українських військових на Донбасі протягом минулої доби 15 жовтня. У Тристоронній контактній групі українська делегація передала списки полонених, проте сторона з тимчасового окупованих Росією територій не зробила такого ж у відповідь. Що ще відбулося на фронті за тиждень, що минає — у нашому тексті.
Чому це важливо. З 27 липня на Донбасі оголосили режим тиші, але російські окупанти майже щодня обстрілюють позиції українських бійців.
Посилення обстрілів. Окупанти вкотре порушили домовленості про перемир’я. Вночі 15 жовтня вони використали автоматичний станковий гранатомет та стрілецьку зброю поблизу Причепилівки. Двічі обстрілювали позиції українських військових із гранатометів та стрілецької зброї неподалік Авдіївки, і двічі — у районі Новотошківського. Українські військові у відповідь вогонь не відкривали.
Українським бійцям вдалося заглушити канали управління російським безпілотником, тобто вивести його з ладу. Він саме пролітав над лінією розмежування біля Пищевика. Загиблих або поранених серед українських військових немає. Станом на 7 ранку 16 жовтня штаб ООС не зафіксував обстрілів.
Списки полонених. Українська сторона передала до Тристоронньої контактної групи (ТКГ) список з чотирьох категорій заручників для їхнього обміну. З тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей України інформації поки не надали.
Нові пункти пропуску. Україна та терористи з ОРДЛО готові одночасно відкрити два нові контрольні пункти в’їзду-виїзду в Луганській області у першій декаді листопада. Цим виконають домовленості паризького саміту «нормандської четвірки», який відбувся ще наприкінці минулого року.
Танки на окупованій території. Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ зафіксувала 12 жовтня сім танків та три бронетранспортери у житлових районах на окупованій території Луганської області.
Посилений режим припинення вогню: як живе Донбас з 27 липня
З 00:01 27 липня у зоні війни на Донбасі не можна стріляти, у тому числі й снайперам, не можна йти у наступ та розвідку, застосовувати літальні апарати. І це ще не всі нововведення, які вводять на сході, Тристороння контактна група (ТКГ) із врегулювання ситуації на сході України домовилась про посилення режиму припинення вогню на лінії зіткнення.
З 00:01 27 липня:
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня
Фото: pexels.com
Донецьк — найбільше та найрозвинутіше місто на окупованій частині Донбасу. В останню неділю серпня там святкують День шахтаря і День міста. Що відбувається у Донецьку та як він виглядає тепер? Це з’ясували журналісти спеціального проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії».
Чому це цікаво. Донецьк окупований проросійськими бойовиками уже більше 6 років.
Комендантська година. У Донецьку вона триває з 23:00 вечора до 5:00 ранку.
Населення. Бойовики терористичного угруповання «ДНР» офіційно нарахували в Донецьку 940 тисяч жителів. Цим даним вірити не можна. В української влади точної цифри немає.
Пам’ятники. 25 серпня на Алеї героїв відкрили пам’ятник бойовику «Гіві». Раніше там з’явилися бюсти колишньому ватажкові угруповання «ДНР» Захарченку, ще одному відомому бойовику з позивним «Мамай», а також російському співакові Йосипу Кобзону. На місці біля кафе «Сепар», де був убитий Олександр Захарченко, стоїть пам’ятний камінь з написом: «Тут трагічно загинув глава «ДНР» і охоронець». Поряд лежати вінки зі стрічкою: «Росія, Ямало-Ненецький автономний округ, місто Новий Уренгой».
Подорожі. З автовокзалу «Південний» зараз можна їздити територією окупованої частини Донеччини, або дістатися у різні міста Росії. Автосполучення з Україною наразі відсутнє — блок-пости закриті через пандемію коронавірусу. Багато автобусів їздять в окупований Крим і Росію. Доїхати до Москви, наприклад, коштує 1800 рублів (668 гривень). Їздять через непідконтрольну Україні ділянку кордону.
