Суд присяжних (суд, у колегії якого засідають звичайні громадяни) в Україні складатиметься із 7 присяжних. Він засідатиме окремо і виноситиме не вирок, а вердикт. Щоб сформулювати його, присяжні мають відповісти на кілька запитань. Про це йдеться на сайті Міністерства.
Чому це важливо. Якщо суд присяжних усе ж запрацює, то участь у ньому може стати обов’язковою, адже списки присяжних будуть формуватися за списками виборців.
Детальніше. Міністерство юстиції України розробило два законопроєкти про суд присяжних. Ухвалення цих законів допоможе створити в Україні класичний інститут присяжних, який відокремлений від судді. Якщо за них проголосують цьогоріч, то вони увійдуть у силу у 2021 році.
Такий суд складатиметься із колегії з 7 присяжних. Він засідатиме окремо і виноситиме не вирок, а вердикт. Для цього присяжні мають відповісти на такі запитання: чи була подія злочином, чи винен підсудний у вчиненні злочину. Присяжних пропонують набирати за списками виборців.
Зараз перелік присяжних затверджують місцеві ради за згодою самих громадян, які захотіли стати присяжними. За даними Мін’юсту, з цієї причини в Україні бракує присяжних: люди невмотивовані ставати присяжними. Тому судові процеси відкладали і зривали. Якщо присяжні будуть обиратися за списком виборців, то це буде означати фактично не право громадянина бути присяжним, а обов’язок. Водночас держава має створити умови, щоб цей обов’язок був достатньо почесним, а його виконання відшкодовувалося.
⟶ Суд присяжних: історія виникнення. Судовий контроль вперше було започатковано у Древній Греції. Там рішення спеціальних судових колегіальних органів відомі з 500 року до н. е. Вони таємним голосуванням мали право скасовувати навіть закони. У германських племен існував стародавній звичай використання поважних людей для розслідування правопорушення та суду над обвинуваченими.
У сучасному розумінні суд присяжних був сформований у XIII сторіччі, але він продовжує удосконалюватися і зараз. На сьогодні суд присяжних із загальної кількості розглядає досить невеликий відсоток справ. У США близько 7% цивільних та кримінальних справ, у Канаді щорічно судом присяжних розглядається лише 1% кримінальних справ, в Англії — близько 2%, у США — близько 3%
⟶ Суд присяжних: аргументи «проти». Противники ідеї такого суду акцентують на тому, що присяжні не мають відповідної кваліфікації для винесенні рішень і не обізнані у юриспруденції. Вони можуть легко піддаватися емоціям та суб’єктивним факторами. Звичайні громадяни не завжди здатні правильно оцінити докази, які надаються сторонами.
Фото: pexels.com
Іранські експерти намагаються самостійно розшифрувати «чорні скриньки» збитого українського літака. Вони ще не ухвалили рішення передати пристрої іншим країнам. Про це розповів голова комісії з розслідування аварій Іранської організації цивільної авіації Хасан Резайєфар, пише іранське інформагенство IRNA.
Чому це важливо. Раніше голова комісії казав, що Іран не має технології для розшифровки «чорних скриньок» сучасного Boeing 737 .
Детальніше. «Ми намагаємось розшифрувати «чорні скриньки» тут, в Ірані. Інші варіанти — надіслати їх до України чи Франції. Але поки не прийнято жодного рішення щодо передачі їх до іншої країни», — сказав голова комісії з розслідування аварій Іранської організації цивільної авіації Хасан Резайєфар.
Офіс генерального прокурора України уже тричі просив Іран передати «чорні скриньки» в Україну, проте Тегеран цього досі не зробив. Цього тижня до Києва з вибаченнями і роз’ясненнями прибуде спеціальний представник уряду Ірану.
Довідка. 8 січня в Ірані розбився літак рейсу PS 752 «Тегеран — Київ» авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» (МАУ). Загинуло 176 осіб, з них 11 українців.
Контекст. Уже 11 січня Іран офіційно визнав, що помилково збив літак МАУ. Відповідальність за це взяв на себе Корпус вартових ісламської революції (військова гілка виконавчої влади Ірану).
