Цитата. «Він поплатиться. Я знаю його відносно добре. І розмова почалася з того, що я сказав: «Я знаю вас, і ви знаєте мене. Якщо я з’ясую, що це сталося, то будьте готові», — сказав Байден.

Детальніше. Ведучий програми уточнив у президента США: «Ви знаєте Володимира Путіна. Ви думаєте, що він вбивця?». Байден відповів ствердно. Але президент США не конкретизував, як саме змусить Путіна «поплатитися» за втручання у вибори.

Контекст. Розвідники кажуть, що президент Росії Володимир Путін знав та, найімовірніше, скеровував роботу розвідувальних служб Росії на дискредитацію чинного президента США Джозефа Байдена у часі президентських виборів 2020 року.

У звіті зазначають, що на відміну від президентських виборів у США у 2016 році, не зауважили спроб російських хакерів вплинути на виборчий процес. Проте люди, причетні до російської розвідки, поширювали у Сполучених Штатах вигідну Росії інформацію «проти» Байдена та «за» Трампа, а також впливали на впевненість людей щодо чесності процесу виборів. Також розвідники повідомили, що до дискредитації Байдена Росія залучила і українського позафракційного народного депутата Андрія Деркача.

Наслідки. Після слів Байдена долар і євро різко виросли на Московській біржі. Обидві валюти зросли на понад 55 копійок щодо російського рубля. У Кремлі поки не коментували висловлювання Байдена. Голова Держдуми В’ячеслав Володін назвав слова президента США про Путіна «образою росіян».

Цитата. «Байден своєю заявою образив громадян нашої країни. Це істерика від безсилля. Путін — наш президент, нападки на нього — це нападки на нашу країну!» — написав Володін у своєму Telegram-каналі.

Що далі? За даними телеканалу CNN, через публікацію доповіді американської розвідки, наступного тижня Білий дім може оголосити нові санкції проти Росії.

Фото: unian.ua

Путін обіцяє ще більше підтримувати Донбас. Президент Росії заявив, що українській владі не вистачає «політичної мужності», щоб врегулювати конфлікт у Донецькій та Луганській областях, та пообіцяв ще більше підтримувати Донбас: «Росія як підтримувала Донбас, так і буде підтримувати. Ми навіть нарощуватимемо нашу підтримку. Це стосується підтримки виробництва, вирішення соціальних та інфраструктурних питань». Про це він заявив на щорічній пресконференції. Тим самим Путін фактично визнав присутність Росії на Донбасі.

Росія вимагає від України прийняти «мирний план» терористів ОРДЛО. Країна-окупант блокує взаємний обмін полоненими. Щоб почати його, РФ вимагає від України прийняти «мирний план», який запропонували терористи з окупованих територій Донбасу. Про це розповів представник української делегації у ТКГ Сергій Гармаш. Цей план передбачає вибори в ОРДЛО до виведення російських військ з окупованих частин Донбасу. Тож зараз про обмін мова йти не може. Він можливий до кінця року, якщо відбудеться зустріч у нормандському форматі на рівні радників (Україна, Росія, Німеччина, Франція). Тоді, ймовірно, вдасться обміняти 11 людей.

На Донбасі вдруге за тиждень окупанти обстрілювали українські позиції з «великого калібру». Російські окупаційні війська протягом 17 грудня тричі порушили режим припинення вогню на Донбасі: застосували великокаліберну зброю та мінометний вогонь. Збройні формування Росії відкривали вогонь біля Водяного на Приазов’ї. Застосовували міномети, артилерійські системи, гранатомети. Попри використання «великого калібру» постріли окупантів були неприцільними і не несли загрози життю українських військових. Тому вогонь у відповідь вони не відкривали.

Схрон із мінами та гранатами поблизу Щастя виявила СБУ. Прихований арсенал з військовими засобами ураження та вибуховими речовинами був облаштований на відкритій території у районі міста Щастя, поблизу лінії розмежування. Зі схованки правоохоронці вилучили пів кілограма пластиду, майже пів кілограма тротилу, дві протитанкові міни, дев’ять гранат. Також виявили понад 100 набоїв різного калібру і 20 димових шашок. Зараз СБУ з’ясовує, чи причетні проросійські терористи до створення цієї схованки.

