Інші результати опитування:

• 33% людей вважають своє матеріальне забезпечення низьким. До війни так вважали 32%, а в грудні 2022 року цей показник підскочив до 39%. 
• Частка людей з «середнім» рівнем життя в період між лютим 2022 року і травнем 2023 року мало змінилась і тримається на рівні 35-36%. 
• Відсоток людей з «високим» добробутом до вторгнення росіян становив 22%, але після вторгнення різко знизився до 16-17%. Однак станом на травень 2023 року знову піднявся до 23%. 

«Попри об’єктивне зниження доходів двох третин населення України самооцінки добробуту майже не змінилися, бо запити людей під час війни суттєво знизилися, вони частіше задовольняються тим, що мають, і вважають, що їм вистачає на їжу чи одяг навіть за істотного зниження доходів», — пояснюють таку динаміку соціологи.

Коли і як проводилось опитування? Опитування проводили з 26 травня по 5 червня 2023. З людьми спілкувались методом телефонних інтерв’ю на всіх територіях, що контролює Україна. 

Фото: КМІС

The Ukrainians Media — 9 років. Підтримуйте розвиток якісної української журналістики. Приєднуйтеся до нашої Спільноти

Ще 19% виступають за дещо «м’якший» підхід, що не передбачає повної заборони.

Як проводили опитування? Протягом 26 травня-5 червня 2023 року методом телефонних інтерв’ю вдалося опитати 1029 українців. 

Чому слід довіряти? Опитування є репрезентативним, тобто свою думку висловили понад тисяча людей різних вікових груп зі всієї України.

Фото: pravda

The Ukrainians Media — 9 років. Підтримуйте розвиток якісної української журналістики. Приєднуйтеся до нашої Спільноти

Загалом у всіх регіонах переважна більшість опитаних наполягають на визволені всіх територій. Методом телефонних інтерв’ю вдалося опитати 2007 респондентів з усіх областей України (крім АР Крим).

Фото: mva.gov

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Ось результати опитування:

1. Ставлення українців до росіян. У вересні 2020 року добре або дуже добре до Росії ставилися 42% українців. Погано або дуже погано — теж 42%. 16% не визначилися. Ставлення українців до Росії залежить від регіону: на Заході позитивно ставляться до Росії 30%, у Центрі — 38%, на Півдні — 52%, на Сході — 56%.
2. Ставлення росіян до українців. В Росії добре або дуже добре ставилися до України 48% населення. Погано або дуже погано — 43%. 9% не визначилися.
3. Відносини України з Росією. Порівняно з вереснем 2019 і лютим 2020 рівень відсоток тих, хто вважає, що Україна має бути незалежною від Росії, залишається таким самим — 90%. Цей показник практично не змінюється з 2014 року. Кількість тих, хто прагне закритих кордонів із Росією, — 39%, а кількість тих, хто бажає незалежних відносин, але без кордонів і митниць — 51%.
4. Відносини Росії з Україною. У Росії порівняно з січнем 2020 року трохи збільшилася кількість охочих закритих кордонів з Україною (було 26%, стало 30%). Водночас зменшилася кількість тих, хто не хоче мати візи і кордонів (було 56%, стало 51%). Кількість тих, хто бажає об’єднання в одну державу практично не змінилася — 16%.

Коментар. «Іноді ми запитуємо не тільки про ставлення до Росії, а також окремо про ставлення до росіян і до керівництва Росії. Останнє таке дослідження було у лютому 2019. До Росії тоді позитивно ставилися 57% українців. При цьому до росіян позитивно ставилося 77% українців, а до керівництва Росії ставлення було різко негативне і лише 13% українців ставилося позитивно. Така сама ситуація зі ставленням громадян Росії до України: у лютому 2019-го усього 34% росіян ставилося позитивно до України, 82% росіян позитивно ставилося до українців, і тільки 7% — позитивно до керівництва України», — каже гендиректор КМІС Володимир Паніотто.

Хто і як проводив опитування. Київський міжнародний інститут соціології з 12 до 16 вересня 2020 року провів опитування методом телефонного інтерв’ю з використанням комп’ютера на основі випадкової вибірки мобільних номерів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України — АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей. В ході опитування провели 2 тисячі інтерв’ю. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%.

«Левада-центр» проводив опитав 1601 громадянина Росії від 18 років і старше, у період 20-26 серпня 2020 року методом особистого інтерв’ю. Статистична похибка не перевищує 3,4%.

Довідка. Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) — це приватна українська компанія, яка співпрацює з Національним університетом «Києво-Могилянська академія». КМІС заснували у 1990 році як дослідницький центр Соціологічної асоціації України, а з 1992 року перетворили його у приватне підприємство. 

«Левада-Центр» (некомерційна організація Аналітичний Центр Юрія Левади) — це російська недержавна дослідницька організація. Центр регулярно проводить власні соціологічні дослідження та маркетингові на замовлення. Він є однією з найбільших та найавторитетніших російських організацій у своїй галузі. «Левада-Центр» примусово внесена до реєстру некомерційних організацій Росії, які виконують функції іноземного агента.