⟶ Що таке «чорні скриньки» у літаку і навіщо вони потрібні? «Чорні скриньки» — це неформальна назва бортового самописця. Це пристрій, який записує основні параметри польоту, внутрішні показники систем літака, переговори екіпажу. Інформацію з «чорних скриньок» зазвичай використовують, щоб з’ясувати причини аварії та уникнути їхнього повторення у майбутньому.
Насправді «чорна скринька» не чорного кольору і не виглядає як скринька. Це електронний блок у міцному герметичному помаранчевому або червоному корпусі. Має форму кулі або циліндра. Інформацію записують на магнітні носії, наприклад, на металевий дріт або магнітну стрічку. У нових пристроях використовується флеш-пам’ять. Для полегшення пошуку чорних скриньок у них вбудовують радіомаяки, які автоматично вмикаються у разі аварії.
⟶ Тіла загиблих в авіакатастрофі в Ірані прибули в Україну. У неділю, 19 січня, літак із тілами загиблих внаслідок авіакатастрофи літака МАУ в Ірані українців близько 11 години ранку приземлився в аеропорту «Бориспіль». На церемонії прощання були президент Володимир Зеленський, прем’єр Олексій Гончарук, голова Верховної Ради Дмитро Разумков.
Із літака винесли труни з тілами 11 загиблих в авіакатастрофі українців. Катафалки з тілами загиблих попрямували до терміналу В аеропорту, де їх зустрічали колеги з МАУ. Усі охочі могли попрощатися із загиблими у неділю з 13:00 до 19:00.
Фото: pexels.com
Екіпаж українського літака намагався повернути літак в аеропорт Тегерана, однак не звертався з проханням по допомогу за допомогою радіозв’язку. Про це кажуть іранські слідчі, пише Українська правда.
Чому це важливо. Ця авіакатастрофа — найбільша трагедія за участю цивільної авіації в історії незалежної України.
Детальніше. 8 січня зранку з аеропорту Тегерана (Іран) вилетів літак «Міжнародних авіаліній України» (МАУ). На борту було 167 пасажирів та 9 членів екіпажу. Незадовго після зльоту літак через нез’ясовану поки причину розбився недалеко від місця вильоту. Ніхто не вижив.
Boeing 737 впав через шість хвилин після зльоту. Коли зв’язок з ним зник, літак був на висоті 2400 метрів і встиг набрати швидкість близько 500 кілометрів на годину.
На відео падіння видно, що літак загорівся ще до падіння на землю. Він втрачав висоту, охоплений вогнем, а після його падіння над горизонтом з’явився спалах.
Серед загиблих пасажирів також були громадяни Ірану, Канади, Швеції, Афганістану, Німеччини, Великої Британії. Зокрема, Іран – 82; Канада – 63; Швеція – 10; Афганістан – 4; ФРН – 3; Велика Британія – 3. На бору мало бути 169 пасажирів, проте 2 з них не сіли на літак.
У МАУ заявили, що літак 2016 року виробництва був отриманий авіакомпанією безпосередньо з заводу концерну. Пройшов останнє планове техобслуговування 6 січня цього року. Президент МАУ Євген Дихне запевнив: «Це був один з кращих наших літаків з прекрасним, надійним екіпажем». Компанія виключає помилку екіпажу.
При Раді нацбезпеки та оборони (РНБО України) створили оперативний штаб у зв’язку з авіакатастрофою в Ірані. Україна офіційно заборонила своїм літакам літати над цією державою. Україна й Іран домовились координувати подальші дії слідчих груп у справі авіакатастрофи літака МАУ під Тегераном.
⟶ Військових США в Іраку обстріляли ракетами. Це трапилося саме у ту ніч, коли летів літак МАУ, який розбився. Через цей збіг однією із неофіційних версій трагедії є те, що борт збили ракетою. Офіційний представник Пентагону (міністерства оборони США) Джонатан Хоффман заявив, що Іран випустив понад десяток ракет по авіабазі аль-Асад (в Іраку).
Там розташовані війська США, а також по базі американських і коаліційних сил в місті Ербіль. Президент США Дональд Трамп був проінформований про ракетні атаки. Причиною такого ракетного обстрілу є відповідь на вбивство за наказом Трампа іранського генерала Касема Сулеймані.