Україна надіслала Росії ноту протесту через «гумвантаж». Міністерство закордонних справ висловило рішучий протест Росії через чергове переміщення так званого «гуманітарного вантажу» на тимчасово окуповані Росією території у Донецькій та Луганській областях України. МЗС України вимагає від Росії неухильно дотримуватися своїх міжнародних зобов’язань, а надалі направляти «гуманітарні вантажі» оформленими відповідно до законів України і через контрольовані нею прикордонні пункти пропуску. Нагадаємо, 100-й гумконвой Росія незаконно ввезла на тимчасово окуповані території ще 26 листопада. Ми писали про це тут.

Фото: ssu.gov.ua

Що саме сказав Медведчук?

«Ініціатива Володимира Путіна… не просто заслуговує на схвалення і підтримку, а може стати новим мейнстрімом для міжнародного співробітництва». Коментар з такою цитатою і світлиною Медведчука показували в ефірі «112 Україна».

В ефірі показали цитату на картинці. Коли і кому таке казав Медведчук?

Таку думку Медведчук висловив журналістам друкованого органом уряду країни-окупанта ― «Російської газети». Коментар стосувався статті президента Росії в американському журналі The National Interest. У ній Путін на свій лад трактував причини і наслідки Другої світової війни.

Зокрема, президент Росії поклав відповідальність за початок війни, крім нацистської Німеччини, на провідні держави того часу ― Велику Британію, Францію, Польщу. Зауважимо, що історики сходяться на тому, що війну розпочали Німеччина та Радянський Союз (його наступницею є Росія), підписавши пакт Молотова-Ріббентропа і таємно розділивши Польщу між собою.

Велика Британія, Польща, Латвія, Естонія та інші країни розкритикували статтю Путіна та звинуватили його у спотворенні історичних фактів. А от український народний депутат Віктор Медведчук, очевидно, жодного спотворення у цьому тексті не помітив.

Це все, що сказав Медведчук?

Ні. У ще одному коментарі в ефірі того ж каналу Медведчук оцінює ініціативу президента країни-агресора як таку, що дасть змогу припинити численні інсинуації на адресу Радянського Союзу. Тобто у передачі звучить лише позиція, яку нині відстоює офіційна Москва. Журналісти просто подали позицію російської пропаганди, не висвітливши інші позиції. 

У жодному виступі ведучих чи промовах гостей не подали інформації та оцінки цього коментаря в контексті війни Росії з Україною. актуальної на сьогодні ситуації зі збройною агресією Російської Федерації проти України.

Як відреагувала Нацрада?

Вона перевірить канал у контексті поширення закликів до розв’язування агресивної війни або її пропаганди та/або розпалювання національної ворожнечі та ненависті, а також обов’язку каналу поширювати об’єктивну інформацію.

Цитата. «Позиція Медведчука стосовно статті Путіна у контексті подій в Україні загрожує створенням серйозної міжнародної напруженості, що становить загрозу національній безпеці України».

Хто взагалі такий Віктор Медведчук?

Зараз він — народний депутат України від «Опозиційної платформи — За життя», кум Путіна. У 2002-2005 роках Медведчук був главою Адміністрації президента часів Леоніда Кучми. Його називають автором темників (перелік обов’язкових тем, які повинні були висвітлювати журналісти). За непідтвердженими даними, був співробітником КДБ (Комітету державної безпеки) СРСР. Медведчук був адвокатом Василя Стуса на суді. Його політичний вплив зменшився після Революції Гідності. У 2014 році його призначили представником України по обміну полоненими з проросійськими бойовиками. У червні цього року близький до Медведчука Тарас Козак придбав телеканал ЗІК. 

Що ще варто знати про Віктора Медведчука

• Медведчук задекларував частку в телеканалі 1+1 – журналістське розслідування. Дружина Віктора Медведчука, телеведуча Оксана Марченко, є кінцевою власницею компанії Bolvik Ventures Ltd із Британських Віргінських островів. Ця фірма через ланцюжок інших компаній має у власності 24,66% у ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1». Про це свідчить журналістське розслідування програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).
• Закон про амністію учасників Майдану просять скасувати. Серед підписантів — Медведчук, Шуфрич і Суркіс. 50 депутатів вважають, що закон є неконституційним, бо «його положення суперечать приписам Конституції, а його ухвалення Верховною Радою відбулося з порушенням конституційної процедури розгляду, ухвалення та вступу в дію законів».
• «Позов Медведчука щодо книжки про Стуса — тиск на свободу слова». Позов Віктора Медведчука з вимогою заборонити продаж видання — це спроба тиску на свободу слова і друку. Про це розповіла у коментарі «Читомо» генеральна директорка видавництва «Vivat» Юлія Орлова.

