Детальніше. Міністр оборони України Андрій Таран закликав держави-члени НАТО приєднатися до українських стратегічних навчань. Їх проведуть на півдні України восени. Уже 8 липня у Чорне море увійшла група з чотирьох кораблів НАТО.

Скільки російських військових зараз у Криму?

Зараз в анексованому Криму перебувають 32,5 тисячі російських військових. Цю інформацію підтвердив командувач Об’єднаних сил ЗСУ Сергій Наєв. Також у Криму є 200 бронемашин, 31 танк, 100 артилерійських систем, 34 гелікоптери, 63 літаки, 684 одиниці російської військової техніки. Україна посилила розвідку в кримському напрямку.

На сьогодні три з восьми дивізій армії Росії розташовані на кордоні з Україною, а ще три – у військових округах, які з нею межують. Будівництво нових військових баз для їхньої дислокації розпочалося ще у 2016-му році, і минулого року було в основному завершене.

Чи загрожує Україні наступ Росії?

Загрози наступу з окупованого Криму на Херсонщину наразі немає. Про це каже командувач Об’єднаних сил ЗСУ Сергій Наєв. Водночас командувач Військово-морських сил України Олексій Неїжпапа каже, що Україна готується до наступу Росії на Херсонщину з Криму. Адже є інформація, що війська Росії спробують прорватися з окупованого Криму до Херсонської області, щоб дати можливість пустити воду з Дніпра у Північно-Кримський канал.

Українські аналітики та військові заявляють про можливі нові напади Росії, вказуючи на концентрацію російських військ біля кордонів, а також на окупованих Росією територіях Донбасу та в Криму, пише Радіо Свобода.

Деякі американські аналітики також припускають, що Росія вдасться до ескалації агресії.​ Нові знімки Google Earth показують на збільшення кількості нових танків на новій військовій базі поблизу Каменськ-Шахтарського.

7 міфів про НАТО

Як часто ви чули страшилки про НАТО та членство у ньому? Зібрали для вас найпоширеніші міфи (часто російського виробництва) та їхнє спростування.

Міф 1. НАТО — агресивний блок. Завдання НАТО — колективна безпека та оборона, а не напад чи агресія. Про це йдеться в основоположному документі Організації – Вашингтонському договорі 1949 року. НАТО у своїх принципах і діяльності дотримується норм ООН і діє за її мандатом.

Міф 2. Нейтралітет — надійна гарантія безпеки країни. Світовий досвід показує, що нейтралітет сьогодні економічно, політично і безпеково невигідний. Нові непередбачувані загрози та виклики безпеці ставлять перед кожною цивілізованою країною проблему вибору: військовий нейтралітет чи участь у системі колективної безпеки.

Міф 3. Українські миротворці — «гарматне м’ясо» в миротворчих операціях Альянсу. До участі у міжнародних миротворчих операціях уже сьогодні залучаються та залучатимуться у майбутньому виключно професійні військові на добровільній основі. Майже всі країни-члени НАТО мають професійні армії, в яких немає строкової служби. Крім того, рішення щодо направлення українських військових контингентів до складу міжнародних миротворчих операцій приймаються Верховною Радою України.

Міф 4. Україна зобов’язана брати участь в усіх військових операціях НАТО. Кожна країна-член НАТО самостійно вирішує, чи брати їй участь у певній військовій операції НАТО. Важливо також, що всі рішення в НАТО приймаються консенсусом. Тобто жодне рішення в НАТО не може бути ухвалене за незгоди хоча б однієї країни-члена Альянсу.

Міф 5. Членство у НАТО дорого коштує. У НАТО існує рекомендація, що національні витрати на оборону країни-члена Альянсу повинні складати близько 2% ВВП. Військовий компонент НАТО вимагає суттєвих капіталовкладень у рамках національного бюджету. Однак основні гроші витрачаються не на нарощування кількості озброєнь, а на їх якісне поліпшення та на створення нормальних умов служби і життя для військовослужбовців та їх сімей.

Міф 6. У сучасному світі немає об’єктивної необхідності існування НАТО. Спочатку НАТО створювалося для протистояння соціалістичній системі, а не загрозі, що несе міжнародний тероризм цивілізації, включаючи і великі, і маленькі країни. Проти спільної загрози потрібні спільні дії. Характер загрози змінився, необхідні для боротьби з нею засоби – теж, однак принцип залишився тим же самим – колективна оборона країн, об’єднаних спільними цінностями. 

