Детальніше.  Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва провів соцопитування громадської думки щодо євроінтеграції України. Ось результати:

• орієнтація на ЄС. Найбільше її підтримують на заході (71%), переважає підтримка й у центрі (60%). На Сході 34% опитаних за Європейський Союз,  30% — за неприєднання до жодного з Союзів, а 27% — підтримують орієнтацію на Євразійський Союз.
• підтримка серед прихильників партій. 60% прихильників ОПЗЖ вважають, що Україні треба приєднатися до Євразійського Союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном. Лише 8% підтримують орієнтацію на ЄС. Найбільше прихильників європейської інтеграції серед виборців партії «Європейська солідарність» — 90%. Виборці партії «Слуга народу» теж переважною більшістю підтримують рух України до Європейського Союзу – 54%, а 22% вважають кращим не приєднуватися до жодного з цих Союзів.
• що заважає Україні стати членом ЄС? Проблеми з корупцією (44% опитаних так вважають), недостатній економічний розвиток України (40%) та  низький рівень життя населення (34%). Війну на Донбасі зазначили 20% опитаних.
• що має зробити Європейський Союз для прискорення реформ в Україні? «Більше тиснути на українську владу в питанні реформ» — так вважають 22% населення (особливо у Західному регіоні — 34%).  Ще серед найбільш популярних «порад» – «більш відкрито протистояти Росії» (15%), «виявляти більший інтерес до захисту українського кордону і надати Україні зброю» (14%), «більше підтримувати українську талановиту молодь» (13%).  На Сході значна частина опитаних, 31%, не змогла дати відповіді на це запитання.

Хто і як проводив дослідження. Загальнонаціональне дослідження громадської думки населення України провів Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 4 по 19 листопада 2019 року. Опитування проводили у 110 населених пунктах у всіх областях України, окрім Автономної Республіки Крим. У Донецькій і Луганській областях опитування проводили тільки на територіях, які контролюються Україною. У результаті польового етапу була зібрана 2041 анкета. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

⟶ У команді Зеленського готові відгородити Донбас стіною у разі провалу переговорів. У президента готові «побудувати стіну» на Донбасі, якщо мирні переговори з Росією зазнають невдачі. Про це заявив помічник президента України Андрій Єрмак: «Україна зробить все від нас залежне, щоб добитися припинення війни і миру дипломатичним шляхом. Але ми, безумовно, маємо і «план Б». За його словами, «план Б» полягає у тому, щоб «збудувати стіну і жити далі». Він підкреслив, що команда президента наразі налаштована на успіх переговорів.

⟶ Українцям можуть заборонити перетинати кордон з Росією за внутрішнім паспортом. Міністерство закордонних справ України (МЗС) підготувало пропозиції щодо скасування можливості перетину громадянами України державного кордону з Росією за внутрішнім паспортом та свідоцтвом про народження.  Якщо постанову приймуть, то з 1 березня 2020 року громадяни України, які перетинають кордон з РФ, не зможуть виїжджати за внутрішнім паспортом.

Фото: pexels.com

Детальніше. Україна запевняє, що переговори у Нормандському форматі, які відбудуться 9 грудня, не мають призвести до поступок. Про це заявив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко: «Для нас червоні лінії:

1. зміни до Конституції$
2. недопущення впливу на українські зовнішньополітичні пріоритети;
3. кордон на непідконтрольній зараз території Донбасу має бути українським;
4. вибори. Не можна проводити вибори, доки там перебувають озброєні люди і незаконні збройні формування;
5. відсутність прямих переговорів із самопроголошеною «владою» окупованих територій. 

 ⟶ Резолюцію проти повернення РФ до Великої сімки ухвалили у США. Палата представників Конгресу США прийняла резолюцію, якою закликала не повертати Росію до Великої сімки, зокрема через окупацію Криму та війну на Донбасі. 

На підтримку документа висловились 339 конгресменів, проти – 71. У резолюції парламентарії підтвердили підтримку суверенітету та територіальної цілісності України. Також вони засудили агресивні дії Росії, включно із незаконною окупацією Криму та дестабілізацією на сході України. 

