Детальніше. 9 червня близько 9:30 під час руху військового броньованого авто у районі Палацу культури «Авдіївський коксохімічний завод» останній у колоні автомобіль «Спартан» підірвався на невстановленому вибуховому пристрої. Постраждалим військовим надали медичну допомогу. Кримінальну справу відкрили за статтею терористичний акт. Досудове розслідування триває.

Коментар. Юрій Бутусов, головний редактор онлайн-видання «Цензор.Нет», написав у своєму дописі у Фейсбуці: «Можна стверджувати, що це не випадковий наїзд на свою стару міну, а цілеспрямована диверсія. Це одна з найбільш часто використовуваних доріг, що ведуть в Авдіївку, недалеко від передової, цим шляхом їздить дуже багато і військових, і цивільних, і волонтерів. Вибух стався на околиці – його місце видно з верхніх поверхів найближчих будинків.

Очевидно, що диверсійна група російських найманців проникла у передмістя Авдіївки у цьому районі. Не виключено, що до цього могли бути причетні і місцеві жителі. Не виключено, що противник міг вести і цілеспрямоване полювання за нашими бійцями, бо підрозділ, який атакували, завдає противнику чимало клопоту.

Завдяки щасливому випадку жертв немає, але це дуже тривожний сигнал. Противник на цьому маршруті міг влаштувати засідку і якби підірвалося неброньоване авто, наслідки такого сильного вибуху були б смертельними».

Контекст. Обстріли на фронті не припиняються. Приміром, за минулу добу 9 червня збройні формування Росії 16 разів порушили режим припинення вогню на Донбасі. Про це повідомив у Фейсбуці пресцентр штабу Операції об’єднаних сил (ООС). Противник обстріляв українські позиції із мінометів, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. Внаслідок ворожих обстрілів один військовослужбовець Об’єднаних сил зазнав поранень.

Фото: facebook.com

Що таке референдум?

Референдум — це прийняття виборцями рішень з різних питань, які є важливими для розвитку країни.

За що можна голосувати на референдумі?

1) за затвердження законів про внесення змін до Конституції, а саме до розділів І («Загальні положення»), ІІІ («Вибори. Референдум»), XIII («Внесення змін до Конституції України»). Такий референдум призначає Президент своїм указом;

2) за питання загальнодержавного значення. Що саме мають на увазі, у тексті законопроєкту не уточнено, але їх описують як «питання, вирішення яких впливає на долю всього Українського народу та має загальносуспільний інтерес»;

3) про зміну території України. Такий референдум призначає Верховна Рада;

4) про втрату чинності закону України або окремих його положень.

Референдум можуть призначити Президент і Верховна Рада. А інші українці?

Теж можуть. Для цього потрібні підписи не менш трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу. При цьому їх потрібно зібрати у щонайменше двох третинах адміністративно-територіальних одиниць Україні (область, район, місто) і не менше ста тисяч підписів у кожній з них.

Припустимо, громадяни зібрали підписи. Що далі?

Референдум проводить Центральна виборча комісія (ЦВК). Вона забезпечує всю інформацію про референдум, а також його результати. 

За які питання не можна голосувати на референдумі?

• які суперечать положенням Конституції України, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права;
• які спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету і територіальної цілісності України, створюють загрози національній безпеці України, розпалюють міжетнічну, расову, релігійну ворожнечу;
• про податки, бюджет, амністію;
• ті, за які відповідає поліція, прокуратура чи суд.

Референдум можна провести у будь-який момент?

Ні. Він не може призначатися чи проводитися у разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного чи надзвичайного стану. 

А можна змінити рішення, за яке проголосували на референдумі?

Так, на ще одному референдумі, але не раніше ніж через три роки.

Щоб проголосувати на референдумі, доведеться йти на виборчу дільницю, як під час виборів?

Не обов’язково. У законопроєкті передбачена можливість електронного голосування. Для цього треба створити «автоматизовану інформаційно-аналітичну систему із забезпечення електронного голосування». Але всі особливості електронного голосування мають бути визначені окремим законом і ЦВК. У законопроєкті, який подав Президент, вони не прописані.

