Детальніше. Член Координаційної ради Павло Латушко зазначив, що опозиція вже намагалася сконтактуватися з Адміністрацією Лукашенка, щоб мирно обговорити передачу влади. Однак відповіді наразі не отримали.

Цитата. «Ми, звичайно, помітили реакцію Євросоюзу, яка сьогодні була озвучена через керівників країн Європейського Союзу і голови МЗС Росії. Головне ― невизнання виборів, введення санкцій. Реакцію Росії, яку озвучив міністр закордонних справ, який сказав, що вибори пройшли неідеально, ми теж помітили. Якраз російська сторона закликала нас до діалогу», ― зазначив Латушко.

Що ще відомо про Координаційну раду?

Генеральна прокуратура Білорусі порушила кримінальну справу щодо Координаційної ради, яку створила опозиція. Її порушили за статтею «Заклики до дій, спрямованих на заподіяння шкоди національній безпеці Республіки Білорусь».

У Генпрокуратурі діяльність ради трактують як захоплення державної влади. У разі підтвердження вини Координаційної ради її членів можуть ув’язнити на термін до п’яти років.

Однак члени президії ради спростовують звинувачення Генпрокуратури й кажуть, що продовжуватимуть роботу. Вони стверджують, що не роблять нічого протиправного, а лише висловлюють громадянську позицію суспільства.

Що відбувалося досі?

Протести у Білорусі почалися 9 серпня після «перемоги» Лукашенка на виборах президента. Офіційно кажуть, що за нього проголосували 80% виборців. У знак протесту проти фальсифікації результатів люди вийшли на вулиці у різних містах країни. Відбувалися затримання, побиття й сутички з військовими. Чимало протестувальників постраждали, сотні затримані.

Друга ніч протестів у Білорусі: від’їзд Тихановської, коктейлі Молотова та перша смерть. Білоруси продовжили вуличні протести у другу ніч після оприлюднення попередніх результатів виборів. У хід пішли коктейлі Молотова, одна людина загинула. У цей час опозиційна кандидатка Світлана Тихановська, яка за попередніми результатами виборів посіла друге місце, покинула Білорусь і прибула у Литву.

Потім відбулося звільнення мітингарів, зізнання у фальсифікаціях. У кількох білоруських містах звільнили понад 200 людей, яких затримали на акціях протесту після президентських виборів 9 серпня. Журналісти припускають, що звільняють людей, яких затримали вночі з 9 на 10 серпня та засудили до трьох діб ув’язнення.

Спікерка Ради республіки Наталія Качанова звернулася до білорусів і запевнила, що президент Лукашенко почув думку трудових колективів білоруських підприємств і доручив розібратись «по всіх фактах затримань». А у ніч із 13 на 14 серпня ОМОН уже не бив та не затримував протестувальників на вулиці, навпаки, затриманих почали випускати із СІЗО. Після цього багато з них опинилися у лікарнях з побоями.

У восьмий день протестів, 16 серпня, у Білорусі відбувалися два мітинги. Перший ― Марш свободи проти влади, який незалежні спостерігачі вважають наймасовішим в історії країни. Другий ― штучний провладний мітинг, на який примусово привезли бюджетників. Він відбувся на підтримку президента Олександра Лукашенка, який сфальсифікував вибори.

Одинадцятий день протестів. Замість білоруських журналістів, які страйкують, на державному ТБ працюють співробітники Russia Today. Помер ще один протестувальник, це вже четверта смерть від початку мітингів. Запрацювала Координаційна рада з передачі влади. Детальніше про те, що відбувається, читайте в матеріалі.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: mil.in.ua

Що робиться з державними ЗМІ?

Білоруські журналісти державної Белтелерадіокомпанії, які підтримують мітинги, не можуть потрапити до будівлі компанії. Замість них там зараз працюють колишні й нинішні співробітники фінансованого державою російського пропагандистського телеканалу RT й інші російські журналісти.

Біля Белтелерадіокомпанії чергують чотири пости міліції. Пропускають лише тих, хто має посвідчення працівника телерадіокомпанії. Однак тих, хто підтримує протести, до будівлі не впускають. Охоронці мають списки з іменами й прізвищами цих людей і забирають їхні посвідчення. Про це повідомляє Радіо Свобода.

Хто постраждав у час протестів?

