Детальніше. Ось результати опитування:

• Ситуація з коронавірусом. 35% вважають, що вона покращується. Стільки ж вважають, що не змінюється і 17% бачать погіршення ситуації.
• Чи у правильний бік рухається Україна? Лише третина опитаних оцінюють напрям руху країни як правильний, а половина — як неправильний. Більш позитивно оцінюють ситуацію молоді респонденти, прихильники президента Зеленського та партії «Слуга народу». 
• Довіра до політиків. Найбільше довіряють Володимирові Зеленському — 57%, водночас не довіряють йому 37%. Спікеру Верховної Ради Дмитрові Разумкову довіряють чверть опитаних, такий же відсоток і в Юрія Бойка. Прем’єр-міністрові Денису Шмигалю довіряють лише 14%, а Святославові Вакарчуку 24%.
• Рейтинг партій. За «Слугу народу» готові проголосувати 34% серед тих, хто буде голосувати та визначився із вибором. За «Опозиційну платформу – За життя» – 15,1%, «Європейську солідарність» – 14,0%, «Батьківщину» – 9,2%. Решта партій не долають бар’єр у 5% і не потрапляють до Ради. 
• Найкращий президент незалежної України. 20% вважають найкращим  Леоніда Кучму (зауважимо, що саме цього президента вважають причетним до вбивства журналіста Георгія Гонгадзе). 16% відповіли, що найкращим є Володимир Зеленський, 13% вважають, що найкращим був Леонід Кравчук, 12% — Петро Порошенко, 9% — Віктор Янукович та лише 6% — Віктор Ющенко. 

Хто і як проводив опитування. Дослідження провела соціологічна група Рейтинг 12-13 травня 2020 року. Опитали 3000 респондентів методом телефонного інтерв’ю. Учасники опитування старші 18 років і мешкають в усіх областях, крім тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Вибірка репрезентативна за віком, статтю і типом поселення. Похибка становить не більше 1,8%.

Довідка. Соціологічна група «Рейтинг» (Rating Group Ukraine) утворена у 2008 році як недержавна, незалежна дослідницька організація. Спеціалізується на проведенні соціологічних досліджень із дотриманням міжнародних стандартів. Мережа інтерв’юерів нараховує понад 300 осіб і працює по всій Україні. Щорічно проводить близько 100 000 інтерв’ю і 100 фокус-групових досліджень.

Чи варто вірити соціологічним опитуванням

В Україні працює не більше десяти авторитетних служб, які спроможні провести якісне та достовірне всеукраїнське опитування громадської думки. Коли правдиві результати політиків не влаштовують, вони через спеціальні псевдосоціологічні служби оприлюднюють вигідні для себе рейтинги. Це потрібно для того, щоб набрати додаткові голоси на виборах. 

Псевдосоціологи придумують для себе гучні назви і «зі стелі» малюють потрібні рейтинги клієнтам. За останній час утворився цілий ринок таких сумнівних служб. Реальні опитування визнаних фірм тонуть у хвилях брехні. Сайт «Тексти» зібрав дані про 96 псевдосоціологічних служб та 148 прихованих піарників, які оприлюднювали або коментували сумнівні результати протягом останніх 15 років. 

Що ще важливо знати на цю тему:

До Ради потрапили б 4 партії, якби вибори відбулися зараз. На п’ятому місці «Партія Шарія» — соцопитування. 42,6% виборців готові проголосувати за Володимира Зеленського, якби вибори президента відбулися зараз. А от партія Голос, яка на минулих парламентських виборах пройшла до Ради, не змогла б потрапити під купол знову, якби вибори відбулися зараз. П’яте місце у рейтингу виборчих симпатій тепер посіла б «Партія Шарія». 

Зеленському довіряють 52% українців — соцопитування. 69% опитаних українців довіряють Збройним Силам України, 60% — волонтерським організаціям, а президентові — 52%.

Зеленський знову виграв би президентські вибори — результати соцопитування. 38,4% голосів виборців отримав би чинний глава держави Володимир Зеленський, якби вибори президента України відбулися найближчої неділі. На другому місці — експрезидент Петро Порошенко з 9,6% симпатій виборців. 

