Детальніше. За допомогою фальшивих профілів поширювали расистські коментарі та критикували політиків, зокрема експрезидента США Барака Обаму та канцлерку Німеччини Анґелу Меркель. Водночас президент США Дональд Трамп та його російський колега Володимир Путін активно підтримувалися акаунтами викритої мережі.

У Spiegel додали, що Facebook вирішив ліквідувати фейкові профілі лише після того, як на них вказали журналісти видання та аналітики Atlantic Council. Хто саме стоїть за мережею — поки не відомо. 

Творцям фейкових акаунтів вдалося налагодити особистий контакт із справжніми людьми, серед яких були політики, лікарі, військові та журналісти. При цьому вони обмінювалися із фейковими співрозмовниками особистою та навіть інтимною інформацією. 

⟶ Як виявити фейкові акаунти у Facebook. Інструкцією виявлення ботів поділилась редакторка інформаційної компанії «По той бік новин» Альона Романюк. Основні типові ознаки бота:

1. Відсутність особистої інформації/не свої фотографії на сторінці;
2. Відсутність фотографії;
3. Відсутність справжніх друзів;
4. Наявність у друзів значної частини акаунтів, які також схожі на ботів;
5. Репости на свою сторінку різних матеріалів у нетиповий для середньостатистичного користувача час. Наприклад, о другій ночі чи п’ятій ранку;

Однак, буває, що справжні користувачі не хочуть відкривати про себе особисту інформацію. Тому потрібно дивитися комплексно, переглядати, що коментує ця людина, наскільки часто вона коментує і поширює одні й ті ж самі матеріали.

Якщо ви впевнені, що у ваших друзях є бот, перед тим, як видалити його — вкажіть про це у системі Facebook. Для цього перейдіть на фейкову сторінку, натисніть на три крапки (вони знаходяться біля функцій «стежити» та «повідомлення»), оберіть розділ «Залишити відгук або скаргу», повідомляєте Facebook, що це несправжній акаунт, і просите його заблокувати.

⟶ На рішення про покупки більше впливає «сарафанне радіо», а не соцмережі. Маркетингові дослідження компанії Nielsen показали, що 93% споживачів досі воліють обмінюватися досвідом взаємодії з брендом або запитувати рекомендації у живому спілкуванні, а не в інтернеті, пише MMR.

Дослідники зазначають, що словесне спілкування або розмова у реальному житті мають сильніший вплив на свідомість споживачів, а тому і на їхні рішення щодо покупки. Більшість респондентів (58%) підтвердили, що довіряють «сарафанному радіо». А 71% вказав, що на їхні купівельні рішення впливає живе спілкування з людьми.

Експерти з’ясували, що люди більше довіряють рекламі у газетах, ніж в інтернеті. Індекс співвідношення рівнів довіри та використання для газет становить 240, зовнішньої реклами/ білбордів — 178, журналів — 162, в той час як для Інтернету/ цифрових медіа цей показник значно нижчий — 78. 

Фото: pexels.com

Детальніше. Компанія Facebook проведе оновлення у першому кварталі цього року. Вона додасть функції, які обмежуватимуть кількість політичної реклами в акаунтах. Користувачі зможуть побачити, хто саме проводить рекламні кампанії на платформі й скільки підписників рекламодавець намагається досягти. 

Минулого року позиція Facebook щодо політичних постів потрапила під жорстку критику Сееми Нанди, генеральної директорки Демократичного національного комітету. З’ясувалося, що Facebook звільняє політиків від правил щодо розміщення дезінформації в рекламі.

⟶ Facebook та eBay боротимуться проти фальшивих відгуків на товари. Компанії підписали угоду про кращу ідентифікацію, розслідування та реагування на фальшиві огляди. Таке рішення спровокували розповсюдження підроблених та оманливих оглядів. Через це, минулого літа Facebook видалив 188 груп та закрив 24 акаунти, а eBay заблокував 140 користувачів, пише the Guardian.

Обидві компанії пообіцяли вжити заходів для блокування та запобігання появі такого вмісту в майбутньому. Facebook погодився запровадити більш надійні системи для виявлення та видалення такого вмісту, а eBay — вдосконалити свої дійсні фільтри.

⟶ Facebook запустив платформу для Instagram-блогерів. Brand Collabs Manager дозволяє брендам і інфлюентам обмінюватися ідеями, налагоджувати співпрацю, розвивати бізнес і заробляти гроші,  повідомляє Instagram.