Фото: detector.media

Чи може Путін стати президентом Росії знову

Без прийняття правок до Конституції — ні. Поки що у РФ діє обмеження — одна людина може керувати державою не більше, ніж два терміни поспіль.

Путін очолював Росію з 2000 року два терміни поспіль по 4 роки — до 2008 року. Потім помінявся місцями з Дмитром Медведєвим, який до того був прем’єр-міністром. Путін знову став президентом у 2012 році. Перед цими виборами термін президентських повноважень збільшили до 6 років. Потім Путін переобрався у 2018 році — це стало його другим поспіль президентським терміном. Він закінчується в 2024-му році. Тобто без змін до законодавства Путін не може балотуватися знову. 

Що пропонують у Росії для збереження влади Путіна

10 березня депутатка Держдуми РФ Валентина Терешкова запропонувала зняти обмеження на кількість президентських термінів і дозволити знову обиратися на цю посаду чинному голові Росії Володимиру Путіну.

Цитата Терешкової: «Питання стоїть не про нього (Путіна ), а про нас, громадян Росії, і її майбутнє. Якщо так, то навіщо крутити і мудрувати, навіщо городити якісь штучні конструкції. Треба все чесно, відкрито і публічно передбачити.

Або взагалі прибрати обмеження по числу президентських термінів у Конституції. Або, якщо цього вимагатиме ситуація, і, найголовніше, якщо цього захочуть люди, закласти в законі можливість для чинного президента знову обиратися на цю посаду вже відповідно до оновленої Конституції».

Спікер Держдуми В’ячеслав Володін оголосив перерву в засіданні Держдуми для обговорення цієї пропозиції. У той же день Путін приїхав до Держдуми та виступив перед депутатами. Згодом відбулося голосування і Державна Дума підтримала поправку до Конституції РФ про обнулення президентських термінів.

Про що йдеться у поправці

Зазначимо, що її текст роздали депутатам за 20 хвилин до голосування. У ньому йдеться про те, що обмеження двома президентськими термінами «не перешкоджає особі, яка обіймала і (чи) обіймає посаду президента Російської Федерації на момент набуття чинності цією поправкою чинності, брати участь у якості кандидата на виборах президента» РФ після зміни Конституції РФ, скільки б термінів він не був президентом раніше.

Що сказав Путін

Чинний президент Росії у своєму виступі перед голосуванням не підтримав ідею зняти ліміт кількості термінів повноважень президента РФ. Водночас він зазначив, що президентські терміни може бути обнулено, якщо відповідну поправку підтримає Конституційний суд.

Зміни до Конституції: що чекає РФ

20 січня 2020 року Путін вніс до Держдуми законопроект про зміни до Конституції Росії. Ініціативи стосуються розширення повноважень парламенту і нових критеріїв до кандидатів у президенти:

1. Більше повноважень парламенту та губернаторам. Дума призначатиме прем’єр-міністра. Зараз, відповідно до Конституції Росії, прем’єр-міністра та весь склад Кабміну призначає президент за згодою Держдуми. Путін пропонує змінити цей порядок таким чином, щоб главу уряду призначав не президент, а Державна дума. Проте глава держави зможе звільняти прем’єр-міністра. Крім того, нижня палата парламенту буде затверджувати не тільки главу уряду, а й усіх віцепрем’єрів і міністрів за його поданням.
2. Нова міцна Держрада. Зараз Держрада в Росії — це  неконституційний дорадчий орган при президентові з туманними повноваженнями. У його роботі беруть участь губернатори, лідери фракцій Держдуми та її спікери. Путін пропонує надати новий конституційний статус і розширити повноваження Держради. 
3. Обмежити у Росії дію міжнародного права. Путін запропонував у змінах до Конституції обмежити вимоги міжнародного законодавства та договорів, а також рішення міжнародних органів: «вони зможуть діяти на території Росії тільки у тій частині, у якій не тягнуть за собою обмеження прав і свобод людини і громадянина та не суперечать нашій Конституції».
4. Нові вимоги до кандидатів у президенти: без іноземного громадянства та посвідки на проживання.  Для потенційних кандидатів у президенти Росії, а також для всіх осіб, які обіймають «критично важливі для забезпечення безпеки» посади, пропонують закріпити такі вимоги: проживати на території РФ не менше 25 років, не мати іноземного громадянства або дозволу на проживання в іншій державі. Причому не тільки на момент участі у виборах, але і раніше.

