Детальніше. Під Верховною Радою триває акція проти законопроєкту депутата «Слуги Народу» Максима Бужанського. Учасники тримають плакати на підтримку української мови. Нараз на площі під парламентом перебувають більше 1000 осіб. Люди продовжують підходити під Раду. Вони тримають українські прапори, дехто одягнений у вишиванки, у багатьох і захисні маски з вишивкою.

Чого чекати від законопроєкту Бужанського?

Максим Бужанський хоче внести зміни до двох законів, які стосуються навчання державною мовою. Ці зміни скасовують перехід на українську мову навчання в обсязі щонайменше 80% для російськомовних класів середньої школи, який запланували з 1 вересня цього року.

Новою датою переходу стане теж 1 вересня, але вже 2023-го. Але вже з об’ємом української не у 80%, як передбачає закон зараз, а 20% — у п’ятому-восьмому класі, 40% — у дев’ятому, а 60% — у старших класах. 

Сам Бужанський пояснює, що лише хоче усунути «дискримінацію», оскільки «для одних (російськомовних), діють одні правила, а для інших (польсько-, румунсько-, угорськомовних) — інші».

Законопроєкт Бужанського зареєстрували ще наприкінці жовтня 2019 року. За словами В’ятровича, його тричі розглядали у парламентському комітеті з гуманітарної та інформаційної політики, але врешті повернули на доопрацювання. А 23 червня комітет рекомендував у випадку розгляду законопроєкту в сесійній залі його відхилити через непередбачені на нього витрати в бюджеті на 2020 рік.

Коментар. Депутат Євген Брагар, відомий тим, що порадив пенсіонерці продати собаку, щоб оплатити комунальні послуги, написав на своїй сторінці на Фейсбуці: «Законопроект передбачає відтермінування переходу російськомовних шкіл на українську на три роки. Зауважу, що законопроект не передбачає скасування переходу на українську мову викладання, а синхронізацію зі школами, де мовою викладання є мова Європейського Союзу.

Для тих, хто слідкує за моєю діяльністю та моєю політичною позицією не буде сюрпризом, що я підтримаю цей законопроект, оскільки послідовно захищаю мовне різноманіття в Україні. Разом з тим всередині фракції встановлено вільне голосування з цього приводу, саме тому я не маю жодних ілюзій щодо імовірності прийняття цього законопроекту. Окрему вдячність хочу виразити своєму колезі Максиму Бужанському за поданий законопроект та послідовну позицію».

Що ще варто знати про Максима Бужанського:

«Тупа вівця»: депутат «Слуги народу» обізвав журналістку. «Тупа вівця із одіозного ЗМІ» — так висловився Максим Бужанський про журналістку «Нового времени» Ольгу Духніч через те, що вона назвала його тим, хто «ностальгує за СРСР і часами Януковича». 

Фото: hromadske.ua

Детальніше. Комітет Верховної Ради рекомендував розглянути законопроєкт про заборону відкритої трансляції в автобусах музики і фільмів.

Цитата. «Це проєкт, ініційований громадськістю, який ми, 15 депутатів різних фракцій, внесли, щоб захистити пасажирів від нав’язливої музики. Якщо закон проголосують на пленарному засіданні, українці зможуть, як у всьому цивілізованому світі, їхати в тиші або слухати музику чи звук фільмів через навушники», — написав В’ятрович.

Контекст. Цей законопроєкт зареєстрували у Верховній Раді ще 5 лютого. Приводом стала ситуація в автобусі, який їхав із Луцька до Києва. 27 січня цього року водій автобуса відмовився вимкнути російський серіал на прохання двох пасажирок рейсу. Вони були змушені вийти на трасі.

Що послухати у маршрутці?

Якщо у вашому місті уже відновили рух громадського транспорту і ви не хочете слухати музику, яка лунає в салоні, то пропонуємо вам альтернативу, нові пісні українських виконавців:

• Kalush – «Кент». У пісні йдеться про те, що «мій кент хотів мене кинути». Kalush своєю творчістю витісняє російський реп з українського музичного простору.
• ДахаБраха – альбом «Alambari». Платівка присвячена подорожам по світу, а назву альбому дала місцевість у горах Бразилії – це містечко Аламбарі. У трек-лист увійшли дев’ять пісень.
• The Hardkiss – «Косатка». Текст і музику до цієї пісні написала солістка гурту Юлія Саніна.

Фото: pexels.com

Що таке референдум?

Референдум — це прийняття виборцями рішень з різних питань, які є важливими для розвитку країни.

За що можна голосувати на референдумі?

