Детальніше. Другою складовою цієї системи є підтримка вітчизняної трансплантології. Авіаційна евакуація дозволить своєчасно транспортувати донорські органи в межах України. Період реагування на виліт гелікоптера становитиме від 5 до 30 хвилин залежно від обставин.

Проєкт запускають 1 квітня 2021 року у Львівському регіоні, який охопить 7 областей: Львівську, Закарпатську, Івано-Франківську, Волинську, Рівненську, Тернопільську й Чернівецьку. А з 1 травня швидка допомога на вертольотах запрацює в Київському регіоні: місто Київ, Київська, Вінницька, Житомирська, Кіровоградська, Полтавська, Сумська та Чернігівська області. З часом програма охопить решту регіонів країни. До програми приєдналися вже 38 лікарень і їхня кількість тільки зростатиме. До запуску проєкту готові вже дві вертолітні бази у Львові та Києві. На першому етапі будуть використовувати нові гелікоптери Airbus H-145.

Цитата. «Проєкт Єдиної системи авіаційної безпеки та цивільного захисту населення є результатом роботи з Францією та компанією Airbus. Створення Єдиного аеромедичного простору повністю узгоджується з концепцією розвитку авіації МВС», — йдеться у заяві міністерства.

Що ще варто знати останні новини з медицини в Україні:

• Трансплантацію органів в Україні узаконили. Що це означає. Тепер лікарі матимуть змогу використовувати донорську шкіру. Це спростить лікування опіків будь-якої складності. Окрім того, Україна зможе самостійно виробляти біоімпланти: хрящі, сухожилля, фрагменти кісток, повідомляє міністр Степанов на своїй ФБ-сторінці. Це необхідно для допомоги ветеранам та ветеранкам російсько-української війни.
• Як довго буде їхати швидка. Критичні, екстрені, неекстрені та непрофільні — тепер усі виклики швидкої поділили на чотири категорії. Таке рішення прийняв Уряд, написав депутат Василь Мокан на своїй сторінці у Фейсбуці. Тексту рішення Кабінет Міністрів ще не опублікував.
• Коли швидка прибуде на виклик: детальне пояснення. Тепер існують чотири категорії викликів швидкої допомоги. У Міністерстві охорони здоров`я пояснюють, що не в усіх випадках лікарі приїжджатимуть. Якщо ваш виклик належить до четвертої категорії, консультація з лікарем відбуватиметься телефоном.

Фото: the-village.com.ua

Що саме чути на плівках? На записах фігурує нібито ексочільник білоруського Комітету державної безпеки (КДБ) Вадим Зайцев. Він каже, що потрібно зробити «якусь закладку» і так вбити Шеремета. Тобто ще в 2012 році секретні служби Білорусі за наказом Лукашенка обговорювали можливість підірвати вибухівкою журналіста Павла Шеремета. Чоловіка вбили 4 роки потому у Києві.

Аудіо та інші документи передав журналістам для розслідування старший лейтенант Ігор Макар — колишній заступник командира бойової групи антитерористичного підрозділу Міністерства внутрішніх справ Білорусі «Алмаз».

Реакція суспільства. У соцмережах після публікації окремі користувачі вже почали вимагати зняти звинувачення з Антоненка, Кузьменко та Дугарь під гештегом #freeRiff. 

Позиція МВС. Речник МВС сподівається, що нова інформація може допомогти у пошуку досі невстановлених замовників та організаторів вбивства.

Реакція обвинувачених у вбивстві. Захисники Андрія Антоненка, одного з обвинувачених у вбивстві журналіста Павла Шеремета, кажуть, що позиція МВС, мовляв, записи узгоджуються з версією слідства щодо того, хто був виконавцем убивства, є очевидною дезінформацією.

«У справі відсутні будь-які навіть віддалені натяки на зв’язок обвинувачених із будь-якими спецслужбами, у тому числі іноземними. По-друге, метою організаторів злочину сторона обвинувачення називає «створення в українському суспільстві вкрай резонансної події з метою подальшої провокації численних акцій протесту». Це аж ніяк не узгоджується з тим, що чути на записах», — заявили захисники.

Адвокат Юлії Кузьменко Тарас Безпалий вважає, що обвинувачених намагатимуться «прив’язати» до опублікованих аудіозаписів, але цього зробити не вдасться.

