Детальніше. Наприкінці 2019 року стосовно рівня щастя опитали більше 2 тисяч українців. Згідно з результатами, 51% вважали себе щасливими, 30% почувалися середньо, 18% скаржилися на проблеми в особистому житті, 1% утрималися від відповіді. 

Індекс вираховується як різниця між відсотком людей, що вважають себе щасливими і відсотком нещасливих людей. Тож індекс щастя в Україні у 2019 році склав +33%. Світовий показник щастя у 2014 році знизився до 64%, а останні два роки зупинився на позначці 48%. 

Глобальним світовим дослідженням індексу щастя займається асоціація незалежних дослідницьких агентств Gallup International. Минулоріч асоціація опитала 45 тисяч респондентів з 46 країн світу, наскільки вони задоволені чи незадоволені своїм життям.  Більше половини респондентів країн, де проводилось дослідження (59%), відповіли позитивно. 28% опитаних вважають себе ані щасливими, ані нещасними, а 11% дали негативну відповідь. На цьому фоні Україна демонструє прогрес, хоч її показник дещо нижчий за світовий.

Довідка. Індекс щастя — це міжнародний показник, який відображає добробут людей в різних країнах світу. Він вираховується як різниця між відсотком людей, що вважають себе щасливими і відсотком нещасливих людей. 

⟶ Зараз люди найщасливіші за останні 200 років. 8 мільйонів книжок і 65 мільйонів газетних статей, опублікованих з 1820 до 2009 роки проаналізували дослідники Ворицького університету. Результати показали, що за останні 200 років люди не були такими щасливими, як зараз. Про це йдеться у статті MIT Technology Review.

Дослідники з Ворицького університету використали методику аналізу слів, щоб з’ясувати, чи стали люди щасливішими за останні 100 років. Слова оцінювали за рівнем вираження щастя у різних мовах й рахували, наскільки часто траплялися позитивні та негативні тексти за визначений період у США, Великій Британії, Італії та Німеччині. Так дослідники створили історичні показники щастя для цих чотирьох країн.

Науковці надавали «бали щастя» тисячам слів на різних мовах, а потім вивели відносну пропорцію позитивних і негативних настроїв. Падіння рівня щастя пов’язують з історичними подіями того часу. Приміром, низький рівень щастя у США зафіксували у 1975 році під час війни у В’єтнамі, а у Великій Британії – взимку 1978-79 року під час страйків профспілок, які вимагали збільшення зарплат.

 ⟶ Що робить нас щасливими? Результати найдовшого у світі експерименту Гарвардського університету про рецепт щастя. Про нього повідомляє Українська правда. Життя. Дослідження стартувало у 1938 році, 60 його учасників ще живі і продовжують брати участь в цьому експерименті,

Найчіткіший меседж з цього 75-річного дослідження: хороші стосунки з людьми роблять нас щасливішими і здоровішими. Дослідники зробили три висновки з цього експерименту:

1. Добрі соціальні зв’язки корисні для нас, самотність вбиває. Ті учасники експерименту, які мали сім’ї, друзів, хороші контакти в спільнотах, щасливіші, фізично здоровіші і живуть довше, аніж ті, у кого таких соціальних зв’язку було мало.
2. Важливими є не лише наявність багатьох друзів чи партнера у шлюбі, але й якість цих близьких стосунків.
3. Хороші стосунки не лише захищають тіло, але й мозок. Пам’ять залишалась кращою у тих, хто міг розраховувати на свого партнера. Навіть якщо пара часто сварилась, але відчувала, що кожен може розраховувати один на одного у складних ситуаціях, для їхнього мозку це було терапевтично — пам’ять не погіршувалась так швидко, як в самотніх людей.

Фото: pexels.com

Детальніше. За даними дослідження, опитані жінки читають частіше, ніж чоловіки: 47% проти 38%. Опитані особи пенсійного віку читають рідше, ніж молодь від 18-ти до 30-ти років: 39% проти 51%. Українці, які мають вищу освіту, читають більше ніж ті, хто має середню чи неповну середню освіту: 56% проти 30%.

Як проводили опитування. Дослідження проводили в період з 7 по 18 листопада 2019 року серед 1805 респондентів по всій Україні за винятком окупованих Росією територій. Метод опитування — особисте формалізоване інтерв’ю. Максимальна похибка вибірки — 2,4%.

