У Брюсселі розпочався саміт НАТО. Україну на нього не запросили. Лідери країн-членкинь НАТО використають цей саміт, аби проконсультувати президента США Джо Байдена напередодні його зустрічі з очільником РФ Володимиром Путіним. Про це повідомляє Бабель та ВВС.
Чому це важливо. Це вже не перший саміт, де правило «нічого про Україну без України» ігнорують. Однак безпекове питання України та Грузії звучатиме на цій зустрічі.
Детальніше. Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг запевнив, що Північноатлантичний альянс прагне до діалогу з Росією. Бо зараз, за його словами, відносини НАТО й РФ перебувають на найнижчому рівні з часів завершення холодної війни через агресивні дії Росії.
Столтенберг каже, що агресія Росії не залишиться без уваги: НАТО посилила колективну оборону, збільшила оборонні витрати та організувала бойові групи на сході.
Цитата. «Діалог — це не ознака слабкості, це ознака сили. Якщо ми єдині, якщо ми сильні, ми можемо говорити з Росією. Тому я вітаю той факт, що президент Байден зустрічається з президентом Путіним», — зазначив Столтенберг.
Генсекретар НАТО каже, що лідери Альянсу торкнуться й інших питань на зустрічі, наприклад обговорять взаємодію з Китаєм у низці питань: зміни клімату, контроль над озброєнням, нарощування військової сили Китаю та зростання впливу, які є викликами для безпеки союзу. Однак НАТО не прагне розпочати нову холодну війну з Китаєм.
Україна і НАТО
Цьогоріч українців на саміт не запросили. Як і на ювілейний саміт у Лондоні в грудні 2019 року. Генсек НАТО запевняє, що це коротка за часом зустріч, і тому вона передбачає участь тільки країн-членкинь альянсу, а не країн-партнерок. Адже Україна торік, у червні 2020, отримала статус партнера НАТО з розширеними можливостями. Його мають усього шість країн. А свій шлях до членства в альянсі українці розпочали ще у 2008, за президентства Ющенка. Ще тоді Україні та Грузії обіцяли членство в альянсі.
Президент Зеленський у телефонній розмові з Єнсом Столтенбергом висловив надію, що на цьому саміті підтвердять політику «відкритих дверей» альянсу для України та чинність рішення Бухарестського саміту НАТО 2008 року про План дій щодо членства в альянсі. Натомість на зустрічі з держсекретарем США Ентоні Блінкеном у травні український очільник висловлював надію, що на саміті НАТО 14 червня розпочнуть обговорювати перспективи отримання Україною Плану дій щодо членства в альянсі та просив американського політика посприяти цьому.
Спеціальний представник генсекретаря НАТО Джеймс Аппатурай заявив:
Цитата. «Двері НАТО залишаються відкритими. Партнери віддані рішенням Бухарестського саміту 2008 року, що Україна та Грузія стануть членами НАТО». Він також вважає, що слід очікувати заяв про це лідерів країн альянсу на саміті 14 червня. Проте коли українцям нададуть План дій щодо членства в НАТО — невідомо.
Цитата. «Це не означає, що Україна взагалі не отримає ПДЧ. Вона просто не отримає його зараз», — зазначає брюссельський експерт Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів Бруно Лете.
Фото: armyinform.com.ua
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Зеленський розчарований рішенням Байдена не накладати санкції на Північний Потік-2, розмірковує, чи можливі стабільні відносини з Росією та вимагає негайного вступу України в НАТО. Усім цим Президент України поділився в інтерв’ю виданню AXIOS. Про що ще розповідав український очільник — читайте у нашій новині.
Про вступ України в НАТО
Цитата. «Я думаю, якщо нас приймуть в НАТО, якщо вони дійсно хочуть бачити нас у складі, тоді не варто дивитися в бінокль, в якесь далеке майбутнє і обговорювати це майбутнє. Проблема має бути вирішена негайно. Ми перебуваємо в небезпеці просто зараз, наша незалежність просто зараз під загрозою, і саме зараз нам потрібна допомога».