У Білорусі вже четвертий загиблий протестувальник. Помер 43-річний чоловік Геннадій Шутов, який отримав вогнепальне поранення в голову 11 серпня біля будівлі Московської адміністрації Бреста.

Раніше У МВС Білорусі підтверджували, що під час протестів у Бресті застосовували вогнепальну зброю, і що внаслідок цього були поранені.

Нагадаємо, що від початку мітингів загинули вже чотири людини. Першим був Олександр Тарайковський. Другим ― 25-річний Олександр Вихор, який помер у Гомелі. За словами правозахисників, чоловікові не надали медичну допомогу й правоохоронці не розслідують його смерть. Третім загиблим став хлопець, на якого 16 серпня у Мінську наїхала машина. Рідні загиблого не вірять у таку версію загибелі юнака.

Чи мають результати протести?

В одному з білоруських міст ― Гродні ― влада погодилася з вимогами протестувальників. Тепер можна проводити акції на центральних площах міста, а влада має допомогти мітингарям з технікою. Міліція міста попросила вибачення за розгони людей і пообіцяла відпустити всіх затриманих. А представники опозиції зможуть виступити на державному каналі «Гродно Плюс».

Що таке Координаційна рада та чим вона займатиметься?

Координаційна рада ― орган, який займатиметься передачею влади від Олександра Лукашенка до Світлани Тихановської. Його сформували в штабі Тихановської. Склад Координаційної ради можна переглянути тут. 

Перше засідання ради вже відбулося в Мінську. 19 серпня планують обрати президію ради, до якої входитимуть сім людей. Загалом до Координаційної ради ввійдуть 70 людей, які повинні бути громадянами Білорусі та фізично перебувати в країні. Наразі чітких правил роботи ради немає.

Як поводиться Лукашенко?

Президент Білорусі Олександр Лукашенко, який сфальсифікував результати виборів, доручив МЗС донести офіційну позицію білоруської влади про ситуацію в країні лідерам Євросоюзу й України.

Цитата. «Їм просто треба розповідати, що відбувається в Білорусі. Щоб цю інформацію отримали і Меркель, і Макрон, і Дуда, і Науседа, і інші, і Зеленський. Щоб вони знали, що відбувається в Білорусі, офіційну точку зору. І попередити їх про відповідальність за розпалювання заворушень. Фінансування заворушень ― це і є розпалювання. І ми бачимо сьогодні, що це фінансування триває», ― сказав Олександр Лукашенко.

Як на події в Білорусі реагує Європа?

Країни-члени Європейського Союзу не визнають результатів виборів президента Білорусі, які відбулися 9 серпня. Про це повідомив президент Європейської ради Шарль Мішель.

Цитата. «Ми хочемо надіслати чіткий меседж: ЄС солідарний з білоруським народом, і ми не сприймаємо безкарність. Вибори 9 серпня не були ні вільними, ні чесним і не відповідали міжнародним стандартам. Ми не визнаємо результатів, представлених білоруською владою. Народ Білорусі заслуговує на краще», ― зазначив президент Європейської ради.

Також ЄС планує запровадити санкції проти осіб, які брали участь у насильницьких діях і фальсифікації президентських виборів 9 серпня.

Що відбувалося в Білорусі раніше?

Протести у Білорусі почалися 9 серпня після «перемоги» Лукашенка на виборах президента. Офіційно кажуть, що за нього проголосували 80% виборців. У знак протесту проти фальсифікації результатів люди вийшли на вулиці у різних містах країни. Відбувалися затримання, побиття й сутички з військовими. Чимало протестувальників постраждали, сотні затримані.

Друга ніч протестів у Білорусі: від’їзд Тихановської, коктейлі Молотова та перша смерть. Білоруси продовжили вуличні протести у другу ніч після оприлюднення попередніх результатів виборів. У хід пішли коктейлі Молотова, одна людина загинула. У цей час опозиційна кандидатка Світлана Тихановська, яка за попередніми результатами виборів посіла друге місце, покинула Білорусь і прибула у Литву.

Потім відбулося звільнення мітингарів, зізнання у фальсифікаціях. У кількох білоруських містах звільнили понад 200 людей, яких затримали на акціях протесту після президентських виборів 9 серпня. Журналісти припускають, що звільняють людей, яких затримали вночі з 9 на 10 серпня та засудили до трьох діб ув’язнення.