⟶ Як читати більше із задоволенням. Редакторка видавництва Happy Monday Анастасія Пасенко пропонує 6 лайфхаків, які допоможуть читати більше:

1. Плануйте час на читання. Наприклад, прокиньтесь зранку, щоб почитати, виділіть 15 хвилин на роботі, чи годину після. Зробіть читання ритуалом, як похід в кіно чи у спортзал.
2. Читайте кілька книг одночасно. Поєднуйте жанри. Зранку читайте необхідну літературу для роботи, у транспорті легку художню літературу, а ввечері — нон-фікшн.
3. Постійно носіть книгу із собою.
4. Використовуйте кілька носіїв для читання. Важливо завантажити книгу на кілька гаджетів одночасно, щоб читати її будь-де і будь-коли.
5. Тримайте книги перед очима. Якщо книжка лежить біля ліжка, ви ймовірніше прочитаєте кілька сторінок перед сном. Якщо вона завантажена у телефон, ви відкриєте її у черзі чи в транспорті.
6. Не читайте ті книги, які не подобаються. Коли ви читаєте те, що вам не подобається, ви скоріше за все читаєте повільніше, чи, навпаки, уникаєте читання.

⟶ 10  книжок, які найчастіше купували протягом останнього десятиліття. Експерти з компанії NPD Group зазначили, що найпопулярнішим серед продажів став еротичний роман британської письменниці Еріки Леонард Джеймс «П’ятдесят відтінків сірого». За 10 років лише в США продали понад 15,2 мільйонів екземплярів цієї книги. 

На другому та третьому місці опинилися інші твори Джеймс: «На п’ятдесят відтінків темніше» (10,4 мільйонів екземплярів) і «П’ятдесят відтінків свободи» (9,3 мільйонів екземплярів).

Наступні у списку: 

4. «Голодні ігри» Сюзанни Коллінз (8,7 мільйонів).
5. «Прислуга» Кетрін Стокетт (8,7 мільйонів).
6. «Дівчина в потязі» Поли Гоукінз (8,2 мільйони). 
7. «Загублена» Джилліани Флінн (8.1 мільйони).
8. «Винні Зірки» Джона Ґріна (8 мільйонів).
9. «Дівчина з татуюванням дракона» Стіґа Ларссона (7.9 мільйонів)
10. «Дивергент» Вероніки Рот (6,6 мільйонів).

Фото: pexels.com

Детальніше. Загальнонаціональне дослідження громадської думки населення України провели з 4 по 19 листопада 2019 року. Ось головні тези:

1. рух країни. У листопаді 2019 року 36% громадян вважають, що Україна рухається у правильному напрямі,  дещо більше — 39% певні, що напрям руху України зараз є неправильним. Для порівняння, одразу після виборів впевненості у правильності напряму руху було значно більше: у серпні 2019 р. 50% вважали напрям руху правильним,  а 23% — неправильним. Проте зараз результати значно більш оптимістичні, ніж були до виборів: у серпні 2018 року лише 11% українців вважали, що Україна рухається в правильному напрямі, а 72% були певні, що напрям руху неправильний.
2. Перші кроки Зеленського та його команди 62% громадян оцінюють позитивно. Негативні оцінки дали 24%. Це удвічі більше, ніж у серпні.  
3. Ініціювання переговорів з президентом РФ для вирішення конфлікту на Донбасі  позитивно оцінюють 75%, а негативно – 15%.
4. Рішення щодо відведення військ від лінії розмежування позитивно оцінюють – 59%, негативно – 26%. 
5. Відкриття ринку землі позитивно оцінюють лише 24%, а негативно — 58%.
6. Рішення легалізувати гральний бізнес позитивно оцінюють 38%, а негативно – 49%.  
7. Про громадську ініціативу «Хто замовив Катю Гандзюк?» чули 34% українців, водночас підтримують цю ініціативу 85% і лише 5% — не підтримують.

Хто і як проводив опитування. Опитування провели Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київський міжнародний інститут соціології з 4 по 19 листопада 2019 року. Опитування провели у 110 населених пунктах у всіх областях України, окрім автономної республіки Крим. У Донецькій і Луганській областях опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною. У результаті польового етапу була зібрана 2041 анкета. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

⟶ 48% українців вважають, що ситуація в країні не змінилася. 26% опитаних вважають, що загальна ситуація у країні з початку року погіршилася, а 15% — що покращилася. Водночас 48% респондентів вважають, що ситуація не змінилася. Про це свідчить соціологічне опитування, яке провів Центр Разумкова:

• розвиток країни. 37,5% респондентів вважають, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі.  Для порівняння, у вересні 2019 року так вважали 57% українців, у жовтні 2019 року — 45%. 35% вважають, що події розвиваються у неправильному напрямі (у вересні — 17%, у жовтні — 29%);
• довіра. Найчастіше довіра висловлюється до Збройних Сил України (їм довіряють 70% опитаних), волонтерських організацій (70%), президента України (68%), Церкви (65%), добровольчих батальйонів (62%), Нацгвардії (58%), ЗМІ України (54%);
• недовіра. Українці не довіряють російським ЗМІ (80% опитаних), судовій системі загалом (73%), чиновникам (68,5%), місцевим судам (68%), політичним партіям (66%), комерційним банкам (66%), Прокуратурі (63%);
• оцінка дій влади. Найчастіше опитані вважають, що нова влада намагається покращити ситуацію в країні, але їй це поки що переважно не вдається зробити (таку думку поділяють 44%, у жовтні так вважали 41,5% респондентів). 25% опитаних вважають, що нова влада намагається покращити ситуацію у країні і багато в чому їй це вдається (у жовтні ˗ 29%). 23% — що нова влада не намагається покращити ситуацію в країні, а лише імітує зусилля в цьому напрямі (у жовтні таку думку поділяли 20% опитаних).

