Що трапилося?

У травні Уряд виділив МОЗ перші 3 мільярди гривень. Частина цих грошей мала піти на доплати медикам і закупівлю обладнання. За решту – 2,4 мільярди — мали закупити засоби захисту для лікарів — маски, костюми, рукавички, щитки.

І що, купили усе необхідне?

Ні. За три місяці у повному обсязі закупили тільки респіратори і захисні щитки, частину масок і рукавичок. Щодо інших товарів торги або не відбулися через відсутність пропозицій, або їх взагалі не оголосили.Ще під час погодження документів на виділення коштів з Фонду, у яких обґрунтовувалися заплановані витрати, журналісти помітили, що ціни у них завищили фактично на кожен товар із переліку.

Чому так сталося?

Витрачати напряму кошти МОЗ не може. Усі закупівлі проводять через державне підприємство «Медичні закупівлі України». Одразу після затвердження бюджету воно провело власний моніторинг ринку і вже на перших торгах почало «збивати» високі ціни, які виставило МОЗ.

На закупівлю захисних костюмів торгів досі не оголосили. Хоча саме на них МОЗ передбачив найбільшу частину грошей — 2 мільярди 135 тисяч гривень. У Міністерстві зарезервували по 488 гривень за один костюм. Якщо порівняти цю ціну з тою, за якою такі ж костюми купують благодійники, то різниця на партії — понад мільярд гривень. 

Позиція МОЗ

Міністр охорони здоров’я Максим Степанов у коментарі журналістам-розслідувачам сказав, що вважає, що його відомство працює ефективно: «Вважаю, що відразу, як в нас з’явилась можливість, «Медичні закупівлі» почали купувати по тих алгоритмах, які їм дані». 

Що далі?

У липні Кабмін дав МОЗ ще 11 мільярдів на доплати медикам та закупівлю обладнання. І це попри те, що попередні кошти ще не витратили. Нові закупівлі теж ще не стартували.

Коронавірус в Україні лютує: останні новини

974 нових випадки COVID-19 зафіксували в Україні за добу 26 серпня. Померли від коронавірусу 49 хворих (це новий рекорд), а одужали 763 особи.

Найбільше нових випадків за останню добу зафіксовано знову у Києві — 220, при цьому 4 хворих померли. У Київській області ще 94 нових випадки і 6 летальних.

Загалом за час пандемії в Україні діагностували 112 059 випадків коронавірусної хвороби, з них 2 403 виявилися летальними, а 54 217 хворих одужали. Зараз борються з коронавірусом 55 439 жителів України.

Ще кілька журналістських розслідувань:

• Шарій має віллу в Іспанії за мільйон євро — журналістське розслідування. Проросійський блогер Анатолій Шарій — власник вілли біля моря у каталонському містечку Рода-де-Бара, кілька десятків кілометрів від Барселони. Документи, які це підтверджують, отримали розслідувачі «Слідство.Інфо». Будинок може коштувати близько мільйона євро. Водночас Шарій не декларує своїх статків і майна, а на запитання про те, звідки у нього гроші на віллу, не відповів.
• Стільці для IKEA виробляють із незаконно вирубаного в Карпатах українського бука — розслідування. 400 гривень. Саме стільки коштує один розкладний стілець Тер’є (Terje) з IKEA, який виготовляють з незаконно вирубаного українського бука. Це з’ясувала британська неурядова організація Earthsight.
• Медведчук задекларував частку в телеканалі 1+1 – журналістське розслідування. Дружина Віктора Медведчука, телеведуча Оксана Марченко, є кінцевою власницею компанії Bolvik Ventures Ltd із Британських Віргінських островів. Ця фірма через ланцюжок інших компаній має у власності 24,66% у ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1».

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Що трапилось?

10 червня знімальна група «Схем» помітили на Новообухівській трасі у Київській області кортеж Президента. Близько 20:00 він рухався в напрямку тоді ще його заміського маєтку в Іванковичах. За допомогою радара журналісти зафіксували швидкість, із якою Зеленський їхав додому – 148 кілометрів за годину. 

Хіба це порушення?

Так. Відповідно до правил дорожнього руху, допустима швидкість на цій ділянці – 90 кілометрів за годину. Перша автівка з президентського кортежу за допомогою проблискових маяків «розігнала» авто, які їдуть із меншою швидкістю.

Можливо, це поодинокий випадок?

Таке теж могло бути. Тому, щоб встановити, чи така поведінка президентського кортежу на дорозі постійна, «Схеми» повторили експеримент через тиждень. 17 червня знімальна група знову помітила кортеж голови держави. 