1) за затвердження законів про внесення змін до Конституції, а саме до розділів І («Загальні положення»), ІІІ («Вибори. Референдум»), XIII («Внесення змін до Конституції України»). Такий референдум призначає Президент своїм указом;

2) за питання загальнодержавного значення. Що саме мають на увазі, у тексті законопроєкту не уточнено, але їх описують як «питання, вирішення яких впливає на долю всього Українського народу та має загальносуспільний інтерес»;

3) про зміну території України. Такий референдум призначає Верховна Рада;

4) про втрату чинності закону України або окремих його положень.

Референдум можуть призначити Президент і Верховна Рада. А інші українці?

Теж можуть. Для цього потрібні підписи не менш трьох мільйонів громадян України, які мають право голосу. При цьому їх потрібно зібрати у щонайменше двох третинах адміністративно-територіальних одиниць Україні (область, район, місто) і не менше ста тисяч підписів у кожній з них.

Припустимо, громадяни зібрали підписи. Що далі?

Референдум проводить Центральна виборча комісія (ЦВК). Вона забезпечує всю інформацію про референдум, а також його результати. 

За які питання не можна голосувати на референдумі?

• які суперечать положенням Конституції України, загальновизнаним принципам і нормам міжнародного права;
• які спрямовані на ліквідацію незалежності України, порушення державного суверенітету і територіальної цілісності України, створюють загрози національній безпеці України, розпалюють міжетнічну, расову, релігійну ворожнечу;
• про податки, бюджет, амністію;
• ті, за які відповідає поліція, прокуратура чи суд.

Референдум можна провести у будь-який момент?

Ні. Він не може призначатися чи проводитися у разі введення в Україні або в окремих її місцевостях воєнного чи надзвичайного стану. 

А можна змінити рішення, за яке проголосували на референдумі?

Так, на ще одному референдумі, але не раніше ніж через три роки.

Щоб проголосувати на референдумі, доведеться йти на виборчу дільницю, як під час виборів?

Не обов’язково. У законопроєкті передбачена можливість електронного голосування. Для цього треба створити «автоматизовану інформаційно-аналітичну систему із забезпечення електронного голосування». Але всі особливості електронного голосування мають бути визначені окремим законом і ЦВК. У законопроєкті, який подав Президент, вони не прописані.

Як голосувати на референдумі?

Запитання всеукраїнського референдуму матимуть чітке і зрозуміле формулювання. Вони не допускатимуть різних тлумачень. Відповідь на них буде лише «так» або «ні».

Фото: pexels.com

Детальніше. У законі пропонують заборонити розповсюдження пластикових пакетів товщиною до 50 мікрон з 1 січня 2022 року. Але ці обмеження не поширюватимуться на біорозкладні пластикові пакети та надлегкі пластикові пакети, які призначені для пакування свіжої риби і м’яса, а також сипучих продуктів та льоду. 

У законопроєкті також передбачені штрафи за реалізацію пластикових пакетів або оксо-розкладних пакетів під виглядом більш екологічних.

За словами авторів законопроєкту, оксо-біорозкладні пакети вважаються безпечними, однак вони розкладаються на мікропластик, який теж шкодить природі. 

Також пропонують зобов’язати виробників маркувати біорозкладні пластикові пакети і заохочувати їх виробництво. В Україні є потужності для виробництва більш екологічних пакетів, але попит на них поки відсутній.

Пакети, які не відповідають вимогам закону, після 1 січня 2022 року мають бути утилізовані. У виробників є час до 2022 року ввести в обіг біопакети.

→ В інтернеті знайшли фото, на яких екоактивістка Грета Тунберг їсть із пластику. На фото в Instagram видно, що дівчина, яка бореться за захист навколишнього середовища і звинувачує світових лідерів у бездіяльності щодо кліматичної кризи, їсть із пластику. Фото опубліковане 22 січня цього року. На світлині Грета обідає у поїзді в Данії. Звісно, після її виступу про втрачене дитинство і майбутнє користувачі Instagram одразу почали обговорювати, як багато пластику навколо Тунберг.

→ Голодні нації найменше забруднюють атмосферу. Збідніла африканська нація Бурунді входить до списку країн, які найменше забруднюють атмосферу своєю продовольчою діяльністю. Щорічні викиди вуглецю від діяльності одного британця дорівнюють його викидам від двохсот бурундійців. Проте ця країна гостро відчуває вплив кліматичних змін на свою сільськогосподарську діяльність. Від кліматичних змін страждають і Конго, Мадгаскар, Ємен та Сьєрра-Леоне. Хоч їх внесок у глобальне підвищення температури незначний.  

Один житель Бурунді виробляє 0,027 тонн CO2 за рік. Мешканець Саудівської Аравії виробляє так само, як 718 мешканців африканської країни. Еквівалентна кількість для США становила б 581, а для Росії — 454.

Науковці говорять, що криза стає не лише кліматичною, але і моральною. 

Фото: Juan Pablo Arenas / Pexels