⟶ Вони любили небо і свою роботу. Українці, які загинули під час авіакатастрофи в Ірані. 9 членів екіпажу та 2 пасажирок — ким були українці, які загинули в авіатрощі:
Фото: firtka.if.ua
Україні передали 76 громадян, які утримувалися Росією та бойовиками ОРДЛО. Україна ж видала Російській Федерації 127 осіб. Про це пише Українська правда.
Чому це важливо. До України повернулися її громадяни, які були в полоні кілька років.
Детальніше. 29 грудня на контрольно-пропускному пункті в’їзду-виїзду (КПВВ) «Майорське» відбувся обмін утримуваними особами між Україною та ОРДЛО.
На підконтрольну територію повернулися 12 військовослужбовців та 64 цивільні особи.
Україна була готова була видати 141 особу, але 14 з них відмовилися повертатися на територію ОРДЛО. У межах обміну наша країна віддала бойовикам бразильця Рафаеля Лусваргі, який воював на боці бойовиків ОРДЛО, та п’ятьох ексберкутівців, обвинувачених у розстрілах на Майдані.
Борт зі звільненими полоненими, які після обміну на КПВВ Майорське вилетіли до столиці з аеропорту Чугуєва, приземлився близько 21:25. В аеропорту їх зустрічали президент, рідні та близькі. Усі звільнені пройдуть медичне обстеження. Цивільні — у клініці «Феофанія», військові — у військовому госпіталі.
⟶ Суд відпустив ексберкутівців з-під варти задля їхньої участі в обміні. 28 грудня Апеляційний суд Києва змінив запобіжний захід п’яти обвинуваченим у розстрілах на Майдані ексберкутівцям. Їх відпустили під особисте зобов’язання. Присутні кричали: «Ганьба!», «Вбивці!».
Активісти після вироку суду приїхали до СІЗО, де утримували ексберкутівців. Люди намагалися не допустити їхнього вивезення на обмін. Проте уже зранку 29 грудня стало відомо, що бійці уже на КПВВ Майорське та готуються до обміну. Акцію протесту під СІЗО згорнули.
⟶ У Мінську відбулася чергова акція проти інтеграції Білорусі з Росією. Близько 120 осіб вийшли на вулиці протестувати проти поглиблення інтеграції між Білоруссю і Росією. Це вже п’ята схожа акція за останній місяць. Частина організаторів колишніх акцій нині відбувають адміністративний арешт.
Мітингувальники провели дві акції: ходу та «живий ланцюг», який почався за годину після неї. Цього разу міліція не перешкоджала мітингувальникам і нікого не затримала.
Фото: racurs.ua
20% українців переконані, що наступний рік буде обов’язково кращим, ніж 2019. А от 16% опитаних думають, що 2020 рік буде гіршим, ніж теперішній. Більшість громадян, 51%, сподіваються, що у наступному році кращого буде більше, ніж гіршого. Такі дані дослідження фонду Демократичні ініціативи ім. Ілька Кучеріва і Центру Разумкова.
Чому це важливо. Соцопитування показує настрої українців напередодні Нового року.
Чому це цікаво. Соцопитування показує настрої українців напередодні Нового року.
Детальніше. Передбачення українців щодо 2020 року:
Хто і як проводив опитування. Загальнонаціональне дослідження провели Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 18 грудня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитали 2017 респондентів від 18 років. Похибка вибірки не перевищує 2,3%.
⟶ «Діджиталізація» — слово року 2019 в Україні. Його обрав словник сучасної української мови та сленгу «Мислово». Цей термін із великим відривом очолив список найвідвідуваніших слів словника, а кількість його переглядів зросла на 1,535% у порівнянні з минулим роком.
Неологізм походить від англійського digitalization та означає зміни в усіх сферах суспільного життя, пов’язані з використанням цифрових технологій.
Інші претенденти на першість у словника відображали політичні події: Зе (скорочення прізвища нового президента Володимира Зеленського), монобільшість, турборежим, розведення, червоні лінії, полонені.
