Детальніше. Протягом 20-24 листопада Соціологічна група «Рейтинг» провела моніторинг суспільних настроїв українців. Ось результати:

• реформи. 43% опитаних вважають, що реформи в країні повинні бути поступовими.30% переконані, що зміни мають бути швидкими і радикальними. 18% респондентів взагалі стверджують, що потрібно призупинити реформи до стабілізації ситуації в країні. 
• ефективність президента. 53% переконані, що президент є більш ефективним, ніж попередній президент Порошенком. 15% – протилежної думки, 22% стверджують, що нічого не змінилося. 
• кредит довіри. Майже дві третини опитаних вважають, що президенту потрібно 1-3 роки, щоб продемонструвати якісний та ефективний результат роботи. 14% дають йому для цього п’ять і більше років. Лише 8% вимагають від нього змін за півроку. 17% вважають, що йому не вдасться продемонструвати якісний результат роботи. 
• оцінка Верховної Ради. 34% вважають, що чинна Рада є ефективнішою, ніж минуле скликання. 32% переконані, що нічого не змінилося, 17% – вважають її менш ефективною. 
• оцінка дій уряду. 27% переконані у більшій ефективності чинного Уряду Гончарука у порівнянні із Урядом Гройсмана. 30% вважають, що змін не відбулося. 19% вважають його гіршим за попередній Кабінет міністрів. 24% взагалі не змогли оцінити.

Хто і як проводив опитування. Соціологічна група «Рейтинг» протяго 20-24 листопада. Аудиторія: населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Опитування провели методом особистого формалізованого інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,0%. Терміни проведення дослідження: 20-24 листопада 2019 р.

Довідка. Соціологічна група «Рейтинг» (Rating Group Ukraine) утворена у 2008 році. Це недержавна, незалежна дослідницька організація, яка спеціалізується на проведенні усіх видів соціологічних досліджень із дотриманням міжнародних стандартів. Мережа інтерв’юерів нараховує понад 300 осіб і працює по всій Україні. Щорічно проводить близько 100 000 інтерв’ю і 100 фокус-групових досліджень.

Контекст. Нагадаємо, що учора КМІС (Киїський міжнароднй інститут соціології) оприлюднив дослідження настроїв українців. Згідно з ним, рейтинг Зеленського впав до 52%. А чинного премєра Олексія Гончарука не знають 36% українців. Більше про результати соцоптування читайте за посиланням.

⟶ «За наступні 3-5 років в Україні мають з’явитися «якісні дороги», які з’єднають всі великі міста», — прем’єр-міністр Олексій Гончарук. В ефірі програми «Право на владу» глава Уряду сказав: «Наше головне завдання — поєднати якісними дорогами усі великі міста, обласні центри за наступні 3-5 років». З березня наступного року Гончарук анонсував «велике будівництво» автошляхів. 

⟶ Українці можуть позбутися необхідності пред’являти паперові квитанції. Такі сподівання висловив міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет на своїй сторінці у Фейсбуці. Він написав: «Ми плануємо запустити сервіс, який дозволить позбавитись такого явища, коли чиновники вимагають від громадян квитанцію про оплату (часто ще й з мокрою печаткою). Я розраховую, що ми його запустимо протягом 1-3 місяців. 

Сервіс буде дуже простий. Це буде веб-сторінка (наприклад, check.gov.ua), до якої через просте і надійне API зможуть підключитись будь-які українські банки. Користувач зможе оплатити послугу через Приват24, monobank або інший банк, отримати номер квитанції і відразу показати його чиновнику. На сторінці сервісу можна буде ввести номер квитанції — і побачити її на екрані, а за потреби скачати з накладеним електронним цифровим підписом (ЕЦП)».

Фото: pexels.com

Детальніше. З 22 по 25 листопада КМІС провів опитування «Оцінка діяльності органів влади та реакція на актуальні події». Соціологи запитували про ставлення до політиків:

• • Володимир Зеленський. Протягом осені частка тих, хто ставиться до президента позитивно, зменшувалась: 73% в вересні, 66% — у жовтні, 64% на початку листопада, 52% — у кінці листопада. Частка тих, хто ставиться до Зеленського негативно, протягом осені зростала: 7% в вересні, 9% в жовтні, 12% на початку листопада, 19% у кінці листопада. 
  • Олексій Гончарук. До прем’єра позитивно ставляться у кінці листопада 11% опитаних, негативно – 25%. Протягом осені зменшувалась частка тих, хто не знає Олексія Гончарука: 49% у вересні, 48% — в жовтні, 40% на початку листопада, 36% — у кінці листопада. У той же час збільшувалась частка тих, хто ставиться до нього негативно: 9% в вересні, 14% — в жовтні, 18% на початку листопада, 25% — у кінці листопада.
  • Дмитро Разумков. До спікера Верховної Ради позитивно ставляться в кінці листопада 24% опитаних, негативно – 16%. Частка тих, хто ставиться до Разумкова негативно, значуще зросла в кінці листопада в порівнянні з початком листопада: 16% і 9%.
  • Святослав Вакарчук. До лідера партії «Голос» позитивно ставляться 23% опитаних в кінці листопада, негативно – 32%. 
  • Юрій Бойко. 23% ставляться до нього позитивно, 33% – негативно. До Петра Порошенко позитивно ставляться 12% опитаних, негативно – 64%. 
  • Юлія Тимошенко. До неї позитивно ставляться 20% респондентів, негативно – 41%. 
  • Віктор Медведчук. До нього позитивно ставляться 15% учасників дослідження, негативно – 44%.

Хто і як проводив опитування. Дослідження провів КМІС методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України — АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей. У ході опитування провели 1500 інтерв’ю, похибка вибірки з імовірністю 0,95 не перевищує 3%. Дані цього дослідження порівнюються с результатами опитувань КМІС, які  були проведені з 4 по 7 листопада, з 9 по 11 жовтня, та з 6 по 19 вересня 2019 року.

⟶ Як зробити українців менш вразливими до популізму (порожніх обіцянок політиків). Центр економічної стратегії підготував поради.

1. Приділяти особливу увагу вразливим групам населення. Держава має покращувати якість освіти у селах, стимулювати роботодавців до створення робочих місць у найбідніших регіонах. Більша економічна захищеність цих груп зменшить підтримку шкідливого для країни популізму.
2. Пропонувати альтернативи популізму. Можливість обирати поміж двома політиками замість простого питання про вплив певної політики на добробут суттєво зменшує підтримку популізму у середньому з 84% до 54%. При комунікації щодо шкідливості популізму слід наголошувати, що існують альтернативні, більш реалістичні способи вирішення певної суспільної проблеми.
3. На протидію популізму в окремих питаннях потрібно виділяти більше ресурсів, ніж у інших. Інколи переконати людей не підтримувати певну популістську політику, як-от гарантоване державою працевлаштування, доволі просто: у нашому опитуванні переважна більшість людей змінювала свою думку. Разом з тим, в інших сферах погляди переважної більшості українців лишилася стійкою до раціональних аргументів. Наприклад, переважна більшість українців продовжували підтримувати державне регулювання цін, незалежно від аргументів. 
4. Не варто зловживати емоційно забарвленою риторикою. Вона не працює, якщо використовується надмірно. Зазвичай при просуванні певної ідеї політики використовують емоційно забарвлену риторику замість раціональних аргументів. У випадку зі зниженням тарифів на газ використання емоційно забарвленої фрази «тарифний геноцид» не збільшило підтримку зниження тарифів порівняно з нейтральною фразою. У певних випадках використання раціональних фактів та аргументів може бути ефективнішим.
5. Розвивати критичне мислення. Люди з вищим рівнем критичного мислення в повсякденному житті є менш схильними підтримувати популізм і у сфері економіки. Критичне мислення допомагає зрозуміти, що довгострокові наслідки популістської політики будуть негативними.

⟶ Як вирахувати псевдосоціологів? «Тексти» підготували поради про те, як вирахувати «торговців рейтингами»:

1. відсутність згадок про дослідження фірми в період між виборами. Несподівана поява і зникнення фірми.
2. розбіжність між оголошеними прогнозами і результами голосувань. Ми усвідомлюємо, що через велику кількість «невизначених виборців» навіть соціологічні фірми з репутацією не завжди точно прогнозують результати виборів, також ми розуміємо, що за час між опитуванням і виборами вподобання виборців можуть змінитися. Та все ж ми вважаємо, що порівняння «прогнозу» і реальності найбільш показове.
3. непублічні зв’язки засновників і публічних спікерів «соціологічних» організацій із політиками.
4. як поширюється інформація про псевдосоціологічні дослідження. Новина, розміщена різними медіа під однаковим заголовком із цифрами «соціологічного дослідження» від невідомої раніше організації, також слугувала ознакою того, що фірма чи людина, яка оголошує ці цифри, працює на одну з політсил.