Про Північний Потік-2 і відмову Байдена накладати санкції на це будівництво
Цитата. «Це відчуваю не лише я, ми це фактично бачимо. На жаль, це рішення точно не спрямоване на підтримку України. Тому я сказав, що справді був здивований. Я справді думав, що коли справа дійшла до «Північного потоку-2», Сполучені Штати залишилися останнім стійким форпостом. Ми розуміємо, що лише США здатні зупинити це будівництво. Знаєте, у нас була перша розмова з президентом Байденом, це була телефонна розмова, і я отримав усі сигнали. Вони були прямими, і я був дуже радий цьому. Я знаю, що ми завжди мали двопартійну підтримку в США».
Про відносини України та США
Цитата. «Я впевнений, що США підтвердять свою підтримку України. Я хотів би вийти на новий рівень відносин із США. Я хотів би мати прозорість, розуміння щодо Плану дій щодо членства (у НАТО — ред.), енергетичної безпеки України, допомоги у поверненні наших територій та захисту нашого суверенітету. Справді, я хотів би отримати розуміння — і це не прохання, і точно не йдеться про гроші… Безпека нашої країни не продається. Якщо ми говоримо про будь-які альтернативи чому-небудь, то що може бути альтернативою безпеці? Тільки щось сильніше за те, що ми маємо зараз. Ось чому я хотів би, щоб ми зрозуміли один одного, з певними кроками та точними термінами. Знову ж таки, це для нас має вирішальне значення лише тому, що йде війна, і наш час вимірюється не хвилинами, а людськими життями, кількістю життів, які ми сьогодні втрачаємо на цій війні».
Про стабільні відносини з Росією
Цитата. «Кожен у світі хоче передусім стабільності зі своїми сусідами, тому що ви живете поруч, і є якась спільна історія, і це справедливо для нас та Росії. Але сьогодні замість загальної історії у нас є ненависть, і я впевнений, що вона також є загальною. На мій погляд, це трагічно. Люди втрачали одне одного через політику, вони втрачали цю спільну історію, спільні перемоги та спільні трагічні моменти минулого. Я б сказав, що це найдраматичніша втрата. Це, і загибель людських життів. Люди все ще вмирають, і як Україна зможе це пробачити — я не уявляю. Усі хочуть стабільності, але чи вона досяжна — я не знаю. Щодо політики Сполучених Штатів Америки — на мою думку, ми бачимо, що всі недавні американські президенти прагнуть налагодити відносини з Росією — і це ваше право. Я не хочу втручатися, але, якщо ви запитаєте мене, кращим сценарієм було б, щоб США зробили так, щоб Росія почала прагнути налагодити відносини зі США та рештою світу. Це була б перемога світу, як я бачу».
Фото: slovoidilo.ua
Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики
Росія готова до широкомасштабних провокацій. Можливе й просування російських бойовиків углиб України. Про це повідомляє українська воєнна розвідка. РФ продовжує порушувати режим вогню і вбивати українських воїнів. Через це Європейське командування збройних сил США привело війська у бойову готовність найвищого рівня. Детальніше про те, що відбувається, читайте далі.
Чому це важливо. Дії Росії загрожують безпеці та територіальній цілісності України.
Що робить Росія?
Росія стягує війська вздовж кордону з Україною та на окупованих територіях Донбасу і Криму під виглядом підготовки до майбутніх військових навчань «Запад 2021». Про це заявив головнокомандувач ЗСУ Руслан Хомчак під час виступу у Верховній Раді 30 березня. Також окупанти вводять більшу кількість регулярних підрозділів збройних сил Росії на території так званих «ЛНР» і «ДНР». Можливе просування російських військ углиб України.
У так званій «ДНР» почався «призов» чоловіків на військову службу. А у так званій «ЛНР» розпочали набір чоловіків для «навчання військово-облікових спеціальностей». На тимчасово окупованій території Донеччини до 15 липня 2021 року хочуть призвати 200 людей віком від 18 до 27 років на піврічну «службу», яка відбуватиметься на базі «народної міліції ДНР». Потім ці люди отримають «військовий квиток». У так званій «ЛНР» для піврічного «навчання військово-облікових спеціальностей» на базі «народної міліції ЛНР» теж планують залучити 200 чоловіків віком від 18 до 27 років.
Для чого окупанти це роблять?