У Донецьку курсує громадський транспорт. На трамвайних квитках бойовики вітають містян з Днем Росії. Вартість квитка — 6 рублів (2,20 грн).
Мобільний зв’язок. Місцевий зв’язок у Донецьку називається «Фенікс». Раніше пакет коштував 50-100 рублів на місяць (19-37 грн). Нещодавно тарифи подорожчали. Раніше чимало містян користувалися оператором «МТС». Зараз у Донецьку ще залишаються його потужність, але інтернет уже не працює.
Банки і гроші. Угруповання «ДНР» ще восени 2014 року створила «Центральний республіканський банк». Відділення розмістили у захоплених приміщеннях українських банків. Карти свої «банк» бойовиків випустив, але їхній функціонал — обмежений. Вони стають у нагоді під час сплати комунальних послуг. Також розплатитися ними можна у великих супермаркетах і аптеках. Але не у всіх кафе і ресторанах.
Оскільки сучасна фінансова система відсутня, то немає і банківських переказів, як з підконтрольної Україні території, так і з Росії. Але в Донецьку знайшли спосіб обійти це обмеження. На ринках діють напівпідпільні центри переведення у готівку. З готівкою в Донецьку простіше, можна обміняти і гривні, і долари. Стенди на обмінниках збереглися з довоєнних часів. І часто «рубль» позначають «гривнею».
Магазини. До війни, як і у всіх великих містах, на центральних вулицях Донецька розташовувалися великі брендові крамниці світових брендів. Зараз на їхньому місці — порожньо. Що стосується побутової техніки, то українські магазини закрилися, а деякі отримали «ледачий» ребрендинг. Наприклад, «Фокстрот» став «Фоксом». Але донині можна купити техніку тих же виробників, що й в Україні. Багато чого залишилося ще з довоєнних часів, решту завозять з Росії.
Доставка їжі. Вона у Донецьку працює, але замовлення доведеться чекати мінімум годину. Нічної доставки немає. Також не можна розплатитися карткою: кур’єр приймає тільки готівку. Ціни доволі невисокі: піца, наприклад, коштує 200 рублів, трохи більше 70 гривень. Але майже стільки ж доведеться заплатити за саму доставку. Роли по 125 рублів, близько 45 гривень.
«Донбас Арена». Це — головний символ довоєнного Донецька є стадіон «Донбас Арена». Якщо до війни донеччани приходили сюди заради матчів або великих концертів, то тепер на «Донбас Арену» можна потрапити хіба на екскурсію. До Дня міста тамтешня влада відновила пам’ятник футбольному м’ячу — куля почала крутитися за допомогою сили води.
Довідка. У 1869 році валлієць Джон Юз почав будувати металургійний завод у селищі Юзівка, яке так назвали на честь засновника. Ця дата і вважається часом заснування Донецька. У травні 1917 селище Юзівка, з населенням уже 70 тисяч мешканців, отримало статус міста. Головну частину населення селища становили переселенці з Центральної Росії та Південної України, греки Приазов’я.
У 1924 місто перейменовано на Сталіно — на честь сталеливарної промисловості. У 1970 ЮНЕСКО визнала Донецьк найбільш озелененим високоіндустріальним містом світу, тоді Донецьк називали «містом мільйона троянд». Цей статус місто повернуло в 2009—2010.
У 2008 Донецьк отримав диплом «Найкраще місто СНД» на міжнародному форумі «Мегаполіс — 21 століття» у Москві. У березні 2014 стає одним із центрів сепаратистського руху, а протягом квітня-жовтня 2014, попри активний спротив більшості населення, опиняється під контролем російських військових та їхніх найманців з так званої «Донецької народної республіки».
Копайте глибше:
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня
Фото: radiosvoboda.org
7-річний хлопчик із непідконтрольного Україні міста Кипуче, що на Донеччині, потрапив до лікарні з важкими вибуховими ранами правої ноги. Такі поранення він отримав через розрив гранати. Про цей випадок йдеться у звіті Місії ОБСЄ в Україні.