Як голосувати на референдумі?

Запитання всеукраїнського референдуму матимуть чітке і зрозуміле формулювання. Вони не допускатимуть різних тлумачень. Відповідь на них буде лише «так» або «ні».

Фото: pexels.com

Детальніше. Хоча ситуація в Європі покращується, у глобальному масштабі вона погіршується. У цей час ВООЗ зареєструвала майже 7 мільйонів випадків захворювання на коронавірус і майже 400 тисяч випадків смертей від цієї недуги. У деяких частинах Східної Європи і Центральної Азії кількість випадків нових хворих зростає. Гебреісус підкреслив, що у країнах, де є позитивна динаміка, найбільшою загрозою є самозаспокоєння.

Цитата. «Більше, ніж шість місяців у цій пандемії — не час для будь-якої країни знімати ногу з педалі. Ми закликаємо до активного спостереження, щоб гарантувати, що вірус не повернеться, особливо через те, що масові зібрання всіх видів починають відновлюватися у деяких країнах».

Яка ситуація в Україні?

В Україні зростає кількість нових випадків захворювання на коронавірус. У той же час громадяни масово не дотримують правил карантину після його пом’якшення. Український Уряд стурбований таким станом справ, повідомили на сайті Президента.

Зокрема, Голова Національної поліції Ігор Клименко розповів, що святкування Трійці зібрало в церквах близько 200 тисяч вірян, однак священники та парафіяни дотримувалися соціальної дистанції та були у масках, тому свято минуло спокійно.

Водночас в Україні побільшало регіонів, які не готові до послаблення карантину. Станом на 8 червня до цього списку входять Київ, Волинська, Львівська, Рівненська, Чернівецька, Житомирська, Закарпатська і Чернігівська області. В усіх трьох регіонах багато нових випадків захворювання на коронавірус.

Після відкриття дитячих садків у місті Бровари під Києвом, у дитячому садочку «Калинка» виявили коронавірус у 9 дітей та 4 дорослих. Двох дітей госпіталізували до лікарні інші лікуються амбулаторно. Дитсадок закрили на обсервацію. Усі працівники закладу та батьки вихованців, які з 1 червня відвідували садочок, перебувають на самоізоляції під контролем сімейних лікарів.

Незважаючи на усі ці чинники (збільшення областей, які не готові до полегшення карантину та спалах коронавірусу у дитсадку) Міністерство охорони здоров’я анонсувало відкриття баз відпочинку від завтра, 10 червня.

Що ще варто знати про полегшення карантину в Україні

• Робота аеропортів у час пандемії: альтернативна мобільна реєстрація та безконтактна посадка. З 5 червня, в Україні відновили внутрішнє авіасполучення. Аеропорти тепер працюватимуть за новими правилами. До терміналів матимуть доступ лише пасажири, члени екіпажу та персонал. У приміщенні усі мають бути у масках, а працівники аеропорту — ще й в масках. Пасажирам, які прилітають та відлітають, мірятимуть температуру. І це ще не всі вимоги Державної авіаційної служби. Детальніше читайте тут.
• Відкриття ресторанів і внутрішнього авіасполучення: що дозволили з 5 червня. З 5 червня кафе і ресторани зможуть приймати відвідувачів у приміщеннях (за умови дотримання протиепідеміологічних заходів), люди старші 60 років не повинні дотримуватися самоізоляції, а ще в країні відновлять внутрішнє авіасполучення. Усі ці послаблення запрацюють лише у тих областях, де немає високого рівня захворюваності на коронавірус
• З 15 червня Україна відновить міжнародне авіасполучення: куди можна летіти. Першими відновлять рейси на туристичних напрямках: до Туреччини, Греції, Грузії, на Кіпр. З Італією та Іспанією сполучення наразі не буде.