Конгресмени закликали лідерів Великої сімки протистояти можливому поверненню Росії до G7, допоки вона не закінчить окупацію території України, разом з Кримом, та не припинить атаки на демократії у всьому світі. 

⟶ Три фракції зробили попередження Зеленському перед нормандським самітом. Політсили Петра Порошенка, Юлії Тимошенко та Святослава Вакарчука окреслили «червоні лінії» для президента на переговорах у Нормандському форматі:

• жодних компромісів щодо унітарної держави і ніякої федералізації;
• жодних компромісів щодо європейського та євроатлантичного курсу, 
• жодних політичних дій зокрема виборів на тимчасово окупованих територіях Донбасу до виконання умов безпеки і деокупації:  зокрема виведення російських військ, роззброєння незаконних збройних формувань, встановлення контролю над державним кордоном;
• жодних компромісів щодо деокупації та повернення Криму в Україну, жодного припинення міжнародних судових процесів проти Росії.

Фото: pexels.com

Детальніше. Флешмоб виник як реакція на новину, яка з’явилася наприкінці листопада цього року: компанія Apple почала показувати анексований Крим як частину Росії у додатку «Погода», але тільки з території Росії. Про зміни повідомив глава комітету Держдуми з протидії корупції Василь Піскарьов після зустрічі з представниками російського підрозділу Apple.

Ще у квітні 2019 року депутати Держдуми РФ звернулися до російського підрозділу Apple з вимогою «виправити» приналежність Криму на карті. Наприкінці травня такі внесли у додаток «Карти» від Apple, але у «Погоді» досі Крим був українським.

Компанія запровадила зміни відповідно до стандартів про спірні території. Згідно з ними приналежність відображається відповідно до політики країни. Тому, якщо зайти у сервіси Apple з України, то Крим відображається як частина української території. За аналогічним принципом працює сервіс Google Maps.

Майже одразу після появи такого нововведення представництво президента Володимира Зеленського в Автономній Республіці Крим звернулося до компанії Apple. Представництво також надіслало запит до AFP News Agency через неправильне позначення Криму.

Довідка. На території українського Криму 16 березня 2014 року відбувся невизнаний світом так званий «референдум» про статус півострова. Президент Росії Володимир Путін 18 березня 2014 року одноосібно оголосив про «включення Криму до складу РФ». Росія анексувала українську територію. Україна, Європейський Союз та Сполучені Штати не визнали результати голосування на так званому «референдумі» та запровадили санкції проти Росії.

⟶ Президент України запропонує новий формат переговорів щодо Криму. Зеленський вважає, що США можуть допомогти Києву у поверненні Криму, тому хоче залучити їх до переговорів. Він додав що буде підіймати це питання на саміті нормандської четвірки. Нагадаємо, ця зустріч глав України, Росії, Німеччини та Франції відбудеться уже 9 грудня.

⟶ «Побороти Apple»: брат наркобарона Ескобара випустив бюджетний гнучкий смартфон. Роберт Ескобар, рідний брат загиблого колумбійського наркобарона Пабло Ескобара, випустив бюджетний гнучкий телефон Escobar Fold 1. Так він хоче побороти Apple та довести, що смартфон може коштувати менше 1000 доларів.

Смартфон працює на операційній системі Android 9.0. У ньому є дві камери з розширенням у 16 та 20 мегапікселів та 7,8 дюймовий екран AMOLED Full HD+. Телефон призначений для двох SIM-карток. Вартість телефону 349 доларів — приблизно 8350 гривень.

