Детальніше. Крісло нового очільника МВС посів Денис Монастирський. Відносна більшість опитаних українців (41%) вважає, що якість роботи міністерства після цього не зміниться. 13% думають, що стане гірше, а 10% — краще. Найбільше сподіваються на покращення виборці «Слуги народу» ( таких є 25,5%). Натомість 26% виборців ЄС переконані, що стане тільки гірше.

Хто та як проводив опитування. Центр Разумкова опитав 2019 людей віком від 18 років, окрім окупованих регіонів Донецької та Луганської областей, а також тимчасово окупованого Криму. Опитування відбувалося з 29 липня по 4 серпня.

Довідка. Український центр економічних та політичних досліджень ім. О. Разумкова — це недержавний аналітичний центр, який заснували у 1994 р. Він досліджує державну політику в різних галузях.

Дізнайтеся більше про останні опитування:

• 70% українців не погоджуються з тезою Путіна про те, що українці один народ. Ще 12,5% опитаних згодні з тим, що написав у своїй доповіді «Про історичну єдність росіян та українців» президент Росії Володимир Путін.
• Українці найбільше довіряють армії, волонтерам та Церкві. Збройним Силам України довіряє 68% опитаних. 64% людей вірять волонтерським організаціям, а Церкві — 63,5%.

Копайте глибше:

•  Денис Монастирський — новий очільник МВС. Що про нього відомо?

Фото: slovoidilo.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Міністр внутрішніх справ Арсен Аваков подав у відставку. Зеленський запропонував на посаду глави МВС свого колегу по партії Дениса Монастирського. Останній має 41 рік та вищу юридичну освіту, яку він здобув у Хмельницькому університеті управління та права. Крім того, він є кандидатом юридичних наук та викладав в університеті, де здобував освіту. Починав свою кар’єру правником у компаніях «Hillmont Partners», «Global Ties KC», ТОВ «Лігал Консалтинг».

У Верховній Раді 8-го скликання Монастирський став помічником нардепа Антона Геращенка. Тепер Геращенко є заступником голови МВС, а також одним із засновників аналітичного центру «Український інститут майбутнього». У цьому центрі Монастирський працював експертом із питань реформування правоохоронної та судової систем. А торік його обрали до Верховної Ради 9-го скликання від партії «Слуга Народу».

Станом на сьогодні він — голова комітету Верховної Ради України з питань правоохоронної діяльності. Крім того, є членом головної ради Українського товариства охорони пам’яток історії та культури. Як каже рух ЧЕСНО, станом на 24 липня 2020 року він був одним із народних депутатів, хто подав найбільше законодавчих ініціатив.

Фото: slovoidilo.ua

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Петро Порошенко. Родина п’ятого Президента, а зараз депутата Верховної Ради Петра Порошенка у 2020 році задекларувала понад 222 млн гривень доходів. В основному це доходи від дивідендів та відсотків за депозитами в Міжнародному інвестиційному банку. Зарплата Порошенка за основним місцем роботи становить 504,5 тис. гривень. На рахунках експрезидентського подружжя понад 3 млн доларів, а готівкових заощаджень в різних валютах — понад 66 млн доларів.

Порошенко задекларував свій маєток у Козині під Києвом площею 1331,7 кв. м, кілька земельних ділянок, а також три квартири в Києві та одну у Вінниці, ще один будинок під Києвом площею 343 кв. м. Крім того, експрезидент має колекцію з близько ста картин та скульптур, дорогі наручні годинники, прикраси дружини з золота, перлів та діамантів, кілька шуб та дизайнерських сумочок, а ще елітні меблі, люстри й телевізори.

Андрій Єрмак. Керівник Офісу президента задекларував 475,5 тис. гривень. Більшість статків — його зарплатня в ОП. У власності Єрмака лише одна квартира в Києві площею 107 кв. м та автомобіль Mercedes-Benz. На рахунках та в готівці у розпорядженні голови ОП — понад 200 тис. доларів. Крім того, він позичив майже 350 тис. доларів.