Фото: unian.ua

Детальніше. Загальнонаціональне дослідження громадської думки населення України провели з 4 по 19 листопада 2019 року. Ось головні тези:

1. рух країни. У листопаді 2019 року 36% громадян вважають, що Україна рухається у правильному напрямі,  дещо більше — 39% певні, що напрям руху України зараз є неправильним. Для порівняння, одразу після виборів впевненості у правильності напряму руху було значно більше: у серпні 2019 р. 50% вважали напрям руху правильним,  а 23% — неправильним. Проте зараз результати значно більш оптимістичні, ніж були до виборів: у серпні 2018 року лише 11% українців вважали, що Україна рухається в правильному напрямі, а 72% були певні, що напрям руху неправильний.
2. Перші кроки Зеленського та його команди 62% громадян оцінюють позитивно. Негативні оцінки дали 24%. Це удвічі більше, ніж у серпні.  
3. Ініціювання переговорів з президентом РФ для вирішення конфлікту на Донбасі  позитивно оцінюють 75%, а негативно – 15%.
4. Рішення щодо відведення військ від лінії розмежування позитивно оцінюють – 59%, негативно – 26%. 
5. Відкриття ринку землі позитивно оцінюють лише 24%, а негативно — 58%.
6. Рішення легалізувати гральний бізнес позитивно оцінюють 38%, а негативно – 49%.  
7. Про громадську ініціативу «Хто замовив Катю Гандзюк?» чули 34% українців, водночас підтримують цю ініціативу 85% і лише 5% — не підтримують.

Хто і як проводив опитування. Опитування провели Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київський міжнародний інститут соціології з 4 по 19 листопада 2019 року. Опитування провели у 110 населених пунктах у всіх областях України, окрім автономної республіки Крим. У Донецькій і Луганській областях опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною. У результаті польового етапу була зібрана 2041 анкета. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

⟶ 48% українців вважають, що ситуація в країні не змінилася. 26% опитаних вважають, що загальна ситуація у країні з початку року погіршилася, а 15% — що покращилася. Водночас 48% респондентів вважають, що ситуація не змінилася. Про це свідчить соціологічне опитування, яке провів Центр Разумкова:

• розвиток країни. 37,5% респондентів вважають, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі.  Для порівняння, у вересні 2019 року так вважали 57% українців, у жовтні 2019 року — 45%. 35% вважають, що події розвиваються у неправильному напрямі (у вересні — 17%, у жовтні — 29%);
• довіра. Найчастіше довіра висловлюється до Збройних Сил України (їм довіряють 70% опитаних), волонтерських організацій (70%), президента України (68%), Церкви (65%), добровольчих батальйонів (62%), Нацгвардії (58%), ЗМІ України (54%);
• недовіра. Українці не довіряють російським ЗМІ (80% опитаних), судовій системі загалом (73%), чиновникам (68,5%), місцевим судам (68%), політичним партіям (66%), комерційним банкам (66%), Прокуратурі (63%);
• оцінка дій влади. Найчастіше опитані вважають, що нова влада намагається покращити ситуацію в країні, але їй це поки що переважно не вдається зробити (таку думку поділяють 44%, у жовтні так вважали 41,5% респондентів). 25% опитаних вважають, що нова влада намагається покращити ситуацію у країні і багато в чому їй це вдається (у жовтні ˗ 29%). 23% — що нова влада не намагається покращити ситуацію в країні, а лише імітує зусилля в цьому напрямі (у жовтні таку думку поділяли 20% опитаних).

⟶ 51% мешканців окупованих територій хочуть бачити ОРДЛО у складі Росії. Незалежності так званих «Л/ДНР» прагнуть 16,2% опитаних. 5,1% мешканців ОРДЛО хочуть «бути частиною України як колись», 13,4% бачать нині підконтрольні «Л/ДНР» території «частиною України, але з особливим статусом». Про це свідчить опитування, яке провели Український інститут майбутнього та видання «Дзеркало тижня. Україна» за допомогою компанії «Нью Імідж Маркетинг Груп».