⟶ Як проаналізувати рік, що минає? Авторка блогу про натхнення та мотивацію Пошуршимо Таня Пилипчук поділилася на сторінці проекту списком запитань для аналізу року. Отже, запитайте у себе:
Фото: pexels.com
Щонайменше 87 громадян України зустрічатимуть зимові свят за ґратами у Росії та окупованому Криму. Щонайменше 250 громадян України — у підвалах окупованого Донбасу. Саме для них і закливають писати листи. Про це повідомили у групі підтримки колишнього бранця Кремля Олега Сенцова.
Чому це важливо. Листи із волі для полонених українців— це ковток свободи, зв’язок із зовнішнім світом та величезна моральна підтримка. Листи з України нагадують їм, що про них не забувають.
Детальніше. В Україні розпочався традиційний марафон листів для утримуваних українців у Російській Федерації. Для проходження «тюремної цензури» у Росії та анексованому Криму слід дотримуватися правил:
Якщо надсилаєте листа на окупований Донбас,варто ставити адресу Центру громадянських свобод: 01024 Київ, Басейна 9-Г, оф.25. Ці листи зможуть отримати хоча б рідні полонених, якщо не буде змоги передати написане адресатам.
Крім бранців Кремля у Росії, в італійській тюрмі перебуває засуджений до 24 років українській нацгвардієць Віталій Марків. Йому також можна надіслати листа зі словами підтримки.
Написати листа політв’язню можна трьома способами:
1) через ФСИН-письмо, сервісом доставки електронних листів у колонії. Але до цієї системи підключені не всі в’язниці. Перевірте, чи колонія Вашого адресата є у списку: https://fsin-pismo.ru/client/app/letter/create; якщо немає, потрібно скористатися іншим методом.
2) через РосУзник. Вони перешлють звичайною поштою Ваш лист адресату. Перевірте, чи є політв’язень на сайті http://rosuznik.org, якщо ж немає — надішліть Ваш лист на електронну пошту post.rosuznik@gmail.com.
3) паперовим листом.
⟶ Про що написати політв’язню. Порадами ділиться мама бранця Ольга Сутуга:
⟶ Підозрювана у вбивстві журналіста Павла Шеремета Юлія Кузьменко подала у суд на МВС. Лікарка і волонтерка Юлія Кузьменко, яку підозрюють у причетності до вбивства журналіста Павла Шеремета, подала позов на Міністерство внутрішніх справ. Про це йдеться у реєстрі судових справ. Третіми особами у судовому спорі Кузьменко вказала главу МВС Арсена Авакова і телеканал «Україна».
Юлія Кузьменко позивається через «захист, честі, гідності та ділової репутації». Справу розглядатиме суддя Сергій Вовк, який раніше обирав запобіжний захід для Кузьменко (нагадаємо, Кузьменко залишили під вартою).
Фото: pexels.com
Обміняють, найімовірніше, українських військових, які були у полоні 4 роки після боїв під Ілловайськом та Дебальцевим. Про це повідомила представниця України у гуманітарній підгрупі Тристоронньої контактної групи Валерія Лутковська, передає Українська правда.
Чому це важливо. Полонені українські військові зможуть повернутися додому.
Детальніше. Тристороння контактна група (ТКГ) домовилася про взаємне звільнення утримуваних до кінця року. Про це розповіла речниця представника України у ТКГ Леоніда Кучми Дарка Оліфер.
Валерія Лутковська уточнила: «Ми зможемо нарешті забрати з незаконного утримання під вартою тих наших хлопців, яких не змогли забрати у грудні 2017 року, тих хлопців, які протягом 4 років після Іловайська, Дебальцевого перебували в полоні і які протягом 4 років не мали можливості навіть поспілкуватися зі своїми сім’ями».
Вона додала, що наразі «остаточно дошліфовуються списки». Таку ж інформацію подає й російська сторона.
Довідка. Нагадаємо, що останній обмін полоненими відбувся на початку вересня цього року. Тоді в Україну у межах обміну прибули 35 українців, серед яких політв’язні Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Володимир Балух, Роман Сущенко, Микола Карпюк, Станіслав Клих, Павло Гриб, Євген Панов, Артур Панов, Едем Бекіров, Олексей Сизанович, а також захоплені Росією біля Керченської протоки 24 моряки.
Контекст. 9 грудня 2019 року у Парижі лідери Франції, Німеччини, України та Росії, домовилися, що до кінця року відбудеться обмін утримуваними особами за формулою «всіх на всіх».