Таким чином Росія нібито «захищатиме» своїх громадян у самопроголошених «республіках». Насправді ж ці люди є українцями і багатьом з них російські паспорти видавали примусово. Через такі дії Росія намагатиметься здійснювати провокації й спонукатиме Україну давати відповідь на обстріли й інші дії окупантів.
Російські дипломатичні представництва за кордоном і медіа також готуються до висвітлення подій на Донбасі. Вони мають розповідати світові про нібито агресивні дії Збройних Сил України. Росія буцімто чинить «миротворчі» заходи у відповідь.
Як коментує події Президент України?
Володимир Зеленський заявив, що українська армія готова до будь-яких провокацій на Донбасі, зокрема і за участю російських військ. Україна продовжуватиме дипломатичні перемовини для досягнення миру на сході.
Цитата. «Гра м’язами у форматі військових навчань і можливі провокації вздовж кордону — це традиційна справа Росії. Таким чином вона намагається створювати атмосферу загрози та водночас — тиску під час переговорів щодо припинення вогню та щодо миру як нашої цінності», — пояснив Президент.
Як реагували українські політики?
Очільник Міністерства зовнішніх справ Дмитро Кулеба зазначив, що теперішня ескалацію з боку Росії є системною та наймасштабнішою за останні роки. Однак Україна продовжуватиме дипломатичну роботу й до такого ж способу перемовин закликає Росію.
Цитата. «Україна разом з Німеччиною та Францією як посередниками у Нормандському форматі роблять усе можливе, аби спонукати Росію до конструктивного переговорного процесу. Інші наші партнери, зокрема США, Канада, Велика Британія, НАТО, також виступають за продовження Росією переговорів», ― сказав Кулеба.
Що робить Захід?
Європейське командування збройних сил США привело війська у бойову готовність найвищого рівня. Причиною стало те, що 26 березня окупанти на Донбасі порушили режим припинення вогню, убили чотирьох українських військових, а Росія почала стягувати війська до кордону з Україною. Пентагон розцінює дії Росії в Україні як новий виклик адміністрації американського президента Джо Байдена.
Також Європейське командування американської армії через введення додаткових російських військових підрозділів підвищило рівень спостереження з «можливої кризи» до найвищого рівня ― «потенційного неминучої кризи». Окрім цього, США пообіцяли «не залишати Україну наодинці» у разі нарощування російської агресії. Про це заявив міністр оборони США Ллойд Остін під час телефонної розмови з українським міністром оборони Андрієм Тараном.
Посли країн НАТО провели переговори через стягнення Росією військ до кордону України. У НАТО вважають, що Москва підриває мирні зусилля на сході України, і стурбовані «порушенням Росією угоди про припинення вогню в липні 2020 року, у результаті якого минулого тижня загинули чотири українських солдати».
Яка позиція російських політиків?
Глава Міністерства закордонних справ Росії Сергій Лавров каже, що «конфронтація між Заходом і Росією досягла дна». За його словами, «західні колеги» дарма ввели в дипломатичний і міжнародний ужиток слово «війна», а точніше «гібридна війна, розв’язана Росією». Лавров сподівається, що «розсудливість візьме гору».
Що відбувалося на фронті за останню добу?
На Донбасі впродовж 1 квітня бойовики 13 разів порушили режим припинення вогню. Двоє українських військових поранені. Поблизу селища Піски на Донеччині бойовики відкривали вогонь із заборонених Мінськими домовленостями мінометів 82-го та 120-го калібрів. Біля Старогнатівки, Авдіївки та Водяного, що на Приазов’ї, вони використали гранатомети різних систем та стрілецьку зброю.
Біля Водяного на Донеччині, бойовики застосували протитанковий ракетний комплекс. Поблизу Світлодарського, Луганського й Золотого-4 російські найманці стріляли з автоматичних станкових та ручних протитанкових гранатометів, великокаліберних кулеметів і стрілецької зброї. Неподалік селищ Шуми та Новотошківське бойовики також використовували автоматичні станкові гранатомети.
Також бойовики облаштовують нові оборонні споруди й удосконалюють старі позиції. Україна була змушена відповідати на вогонь російських найманців і членів терористичних угруповань «ЛНР» і «ДНР».