Довіра. Соціологи запропонували респондентам ОРДЛО (окупованих районах Донецької і Луганської областей) самостійно вписати ім’я того, хто особисто для нього є лідером довіри. Володимир Путін користується найбільшою довірою у мешканців ОРДЛО. 11,2% опитаних назвали Володимира Путіна. На другому місці (9,1%) – російський пропагандист Володимир Соловйов. 6,7% назвали російську журналістку-пропагандистку Ольгу Скабєєву, 4,1% — вбитого екслідера донецьких бойовиків Олександра Захарченка, 2,9% — нинішнього ватажка бойовиків ОРДО Дениса Пушиліна.

Мир. На питання, якби довелося обирати між миром у регіоні і перемогою, 8,7% заявили «перемога», 90,9% — «мир». Ті, хто вибрав «перемога», відповідали на запитання «перемога над ким?», 23,6% з них відповіли «над українськими фашистами/укропами», над Україною — 14,3%, над нацистами та нацизмом — 9,3%. 

Фото: unian.ua

Детальніше. Президент України Володимир Зеленський провів телефонну розмову з Президентом Російської Федерації Володимиром Путіним. Як зазначають в ОП, Зеленський «відзначив важливість нещодавнього повернення Росією українських кораблів. Водночас український президент наголосив на необхідності повернення всього озброєння, обладнання та документації, що перебували на цих суднах. Також під час розмови сторони торкнулися питання газових переговорів у тристоронньому форматі Україна – Росія – ЄС».

Водночас у прес-службі президента РФ розповіли, що розмова відбулася за ініціативою Зеленського з урахуванням запланованого на 9 грудня саміту у «нормандському форматі».

Контекст. Нагадаємо, що три українських судна: буксир «Яни Капу» і малі броньовані артилерійські катери «Нікополь» і «Бердянськ», які Росія захопила у листопаді минулого року, повернулися до України з порту у Керчі. 

Захоплені Росією українські кораблі передали Києву відповідно досягнутих російсько-українських домовленостей 18 листопада. Учора, 17 листопада катери у супроводі російської берегової охорони вивели з акваторії «Генмола» ву Керчі. Вони йшли Керченською протокою у бік Чорного моря. Місцевість на підступах до території військової частини, де перебували українські катери, була перекрита, чергують російські поліцейські і люди у цивільному.

Українські буксири «Сапфір», «Титан» і «Гайдамака», які перебували у Чорному морі біля берегів Криму, забрали захоплені Росією українські військові кораблі і супроводили їх в український порт.

⟶ Зустріч нормандської четвірки відбудеться 9 грудня у Парижі. Ініціатива щодо дати була французька, проте остаточне затвердження очікувалось з боку РФ. Це підтвердив і Офіс президента України: «Володимир Зеленський провів телефонну розмову з президентом Французької Республіки Еммануелем Макроном. Зустріч лідерів України, Німеччини, Франції та Росії у Нормандському форматі відбудеться 9 грудня. Подробиці розмови – згодом». Остання зустріч на найвищому рівні у нормандському форматі відбулася у жовтні 2016 року.

⟶ Незаконне збагачення – знову кримінал: президент підписав закон. Володимир Зеленський підписав закон про відновлення кримінальної відповідальності за незаконне збагачення. У президента пояснили, що завданням закону є також стягнення у дохід держави необґрунтованих активів посадовців.

Фото: pexels.com

Детальніше. Із 1 до 7 листопада Центр Разумкова провів дослідження, у якому попросив громадян оцінити ситуацію в країні та діяльність влади, а також рівень довіри до інституцій та політиків. Ось результати.

• розвиток країни. 37,5% респондентів вважають, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі.  Для порівняння, у вересні 2019 року так вважали 57% українців, у жовтні 2019 року — 45%. 35% вважають, що події розвиваються у неправильному напрямі (у вересні — 17%, у жовтні — 29%);
• довіра. Найчастіше довіра висловлюється до Збройних Сил України (їм довіряють 70% опитаних), волонтерських організацій (70%), президента України (68%), Церкви (65%), добровольчих батальйонів (62%), Нацгвардії (58%), ЗМІ України (54%);
• якщо говорити про довіру до конкретних політиків, то Володимирові Зеленському довіряють 68% опитаних (не довіряють — 24%), Дмитру Разумкову довіряють 52% (не довіряють 31%), Олегові Сенцову — 36% (не довіряють 29%); 
• недовіра. Українці не довіряють російським ЗМІ (80% опитаних), судовій системі загалом (73%), чиновникам (68,5%), місцевим судам (68%), політичним партіям (66%), комерційним банкам (66%), Прокуратурі (63%);
• якщо говорити про конкретних політиків, то недовіру найчастіше висловлюють Петру Порошенку (79%), Віктору Медведчуку (75%), Юлії Тимошенко (70%), Арсену Авакову (69%) та Юрію Бойку (68%);
• оцінка дій влади. Найчастіше опитані вважають, що нова влада намагається покращити ситуацію в країні, але їй це поки що переважно не вдається зробити (таку думку поділяють 44%, у жовтні так вважали 41,5% респондентів). 25% опитаних вважають, що нова влада намагається покращити ситуацію у країні і багато в чому їй це вдається (у жовтні ˗ 29%). 23% — що нова влада не намагається покращити ситуацію в країні, а лише імітує зусилля в цьому напрямі (у жовтні таку думку поділяли 20% опитаних).