Перша машина знову використовувала проблискові маячки, а сам кортеж перевищив дозволену швидкість на 50 кілометрів за годину. 18 червня кортеж Зеленського знову «розганяв» авто за допомогою «мигалок» і перевищив дозволений швидкісний режим.

Ну гаразд, порушення. Але ж кортеж оштрафували за це?

Ні. Авто президентського кортежу мають номерні знаки прикриття —  тобто їх немає в базі МВС. Це означає, що штрафи за порушення швидкісного режиму не отримує ані сам президент, ані його Офіс президента, ані Державне управління справами.

Як журналісти узагалі могли вимірювати швидкість?

Зазначимо, що «Схеми» проводили цей експеримент як звичайні учасники дорожнього руху. Вони заміряли швидкість президентського кортежу не тоді, коли Зеленський може поспішати в державних справах, а коли їде додому. Кортеж президента порушує правила дорожнього руху також і в місті. Не лише тоді, коли Зеленський поспішає на термінову важливу нараду, а й коли йому потрібно, наприклад, у торговельний центр у п’ятницю у годину пік у центрі Києва.

А хіба Зеленський колись обіцяв їздити без кортежу?

Так. Трохи більше року тому, у день другого туру президентських виборів, Зеленський казав: «Щоб не було ніяких там кортежів. Я хочу позбавитись у цілому від кортежів. Зараз на мене суворо дивиться охорона».

Дивіться розслідування повністю тут.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: скрін із відео на youtube

Детальніше. Журналісти виявили, що Олександр Куницький, будучи членом комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності, подавав офіційні депутатські звернення у Генпрокуратуру та Державне бюро розслідувань (ДБР) для розв’язання проблем бізнесу з силовиками. А свої громадські приймальні депутата він розмістив за адресами офісів групи компаній «Автоентерпрайз». 

Куницький намагався встановити зарядну станцію цієї мережі прямо у дворі будівель Верховної Ради, просував інтереси цього бізнесу, подаючи законопроєкти, безпосередньо пов’язані з ринком електромобільної інфраструктури.

Депутатські звернення. На другий місяць депутатства Олександр Куницький звернувся до тодішнього генпрокурора Руслана Рябошапки з проханням «вжити заходів» щодо слідчих ДБР. Правоохоронці тоді якраз розслідували змову митників з компанією з орбіти «Автоентерпрайз» (тобто з орбіти Куницького), щоб занизити митну платежі до бюджету.

Куницький відправляв також інше депутатське звернення на ім’я тодішнього директора ДБР Романа Труби ― не вказуючи, що сам дотичний до цього бізнесу. Наступного дня після звернення депутата ДБР справді відкрило кримінальне провадження проти податківців за статтею «протидія законній господарській діяльності».

Водночас у Національному агентстві з питань запобігання корупції підтвердили, що безвідносно до конкретної особи депутата, його звернення щодо кримінального провадження, до якого він може мати стосунок ― це порушення антикорупційного закону в частині конфлікту інтересів. За це передбачений штраф та внесення до Реєстру корупціонерів після рішення суду.

Громадські приймальні. Розслідувачі встановили, що за кількома адресами громадських приймалень народного депутата Куницького розташовані офіси компаній з групи «Автоентерпрайз». А приймальні як службові приміщення народного депутата – недоторканні. Для того, щоб провести у них, наприклад, обшук в рамках кримінальної справи, слідчий має отримати для цього особисте погодження генерального прокурора України. 

Подача законопроєктів. Згідно з аналізом журналістів, Куницький ініціював особисто два законопроекти, які стосуються розвитку мереж електрозарядних станцій і які, на думку експертів ринку, є спробою спростити ведення бізнесу для компанії «Автоентерпрайз».

Журналісти звернулись до Олександра Куницького за коментарем щодо всіх наведених вище фактів, але на час публікації матеріалу народний депутат не відреагував. 

Контекст. Заборона для представників влади займатись бізнесом та просувати його інтереси за допомогою владних повноважень лежить в основі антикорупційного законодавства у всіх розвинених демократіях.

Довідка. Олександр Куницький ― ізраїльський та український блогер, приватний підприємець, політик. Народний депутат України 9-го скликання від партії «Слуга народу». За даними ЗМІ, Куницький, крім українського, має також громадянство держави Ізраїль.

Станом на 29 серпня 2019 року розшукувався поліцією через бійку з учасником АТО. Фігурант бази даних сайту «Миротворець» через порушення законодавства України про громадянство шляхом отримання другого громадянства.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: today.ua

Детальніше. Журналісти встановили, що народний депутат здавав в оренду яму для відходів на Полтавщині. На цьому він заробив за рік 1,2 мільйона. Така яма називається жомовою і використовується для відходів виробництва цукру.