Міф 7. Зі вступом до НАТО країни втрачають суверенітет. Такий сценарій є неможливим і нелогічним для членів НАТО. Усі без виключення рішення з будь-якого питання, що стосується діяльності Альянсу чи його членів в рамках Альянсу, вирішуються на основі консенсусу, тобто спільної згоди. Це означає, що за існування заперечень з боку хоча б однієї країни, рішення не може бути прийняте. 

Фото: pexels.com

Детальніше. Українські підрозділи готуються не тільки до «окопної війни», яка зараз триває на Донбасі, але і до наступальних дій ― «до роботи підрозділів у міських умовах, до виконання завдань і бойових дій не тільки в обороні, до маневрених дій».

Зараз Україна посилює позиції на морі. Розробляють проєкт будівництва нових місць базування флоту. Командувач каже, що Україна уже не може перебувати лише у маленькій гавані в Одесі і в маленькій гавані в Очакові. Для створення нових баз готують земельні ділянки на берегах Чорного та Азовського морів.

Сигналом того, що Росія готується до повномасштабної конфронтації, може бути відновлення каналу у Криму. Тоді Україні доведеться відповідати на виклики і країна має бути готовою до цього.

Цитата. «Моє завдання ― зробити так, щоб основний удар Україна могла прийняти не на березі, а на морі. Ми повинні зробити так, щоб противник перебував біля свого берега і знав, що ми сильні. Потрібно зробити так, щоб ми не чекали, коли він прийде до нас».

Чи може Росія почати повномасштабний наступ на Україну через брак води у Криму?

Так. Такого висновку дійшов аналітик американського центру The Jamestown Foundation Пол Гобл. На його думку, нестача води у Криму створила серйозну кризу у сфері охорони здоров’я на півострові. Якщо не вирішити цієї проблеми, то Захід може висунути Росії нові вимоги щодо повернення півострова Україні. Тому, щоб отримати доступ до водопостачання, Москва може почати нову військову акцію проти України.

У 2019 році Росія тричі організовувала масштабні навчання для своїх десантників: два з них проводилися на території Криму. Наймасштабніші відбулися влітку минулого року на мисі Чауда у районі Феодосії.

Скільки російських військових зараз є у Криму?

За шість років анексії Криму Росія збільшила свій військовий контингент на півострові мінімум втричі. Українські експерти налічують там від 30 до 50 тисяч російських солдатів.

Що ще варто знати про можливий наступ Росії на Україну

На кордоні з Україною три групи російських військ. Вони здатні розпочати повноцінне вторгнення. На українсько-російському кордоні розміщені три міжвидові групи військ бойовиків. Їхні сили дозволяють розгорнути повномасштабний наступ на територію України без додаткової мобілізації та за найменшої підготовки.

Фото: pexels.com

Детальніше. У Раді Євросоюзу кажуть, що таке рішення є наслідком останньої оцінки стану виконання Мінських угод. Оскільки Росія повільно виконує їх, то немає підстав скасовувати або пом’якшувати санкції. Тому лідери ЄС вирішили продовжити економічні санкції проти агресора.

Довідка. Санкції проти Росії ввели ще у 2014 році через воєнну агресію Росії проти України. Обмеження спрямовані на фінансовий, енергетичний і оборонний сектори Росїі.

Контекст. 18 червня Рада ЄС продовжила на рік санкції проти Росії, запроваджені через анексію Криму.

Що ще варто знати про російсько-українську війну

• Українські військові знищили російську переносну розвідувальну станцію. Переносну станцію наземної розвідки російського виробництва знищили напередодні на Донбасі українські військові 24-ї Окремої механізованої бригади імені короля Данила.
• Бойовики на Донбасі випустили протитанкову ракету. Вона вибухнула біля місцевої амбулаторії. Бойовики запустили протитанковий ракетний комплекс «Корнет» калібру 152 мм біля цивільних, які проживають поблизу лінії зіткнення у Бердянському. Керована ракета вибухнула неподалік місцевої амбулаторії. Ніхто з місцевих мешканців не постраждав.
• Українська армія отримала перший модернізований безпілотник Spectator-M1. Безпілотний авіаційний комплекс Spectator-M1 (модернізований), створило українське підприємство «Меридіан» імені С. П. Корольова. Його передали в користування Збройних Сил. 