Фото: slovoidilo.ua

Детальніше. Президент найближчими днями планує підписати указ, відповідно до якого Курбан-Байрам та Ураза-Байрам отримають статус державних релігійних свят. Також у Києві планується побудувати нову велику мечеть. Зеленський наголосив, що він чекає від кримських татар проєкт цієї мечеті та готовий підтримати його. Також Президент ініціював створення в Офісі президента робочої групи, щоб вирішувати проблемні питання кримськотатарського народу.

Контекст. Cвітовий конґрес українців закликав світ визнати геноцидом депортацію кримськотатарського народу 1944 року: «Зараз Російська Федерація продовжує політику пригноблення й насилля, окупувавши Крим та відкрито переслідуючи кримськотатарський народ, спаплюживши людські права й свободи. Світ не може допустити повторення болючих уроків історії. Ми закликаємо до посилення тиску на Російську Федерацію аж до повної деокупації Криму та Донбасу та звільнення політичних в’язнів».

Довідка. Курбан-байрам — це свято жертвопринесення, одне з двох головних свят мусульман. Воно починається через 70 днів після закінчення посту та триває три-чотири дні. У ці дні в долині Міна біля Мекки паломники приносять в жертву тварин (курбан) у пам’ять про те, як за біблійним переказом пророк Авраам), хотів принести в жертву Богу свого сина Ісаака. Але Бог послав архангела Гавриїла з баранцем і врятував Авраамові сина. Те саме роблять віряни всього мусульманського світу.

До ритуалу свята входить особлива молитва, під час якої кожен мусульманин зобов’язаний зарізати вівцю, корову чи верблюда, до того кров тварини обов’язково повинна збризнути землю, а не камінь чи асфальт, що є даниною родючості землі. Цьогоріч це свято відзначатимуть з 30 липня і до 3 серпня.

Ураза-байрам — ще одне свято у мусульманських народів. Йому передує 30-денний піст. Він починається у перший день молодого місяця Рамадан. Як переказують, саме у цей місяць Мухаммеду скорилася Мекка й мусульманам даровано Коран. У цей час не можна говорити непристойності, брехати, робити погані вчинки, лихословити та паплюжити іншого. Цілий день, від світанку до заходу Сонця, не можна пити, їсти, палити; заборонено будь-які задоволення та розваги. Проте все, від чого слід утримуватися вдень, дозволено впродовж ночі — від заходу сонця до світанку. Цьогоріч його святкуватимуть з 23 до 24 травня.

Що ще важливо знати на цю тему:

18 травня — День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу: що про це варто знати. Чому кримських татар, корінне населення Криму, виселили з півострова? Як відбувалася примусова депортація? Скількох людей депортували та як радянська влада стирала пам’ять про існування кримських татар на їхній історичній батьківщині? Які держави уже визнали це виселення геноцидом та як сьогодні Україна згадує про ті події? Зібрали для вас відповіді на ці запитання в одному матеріалі.

Копайте глибше:

• Біль поколінь на Чатир-Дазі (Reporters)

Фото: pexels.com

Детальніше. Увечері 27 квітня, активісти влаштували акцію протесту під Офісом президента. Вони вимагали пояснень від Володимира Зеленського та звільнення генеральної прокурорки Ірини Венедіктової. Протестувальники запалили фаєри та скандували «Венедіктову у відставку» і «Хто замовив Катю Гандзюк?». До мітингувальників згодом вийшли речниця президента Юлія Мендель та прокурор у справі Андрій Сенюк. Мендель запевнила, що почула вимоги та додала, що реакції від президента ще немає. Заступник генпрокурорки Олексій Симоненко, який наразі відповідальний за справу Катерини Гандзюк, сказав, що нові докази у справі відсутні,тому справу передали до суду. А тих, які уже є на його думку, достатньо. 