 Платформа працює за принципом таргету. Бренду потрібно вказати бажану аудиторію блогера і зазначити такі параметри, як: стать, вік, місце розташування та інтереси. А Brand Collabs Manager сам пропонуватиме кандидатів.

Закономірність роботи Brand Collabs Manager:

1. Біржа інфлюенсеров буде працювати в веб-версії;
2. Інстаграм не збирається брати грошову комісію — тільки зводити блогерів з «брендами-однодумцями»;
3. Блогери зможуть автоматично ділитися кількістю своїх лайків з замовниками через Instagram Graph API – як ви пам’ятаєте, лічильник лайків для простих смертних прибирають;
4. Через платформу заборонено рекламувати дієтичні добавки, вейпи, тютюн і зброю;

Подати заявки рекламному агентству, блогерам та брендам можна тут.

Фото: pexels.com

Детальніше. Соцмережа визначила два критерії для видалення маніпулятивних відео. Перший: їх редагували чи обробляли (якщо це не стосується якості або чіткості зображення) так, що глядач може бути схильний вважати, що людина на відео говорить щось, чого вона насправді не говорила. 

Другий критерій для таких відео — його створив штучний інтелект, який поєднує, заміняє чи накладає контент на відео таким чином, аби воно здавалося справжнім.

При цьому не видалятимуть відео, створені з метою пародії чи сатири або для зміни порядку слів або вилучення окремих фраз. Усі відео, видалені за новими правилами, будуть переглянуті незалежними фактчекерами, з якими компанія уклала відповідні домовленості.

Коментар. «Якщо фото чи відео оцінене фактчекером як фейкове або частково фейкове, ми значно зменшуємо його поширення у новинній стрічці та відхиляємо його, якщо воно просувається як реклама. Що ще важливо: ті, хто його бачить, спробує поширити чи вже поширив, побачать попередження про те, що воно є фейковим», — зазначили у Facebook.

Довідка.  Що таке діпфейк? «Діпфейк» складається із двох англійських слів: «deep» – глибокий, та «fake» – фальшивка». Діпфейк – це керований штучним інтелектом механізм, який заміщуєобличчя людини на відео обличчям іншої людини. Фото чи відео, які створені таким чином, виглядають дуже правдоподібно, але зображують те, чого насправді не було.

Контекст. Нагадаємо, що 96% діпфейків у мережі мають порнографічний характер. Дослідники знайшли в інтернеті 14 698 діпфейків. У грудні 2018 року таких відео було 7 964. 96 % з них мають порнографічний характер. 

Компанія Deeptrace, яка займається кібербезпекою, дослідила поширеність діпфейків у мережі. За останні 9 місяців кількість таких роликів у мережі подвоїлося. Є дані, що виробництво цих відеороликів стає вигідною справою. 

Більшість роликів має порнографічний характер або політичне забарвлення. 96% діпфейків — порнографія, в якій обличчя порноакторів у відео замінюють на інші з використанням штучного інтелекту.

Технології глибоких фейків можуть використовувати і в політичних кампаніях. Однак наразі реальна небезпека наразі полягає у використанні технології для помсти знайомим та кібербулінгу.

⟶ ПЦУ анонсувала власний мобільний додаток «Моя церква». Православна церква України планує запустити власний мобільний додаток, він називатиметься «Моя церква».

За словами речник Київської митрополії ПЦУ архієпископа Євстратія, додаток можна буде встановити на гаджетах, які працюють на операційних системах IOS і Android.

У додатку «Моя церква» можна буде знайти найбільш затребувану інформацію. Наприклад, щодо календаря, чи найближчої парафії, храму ПЦУ. Чи інші питання, які виникають у зв’язку із церковним життям, і які можна розв’язати через засоби сучасної комунікації.

⟶ Кампанію з медіаграмотності запустила блог-платформа Tumblr. Проєкт називається World Wide What (гра слів від назви інтернет-мережі — World Wide Web). Він поки складається з шести інформаційних відео. Вони присвячені темам фейкових новин, кібербулінгу, автентичності у мережі, модерації контенту тощо.

Керівники Tumblr розповіли, що, на відміну від традиційних відео про медіаграмотність, які орієнтовані на батьків та вчителів, компанія використовуватиме мову та зображення, які є звичними для користувачів Tumblr: гіфки, короткі тексти та меми.

Ймовірно, така кампанія є підготовкою платформи до виборів президента США, які відбудуться у листопаді 2020 року.