23 січня відбулося перше читання поправок. Учора, 10 березня, відбулося друге читання. Держдума 382 голосами ухвалила законопроєкт про внесення поправок до Конституції. У третьому читанні законопроєкт про поправки до Конституції РФ ухвалили сьогодні, 11 березня.

Державна Дума підтримала внесення змін до Конституції: що далі

Тепер закон повинна схвалити Рада Федерацій, розгляд у верхній палаті заплановано на сьогодні. Якщо документ підтримають 2/3 законодавчих зборів суб’єктів РФ, то президент направить запит до Конституційного Суду для перевірки нових положень.

У разі позитивного рішення, 22 квітня проведуть всеросійське голосування щодо поправки до Конституції. Якщо громадяни РФ підтримають поправку, то глава держави видасть указ про офіційне опублікування Конституції зі внесеними в неї поправками і зазначенням дати набуття ними чинності.

Як росіяни можуть вплинути на внесення правок до Конституції

Всеросійське голосування з приводу зміни Конституції РФ планують провести 22 квітня, у день 150-річчя від дня народження Володимира Леніна. Однак голосувати можна буде й достроково, за три дні. Також знімаються усі обмеження для голосування на дому. Крім того, обговорюється й ідея організувати ділянки на підприємствах. Створюють усі умови для підвищення явки.

Контролювати таке голосування буде практично неможливо, кажуть громадські спостерігачі всеросійського руху «Голос». Лише громадські палати регіонів можуть направити своїх представників на дільниці зможуть, але вони некомпетентні і також виконуватимуть лише декоративну функцію.

Фото: pexels.com

Детальніше. Результати соцопитування:

• рух країни. 40% опитаних вважають, що країна рухається у правильному напрямку, 38% – у неправильному, 22% – не змогли оцінити. За останні 2 тижні відбувся ріст позитивних оцінок (з 33 до 40%) та зменшення негативних (з 48 до 38%).
• рейтинг довіри. Найбільше українці довіряють президенту — 67% опитаних і не довіряють 25%. Далі Дмитро Разумков (28% і 44% відповідно) і Святослак Вакарчук (28% і 59%).
• успіхи Зеленського. Третина опитаних українців вважають, що за підсумками року у діях президента було більше успіхів, аніж невдач. 41% сказали, що у діях Зеленського успіхів та поразок було порівну. 14% зазначили, що у його роботі переважали невдачі. Останню тезу найбільше підтримують виборці «Європейської солідарності».
• улюблена партія. Лідером симпатій є партія «Слуга народу». Її підтримують майже 48% тих, хто визначився і має намір взяти участь у виборах. 11,4% підтримують партію «Опозиційна платформа – За життя», 9,0% – партію «Європейська Солідарність», 7,8% – партію «Батьківщина», 4,4% – партію «Голос». 
• ставлення до Путіна. Позитивно до нього ставляться 16% опитаних, негативно — 72%.
• ставлення до Росії. За останній місяць зросла кількість респондентів, які вважають Росію країною-агресором щодо України (з 64% до 70%). Протилежної думки дотримуються 21% опитаних. 
• Нормандський саміт. 66% опитаних зазначили, що добре поінформовані про саміт у нормандському форматі, який відбувся 9 грудня. З них близько 40% вважають результати проведення саміту швидше успіхом президента Зеленського, половина – ані успіхом, ані невдачею. Тільки 7% побачили лише негативні результати.

Хто і як проводив опитування. Дослідження провела Соціологічна група «Рейтинг» протягом 14-17 грудня. Аудиторія: населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,0%. Терміни проведення дослідження: 13-17 грудня 2019 р.

Довідка. Соціологічна група «Рейтинг» — це недержавна, незалежна дослідницька організація, яка спеціалізується на проведенні усіх видів соціологічних досліджень із дотриманням міжнародних стандартів. Утворена у 2008 році.  Мережа інтерв’юерів нараховує понад 300 осіб і працює по всій Україні. Щорічно проводить близько 100 000 інтерв’ю і 100 фокус-групових досліджень.