Що ще варто знати про повернення Криму до України

• «Крим — це Україна»: з’явився онлайн-банк історії українського півострова. Як долучитися? В онлайн-банку уже є понад 150 статей про історичну і культурну спадщину Кримського півострова та життя його народу. Також там можна ознайомитись із понад 20 публікаціями архівних документів та музейними експонатами з усієї України.
• «Крим повернеться до України»: український посол запропонував парі німецькому політику. «Анексований Росією Крим ніколи не повернеться до складу України, і антиросійські санкції слід скасовувати», — таку заяву зробив колишній канцлер Німеччини Ґергард Шредер в інтерв’ю німецькій газеті Tagesspiegel. У відповідь на це посол України в Німеччині Андрій Мельник запропонував ексканцлеру укласти парі, що ще за його життя Крим повернеться до України.

Фото: pexels.com

Детальніше. 10 разів порушили режим припинення вогню терористичні угруповання у зоні бойових дій на Донбасі 21 червня. Один український військовий дістав поранення. Ще одного поранено сьогодні зранку 22 червня.

Бойовики застосували міномети, які заборонено розміщувати на лінії зіткнення, а також гранатомети різних систем, протитанкові ракетні комплекси, великокаліберні кулемети та стрілецьку зброю.

Терористи обстріляли населений пункт в Донецькій області. Обстріли також фіксували поруч з Кримським, Залізним, Шумами, Новотошківським, Авдіївкою та Старогнатівкою.

Від початку поточної доби, 22 червня, уже зафіксували 7 випадків порушення режиму припинення вогню. Обстріли зафіксували поблизу Хутора Вільного, Новотошківського, Оріхового, Голубівського та Попасної. На всі обстріли українські солдати дають відповідь.

20 червня бойовики 28 разів порушили режим припинення вогню. Через ці обстріли троє українських військових дістали поранення.

Що ще варто знати про російсько-українську війну

• Українська армія отримала перший модернізований безпілотник Spectator-M1. Безпілотний авіаційний комплекс Spectator-M1 (модернізований) створило українське підприємство «Меридіан» імені С. П. Корольова. Його передали в користування Збройних Сил. 
• Військова техніка з Росії перетинає кордон України: розслідувачі визначили точні координати. У Провальському степу на Луганщині і на вулиці Луганська. Саме там автоколона вантажівок з Росії приховано в’їжджала на територію України. Це ті місця, які не обладнані системою пропуску. Порушення зафіксував безпілотник міжнародного розвідувального співтовариства InformNapalm. Раніше це підтвердила і місія ОБСЄ.
• На Донбасі підірвали автомобіль Нацгвардії: десять військових поранені. Броньований автомобіль «Спартан» Національної гвардії України підірвався на вибухівці в Авдіївці. Десять військових отримали мінно-вибухові травми.

Фото: pexels.com

Детальніше. Точні координати місця перетину російсько-українського кордону колоною техніки Збройних сил РФ визначив InformNapalm. Розслідувачі опублікували знімки з безпілотника, які підтверджують текстову частину звіту місії ОБСЄ №134/2020 від 6 червня 2020 року.

Один зі знімків фіксує колону вантажівок безпосередньо біля кордону з Росією у координатах: 48.160698, 39.904193. Це місце біля Провальського степу, що у Свердловському районі на Луганщині, дуже близько до кордону з Росією. Інша світлина фіксує прибуття вантажівок у місце з координатами у Луганську: 48.538979, 39.325941. Це вулиця Краснодонська, 4Б у самому місті.

За допомогою моніторингу відкритих джерел розслідувачі встановили, що територія, де заїжджають вантажівки з Росії, давно використовується російськими окупаційними військами як база для окремого батальйону матеріального забезпечення 2-го Армійського корпусу. Про це свідчить відео, яке було викладено пропагандистами терористичної організації «ЛНР» у 2015 році.

Ситуація на фронті

18 червня російські окупанти 14 разів відкривали вогонь по позиціях українських військових. Вони використовували зброю, яка заборонена Мінськими угодами. Від обстрілів один український військовий загинув, ще один отримав поранення. 

Під ворожим вогнем перебували захисники Авдіївки, Мар’їнки, Кримського та Оріхового. За даними розвідки, 18 червня українські бійці знищили одну ворожу військову вантажівку та склад боєприпасів на мінометній позиції бойовиків. Противник також стріляв по українських позиціях біля Кримського та Шумів.