Чому це важливо. Дитина підірвалася на гранаті на власному подвір’ї.
Детальніше. 24 серпня спостерігачі поспілкувалися з людьми, які представилися бабусею та дідусем хлопчика. Вони розповіли, що ввечері 7 серпня двоє їхніх онуків гралися на подвір’ї будинку їхньої доньки. Хлопчик підібрав із землі предмет, який вибухнув.
Сусід хлопчика розповів, що бачив поранену дитину на землі, у неї з ноги текла кровотеча. У Кипучому спостерігачі ОБСЄ теж бачили сліди крові посеред подвір’я біля зазначеного будинку. Про поранення першими повідомили медики з лікарні у непідконтрольному Перевальську 14 серпня.
Довідка. За весь час всеосяжного перемир’я в ОБСЄ нарахували 723 порушення. Сталося 110 вибухів, вистрілило 9 освітлювальних ракет, пролунали 602 черги пострілів.
Що ще зараз відбувається на Донбасі?
За інформацією української розвідки, бойовики на Донбасі мають небойові втрати і під час перемир’я. З 27 липня, тобто з початку режиму всеосяжного припинення вогню, 21 бойовик на Донбасі помер і 29 зазнали поранень не з вини українських бійців. Всі втрати небойові. Серед них — підриви на власних вибухових пристроях, самогубства, передозування наркотиками та алкоголем.
За даними українських розвідників, «морально психологічний стан у ворожих підрозділах вкрай низький», до того ж проросійським бойовикам бракує людей у своїх лавах. Окупанти хочуть залучити мирних чоловіків до контрактної служби, але безуспішно.
Тому окупаційна влада вирішила провести осінній призов громадян на строкову службу і набрати 10 тисяч новобранців. Вони нібито «будуть служити тільки у пунктах постійної дислокації і займатимуться охороною об’єктів, несенням вартової служби і виконанням господарських робіт». Але й це не знайшло підтримки у мирних мешканців окупованого Донбасу.
Всеосяжне перемир’я — дійсно перемир’я?
За перший місяць режиму повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі не зафіксували жодного випадку застосування важкого озброєння. Від початку 27 серпня на фронті зберігається тиша. Поранених чи загиблих серед українських військових немає.
Водночас спеціальна моніторингова місія ОБСЄ від початку всеосяжного перемир’я на Донбасі 27 липня нарахувала 713 порушень нового режиму «тиші».
Умови повного припинення вогню: як живе Донбас з 27 липня
Тристороння контактна група (ТКГ) із врегулювання ситуації на сході України домовилась про посилення режиму припинення вогню на лінії зіткнення.
З 00:01 27 липня:
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.
Фото: pexels.com
10% опитаних вважають, що на сході України зараз триває війна між Росією та США. Водночас 54% українців хотіли б, щоб «ДНР» та «ЛНР» повернулися у склад України, а 62% опитаних проти закріплення особливого статусу Донбасу в Конституції. Про це свідчить останнє опитування Центру Разумкова.
Чому це важливо. Соціологічне дослідження Центру Разумкова є репрезентативним, тож показує актуальні настрої серед українців щодо важливих для країни питань.
Детальніше. Ось результати опитування:
Хто і як проводив опитування. Дослідження провела соціологічна служба Центру Разумкова з 13 по 17 лютого 2020 року. Опитали 2018 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитування є репрезентативним. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.
⟶ Україна у Мінську закликала бойовиків захищати мешканців окупованих частин Донбас від коронавірусу. На засіданні Тристоронньої контактної групи в Мінську Україна закликала бойовиків встановити засоби контролю за епідеміологічною безпекою на Донбасі, щоб захистити мешканців окупованих територій від поширення коронавірусу.