Після завершення акції під ОП активісти також пішли під помешкання генпрокурорки Ірини Венедіктової. Там вони також палили фаєри, скандували «Венедіктова виходь» та залишили напис: «Тут живе подруга вбивць Гандзюк». На цьому акція протесту завершилася.

Справу Гандзюк дійсно «злили»? Які аргументи активістів?

На сторінці ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк? у Фейсбуці активісти виклали власні аргументи, чому вони вважають, що справу «злили»:

• до кінця розслідування ще три місяці. Слідчі дії та негласні слідчі дії — незавершені. Не завершили навіть ті слідчі дії, які були ініційовані потерпілими і клопотання по яким були задоволені;
• передати справу до суду «як є» (без збору додаткових доказів) уже дуже довго просять адвокати одного із замовників вбивства — Владислава Мангера. Розраховуючи таким чином на виправдовувальний вирок;
• Офіс генпрокурора підтримав вимоги адвокатів Мангера;
• організатор злочину Олексій Левін так і не дав свідчень і заявив про відмову співпраці зі слідством.

Позиція Служби безпеки України

Водночас у СБУ переконані, що вину Мангера можна довести: «Усі матеріали готові, співробітники СБУ фахово зробили свою роботу й зібрали доказову базу, яка дасть можливість чітко довести позицію обвинувачення в суді. Сподіваюся, що ця справа буде розглянута першочергово. Виконавці та замовники вбивства Катерини Гандзюк отримують заслужене покарання».

Позиція батька Катерини Гандзюк

Віктор Гандзюк, батько загиблої активістки, розкритикував заяву про завершення слідства: «Офіс генпрокурора зробив те, чого чекали адвокати Мангера. Тобто незавершену справу передати в суд — це зняти з себе відповідальність, зняти відповідальність зі Служби безпеки України, перекинути все на суд. А для суду явно буде недостатньо доказів. 

Не хочеться думати, що Мангеру вдалося якимось чином вплинути на Генеральну прокуратуру. Я вважаю — це злочин — в такому стані все передати до суду. Тому я підтримую заклики до того, щоб вийти і запитати у президента: хто замовив Катерину Гандзюк? І чому слідство розвалюється, хоч президент не раз обіцяв, що справа буде розслідувана до кінця?»

Реакція генпрокурорки

Генеральна прокурорка України Ірина Венедіктова відреагувала на протести під своїм будинком у Фейсбуці: «Правозахисники не приходять волати на дитячі майданчики, не плюють в пісочниці, не лякають пенсіонерів. Правозахисники — це зовсім про інше. Орган досудового розслідування, відреформована прокуратура і відреформований суд — це не те, 2 роки розслідування, кількість слідчих і прокурорів, що врази перевищує кількість осіб з файерами — це не те, є тільки власне бачення як має бути, але це також неточно. 55 томів справи — не цікавить. Ви хочете правди? Почався процес ознайомлення з матеріалами слідства».

 Хто така Катерина Гандзюк?

Катерина Гандзюк була громадською діячкою та волонтеркою. Вона була відома у Херсоні своєю проукраїнською позицією. Катерина — депутатка двох скликань міськради. 31 липня 2018 року Гандзюк облили сірчаною кислотою біля її дому. Опіки становили понад 30% тіла. Активістка потрапила до реанімації. 4 листопада жінка померла у лікарні. Журналісти і знайомі Катерини Гандзюк переконані, що напад пов’язаний з її публічною діяльністю і боротьбою проти проросійських сил в регіоні та корумпованих політиків і представників силових структур. У Гандзюк вже були конфлікти з місцевими правоохоронними органами та деякими державними службовцями.

Напад трапився після резонансного допису в Facebook, у якому Гандзюк розповіла про корупційну схему, яка діє у відносинах між Національною поліцією і херсонської мерією, співробітницею якої вона була. У результаті чиновник Управління захисту економіки в Херсонській області, якого вона звинуватила в корупції та здирництві, був звільнений. 