Що далі? Колишній співробітник білоруського спецназу Ігор Макар, який передав українській поліції аудіозаписи, готовий прилетіти в Київ та свідчити в Офісі генпрокурора. Зараз він перебуває в одній з країн Євросоюзу. Макар розповів, що офіційного допиту українськими правоохоронцями не було, але 4 січня з ним зв’язувалися українські спецслужби.

Довідка. Павло Шеремет — білоруський, російський та український журналіст телебачення, радіо та періодичних видань. Загинув внаслідок замаху у липні 2016 року. Працював керівником відділу спеціальних інформаційних проєктів ОРТ, згодом — «Першого каналу», надалі — на Громадському телебаченні Росії. З 2012 року працював в Україні — в «Українській правді», на телеканалі «ТВі» та на «Радио Вести».

Контекст. Ще у грудні 2019 року слідство оголосило, що підозрює 3 осіб у справі вбивства журналіста Павла Шеремета. Основним мотивом убивства тоді була дестабілізація соціально-політичної ситуації в Україні. За попередньою версією слідства, Яна Дугарь фотографувала камери напередодні вбивства, Юлія Кузьменко закладала вибухівку під авто разом з Андрієм Антоненком, який також фігурує як організатор убивства. Суд арештував Кузьменко та Антоненка, вони досі перебувають під вартою. Яну Дугарь відправили спочатку під цілодобовий, а потім під нічний домашній арешт.

Усі затримані заперечують свою причетність до злочину. Захист Антоненка стверджує, що він вищий за вбивцю. Адвокати Дугарь наполягають, що вона має алібі, підтверджене документами і свідками, а експертиза, на якій ґрунтується підозра, неповна, і необ’єктивна. За словами захисту, на момент вбивства Шеремета Дугарь не була знайома з іншими підозрюваними, а Кузьменко і Антоненко на той час спілкувались лише кілька разів.

Що ще варто знати про справу Шеремета:

• 4 роки з дня вбивства журналіста Павла Шеремета: що там зі слідством? Правоохоронці стверджують, що знайшли виконавців убивства. Ними називають музиканта Андрія Антоненка, лікарку Юлію Кузьменко та медсестру Яну Дугарь. Але справа досі не в суді, а версія слідства є суперечливою для суспільства. Доказів вини начебто виконавців досі не надали.
• Адвокатам підозрюваних у вбивстві Шеремета не надають матеріалів справи. Слідство закінчилось тиждень тому. Ознайомити захисників підозрюваних у справі убивства журналіста Павла Шеремета вимагали самі адвокати фігурантів та ще кілька десятків людей. Усі вони прийшли під Міністерство внутрішніх справ, пише Громадське. Адже слідство закінчилося ще тиждень тому, але от матеріалів справи захисникам не надали.
• Справа Шеремета: організатори вбивства тепер невідомі. Усім трьом підозрюваним у вбивстві журналіста Павла Шеремета — Андрію Антоненку, Юлії Кузьменко та Яні Дугарь — змінили підозри. Тепер слідство називає організаторами злочину «невстановлених осіб», а не Андрія Антоненка, пише «Українська правда». Нагадаємо, що Павло Шеремет — білоруський та український журналіст, який загинув у липня 2016 року через замах. 

Копайте глибше:

• 4 роки від трагедії: як змінювалися версії про вбивство Шеремета (Радіо Свобода)
• Вбивство Шеремета. Що відбувається зі справою, відкриті питання та відповіді (Українська правда)

Фото: detector.media

Детальніше. Україні потрібен новий закон про обіг зброї. Він мав би дозволити громадянам збройний самозахист від нападників не в помешканнях, а на вулицях, де імовірність атаки суттєво вища: «зброю варто переносити приховано, щоб не дратувати оточуючих, не показувати й не афішувати злочинцям, у кого зброя є, а в кого її нема. Зброя потрібна, щоб злочинці побоювалися ризикнути напасти на озброєну людину». 

І от фракція «Слуга народу»розробила законопроєкт «Про обіг цивільної зброї і боєприпасів до неї». Але він, на думку голови Української асоціації власників зброї, не дозволяє громадянам захистити себе на вулицях. Бо МВС не зацікавлене втратити монополію на охоронні послуги і позбавитися вигідних корупційних схем.