Денис Шмигаль. Доходи прем’єр-міністра у 2020 році склали 690 тис. гривень. Більшість коштів — зарплатня за основним місцем роботи. Також Шмигаль володіє нерухомістю — будинком у Львові на 215 кв. м та кілька земельних ділянок, а також автомобіль Land Rover Discovery Sport. Заощадила родина Шмигалів понад 250 тис. доларів.

Арсен Аваков. Незмінний очільник Міністерства внутрішніх справ задекларував за 2020 рік доходів родини на 5,4 млн гривень. Він має дві квартири в Харкові, одна з яких понад 657 кв. м, та ще одну квартиру в Чугуєві. Крім того, у власності Авакова є кілька земельних ділянок. У столиці міністр живе в готелі. Також у декларації є колекція монет, картин, вінілових платівок та поштових марок, дорогі годинники, близько 800 пляшок елітних вин, дорогі меблі з Італії, антикваріат, колекція холодної зброї, соболині й норкові шуби дружини та її прикраси з золота, діамантів і перлів. Заощаджень у родини Авакова у різних валютах та золоті на понад 2 млн доларів.

Віктор Медведчук. Проросійський народний депутат, який цьогоріч потрапив під санкції,  торік зміцнив свої статки. У 2019 році родина лідера ОПЗЖ зберігала гроші здебільшого у євро і гривнях, а от в 2020-му левову частку грошей родина зберігає на рахунку дружини Медведчука Оксани Марченко в білоруському «Абсолютбанку» і у російських рублях. Йдеться про суму, еквівалентну 9,5 млн євро.

Крім того, Медведчук задекларував три будинки у Києві загальною площею понад 4 тис. кв м, кілька земельних ділянок, дім у Ялті площею 371 кв. м, який оформив на Оксану Марченко, та автопарк — 19 елітних автомобілів та яхту. В декларації народного депутата 28 коштовних годинників, колекція з сотень картин та ікон, понад сто прикрас елітних брендів, хутро, розкішні меблі, іранські та італійські килими, люстри, антикваріат, колекція одягу та аксесуарів від Prada, Roberto Cavalli, Oscar de la Renta, Valentino та інших брендів класу люкс.

Родина Медведчука володіє бібліотекою стародавніх книг. Йдеться, наприклад, про фрагмент Біблії Гутенберга 1455 року, рукописне Євангеліє 15-го століття, «Апостол» Івана Федорова 1574 року. Є і видання «Енеїди» Івана Котляревського за 1798 рік.

Юлія Тимошенко. Лідерка франкції «Батьківщина» за минулий рік задекларувала понад 150 млн гривень доходів родини. Причому левову частку грошей — 148 млн гривень — Тимошенко вказала як «дохід у вигляді компенсації шкоди, заподіяної політичними репресіями 2011-2014 років, яку отримала у США на стадії досудового врегулювання». Решта коштів — доходи чоловіка та її зарплатня.

Тимошенко також орендує будинок під Києвом площею 588 кв. м, половиною якого володіє її чоловік Олександр. Усі три автомобілі родини також записані на чоловіка. Сама політикиня на 100% володіє лише своїми прикрасами, серед яких коштовності з перлами й камінням від Cartier, Dinh Van та Chanel.

Дмитро Разумков. Родина спікера парламенту задекларувала близько 10 млн гривень доходу в 2020 році. Більшу частину цієї суми — понад 6 млн — заробила дружина Разумкова підприємницькою діяльністю. Ще майже 2 млн — це дохід від відчуження нерухомості. Разумков задекларував житло під Києвом у Софіївській Борщагівці площею 492 кв. м, чотири квартири в Києві, а також має нерухомість у Миколаєві — квартиру та будинок площею 489,6 кв. м. У власності родини є два автомобілі: Toyota Land Cruiser та Toyota Camry, право на безоплатне користування автомобілями Tesla S та BMW X5 і понад 1,2 млн доларів заощаджень у різних валютах.