Пізніше Кива продав яму фірмі, у якій сам колись був директором. Сума продажу — невідома. Водночас у коментарі розслідувачам Кива заявив, що нікому яму не продавав, і припустив, що її могли «рейдернути». Зараз яма Киви уже давно не функціонує і поросла бур’яном.

Хоча офіційно, за декларацією, депутат живе в однокімнатній квартирі на околиці Києва, журналісти встановили, що фактично Кива мешкає у центрі столиці, на вулиці Лютеранській. За словами самого нардепа, тут живе його подруга і не декларує він це житло тому, що з цією жінкою в нього немає нічого спільного, окрім сексу.

Довідка. Ілля Кива — український проросійський громадський діяч, державний службовець, політик. Народний депутат України 9-го скликання від проросійської партії ОПЗЖ. Член Комітету Верховної Ради з питань правоохоронної діяльності. Голова Всеукраїнської профспілки МВС України. Колишній радник міністра внутрішніх справ Арсена Авакова.

Кива часто потрапляє у різні конфузи. Один з останніх: ще у жовтні минулого року камери зафіксували, як він інтенсивно торкався свого паху рукою після спілкування з такою собі «Юля Конкурс красоты Одесса» посеред важливого голосування у Верховній Раді.

«Наші гроші з Денисом Бігусом» — це програма журналістських розслідувань. Її головна ідея — викриття корупційних схем українських чиновників, їхніх прихованих економічних інтересів і невідповідності задекларованих та реальних статків.

Вперше проєкт антикорупційних розслідувань з’явився в ефірі у листопаді 2013 року на телеканалі ZIK. На початку він був запланований як телеверсія сайту «Наші гроші», що продовжує статті-розслідування, добирає до них коментарі та картинку. Але з першого ефіру телепрограма сконцентрувалась на власних темах, сформувавши окрему від сайту редакцію. Сьогодні програма створюється журналістським колективом Bihus.Info і є редакційно незалежною від каналів, на яких транслюється.

Програма кілька років поспіль отримувала визнання «Честь професії» в номінації «Краще розслідування», а також головну нагороду фестивалю Mezhyhirya Fest. Окрім того, має відзнаку профільного видання «Телекритика» та кілька міжнародних нагород, зокрема, Young Journalist Award від Thomson Foundation, Free Press Award та Democracy Award.

Ще кілька цікавих журналістських розслідувань:

• Шарій має віллу в Іспанії за мільйон євро. Проросійський блогер Анатолій Шарій — власник вілли біля моря у каталонському містечку Рода-де-Бара, кілька десятків кілометрів від Барселони. Документи, які це підтверджують, отримали розслідувачі «Слідство.Інфо». Будинок може коштувати близько мільйона євро. Водночас Шарій не декларує своїх статків і майна, а на запитання про те, звідки у нього гроші на віллу, не відповів.
• Стільці для IKEA виробляють із незаконно вирубаного в Карпатах українського бука. 400 гривень. Саме стільки коштує один розкладний стілець Тер’є (Terje) з IKEA, який виготовляють з незаконно вирубаного українського бука. Це з’ясувала британська неурядова організація Earthsight.
• Медведчук задекларував частку в телеканалі 1+1. Дружина Віктора Медведчука, телеведуча Оксана Марченко, є кінцевою власницею компанії Bolvik Ventures Ltd із Британських Віргінських островів. Ця фірма через ланцюжок інших компаній має у власності 24,66% у ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1». Про це свідчить журналістське розслідування програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: ua-rating.com

Детальніше. У серпні 2019 року Анатолій Шарій став власником будинку площею 230 квадратних метрів на березі моря у містечку Рода-де-Бара у Каталонії, Іспанія. Цю інформацію розслідувачі «Слідство.Інфо» отримали з іспанського майнового реєстру. В описі нерухомості та земельної ділянки, якими володіє Шарій, ідеться, що будинок складається з основного житлового поверху на 161 кв.м та підвального приміщення на 69 кв.м. Навколо будинку є сад площею у 5,2 сотки. Також у документі вказано, що одразу за земельною ділянкою — пляж.

Вілла розташована на так званій першій лінії – від пляжу її відділяє лише смуга зелених насаджень. На самій території вілли є басейн та невеликий сад із кущів, хвойних та пальмових дерев. З документів незрозуміло, як саме Шарій став власником вілли: купив чи отримав на якихось інших умовах. Також не вказано ціну об’єкту.