Фото: pexels.com

Детальніше. Антифейковий курс міститиме реальні приклади з роботи Facebook та Reuters. За словами розробників, розповсюдження недостовірної та неправдивої інформації — це глобальна проблема. Окрім цього, вона є викликом для сучасних журналістів.

Онлайн-курс складається з трьох частин:

Як маніпулювати пресою?

У чому полягає нова загроза глибоких фейків і синтетичних медіа?

Як редакції можуть захиститися від маніпуляцій?

→ Де знайти курси медіаграмотності. Навички у цій сфері потрібні не лише журналістам, а й кожному, хто споживає інформацію. Тому низка платформ пропонує курси, які допоможуть краще відрізняти фейки від правди, розуміти, де маніпулюють та для чого це роблять.

Сайт «Prometheus» має курс «Медіаграмотність: практичні навички». Його розробник — Євген Магда, політолог, викладач, автор досліджень гібридної війни. Курс є безкоштовним та присвячений присвячений дезінформації і фейкам. Окрім теоретичних знань, під час вивчення можна отримати й практичні приклади.

Ще один онлайн-курс «Very Verified» пояснює, як орієнтуватися в інформації, як розпізнавати дезінформацію та пропаганду та розвивати критичне мислення. Навчання проводиться українською та англійською мовами. Загальна тривалість курсу — дев’ять годин.

→ Facebook виділятиме у стрічці інформацію з ознаками маніпуляції. У першій половині 2020 року соціальна мережа запустить в Україні програму проти дезінформації. Про це повідомила менеджерка з публічної політики щодо України у Facebook Катерина Крук.

Соціальна мережа використовує програму Тhird-party fact-checker. Також вона співпрацює з локальними фактчекінговими організаціями, які допомагають перевіряти контент.

Фото: pexels.com

Детальніше. Про майбутнє нововведення розповіла менеджерка з публічної політики щодо України у Facebook Катерина Крук: «Ми зараз готуємося до розширення глобальної програми протидії дезінформації в Україні. У нас є система, яка відпрацьована у світі, — це програма під назвою Тhird-party fact-checker. Ми співпрацюємо із локальними фактчекінговими організаціями, які допомагають нам перевіряти контент.

Це працює за кількома принципами — звичайно, ми використовуємо machine learning і просимо фактчекерів перевірити наші внутрішні передбачення щодо того, яка інформація або з яких сайтів може бути маніпулятивною. Також вони самі можуть моніторити і надсилати інформацію нам».

За словами Катерини, Facebook має 46 глобальних партнерів, які займаються перевіркою інформації, але в Україні таких поки нема: «У нас є потенційна співпраця, але ще не підписаний контракт і, відповідно, ми готуємося на 2020 рік, щоб запустити цю програму в Україні».

Перевірку інформації компанія довіряє іншим організаціям, бо у неї немає технічної можливості набрати штат експертів, щоб робити це самостійно. Facebook не втручатиметься у роботу локальних фактчекерів. Соцмережа візуально виділятиме у стрічці інформацію, яка має ознаки маніпуляцій. 

 ⟶ Instagram почав попереджати про фейковий контент. Правило поширюється на публікації, історії, профілі та особисті повідомлення. Перевіряти контент будуть сторонні компанії. Для пошуку копій фейкових публікацій соцмережа використовує технологію зіставлення публікацій. 

Якщо контент визнали фейковим на Facebook, то схожі публікації автоматично отримають таку позначку в Instagram, і навпаки. Публікації і рекламні кампанії політиків в Instagram під це правило не потрапляють. Їхній контент соцмережа не перевірятиме. 

З 16 грудня у Instagram почали попереджати користувачів, що їхній підпис до публікації може бути образливим або знущальним. Таке попередження з’явиться перед публікацією, але його можна проігнорувати. Система працює за допомогою нейромережі, яка порівнює підпис з текстами, на які раніше скаржилися через образи. Функцію запустили в деяких країнах, але пообіцяли розповсюдити на весь світ в найближчі місяці.

⟶ Як розпізнати фейк. Сайт Platfor.ma підготував поради як виявити фейкову новину:

1. Звертати увагу на джерело. Дослідити сайт з новиною, його місію, контактні дані.
2. Читати весь матеріал. Заголовки бувають обурливими, щоби привернути увагу.
3. Перевірити, хто автор. Чи реальна він особа, чи можна йому довіряти.
4. Перевірити, чи підтверджені джерела. Посилання мають містити заявлену у новині інформацію.
5. Перевірити дату публікації. Стара новина може бути неактуальною щодо поточних подій.
6. Це точно не жарт? Переконатися, що це справді новина, а не сатира. 