Gazeta Wyborcza внесла Катерину Гандзюк до списку 120 найвідоміших загиблих. Відоме польське видання Gazeta Wyborcza внесло громадську активістку Катерину Гандзюк до списку 120 відомих поляків та іноземців, які померли впродовж року. Ім’я Гандзюк згадується у спеціальному додатку, в якому розповідається про те, ким вона була і як загинула.

«Я знаю, що виглядаю погано, але я виглядаю зараз набагато краще, ніж виглядають зараз в Україні справедливість і правосуддя», — цитує видання слова Гандзюк, які вона записала  з лікарняного ліжка.

Що ще важливо знати на цю тему:

• Справа Катерини Гандзюк: батько загиблої заявив про тиск з боку генпрокурорки
• «Хто має подзвонити за цих чортів?»: під СБУ відбулася акція до роковин нападу на Гандзюк
• «Рік без Каті»: у різних містах України відбулися акції пам’яті Катерини Гандзюк

Копайте глибше:

• Безкарність вбиває. Ким була і за що боролася Катерина Гандзюк («Українська правда»)
• Катерина Гандзюк: що робила за життя і чому загинула (ВВС)
• Порука («Дзеркало тижня»)
• Топ-5 кричущих фактів у справі Гандзюк, які ніхто не бере до уваги («Дзеркало тижня»)
• «Традиції» безкарності (газета «День»)

Фото: censor.net

Я впевнений в тому, що за мою каденцію ми закінчимо цю війну. Впевнений особисто. Я говорив, що готовий чекати один рік, готовий працювати один рік. Якщо не буде працювати Мінський процес, то ми змінюватимемо тактику. Ми до цього готові — рік ще не пройшов

Якщо якийсь із міністрів завалив роботу, не може виконувати свої обов’язки, я, як президент, буду робити все, щоб того чи іншого міністра ми міняли на іншого. І будемо це робити доти, поки не зробимо ідеальний уряд, коли кожна людина, кожен міністр знаходиться на своєму місці.

Моя мрія — зробити державну сучасну авіакомпанію на рівні Turkish Airlines або «Сінгапурських Авіаліній». Держава готова виділити на це гроші. Ми побудуємо і державну авіакомпанію, і зробимо замовлення нашому державному «Антонову» і залучимо багато робочих місць.

Ми тільки почали перезавантажувати владу у країні. Ми почали зверху: президент, Уряд, Верховна Рада, усі державні підприємства, усі наглядові ради. Усе потрібно перезавантажити. І тільки тоді країна може мати шанс вилізти з цієї прірви.

Ми з усіма світовими лідерами познайомились. Вони зрозуміли, чого я хочу, чого я прагну. У них у всіх прекрасно працює розвідка. Вони знають, що я жодної копійки не взяв, не вкрав, нікому нічого не винен. З НАТО відносини є, з ЄС прекрасні відносини. З МВФ ми підпишемо меморандум і  отримаємо 8 мільярдів.

До України було погане ставлення через багато корупційних схем у вищому керівництві країни. Україну і український народ люблять. Саме через обличчя влади до України був приклеєний штамп корупційної країни. Ми це змінюємо.

«Весна прийде саджати будемо». Тут треба розібратися нашим громадянам, чого вони хочуть. Тому що частина громадян питають: «Де посадки?». Я дійсно цього дуже хочу і це буде, але коли я починаю дзвонити комусь із правоохоронців і питати: «Де результат? Ми обіцяли людям», то інша частина громадян починає говорити, що це не повноваження президента, що не можна до себе кликати правоохоронці. Чого громадяни хочуть більше: посадок чи впливу президента?

Я досі не розумію, навіщо нам стільки правоохоронний органів. Це було зроблено для розмиття відповідальності. Це правоохоронний хаос. Коли ми перезавантажимо усі правоохоронні органи, я впевнений, що держава дійде до того, що кількість цих правоохоронних відповідальностей  у нашій країні скоротиться. Щоб знати, що перед тобою сидять три людини, і вони несуть повну відповідальність за криміногенну ситуацію, за те, що усі хабарники, авторитети, бандити сядуть в тюрму.