З появою нового власника вілла та територія біля неї змінилися. Актуальні фотографії будинку, які мають розслідувачі, показують, що замість декоративної огорожі з кущів звели майже двометровий паркан. Можливо, через побоювання, що на територію вілли може хтось пролізти, довелось позбутися величезного дерева: ще у травні 2019-го воно, відповідно до зображення з Google Maps, височіло над віллою. Також на огорожі можна побачити попереджувальні знаки про охорону та відеоспостереження, а вікна з боку вулиці тепер заґратовано — навіть на другому поверсі.

Скільки приблизно коштує така вілла?

Місцеві сайти нерухомості пропонують схожі за розміром та розташуванням будинки у Рода-де-Барі за ціною у кілька сотень тисяч євро. Але будинків на першій лінії у відкритому продажі журналісти знайшли. Найближча зі знайдених розслідувачами до моря вілла (у оголошенні вказано, що до моря від неї 70 метрів), втім, із більшими будинком та садом, коштує 950 тисяч євро.

Ще один будинок подібного розміру зі схожим на вигляд басейном, однак трохи більшим садом та подалі від моря, продають за мільйон євро. З цього оголошення видно, що спочатку за віллу хотіли 1.260.000 — але, вочевидь, спричинена коронавірусом криза змушує продавців знижувати ціни на елітну нерухомість. Ціни, зазначені на сайтах нерухомості, та ексклюзивне розташування будинку Шарія на першій лінії дозволяють припустити, що ціна на таку віллу на момент продажу рік тому складала близько мільйона євро.

Що відомо про Анатолія Шарія?

Анатолій Шарій втік з України у 2012 році та отримав політичний притулок у Литві. Згодом почав вести політичний блог на каналі YouTube, який на сьогодні налічує понад 2 мільйони підписників. За даними партнера Youtube — сервісу Tubular, за підсумками весни близько 40% YouTube-аудиторії Шарія — з Росії.

А Верховний суд України дозволив називати Шарія «кремлівським проєктом», у якого є «російські господарі». Так його назвали в ефірі espreso.tv, блогер намагався судитися, але програв касаційну скаргу.

Чоловік ретельно приховує місце свого перебування, посилаючись на питання безпеки. Із фотографій у соцмережах можна зрозуміти, що Шарій та його дружина Ольга мешкають десь у Європі. Останнім часом на сторінках у соцмережах подружжя все частіше з’являються краєвиди південних країн. Пейзажі там часто подібні до тих, які журналісти побачили у каталонському містечку.

Чи міг Шарій придбати віллу за мільйон євро?

Блогер та його дружина під час торішньої парламентської кампанії декларацій щодо своїх статків не подали. Закон дозволяє кандидатам у народні депутати самостійно вирішувати, чи подавати майнові декларації. Тож подружжя Шаріїв скористалося можливістю не робити цього. У офіційних джерелах інформації щодо їхніх статків немає. Із загальнодоступних ресурсів можна зробити висновок, що пара займається лише блогерством та дистанційною політичною діяльністю.

Оскільки про якісь інші способи заробітку політиків невідомо (хоча є дані, що в Литві Шарій, принаймні, був зареєстрований як ФОП) — складно сказати, чи може сім’я дозволити собі придбати віллу на іспанському узбережжі з орієнтовною вартістю мільйон євро. Водночас не можна виключати, що віллу він отримав у подарунок.

Нещодавно Державна фіскальна служба (ДФС) почала розслідувати можливе відмивання грошей Партією Шарія. На п’ятницю 3 липня Анатолія Шарія викликали до ДФС у цій справі. Чи вдалося українському слідчому допитати блогера, наразі невідомо.

Що ще варто знати про Анатолія Шарія

Найбільше грошей цього року «Партія Шарія» отримала від однойменної громадської організації — рух ЧЕСНО. 430 тисяч гривень. Саме стільки «Партії Шарія» перерахувала однойменна громадська організація у першому кварталі 2020 року. Завдяки такій сумі ця організація стала найбільшим донором партії.

Копайте глибше

• Що не так з Шарієм (Спецвипуск Телебачення Торонто).

Фото: скріншот із сайту slidstvo.info

Що трапилося?

Віктор Медведчук, голова політради партії «Опозиційна платформа – За життя» і кум президента Росії Володимира Путіна, вказав у своїй майновій декларації за 2019 рік компанію, яка фігурує у власності ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1». Про те, що компанія Bolvik Ventures Ltd має причетність до 1+1, йдеться у повідомленні про структуру власності на сайті каналу «1+1» станом на 2 березня 2020 року. У цьому ж повідомленні йдеться, що цю компанію контролює лише бізнесмен Ігор Суркіс. Даних про причетність до неї Віктора Медведчука на сайті каналу немає. Іншим великим співвласником «1+1» є олігарх Ігор Коломойський.