⟶ Генасамблея ООН схвалила резолюцію про захист прав людини у Криму в умовах російської окупації. Резолюція отримала 65 голосів «за» і 23 – «проти». Співавторами документа стали 38 держав.

Резолюція вимагає в РФ припинити політику зміни демографічної ситуації у Криму шляхом переселення туди свого населення і примусового виселення.

Документ засуджує масові затримання активістів та захисників прав людини на основі звинувачень у підтримці тероризму, зокрема, представників громадянської ініціативи «Кримська солідарність».

Резолюція закликає припинити переслідування та звільнити осіб, затриманих за висловлювання думок, зокрема до початку окупації, а також засуджує триваючу практику призову чоловіків до Збройних сил РФ та кримінального переслідування тих, хто відмовляється від служби в лавах держави-окупанта.

Країни, які голосували проти резолюції: Вірменія, Білорусь, Бурунді, Камбоджа, Китай, Куба, КНДР, Еритрея, Гвінея, Індія, Іран, Казахстан, Киргизстан, М’янма, Нікарагуа, Філіппіни, РФ, Сербія, Судан, Сирія, Уганда, Венесуела, Зімбабве.

⟶ Путін визнав 3 мільярди боргу Газпрому перед Нафтогазом. Президент Росії визнав заборгованість Газпрому перед Нафтогазом за рішенням Стокгольмського арбітражу. Газпром — це російська газовидобувна і газорозподільна монополія, найбільша корпорація Російської Федерації. 50% капіталу належить державі. Нафтогаз — це провідне підприємство паливно-енергетичного комплексу України. 

Раніше Росія не визнавала рішення арбітражу на користь України. Водночас Путін зазначив, що, на його думку, таке рішення було «політичним»: «Я переконаний, що це рішення Стокгольмського арбітражу несе не юридичний, не правовий, а скоріше політичний характер. Одне з обґрунтувань у ньому було «у зв’язку з тяжким економічним станом в Україні», — заявив російський президент.

Фото: unian.ua

Детальніше. 11 грудня російський телеканал ТНТ почав показувати серіал «Слуга народу». Цікаво, що серіал з’явився у програмі на наступний день після зустрічі президентів України та Росії у Парижі. З першої серії зник жарт про Путіна .Російські ЗМІ повідомили, що з реакції соцмереж зрозуміло, що жителі східних регіонів Росії подивилися нецензуровану версію.

Що за жарт вирізали. За сюжетом, новообраний президент Голобородько приходить вибирати дорогий годинник і костюм, який йому тепер належить за статусом, і помічник розповідає йому, що Путін носить годинник швейцарської марки Hublot (вимовляючи її назву як «Хубло»). На що герой Зеленського дивується: «Путін – Хубло»?

Серіал показували лише один день, 11 грудня. Замість «Слуги народу» у програмі телеканалу 12 і 13 грудня — «Інтерни» і «СашаТаня».

Коментар. У «ТНТ» пояснили, що не збиралися показувати в ефірі більше трьох серій. Мовляв, показ перших серій був «маркетинговим ходом з підвищення упізнаваності платформи». Решту серіалу покажуть у мережі.

Довідка. «Слуга народу» — комедійний політичний телесеріал виробництва студії «Квартал-95» про історію обрання президентом України вчителя історії. Головну роль вчителя історії (Василя Голобородька) у серіалі виконує Володимир Зеленський. 

Прем’єра першого сезону серіалу відбулася 16 листопада 2015 року на телеканалі 1+1, у грудні 2015 року вийшла остання 24-та серія першого сезону. 23 жовтня 2017 почався показ другого сезону «Слуга народу. Від любові до імпічменту», у листопаді 2017-го — показ останньої 24-тої серії другого сезону.

Третій сезон («Вибір»), показали на 1+1 перед виборами президента України у травні 2019 року.

⟶ Короткометражка про жінок на Донбасі «Анна» потрапила у шорт-лист премії BAFTA. Короткометражний ігровий фільм «Анна» Декеля Беренсона потрапив у шорт-лист премії BAFTA у номінації «Найкращий британський короткометражний фільм». Про це йдеться на сайті Британської кіноакадемії.