Фото: armyinform.com.ua
Міністерство оборони США оголосило, що до 15 січня виведе дві тисячі американських військових з Афганістану та приблизно 500 — з Іраку. У цих країнах планують залишити по 2,5 тисячі американських військових. Про це сказав виконувач обов’язків міністра оборони США Крістофер Міллер, пише Громадське із посиланням на CNN.
Чому це важливо. Виведення військ лише за два місяці до того, як Трамп покине Білий дім, відбудеться попри аргументи високопоставлених військових у США і НАТО. Останні радять виводити війська повільніше та методичніше. Але Трамп до них не дослухається.
Детальніше. Про виведення військ офіційно оголосили наступного дня після того, як про це повідомила низка ЗМІ. Міллер наголосив, що це відбуватиметься згідно з наказом президента США Дональда Трампа, його виборчих обіцянок, а також «згідно зі встановленими планами та стратегічними цілями».
29 лютого 2020 року США підписали з «Талібаном» (ісламістське угруповання) мирну угоду. Вона має покласти край 18-річній війні в Афганістані. Документ передбачає виведення усіх американських військ з Афганістану до травня 2021 року. В обмін на це таліби зобов’язуються розірвати зв’язки з «Аль-Каїдою» та іншими міжнародними угрупованнями бойовиків.
У чому проблема? Ця новина викликала критику з боку кількох представників Республіканської партії (саме ця партія висунула Трампа на пост президента). Наприклад, лідер більшості у Сенаті Мітч МакКоннел не погоджується зі швидким виводом військ США з Афганістану. Він каже, що таке рішення зашкодить союзникам США по НАТО.
Проти виступив також головний демократ у профільному комітеті Сенату Джек Рід. Він назвав дії Трампа такими, які «ставлять під загрозу військовий персонал, допомагають талібам і терористам, а також підбадьорюють тих, хто хоче загострення конфлікту з Іраком».
Реакція НАТО. Генеральний секретар організації Єнс Столтенберг попередив, що занадто швидке або неорганізоване виведення військ із розірваних війною країн може мати дуже небезпечні наслідки.
Контекст. Минулого тижня у Пентагоні (міністерство оборони США) відбулося кілька гучних відставок, зокрема міністра оборони Марка Еспера, його заступників і керівників високої ланки. Американські медіа пов’язали ці звільнення з намірами Трампа поспіхом вивести війська з Афганістану. Проти такого рішення виступало попереднє керівництво міністерства оборони США.
Довідка. Військові США та їхніх союзників перебувають в Афганістані з 2001 року. Ввести їх туди розпорядився тодішній президент Джордж Буш у відповідь на теракти 11 вересня 2001 року, оскільки «Талібан» переховував терористичну мережу «Аль-Каїда» та її лідера — Усаму бен Ладена. Військовий контингент США в Афганістані на сьогодні налічує 4,5 тисячі службовців, в Іраку — приблизно 3 тисячі.
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня
Фото: pexels.com
Більшість опитаних українців переконані, що Україні варто вступити у Європейський Союз і НАТО. Також більшість сходиться на тому, що Росія є агресором, а українська мова має бути єдиною державною. Про це свідчить крайнє спільне опитування соціологічних служб «Центр Разумкова» й SOCIS.
Чому це цікаво. Опитування є репрезентативним, тож дозволяє побачити ставлення українців до важливих питань.
Детальніше. Ось результати опитування:
Чи варто взагалі вірити соцопитуванням?
В Україні працює не більше десяти авторитетних служб, які спроможні провести якісне та достовірне всеукраїнське опитування громадської думки. Коли правдиві результати політиків не влаштовують, вони через спеціальні псевдосоціологічні служби оприлюднюють вигідні для себе рейтинги. Це потрібно для того, щоб набрати додаткові голоси на виборах.
Псевдосоціологи придумують для себе гучні назви і «зі стелі» малюють потрібні рейтинги клієнтам. За останній час утворився цілий ринок таких сумнівних служб. Реальні опитування визнаних фірм тонуть у хвилях брехні. Сайт «Тексти» зібрав дані про 96 псевдосоціологічних служб та 148 прихованих піарників, які оприлюднювали або коментували сумнівні результати протягом останніх 15 років.