Фото: pexels.com

Детальніше. Соціологічна агенція провела опитування серед мешканців 5 міст, Львова, Києва, Запоріжжя, Одеси та Харкова, і запитала, де жилося краще: в Україні чи Радянському Союзі? Ось результати:

• Львів. 4% мешканців Львова, опитаних у 2019, та 7% львів’ян, опитаних у 2018 році, вважають, що у Радянському Союзі жилося краще. Натомість 37,6% та 39,5% респондентів стверджують, що кращим є життя в Україні.
• Київ. 12,3% жителів Києва погоджуються із твердженням, що в Радянському Союзі жилося краще, ніж в Україні. 19,9% вважають навпаки.
• Одеса. 25% одеситів оцінюють життя в СРСР вище. Натомість 13,2% мешканців Одеси вище оцінюють життя в Україні.
• Харків. 26,5% респондентів оцінюють життя в Радянському Союзі вище, ніж в Україні. На користь життя в Україні, висловилися 7,3% харків’ян – і це найменший показник серед усіх міст, які брали участь у дослідженні. Майже кожному четвертому респонденту у Харкові (24%) важко визначитися із відповіддю.
• Запоріжжя. Найвищий показник містян, що вважають життя у Радянському Союзі кращим, належить Запоріжжю. Тут майже кожен третій висловився на користь життя у Радянському Союзі — 31,% респондентів. На противагу ньому висловилися 13,0% запорожців, які вважають кращим життя в Україні.

Як оцінюють життя в Україні? Це ще одне запитання, яке поставили соціологи Під час опитування помітили цікаву тенденцію: старше населення Одеси, Харкова та Запоріжжя оцінює життя в Україні краще, аніж молодше:

• Одеса. Одесити віком від 18 до 30 років оцінюють його на 3,69, мешканці Одеси віком від 61 року — на 4,19.
• Харків. Наймолодші респонденти у Харкові дають життю в Україні оцінку на 3,43 , найстарші – 3,78 .
• Запоріжжя. Мешканці Запоріжжя оцінюють життя в Україні на 3,87 та 4,33 відповідно.

Хто і як проводив опитування. Дослідження провела Соціологічна агенція Fama у п’яти містах: Львові, Києві, Харкові, Одесі та Запоріжжі. Опитування проводилися методом face-to-face інтерв’ю. В опитуванні брали участь респонденти, які досягли 18 років.

У Львові дослідження провели у період з 9 по 13 жовтня 2019 року. Загалом було опитано 800 мешканців. Минулого року у Львові дослідження проводили з 8 серпня по 31 вересня 2018 року. Загалом було опитано 800 мешканців Львова. У Києві дослідження проводили у період з 5 по 17 липня 2018 року. Загалом було опитано 1200 жителів. В Одесі дослідження проводили з 2 по 18 липня 2018 року. Загалом опитали 800 жителів. У Харкові дослідження проводили з 1 по 17 липня 2018 року. Загалом опитали 800 жителів. У Запоріжжі дослідження проводили з 5 липня по 12 серпня 2018 року. Загалом опитали 800 жителів.

Довідка. Соціологічна агенція Fama – дослідницька компанія, яка спеціалізується на проведенні соціологічних досліджень для міжнародних фондів, державних органів, комерційних структур, громадських організацій. Компанія була заснована в січні 2010 року. З 2011 року компанія є колективним членом Соціологічної асоціації України (САУ), а з 2016 року Fama акредитована САУ як всеукраїнська соціологічна агенція. За час своєї діяльності агенція реалізувала понад 300 проектів.

⟶ Зеленський: «Я не почну війну на Донбасі, вибори – після виведення бойовиків». Президент України Володимир Зеленський наполягає, що місцеві вибори в окремих районах Донецької і Луганської областей можна проводити лише за українським законодавством після деокупації. Про це він сказав інтерв’ю західним ЗМІ — Der Spiegel, Le Monde, Time і Gazera Wyborcza.

Президент наголосив: «Вибори проходять за українським законодавством. І український закон виключає присутність бойовиків. Усі українські партії повинні мати доступ, спостерігачі, журналісти, ОБСЄ, Центральна виборча комісія. Якщо є збройні угруповання, жодна партія не піде туди. Позиція українців – спочатку кордон, потім вибори».