Обговорили відкриття нових пунктів пропуску через лінію зіткнення, а також додаткові санітарно-епідеміологічні заходи через загроу поширення коронавірусу. Нагадаємо, що Україна міряє температуру усім, хто прибуває в Україну (в аеропортах, залізничних та автомобільних пунктах пропуску, в тому числі і на кордоні з окупованими Росією територіями Донецької та Луганської області.
⟶ 27 лютого шість років тому почалась відкрита фаза окупації Криму російськими військами. Прихована фаза окупації Криму Росією розпочалася ще 20 січня 2014 року. Саме тоді на півострові з’явилися вантажівки без номерів, так звані «зелені чоловічки» — озброєні військові без розпізнавальних знаків. Водночас створювали та озброювали нерегулярні збройні формування найманців з числа місцевих жителів. Ними керували офіцери спецслужб і Збройних Сил Росії.
23 лютого у Севастополі відбувся 20-тисячний мітинг, на якому міським головою проголошено громадянина Росії Олексія Чалого. 26 лютого у Сімферополі відбувся багатотисячний мітинг кримських татар та проукраїнських активістів на підтримку територіальної цілісності України. На противагу цьому мітингу організували мітинг «Русского єдінства». Ним керував поплічник російських окупантів Сергій Аксьонов.
Під ранок 27 лютого спецпідрозділи ГРУ Росії зайняли приміщення Верховної Ради і Ради Міністрів Криму і вивісили над ними прапор Росії. Тоді ж Верховна Рада Криму на вимогу загарбників оголосила про проведення на півострові референдуму про приєднання до РФ.
Впродовж наступних кількох днів вулиці міст і магістральні дороги півострова заповнили російські війська. «Зелені чоловічки» захопили адміністративні будівлі, взяли в облогу гарнізони Збройних сил України, морські порти і аеропорти. Керівництво Росії неодноразово стверджувало, що ці озброєні люди не є російськими військовослужбовцями. Однак після окупації півострова і проведення там фейкового «референдуму про статус Криму» росіяни визнали, що «зелені чоловічки» були військовослужбовцями Збройних сил Росії.
1 березня 2014 року Рада Федерації Росії підтримала звернення президента Путіна про дозвіл ввести російські війська в Україну. У свою чергу, РНБО України через агресію Росії ухвалила рішення привести Збройні сили України у повну бойову готовність.
16 березня провели так званий референдум щодо статусу Криму. Він відбувся з численними порушеннями та фальсифікаціями, за присутності великої кількості озброєних російських військових. Через кілька днів, 18 березня, у Москві сепаратистське керівництво півострова підписало так званий «Договір про прийняття Криму до складу Росії».
Того ж дня під час штурму української військової частини у Сімферополі загинув прапорщик Сергій Кокурін. Ще одного офіцера поранили. Під час захоплення Криму Україна втратила понад 80% активів військово-морського флоту та численні військові об’єкти.
Усі впливові міжнародні організації визнали окупацію й анексію півострова незаконними і засудили дії Росії. Низка західних країн запровадили проти РФ економічні санкції.
Учора, 26 лютого, президент Володимир Зеленський запровадив День спротиву окупації Криму. Цей день буде відзначатися щороку 26 лютого.
Фото: pexels.com
Незалежності так званих «Л/ДНР» прагнуть 16,2% опитаних. 5,1% мешканців ОРДЛО хочуть «бути частиною України як колись», 13,4% бачать нині підконтрольні «Л/ДНР» території «частиною України, але з особливим статусом». Про це свідчить опитування, яке провели Український інститут майбутнього та видання «Дзеркало тижня. Україна» за допомогою компанії «Нью Імідж Маркетинг Груп».
Чому це важливо. Соціологічне опитування показує, яким бачать майбутнє Донбасу мешканці окупованих територій.
Детальніше. 9 листопада у «Дзеркалі тижня» опублікували опитування «Тест на сумісність». Це соціологічне дослідження громадської думки на територіях, непідконтрольних Україні. Ось що воно показало.