Спікерка Ради республіки Наталія Качанова звернулася до білорусів і запевнила, що президент Лукашенко почув думку трудових колективів білоруських підприємств і доручив розібратись «по всіх фактах затримань». А у ніч із 13 на 14 серпня ОМОН уже не бив та не затримував протестувальників на вулиці, навпаки, затриманих почали випускати із СІЗО. Після цього багато з них опинилися у лікарнях з побоями.

У восьмий день протестів, 16 серпня, у Білорусі відбувалися два мітинги. Перший ― Марш свободи проти влади, який незалежні спостерігачі вважають наймасовішим в історії країни. Другий ― штучний провладний мітинг, на який примусово привезли бюджетників. Він відбувся на підтримку президента Олександра Лукашенка, який сфальсифікував вибори.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: glavred.info

Пояснюємо, що відбувалося: провладний мітинг

Мітинг на підтримку Лукашенка відбувся біля Будинку уряду на центральній площі Незалежності. Тривав він близько півтори години. Пів години говорив Лукашенко. Він відмовився від проведення повторних виборів: «Підемо на вибори ― загинемо». Не забув президент-фальсифікатор згадати й про Україну, яка буцімто наказує провести повторні вибори. Також говорив про те, що ніколи не зрадить білоруський народ, а голоси протестувальників проти чинної влади, «хоча їх і меншість», він почув.

Провладний мітинг закінчився швидко. Люди почали розходитися через десять хвилин після виступу «Бацьки».

Марш свободи

Після закінчення мітингу за Лукашенка почався опозиційний Марш свободи. За підрахунками ЗМІ й незалежних спостерігачів, у ньому взяли участь близько 200 тисяч людей і це був наймасштабніший протест в історії Білорусі. Мітингувальники несли біло-червоно-білі національні прапори. Протести проти Лукашенка відбувалися не лише в Мінську, а й у Бресті, Гродні, Мозирі, Могильові та інших містах.

На заході виступила представниця обʼєднаного штабу, соратниця Світлани Тихановської Марія Колеснікова. Вона закликала «боротися зі страхом» і зазначила, що опозиція домагатиметься відставки Олександра Лукашенка й нових виборів.

Марш відбувся мирно, ніхто не постраждав.

Що відбувається станом на зараз?

У Білорусі працівники державних каналів та робітники заводів не вийшли на роботу. Вони страйкують за відставку голови Центральної виборчої комісії Лідії Єрмошиної, визнання результатів виборів недійсними й скасування цензури в ЗМІ.

Олександр Лукашенко вперше вийшов до протестувальників. Він сказав: «Ми провели вибори. Поки ви мене не вб’єте, інших виборів не буде». У той час люди кричали йому «Йди» і «Забирайся».

Яку роль може відіграти Росія в подальшому?

Олександр Лукашенко говорив по телефону з президентом Росії Володимиром Путіним. За словами президента Білорусі домовилися про те, що за першої ж потреби з Росії «нададуть всебічну допомогу для забезпечення безпеки Білорусі». Тобто сценарій з появою російських військових в українському Криму й на Донбасі має всі шанси повторитися в Білорусі.

Що взагалі треба знати про протести в Білорусі?

Протести у Білорусі почалися 9 серпня після «перемоги» Лукашенка на виборах президента. Офіційно кажуть, що за нього проголосували 80% виборців. У знак протесту проти фальсифікації результатів люди вийшли на вулиці у різних містах країни. Відбувалися затримання, побиття й сутички з військовими. Чимало протестувальників постраждали, сотні затримані. 

Друга ніч протестів у Білорусі: від’їзд Тихановської, коктейлі Молотова та перша смерть. Білоруси продовжили вуличні протести у другу ніч після оприлюднення попередніх результатів виборів. У хід пішли коктейлі Молотова, одна людина загинула. У цей час опозиційна кандидатка Світлана Тихановська, яка за попередніми результатами виборів посіла друге місце, покинула Білорусь і прибула у Литву.

Потім відбулося звільнення мітингарів, зізнання у фальсифікаціях. У кількох білоруських містах звільнили понад 200 людей, яких затримали на акціях протесту після президентських виборів 9 серпня. Журналісти припускають, що звільняють людей, яких затримали вночі з 9 на 10 серпня та засудили до трьох діб ув’язнення.