Фільм «Анна» знімали у копродукції України, Ізраїлю та Британії. Світова прем’єра стрічки відбулася 24 травня 2019 року на 72-му Каннському міжнародному кінофестивалі. Стрічка увійшла до програми Національного конкурсу 48-го Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість».

У фільмі йдеться про історію про матір-одиначку на ім’я Анна, яка живе на охопленому війною сході України й виховує 16-річну дочку. Головна героїня працює на м’ясопереробному комбінаті і мріє про краще життя.

⟶ Стала відома дата виходу фільму «Матриця 4». Він вийде у прокат 21 травня 2021 року. Влітку цього року студія Warner Bros. повідомила, що авторкою сценарію та режисеркою фільму стане Лана Вачовскі, а Кіану Рівз та Керрі-Енн Мосс повернуться до ролей Нео та Трініті.

На 21 травня 2021 року також запланований вихід фільму «Джон Вік 4» з Кіану Рівзом у головній ролі. Права на фільм «Джон Вік» належать кіностудії Lionsgate. Користувачі соцмереж вже назвали 21 травня «офіційним днем Кіану Рівза» через вихід у прокат одразу двох фільмів з ним у головній ролі.

Фото: gazeta.ru

Детальніше. Президенти Франції, України, Росії і канцлерка Німеччини досягли домовленостей щодо мирного врегулювання конфлікту на Донбасі. Отже, до чого дійшли:

1. припинення вогню на Донбасі до кінця 2019 року;
2. розведення військ на ще 3 ділянках до березня 2020 року;
3. звільнення та обмін полонених на основі принципу «всіх на всіх» до кінця року;
4. надання доступу до полонених міжнародним організаціям, зокрема Червоному хресту;
5. створення нових пунктів пропуску через лінію розмежування протягом 30 днів;
6. доступ місії ОБСЄ на всій території України;
7. наступна зустріч у Нормандському форматі відбудеться через 4 місяці.

На спільній прес-конференції після завершення зустрічі президент Франції Еммануель Макрон сказав, що за 4 місяці потрібно підготувати передумови для проведення виборів на Донбасі. Проте Україна та Росія не дійшли згоди, коли ж проводити вибори: Україна наполягає на волевиявленні громадян після отримання контролю над кордоном, а Росія хоче навпаки.

До обговорення питання окупованого Росією Криму так і не дійшли. Проте на прес-конференції Володимир Зеленський наголосив, що «Крим — це Україна».

Також обговорювали питання транзиту газу з Росії через Україну до Європи. Зеленський зазначив, що це питання розблокували, але поки що до конкретних домовленостей не дійшли. 

⟶ Генасамблея ООН ухвалила резолюцію, де вимагає у Росії вивести війська з Криму.   Генеральна асамблея ООН ухвалила резолюцію «Проблема мілітаризації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя (Україна), а також частин Чорного та Азовського морів». У документі є пункт про захоплені РФ ядерні об’єкти та інфраструктуру на окупованій території.

Резолюцію з такою назвою Генасамблея ООН приймає вдруге, проте нинішній документ доповнено принципово новими положеннями. У новій резолюції висловлюють занепокоєння щодо використання Росією захоплених українських підприємств оборонної промисловості.

Також Генасамблея ООН занепокоєна навмисним перешкоджанням руху через Керченську протоку, зокрема «під приводом військових навчань» у Чорному й Азовському морях та Керченській протоці. Резолюція нагадує Росії про заборону призивати до армії держави-окупанта осіб з окупованих територій.

Нинішня резолюція, як і попередня, засуджує будівництво мосту через Керченську протоку, бо це сприяє мілітаризації Криму. Генасамблея ООН також засуджує поїздки російських посадовців до Криму й закликає усі держави-члени ООН утримуватися від візитів у регіон без узгоджень з Україною.

⟶ «Варта на Банковій» згортає свій табір: здачі національних інтересів не відбулося. «Президент Володимир Зеленський не перетнув ніяких «червоних ліній». Вважаємо, що це і наша з вами заслуга. Саме масове невдоволення в Україні засвідчило, що більшість українців хочуть миру, але не шляхом поступок агресору», — заявили члени оргкомітету акції.

Табір під Офісом президента згорнули близько 5:30 ранку.

