Одна з таких угод уже укладена між Google та компанією APIG, яка представляє французькі ЗМІ. Після неї компанії має укласти ліцензійні угоди про співпрацю з конкретними виданнями, тексти яких можуть використовувати. Скільки вони отримуватимуть за контент не повідомляють. Про це пише CNN.
Чому це важливо. Такі угоди гарантують права видавців на захист авторських прав, а також оплату контенту, який створюють їхні журналісти.
Детальніше. Google вже підписала угоди з французькими ЗМІ Le Monde та Le Figaro. Їм платитимуть гроші за кількома критеріями:
Ще кілька новин, які варто знати
YouTube дозволив вирізати спірні частини роликів, а не видаляти все відео. Новий інструмент Assisted Trim від YouTube дозволяє авторам вирізати спірні частини відео безпосередньо у своєму профілі. Так вони будуть менше втрачати на монетизації. На вкладці «Відео» в панелі YouTube Studio з’явився розділ «Обмеження», де показуються, які конкретно фрагменти порушують авторське право або є образливими. Далі користувач за допомогою інструменту Assisted Trim може вирізати спірну частину.
Facebook хоче створити інструмент з використанням штучного інтелекту, який переказуватиме довгі статті видань. Так користувачі витрачатимуть менше часу. Про це йшлося на непублічній зустрічі працівників компанії 15 грудня 2020 року.
Фото: pexels.com
1
Упродовж 17 вересня понад десять незалежних медіа в Білорусі виходять без фото на головних сторінках. Так журналісти показують свою підтримку фотокореспондентам, яких силовики затримали напередодні. Про це повідомляє «Радыё Свабода».
Чому це важливо. Працівникам ЗМІ перешкоджають здійснювати професійну діяльність.
Детальніше. Місце для світлин підписують однаково: «Тут мало бути фото, але зробити його нікому. Фоторепортерів у Білорусі відправляють за ґрати».
Двох фотокореспондентів ― Олександра Васюковича і Олександра Гридіна ― заарештували на 11 діб. Це відбулося 16 вересня, коли фотожурналісти висвітлювали «Марш героїв». Правоохоронці стверджують, що це була «участь у несанкціонованому мітингу».
Що ще треба знати про протести в Білорусі?
У столиці Білорусі Мінську 12 вересня відбувся «жіночий марш». На площу Свободи вийшли близько 10 тисяч людей. Однак їх почали розганяти силовики. Затримали 69 осіб.
Протести у Білорусі почалися 9 серпня після «перемоги» Лукашенка на виборах президента. Офіційно кажуть, що за нього проголосували 80% виборців. У знак протесту проти фальсифікації результатів люди вийшли на вулиці у різних містах країни. Відбувалися затримання, побиття й сутички з військовими. Чимало протестувальників постраждали, сотні затримані.
Друга ніч протестів у Білорусі: від’їзд Тихановської, коктейлі Молотова та перша смерть. Білоруси продовжили вуличні протести у другу ніч після оприлюднення попередніх результатів виборів. У хід пішли коктейлі Молотова, одна людина загинула. У цей час опозиційна кандидатка Світлана Тихановська, яка за попередніми результатами виборів посіла друге місце, покинула Білорусь і прибула у Литву.
Потім відбулося звільнення мітингарів, зізнання у фальсифікаціях. У кількох білоруських містах звільнили понад 200 людей, яких затримали на акціях протесту після президентських виборів 9 серпня. Журналісти припускають, що звільняють людей, яких затримали вночі з 9 на 10 серпня та засудили до трьох діб ув’язнення.
Спікерка Ради республіки Наталія Качанова звернулася до білорусів і запевнила, що президент Лукашенко почув думку трудових колективів білоруських підприємств і доручив розібратись «по всіх фактах затримань». А у ніч із 13 на 14 серпня ОМОН уже не бив та не затримував протестувальників на вулиці, навпаки, затриманих почали випускати із СІЗО. Після цього багато з них опинилися у лікарнях з побоями.
У восьмий день протестів, 16 серпня, у Білорусі відбувалися два мітинги. Перший ― Марш свободи проти влади, який незалежні спостерігачі вважають наймасовішим в історії країни. Другий ― штучний провладний мітинг, на який примусово привезли бюджетників. Він відбувся на підтримку президента Олександра Лукашенка, який сфальсифікував вибори.
Одинадцятий день протестів. Замість білоруських журналістів, які страйкують, на державному ТБ працюють співробітники Russia Today. Помер ще один протестувальник, це вже четверта смерть від початку мітингів. Запрацювала Координаційна рада з передачі влади. Детальніше про те, що відбувається, читайте в матеріалі.
26 серпня у Мінську біля Червоного костелу відбувалася акція протесту. У ній брали участь понад півтори тисячі людей. Акцію розігнав ОМОН, а частину протестувальників закрили в костелі. Влада відключає інтернет. Тим часом нобелівську лавреатку з літератури Світлану Алексієвич допитали у Слідчому комітету Білорусі.
Протести в Білорусі: нові затримання і «перевірка» документів ЗМІ. 27 серпня у Мінську на площі Свободи затримали близько 20 журналістів. За словами правоохоронців, було потрібно «перевірити» документи представників ЗМІ. Загалом на акціях протесту в столиці Білорусі вчора затримали майже 200 людей. Детальніше — у матеріалі.