⟶ 51% мешканців окупованих територій хочуть бачити ОРДЛО у складі Росії. Незалежності так званих «Л/ДНР» прагнуть 16,2% опитаних. 5,1% мешканців ОРДЛО хочуть «бути частиною України як колись», 13,4% бачать нині підконтрольні «Л/ДНР» території «частиною України, але з особливим статусом». Про це свідчить опитування, яке провели Український інститут майбутнього та видання «Дзеркало тижня. Україна» за допомогою компанії «Нью Імідж Маркетинг Груп».

Довіра. Соціологи запропонували респондентам ОРДЛО (окупованих районах Донецької і Луганської областей) самостійно вписати ім’я того, хто особисто для нього є лідером довіри. Володимир Путін користується найбільшою довірою у мешканців ОРДЛО. 11,2% опитаних назвали Володимира Путіна. На другому місці (9,1%) – російський пропагандист Володимир Соловйов. 6,7% назвали російську журналістку-пропагандистку Ольгу Скабєєву, 4,1% — вбитого екслідера донецьких бойовиків Олександра Захарченка, 2,9% — нинішнього ватажка бойовиків ОРДО Дениса Пушиліна.

Мир. На питання, якби довелося обирати між миром у регіоні і перемогою, 8,7% заявили «перемога», 90,9% — «мир». Ті, хто вибрав «перемога», відповідали на запитання «перемога над ким?», 23,6% з них відповіли «над українськими фашистами/укропами», над Україною — 14,3%, над нацистами та нацизмом — 9,3%. 

Фото: unian.ua

Детальніше. В Україні провели дослідження щодо оцінки населенням України якості надання адміністративних послуг. Цими послугами в режимі онлайн користувалися лише 5% респондентів. Найчастіше опитані використовували сервіси Міністерства соціальної політики — 47,4%. Це пов’язано з великою кількістю звернень за послугами соціального характеру. Також часто користувалися послугами Міністерства юстиції та Державної фіскальної податкової служби — 30,3% та 22,6% відповідно.

Хто і як проводив дослідження. Соціологічне опитування провів Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 12 по 17 липня 2019 року на замовлення Центру політико-правових реформ. Соціологи опитали 2018 респондентів віком від 18 років в усіх регіонах України, за винятком Криму та тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

⟶ Розділ для шопінгу у Вайбері буде доступний українцям до кінця року. До кінця 2019 року Вайбер представить в Україні окремий розділ месенджера. У ньому можна підключатися до онлайн-каталогів магазинів і переглядати товари. Директор з продажу компанії «Вайбер» Костянтин Костадінов розповів: «У додатку будуть різні категорії покупок. Ви зможете підключатися до відповідних онлайн-каталогів магазинів. Тобто уже не потрібно буде з месенджера переходити у браузер на сайт. Гортати каталоги товарів можна буде прямо у вайбері. У майбутньому у вайбері можна буде не лише вибрати товар, а й відразу його купити». Зараз клавіатура для шопінгу у цьому месенджері доступна для користувачів зі США та тестується в Росії.

⟶ 46% коштів з банківських карт клієнти Приватбанку витрачають на продукти. Майже половину коштів із своїх карток (46% — 9,5 млрд грн) власники рахунків у «Приватбанку» витрачають на продукти. На другому місці за обсягами (майже 10% — 2,1 млрд грн) — витрати на кафе, ресторани та інші місця громадського харчування, —повідомляє прес-служба державного банку «Приватбанк». 

Аналітики «Приватбанку» підрахували кількість коштів, витрачених українцями і розподілили категорії, на які вони були витрачені. У липні в мережі торговельних терміналів Приватбанку українці витратили з банківських карт Приватбанку понад 20,8 млрд. грн, з них 9,5 млрд. — на продукти харчування.

Майже 10%, або 2 млрд. грн, у липні українці витратили на меблі та товари для дому, а понад 1,5 млрд. грн. — на одяг і взуття. У топ-5 витрат з карт українців, за даними банку, також входять витрати на аптеки і медицину – 1,45 млрд. грн.

Фото: pexels.com