То Медведчук тепер володіє часткою 1+1?

І не лише 1+1. Так само кіпрська фірма, задекларована Віктором Медведчуком, фігурує у структурі власності іншого телеканалу групи, «2+2» (ТОВ «Гравіс-Кіно»). Через низку компаній, вона контролює тут частку розміром 24,51%. Про це йдеться у звіті на сайті цього телеканалу, опублікованому 16 березня. Як і у випадку з «1+1», на офіційному сайті телеканалу «2+2» вказано, що компанію Bolvik Ventures LTD контролює лише бізнесмен Ігор Суркіс, але немає даних про причетність до неї Віктора Медведчука.

Якщо власницею компанії є Оксана Марченко, чому кажуть, що керує усім Медведчук?

Він сказав про це сам ще у 2019 році. В ефірі телеканалу NewsOne пояснив, що його дружина, телеведуча Оксана Марченко, є лише номінальною власницею бізнесу. Справжнім власником та керівником є він. «Моя дружина не займається бізнесом, вона володіє бізнесом, а керую бізнесом я. Чому я не можу володіти бізнесом? Тому що мої «улюблені» американці у березні 2014 року запровадили стосовно мене санкції. З цим пов’язані особливості бізнесу, який належить сьогодні родині».

Що каже співвласник 1+1 Коломойський?

«Для мене це новина. Порядок наступний. Ми отримали цю інформацію. Телеканал повинен у строк відправити запити: коли відбулося відчуження, як відбулося відчуження і чому не повідомили. Тобто чому не повідомили? Чому про це дізнаємося із декларації? Якщо Суркіс продав Медведчуку, то як я можу на це повпливати? Якщо мова йде про Bolvik, то раніше там був Суркіс. Тепер в декларації написали, що власниця Марченко. Треба з’ясувати, на яку частку, скільки акцій. Там же не написано нічого… До речі, я ніколи не розділяв Медведчука та Суркісів. Я завжди вважав, що вони разом», — прокоментував Коломойський.

Що кажуть в 1+1?

У медіагрупі заявили, що вперше про це чують: «Останніми днями у медіапросторі шириться інформація про те, що кілька юридичних осіб, які є в структурі власності телеканалу 1+1, належать Оксані Марченко. Дописувачі ресурсів посилаються на дані, вказані у декларації Віктора Медведчука, яку нардеп нещодавно оприлюднив. Для 1+1 медіа ця інформація є новою. Наразі юристи медіагрупи направили відповідні запити до компаній, які входять до структури власності телеканалу. Після перевірки інформації 1+1 медіа пообіцяла офіційний коментар з цього приводу».

Хто взагалі такий Віктор Медведчук?

Зараз він — народний депутат від «Опозиційної платформи — За життя», кум Путіна. У 2002-2005 роках Медведчук був главою Адміністрації президента часів Леоніда Кучми. Його називають автором темників (перелік обов’язкових тем, які повинні були висвітлювати журналісти). За непідтвердженими даними, був співробітником КДБ (Комітету державної безпеки) СРСР. Медведчук був адвокатом Василя Стуса на суді. Його політичний вплив зменшився після Революції Гідності. У 2014 році його призначили представником України по обміну полоненими з проросійськими бойовиками. У червні цього року близький до Медведчука Тарас Козак придбав телеканал ЗІК. 

Що ще варто знати про Віктора Медведчука?

• Медведчука можуть позбавити звання заслуженого юриста. Петиція на сайті президента про зняття звання заслуженого юриста з депутата «Опозиційної платформи — За життя» (ОПЗЖ) Віктора Медведчука набрала більше 28 тисяч підписів при необхідних 25. 
• «Позов Медведчука щодо книжки про Стуса — тиск на свободу слова». Позов Віктора Медведчука з вимогою заборонити продаж видання — це спроба тиску на свободу слова і друку. Про це розповіла генеральна директорка видавництва «Vivat» Юлія Орлова.
• Закон про амністію учасників Майдану просять скасувати. Серед підписантів — Медведчук, Шуфрич і Суркіс. 50 депутатів вважають, що закон є неконституційним, бо «його положення суперечать приписам Конституції, а його ухвалення Верховною Радою відбулося з порушенням конституційної процедури розгляду, ухвалення та вступу в дію законів»

Копайте глибше

• Стус без шансу на захист: ведмежа послуга Медведчука (Українська правда)

Фото: unian.ua

Детальніше. На Єдиному веб-порталі використання публічних коштів містяться дані про договори на поставку Центренерго вугілля від чотирьох українських фірм.  Журналісти-розслідувачі вважають їх пов’язаними з Коломойським. Це «Синтез Ойл», «Азонекс». З липня 2019 року по квітень 2020 вони продали державній компанії 1,5 мільйони тонн вугілля різних марок, зокрема газове вугілля, яке є в Україні. 