У неділю 6 вересня у Мінську відбувся Марш єдності — акція протесту, несанкціонована владою. На Марш прийшло понад 100 тисяч осіб. Білоруський правозахисний центр «Весна» повідомляє про 151 затриманого на акції. Усього затримали 633 осіб по усій Білорусі. Про це написала прессекретарка МВС Білорусі Ольга Чемоданова у Telegram. Усі вони брали участь в акціях протесту 6 вересня.
Після викрадення в Мінську членкині Координаційної ради, голови передвиборчого штабу Віктора Бабарика та теперішньої соратниці Світлани Тихановської Марії Колесникової відкрите звернення опублікувала Координаційна рада, членкинею якої є Колесникова. У заяві йдеться про те, що влада Білорусі використовує методи терору щодо протестувальників. А також Координаційна рада пише, що «люди, які беруть участь в акціях, бояться не насильства, яким їм погрожує влада, а того, що ситуація в країні не зміниться, а законність і демократія не будуть відновлені».
Членкиню Координаційної ради Марію Колесникову підозрюють у кримінальній справі з обвинуваченням в публічних закликах до захоплення державної влади, або насильницької зміни конституційного ладу. До іншої членкині ради Світлани Алексієвич прибули європейські посли, щоб показати свою підтримку. Що відбувається ― читайте далі.
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня
Фото: svaboda.org
1111Чому затримали журналістів?
Правоохоронці казали, що мають на меті просто «перевірити» документи журналістів. Для цього їх відводили до буса. Та згодом представників ЗМІ відвезли до Жовтневого РУВС.
Серед затриманих були Станіслав Шаршуков і Вадим Заміровський (TUT.BY), Уладзь Гридін (Радіо Свобода), Василь Федосенко і Володимир Костін (Reuters), фотограф Олександр Васюковіч, Надія Бужан (Наша Нiва), Діма Ловецкий (AP), Захар Щербаков та Сергій Сацюк (БелаПАН), Катерина Андрєєва і Максим Калитовський ( Белсат), Сергій Бобильов (ТАРС).
У Міністерстві внутрішніх справ Білорусі повідомили, що журналістів доставили для «для перевірки документів, що підтверджують законність їх професійної діяльності». За повідомленням TUT.BY, після 20.30 журналістів почали відпускати.
Як відбувалися затримання протестувальників?
У Мінську за минулу добу затримали близько 200 мітингарів. Силу до людей не застосовували, але журналістам заборонили знімати, що відбувається. Як повідомляє TUT.BY , на площі Незалежності ОМОн розділив людей на дві групи, а потім чоловіків почали затримувати й садити до автозаків. За підрахунками видання, до рук ОМОНу потрапили близько 170 протестувальників. А от за даними правозахисного центру Вясна, силовики затримали близько 150 людей.
Хроніка подій у Білорусі за попередні дні протестів
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня
Фото: volynnews.com
Реклама на телебаченні, радіо, а також у друкованих виданнях має бути лише українською мовою відповідно до норм «мовного закону». 32 стаття набере чинності з 16 січня цього року, повідомляє Нацрада з питань телебачення і радіомовлення.
Чому це важливо. Мовний закон не дозволяє ігнорувати державну мову, зокрема в медіа.
Детальніше. Порушення цих положень тягне за собою адміністративний штраф у розмірі 200-300 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (3400-5100 гривень). Якщо порушення вчинене вперше, то може бути попередження.
У відомстві зазначили, телерадіоорганізації закордонного мовлення, телерадіоорганізації, що ведуть мовлення однією або кількома офіційними мовами Євросоюзу, поряд із державною мовою можуть розміщувати рекламу офіційними мовами ЄС.
Крім цього, друковані ЗМІ, що видаються однієї з офіційних мов ЄС, можуть розміщувати рекламу цією ж мовою.
⟶ Міністерство культури хоче запустити безкоштовну онлайн-платформу для вивчення української мови. Про це розповів у своєму telegram-каналі міністр культури, молоді та спорту України Володимир Бородянський. Проєкт планують запустити до вересня 2020 року. Навчальні курси будуть спрямовані на певні окремі категорії:
⟶ В Instagram чоловікам-блогерам платять за рекламу більше, ніж жінкам — дослідження. Різниця заробітку чоловіка та жінки складає від 7% до 92%. Про це йдеться у дослідженні компанії HypeAuditor.
1600 блогерів з 40 країн світу запитували про ціну за розміщення реклами в публікаціях та історії. Дослідники зазначили, що жінок та чоловіків-блогерів у світі майже порівну: жінок більше на 1%.
У середньому вартість звичайної публікації в блогерів-чоловіків становить 1411 доларів, що на 7% більше, ніж в опитаних жінок — 1315 доларів.
Чоловіки, у яких менше мільйона підписників, заробляють за публікацію 2600 доларів, а жінки на $200 менше — 2400 доларів.
Ще більший розрив у вартості рекламних історій між чоловіками і жінками — 809 доларів і 633 доларів різниця — 27%.
Рекламний пакет, який включає публікацію, історію і хвилинне відео на чоловічих сторінках продають в середньому 4 000 доларів, а жіночих — за 2700 доларів.
Фото: pexels.com
Важливе 