Спікерка Ради республіки Наталія Качанова звернулася до білорусів і запевнила, що президент Лукашенко почув думку трудових колективів білоруських підприємств і доручив розібратись «по всіх фактах затримань». А у ніч із 13 на 14 серпня ОМОН уже не бив та не затримував протестувальників на вулиці, навпаки, затриманих почали випускати із СІЗО. Після цього багато з них опинилися у лікарнях з побоями. 

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: unian

Детальніше. У Білорусі у різних містах у другу ніч після виборів поновилися акції протесту проти обрання Олександра Лукашенка на шостий президентський термін. Організовувати мітинги непросто, бо у країні є перебої з інтернетом та зв’язком. У центрі Мінська затримання почалися відразу ж, як там з’явилися люди. Спочатку силовики хапали навіть випадкових перехожих.

Виїзд конкурентки Лукашенка з країни

Кандидатка у президенти Білорусі й головна опонентка чинного президента Олександра Лукашенка Світлана Тихановська покинула Білорусь. Зараз вона перебуває в Литві. Про це повідомив міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус у своєму Twitter: «Світлана Тихановська в безпеці. Вона у Литві». Більше деталей не озвучив.

Смерть протестувальника

Під час другої ночі акцій протесту загинув перший мітингувальник (смерть пікетувальника у ніч на 10 серпня не підтвердилася). Як кажуть у Міністерстві внутрішніх справ, протестувальник «намагався кинути невстановлений вибуховий пристрій» у бік силовиків. Він вибухнув у руці, чоловік отримав травми, несумісні з життям».

Мапа протестів від Google

У Google створили інтерактивну мапу протестів у Мінську. Її можна знайти в наборі додатків Google Maps. На мапі різними мітками позначені пункти допомоги протестувальникам, станції метро, зачинені для входу людей, а також місця перекриття вулиць, скупчення загонів ОМОНу, автомобілів і техніки силовиків.

Реакції інших країн

Україна, Польща та Литва виступили зі спільною заявою щодо масових акцій протестів у Білорусі: «Ми глибоко стурбовані ескалацією ситуації в Білорусі після президентських виборів і закликаємо владу утриматися від застосування сили та звільнити всіх затриманих минулої ночі». Міністри закордонних справ наголошують, що для подальшого розвитку Білорусі необхідними є повага до основних свобод та прав людини, включаючи демократію та верховенство права.

США засудили дії влади та стурбовані тиском на опозиційних кандидатів у Білорусі. Речниця Білого дому Кейлі Макінені сказала, що заборона присутності незалежних спостерігачів на дільницях, залякування опозиційних кандидатів, затримання мирних демонстрантів і журналістів «затьмарили процес виборів».

Що ще варто знати про протести у Білорусі

Протести у Білорусі після «перемоги» Лукашенка на виборах: сутички з силовиками, військова техніка. У Білорусі напередодні відбулися вибори президента. За попередніми результатами, перемагає чинний президент Олександр Лукашенко. Офіційно кажуть, що за нього проголосували 80,23% виборців. У знак протесту проти фальсифікації результатів люди вийшли на вулиці у різних містах країни.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: hromadske.ua

Детальніше. Люди вийшли на вулиці ввечері 9 серпня після оголошення попередніх результатів виборів президента країни. Спостерігачі на виборах заявляють про численні порушення. Альтернативний підрахунок голосів свідчить про перемогу опозиційної кандидатки — Світлани Тихановської. Але за попередніми офіційними результатами виборів вона набрала 9,9%. 

Зібрання людей переросли у сутички з міліціонерами та військовими. Останні застосовують світлошумові гранати, сльозогінний газ і водомети. Протестувальники використовують як зброю сміттєві контейнери, лавки, палиці, каміння, тротуар, скляні пляшки та легкозаймисті рідини. На місцях подій працюють понад 100 слідчих.

У столиці демонстрантів відтісняють із центру міста. В інших містах (Жодіно й Кобрині) спецслужбовці пристають на бік протестувальників: опускають щити та знімають шоломи. 

Постраждалі та поранені через сутички

За інформацією правозахисників, у Мінську внаслідок черепно-мозкової травми загинув один з учасників протестів. Він помер після наїзду на нього спецтранспорту. Медики на місці події не змогли його врятувати. Водночас влада офіційно не повідомляє про постраждалих протестувальників. У лікарнях Мінську перебувають десятки поранених протестувальників.

У Білорусі уже порушили кримінальні справи через масові протести напередодні 9 серпня та насильство до працівників міліції. Організаторам протестів загрожує від 8 до 15 років позбавлення волі. Влада не повідомляє про кількість затриманих і постраждалих протестувальників. За даними правозахисників, затриманих на акціях уже понад 170.