Думаю, за чотири роки ми зможемо перезавантажити країну. Ми побачимо сучасну цифрову Україну. Впевнений, що ми закінчимо війну. І передамо Україну, в якій точно житиме більше людей, ніж зараз.

Фото: youtube.com

З чого усе почалося

Напередодні президент України Володимир Зеленський зустрівся з експрезидентом Грузії Міхеілом Саакашвілі і поспілкувався з ним про його бачення можливої ​​допомоги у розвитку України. Зеленський вважає, що у Саакашвілі є потенціал для підтримки уряду України, і запропонував йому поділитися своїм баченням і розробками з урядом і парламентом України.

Саакашвілі уже встиг погодитися, написавши пост на своїй сторінці у Фейсбуці: «Для мене велика честь отримати від президента Зеленського пропозицію стати віце-прем’єром уряду України з питань реформ. У мене також була дуже змістовна і корисна розмова з прем’єр-міністром Шмигалем, протягом якої ми детально обговорили всі питання, пов’язані з моєю можливою роботою в уряді. Я підтримував президента Зеленського під час виборів, весь той час, який він займає цей пост, і пов’язую з його командою великі надії для України».

Подейкують, що за призначення Саакашвілі на пост Верховна Рада може проголосувати уже у цю п’ятницю, 24 квітня. Проте не усі в захваті від такого розвитку подій, згадуючи витівки експрезидента Грузії в Україні за часів каденції Петра Порошенка.

Що було раніше

Міхеіл Саакашвілі має репутацію уже бувалого грузинського та українського політика. Був міністром юстиції та президентом Грузії. Згодом спробував свої сили на політичній ниві і в Україні.

Саакашвілі двічі виступав зі сцени Євромайдану, підтримуючи учасників Революції Гідності. У червні 2014 року він заявив, що збирається допомагати тодішньому новообраному президентові Петрові Порошенку. Міхеіл Саакашвілі отримав громадянство України 26 травня 2015 року. Наступного дня він став головою Одеської обласної адміністрації (тобто представником президента на Одещині). 

Боровся за відкриття пляжів на усіх містян, мав конфлікти із депутатами, які приватизували пляжі. У вересні 2015 року соціологічні опитування громадян показували, що до Саакашвілі позитивно ставляться 44% громадян.

На початку листопада 2016 року в Одесі закрили Центр адміністративних послуг за рішення Верховної Ради та підписом президента Порошенка. Саакашвілі обурився, звинуватив тодішнього гаранта у підтримці корумпованих чиновників. За кілька днів Порошенко звільнив його.

Кінець «медового місяця» Саакашвілі в Україні

Саакашвілі став учасником, а згодом і лідером протестів проти політики Порошенка. Наприкінці лютого 2017 року створив власну партію «Рух нових сил», але за результатами соціологічних опитувань її підтримували близько 2% опитаних українців. У липні 2017 року експрезидента Грузії позбавили українського громадянства. 12 лютого 2018 року його вислали з України. З того часу він проживав на батьківщині дружини у Нідерландах.

28 травня 2019-го новообраний президент Зеленський повернув Міхеїлу українське громадянство. Наступного дня Саакашвілі повернувся в Україну. А початку червня Саакашвілі закликав однопартійців із «Руху нових сил» підтримати партію Зеленського «Слуга народу» на позачергових виборах до Верховної Ради, а згодом і сам став кандидатом у народні депутати за списком своєї партії, але не пройшов до парламенту. І от тепер Саакашвілі отримав шанс повернутися у велику політику.

Фото: unian.net

Детальніше. Результати опитування:

1. забезпечення населення засобами індивідуального захисту: 80% переконані, що влада з цим не впоралась;
2. проблеми, які найбільше турбують українців (можна було обрати 3 відповіді): 36% переживають за здоров’я  рідних, 29% хвилюються через зростання цін на продукти, у 26% виникли фінансові труднощі;
3. підтримка Президента: 44% ставляться до нього позитивно, (у березні таких було 46%), негативно – 25% (у березні цей показник був 21%);
4. референдум щодо продажу землі: якби він відбувся у найближчу неділю, то 74% опитаних проголосували б проти відкриття ринку землі;
5. співпраця з Міжнародним валютним фондом: 46% опитаних сказали, що зараз із ним краще не співпрацювати і не отримувати нових кредитів. 32% дотримуються протилежної думки.