Останні опитування українців: про що варто знати
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня
Фото: pexels.com
Посилять патрулювання у повітрі та збільшать кількість кораблів військово-морських сил країн-членів Альянсу у Чорному морі Україна та НАТО, кажуть у пресслужбі Міноборони.
Чому це важливо. Ситуація у Чорному морі погіршується, бо Росія нарощує там свою військову присутність і змінює баланс сил.Тому військова присутність НАТО може надати Україні відчуття більшої безпеки у Чорному морі.
Детальніше. Міністр оборони України Андрій Таран закликав держави-члени НАТО приєднатися до українських стратегічних навчань. Їх проведуть на півдні України восени. Уже 8 липня у Чорне море увійшла група з чотирьох кораблів НАТО.
Скільки російських військових зараз у Криму?
Зараз в анексованому Криму перебувають 32,5 тисячі російських військових. Цю інформацію підтвердив командувач Об’єднаних сил ЗСУ Сергій Наєв. Також у Криму є 200 бронемашин, 31 танк, 100 артилерійських систем, 34 гелікоптери, 63 літаки, 684 одиниці російської військової техніки. Україна посилила розвідку в кримському напрямку.
На сьогодні три з восьми дивізій армії Росії розташовані на кордоні з Україною, а ще три – у військових округах, які з нею межують. Будівництво нових військових баз для їхньої дислокації розпочалося ще у 2016-му році, і минулого року було в основному завершене.
Чи загрожує Україні наступ Росії?
Загрози наступу з окупованого Криму на Херсонщину наразі немає. Про це каже командувач Об’єднаних сил ЗСУ Сергій Наєв. Водночас командувач Військово-морських сил України Олексій Неїжпапа каже, що Україна готується до наступу Росії на Херсонщину з Криму. Адже є інформація, що війська Росії спробують прорватися з окупованого Криму до Херсонської області, щоб дати можливість пустити воду з Дніпра у Північно-Кримський канал.
Українські аналітики та військові заявляють про можливі нові напади Росії, вказуючи на концентрацію російських військ біля кордонів, а також на окупованих Росією територіях Донбасу та в Криму, пише Радіо Свобода.
Деякі американські аналітики також припускають, що Росія вдасться до ескалації агресії. Нові знімки Google Earth показують на збільшення кількості нових танків на новій військовій базі поблизу Каменськ-Шахтарського.
7 міфів про НАТО
Як часто ви чули страшилки про НАТО та членство у ньому? Зібрали для вас найпоширеніші міфи (часто російського виробництва) та їхнє спростування.
Міф 1. НАТО — агресивний блок. Завдання НАТО — колективна безпека та оборона, а не напад чи агресія. Про це йдеться в основоположному документі Організації – Вашингтонському договорі 1949 року. НАТО у своїх принципах і діяльності дотримується норм ООН і діє за її мандатом.
Міф 2. Нейтралітет — надійна гарантія безпеки країни. Світовий досвід показує, що нейтралітет сьогодні економічно, політично і безпеково невигідний. Нові непередбачувані загрози та виклики безпеці ставлять перед кожною цивілізованою країною проблему вибору: військовий нейтралітет чи участь у системі колективної безпеки.
Міф 3. Українські миротворці — «гарматне м’ясо» в миротворчих операціях Альянсу. До участі у міжнародних миротворчих операціях уже сьогодні залучаються та залучатимуться у майбутньому виключно професійні військові на добровільній основі. Майже всі країни-члени НАТО мають професійні армії, в яких немає строкової служби. Крім того, рішення щодо направлення українських військових контингентів до складу міжнародних миротворчих операцій приймаються Верховною Радою України.
Міф 4. Україна зобов’язана брати участь в усіх військових операціях НАТО. Кожна країна-член НАТО самостійно вирішує, чи брати їй участь у певній військовій операції НАТО. Важливо також, що всі рішення в НАТО приймаються консенсусом. Тобто жодне рішення в НАТО не може бути ухвалене за незгоди хоча б однієї країни-члена Альянсу.
Міф 5. Членство у НАТО дорого коштує. У НАТО існує рекомендація, що національні витрати на оборону країни-члена Альянсу повинні складати близько 2% ВВП. Військовий компонент НАТО вимагає суттєвих капіталовкладень у рамках національного бюджету. Однак основні гроші витрачаються не на нарощування кількості озброєнь, а на їх якісне поліпшення та на створення нормальних умов служби і життя для військовослужбовців та їх сімей.