Останні опитування українців, про які точно варто знати

• 71% українців хочуть, щоб їхні нащадки жили саме в Україні — опитування. Лише 16% опитаних українців не хочуть, щоб їхні діти та онуки жили в Україні. 71% респондентів вважають навпаки. Щодо проживання у своєму місті та селі, то 61% хотіли б, щоб їхні нащадки продовжували жити у цій місцевості, третина – не хотіли б цього. 
• 58% українців не бояться коронавірусу — опитування. 24% опитаних українців вважають пандемію коронавірусу зовсім не загрозливою, а ще 34% — скоріше не загрозливою. Найбільше людей з такими переконаннями — на півдні та сході країни. Лише 14% опитаних сказали, що коронавірус є дуже загрозливим. 
• 52% українців незадоволені роботою Зеленського — опитування. 50% опитаних українців розповіли, що економічний стан їхніх сімей погіршився. 40% кажуть, що не побачили змін у своєму житті й лише 9% відчули покращення.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Детальніше. 37% людей виходили з дому декілька разів на день. 22% — раз на день. Отже, майже 60% (37% + 22%) українців ходять на вулицю щонайменше раз на день. 21% опитаних виходили більше одного разу на тиждень. 9% — 1 раз на тиждень.

За даними дослідження, жінки більше сидять вдома, ніж чоловіки. Серед тих, хто не виходив з дому протягом тижня, майже вдвічі більше жінок (13%), ніж чоловіків (7%).

Найменше тих, хто зовсім не виходив з дому протягом тижня, серед людей віком 30—44 років (4%), найбільше—серед людей віком від 60 років (22%). І навпаки: найбільше тих, хто виходив з дому декілька разів на день, серед людей віком 30—44 років (46%) і 45—59 років (44%), а найменше — серед людей віком від 60 років (23%).

Довідка. КМІС провів опитування методом телефонних інтерв’ю з використанням комп’ютера на основі випадкової вибірки номерів мобільних телефонів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старші) України. У перебігу опитування проведено 2000 інтерв’ю.

Статистична похибка вибірки не перевищує: 2,2% для показників, близьких до 50%, 2,1% — для показників, близьких до 25%, 1,4% — для показників, близьких до 10%.

Що ще слід знати про карантин

Україна поступово послаблює обмеження. До 31 липня продовжили адаптивний карантин. Це означає, що кожна область самостійно послаблює або посилює безпекові заходи, зважаючи на епідеміологічну ситуацію. Проте кількість нових випадків заражень в Україні не зменшується, а у деяких областях стрімко зростає. Попри це багато людей нехтують правилами безпеки.

З 1 червня запрацювали спортзали, фітнес-центри та басейни. Але не в усіх областях, а лише там, де це дозволяє кількість хворих.

З 10 червня запрацювали відпочинкові бази в Україні. Відпочинковим базам дозволили працювати, адже з 10 червня стартує новий етап послаблення карантинних обмежень. Також зможуть приймати туристів готелі та санаторії. Проте в Україні діє адаптивний карантин, тому бази відпочинку працюватимуть не всюди. А ті, які відновлять роботу, будуть змушені дотримуватися санітарних правил.

З 5 червня кафе і ресторани можуть приймати відвідувачів у приміщеннях (за умови дотримання протиепідеміологічних заходів), люди старші 60 років не повинні дотримуватися самоізоляції, а ще в країні відновлюють внутрішнє авіасполучення.

З 15 червня Україна відновлює міжнародне авіасполучення. Першими відновлять рейси на туристичних напрямках: до Туреччини, Греції, Грузії, на Кіпр. З Італією та Іспанією сполучення наразі не буде.

Аеропорти тепер працюватимуть за новими правилами. До терміналів матимуть доступ лише пасажири, члени екіпажу та персонал. У приміщенні усі мають бути у масках, а працівники аеропорту — ще й в масках. Пасажирам, які прилітають і відлітають, мірятимуть температуру. Детальніше читайте тут.

У глобальному масштабі ситуація з коронавірусом лише погіршується. Тому Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) просить не зупиняти боротися з коронавірусом у країнах, де зараз спостерігається поліпшення.

Що є однією з причин, що змушує порушити карантин

Карантин і вимушене обмеження роботи підприємств вплинули не лише на добробут компаній, а й на забезпеченість працівників. 61% українців кажуть, що збідніли вже за перший місяць карантину. Лише 3% громадян відчули покращення. 51% респондентів вважає, що фінансове становище їхньої сім’ї погіршилось за останні пів року. 42% кажуть, що нічого не змінилося, тільки 6% побачили покращення.

Опитування Київського міжнародного центру соціології показали, що українців більше лякають економічні наслідки карантину, ніж коронавірус. Тому чимало людей, боячись скорочення, продовжують ходити на роботу.

Фото: pexels.com