Контекст. Минулого року Асоціація зареєструвала петицію на сайті президента. Коли вона набрала необхідну кількість голосів, 2 вересня 2019 року організація подала до парламенту проєкт закону №1222 «Про зброю». Міністерство внутрішніх справ подало свою альтернативну версію документу №1222-1. Опісля МВС намагалося відхилити перший варіант законопроєкту, узявши свій за основу, а згодом об’єднало два документи. Пізніше МВС виключило Асоціацію з робочої групи з розробки уніфікованого законопроєкту.

Що не так з новим законопроєктом?

У першому варіанті документу Асоціація пропонувала розділити повноваження МВС і передати частину Міністерству юстиції, зокрема щодо ведення реєстру власників зброї. Але у поданому «Слугою народу» законопроєкті така норма відсутня. Також у документі люди знову поділяються на категорії: хто має право володіти тим чи іншим видом зброї, а хто — ні. Це вирішує Кабінет міністрів.

А от початкова версія документу передбачала зберігання і носіння вогнепальної зброї для самозахисту. Йдеться не про використання зброї, а про елемент її обігу, про право громадян на збройний захист.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: pexels.com

Детальніше. За чинним законодавством, поліцейські мають право застосовувати електрошокер, якщо нападають на поліцейського, іншу особу або об’єкт, який перебуває під охороною, а також якщо нападає тварина, яка загрожує життю чи здоров’ю поліцейського чи іншої людини.

У новому законопроєкті є ще кілька підстав для використання електрошокера, зокрема до людини:

• яка вчинила адміністративне чи кримінальне правопорушення і при цьому фізично протидіє поліцейському;
• яка вчинила тяжкий або особливо тяжкий злочин і намагається втекти;
• яка чинить збройний опір або намагається втекти з-під варти;
• яка має зброю і погрожує застосуванням зброї та інших предметів, що загрожують життю чи здоров’ю людей, зокрема поліцейського.

Що потрібно знати про поліцію в Україні?

Поліція не завжди захищає громадян. Деколи вона сама стає нападником. Кілька місяців тому українці вимагали відставки міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. І на це є вагомі причини:

• стрілянина у Броварах: 21 людину затримали, порушили три кримінальні справи. Вранці 29 травня у Броварах на Київщині сталася стрілянина за участю близько сотні осіб. Сутичка відбулася поміж підприємцями, які займаються перевезеннями пасажирів, повідомила поліція Київської області на своїй сторінці у Фейсбуці. Троє чоловіків отримали поранення. Затримали уже 21 особу. Поліція порушила три кримінальні справи;
• зґвалтування та катування дівчини у відділку поліції: що відомо. У місті Кагарлик на Київщині просто у відділку поліції двоє поліцейських катували та зґвалтували 26-річну жінку. У поліції уже назвали їхні імена. Це — Сергій Сулима та Микола Кузів. Зараз підозрювані у злочині — у слідчому ізоляторі. Відділок поліції у Кагарлику розформували. Заступник міністра МВС Антон Геращенко обіцяє, що їх справедливо покарають;
• фабрикування доказів у справі вбивства журналіста Павла Шеремета. Громадськість переконана, що ця справа «пошита білими нитками», адже від грудня до червня слідство не показало доказів причетності затриманих: Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь до вбивства журналіста. Нещодавно підозрюваним змінили підозри, а журналісти виявили, що слідчі змінили маршрут людей, які підкладали вибухівку під авто журналіста Павла Шеремета.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: abo.media

Детальніше. Ось результати опитування:

1. ставлення до правоохоронців. Більшість українців негативно оцінює роботу керівників правоохоронних органів. Зокрема, баланс позитивної/негативної оцінки (різниця між кількістю тих, хто ставиться негативно і тих, хто ставиться позитивно) діяльності міністра внутрішніх справ Арсена Авакова становить -52% (негативно — близько 70%, позитивно — близько 18%), Генеральної прокурорки Ірини Венедіктової -39%, голови Служби безпеки України Івана Баканова -30%.
2. Оцінка Авакова. Найгірше серед керівників правоохоронних органів українці оцінюють саме діяльність міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Його роботу негативно оцінюють 70,4% опитаних громадян.
3. Довіра до СБУ. Ця спецслужба має більший запас довіри, водночас оцінка керівника СБУ суттєво нижча. Це означає, що успішна діяльність СБУ сприятиме зростанню оцінки керівництва, тоді як помилки і порушення з боку голови СБУ підриватимуть довіру до служби загалом.
4. Зміни в країні. У регіональному розрізі найбільш негативно оцінюють зміни загалом в країні жителі південних областей (59%), а тих, хто вважає, що нічого не змінилося, найбільше в західних областях 52%.
5. Відчуття безпеки у країні. 43% опитаних вважають, що змін за останній рік взагалі не було, 44% відчули зміни на гірше. Позитивні зрушення помітили лише 9% і близько 4% завагалися з відповіддю. 
6. Безпека у громаді. Мешканці південних регіонів частіше за інших нарікали на негативні зміни у сфері безпеки та порядку загалом у країні. Водночас у своїх громадах та поблизу своїх помешкань саме вони найчастіше відзначали зміни на краще за останні 12 місяців.

Хто і як проводив опитування. Загальнонаціональне дослідження провів Фонд «Демократичні ініціативи» спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 3 по 9 липня 2020 року методом інтерв’ю «обличчям до обличчя» за місцем проживання респондентів. Опитали 2022 респонденти віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей за вибіркою, що репрезентує доросле населення за основними соціально-демографічними показниками. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Чи варто вірити соціологічним опитуванням?

В Україні працює не більше десяти авторитетних служб, які спроможні провести якісне та достовірне всеукраїнське опитування громадської думки. Коли правдиві результати політиків не влаштовують, вони через спеціальні псевдосоціологічні служби оприлюднюють вигідні для себе рейтинги. Це потрібно для того, щоб набрати додаткові голоси на виборах. 

Псевдосоціологи придумують для себе гучні назви і «зі стелі» малюють потрібні рейтинги клієнтам. За останній час утворився цілий ринок таких сумнівних служб. Реальні опитування визнаних фірм тонуть у хвилях брехні. Сайт «Тексти» зібрав дані про 96 псевдосоціологічних служб та 148 прихованих піарників, які оприлюднювали або коментували сумнівні результати протягом останніх 15 років. 

Про що думають українці: добірка останніх соцопитувань

• 52% українців незадоволені роботою Зеленського — опитування. 50% опитаних українців розповіли, що економічний стан їхніх сімей погіршився. 40% кажуть, що не побачили змін у своєму житті й лише 9% відчули покращення.
• Понад 60% українців думають, що коронавірус створений штучно ― опитування. 66% українців вважають, що коронавірус не має природного походження. 37% з них думають, що його ще й навмисно поширили у світі. 
• 75% українців проголосували б за Зеленського у другому турі, якби вибори відбулися зараз — соцопитування. Якби вибори Президента відбулися найближчим часом, то майже 40% опитаних проголосували б за Володимира Зеленського. Майже 14% підтримали б Юрія Бойка, 13,3% віддали б свій голос Петру Порошенку. Якби у другий тур сьогодні вийшли Зеленський та Порошенко, то 75% серед виборців підтримали б чинного Президента, а 25% проголосували за П.Порошенка. 

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Детальніше. Сьогодні вранці, 5 червня, під будівлею Верховної Ради розпочався мітинг«Авакова у відставку». Протестувальники підпалили поліцейський бобік та запалили фаєри. Один чоловік підпалив себе у знак протесту проти рейдерського захоплення його бізнесу.

О 10 ранку члени партії «Правий сектор» розпочали під парламентом свою акцію з ідентичною вимогою відставки Авакова. Вони закликають активістів виходити на мітинги під стіни обласних державних адміністрацій у своїх регіонах. Така ж акція протесту відбувається і в інших містах України, зокрема, у Львові.

О 14:00 у Києві запланована ще одна акція за відставку Авакова, її організовує KyivPride та «Центр громадських свобод». Паралельно з акціями протесту міністр внутрішніх справ звітує перед народними депутатами.

Що каже Аваков?