Що ще варто знати про війну на сході України

• На Донбасі підірвали автомобіль Нацгвардії: десять військових поранені. Броньований автомобіль «Спартан» Національної гвардії України підірвався на вибухівці в Авдіївці. Десять військових отримали мінно-вибухові травми.
• Мир та майбутнє Донбасу: що думають українці. 10% опитаних вважають, що на сході України зараз триває війна між Росією та США. Водночас 54% українців хотіли б, щоб «ДНР» та «ЛНР» повернулися у склад України, а 62% опитаних проти закріплення особливого статусу Донбасу в Конституції. Про це свідчить останнє опитування на цю тему Центру Разумкова.

Фото: informnapalm.org

Детальніше. 9 червня близько 9:30 під час руху військового броньованого авто у районі Палацу культури «Авдіївський коксохімічний завод» останній у колоні автомобіль «Спартан» підірвався на невстановленому вибуховому пристрої. Постраждалим військовим надали медичну допомогу. Кримінальну справу відкрили за статтею терористичний акт. Досудове розслідування триває.

Коментар. Юрій Бутусов, головний редактор онлайн-видання «Цензор.Нет», написав у своєму дописі у Фейсбуці: «Можна стверджувати, що це не випадковий наїзд на свою стару міну, а цілеспрямована диверсія. Це одна з найбільш часто використовуваних доріг, що ведуть в Авдіївку, недалеко від передової, цим шляхом їздить дуже багато і військових, і цивільних, і волонтерів. Вибух стався на околиці – його місце видно з верхніх поверхів найближчих будинків.

Очевидно, що диверсійна група російських найманців проникла у передмістя Авдіївки у цьому районі. Не виключено, що до цього могли бути причетні і місцеві жителі. Не виключено, що противник міг вести і цілеспрямоване полювання за нашими бійцями, бо підрозділ, який атакували, завдає противнику чимало клопоту.

Завдяки щасливому випадку жертв немає, але це дуже тривожний сигнал. Противник на цьому маршруті міг влаштувати засідку і якби підірвалося неброньоване авто, наслідки такого сильного вибуху були б смертельними».

Контекст. Обстріли на фронті не припиняються. Приміром, за минулу добу 9 червня збройні формування Росії 16 разів порушили режим припинення вогню на Донбасі. Про це повідомив у Фейсбуці пресцентр штабу Операції об’єднаних сил (ООС). Противник обстріляв українські позиції із мінометів, гранатометів різних систем, великокаліберних кулеметів та стрілецької зброї. Внаслідок ворожих обстрілів один військовослужбовець Об’єднаних сил зазнав поранень.

Фото: facebook.com

Детальніше. Пошуки бійця 95-ї десантно-штурмової бригади поки не дали результатів. Місце несення служби Євгена Добринського — за тисячу метрів від анексованого Криму. Начальник служби зі зв’язків із громадськістю командування десантно-штурмових військ ЗСУ, майор Валентин Шевченко у коментарі Крим.Реалії запевнив, що з Євгеном було ще кілька українських військових. 

Це заперечує український журналіст Юрій Бутусов. Він каже, що в момент викрадення боєць був один і без зброї. Бутусов написав на своїй сторінці у Фейсбуці, що боєць уже в руках співробітників російських спецслужб: «Він перебуває на окупованій Росією території в Криму … Приблизно о 10.00 (30 травня) представник російських спецслужб зателефонував у батальйон, уточнювали особисті дані солдата. Очевидно, противник оформлюватиме Добринського як такого, що порушив кордон Росії». 

Журналіст припустив, що противник використовуватиме солдата у своїй пропаганді. За даними Бутусова, «військове командування наказало посилити несення вартової служби у цьому районі. Для чергування на постах направлятиме не менше двох військовослужбовців, доповіді отримуватиме кожну годину. У разі відсутності зв’язку з постом негайно направлятиме для перевірки резервну групу».

Цитата. «Український військовий, якого імовірно викрали на адмінкордоні з окупованим Росією Кримом, не мав причин залишати місце служби». Про це каже голова Херсонської ОДА Юрій Гусєв.

Фото: pexels.com

Детальніше. Сторінки, акаунти та групи, які видалили із соцмережі, публікували контент, який порушує правила Facebook російською, англійською, німецькою, іспанською, французькою, угорською, сербською, щоб впливати на широке коло регіонів по всьому світу.

Розслідування показало, що видалені акаунти порушували правила, публікуючи фейкову інформацію, зокрема, про український Донбас та дві організації в окупованому Криму: NewsFront і SouthFront.

Раніше у березні Facebook і Twitter видалили пов’язані з Росією акаунти, спрямовані на американців. Видалені сторінки були на «ранніх стадіях» створення аудиторії від імені людей у Росії. Їхні публікації стосувалися історії темношкірого населення США, пліток про знаменитостей і моди. Акаунтами керували з Гани й Нігерії.