Хто і як проводив дослідження. Опитування провів Центр економічних та політичних досліджень імені Разумкова з 1 по 7 листопада 2019 року. Опитали 2015 респондентів у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Довідка. Український центр економічних та політичних досліджень імені Олександра Разумкова — це недержавний аналітичний центр, який досліджує державну політику у різних сферах. Заснований у 1994 році. 

⟶ Рейтинг довіри українців до іноземних лідерів: у топі — Лукашенко та Меркель. Серед лідерів інших країн найкраще українці ставляться до президента Білорусі Олександра Лукашенка, найгірше – до очільника Російської Федерації Володимира Путіна. 

Такі результати опитування, яке провела Соціологічна група Рейтинг. 66% опитаних до Лукашенка ставляться позитивно, а 15% – негативно. На другому місці симпатій українців – канцлерка Німеччини Ангела Меркель (позитивно ставляться 60% опитаних, негативно – 17%). До президента Польщі Анджея Дуди позитивно ставляться 48%, негативно – 9%. 

Найгірше українці ставляться до президент Росії Володимир Путіна: 71% ставляться негативно, лише 15% – позитивно і ще 12% не змогли висловити свою думку. За більш ніж останні півтори року практично не змінилося ставлення до Меркель, Путіна, Лукашенка, Макрона. Дещо покращилося до Дуди, погіршилося – до Дональда Трампа та Реджепа Ердогана. 

⟶ Понад 68% українців підтримали б на референдумі мораторій на продаж землі. 77,6% українців взяли б участь у референдумі щодо скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення, якби він відбувався найближчої неділі. 68,3% з них проголосували б за продовження мораторію.

Такі результати опитування Центру Разумкова. Кожен четвертий з тих, хто взяв би участь у референдумі (23,2%), проголосував би за запровадження ринку землі та скасування мораторію на купівлю-продаж землі. Решта опитаних не визначилися з відповіддю.

Фото: galka.if.ua

Детальніше. 9 листопада у «Дзеркалі тижня» опублікували опитування «Тест на сумісність». Це соціологічне дослідження громадської думки на територіях, непідконтрольних Україні. Ось що воно показало.

Довіра. Соціологи запропонували респондентам ОРДЛО (окупованих районах Донецької і Луганської областей) самостійно вписати ім’я того, хто особисто для нього є лідером довіри. Володимир Путін користується найбільшою довірою у мешканців ОРДЛО. 11,2% опитаних назвали Володимира Путіна. На другому місці (9,1%) – російський пропагандист Володимир Соловйов. 6,7% назвали російську журналістку-пропагандистку Ольгу Скабєєву, 4,1% — вбитого екслідера донецьких бойовиків Олександра Захарченка, 2,9% — нинішнього ватажка бойовиків ОРДО Дениса Пушиліна.

Про Зеленського в ОРДЛО дуже хорошої або хорошої думки — 19% мешканців окупованого Донбасу, швидше поганої або дуже поганої — 78,9%.

Віктора Медведчука вважають авторитетом для себе в ОРДЛО 25% опитаних, «дуже доброї думки» про нього 4,9%, «швидше, доброї» 28,3%. При цьому 56% не довіряють Медведчуку.

Мир. На питання, якби довелося обирати між миром у регіоні і перемогою, 8,7% заявили «перемога», 90,9% — «мир». Ті, хто вибрав «перемога», відповідали на запитання «перемога над ким?», 23,6% з них відповіли «над українськими фашистами/укропами», над Україною — 14,3%, над нацистами та нацизмом — 9,3%. 