До літа 2019 року ці чотири фірми не займалися вугіллям. Але коли на державній Центренерго змінився менеджмент, який Коломойський назвав «зрозумілим», фірми, пов’язані з олігархом, почали імпортувати вугілля і перепродавати його державній компанії.

Звідки фірми, яких пов’язують з олігархом, отримують вугілля?

Серед постачальників є власники вугільних кар’єрів у Росії, які займають високі місця у рейтингу багатіїв російської версії журналу Forbes). Також серед постачальників вугілля на фірми, пов’язані з Коломойським, є бізнесмен Руслан Ростовцев. Американська редакція Forbes писала, що він займається реекспортом (продажем та вивезенням за кордон раніше ввезеного товару) вугілля з Донбасу та, ймовірно, отримував подяку від так званого МЗС «ДНР» за допомогу з покращенням їхнього іміджу за кордоном.

Є серед постачальників і  білоруський олігарх Микола Воробей. Він контролює транзит російського вугілля і його вважають товаришем Віктора Медведчука. А також кілька невідомих фірм, які нічого не добувають і лише перепродають вугілля незрозумілого походження. Деякі з них раніше фігурували у журналістських розслідуваннях про поставки вугілля з так званих «ЛНР-ДНР».

Ну гаразд, вугілля ж уже купили. Що сталося потім?

Сплеск ввезення вугілля з Росії спричинив кризу з українським вугіллям. Центренерго зменшило закупівлі у державних шахт, вугілля лежало на складах, а шахтарі не отримували зарплат.

І що тепер робити?

Щоб скорочувати ввезення російського вугілля, Центренерго переводило енергоблоки з дефіцитного антрациту на розповсюджене українське газове вугілля. І перевело. Але фірми з орбіти Коломойського газове вугілля, якого в Україні так вистачає, все одно імпортували з Росії. Їхній сукупний заробіток на таких оборудках, як підрахували журналісти, міг досягти 300 мільйонів гривень.

Що каже саме Центренерго?

29 травня цього року Фонду держмайна вдалося призначити виконувачем обов’язків генерального директора Центренерго Олександра Корчинського. Він запевняє, що наразі державна компанія використовує вугілля лише державних шахт.

Довідка. Центренерго — це одне з найбільших сучасних підприємств електроенергетичної галузі країни. Це єдина в Україні державна енергогенеруюча компанія.

Що ще варто знати про олігарха Коломойського:

• «100 мільярдів від росіян»: Коломойський побажав зближення з Росією. Україні варто налагодити стосунки з Росією, вважає український олігарх Ігор Коломойський. Він розповів про це американському виданню «The New York Times». В інтерв’ю він висловив кілька скандальних думок про «НАТО у памперсах» та «100 мільярдів для України від Росії».
• Шість українців потрапило до рейтингу найбагатших людей світу від Forbes. Рінат Ахметов, Віктор Пінчук, Геннадій Боголюбов, Юрій Косюк, Ігор Коломойський та Костянтин Жеваго — українські бізнесмени увійшли до щорічного рейтингу мільярдерів за версією видання Forbes. 

Фото: hromadske.ua

Детальніше. Іван Баканов, нинішній глава СБУ, якого призначив Володимир Зеленський, з 2015 року і до сьогодні обіймає посаду «administrador único» у компанії Nueva Tierra Verde Sociedad Limitada («Нова Зелена земля»). Про це свідчить актуальний витяг з реєстру юридичних осіб Іспанії. За іспанськими законами, це посада одноосібного керівника компанії. Він ухвалює всі рішення, на нього покладені всі права та обов’язки стосовно діяльності компанії. 

Компанія Nueva Tierra Verde Sociedad Limitada зареєстрована у провінції Жирона.  Вона спеціалізується на зведенні будівель та на широкому спектрі операцій з нерухомістю. Але чи веде вона якусь діяльність та яку саме, з відкритих реєстрів дізнатись неможливо — фірма не подає річні звіти. Її засновниця — кіпрська компанія Davegra LTD. Нею володіє Андрій Яковлєв, автор «Студії Квартал-95», де працював Володимир Зеленський до президентства.