Міністр обіцяє, що після тортур та зґвалтування у поліції Кагарлика у кожному відділку запрацює система Сustody Records: «У кожній поліції світу зустрічаються негативні резонансні події, але принципово важливо як система МВС реагує на ці події.

Після аналізу цього інциденту та спільного засідання із Комітетом Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності ми вирішили:

1. в усіх підрозділах поліції впровадимо систему Custody Records: слідчі дії тепер будуть фіксуватися на відео;
2. кадровий склад інспекції з особового складу переглянуть. До її складу залучимо працівників із досвідом роботи в оперативних підрозділах;
3. підвищимо зарплатню та матеріально-технічне забезпечення інспекції: автомобілі для перевірок, засоби фіксації порушень (бодікамери);
4. надамо право перевіряти будь-які підрозділи, служби, окремих працівників під час несення служби, у будь-який час доби;
5. під час відбору кандидатів на службу в поліцію будемо проводити додаткове психологічне обстеження, щоб виявити приховані ознаки агресивності».

Під час відповідей на запитання депутатів Аваков відмовився вибачитися перед батьками Кирила Тлявова, якого застрелили правоохоронці рік тому та перед жінкою, яку ґвалтували та катували правоохоронці у відділку поліції.

Чому Авакова хочуть відправити у відставку?

Головна причина — провал реформи поліції. Наслідки цього провалу «вибухають» в Україні ледь не щотижня. Останні з них:

• стрілянина у Броварах: 21 людину затримали, порушили три кримінальні справи. Вранці 29 травня у Броварах на Київщині сталася стрілянина за участю близько сотні осіб. Сутичка відбулася поміж підприємцями, які займаються перевезеннями пасажирів, повідомила поліція Київської області на своїй сторінці у Фейсбуці. Троє чоловіків отримали поранення. Затримали уже 21 особу. Поліція порушила три кримінальні справи;
• зґвалтування та катування дівчини у відділку поліції: що відомо. У місті Кагарлик на Київщині просто у відділку поліції двоє поліцейських катували та зґвалтували 26-річну жінку. У поліції уже назвали їхні імена. Це — Сергій Сулима та Микола Кузів. Зараз підозрювані у злочині — у слідчому ізоляторі. Відділок поліції у Кагарлику розформували. Заступник міністра МВС Антон Геращенко обіцяє, що їх справедливо покарають;
• фабрикування доказів у справі вбивства журналіста Павла Шеремета. Громадськість переконана, що ця справа «пошита білими нитками», адже від грудня до червня слідство не показало доказів причетності затриманих: Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь до вбивства журналіста. Нещодавно підозрюваним змінили підозри, а журналісти виявили, що слідчі змінили маршрут людей, які підкладали вибухівку під авто журналіста Павла Шеремета.

Чи можуть Авакова відправити у відставку?

Навряд. Справа у тому, що абсолютна більшість владної фракції «Слуга народу», яка може самостійно приймати рішення, проти відставки міністра внутрішніх справ Арсена Авакова. Про це каже народний депутат від «Слуги народу» Олександр Качура: «Можливо, у нас зараз є претензії до Арсена Борисовича, але на таке важливе міністерство у нас немає іншої кадрової пропозиції. Тому підписи за відставку збирати неправильно». За словами депутата, у Президента є домовленість з Аваковим: як тільки Зеленський поставить вимогу звільнення, міністр сам напише заяву про звільнення.

Копайте глибше:

• Кому дзвонити, коли вбиває поліція? Хроніка катувань, вбивств та кришувань правоохоронців (Українська правда)

Фото: facebook.com/ukrpravda

Детальніше. Дзвінок про стрілянину надійшов о 7.15 ранку. У поліції кажуть, що конфлікт виник між легальними та нелегальними перевізниками. Троє отримали поранення з травматичної зброї. Поліцейські затримали наразі 21 людину. Більшість із них виявилися мешканцями Вінниччини. Затриманих доправили до Броварського відділу поліції. 

Один автобус з озброєними людьми приїхав з Вінниці. Це — співробітники однієї з охоронних фірм. Інша група на трьох мікроавтобусах прибула зі столиці. Зброю вилучили. Через перестрілку на Київщині ввели план-перехоплення. Поліція шукає 5 авто, на яких зникли учасники масової стрілянини.