Хто і як проводив опитування. Соціологічне опитування провів Київський міжнародний інститут соціології з 7 по 11 квітня методом телефонного інтерв’ю з використанням комп’ютера на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включали території, які тимчасово не контролюються владою України — АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей. У ході опитування провели 2000 інтерв’ю. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%. 

Довідка. Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) — це приватна дослідницька компанія в Україні, яка співпрацює з Національним університетом «Києво-Могилянська академія». КМІС був заснований у 1990 році як дослідницький центр Соціологічної асоціації України, а з 1992 року перетворений у приватне підприємство.

Фото: pexels.com

Детальніше. Ось результати опитування:

1) вирішення конфлікту на Донбасі:  12% опитаних думають, що влада успішна у цьому напрямку, а 70% переконані, що неуспішна;

2) боротьба з корупцією на вищих щаблях влади: 75% учасників дослідження думають, що вона неуспішна, бачать успіх лише 10%;

3) розслідування резонансних кримінальних справ: не бачать поступу 65% респондентів, відзначають успіх тільки 9%;

4) зниження тарифів: 62% респондентів не бачать успіхів нової влади, 24% опитаних бачать;

5) знання очільників держави: Президента Володимира Зеленського знають 99% опитаних, прем’єр-міністра Дениса Шмигаля— 49% респондентів, голову Верховної Ради Дмитра Разумкова — 70% учасників дослідження, керівника Офісу президента Андрія Єрмака — 44%, міністра внутрішніх справ Арсена Авакова знають 88% опитаних. 

Хто і як проводив опитування. Соціологічне опитування провів КМІС з 27 по 30 березня 2020 року методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера, computer-assisted telephone interviews) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України. В ході опитування провели 1500 інтерв’ю, похибка вибірки з імовірністю 0,95 не перевищує 3%.

Довідка. Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) — це приватна дослідницька компанія в Україні, яка співпрацює з Національним університетом «Києво-Могилянська академія». КМІС був заснований у 1990 році як дослідницький центр Соціологічної асоціації України, а з 1992 року перетворений у приватне підприємство.

Фото: unian.ua

Детальніше. За словами народних депутатів, вони не розуміють, що відбувається, і хочуть знати, яка позиція Президента. Депутати уже зверталися до Єрмака: щоб він пояснив, що відбувається, і щоб допоміг організувати зустріч із Зеленським. Глава ОПУ на це нібито не відгукнувся. Про це розповіли співрозмовники видання «Українська правда» у «Слузі народу»: «У фракції у внутрішніх чатах це зараз обговорюють».

Зазначимо, що 1 квітня народні депутати фракції «Слуга народу» написали заяву на Єрмака до Державного бюро розслідувань, Офісу Генпрокурорки, Служби безпеки, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та Міністерства внутрішніх справ. Вони вимагають перевірити факти в оприлюднених нардепом Гео Леросом відеозаписах і притягнути до відповідальності винних, а не самого Лероса: «Інформація може свідчити про торгівлю державними посадами за участі посадовців Офісу Президента України». Депутати закликають правоохоронців не тиснути та не переслідувати Лероса.

Партія «Голос» закликала Андрія Єрмака призупинити виконання повноважень керівника Офісу Президента на час розслідування щодо корупційної справи, де фігурує його брат: «Команда Зеленського обіцяла нульову толерантність до корупції. Треба просто виконувати обіцянки».

Коментар. «Ситуація з оприлюдненими записами, на яких фігурує брат очільника ОП Андрія Єрмака Денис, продемонструвала, скільки людей звикли до афер, коли вирішувати державні справи можна за хабарі. Розмови на оприлюднених плівках не мають стосунку до реального життя, ніхто з названих людей не був призначений на посади, які обговорювалися. 