Позиція Тихановської

Головна опонентка Лукашенка на виборах Світлана Тихановська та її соратники готові до діалогу з чинною владою щодо масових протестів у країні. Про це повідомила координаторка штабу Тихановської Марія Колеснікова.
Тіхановська звернулась до силовиків з вимогою не застосовували насильство проти мирних демонстрантів. «Якщо буде можливість діалогу, ми готові вступити у діалог і намагатися запобігти насильству», — сказала Колеснікова.

Цитата. Президент Володимир Зеленський відреагував на протести незгодних з результатами виборів у Білорусі: «Україна і я особисто вкрай зацікавлені в тому, щоб Білорусь була по-справжньому незалежною і демократичною країною з сильною економікою та стабільними суспільними відносинами. Білорусь — наш найближчий сусід, і тому нам зовсім не байдуже, що там відбувається і що буде з нашими друзями далі», — написав Зеленський на своїй сторінці у Фейсбуці.

Президенти Литви і Польщі Гітанас Науседа і Анджей Дуда звернулися до білоруської влади з закликом поважати демократичні стандарти і не застосовувати силу до учасників масових протестів.

«Як сусіди Білорусі, ми закликаємо білоруську владу повністю визнавати і дотримуватися основоположних демократичних стандартів. Ми закликаємо утриматися від насильства і поважати основні свободи, права людини і громадянські права, включаючи права національних меншин, а також свободу вираження думок», — йдеться у спільній заяві президентів двох країн.

Копайте глибше

• Світлана Тихановська: як домогосподарка стала головною суперницею Лукашенка (BBC)

Фото:

Детальніше. Лише з 20:00 14 липня затримали близько 300 людей, понад 200 з них — у Мінську. Акції відбувалися й у інших містах. Відомо про затримання активістів у Гомелі, Пружанах, Солігорську, Бобруйську, Столбцях, Гродно.

Серед затриманих журналісти, зокрема Андрій Буката, який є координатором ініціативної групи кандидата в президенти Сергія Череченя.

Бійці ОМОНу грубо поводяться з людьми, б’ють їх кийками й ногами. А в Міністерстві закордонних справ Білорусі кажуть, що акції протесту «спровоковані з-за кордону».

Що взагалі відбувається у Білорусі?

Цьогоріч 9 серпня у Білорусі відбудуться вибори президента. Чинний президент Олександр Лукашенко є незмінним главою держави з 1994 року, тобто впродовж 26 років.

На цих виборах основним конкурентом Лукашенка є Віктор Бабарико. Однак Центральна виборча комісія відмовилася реєструвати його кандидатом на вибори, як і кількох інших опонентів чинного президента, зокрема Валерія Цепкала.

Активісти вже не вперше протестують. Усередині червня також відбувалися численні акції, а також збирали підписи на підтримку альтернативних кандидатів. Активісти часто виступають з гаслом «Хто завгодно, тільки б не Лукашенко».

Фото: google.com

Детальніше. Постійний комітет Всекитайських зборів народних представників — найвищий законодавчий орган Китаю — ухвалив закон про національну безпеку Гонконгу. Тепер на території району заборонять антиурядові заклики та заклики до відокремлення від Китаю . А за злочини у сфері нацбезпеки можна отримати довічне, хоча раніше максимальним покаранням було 10 років ув’язнення.

Думку самої автономії при ухваленні цього закону не запитували. Так китайська влада вирішила вчинити після того, як побачила, що місцеве правління Гонконгу неспроможне самостійно впровадити схожі заходи. Всекитайські збори й раніше мали повноваження до примусового впровадження законів на території автономії, але утримувалися від цього. Тепер там вирішили взяти ініціативу у свої руки.

Зазначимо, що після того, як Велика Британія передала Гонконг Китаю, там ухвалили так званий «базовий закон», аналог Конституції. Цей документ гарантує мешканцям Гонконгу обмежені свободи, які недоступні на території материкового Китаю. Тепер же Китай звинувачують у порушенні зобов’язань щодо Гонконгу, взятих у межах уже згаданої вище китайсько-британської угоди про передачу цієї території КНР.