Копайте глибше: 

• What is ВООЗ: Збіговисько бюрократів чи фахівці без повноважень? (ЩЕ з Максом Щербиною)

Фото: pexels.com

Детальніше. Об’єднання пацієнтських організацій Inspiration family долучилося до світової ініціативи Cancer Survivors Day. Ось уже другий рік цей день відзначають і в Україні. 7 червня об 11:00 відбудеться онлайн-бранч у форматі ранкового шоу. На ньому буде кулінарний майстер-клас та тренінг з акторського мистецтва. Присутніх вчитимуть приймати себе та робити селфі. Також у програмі: прямі включення із cancer survivors з інших міст, поради психолога, урок танцю та виступи музикантів. 

Організатори закликають українців поділитись у соцмережах під хештегами #CelebrateLifeUa #CancerSurvivorsDayUA хоча б одним фактом, за що вони відчувають вдячність і чому святкують життя. В такий спосіб можна висловити підтримку людям, які щодня борються з раком.

Завдяки відзначенню Cancer Survivors Day в Україні хочуть впровадити культуру підтримки та самопідтримки онкопацієнтів, привернути увагу до викликів, з якими вони стикаються, наприклад, із браком інформації про успішні історії лікування, з неготовністю відверто говорити про хворобу, з існуванням міфів і стереотипів щодо хвороби.

Хто такі cancer survivors?

Дослівно це словосполучення перекладається як «ті, що вижили після раку». Точного відповідника цьому визначенню у нашій мові немає. Для українського суспільства це незвичний термін. Досі побутує стереотип, що з цією хворобою не можна впоратись. Світова спільнота активно використовує словосполучення cancer survivors. 

Некомерційна організація National Coalition for Cancer Survivorship (NCCS) першою дала визначення cancer survivors як будь-якої людини з онкологією, починаючи з моменту встановлення діагнозу. Пізніше NCCS розширила визначення терміну, включила туди навіть сім’ю та близьких друзів, які стали дотичними до діагнозу будь-яким чином.

Довідка. Перший National Cancer Survivors Day провели 5 червня 1988 року у США. Зараз цей день відзначають у багатьох країнах світу: Італії, Нідерландах, Австралії, Індії, Малайзії та Південній Африці. Люди, які живуть з онкологічним діагнозом, збираються, діляться своїм досвідом і разом святкують життя.

Фото: pexels.com

Детальніше. Пошуки бійця 95-ї десантно-штурмової бригади поки не дали результатів. Місце несення служби Євгена Добринського — за тисячу метрів від анексованого Криму. Начальник служби зі зв’язків із громадськістю командування десантно-штурмових військ ЗСУ, майор Валентин Шевченко у коментарі Крим.Реалії запевнив, що з Євгеном було ще кілька українських військових. 

Це заперечує український журналіст Юрій Бутусов. Він каже, що в момент викрадення боєць був один і без зброї. Бутусов написав на своїй сторінці у Фейсбуці, що боєць уже в руках співробітників російських спецслужб: «Він перебуває на окупованій Росією території в Криму … Приблизно о 10.00 (30 травня) представник російських спецслужб зателефонував у батальйон, уточнювали особисті дані солдата. Очевидно, противник оформлюватиме Добринського як такого, що порушив кордон Росії». 

Журналіст припустив, що противник використовуватиме солдата у своїй пропаганді. За даними Бутусова, «військове командування наказало посилити несення вартової служби у цьому районі. Для чергування на постах направлятиме не менше двох військовослужбовців, доповіді отримуватиме кожну годину. У разі відсутності зв’язку з постом негайно направлятиме для перевірки резервну групу».

Цитата. «Український військовий, якого імовірно викрали на адмінкордоні з окупованим Росією Кримом, не мав причин залишати місце служби». Про це каже голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв.

Фото: pexels.com

Детальніше. Уряд планує дозволити працювати усій культурній сфері, включно з кінотеатрами та концертними залами, на останньому етапі зняття карантинних обмежень. Нагадаємо, перший етап почався 11 травня, а другий стартуватиме 22 травня. Попередня дата запуску культурних інституцій — 1 липня, але вона не є фіксованою.