⟶ 45% українців знову проголосували б за «Слугу народу». 12,7% опитаних українців підтримують партію «Опозиційна платформа – За життя», 9,6% — «Європейську Солідарність», 8,5% — «Батьківщину», 4,4% — партію «Голос». Лідером симпатій є Слуга народу, яку підтримують 45% опитаних. Такі дані соцопитування групи «Ретинг»:

• реформи. 43% опитаних вважають, що реформи в країні повинні бути поступовими.30% переконані, що зміни мають бути швидкими і радикальними. 18% респондентів взагалі стверджують, що потрібно призупинити реформи до стабілізації ситуації в країні. 
• ефективність президента. 53% переконані, що президент є більш ефективним, ніж попередній президент Порошенком. 15% – протилежної думки, 22% стверджують, що нічого не змінилося. 
• кредит довіри. Майже дві третини опитаних вважають, що президенту потрібно 1-3 роки, щоб продемонструвати якісний та ефективний результат роботи. 14% дають йому для цього п’ять і більше років. Лише 8% вимагають від нього змін за півроку. 17% вважають, що йому не вдасться продемонструвати якісний результат роботи. 

Читайте новину повністю на нашому сайті.

Фото: pexels.com

Детальніше. Гурт ТНМК представив новий ролик «Історія України за 5 хвилин». Слова цієї пісні написав письменник Артем Полежака, музика та вокал – Олег «Фагот» Михайлюта. Анімацію створив художник Сашко Даниленко.

Пісня є частиною проекту «Так працює пам’ять», у якому українські музиканти присвячують свої нові треки пам’яті Данила Дідика, 15-річного українського активіста, який загинув у лютому 2015 року під час теракту у Харкові. Відео створили за сприяння Міністерства інформаційної політики України.

⟶ Все більше українців вважають Голодомор 1932-33 рр. геноцидом — результати соцопитування. 82% громадян України вважають, що Голодомор 1932-33 років був геноцидом українського народу. 11% не підтримують це твердження, 7% — вагаються.

Для порівняння, у 2018 році Голодомор визнавали геноцидом 79% опитаних, у 2017 р. – 77%, у 2016 р. – 72%, а в 2011 році так вважали 58%. Про це свідчить соціологічне опитування групи «Рейтинг».

⟶ «Мамин суп»: Alyona Alyona презентувала новий кліп про українські традиції. Співачка розповіла: «На перший погляд простий трек, але режисер дуже круто його iнтерпретував. Ми весело варили борщ з акторами, слухали той незвичний дiалог i смiялися до слiз iз чоловiка, який заглядав до нас у вiкно. Насправді у кліпі показані нашi традицiї, підіймається питання того, що визначає нас як українцiв. «Мамин суп» об’єднав нас усiх на знiмальному майданчику і ось такі плоди тепер доступнi всiм у мережі».

Фото: gordonua.com

Детальніше. Захоплені Росією українські кораблі передали Києву відповідно досягнутих російсько-українських домовленостей 18 листопада. Учора, 17 листопада катери у супроводі російської берегової охорони вивели з акваторії «Генмола» ву Керчі. Вони йшли Керченською протокою у бік Чорного моря. Місцевість на підступах до території військової частини, де перебували українські катери, була перекрита, чергують російські поліцейські і люди у цивільному.

Українські буксири «Сапфір», «Титан» і «Гайдамака», які перебували у Чорному морі біля берегів Криму, забрали захоплені Росією українські військові кораблі і супроводили їх в український порт.

Довідка. 25 листопада 2018 року у Керченській протоці російські військові обстріляли і захопили українські катери «Бердянськ» і «Нікополь» і буксир «Яни Капу» з екіпажами, які прямували з Одеси до Маріуполя. Тоді троє українських моряків отримали поранення. 24 полоненим українцям пред’явили звинувачення за начебто незаконний перетин кордону.

25 травня міжнародний трибунал з морського права у справі про захоплення Росією 24 українських моряків зобов’язав Росію негайно звільнити військові кораблі й повернути їх під контроль України. 7 вересня 2019 року моряків обміняли і повернули в Україну. 