Контекст. Масові акції протесту почалися у Гонконзі у березні 2019 року. Спочатку протестувальники вимагали скасувати поправку до закону, яка б дозволила екстрадувати людей з Гонконгу до материкового Китаю. Очільниця території Керрі Лем 23 жовтня 2019 року виконала свою обіцянку відкликати поправку, але було уже пізно. 

Протестувальники почали вимагати демократичних реформ, зокрема загального виборчого права (зараз очільника Гонконгу призначає уряд Китаю), розслідування випадків насильства силовиків над протестувальниками та відставки самої Лем.

Довідка. Гонконг — це особливий адміністративний район Китаю, один із фінансових центрів світу, розташований на острові на південному сході країни, колишня британська колонія. Після закінчення Другої світової війни Гонконг належав Великій Британії, але у 1984 році Лондон зобов’язався передати Гонконг Пекіну за умов, що острів збереже економічну незалежність і капіталістичний устрій. У 1997 році Китай отримав суверенітет над Гонконгом. Відтоді вони існують за формулою «одна країна — дві системи».

Що ще важливо знати на цю тему:

У Гонконгу відновилися протести: затримали 230 осіб. Висловити незгоду з політикою влади на вулиці Гонконгу вийшли сотні людей. Вони вважають, що тамтешні чиновники зловживають своїми повноваженнями та обмежують громадянські права, коли борються із коронавірусом. Протестувальники не злякалися карантину, які досі діє у Гонконгу. Поліція заарештувала 230 пікетувальників, серед них — 12-річна дівчинка.

«Звільни Гонконг»: у Києві пікетували посольство Китаю. Активісти організації Free Hong Kong Center (Центр вільного Гонконгу) провели акцію «Звільни Гонконг: Акція солідарності». Підтримували учасників протестів у Гонконгу біля будівлі посольства Китайської Народної Республіки.

Протести у Гонконзі: поліція застосувала сльозогінний газ. Тисячі людей вийшли на вулиці Гонконгу 1 грудня з вимогами розширити демократичні свободи та розслідувати застосування сили з боку поліції. Правоохоронці у відповідь застосували сльозогінний газ і затримали кількох людей.

Копайте глибше

• Протести у Гонконгу як трейлер четвертої частини Матриці (ЩЕ з Максимом Щербиною)

Фото: apostrophe.ua

Що трапилося?

О 22:30 у суботу відвідувачі ресторану швидкого харчування «Венді» повідомили поліцію про авто, яке заважало людям заїжджати на територію закладу. Поліцейські розбудили водія та встановили, що він був п’яним. Чоловік на ім’я Рейшард Брукс зізнався, що випив на дні народження своєї доньки.

Коли поліцейські спробували заарештувати водія за водіння у нетверезому стані, він почав пручатися. Після штовханини з правоохоронцями Брукс забрав у поліцейських електрошокер і кинувся навтьоки.

Втікаючи, він намагався стріляти з електрошокера у правоохоронців, які бігли за ним. У відповідь один із поліцейських вистрілив зі справжньої зброї у чоловіка. На відео інциденту видно, що правоохоронці надають медичну допомогу Бруксу, але він помер в лікарні. Згідно з результатами медичної експертизи, він загинув через два постріли у спину.

Як відреагувала влада?

Міська голова Атланти Кейша Ленс Боттомс 13 червня прийняла відставку керівниці поліції міста Еріки Шилдс. Офіцера, який вистрілив у чоловіка, звільнили. Напарника, який був з поліцейським, відправили в «адміністративну відпустку».

Як відреагувало суспільство?

В Атланті спалахнули акції протесту. Люди перекривали автотрасу, яка пролягає через місто. Згодом протести переросли у заворушення. Мітингувальники підпалили ресторан швидкого харчування, біля якого застрелили Брукса.

Як на нові заворушення реагує поліція?

Принаймні 36 осіб були затримані в Атланті. Поліція застосувала сльозогінний газ до демонстрантів і частково перекрила рух по основній магістралі. Наразі інцидент розслідує Бюро розслідувань штату Джорджія.

Що варто знати про заворушення у США

• «Не маю чим дихати»: через заворушення у столиці США ввели комендантську годину. Темношкірий американець Джордж Флойд помер після того, як його затримала поліція. Поліцейський притис шию чоловіка коліном і не відпускав, хоча той говорив, що не може дихати. Смерть Флойда спричинила протести проти неправомірних дій поліції. Вони охопили всю країну. У Вашингтоні ввели комендантську годину, а президента США сховали у бункер
• Трамп готовий ввести військових у Вашингтон для придушення протестів. Розгорнути військові підрозділи у столиці країні Вашингтоні розпорядився президент США Дональд Трамп. Він пригрозив зробити те саме у регіонах, якщо губернатори штатів не впораються з масовим заворушенням. Про це Трамп сказав під час прямого включення з Трояндового саду Білого дому.