Хто і як проводив опитування. Дослідження провели Український інститут майбутнього і видання «Дзеркало тижня. Україна» за допомогою компанії «Нью Імідж Маркетинг Груп» з 7 по 31 жовтня 2019 р. Методом face-to-face опитано 1606 респондентів: 800 — на непідконтрольній частині Луганської і 806 — на  непідконтрольній частині Донецької областей. Похибка результатів не перевищує 3,2%.

⟶ Компанія «Нью імідж маркетинг груп» внесена до бази псевдосоціологів. Медіакритичний проект «По той бік новин», який займається розкриттям фейків та маніпуляцій у ЗМІ, розібрався із тим, хто ж провів опитування мешканців окупованих територій. Замовили це дослідження Український інститут майбутнього та видання «Дзеркало тижня. Україна». А от виконала, тобто фактично провела дослідження, компанія, яка є у базі псевдосоціологів. Цю базу кілька років тому розробила команда проекту «Тексти», який займається великими даними. 

Псевдосоціологи — це компанії, які з’являються тільки під час виборів і продукують результати, вигідні певним політикам. Наприклад, «Нью імідж маркетинг груп» у 2012 році завищували рейтинг партії Королевської «Україна — вперед!». Загалом завищували рейтинги кількох непрохідних кандидатів та політичних сил на різних виборах. Їхня фб-сторінка створена тільки 26 березня цього року. Сайт зараз «лежить». Також цю компанію пов’язують із Андрієм Прокопенком — зараз він голова Чернігівської ОДА, а до цього працював політтехнологом та політичним консультантом на різні організації. На останніх виборах співпрацював із виборчим штабом Зеленського та «Слуги народу». 

⟶ Європейський Союз не визнаватиме російські паспорти, видані на Донбасі. Посольства і консульства будуть розрізняти звичайні російські паспорти та паспорти РФ, видані жителям окупованого Донбасу. Останнім віз не видаватмуть. Про це йдеться на сайті Європейської комісії.

Європейський Союз розробив і затвердив правила видачі віз мешканцям непідконтрольної Україні частини Донбасу. Ці правила містять перелік критеріїв, за якими посольства і консульства повинні розрізняти звичайні російські паспорти та паспорти РФ, видані жителям окупованих територій на сході України.

Жителі непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей повинні подавати документи на оформлення візи виключно на території України, незалежно від того, яке громадянство вони мають.

Нові правила базуються на політиці невизнання Євросоюзом російських паспортів, виданих мешканцям окупованого Донбасу. Перелік критеріїв уже надіслали країнам ЄС та членам Шенгенської зони. 

Фото: pexels.com

Детальніше. У своєму виступі президент зазначив: «Міжнародний досвід збройних конфліктів та війн у будь-якому куточку  планети доводить, що на шляху до успішного закінчення війни та панування миру треба пройти три невід’ємних та послідовних етапи.

Перший – завершення гарячої стадії конфлікту та припинення вогню. Ми впевнені, що обов’язково досягнемо цього найближчим часом. Ми цього дуже хочемо. Це – дуже потрібний, важливий, але насправді – тільки перший крок. 

Другим етапом є «примирення людей та пошук консенсусу». Усе це – дуже складний і дуже чутливий, нейрохірургічний процес. Це ніби тримати сірники біля відкритої каністри з бензином. Один необачний рух, одна невірна заява можуть все перекреслити і відновити гарячу стадію конфлікту. Саме тому тут надважливою є роль медіа і риторики, яку ці медіа застосовують.

Третій етап — реінтеграція, але безпечна і реальна, а не на папері. Є багато світових прикладів, коли гостру стадію конфлікту вдалося припинити, навіть вдалося досягти часткового примирення, але не відбулося головного – повернення територій. Україну такий варіант розвитку подій не влаштовує».

⟶ Як Україна повертатиме Донбас та Крим: державна стратегія. Володимир Зеленський презентував складові державної стратегіяї безпечної реінтеграції Донбасу і Криму:

1. прозорість і публічність. Держава має шукати правильні шляхи вирішення проблем разом з громадянським суспільством;
2. Консенсус. Українське суспільству повинне домовитись між собою у питанні повернення Криму і Донбасу.
3. Реалізм. Помилково думати, що ми швидко повернемо Крим і Донбас військовим шляхом, і все станеться, мов за помахом чарівної палички.  Підхід до реінтеграції має бути зваженим і прагматичним – треба чітко відповісти собі на питання, яка наша головна мета та на які компроміси ми готові йти.
4. Іплементація. Тобто здатність держави втілювати стратегії у життя, показувати реальні кроки і реальні результати.