Міф 6. У сучасному світі немає об’єктивної необхідності існування НАТО. Спочатку НАТО створювалося для протистояння соціалістичній системі, а не загрозі, що несе міжнародний тероризм цивілізації, включаючи і великі, і маленькі країни. Проти спільної загрози потрібні спільні дії. Характер загрози змінився, необхідні для боротьби з нею засоби – теж, однак принцип залишився тим же самим – колективна оборона країн, об’єднаних спільними цінностями.
Міф 7. Зі вступом до НАТО країни втрачають суверенітет. Такий сценарій є неможливим і нелогічним для членів НАТО. Усі без виключення рішення з будь-якого питання, що стосується діяльності Альянсу чи його членів в рамках Альянсу, вирішуються на основі консенсусу, тобто спільної згоди. Це означає, що за існування заперечень з боку хоча б однієї країни, рішення не може бути прийняте.
Фото: pexels.com
Ставлення до НАТО серед країн-членів цього альянсу загалом позитивне. У країнах, де при владі «праві», Альянс підтримують більше, ніж там, де при владі «ліві». 50% опитаних вважають, що їхня країна не повинна захищати союзника, на якого напала Росія. Протилежну думку висловили 38% респондентів. Про це свідчить дослідження Pew Research Center.
Чому це цікаво. Наразі держави, що входять до складу НАТО, підтримують існування цієї структури.
Детальніше. Дослідження відбувалося з 13 травня по 12 серпня 2019 року. Опитали 21029 людей у 19 країнах: 16 країнах-членах НАТО, Швеції, Україні та Росії. Середній показник підтримки Альянсу становить 53%, а негативного ставлення до нього — 27%.
Найкраще до НАТО ставляться в Польщі — схвальні відгуки залишили 82% громадян. У Туреччині найменша кількість позитивних коментарів — лише від 21% громадян. Швеція та Україна ставляться до Альянсу позитивно (63% і 53% відповідно), а Росія — радше негативно (16%).
Не всі члени НАТО однаково оцінюють статтю 5 Північноатлантичну договору, яка передбачає, що напад на одну з країн-членів Альянсу означає напад на весь Альянс.
Дослідники Pew Research Center також зазначають, що принаймні половина опитаних у країнах-членах НАТО погоджується з необхідністю застосування воєнної сили для підтримання світового порядку.
⟶ Цінності та принципи НАТО. Північноатлантичний альянс або НАТО ― це військово-політичний союз, до якого входять 29 держав. Він сформований після закінчення Другої світової війни з метою забезпечення свободи та безпеки країн-членів. До Альянсу можуть приєднувався держави, які підтримують його цінності й принципи:
⟶ Електронні військові квитки запровадять в Україні. Про це повідомив міністр оборони Андрій Загороднюк, передає Радіо Свобода. Цифрові квитки в тестовому режимі мають запрацювати до кінця березня 2020 року.
Військовий квиток може бути у вигляді пластикової картки зі штрих-кодом, який відповідатиме запису в електронній системі, або відображатися у смартфоні.
У Кабміні планують оцифрувати весь військовий облік. Уже є база даних офіцерського складу, формують таку ж для інших військовослужбовців. Через бази військові зможуть отримувати певні послуги віддалено за допомогою електронного цифрового підпису.
Фото: pexels.com
18% опитаних громадян підтримують ідею позаблокового статусу України, 9 % респондентів виступають за військовий союз з РФ та країнами СНД. 50, 3% співвітчизників вважають гарантією безпеки України вступ у НАТО. Такі результати соцопитування «Центру прикладних досліджень».
Чому це важливо. Опитувння показує ставлення українців до НАТО, розуміння цілей організації, а також бачення майбутнього країни самими українцями.
Детальніше. Результати соцопитування:
Хто і як проводив дослідження. Соціологічне опитування провела громадська організація «Центр прикладних досліджень» з 20 листопада по 4 грудня 2019 року. Опитали 2035 осіб по всій Україні, окрім тимчасово окупованої території Криму та тимчасово неконтрольованої території України у Донецькій та Луганській областях. Похибка не перевищує 2,2%.