Фото: pexels.com

Детальніше. Ось результати опитування:

1. ставлення до правоохоронців. Більшість українців негативно оцінює роботу керівників правоохоронних органів. Зокрема, баланс позитивної/негативної оцінки (різниця між кількістю тих, хто ставиться негативно і тих, хто ставиться позитивно) діяльності міністра внутрішніх справ Арсена Авакова становить -52% (негативно — близько 70%, позитивно — близько 18%), Генеральної прокурорки Ірини Венедіктової -39%, голови Служби безпеки України Івана Баканова -30%.
2. Оцінка Авакова. Найгірше серед керівників правоохоронних органів українці оцінюють саме діяльність міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Його роботу негативно оцінюють 70,4% опитаних громадян.
3. Довіра до СБУ. Ця спецслужба має більший запас довіри, водночас оцінка керівника СБУ суттєво нижча. Це означає, що успішна діяльність СБУ сприятиме зростанню оцінки керівництва, тоді як помилки і порушення з боку голови СБУ підриватимуть довіру до служби загалом.
4. Зміни в країні. У регіональному розрізі найбільш негативно оцінюють зміни загалом в країні жителі південних областей (59%), а тих, хто вважає, що нічого не змінилося, найбільше в західних областях 52%.
5. Відчуття безпеки у країні. 43% опитаних вважають, що змін за останній рік взагалі не було, 44% відчули зміни на гірше. Позитивні зрушення помітили лише 9% і близько 4% завагалися з відповіддю. 
6. Безпека у громаді. Мешканці південних регіонів частіше за інших нарікали на негативні зміни у сфері безпеки та порядку загалом у країні. Водночас у своїх громадах та поблизу своїх помешкань саме вони найчастіше відзначали зміни на краще за останні 12 місяців.

Хто і як проводив опитування. Загальнонаціональне дослідження провів Фонд «Демократичні ініціативи» спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 3 по 9 липня 2020 року методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів. Опитали 2022 респонденти віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Чи варто вірити соціологічним опитуванням?

В Україні працює не більше десяти авторитетних служб, які спроможні провести якісне та достовірне всеукраїнське опитування громадської думки. Коли правдиві результати політиків не влаштовують, вони через спеціальні псевдосоціологічні служби оприлюднюють вигідні для себе рейтинги. Це потрібно для того, щоб набрати додаткові голоси на виборах. 

Псевдосоціологи придумують для себе гучні назви і «зі стелі» малюють потрібні рейтинги клієнтам. За останній час утворився цілий ринок таких сумнівних служб. Реальні опитування визнаних фірм тонуть у хвилях брехні. Сайт «Тексти» зібрав дані про 96 псевдосоціологічних служб та 148 прихованих піарників, які оприлюднювали або коментували сумнівні результати протягом останніх 15 років. 

Про що думають українці: добірка останніх соцопитувань

• 52% українців незадоволені роботою Зеленського — опитування. 50% опитаних українців розповіли, що економічний стан їхніх сімей погіршився. 40% кажуть, що не побачили змін у своєму житті й лише 9% відчули покращення.
• Понад 60% українців думають, що коронавірус створений штучно ― опитування. 66% українців вважають, що коронавірус не має природного походження. 37% з них думають, що його ще й навмисно поширили у світі. 
• 75% українців проголосували б за Зеленського у другому турі, якби вибори відбулися зараз — соцопитування. Якби вибори Президента відбулися найближчим часом, то майже 40% опитаних проголосували б за Володимира Зеленського. Майже 14% підтримали б Юрія Бойка, 13,3% віддали б свій голос Петру Порошенку. Якби у другий тур сьогодні вийшли Зеленський та Порошенко, то 75% серед виборців підтримали б чинного Президента, а 25% проголосували за П.Порошенка. 

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Детальніше. Сьогодні вранці, 5 червня, під будівлею Верховної Ради розпочався мітинг«Авакова у відставку». Протестувальники підпалили поліцейський бобік та запалили фаєри. Один чоловік підпалив себе у знак протесту проти рейдерського захоплення його бізнесу.

О 10 ранку члени партії «Правий сектор» розпочали під парламентом свою акцію з ідентичною вимогою відставки Авакова. Вони закликають активістів виходити на мітинги під стіни обласних державних адміністрацій у своїх регіонах. Така ж акція протесту відбувається і в інших містах України, зокрема, у Львові.