Як світ реагує на антирасистські протести у США

• Фільм «Віднесені вітром» HBO Max зняли з прокату через протести в США. Через антирасистські протести в США сервіс HBO Max вирішив переглянути свій контент. Стрічку «Віднесені вітром» 1939 року прибрали з прокату, бо вона вважалася суперечливою через романтизацію рабства й те, як показували темношкірих людей.
• Бенксі створив графіті, присвячене боротьбі з расизмом. Вуличний художник намалював графіті, що стосується протестів проти расизму й поліцейського свавілля у США, які виникли після вбивства темношкірого американця Джорджа Флойда. У роботі Бенксі зображений портрет із затемненим обличчям і свічка, що підпалює прапор США із зірками, схожими на білих голубів.
• Світові компанії засуджують расизм. Netflix, Disney, Nike, Adidas та низка інших провідних компаній у різних галузях виступили із засудженням расизму. У своїх заявах вони наголошують на тому, що потрібно бути людяними, а жодні відмінності не можуть стати приводом для насильства, цькування й несприйняття. 

Копайте глибше

• Історичні причини масових заворушень у США («Голос Америки»)

Фото: unian.ua

Детальніше. Фільм прибрали з прокату після того, як режисера фільму «12 років рабства» Джон Рідлі опублікував статтю у виданні Los Angeles Times. Там він зазначив, що HBO Max краще «розглянути можливість видалення» стрічки. Рідлі написав, що «Віднесені вітром» ― «це фільм, який ігнорує жахи рабства, увічнює деякі з найболючіших стереотипів про людей з різним кольором шкіри».

Однак видалили фільм тимчасово. Сервіс збирається обговорити з фахівцями історичний контекст стрічки та зображення в ньому подій у тому чи іншому світлі.

Цитата. «Віднесені вітром» — продукт свого часу, який зображує деякі етнічні та расові забобони, які, на жаль, були звичайним явищем в американському суспільстві… Якщо ми хочемо створити більш справедливе майбутнє, ми повинні спочатку визнати і зрозуміти нашу історію», ― зазначили в HBO Max.

Довідка. «Віднесені вітром» ― культовий фільм 1939 року, заснований на однойменній книзі Маргарет Мітчелл. У ньому йдеться про історію кохання Скарлетт О’Хара та Ретта Батлера. У стрічці, як і в книзі, є персонажі-афроамериканці, які були рабами. Однак здається, вони навіть після скасування рабства залишаються задоволеними своїми колишніми стосунками з господарями.

Що ще варто знати про протести в США

Протести в Америці почалися через загибель темношкірого американця Джорджа Флойда. Поліцейські затримали його, а один з них притис чоловікові шию й не звертав уваги на те, що той не міг дихати. Перший розтин тіла не довів, що причиною смерті була отримана від правоохоронців шкода. Однак другий розтин, який провели незалежні медичні експерти показав, що смерть Флойда настала внаслідок порушення кровотоку, яке спричинили стиснення в спині та шиї. Насильство й неправомірне поводження з темношкірим громадянином США спричинили масову реакцію суспільства й світової спільноти.

Через ці заворушення у Вашингтоні та ще сорока великих міст ввели комендантську годину, а президента США сховали у бункер.

Дональд Трамп розпорядився розгорнути військові підрозділи у столиці країни Вашингтоні. Він пригрозив зробити те саме у регіонах, якщо губернатори штатів не впораються з масовим заворушенням.

Netflix, Disney, Nike, Adidas та низка інших провідних компаній у різних галузях виступили із засудженням расизму. У своїх заявах вони наголошують на тому, що потрібно бути людяними, а жодні відмінності не можуть стати приводом для насильства, цькування й несприйняття.

Вуличний художник Бенксі намалював графіті, що стосується протестів проти расизму й поліцейського свавілля у США, які виникли після вбивства темношкірого американця Джорджа Флойда. У роботі зображений портрет із затемненим обличчям і свічка, що підпалює прапор США із зірками, схожими на білих голубів.

Фото: bit.ua