⟶ Зустріч нормандської четвірки відбудеться 9 грудня у Парижі. Ініціатива щодо дати була французька, проте остаточне затвердження очікувалось з боку РФ. Це підтвердив і Офіс президента України: «Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Французької Республіки Еммануелем Макроном. Зустріч лідерів України, Німеччини, Франції та Росії у Нормандському форматі відбудеться 9 грудня. Подробиці розмови – згодом». Остання зустріч на найвищому рівні у нормандському форматі відбулася у жовтні 2016 року.

⟶ У Кремлі цікавляться, як Київ узгоджуватиме з ОРДЛО новий закон про особливий статус. Прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков заявив, що нормандська четвірка не розуміє, як Україна буде узгоджувати новий закон про особливий статус Донбасу з «Л/ДНР», з якими «досі виключає прямі контакти».

Пєсков сказав: «Цей закон…  наріжний камінь, а головне, його потрібно погодити з «ДНР» і «ЛНР», а досі Київ виключає прямі контакти. Як вони будуть узгоджувати, в якому форматі? Тоді з’явиться більше питань. Нормандська четвірка розраховує на те, що українська сторона розуміє, як вони будуть далі поводитися і що будуть робити з цим законом».

Фото: pexels.com

Детальніше. Ігор Коломойський поспілкувався з іноземним виданням «The New York Times» та розповів про своє бачення взаємин України з Росією та Заходом. Його заяви викликали неоднозначну реакцію в українському суспільстві.

Про війну. «Люди хочуть миру, доброго життя, вони не хочуть воювати. А ви, — Америка, — змушуєте нас воювати і навіть не даєте нам грошей на це. Захід підвів Україну, не надавши достатньо грошей або, не відкрив досить ринків. Сполучені Штати просто використовують Україну, щоб спробувати послабити свого геополітичного конкурента».

Про Росію. «Відновлення зв’язків з Росією стало необхідним для економічного виживання України. Рана війни заживе: дайте їй п’ять, десять років, і кров буде забута». 

Про гроші. «Фінансування з Росії може замінити кредити від МВФ (Міжнародного валютного фонду). Бо він наполягає на антикорупційних реформах, які дратують вкорінені бізнес-інтереси в Україні. Ми візьмемо 100 мільярдів доларів у росіян. Я думаю, що вони із задоволенням дали б їх нам сьогодні. Який найшвидший спосіб вирішити проблеми і відновити стосунки? Тільки гроші».

Про НАТО. На питання, чи не поставить Україну під удар можливість виграшу на виборах президента в Америці демократа (нинішній президент Трамп — республіканець), Коломойський відповів: «Якщо вони будуть мудрувати з нами, ми підемо до Росії. Російські танки будуть розміщені біля Кракова і Варшави. Ваше НАТО буде мочити свої штани і купувати памперси».

Про ПриватБанк. Коломойський сказав, що має намір повернути собі право власності на ПриватБанк або отримати компенсацію: «Особи, такі, як Порошенко, відповідальні за націоналізацію банку, мають бути покарані, і для них має бути повернута смертна кара».

Про вплив на Зеленського. Коломойський це заперечує, але попередив, що він починає вірити в такий образ, що склався, і здатний втілити його в життя: «Якщо я одягаю окуляри і дивлюся на себе, як увесь інший світ, я бачу себе чудовиськом, ляльководом, господарем Зеленського, людиною, що будує апокаліптичні плани. Я можу почати робити це по-справжньому».

Довідка. Ігор Коломойський був головою державної адміністрації Дніпропетровської області у 2014 році, коли Росія розгорнула війну проти України. Тоді Дніпропетровщина була приронтовою областю. Коломойський фінансово підтримував добровольчі об’єднання, які пішли на фронт у перші дні агресії.

→ Дата зустрічі в нормандському форматі є, але Росія гальмує – глава МЗС України. Міністр закордонних справ Вадим Пристайко заявив, що Україна, Франція і Німеччина дійшли згоди щодо дати зустрічі у Нормандському форматі, але Росія гальмує процес: «Я думаю, що до кінця цього року зустріч відбудеться, адже всі погодилися. Німецькі та французькі колеги пропонують конкретну дату, яка їх влаштовує, ми заявили, що вона нас теж влаштовує, чекаємо відповіді від четвертої сторони». За його словами, наразі учасники переговорів шукають дату, коли чотири лідери можуть зійтися в одному місці.