О 14:00 у Києві запланована ще одна акція за відставку Авакова, її організовує KyivPride та «Центр громадських свобод». Паралельно з акціями протесту міністр внутрішніх справ звітує перед народними депутатами.

Що каже Аваков?

Міністр обіцяє, що після тортур та зґвалтування у поліції Кагарлика у кожному відділку запрацює система Сustody Records: «У кожній поліції світу зустрічаються негативні резонансні події, але принципово важливо як система МВС реагує на ці події.

Після аналізу цього інциденту та спільного засідання із Комітетом Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності ми вирішили:

1. в усіх підрозділах поліції впровадимо систему Custody Records: слідчі дії тепер будуть фіксуватися на відео;
2. кадровий склад інспекції з особового складу переглянуть. До її складу залучимо працівників із досвідом роботи в оперативних підрозділах;
3. підвищимо зарплатню та матеріально-технічне забезпечення інспекції: автомобілі для перевірок, засоби фіксації порушень (бодікамери);
4. надамо право перевіряти будь-які підрозділи, служби, окремих працівників під час несення служби, у будь-який час доби;
5. під час відбору кандидатів на службу в поліцію будемо проводити додаткове психологічне обстеження, щоб виявити приховані ознаки агресивності».

Під час відповідей на запитання депутатів Аваков відмовився вибачитися перед батьками Кирила Тлявова, якого застрелили правоохоронці рік тому та перед жінкою, яку ґвалтували та катували правоохоронці у відділку поліції.

Чому Авакова хочуть відправити у відставку?

Головна причина — провал реформи поліції. Наслідки цього провалу «вибухають» в Україні ледь не щотижня. Останні з них:

• стрілянина у Броварах: 21 людину затримали, порушили три кримінальні справи. Вранці 29 травня у Броварах на Київщині сталася стрілянина за участю близько сотні осіб. Сутичка відбулася поміж підприємцями, які займаються перевезеннями пасажирів, повідомила поліція Київської області на своїй сторінці у Фейсбуці. Троє чоловіків отримали поранення. Затримали уже 21 особу. Поліція порушила три кримінальні справи;
• зґвалтування та катування дівчини у відділку поліції: що відомо. У місті Кагарлик на Київщині просто у відділку поліції двоє поліцейських катували та зґвалтували 26-річну жінку. У поліції уже назвали їхні імена. Це — Сергій Сулима та Микола Кузів. Зараз підозрювані у злочині — у слідчому ізоляторі. Відділок поліції у Кагарлику розформували. Заступник міністра МВС Антон Геращенко обіцяє, що їх справедливо покарають;
• фабрикування доказів у справі вбивства журналіста Павла Шеремета. Громадськість переконана, що ця справа «пошита білими нитками», адже від грудня до червня слідство не показало доказів причетності затриманих: Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь до вбивства журналіста. Нещодавно підозрюваним змінили підозри, а журналісти виявили, що слідчі змінили маршрут людей, які підкладали вибухівку під авто журналіста Павла Шеремета.

Чи можуть Авакова відправити у відставку?

Навряд. Справа у тому, що абсолютна більшість владної фракції «Слуга народу», яка може самостійно приймати рішення, проти відставки міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Про це каже народний депутат від «Слуги народу» Олександр Качура: «Можливо, у нас зараз є претензії до Арсена Борисовича, але на таке важливе міністерство у нас немає іншої кадрової пропозиції. Тому підписи за відставку збирати неправильно». За словами депутата, у Президента є домовленість з Аваковим: як тільки Зеленський поставить вимогу звільнення, міністр сам напише заяву про звільнення.

Копайте глибше:

• Кому дзвонити, коли вбиває поліція? Хроніка катувань, вбивств та кришувань правоохоронців (Українська правда)

Фото: facebook.com/ukrpravda

Детальніше. Дзвінок про стрілянину надійшов о 7.15 ранку. У поліції кажуть, що конфлікт виник між легальними та нелегальними перевізниками. Троє отримали поранення з травматичної зброї. Поліцейські затримали наразі 21 людину. Більшість із них виявилися мешканцями Вінниччини. Затриманих доправили до Броварського відділу поліції. 