Фото: pexels.com

Детальніше. Стікери дозволяють зробити стрибок на гіпершвидкості, пілотувати зірковий винищувач X-wing або скористатися світловим мечем. Стікери зображують персонажів саги: Рей, BB-8, Фінна, прибульців, роботів та інших міжгалактичних героїв. Набір можна завантажити тут.

Нову функцію розробили у партнерстві з Disney. Її приурочили до виходу у кінотеатрах дев’ятого епізоду стрічки «Зоряні війни: Скайвокер. Сходження». В Україні прем’єра запланована на 19 грудня. 

⟶ Надмірне використання смартфонів призводить до травм шиї, спини й голови − дослідження. За останні 20 років у людей віком від 13 до 29 років спостерігається значне збільшення кількості травм. Такі дані дослідження американських учених. На думку науковців, це може бути пов’язане з частим використанням смартфонів.  

«Коли ми нахиляємо голову, тиск на хребет збільшується вдвічі», − говорять учені. Дослідники зазначають, що така тенденція з’явилася з 2007 року після того, як компанія Apple випустила перший iPhone. Більшість нещасних випадків відбуваються тоді, коли люди використовують смартфони на ходу або за кермом.

⟶ У Twitter тепер можна завантажувати фото без втрати якості. Сервіс мікроблогів Twitter вніс зміни в процес завантаження зображень. Тепер можна завантажувати фотографії без втрати якості. Сервіс не буде транскодувати зображення у форматі JPEG при завантаженні через веб-версію Twitter. Про це  повідомляє інженер компанії Нолан О’Брайєн. При цьому у Twitter як і раніше видаляють дані EXIF з фотографій.

Фото: itc.ua

Детальніше. Facebook розробляє нову функцію «Favorites» для Messenger, яка дозволить ділитися контентом з обмеженим колом друзів. Опція схожа на функцію «Близькі друзі» в Instagram. 

Favorites від Facebook дозволять вручну призначити певних друзів у кола, які створюватимуть користувачі. Потім, коли у вас є фото або запис з камери, яким ви хочете поділитися з допомогою Messenger, можна відправити її у цей список. Це проміжна ланка між тим, щоб дозволити всім друзям бачити контент, розміщений у історії Facebook, або ж відправляти його напряму.

У Facebook кажуть, що ця функція не є способом обмеження того, хто бачить вашу справжню історію Facebook. Нова функція Favorites Facebook зараз на стадії створення прототипу. 

⟶ Facebook запустила додаток, де користувачам платять за проходження опитувань. Компанія представила додаток Viewpoints, у якому користувачі отримуватимуть грошову винагороду за проходження опитувань та інших завдань. У Facebook пообіцяли не продавати інформацію про користувачів третім сторонам і не публікувати її без дозволу. Опитування в додатку Viewpoints їм потрібне суто для «внутрішнього користування», щоб «поліпшити свої продукти» і «зменшити негативний вплив соцмереж». 

Зараз сервіс працює тільки в США. Компанія планує запустити його в інших країнах у 2020 році. Сервіс доступний тільки для користувачів, яким виповнилося 18 років. Для участі в опитуваннях необхідно підключити до Viewpoints аккаунт у Facebook. Також система запитає ім’я користувача, адресу його електронної пошти, країну проживання, дату народження і стать, а у певних випадках також і локацію. За участь користувачі будуть отримувати бонусні бали, які можна вивести на рахунок в PayPal при досягненні певної кількості балів.

⟶ В Instagram розповіли, як штучний інтелект формує стрічку новин. Instagram визначає схожі між собою акаунти, адаптувавши загальний метод машинного навчання, відомий як «вбудованість у слово». Системи вивчають порядок, у якому слова з’являються в тексті, щоб оцінити, наскільки вони пов’язані. Instagram використовує подібні алгоритми для визначення того, наскільки пов’язані два акаунти один з одним.

Система пропонує спочатку ті облікові записи, з якими користувачі спілкувалися в минулому, уподобавши або зберігаючи їхній вміст. Він ідентифікує схожі на ці облікові записи, і з них вибирає 500 фрагментів вмісту. Ці кандидати фільтруються, щоб видалити спам, дезінформацію та «ймовірний вміст, який порушує політику», а решта публікацій класифікується залежно від того, наскільки ймовірно, що користувач взаємодіє з ними. Перші 25 публікацій надсилаються на першу сторінку вкладки «Огляд користувача».