Фото: unian.ua

Детальніше. Протестувальники прийшли під Офіс президента у неділю ввечері. Частина із них ночувала у наметах під будівлею. Урядовий квартал охороняють бійці спецпідрозділу поліції, військовослужбовці Нацгвардії, співробітники Держслужби з надзвичайних ситуацій.

8 грудня на Майдані Незалежності відбулася акція «Червоні лінії для Зеленського». Її учасники хотіли окреслити «червоні лінії» для президента перед зустріччю «нормандської четвірки», яка відбудеться 9 грудня. 

Основна вимога організаторів акції — жодних компромісів з президентом Росії щодо унітарної держави і ніякої федералізації, жодних політичний дій, зокрема виборів на тимчасово окупованих територіях Донбасу до виконання умов безпеки і деокупації.

Участь в акції беруть представники партій «Європейська солідарність», «Батьківщина», «Голос», «Свобода», До акції також приєднались ветеранські організації та громадські об’єднання. 

Схожі акції відбулися і в інших містах України — Львові, Харкові, Одесі.

⟶ Папа Римський помолився за успішне завершення «нормандської зустрічі». Під час проповіді на площі Святого Петра у Ватикані Папа Римський Франциск закликав й інших долучитися до молитви за зустріч: «Супроводжую зустріч своєю молитвою, наполегливою молитвою, бо там потрібен мир, і вас запрошую чинити те саме, аби ця ініціатива політичного діалогу спричинилася до плодів миру в справедливості для цих теренів та їхнього населення».

Раніше в усіх храмах Православної Церкви України 8 грудня після Божественної літургії провели молитви за встановлення справедливого миру та перемогу України.

⟶ У Києві відбулася акція проти інтеграції Білорусі та Росії. У суботу на Майдані Незалежності зібралися близько 20 осіб, які протестували проти об’єднання Білорусі та РФ. Деякі активісти стояли з прапорами Білорусі. У суботу в Мінську також відбулися акції проти інтеграції Білорусі з Росією. Того ж дня президент Білорусі Олександр Лукашенко зустрівся з президентом РФ Володимиром Путіним у Сочі. Але жодних документів вони не підписали.

Фото: uazmi.org

Детальніше. Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Президентом Російської Федерації Володимиром Путіним. Як зазначають в ОП, Зеленський «відзначив важливість нещодавнього повернення Росією українських кораблів. Водночас український президент наголосив на необхідності повернення всього озброєння, обладнання та документації, що перебували на цих суднах. Також під час розмови сторони торкнулися питання газових переговорів у тристоронньому форматі Україна – Росія – ЄС».

Водночас у прес-службі президента РФ розповіли, що розмова відбулася за ініціативою Зеленського з урахуванням запланованого на 9 грудня саміту у «нормандському форматі».

Контекст. Нагадаємо, що три українських судна: буксир «Яни Капу» і малі броньовані артилерійські катери «Нікополь» і «Бердянськ», які Росія захопила у листопаді минулого року, повернулися до України з порту у Керчі. 

Захоплені Росією українські кораблі передали Києву відповідно досягнутих російсько-українських домовленостей 18 листопада. Учора, 17 листопада катери у супроводі російської берегової охорони вивели з акваторії «Генмола» ву Керчі. Вони йшли Керченською протокою у бік Чорного моря. Місцевість на підступах до території військової частини, де перебували українські катери, була перекрита, чергують російські поліцейські і люди у цивільному.

Українські буксири «Сапфір», «Титан» і «Гайдамака», які перебували у Чорному морі біля берегів Криму, забрали захоплені Росією українські військові кораблі і супроводили їх в український порт.

⟶ Зустріч нормандської четвірки відбудеться 9 грудня у Парижі. Ініціатива щодо дати була французька, проте остаточне затвердження очікувалось з боку РФ. Це підтвердив і Офіс президента України: «Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Французької Республіки Еммануелем Макроном. Зустріч лідерів України, Німеччини, Франції та Росії у Нормандському форматі відбудеться 9 грудня. Подробиці розмови – згодом». Остання зустріч на найвищому рівні у нормандському форматі відбулася у жовтні 2016 року.

⟶ Незаконне збагачення – знову кримінал: президент підписав закон. Володимир Зеленський підписав закон про відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. У президента пояснили, що завданням закону є також стягнення у дохід держави необґрунтованих активів посадовців.

Фото: pexels.com