Один автобус з озброєними людьми приїхав з Вінниці. Це — співробітники однієї з охоронних фірм. Інша група на трьох мікроавтобусах прибула зі столиці. Зброю вилучили. Через перестрілку на Київщині ввели план-перехоплення. Поліція шукає 5 авто, на яких зникли учасники масової стрілянини.

Слідчі порушили справи за статтями про хуліганство, незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами, умисне знищення або пошкодження майна. Також Нацполіція додатково кваліфікувала дії учасників стрілянини як замах на вбивство двох і більше осіб.

Ймовірні причини стрілянини

Мер Броварів Ігор Сапожко вважає, що причиною ранкової стрілянини у місті стала ситуація з розподілом міжміських маршрутів, які затверджує Київська обладміністрація: «Через відсутність діалогу між місцевими органами влади та обласною адміністрацією, ситуація загострювалась щодня». 

«Перестрілка сталася між «угрупуваннями, які кришують перевезення маршрутними таксі» через «непрозорий розподіл маршрутів між підприємцями збоку чиновників, які відповідають за цей напрямок роботи», — написав заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко на своїй сторінці у Фейсбуці.

«Перестрілка у Броварах — це відгомін корупції визначення квот перевізників, залучення банд у боротьбі за маршрути перевезень», так означив причини стрілянини міністр МВС Арсен Аваков на своїй сторінці у Твіттері.

Реакція влади

Президент зустрівся з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим через ранкову стрілянину у Броварах. Зеленський вимагає знайти і покарати замовників. Аваков заявив, що у нього є питання до Броварської поліції: «Поліцейських там не було, це несподівана ситуація. Зараз закінчимо цю операцію і у мене є велике питання по Броварській поліції, тому що пропустити таке — неприпустимо».

Контекст. Кілька днів тому мешканці Броварів бачили групу людей на зупинках, які «заганяли пасажирів у маршрутки одного власника». Про це на своїй сторінці у Фейсбуці написав журналіст Дмитро Гнап. Він додав до свого допису скріни, за його словами, місцевої мешканки Марії Мельниченко. На фото видно, як 6 чоловіків у темному одязі стоять разом поруч з маршрутним таксі, в який заходять люди.

Тим часом фракція «Голос» закликає відправити у відставку Арсена Авакова та звільнити голову Нацполіції Ігоря Клименка після зґвалтування і катування жінки у поліцейському відділку Кагарлика. На думку депутатів «Голосу», керівництво МВС і Національної поліції треба змінити, бо їм не вдалося провести реформу правоохоронної системи.

Що ще варто знати про поліцію в Україні:

Зґвалтування та катування дівчини у відділку поліції: що відомо. У місті Кагарлик на Київщині просто у відділку поліції двоє поліцейських катували та зґвалтували 26-річну жінку. У поліції уже назвали їхні імена. Це — Сергій Сулима та Микола Кузів. Зараз підозрювані у злочині — у слідчому ізоляторі. Відділок поліції у Кагарлику розформували. Заступник міністра МВС Антон Геращенко обіцяє, що їх справедливо покарають. Реакції міністра МВС Арсена Авакова досі немає. 

Адвокатам підозрюваних у вбивстві Шеремета не надають матеріалів справи. Слідство закінчилось тиждень тому. Ознайомити захисників підозрюваних у справі убивства журналіста Павла Шеремета вимагали самі адвокати фігурантів та ще кілька десятків людей. Усі вони прийшли під Міністерство внутрішніх справ. Адже слідство закінчилося ще тиждень тому, але от матеріалів справи захисникам не надали.

Фото: facebook.com/pol.kyivregion

Детальніше. На акції протесту були адвокати підозрюваного музиканта Андрія Антоненка Леонід Маслов та військової медсестри Яни Дугарь Віталій Коломієць. Захисники сказали, що, незважаючи на завершення досудового слідства, за тиждень так і не отримали матеріали слідства для ознайомлення, хоча такий обов’язок є. Адвокати кажуть, що готові ознайомитися з матеріалами у максимально короткі терміни і не планують затягувати цей процес. 