Однак усі факти мають бути ретельно перевірені — так само, як і джерела появи плівок і те, хто та з якою метою замовляв стеження. Служба безпеки України проводить допити обох сторін: і брата очільника Офісу Президента, і народного депутата (Гео Лероса — ред.), котрий виклав отримані плівки в публічну площину. Ніхто не уникне покарання за протиправні дії», — повідомила пресслужба Офісу президента.

«Я ні в кого нічого не брав»

За даними джерел видання «Дзеркало тижня», учора ввечері відбулась зустріч Президента з малою фракцією «Слуги народу». Туди входять її керівники та голови комітетів від фракції. Підіймалася й тема записів, оприлюднених депутатом Гео Леросом. Президент заявив, що Андрій Єрмак «був і є його другом». А Гео Лерос, який оприлюднив записи, є аферистом. Президент підкреслив: «Я ні в кого нічого не брав». 

Андрій Єрмак також брав участь у зустрічі. Він назвав себе «щитом президента» і заявив, що такі напади спрямовані не проти нього, а проти Володимира Зеленського. Глава Офісу президента повідомив, що за діями Гео Лероса стоїть його попередник Андрій Богдан, його партнери та соратники. 

Додамо, що Дмитро Штанько, який вів приховану зйомку зустрічей брата Андрія Єрмака Дениса, незадовго до старту відеофіксації потрапив у кримінальне провадження про хабар. Це з’ясували журналісти-розслідувачі програми «Наші гроші з Денисом Бігусом». Штанько фігурує y судових матеріалах кінця липня 2019 року. У справі йдеться про передачу 168 тисяч гривень хабаря. Він призначався найімовірніше посадовим особам Фонду гарантування вкладів фізосіб. Передавав гроші особисто Штанько. Але у провадженні він проходить як свідок.

Контекст. Нагадаємо, що 29 березня народний депутат Гео Лерос опублікував на своїй сторінці у Фейсбуці відео, а яких брат глави Офісу Президента Андрія Єрмака — Денис Єрмак — говорить про працевлаштування різних людей на державні посади Опубліковані відео знімали 20 серпня, 16 і 23 вересня, 3 жовтня 2019 року. У розмовах йдеться про посади на Київській митниці, у Міністерстві інфраструктури, в Укрзалізниці. Наприклад, на одному записі людина претендує на посаду заступника міністра інфраструктури і хоче курувати Укрзалізницю. Ці «побажання» висловлюють Денисові Єрмаку.

Після публікації відео правоохоронці відкрили одразу п’ять кримінальних справ. Три відкриті через оприлюднення відео, ще одна — розслідує законність запису. Лише одна справа стосується корупції, яка зображена на відео. Про це розповіла юридична компанія, що захищає депутата, який опублікував записи. 

Довідка. Гео Лерос обіймав посаду позаштатного радника Президента Володимира Зеленського. Його звільнили у березні 2020 року. Також Лерос виступив проти ініціативи глави Офісу Президента Андрія Єрмака щодо створення консультативної ради у Мінську за участі представників ОРДЛО.

Денис Єрмак — молодший брат Андрія Єрмака. У 2014-2017 роках Денис брав участь в АТО. Там отримав контузію головного мозку. Зараз Денис Єрмак займається науково-дослідницькою роботою. Працює в Інституті стратегічних досліджень, обіймає позицію радника директора інституту Олександра Литвиненка. У листопаді 2019-го року, після походу Андрія у владу, Єрмак-молодший створив «Українське Бюро Національного розвитку». Компанія займається розробкою і супроводом державних та інвестиційних проєктів.

Фото: pexels.com

Детальніше. Президент Володимир Зеленський знову «відзначився» сексизмом щодо жінок. Це відбулося на Всеукраїнській нараді працівників вугільної галузі України. Коли охочі ставили запитання до президента, чоловік перебив жінку, яка почала говорити, а Зеленський сказав: «Хай жінка перша скаже, це правильно… Та почекайте, ви ж не жінка, ви людина серйозна!» Увагу на ці слова звернули активістки спільноти «Ґендер в деталях».