Слідчі порушили справи за статтями про хуліганство, незаконне поводження зі зброєю, бойовими припасами та вибуховими речовинами, умисне знищення або пошкодження майна. Також Нацполіція додатково кваліфікувала дії учасників стрілянини як замах на вбивство двох і більше осіб.

Ймовірні причини стрілянини

Мер Броварів Ігор Сапожко вважає, що причиною ранкової стрілянини у місті стала ситуація з розподілом міжміських маршрутів, які затверджує Київська обладміністрація: «Через відсутність діалогу між місцевими органами влади та обласною адміністрацією, ситуація загострювалась щодня». 

«Перестрілка сталася між «угрупуваннями, які кришують перевезення маршрутними таксі» через «непрозорий розподіл маршрутів між підприємцями збоку чиновників, які відповідають за цей напрямок роботи», — написав заступник міністра внутрішніх справ Антон Геращенко на своїй сторінці у Фейсбуці.

«Перестрілка у Броварах — це відгомін корупції визначення квот перевізників, залучення банд у боротьбі за маршрути перевезень», так означив причини стрілянини міністр МВС Арсен Аваков на своїй сторінці у Твіттері.

Реакція влади

Президент зустрівся з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим через ранкову стрілянину у Броварах. Зеленський вимагає знайти і покарати замовників. Аваков заявив, що у нього є питання до Броварської поліції: «Поліцейських там не було, це несподівана ситуація. Зараз закінчимо цю операцію і у мене є велике питання по Броварській поліції, тому що пропустити таке — неприпустимо».

Контекст. Кілька днів тому мешканці Броварів бачили групу людей на зупинках, які «заганяли пасажирів у маршрутки одного власника». Про це на своїй сторінці у Фейсбуці написав журналіст Дмитро Гнап. Він додав до свого допису скріни, за його словами, місцевої мешканки Марії Мельниченко. На фото видно, як 6 чоловіків у темному одязі стоять разом поруч з маршрутним таксі, в який заходять люди.

Тим часом фракція «Голос» закликає відправити у відставку Арсена Авакова та звільнити голову Нацполіції Ігоря Клименка після зґвалтування і катування жінки у поліцейському відділку Кагарлика. На думку депутатів «Голосу», керівництво МВС і Національної поліції треба змінити, бо їм не вдалося провести реформу правоохоронної системи.

Що ще варто знати про поліцію в Україні:

Зґвалтування та катування дівчини у відділку поліції: що відомо. У місті Кагарлик на Київщині просто у відділку поліції двоє поліцейських катували та зґвалтували 26-річну жінку. У поліції уже назвали їхні імена. Це — Сергій Сулима та Микола Кузів. Зараз підозрювані у злочині — у слідчому ізоляторі. Відділок поліції у Кагарлику розформували. Заступник міністра МВС Антон Геращенко обіцяє, що їх справедливо покарають. Реакції міністра МВС Арсена Авакова досі немає. 

Адвокатам підозрюваних у вбивстві Шеремета не надають матеріалів справи. Слідство закінчилось тиждень тому. Ознайомити захисників підозрюваних у справі убивства журналіста Павла Шеремета вимагали самі адвокати фігурантів та ще кілька десятків людей. Усі вони прийшли під Міністерство внутрішніх справ. Адже слідство закінчилося ще тиждень тому, але от матеріалів справи захисникам не надали.

Фото: facebook.com/pol.kyivregion

Детальніше. На акції протесту були адвокати підозрюваного музиканта Андрія Антоненка Леонід Маслов та військової медсестри Яни Дугарь Віталій Коломієць. Захисники сказали, що, незважаючи на завершення досудового слідства, за тиждень так і не отримали матеріали слідства для ознайомлення, хоча такий обов’язок є. Адвокати кажуть, що готові ознайомитися з матеріалами у максимально короткі терміни і не планують затягувати цей процес. 

Також захисники не отримали оригіналів проведених експертиз та інших документів. Підтримати адвокатів прийшли ще кілька десятків людей. Вони мали плакати «Аваков, відкрий докази!» та палили фаєри.