⟶ Мешканці окупованих територій — не «сєпари», а громадяни України. Президент Володимир Зеленський на уже згаданому Форумі єдності у Давосі наголосив на ще одній проблемі: «Наших громадян з Луганська та Донецька, незалежно від їхнього ставлення до так званих ЛНР, ДНР — без винятку називають «сєпарами». В офіційній риториці уже стало нормою казати «мешканці тимчасово окупованих територій». І все менше, згадуючи жителів Криму та Донбасу, ми говоримо «громадяни України». Це неправильно. Ми не повинні про це забувати. Вони не повинні про це забувати».

Фото: tsn.ua

Детальніше. У суботу, 26 жовтня, президент України Володимир Зеленський приїхав у село Золоте-4, де добровольці та ветерани виступають проти відведення українських військ. За словами Зеленського, мешканці Золотого виступають за відведення військ. Він почав вимагати, щоб учасники акції у Золотому прибрали зброю, однак добровольці та ветерани заявили, що не збираються відступати та не дозволять відведення військ.

Під час розмови відбулася словесна перепалка. Зеленський сказав: «Я прийшов тобі сказав, ви зброю відведіть. Ти мені переводиш стрілки. Ти мені взагалі не можеш ніякі ультиматуми озвучувати. Я президент цієї країни. Мені 42-й рік. Я ж не лох якийсь. Я тобі прийшов і сказав — зброю прибери. А ти мене не переводь на акції (йдеться про акцію «Ні капітуляції» — Авт.). Я хотів побачити в очах розуміння. А побачив хлопця, який вирішив, що перед ним якийсь лопух стоїть і переводить мене на іншу тему».

Володимир Зеленський написав на своїй сторінці у Фейсбуці: «Провів дві доби у Золотому. Їздив на передову. Зрозумів одне – всі хочуть миру. Всі готові до розведення. Від місцевих дізнався, що на околиці у приватному будинку оселилася група озброєних людей. Мешканці Золотого не на жарт стурбовані, хто це такі. Вирішив поспілкуватися з ними сам. Деякі розмови виявилися емоційними. Проте готовий і далі говорити та шукати порозуміння. Але самими лише розмовами війни не закінчити. 

Мені важливо було почути українців, які чекають миру. Це для мене головне. Ми маємо шукати шляхи та працювати для завершення війни. І не будь-якою ціною – наголошую на цьому. Капітуляції не буде в жодному разі. Це я кажу як Президент і Верховний Головнокомандувач. Впевнений, у нас все вийде і Україна знову буде єдиною».

Контекст. Розведення сил у Петровському і Золотому — це одна з умов для проведення саміту «нормандськ четвірки» (за участі лідерів України, Росії, Німеччини та Франції). 1 жовтня Володимир Зеленський заявив про досягнення домовленості про початок розведення військ у Петровському та Золотому.  

6 жовтня лідер Національного корпусу Андрій Білецький разом із ветеранами АТО (нині – ООС) прибули до Золотого на Луганщині та заявили про готовність захищати селище у випадку відведення українських військ. 9 жовтня на блокпосту у місті Кремінна сталися сутички між поліцією та добровольцями і ветеранами, які прямували у Золоте, аби не допустити розведення сил.

⟶ Ветерани вивезли зброю з Золотого. Заступник глави Нацполіції Вадим Троян заявив, що ветерани-добровольці, які мали легальну зброю, вивезли її у супроводі поліції із Золотого-4. За словами Трояна, зараз в районі підготовки до розведення військ у зоні ООС, зокрема Золоте-4 та Катеринівка, перебуває лише група волонтерів без зброї.

⟶ «У Золотому може бути і 10 тисяч людей»: Білецький записав відеозвернення до Зеленського. Лідер Нацкорпусу записав відео, присвячене «хамству Зеленського у Золотому». У ньому він сказав: «Володимире Олександровичу, всі почули ваші погрози. Вони трохи поза законним полем. Ми будемо залишатися, і нам ворог, безумовно, не президент країни, а в першу чергу ми бачимо ворога з тієї сторони, зі сходу.

Якщо ви вирішите ці погрози виконувати, а у нас є зараз такі перші ознаки, викинути звідти ветеранів, то замість кількох десятків людей наступного тижня там буде тисяча. Якщо з тисячею не вийде, там буде 10 тисяч.