→ За рівнем проникнення Facebook Україна випереджає РФ і Білорусь — дослідження. За рівнем проникнення Facebook Україна відстає від країн Західної Європи, проте значно випереджає Росію і Білорусь. Про це свідчать результати дослідження комунікаційного агентства PlusOne. На початку 2019 року мережу використовували 13 мільйонів українців. У 2018 році їхня кількість зросла на 3 мільйонів або на 30%, за 5 років — на 9,8 млн або на 306,2%. Частка Facebook-користувачів продовжує зростати: ми все далі «відриваємось» від Росії, наближаючись до Німеччини та Польщі.

Фото: comments.ua

Детальніше. Українська влада вважає, що План дій щодо членства (ПДЧ) має залишатися на порядку денному відносин із НАТО: «Ми готові доводити – Україна заслуговує цього формату».

Україна концентрується на проведенні реформ, водночас «не знімає з порядку денного план дій щодо членства у НАТО», — сказав Володимир Зеленський. Президент підтвердив перехід на новий формат у практичній співпраці між Україною та НАТО: «Ми домовилися про новий консолідований пакет допомоги та заходів».

Довідка. НАТО (Північноатлантичний альянс) —це міжнародна міжурядова організація, військово-політичний союз. До НАТО входять 29 держав Північної Америки та Європи. 

Головна роль НАТО — забезпечення свободи і безпеки країн-членів з використанням політичних і військових засобів. НАТО дотримується цінностей демократії, індивідуальної свободи, верховенства права та мирного розв’язання суперечок.

⟶ Україна візьме участь у навчальній місії НАТО в Іраку — генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. Українські військові готуються до навчальної місії Північноатлантичного Альянсу. Під час неї вони будуть боротися з міжнародним тероризмом. «Україна – це один з найближчих наших партнерів. Дякуємо вам за участь у забезпеченні безпеки Євроатлантичного регіону. Ваші війська є в Афганістані, Косовому, а також ви є частиною сил швидкого реагування НАТО. Знаю, що ви готуєтеся до участі у навчальній місії НАТО в Іраку, де ми спільно боремося з міжнародним тероризмом», —  сказав Єнс Столтенберг.

 ⟶ 7 міфів про НАТО. Як часто ви чули страшилки про НАТО та членство у ньому? Зібрали для вас найпоширеніші міфи та їхнє спростування.

Міф 1. НАТО — агресивний блок. Завдання НАТО — колективна безпека та оборона, а не напад чи агресія. Про це йдеться в основоположному документі Організації – Вашингтонському договорі 1949 року. НАТО у своїх принципах і діяльності дотримується норм ООН і діє за її мандатом.

Міф 2. Нейтралітет — надійна гарантія безпеки країни. Світовий досвід показує, що нейтралітет сьогодні економічно, політично і безпеково невигідний. Нові непередбачувані загрози та виклики безпеці ставлять перед кожною цивілізованою країною проблему вибору: військовий нейтралітет чи участь у системі колективної безпеки.

Міф 3. Українські миротворці — «гарматне м’ясо» в миротворчих операціях Альянсу. До участі у міжнародних миротворчих операціях уже сьогодні залучаються та залучатимуться у майбутньому виключно професійні військові на добровільній основі. Майже всі країни-члени НАТО мають професійні армії, в яких немає строкової служби. Крім того, рішення щодо направлення українських військових контингентів до складу міжнародних миротворчих операцій приймаються Верховною Радою України.

Міф 4. Україна зобов’язана брати участь в усіх військових операціях НАТО. Кожна країна-член НАТО самостійно вирішує, чи брати їй участь у певній військовій операції НАТО. Важливо також, що всі рішення в НАТО приймаються консенсусом. Тобто жодне рішення в НАТО не може бути ухвалене за незгоди хоча б однієї країни-члена Альянсу.