У всіх закладах мають дотримуватися вимог МОЗ, щоб не допустити розповсюдження захворювання. Щоб зберегти соціальну дистанцію між людьми та уникнути скупчення відвідувачів, закладам культури спочатку дозволять заповнювати лише 30% місць  у залах. Але таке рішення може бути збитковим для закладів, припускають у Міністерстві культури. Проте іншого варіанту у відомстві поки немає. Робота у звичному режимі може початися лише із повним зняттям карантинних обмежень. Коли це трапиться — поки невідомо.

Контекст. Нагадаємо, що в Україні потрохи знімають карантинні обмеження. З 11 травня українцям дозволили гуляти у парках та скверах, відвідувати салони краси та літні майданчики ресторанів. З 25 травня планують відкрити дитячі садочки. Залишаються зачиненими школи та університети.

Що ще важливо знати на цю тему:

#стопкультурнийкарантин: креативні індустрії нагадали про себе владі. Сотні прожекторів світили у небо у 20 українських містах у межах акції #стопкультурнийкарантин у ніч на 13 травня. Організатори акції таким чином хотіли привернути увагу до культурної сфери креативних та івент-індустрії, які буквально завмерли у час карантину. 

В Україні послаблюють карантин: що та як запрацює. 22 травня Уряд вирішуватиме, чи відновлювати роботу міського та приміського транспорту, готелів, дитсадків та спортзалів. Для них уже підготували рекомендації. То як доведеться працювати в умовах карантину та від чого буде залежати послаблення обмежень у кожному регіоні країни — розповідаємо у тексті.

Коронавірус і перевезення: коли громадський транспорт відновить роботу. Укрзалізниця уже розробила план виходу електричок із карантину. Приміське сполучення відновлюватимуть у два етапи. Спочатку на колії повернуться 745 електричок. Вони мають забезпечити підвезення людей до місць роботи у години «пік». На другому етапі призначать ще 571 поїзд.

Фото: pexels.com

Детальніше. У січні цьогоріч Лану Зеркаль призначили радницею голови правління «Нафтогаз України» Андрія Коболєва. Учора ж вона очолила організацію роботи та супровід міжнародних арбітражів «Нафтогазу» у спорах з «Газпром» та справах проти Російської Федерації. 

Лані Зеркаль (повне ім’я Олена) — 46 років. Вона закінчила юридичний факультет Київського університету ім. Шевченка та році факультет міжнародних відносин Інституту міжнародних відносин КНУ. Також закінчила магістратуру КНУ, стала магістринею міжнародних відносин. Знає англійську та французьку.

У Лани Зеркаль є чималий професійний досвід. Вона працювала заступницею директора та директоркою Департаменту міжнародного права Міністерства юстиції України. Також була директоркою Державного департаменту з питань адаптації законодавства Міністерства юстиції України.

У 2007—2013, у часи правління президента-втікача Януковича, була учасницею делегації України для участі у переговорах з Євросоюзом щодо укладення Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, членкинею делегації у переговорах з Європейською комісією щодо змін до Угоди між Україною та ЄС про спрощення для українців оформлення віз.

Також працювала директоркою Департаменту взаємодії з органами влади Міністерства юстиції України.

З 2014 по 2019, у часи президентства Петра Порошенка, була заступницею Міністра МЗС України, спеціалізувалася на темі європейської інтеграції. Брала участь у переговорах щодо політичної та економічної частини Угоди, представляла Міністерство юстиції України.

З 6 по 9 березня 2017 року очолювала українську делегацію в Міжнародному суді ООН в Гаазі. Саме там відбувалися громадські слухання за позовом України проти Росії. Йшлося про відшкодування збитків, заподіяних терактами за підтримки Росії (збитий рейс MH17 Малайзійських авіаліній, обстріли мирних жителів у Волновасі та Маріуполі, обстріл мирних жителів в Краматорську, теракт у Харкові.

Після інавгурації Президента Володимира Зеленського у травні 2019 року з’явилась інформація що її призначили на посаду заступниці голови Адміністрації Президента. Наступного дня відповідний указ скасували.

28 листопада 2019 року вона подала заяву про відставку з посади заступниці міністра. У січні Зеркаль стала радницею голови правління Нафтогазу. І от зараз вона очолила захист цієї інституції у справах проти російського Газпрому.