Фото: pexels.com

Детальніше. Поки що розробка нової функції Facebook Pay від компанії Facebook ще триває. Проводити оплату можна буде через додатки Facebook, Messenger, Instagram та WhatsApp. У компанії розповідають: «Ми віримо, що можемо допомогти бізнесу рости та розширювати можливості людей у всьому світі купувати і продавати речі в інтернеті».

⟶ Google маркуватиме «позначками ганьби» повільні сайти. Про це йдеться у блозі команди Chrome. Браузер планує поекспериментувати з позначенням повільних та швидких сайтів, аби визначити, які з них будуть корисні користувачам. Google аналізуватиме історію завантажень, щоб визначити, коли саме сайт винен у повільній швидкості. Також компанія вивчає можливість виявляти повільні сайти, швидкість яких зменшується через апаратне забезпечення або погане інтернет-з’єднання. Команда Chrome поки що експериментує з тим, як саме позначати різні сайти.

⟶ Instagram запустив відеоcервіс, аналогічний TikTok. Поки що він доступний тільки у Бразилії. У програмах Instagram з’явилася можливість створювати музичні відеоролики, які можна опублікувати у сторіс. Instagram Reels дозволяє робити 15-секундні відеокліпи, підлаштовані під музику. Як і в TikTok, користувачі можуть озвучувати ролики за допомогою великого каталогу музики або позичати аудіо у будь-якого іншого відео, щоб створити ремікс. Reels запускається на iOS та Android.

Сервіс Instagram Reels наразі доступний лише користувачам у Бразилії. Згодом його планують відкрити в усіх країнах. Instagram запустив цю функцію, аби боротися з китайським конкурентом TikTok. 

Фото: pexels.com

Детальніше. Facebook почав тестувати функцію, яка приховує кількість уподобань і реакцій під дописами інших користувачів соцмережі. Тестовий проєкт уже запустили в Австралії. Раніше таку ж функцію почали тестувати в Instagram. Ця соцмережа уже приховує лайки у Канаді, Бразилії, Австралії, Італії, Ірландії, Новій Зеландії та Японії. Нововведення має допомогти користувачам уникнути психічних проблем, адже не доведеться мірятися кількістю лайків з іншими та гнатися за «схваленням».

Контекст. Нагадаємо, що на початку вересня стало відомо, що Facebook планує приховувати лайки. Соціальна мережа працювала над можливістю приховувати лайки під постами. З новою функцією, яка поки не активована, лічильник лайків і реакцій буде прихований від усіх, крім автора посту.

⟶ Отримати лайк = з’їсти шоколадку? Саме такими були результати дослідження групи вчених Каліфорнійського університету. Вони виявили, що у підлітків, коли вони дивляться на кількість лайків під фото, активними стають ті самі частини мозку, що й під час споживання шоколаду або під час виграшу грошей. Також підлітки охочіше лайкають ті пости й фото, які уже мають більше лайків. 

Участь у дослідженні взяли 32 підлітки від 13 до 18 років, яким запропонували переглянути соцмережу фото, на кшталт Instagram. За 12 хвилин психологи показали їм на екрані 148 фото, серед яких було й 40 фото, які завантажував у соцмережі цей підліток. Під кожним фото було видно кількість лайків, які начебто ставили підліткам їхні однолітки. За реакцією стежили, послуговуючись функціональною МРТ. 

⟶ Як лайки впливають на психічне здоров’я: пояснює Уляна Супрун: 

• отримати лайк — один з вагомих мотиваторів будь-якої діяльності в багатьох соцмережах. Лайки є основною причиною, чому люди розміщують публікації. Втім, не лише. Багато людей шукають відчуття підтримки, коли публікують щось в соціальних мережах;
• деякі дослідження показали, що інвестиція у взаємовідносини у вигляді того самого лайка, збільшує відчуття підтримки. Такі прояви уваги найбільш ефективні, коли адресовані нам від близьких нам людей;
• науковці також зазначають, що такі «винагороди» як лайк чи коментар стимулюють вироблення дофаміну, як й інші приємні для нас речі. Втім, у соцімережах ми отримуємо як позитивні, так і негативні «винагороди», що, безумовно, матиме вплив на психічне здоров’я.

Пам’ятайте, іноді важливо та корисно бути поза зоною досяжності. Тому намагайтеся балансувати час, який ви проводите в соціальних мережах та телефонах. 

Фото: pexels.com