Довіра. Соціологи запропонували респондентам ОРДЛО (окупованих районах Донецької і Луганської областей) самостійно вписати ім’я того, хто особисто для нього є лідером довіри. Володимир Путін користується найбільшою довірою у мешканців ОРДЛО. 11,2% опитаних назвали Володимира Путіна. На другому місці (9,1%) – російський пропагандист Володимир Соловйов. 6,7% назвали російську журналістку-пропагандистку Ольгу Скабєєву, 4,1% — вбитого екслідера донецьких бойовиків Олександра Захарченка, 2,9% — нинішнього ватажка бойовиків ОРДО Дениса Пушиліна.
Про Зеленського в ОРДЛО дуже хорошої або хорошої думки — 19% мешканців окупованого Донбасу, швидше поганої або дуже поганої — 78,9%.
Віктора Медведчука вважають авторитетом для себе в ОРДЛО 25% опитаних, «дуже доброї думки» про нього 4,9%, «швидше, доброї» 28,3%. При цьому 56% не довіряють Медведчуку.
Мир. На питання, якби довелося обирати між миром у регіоні і перемогою, 8,7% заявили «перемога», 90,9% — «мир». Ті, хто вибрав «перемога», відповідали на запитання «перемога над ким?», 23,6% з них відповіли «над українськими фашистами/укропами», над Україною — 14,3%, над нацистами та нацизмом — 9,3%.
Хто і як проводив опитування. Дослідження провели Український інститут майбутнього і видання «Дзеркало тижня. Україна» за допомогою компанії «Нью Імідж Маркетинг Груп» з 7 по 31 жовтня 2019 р. Методом face-to-face опитано 1606 респондентів: 800 — на непідконтрольній частині Луганської і 806 — на непідконтрольній частині Донецької областей. Похибка результатів не перевищує 3,2%.
⟶ Компанія «Нью імідж маркетинг груп» внесена до бази псевдосоціологів. Медіакритичний проект «По той бік новин», який займається розкриттям фейків та маніпуляцій у ЗМІ, розібрався із тим, хто ж провів опитування мешканців окупованих територій. Замовили це дослідження Український інститут майбутнього та видання «Дзеркало тижня. Україна». А от виконала, тобто фактично провела дослідження, компанія, яка є у базі псевдосоціологів. Цю базу кілька років тому розробила команда проекту «Тексти», який займається великими даними.
Псевдосоціологи — це компанії, які з’являються тільки під час виборів і продукують результати, вигідні певним політикам. Наприклад, «Нью імідж маркетинг груп» у 2012 році завищували рейтинг партії Королевської «Україна — вперед!». Загалом завищували рейтинги кількох непрохідних кандидатів та політичних сил на різних виборах. Їхня фб-сторінка створена тільки 26 березня цього року. Сайт зараз «лежить». Також цю компанію пов’язують із Андрієм Прокопенком — зараз він голова Чернігівської ОДА, а до цього працював політтехнологом та політичним консультантом на різні організації. На останніх виборах співпрацював із виборчим штабом Зеленського та «Слуги народу».
⟶ Європейський Союз не визнаватиме російські паспорти, видані на Донбасі. Посольства і консульства будуть розрізняти звичайні російські паспорти та паспорти РФ, видані жителям окупованого Донбасу. Останнім віз не видаватмуть. Про це йдеться на сайті Європейської комісії.
Європейський Союз розробив і затвердив правила видачі віз мешканцям непідконтрольної Україні частини Донбасу. Ці правила містять перелік критеріїв, за якими посольства і консульства повинні розрізняти звичайні російські паспорти та паспорти РФ, видані жителям окупованих територій на сході України.
Жителі непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей повинні подавати документи на оформлення візи виключно на території України, незалежно від того, яке громадянство вони мають.
Нові правила базуються на політиці невизнання Євросоюзом російських паспортів, виданих мешканцям окупованого Донбасу. Перелік критеріїв уже надіслали країнам ЄС та членам Шенгенської зони.
Фото: pexels.com
Важливе