Довідка. НАТО (Північноатлантичний альянс) — це міжнародна міжурядова організація, військово-політичний союз. До НАТО входять 29 держав Північної Америки та Європи.
Головна роль НАТО — забезпечення свободи і безпеки країн-членів з використанням політичних і військових засобів. НАТО дотримується цінностей демократії, індивідуальної свободи, верховенства права та мирного розв’язання суперечок.
⟶ Україна готова прискорити підготовку до членства у НАТО. Україна та НАТО 1 листопада цього року оголосили про перехід на новий формат співпраці та домовилися про новий пакет допомоги та спільних заходів.
Українська влада вважає, що План дій щодо членства (ПДЧ) має залишатися на порядку денному відносин із НАТО: «Ми готові доводити – Україна заслуговує цього формату».
Україна концентрується на проведенні реформ, водночас «не знімає з порядку денного план дій щодо членства у НАТО», — сказав Володимир Зеленський. Президент підтвердив перехід на новий формат у практичній співпраці між Україною та НАТО: «Ми домовилися про новий консолідований пакет допомоги та заходів».
⟶ 7 міфів про НАТО. Як часто ви чули страшилки про НАТО та членство у ньому? Зібрали для вас найпоширеніші міфи та їхнє спростування.
Міф 1. НАТО — агресивний блок. Завдання НАТО — колективна безпека та оборона, а не напад чи агресія. Про це йдеться в основоположному документі Організації – Вашингтонському договорі 1949 року. НАТО у своїх принципах і діяльності дотримується норм ООН і діє за її мандатом.
Міф 2. Нейтралітет — надійна гарантія безпеки країни. Світовий досвід показує, що нейтралітет сьогодні економічно, політично і безпеково невигідний. Нові непередбачувані загрози та виклики безпеці ставлять перед кожною цивілізованою країною проблему вибору: військовий нейтралітет чи участь у системі колективної безпеки.
Міф 3. Українські миротворці — «гарматне м’ясо» в миротворчих операціях Альянсу. До участі у міжнародних миротворчих операціях уже сьогодні залучаються та залучатимуться у майбутньому виключно професійні військові на добровільній основі. Майже всі країни-члени НАТО мають професійні армії, в яких немає строкової служби. Крім того, рішення щодо направлення українських військових контингентів до складу міжнародних миротворчих операцій приймаються Верховною Радою України.
Міф 4. Україна зобов’язана брати участь в усіх військових операціях НАТО. Кожна країна-член НАТО самостійно вирішує, чи брати їй участь у певній військовій операції НАТО. Важливо також, що всі рішення в НАТО приймаються консенсусом. Тобто жодне рішення в НАТО не може бути ухвалене за незгоди хоча б однієї країни-члена Альянсу.
Міф 5. Членство у НАТО дорого коштує. У НАТО існує рекомендація, що національні витрати на оборону країни-члена Альянсу повинні складати близько 2% ВВП. Військовий компонент НАТО вимагає суттєвих капіталовкладень у рамках національного бюджету. Однак основні гроші витрачаються не на нарощування кількості озброєнь, а на їх якісне поліпшення та на створення нормальних умов служби і життя для військовослужбовців та їх сімей.
Міф 6. У сучасному світі немає об’єктивної необхідності існування НАТО. Спочатку НАТО створювалося для протистояння соціалістичній системі, а не загрозі, що несе міжнародний тероризм цивілізації, включаючи і великі, і маленькі країни. Проти спільної загрози потрібні спільні дії. Характер загрози змінився, необхідні для боротьби з нею засоби – теж, однак принцип залишився тим же самим – колективна оборона країн, об’єднаних спільними цінностями.
Міф 7. Зі вступом до НАТО країни втрачають суверенітет. Такий сценарій є неможливим і нелогічним для членів НАТО. Усі без виключення рішення з будь-якого питання, що стосується діяльності Альянсу чи його членів в рамках Альянсу, вирішуються на основі консенсусу, тобто спільної згоди. Це означає, що за існування заперечень з боку хоча б однієї країни, рішення не може бути прийняте.
Розвінчання інших міфів читайте за посиланням.