Довідка. Загалом за квітень Facebook припинив роботу 732 облікових записів у Facebook, 162 акаунтів в Instagram, 793 сторінок і 200 груп.

Контекст. Нагадаємо, що новини з Facebook дізнається майже половина українців. Про це свідчать дані опитування «Ставлення населення до ЗМІ та споживання різних типів медіа у 2019 році», яке провів Інтерьюз. 56% українців використовують Фейсбук, щоб дізнаватися звідти новини. Минулого року таких було 51%, а у 2017 році — 46%.

Як самостійно розпізнати фейковий акаунт у Фейсбуці?

1. Перевірте, коли створили сторінку та пости на стіні. Найчастіше фейкові акаунти та боти створені кілька днів тому. Зрозуміти їхній вік можна за датою встановлення першої фотографії профілю.
2. Скажи мені, хто твій друг — і я скажу, хто ти. Ще одна річ, яка часто «палить» ботів — їхні друзі. Там також можна вирахувати «ферми». Адже дуже часто фейковий акаунт в першу чергу «френдить» інші творіння свого «ботовода». Це робиться, щоб одразу ж створити ілюзію живої сторінки. У друзях та підписках можна так само знайти людей, чиї інтереси відстоює бот.
3. Знайдіть у пошуковику звідки «ботовод» узяв фото. Як правило, боти використовують зображення з кількох класичних джерел:

• видача Google за якимось запитом;
• фотостоки;
• фото з профілів мешканців інших країн у соціальних мережах. Найчастіше це VK або «Однокласники».

Якщо ви користуєтесь Google Chrome, першоджерело можна легко знайти в усіх цих випадках. Достатньо лише натиснути на аватар потенційного бота правою кнопкою миші та обрати з переліку дій «пошук зображення в Google».

Що ще важливо знати на цю тему:

VoxCheck спільно з Facebook перевірятимуть контент на правдивість. Фактчекінговий проєкт VoxCheck тепер є учасником фактчекінгової програми Facebook. Організація допомагатиме з перевіркою контенту соціальної мережі на правдивість.

Instagram і Facebook не блокуватимуть політичну брехню в рекламних постах. Компанія Facebook ухиляється від блокування політичної дезінформації, тому що вважає: «Люди повинні мати можливість почути тих, хто хоче бути їхніми лідерами». Натомість вона надасть користувачам більше інструментів для контролю політичної реклами.

Як Фейсбук буде боротися з фейками. Соцмережа позначатиме ЗМІ, які контролює держава, попереджатиме користувача, якщо той захоче поділитися фейковим контентом. Ці нововведення пов’язані з наближенням президентських виборів у США.

Фото: pexels.com

Детальніше. «Жоден російський президент не віддасть Крим назад Україні», — сказав Ґергард Шредер. Відповідь українського посла в Німеччині Андрія Мельника не забарилася: «Це лише крик відчаю топлобіста Кремля, який втрачає ґрунт під ногами. Навіть ця остання важка артилерія не допоможе. Україна цінує залізобетонну позицію Берліна щодо збереження санкцій і невизнання анексії. Хотілося б оголосити цьому 76-річному експолітику і топлобістові Кремля своєрідне парі: ще при його житті Крим неодмінно повернеться в лоно матері-України. Це так само очевидно, як і те, що сонце встає на Сході і сідає на Заході». 

Дипломат також зауважив, що попри всі зусилля ексканцлера, який є керівником ради директорів державної компанії «Роснєфть» та головою ради акціонерів «Nord Stream AG», отримуючи, мабуть, «незначну» винагороду за свої цинічні послуги із відбілювання кривавої війни Росії, йому так і не вдалося пробити глуху стіну потужної солідарності Федерального уряду Німеччини та всього німецького суспільства щодо незламної підтримки України.

27 лютого 2014 року почалась відкрита фаза окупації Криму російськими військами

Прихована фаза окупації Криму Росією розпочалася ще 20 січня 2014 року. Саме тоді на півострові з’явилися вантажівки без номерів, так звані «зелені чоловічки» — озброєні військові без розпізнавальних знаків. Водночас створювали та озброювали нерегулярні збройні формування найманців з числа місцевих жителів. Ними керували офіцери спецслужб і Збройних Сил Росії.