Довідка. Газпром — це російська газовидобувна і газорозподільна монополія. Вона є найбільшою корпорацією Росії. 50% капіталу належить державі.

Нафтогаз — це провідне підприємство паливно-енергетичного комплексу України. 

Фото: 5.ua

Детальніше. Кабінет Міністрів заборонив українцям їздити до Білорусі, пред’являючи внутрішні паспорти громадянина України. Заборона почне діяти з 1 вересня цього року. 

Ще з 2009 року і дотепер між Кабінетом Міністрів України та урядом Білорусі діє угода про безвізові поїздки українців по Білорусі. Це означає, що громадяни нашої країни можуть в’їжджати, виїжджати, прямувати транзитом територією Білорусі та перебувати там до 90 днів поспіль протягом 3 місяців без віз на підставі внутрішніх паспортів.

З 1 вересня 2020 року український Уряд обмежує ці можливості українців. Чому? Урядовці назвали кілька причин:

• низький ступінь захисту паспорта громадянина України (у формі книжечки) призводить до зростання випадків його підробок;
• відсутність у паспорті інформації про особу латиницею унеможливлює автоматичне зчитування інформації з документів під час прикордонного контролю;
• у разі втрати за кордоном внутрішнього паспорта ідентифікація громадян закордонними дипломатичними установами України є тривалою та складною;
• зменшується час проходження прикордонного контролю, якщо пред’явити саме закордонний паспорт.

Контекст. Нагадаємо, що з 1 березня 2020 року перетинати кордон з Росією можна лише із закордонним паспортом. В’їжджати з Росії в Україну українці і далі зможуть за внутрішнім паспортом. Новація дозволить швидше проходити перевірку на кордоні, оскільки для перевірки даних особи відомості закордонних паспортів зчитуються спеціальними приладами.

Що ще важливо знати на цю тему:

Паспорт у смартфоні тепер ще й «в законі»: де ним можна скористатися. Відтепер паспорти (і внутрішні, і закордонні) у додатку «Дія» на смартфоні офіційно є цифровими аналогами паперових документів. Тому електронне посвідчення особи можна використовувати у тих же випадках, що й паперовий паспорт. 

Фото: pexels.com

Детальніше. «ВООЗ продовжила дію глобального режиму надзвичайної ситуацію. Тому для нас так само пом’якшення карантину не означає його повне зняття. Карантин буде продовжений до 22 травня. Далі ми будемо дивитися, як буде рухатися пандемія в світі, як буде відбуватися коливання кривої захворюваності у нас», — сказав Денис Шмигаль.

Кабінет міністрів готує рішення, яке допоможе підприємцям і споживачам підготуватися до безпечного виходу з карантину. Уряд розробляє алгоритми безпечного відкриття об’єктів оптово-роздрібної торгівлі непродовольчими товарами (крім торговельно-розважальних центрів), салонів краси, автосалонів, музеїв, бібліотек та інших закладів громадського відвідування, які матимуть чіткі правила дотримання санітарних норм. 

Також розглядають можливість відкриття літніх майданчиків закладів громадського харчування, однак місцева влада може обмежувати їхню роботу чи закривати з огляду на ситуацію, яка склалася в місті та регіоні.

Раніше Уряд планував впровадити адаптивний карантин, який можна буде посилити локально, якщо коронавірус спалахне у якомусь конкретному регіоні країні. Водночас навіть за такого карантину маски, дезінфікатори та соціальна дистанція мали залишитися нормами життя.

Довідка. Нагадаємо, 11 березня на всій території України офіційно запровадили карантин на три тижні. За 2 тижні після цього Кабмін запровадив режим надзвичайної ситуації на всій території України та подовжив карантин на місяць, до 24 квітня. 3 квітня карантин посилили: ввели обов’язкову 14-денну обсервацію для осіб, які прибувають з-за кордону, заборонили пересуватися вулицями більш ніж двом особам, крім випадків супроводу дітей. 22 квітня карантин продовжили до 11 травня, але анонсували п’ять етапів виходу з нього.

Фото: pexels.com