Проблемним залишилося розуміння цієї формули: чи йдеться про усіх встановлених осіб, чи про всіх підтверджених. Москва не погоджується підтвердити утримання деяких осіб, яких, за інформацією Києва, незаконно утримують окупанти.
⟶ Обмін полоненими і не лише: про що домовилися на Нормандському саміті. Президенти Франції, України, Росії і канцлерка Німеччини 9 грудня досягли домовленостей щодо мирного врегулювання конфлікту на Донбасі. Отже, до чого дійшли:
⟶ Представники Червоного Хреста зможуть безперешкодно відвідувати ув’язнених на усій території України. 22 грудня набув чинності закон про безперешкодний доступ представників Міжнародного комітету Червоного Хреста до осіб, взятих під варту.
Нагадаємо, що допуск на тимчасово окуповану територію Донбасу представників Червоного Хреста був однією із домовленостей Нормандського саміту.
Фото: pexels.com
18% опитаних громадян підтримують ідею позаблокового статусу України, 9 % респондентів виступають за військовий союз з РФ та країнами СНД. 50, 3% співвітчизників вважають гарантією безпеки України вступ у НАТО. Такі результати соцопитування «Центру прикладних досліджень».
Чому це важливо. Опитувння показує ставлення українців до НАТО, розуміння цілей організації, а також бачення майбутнього країни самими українцями.
Детальніше. Результати соцопитування:
Хто і як проводив дослідження. Соціологічне опитування провела громадська організація «Центр прикладних досліджень» з 20 листопада по 4 грудня 2019 року. Опитали 2035 осіб по всій Україні, окрім тимчасово окупованої території Криму та тимчасово неконтрольованої території України у Донецькій та Луганській областях. Похибка не перевищує 2,2%.
Довідка. НАТО (Північноатлантичний альянс) — це міжнародна міжурядова організація, військово-політичний союз. До НАТО входять 29 держав Північної Америки та Європи.
Головна роль НАТО — забезпечення свободи і безпеки країн-членів з використанням політичних і військових засобів. НАТО дотримується цінностей демократії, індивідуальної свободи, верховенства права та мирного розв’язання суперечок.
⟶ Україна готова прискорити підготовку до членства у НАТО. Україна та НАТО 1 листопада цього року оголосили про перехід на новий формат співпраці та домовилися про новий пакет допомоги та спільних заходів.
Українська влада вважає, що План дій щодо членства (ПДЧ) має залишатися на порядку денному відносин із НАТО: «Ми готові доводити – Україна заслуговує цього формату».
Україна концентрується на проведенні реформ, водночас «не знімає з порядку денного план дій щодо членства у НАТО», — сказав Володимир Зеленський. Президент підтвердив перехід на новий формат у практичній співпраці між Україною та НАТО: «Ми домовилися про новий консолідований пакет допомоги та заходів».
⟶ 7 міфів про НАТО. Як часто ви чули страшилки про НАТО та членство у ньому? Зібрали для вас найпоширеніші міфи та їхнє спростування.
Міф 1. НАТО — агресивний блок. Завдання НАТО — колективна безпека та оборона, а не напад чи агресія. Про це йдеться в основоположному документі Організації – Вашингтонському договорі 1949 року. НАТО у своїх принципах і діяльності дотримується норм ООН і діє за її мандатом.
Міф 2. Нейтралітет — надійна гарантія безпеки країни. Світовий досвід показує, що нейтралітет сьогодні економічно, політично і безпеково невигідний. Нові непередбачувані загрози та виклики безпеці ставлять перед кожною цивілізованою країною проблему вибору: військовий нейтралітет чи участь у системі колективної безпеки.
Міф 3. Українські миротворці — «гарматне м’ясо» в миротворчих операціях Альянсу. До участі у міжнародних миротворчих операціях уже сьогодні залучаються та залучатимуться у майбутньому виключно професійні військові на добровільній основі. Майже всі країни-члени НАТО мають професійні армії, в яких немає строкової служби. Крім того, рішення щодо направлення українських військових контингентів до складу міжнародних миротворчих операцій приймаються Верховною Радою України.