Також захисники не отримали оригіналів проведених експертиз та інших документів. Підтримати адвокатів прийшли ще кілька десятків людей. Вони мали плакати «Аваков, відкрий докази!» та палили фаєри.

Слідчі змінили маршрут людей, які підкладали вибухівку під авто журналіста Павла Шеремета

Слідчі, які розслідують вбивство Павла Шеремета, змінили маршрут чоловіка та жінки, які підкладали вибухівку під авто журналіста. Про це кажуть журналісти-розслідувачі програми «Слідство.Інфо». Вони спираються на текст офіційної підозри.

У новій підозрі, яку минулого тижня отримали троє підозрюваних у вбивстві, — Андрій Антоненко, Юлія Кузьменко та Яна Дугарь, вказано, що після закладання вибухівки «Кузьменко та Антоненко залишили місце паркування автомобіля Шеремета, далі через двори повернулися на вул. О. Гончара, де через провулок Чеховський звернули у квартал між вулицями Бульварно-Кудрявська і Гончара».

У блозі «Таємниці Слідства» журналісти показали відео з камер спостереження. Записи підтверджують, що маршрут підозрюваних не відповідає описаному у документі: вони пішли далі. На думку розслідувачів, поліція сказала, що люди на відео повернулися на вулицю Гончара, бо саме там (у будинку на Гончара, 28Б), за версією поліції, на той час мешкав музикант і підозрюваний у вбивстві Андрій Антоненко. Хоча він переконує, що мешкав у іншому місці.

Відповідно до раніше оприлюдненими і поліцією, й журналістами даними, у ніч з 19 на 20 липня 2016 року чоловік та жінка вийшли з арки на вулиці Гончара у Києві, пройшли дворами до авто журналіста Шеремета, куди жінка прикріпила вибухівку. Потім вони залишили місце злочину прилеглими вулицями.

У фільмі «Вбивство Павла» журналісти-розслідувачі оприлюднили відео з камер спостереження, яке раніше не показувала поліція. З нього видно, що востаннє пара з’являється на алеї на вулиці Бульварно-Кудрявській, а далі зникає.

Під час брифінгу у грудні 2019 року, коли міністр Арсен Аваков оголосив про нові затримання у справі Шеремета, оприлюднили саме той маршрут, який показували журналісти у своєму фільмі-розслідуванні: востаннє пара з’являється на вулиці Бульварно-Кудрявській.

Довідка. Павло Шеремет — білоруський, російський та український журналіст телебачення, радіо та періодичних видань. Загинув внаслідок замаху.

Працював керівником відділу спеціальних інформаційних проєктів ОРТ, згодом — «Першого каналу», надалі — на Громадському телебаченні Росії. З 2012 року працював в Україні — в «Українській правді», на телеканалі «ТВі» та на «Радио Вести».

Контекст. Ще у грудні минулого року на пресконференції, де був присутній і Президент Володимир Зеленський, слідство оголосило, що підозрює 3 осіб у справі вбивства журналіста Павла Шеремета. Основним мотивом убивства тоді була дестабілізація соціально-політичної ситуації в Україні.

За попередньою версією слідства, Яна Дугарь фотографувала камери напередодні вбивства, Юлія Кузьменко закладала вибухівку під авто разом з Андрієм Антоненком, який також фігурує як організатор убивства. Суд арештував Кузьменко та Антоненка, вони досі перебувають під вартою. Яну Дугарь відправили спочатку під цілодобовий, а потім під нічний домашній арешт.

Усі затримані заперечують свою причетність до злочину. Захист Антоненка стверджує, що він вищий за вбивцю. Адвокати Дугарь наполягають, що вона має алібі, підтверджене документами і свідками, а експертиза, на якій ґрунтується підозра, неповна, і необ’єктивна. За словами захисту, на момент вбивства Шеремета Дугарь не була знайома з іншими підозрюваними, а Кузьменко і Антоненко на той час спілкувались лише кілька разів.