Дізнайтеся більше про відносини України і НАТО:
Фото: armyinform.com.ua
Україні варто налагодити стосунки з Росією, вважає український олігарх Ігор Коломойський. Він розповів про це американському виданню «The New York Times». В інтерв’ю він висловив кілька скандальних думок про «НАТО у памперсах» та «100 мільярдів для України від Росії». Про це розповідає Українська правда.
Чому це важливо. Про зближення з Росією говорить олігарх, якого вважають близьким до президента Зеленського.
Детальніше. Ігор Коломойський поспілкувався з іноземним виданням «The New York Times» та розповів про своє бачення взаємин України з Росією та Заходом. Його заяви викликали неоднозначну реакцію в українському суспільстві.
Про війну. «Люди хочуть миру, доброго життя, вони не хочуть воювати. А ви, — Америка, — змушуєте нас воювати і навіть не даєте нам грошей на це. Захід підвів Україну, не надавши достатньо грошей або, не відкрив досить ринків. Сполучені Штати просто використовують Україну, щоб спробувати послабити свого геополітичного конкурента».
Про Росію. «Відновлення зв’язків з Росією стало необхідним для економічного виживання України. Рана війни заживе: дайте їй п’ять, десять років, і кров буде забута».
Про гроші. «Фінансування з Росії може замінити кредити від МВФ (Міжнародного валютного фонду). Бо він наполягає на антикорупційних реформах, які дратують вкорінені бізнес-інтереси в Україні. Ми візьмемо 100 мільярдів доларів у росіян. Я думаю, що вони із задоволенням дали б їх нам сьогодні. Який найшвидший спосіб вирішити проблеми і відновити стосунки? Тільки гроші».
Про НАТО. На питання, чи не поставить Україну під удар можливість виграшу на виборах президента в Америці демократа (нинішній президент Трамп — республіканець), Коломойський відповів: «Якщо вони будуть мудрувати з нами, ми підемо до Росії. Російські танки будуть розміщені біля Кракова і Варшави. Ваше НАТО буде мочити свої штани і купувати памперси».
Про ПриватБанк. Коломойський сказав, що має намір повернути собі право власності на ПриватБанк або отримати компенсацію: «Особи, такі, як Порошенко, відповідальні за націоналізацію банку, мають бути покарані, і для них має бути повернута смертна кара».
Про вплив на Зеленського. Коломойський це заперечує, але попередив, що він починає вірити в такий образ, що склався, і здатний втілити його в життя: «Якщо я одягаю окуляри і дивлюся на себе, як увесь інший світ, я бачу себе чудовиськом, ляльководом, господарем Зеленського, людиною, що будує апокаліптичні плани. Я можу почати робити це по-справжньому».
Довідка. Ігор Коломойський був головою державної адміністрації Дніпропетровської області у 2014 році, коли Росія розгорнула війну проти України. Тоді Дніпропетровщина була приронтовою областю. Коломойський фінансово підтримував добровольчі об’єднання, які пішли на фронт у перші дні агресії.
→ Дата зустрічі в нормандському форматі є, але Росія гальмує – глава МЗС України. Міністр закордонних справ Вадим Пристайко заявив, що Україна, Франція і Німеччина дійшли згоди щодо дати зустрічі у Нормандському форматі, але Росія гальмує процес: «Я думаю, що до кінця цього року зустріч відбудеться, адже всі погодилися. Німецькі та французькі колеги пропонують конкретну дату, яка їх влаштовує, ми заявили, що вона нас теж влаштовує, чекаємо відповіді від четвертої сторони». За його словами, наразі учасники переговорів шукають дату, коли чотири лідери можуть зійтися в одному місці.
→ За рівнем проникнення Facebook Україна випереджає РФ і Білорусь — дослідження. За рівнем проникнення Facebook Україна відстає від країн Західної Європи, проте значно випереджає Росію і Білорусь. Про це свідчать результати дослідження комунікаційного агентства PlusOne. На початку 2019 року мережу використовували 13 мільйонів українців. У 2018 році їхня кількість зросла на 3 мільйонів або на 30%, за 5 років — на 9,8 млн або на 306,2%. Частка Facebook-користувачів продовжує зростати: ми все далі «відриваємось» від Росії, наближаючись до Німеччини та Польщі.
Фото: comments.ua
Важливе