Проблеми з іспанським законодавством

Через неподання звітів фірма Nueva Tierra Verde потрапила у список порушників податкової інспекції Іспанії. Восени 2019 року у неї навіть тимчасово відкликали податковий ідентифікаційний номер. Така дія блокує роботу компанії до усунення порушення. 

У Державному реєстрі юридичних осіб провінції Жирона (там обліковується компанія) підтвердили, що ця фірма діюча, і не вважається ліквідованою. Адміністратор спершу має усунути усі порушення та подати звіти. 

Проблема з українськими законами

За українським законодавством, голова СБУ не має права бути керівником приватної юридичної особи. Це зазначено у 25 статті Закону України «Про запобігання корупції». Саме вона забороняє державним службовцям «входити до складу правління, інших виконавчих чи контрольних органів, наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку». 

Коментар. Баканов відмовився від окремого інтерв’ю з цього привод. Пресслужба СБУ надала письмовий коментар: «Задовго до призначення на посаду голови СБУ Іван Баканов успішно займався бізнесом. Зокрема, й за кордоном. Однак наголошуємо, що, дотримуючись вимог закону, він не займається комерційною діяльністю з моменту призначення на державну посаду. Компанія «NUEVA TIERRA VERDE SOCIEDAD LIMITADA» офіційно призупинила свою діяльність у 2019 році. Це відображено у відповідному реєстрі юридичних осіб». 

На аргумент, що в Державному реєстрі Іспанії ця компанія значиться як така, що не ліквідована, а Іван Баканов досі є її чинним одноосібним адміністратором, у пресслужбі СБУ зазначили, що з цим питанням «будуть розбиратися». Водночас Служба безпеки не надала підтверджень того, що Іван Баканов вийшов з керівного органу цієї компанії з моменту призначення на посаду глави СБУ.

Громадськість зможе дізнатися про те, чи ще керує очільник СБУ іспанською фірмою, 1 червня. Саме тоді закінчується термін подання декларацій чиновників до Національного агентства з питань запобігання корупації (НАЗК). Керівництво СБУ теє має опублікувати свої декларації. 

Довідка. Іван Баканов — друг дитинства Володимира Зеленського. Вони вчилися, а згодом і працювали разом над різними проєктами, зокрема Студії Квартал-95. З січня 2013 року Баканов керував ТОВ «Квартал 95». Під час передвиборчої кампанії керував штабом Володимира Зеленського. 29 серпня 2019 року Верховна Рада затвердила Івана Баканова на посаді Голови СБУ.

Фото: unian.ua

Детальніше. Саме заступник керівника Прикордонної служби ФСБ генерал-полковник Андрій Іванович Бурлака авторизував усе постачання бойовикам важкої військової техніки через російсько-український кордон.

Як журналісти знайшли нового фігуранта справи

Нагадаємо, що у листопаді 2019 року Об’єднана слідча група (JIT), яка розслідує справу про збитий літак рейсу MH17, опублікувала 23 телефонних розмови, перехоплені напередодні трагедії. Вони свідчать про залученість ФСБ, ГРУ (Генерального розслідувального управління Генерального штабу Росії) та Кремля до збиття літака на Донбасі.

Один з учасників цих телефонних розмов — «Володимир Іванович». Він у них згадується доволі часто. Згідно із записами розмов, цей «Володимир Іванович» був відповідальним за переміщення через російсько-український кордон важкого озброєння, у тому числі і «Бука», яким збили літак. 

З контексту бесід випливає, що він відігравав важливу роль у керівництві військовими діями на Донбасі. Його називали у розмовах «великим начальником, який прилетів з Москви». Зі слів фігурантів телефонних дзвінків стає зрозуміло, що саме «Володимир Іванович» був найбільш високопоставленим командиром на Донбасі у той час, коли збили літак.

Журналісти-розслідувачі виявили, що «Володимир Іванович» — це начальник оперативно-організаційного управління Прикордонної служби ФСБ Росії генерал-лейтенант Андрій Бурлака. Він — перший заступник керівника Прикордонної служби Володимира Кулішова. А Кулішов — перший заступником голови ФСБ Олександра Бортнікова. Він обіймав цю посаду і на момент катастрофи рейсу MH17.

Хто такий Андрій Бурлака

Андрій Бурлака народився в 1965 році в далекосхідному містечку Радянська Гавань на березі Японського моря. У 1986 році він закінчив Московське вище прикордонне училище Комітету державної безпеки (КДБ) СРСР, служив прикордонником, потім у 1995 році закінчив Академію ФСБ і вирушив продовжувати службу у Хабаровський край. Там дослужився до посади керівника прикордонної служби Далекосхідного округу. У 2012 році його перевели до Москви на нинішню посаду.