Міф 4. Україна зобов’язана брати участь в усіх військових операціях НАТО. Кожна країна-член НАТО самостійно вирішує, чи брати їй участь у певній військовій операції НАТО. Важливо також, що всі рішення в НАТО приймаються консенсусом. Тобто жодне рішення в НАТО не може бути ухвалене за незгоди хоча б однієї країни-члена Альянсу.
Міф 5. Членство у НАТО дорого коштує. У НАТО існує рекомендація, що національні витрати на оборону країни-члена Альянсу повинні складати близько 2% ВВП. Військовий компонент НАТО вимагає суттєвих капіталовкладень у рамках національного бюджету. Однак основні гроші витрачаються не на нарощування кількості озброєнь, а на їх якісне поліпшення та на створення нормальних умов служби і життя для військовослужбовців та їх сімей.
Міф 6. У сучасному світі немає об’єктивної необхідності існування НАТО. Спочатку НАТО створювалося для протистояння соціалістичній системі, а не загрозі, що несе міжнародний тероризм цивілізації, включаючи і великі, і маленькі країни. Проти спільної загрози потрібні спільні дії. Характер загрози змінився, необхідні для боротьби з нею засоби – теж, однак принцип залишився тим же самим – колективна оборона країн, об’єднаних спільними цінностями.
Міф 7. Зі вступом до НАТО країни втрачають суверенітет. Такий сценарій є неможливим і нелогічним для членів НАТО. Усі без виключення рішення з будь-якого питання, що стосується діяльності Альянсу чи його членів в рамках Альянсу, вирішуються на основі консенсусу, тобто спільної згоди. Це означає, що за існування заперечень з боку хоча б однієї країни, рішення не може бути прийняте.
Розвінчання інших міфів читайте за посиланням.
Дізнайтеся більше про відносини України і НАТО:
Фото: armyinform.com.ua
Україна відмовиться від судових позовів на близько 12 мільярдів доларів, транзит газу з Росії до Європи через територію України триватиме ще 5 років, є можливість продовжити його згодом на 10 років — про це домовилися українська компанія Нафтогаз та російська компанія Газпром. Про це пише Українська правда.
Чому це важливо. Україна залишається головним транзитером газу з Росії у Європу (поки не побудований обхідний шлях —газопровід Північний потік-2) і зможе заробляти на цьому близько 3 мільярдів доларів щороку.
Детальніше. Що передбачає новий контракт між Нафтогазом та Газпромом:
Довідка. Газпром — це російська газовидобувна і газорозподільна монополія, найбільша корпорація Російської Федерації. 50% капіталу належить державі.
Нафтогаз — це провідне підприємство паливно-енергетичного комплексу України.
«Північний потік-2» («Nord Stream 2») — це проект магістрального газопроводу з Росії в Німеччину через Балтійське море довжиною понад 1200 км. Північний потік-2 є розширенням Північного потоку.
«Північний потік-2» — це політичний проект, який Росія може використати для тиску на Європу загалом та Україну зокрема.
⟶ Допомога Україні та санкції проти Росії: Трамп підписав оборонний бюджет. Президент США Дональд Трамп підписав щорічний оборонний бюджет США. Він містить військову допомогу Україні — 300 мільйонів доларів та санкції проти російських газопроводів.
Також документ вводить санкції на пов’язані з російським газопроводом «Північний потік-2» та ТуркСтрім та забороняється військове співробітництво з Росією. У Кремлі уже заявили, що санкції США є порушенням міжнародного права, але вони не зупинять побудову «Північного потоку-2».
Водночас призупиняє будівництво «Північного потоку-2» швейцарська компанія Allseas. Це трапилося якраз через набуття чинності оборонного бюджету США. Водночас компанія очікує вказівок із роз’ясненнями від США про те, як їм діяти далі.
⟶ У чому небезпека «Північного потоку-2» для України? Україна — основна транзитна країна російського газу до Європи. Протягом 2017 року через неї транспортували 93,5 мільярдів кубометрів газу — це рекорд за останні сім років. Це близько половини експорту російського газу до ЄС і Туреччини. Послуги транзиту російського газу до ЄС щороку приносять Україні по 3 мільярди доларів. Втім Росія прагне відмовитися від послуг українського транзиту. Для цього вона будує «Північний потік-2».
Фото: pexels.com
Важливе