Міф 5. Членство у НАТО дорого коштує. У НАТО існує рекомендація, що національні витрати на оборону країни-члена Альянсу повинні складати близько 2% ВВП. Військовий компонент НАТО вимагає суттєвих капіталовкладень у рамках національного бюджету. Однак основні гроші витрачаються не на нарощування кількості озброєнь, а на їх якісне поліпшення та на створення нормальних умов служби і життя для військовослужбовців та їх сімей.

Міф 6. У сучасному світі немає об’єктивної необхідності існування НАТО. Спочатку НАТО створювалося для протистояння соціалістичній системі, а не загрозі, що несе міжнародний тероризм цивілізації, включаючи і великі, і маленькі країни. Проти спільної загрози потрібні спільні дії. Характер загрози змінився, необхідні для боротьби з нею засоби – теж, однак принцип залишився тим же самим – колективна оборона країн, об’єднаних спільними цінностями. 

Міф 7. Зі вступом до НАТО країни втрачають суверенітет. Такий сценарій є неможливим і нелогічним для членів НАТО. Усі без виключення рішення з будь-якого питання, що стосується діяльності Альянсу чи його членів в рамках Альянсу, вирішуються на основі консенсусу, тобто спільної згоди. Це означає, що за існування заперечень з боку хоча б однієї країни, рішення не може бути прийняте. 

Розвінчання інших міфів читайте за посиланням.

Дізнайтеся більше про відносини України і НАТО:

• Інтеграція без ПДЧ: що стоїть за «перезапуском відносин» України з НАТО (Європейська правда)
• Ювілей Альянсу: чому і як НАТО продовжує підтримувати Україну (Європейська правда)

Фото: share.america.gov

Детальніше. Україна попросила продати зброю на початку цього літа.  Про продаж ракет повідомили на тлі занепокоєння, що президент США Дональд Трамп загальмував військову допомогу Києву цього літа, щоб змусити президента Володимира Зеленського провести розслідування стосовно його політичного конкурента Джо Байдена.

Довідка. Javelin —це головна протитанкова зброя армії і морської піхоти США. Вона дозволяє солдату або морському піхотинцю стріляти і швидко рухатися, оскільки ракета самокеровано прямує до цілі. У 2018 році США продали Україні понад 200 ракет і 37 пускових установок.

Контекст. Нагадаємо, що Дональд Трамп заморозив майже 400 мільйонів доларів американської військової допомоги Україні незадовго перед розмовою з Володимиром Зеленським. Цим президент Америки викликав звинувачення демократів у тому, що він зловживав зовнішньою політикою США для особистої вигоди.

⟶ Глава посольства США Вільям Тейлор назвав «божевільною» відмову Трампа від допомоги Україні. Це випливає з текстових повідомлень, які опублікував слідчий Палати представників після інтерв’ю з дипломатом Куртом Волкером. 

9 вересня після новин про те, що адміністрація Трампа затримає військову допомогу для Києва, Тейлор обговорив важливість повідомлення, яке Вашингтон надсилає до Києва і назвав відмову від надання допомоги «божевільною». 

Нагадаємо, що Курт Волкер пішов з поста спеціального представника з питань України.  Його звілнення повязане зі скандалом навколо розмови Зеленського і Трампа.

⟶ Демократи вимагають від Білого дому документів про причини затримки допомоги України. Двоє депутатів Конгресу закликали Білий дім оприлюднити документи, які пов’язані з його рішенням про затримку надання коштів для України. 

У своєму листі демократи заявили, що стурбовані тим, чи президент Дональд Трамп не зловживав своїми повноваженнями, тимчасово блокуючи майже 400 мільйонів доларів, які Конгрес надав Україні для потреб оборони. 

Раніше цього місяця Трамп ухвалив рішення все ж виділити ці фінансові ресурси. Депутати від Демократичної партії прагнуть встановити часові межі, коли Трамп затримав фінансування, і встановити, чому це було зроблено.

Фото: uk.wikipedia.org