Довідка. Сексизм (від англійського слова sex — біологічна стать) — дискримінація людини за її статтю. У цьому випадку президент дискримінував жінок, використавши гендерний стереотип про те, що жінки — несерйозні. 

Контекст. Нагадаємо, що активістки ініціативи «Гендер в деталях» запустили кампанію «Сексизм патруль», пов’язану зі сплеском сексистських висловлювань з боку Зе-команди. У межах кампанії за такими випадками слідкуватимуть та реагуватимуть на них. Відтепер на Фейсбук-сторінці ресурсу «Гендер в деталях» з’являтимуться хроніки сексистських висловлювань від політиків та високопосадовців.

Українські журналістки також активно виступають проти сексизму високопосадовців. Медійниці вимагають від влади розробити етичний кодекс, який би забороняв сексизм та передбачав відповідальність політиків і чиновників за дискримінацію жінок. Також медійниці закликають розробити і впровадити рекомендації щодо боротьби з сексизмом у діяльності державних інституцій, запровадити законодавство, яке забороняє сексизм. 

⟶ Як українські політики дискримінують жінок: хроніка сексизму.

22. 08. 19 — депутат Олександр Дубінський розмістив у себе на Фейсбуці оголовшення про те, що шукає собі помічницю і попрохав дівчат «нижче 175 см не турбувати».

19. 08.19 — депутат Максим Бужанський обізвав журналістку Ольгу Духніч «тупою вівцею», через те, що вона згадала його під час розмови зі спікером Дмитром Разумковим.

04.08.19 – народний депутат від «Слуги Народу» Жан Беленюк у своєму Instagram виставив фото з підписом: «Бабе – цветы, спортсменам – медали! Смотри, не перепутай, Кутузов!»

03.08.19 – колишній глава Офісу президента України Андрій Богдан вирішив обійняти журналістку Радіо Свобода, аби «їй було зручніше бігти за ним»;

31.07.19 – майбутній голова комітету ВР у закордонних справах Богдан Яременко розповів, що колеги йому заздрять, адже його комітет «найкрасивіший» через найбільшу кількість жінок у ньому;

17.06.19 – президент України Володимир Зеленський під час візиту в Париж зазначив: «… туристи завжди говорили, що в Україні дуже красиво, дуже смачно і дуже красиві люди, особливо жінки»;

17.05.19 – радник Володимира Зеленського Дмитро Разумков в телеефірі заявив щодо розпуску Верховної Ради: «Іти на зґвалтування точно не треба, та й “дівчина” так собі».

⟶ Правила спілкування у публічному просторі. Через збільшення кількості сексистських заяв, активістки нагадали про те, як варто спілкуватися і жартувати, якщо ви — публічна особа:

1. жарти про зґвалтування/«жіночі» проблеми, логіку, професії, заняття, подарунки тощо з вуст високопосадовців/публічних людей/осіб із впливом чи владою підвищують толерантність суспільства до сексуального насильства, підживлюють гендерні стереотипи і є проявом низького рівня культури самого жартівника;
2. компліменти щодо зовнішності — це не сексизм тоді, коли це доречно. А доречно це, зазвичай, у менш формальній обстановці, не з вуст високопосадовців своїм колежанкам і підлеглим. А ще, зокрема, тоді, коли вас про це просять чи просто очікують;
3. якщо ви пишете / говорите про жінок у контексті їхньої професійної діяльності, уникайте будь-яких зауважень щодо їхньої зовнішності. На їхню професійну діяльність і так традиційно звертають набагато менше уваги, ніж на красу, ноги, і сумочки. Сексистські жарти лише посилюють дискримінацію жінок у трудовій сфері (особливо політиці); 
4. будь-які фізичні дотики до іншої людини мають відбуватися лише за її попередньої згоди та за доречних обставин. Цілувати, обіймати, брати за руку тощо колежанок, підлеглих, журналісток без їхнього чіткого дозволу неприпустимо. Це порушення етики.

Фото: pexels.com