Слідчі змінили маршрут людей, які підкладали вибухівку під авто журналіста Павла Шеремета

Слідчі, які розслідують вбивство Павла Шеремета, змінили маршрут чоловіка та жінки, які підкладали вибухівку під авто журналіста. Про це кажуть журналісти-розслідувачі програми «Слідство.Інфо». Вони спираються на текст офіційної підозри.

У новій підозрі, яку минулого тижня отримали троє підозрюваних у вбивстві, — Андрій Антоненко, Юлія Кузьменко та Яна Дугарь, вказано, що після закладання вибухівки «Кузьменко та Антоненко залишили місце паркування автомобіля Шеремета, далі через двори повернулися на вул. О. Гончара, де через провулок Чеховський звернули у квартал між вулицями Бульварно-Кудрявська і Гончара».

У блозі «Таємниці Слідства» журналісти показали відео з камер спостереження. Записи підтверджують, що маршрут підозрюваних не відповідає описаному у документі: вони пішли далі. На думку розслідувачів, поліція сказала, що люди на відео повернулися на вулицю Гончара, бо саме там (у будинку на Гончара, 28Б), за версією поліції, на той час мешкав музикант і підозрюваний у вбивстві Андрій Антоненко. Хоча він переконує, що мешкав у іншому місці.

Відповідно до раніше оприлюдненими і поліцією, й журналістами даними, у ніч з 19 на 20 липня 2016 року чоловік та жінка вийшли з арки на вулиці Гончара у Києві, пройшли дворами до авто журналіста Шеремета, куди жінка прикріпила вибухівку. Потім вони залишили місце злочину прилеглими вулицями.

У фільмі «Вбивство Павла» журналісти-розслідувачі оприлюднили відео з камер спостереження, яке раніше не показувала поліція. З нього видно, що востаннє пара з’являється на алеї на вулиці Бульварно-Кудрявській, а далі зникає.

Під час брифінгу у грудні 2019 року, коли міністр Арсен Аваков оголосив про нові затримання у справі Шеремета, оприлюднили саме той маршрут, який показували журналісти у своєму фільмі-розслідуванні: востаннє пара з’являється на вулиці Бульварно-Кудрявській.

Довідка. Павло Шеремет — білоруський, російський та український журналіст телебачення, радіо та періодичних видань. Загинув внаслідок замаху.

Працював керівником відділу спеціальних інформаційних проєктів ОРТ, згодом — «Першого каналу», надалі — на Громадському телебаченні Росії. З 2012 року працював в Україні — в «Українській правді», на телеканалі «ТВі» та на «Радио Вести».

Контекст. Ще у грудні минулого року на пресконференції, де був присутній і Президент Володимир Зеленський, слідство оголосило, що підозрює 3 осіб у справі вбивства журналіста Павла Шеремета. Основним мотивом убивства тоді була дестабілізація соціально-політичної ситуації в Україні.

За попередньою версією слідства, Яна Дугарь фотографувала камери напередодні вбивства, Юлія Кузьменко закладала вибухівку під авто разом з Андрієм Антоненком, який також фігурує як організатор убивства. Суд арештував Кузьменко та Антоненка, вони досі перебувають під вартою. Яну Дугарь відправили спочатку під цілодобовий, а потім під нічний домашній арешт.

Усі затримані заперечують свою причетність до злочину. Захист Антоненка стверджує, що він вищий за вбивцю. Адвокати Дугарь наполягають, що вона має алібі, підтверджене документами і свідками, а експертиза, на якій ґрунтується підозра, неповна, і необ’єктивна. За словами захисту, на момент вбивства Шеремета Дугарь не була знайома з іншими підозрюваними, а Кузьменко і Антоненко на той час спілкувались лише кілька разів.

Що ще варто знати про розслідування вбивства журналіста Павла Шеремета

Організатори вбивства тепер невідомі. Усім трьом підозрюваним у вбивстві журналіста Павла Шеремета — Андрію Антоненку, Юлії Кузьменко та Яні Дугарь — змінили підозри. Тепер слідство називає організаторами злочину «невстановлених осіб», а не Андрія Антоненка. Тепер, за версією слідства, музикант Андрій Антоненко та лікарка Юлія Кузьменко є виконавцями вбивства, а військова медсестра Яна Дугарь — їхньою пособницею.

Фото: suspilne.media