Що ще варто знати про розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета

Організатори вбивства тепер невідомі. Усім трьом підозрюваним у вбивстві журналіста Павла Шеремета — Андрію Антоненку, Юлії Кузьменко та Яні Дугарь — змінили підозри. Тепер слідство називає організаторами злочину «невстановлених осіб», а не Андрія Антоненка. Тепер, за версією слідства, музикант Андрій Антоненко та лікарка Юлія Кузьменко є виконавцями вбивства, а військова медсестра Яна Дугарь — їхньою пособницею.

Фото: suspilne.media

Детальніше. Близько 100 людей вийшли під Офіс президента на акцію проти міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Також на неї прийшов адвокат Віталій Коломієць — захисник підозрюваної у справі Шеремета Яни Дугарь. Він наголосив, що зіштовхнувся з залякуванням свідків та перешкоджанні роботі експертів через систему, створену і контрольовану чинним міністром.

Правоохоронці не дозволили мітингарям залишити біля Офісу президента плакат з написом: «Подання про відставку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова» та знаком питання біля підпису президента. Плакат із зауваженням про незадовільне розслідування справи Шеремета зірвали.

З аналогічною вимогою звільнити Авакова з посади зібралися 40 протестувальників біля будівлі Головного управління поліції у Харківській області. Учасники акції «Аваков робить з вас лоха» тримали плакати з написами: «Хто справжні вбивці Шеремета?», «Вимагаємо реформу реформи поліції» та «Авакоff».

Довідка. Арсену Авакову 55 років. Він народився в Баку. Незмінний міністр внутрішніх справ після Революції Гідності. Його призначили міністром внутрішніх справ 27 лютого 2014 року і перепризначили на посаду 29 серпня 2019 року. Він один з двох міністрів попереднього уряду, який залишився в Кабміні за нової влади.

У 2013 році Аваков — один із непублічних лідерів Революції Гідності. Саме в цей період вибухову популярність отримує його сторінка у Facebook, через яку згодом його часом називатимуть Facebook-міністром. Після втечі Януковича з країні у січні 2014 року Аваков спершу тимчасово, а згодом повноправно стає міністром внутрішніх справ. І залишається ним от уже шостий рік.

Авакова вважають основним ідеологом і реалізатором перетворення Внутрішніх військ у боєздатну Національну гвардію.  У той же час, саме за його керівництва була провалена велика переатестація поліцейських, а реформа міліції звелась до косметичних змін та перейменувань.

За останні роки Аваков став фігурантом кількох гучних скандалів. Перш за все йдеться про справу «рюкзаків Авакова», коли слідчі НАБУ звинуватили сина міністра у поставках неякісної продукції для солдатів за завищеними цінами і з використанням ресурсів МВС. Пізніше справу розвалили: із неї вивели сини Авакова, інший фігурант відбувся умовним терміном. 

⟶ За що критикують Авакова: справа Катерини Гандзюк. Катерина Гандзюк була громадською діячкою та волонтеркою. Вона була відома у Херсоні своєю проукраїнською позицією. Катерина -— депутатка двох скликань міськради. 31 липня 2018 року Гандзюк облили сірчаною кислотою біля її дому. Опіки становили понад 30% тіла. Активістка потрапила до реанімації. 4 листопада жінка померла у лікарні. Журналісти і знайомі Катерини Гандзюк переконані, що напад пов’язаний з її публічною діяльністю і боротьбою проти проросійських сил в регіоні та корумпованих політиків і представників силових структур. У Гандзюк вже були конфлікти з місцевими правоохоронними органами та деякими державними службовцями. Від часу її убивства минуло уже більше року, але замовники злочину досі не покарані.

⟶ За що критикують Авакова: справа Павла Шеремета. Павло Шеремет — білоруський та український журналіст, який загинув у липня 2016 року через замах. 5 осіб слідство підозрює у справі вбивства журналіста Павла Шеремета. Основний мотив убивства — дестабілізація соціально-політичної ситуації в Україні. Такі нові подробиці оприлюднив Аваков та його відомство у грудні 2019 року. Громадськість та адвокати підозрюваних неодноразово критикували нові версії слідства та розвінчували їх. Вбивство журналіста залишаться нерозслідуваним уже понад 3 роки. 

Фото: radiosvoboda.org