Хронологія трагедії

Близько 16:20 17 липня 2014-го року неподалік Сніжного Донецької області, на території, яку і тоді, і зараз контролюють проросійські бойовики, упав Boeing 777 компанії Malaysia Airlines. Він прямував з Амстердама до Куала-Лумпура. На борту було 298 людей. Загинули усі. Пасажири повітряного судна була громадянами Нідерландів, Малайзії, Австралії, Індонезії, Великої Британії, Німеччини, Бельгії, Філіппін, Канади та Нової Зеландії. Обшивку лайнера пробили близько 800 осколків — під час падіння літак просто розвалювався на шматки. 

Хто розслідує катастрофу

Громадян Нідерландів серед загиблих найбільше — 195. І саме ця країна головує у розслідуванні катастрофи. Справою займається Об’єднана слідча група (JIT), у складі якої, крім Нідерландів, — представники Бельгії, Малайзії, Австралії та України. Нідерландські прокурори на судах представлятють позицію обвинувачення. Для розгляду справи MH17 на рік зарезервували судовий комплекс «Схіпхол», який символічно розташований приблизно за 50 км від Гааги.

Як збили Боїнг

Комісія Ради безпеки Нідерландів, яка розслідує катастрофу, 13 жовтня 2015 року опублікувала доповідь. У документі йдеться про те, що літак збили ракетою класу «земля — повітря» із зенітно-ракетного комплексу «Бук».

У травні 2018-го офіційне слідство підтвердило, що цей «Бук» привезли з Росії. Слідчі оприлюднили інформацію про відбитки пальців російських військових на ракеті, випущеній з «Бука», і дані, що установка належала 53-й зенітно-ракетній бригади Міністерства оборони РФ.

Хто опинився на лаві підсудних

Ігор Гіркін-Стрєлков. Тодішній «міністр оборони «ДНР». Він безпосередньо контактував із керівництвом Росії. Більшість бойовиків, які ймовірно мають відношення до збиття «боїнга», були його підлеглими. Після падіння «боїнга» Гіркін повідомив у соцмережах про успішну атаку на український військовий літак та назвав катастрофу «черговим пташкопадом».

Сергій «Хмурий» Дубінський. Підлеглий Стрєлкова, генерал-майор російської армії, очолював військову розвідку бойовиків. Він, за даними слідства, контролював транспортування «Бука» до місця запуску та брав участь у його евакуації після збиття літака. Згідно з даними Bellingcat, Дубінській був упевнений, що з «Бука» збили воєнний літак Су-25.

Олег Пулатов (позивні «Гюрза» та «Халіф»). Підлеглий Дубінського, керував 2-м відділом «ГРУ ДНР». Ймовірно, був причетний до охорони установки «Бук» на місці запуску на південь від Сніжного.

Леонід Харченко (позивний «Крот»). Керував одним із підрозділів «ГРУ ДНР» та разом із Пулатовим супроводжував «Бук» до Сніжного.

І хоча імена бойовиків відомі, ніхто не сподівається побачити їх на лаві підсудних. Дістати їх з Росії та окупованої частини Донбасу Нідерланди не в змозі.

Чи звинуватять Росію у трагедії

Є три рівні причетних до катастрофи. Третій – ті, хто натискав кнопку, наводив «Бук» на літак. Другий – ті, хто перевозив комплекс на Донбас, хто сприяв цьому. Перший – ті, хто ухвалював рішення про постачання і застосування комплексу. Зараз підсудними є причетні до другого рівня. Його треба пройти, щоби дістатися найвищого, першого. Нідерландська прокуратура не приховує, що не має наміру обмежуватися четвіркою нинішніх підсудних.

У слідства, зокрема, вже є дані про причетність до цієї трагедії помічника президента РФ Владислава Суркова. «Не думаю, що цей процес дійде до самого Путіна. Але, на мою думку, військове керівництво цілком може з’явитися», – про це розповіла Олена Зеркаль, ексзаступниця глави МЗС, яка донедавна курувала міжнародні юридичні процеси.

Швидше за все, звинувачення проти нових підозрюваних, особливо представників першого ешелону, заслухають в іншому процесі – після того, як суд доведе вину всіх або частини нинішніх звинувачуваних.

Що ще важливо знати на цю тему:

• Справа МН17: чи реально покарати винних за збиття малазійського Боїнга
• Справа MH17: нова розмова бойовиків доводить причетність Росії
• Бойовика ДНР Нідерланди визнали підозрюваним у справі MH17

Копайте глибше:

• Соняхи і пам’ять: як зараз виглядає місце падіння і меморіал MH17 (ВВС Україна)

Фото: suspilne.media