23 лютого у Севастополі відбувся 20-тисячний мітинг, на якому міським головою проголошено громадянина Росії Олексія Чалого. 26 лютого у Сімферополі відбувся багатотисячний мітинг кримських татар та проукраїнських активістів на підтримку територіальної цілісності України. На противагу цьому мітингу організували мітинг «Русского єдінства». Ним керував поплічник російських окупантів Сергій Аксьонов.

Під ранок 27 лютого спецпідрозділи ГРУ Росії зайняли приміщення Верховної Ради і Ради Міністрів Криму і вивісили над ними прапор Росії. Тоді ж Верховна Рада Криму на вимогу загарбників оголосила про проведення на півострові референдуму про приєднання до РФ.

Впродовж наступних кількох днів вулиці міст і магістральні дороги півострова заповнили російські війська. «Зелені чоловічки» захопили адміністративні будівлі, взяли в облогу гарнізони Збройних сил України, морські порти і аеропорти. Керівництво Росії неодноразово стверджувало, що ці озброєні люди не є російськими військовослужбовцями. Однак після окупації півострова і проведення там фейкового «референдуму про статус Криму» росіяни визнали, що «зелені чоловічки» були військовослужбовцями Збройних сил Росії.

1 березня 2014 року Рада Федерації Росії підтримала звернення президента Путіна про дозвіл ввести російські війська в Україну. У свою чергу, РНБО України через агресію Росії ухвалила рішення привести Збройні сили України у повну бойову готовність.

16 березня провели так званий референдум щодо статусу Криму. Він відбувся з численними порушеннями та фальсифікаціями, за присутності великої кількості озброєних російських військових. Через кілька днів, 18 березня, у Москві сепаратистське керівництво півострова підписало так званий «Договір про прийняття Криму до складу Росії».

Того ж дня під час штурму української військової частини у Сімферополі загинув прапорщик Сергій Кокурін. Ще одного офіцера поранили. Під час захоплення Криму Україна втратила понад 80% активів військово-морського флоту та численні військові об’єкти.

Усі впливові міжнародні організації визнали окупацію й анексію півострова незаконними і засудили дії Росії. Низка західних країн запровадили проти РФ економічні санкції.

26 лютого цього року Президент Володимир Зеленський запровадив День спротиву окупації Криму. Цей день буде відзначатися щороку 26 лютого.

Коментар. Український економіст та фінансист Юрій Вітренко у контексті заяви Шредера згадав інший показовий випадок: «Колись не так давно, Олександр Медвєдєв, друга людина в Газпромі, сказав, що скоріш Земля буде обертатися навколо Місяця, ніж Росія продовжить транзит через Україну після 2019 року. Це твердження використовували агенти Росії по всьому світу, той же Шредер, як аргумент, що потрібно дозволити Північний Потік 2, інакше Європа та Німеччина залишаться без газу. 

Але ми, причому разом з іншими німцями, зі справжніми європейськими цінностями, на чолі з фрау Меркель, змусили Росію продовжити транзит і ще заплатити Україні 5 мільярдів доларів компенсації. Північний потік 2 і досі не побудований. Мєдвєдєва звільнили з Газпрому. Так само буде з українським Кримом та Шредером. Росія буде змушена повернути Крим Україні, а Шредер буде звільнений з дочірньої структури Газпрому (Північний Потік 2)».

Контекст. Зазначимо, що Андрій Мельник, який запропонував парі, відхилив запрошення мера Берліна Міхаеля Мюллера, який закликав послів України, Росії та Білорусі спільно вшанувати завершення Другої світової війни. Про це повідомили Міністерство закордонних справ України, посилаючись на матеріал німецької газети Tagesspiegel.

«Навіть у найкошмарнішому сні я не міг би собі уявити покладання вінків поруч із представником країни, яка понад 6 років веде цинічну і криваву війну на Сході України», — заявив посол України Андрій Мельник.

Він нагадав, що Росія окупувала Крим та веде війну на Донбасі, а «агресивна політика господаря Кремля породила набачене досі відчуження між українцями та росіянами. Відтак і спільне вшанування пам’яті є немислимим. Дуже шкода, що міський голова очевидно недобачає ці всі приголомшливі факти, від яких волосся стає дибки. Нам, українцям, хотілося б бачити більш тактовний підхід, розуміння та емпатію».

Мер Берліна повідомив журналістам, що покладання вінків запланували для «вшанування передусім російських, українських і білоруських бійців Червоної Армії, які взяли Берлін».

Що ще важливо знати на цю тему:

• #CrimeaIsUkraine: на сторінці Apple у Facebook запустили флешмоб

Фото: radiosvoboda.org