Нас не зламав 2014-2015 роки, нас не зламала величезна навала, яка йшла тоді зі Сходу. Ви думаєте, що нас зламає що? Ваше бажання домовитися з ворогом за будь-яку ціну? Україна цю ціну заплатила, не ви її заплатили, тому не вам все-таки вирішувати, віддавати наші території чи ні, а в тому числі кожному з нас, в першу чергу з тих людей, які дотичні до оборони України».

Фото: unian.ua

Детальніше. 11 депутатів, які є членами комітету Верховної Ради з фінансів, податкової та митної політики, нібито отримали по 30 тисяч доларів хабара. Через це вони проголосували проти законопроекту про ліквідацію корупційних схем під час оцінки об’єктів нерухомості на засіданні цього комітету.

Раніше президент і керівництво партії «Слуга народу» вимагали, щоб їхні нардепи пройшли детектор брехні. У середу ж Зеленський написав у Фейсбуці, що вважає, що «усі члени комітету Верховної Ради з питань фінансів мають пройти перевірку на детекторі брехні у зв’язку з скандалом з можливим отриманням хабарів «слугами народу». Президент запевнив, що якщо підозри виправдаються — то з такими депутатами попрощаються.

Заступник голови фінансового комітету Олександр Дубінський запевнив, що «готовий пройти детектор брехні щодо того, чи отримував він гроші за голосування. Пройдуть поліграф і його колеги по комітету». Разом із Дубінським одночасно детектор брехні проходитиме керівник фракції Давид Арахамія.

Контекст. Під час ухвалення бюджету на 2018 рік депутати створили так звані «майданчики Яценка» – це електронні майданчики-посередники між оцінювачами майна та електронною базою Фонду державного майна. Вони нічого не оцінюють, лише пересилають дані й отримують за це з кожної операції оцінки від 500 до 1 800 гривень. 

У серпні 2018 року програма журналістських розслідувань «Наші гроші з Денисом Бігусом» повідомляли, що лише за перший місяць роботи такі фірми-посередники «викачали» 23 мільйони на схемах посередництва. І от проти законопроекту, який би ліквідував цю схему, і проголосували депутати.

⟶ «Слуг народу» двічі спіймали на кнопкодавстві. Депутати від фракції «Слуга народу» Сергій Литвиненко та Олена Копанчук публічно вибачились після того, як їх спіймали на випадках кнопкодавства. Вони пообіцяли передати місячну зарплату на благодійність.

Сергій Литвиненко сказав: «Хочу вибачитись за те, що вийшло. У моїх діях не було ніякого злого умислу. Я просто переживав, щоб за ці закони проголосували. Я готовий передати місячну зарплату на благодійність».

Олена Копанчук підтримала колегу: «Хочу також принести офіційне вибачення перед усіма. Для мене хоч і було важливим, щоб законопроект був проголосований, але це не є виправданням. Для мене це буде важливим уроком на все життя. І також я приєднуюсь до позиції свою заробітну плату віддати на благодійний фонд. Думаю, що це стане посилом уваги не вчиняти неособисте голосування».

⟶ Депутати-прогульники: 13 «слуг народу» пропустили більше третини голосувань Ради у вересні. Упродовж вересня у середньому голосували 88% депутатів фракції «Слуга народу». Комітет виборців України проаналізував участь народних депутатів у голосуваннях. Олександр Дубінський та Дмитро Гурін взяли участь лише у 35% голосувань Ради, Едуард Прощук — у 52%, Юрій Заславський — в 55%, Ольга Василевська-Смаглюк — 60%, Олександр Ткаченко — 61%, Ірина Верещук — 66%, Давид Арахамія — 70% (нагадаємо, він голова фракції «Слуга Народу» у парламенті). Ці депутати пропустили голосування без поважних причин (хвороба чи відрядження).

Водночас саме депутати «Слуги народу» найчастіше брали участь в голосуваннях (натискали кнопки «за», «проти» чи «утримався») серед фракцій та груп Ради. Упродовж вересня у середньому голосували 88% депутатів цієї фракції.

У «Голосі» в середньому голосувало 79% депутатів, у «Європейській солідарності» — 71%, у «Батьківщині» — 48%, у групі «За майбутнє» — 46%. Найчастіше ігнорували голосування депутати «Опозиційної платформи — За життя» (у середньому голосували 25% депутатів). Всього у вересні відбулося 373 голосування Ради.

Фото: pexels.com