Детальніше. Загальнонаціональне дослідження громадської думки населення України провели з 4 по 19 листопада 2019 року. Ось головні тези:

1. рух країни. У листопаді 2019 року 36% громадян вважають, що Україна рухається у правильному напрямі,  дещо більше — 39% певні, що напрям руху України зараз є неправильним. Для порівняння, одразу після виборів впевненості у правильності напряму руху було значно більше: у серпні 2019 р. 50% вважали напрям руху правильним,  а 23% — неправильним. Проте зараз результати значно більш оптимістичні, ніж були до виборів: у серпні 2018 року лише 11% українців вважали, що Україна рухається в правильному напрямі, а 72% були певні, що напрям руху неправильний.
2. Перші кроки Зеленського та його команди 62% громадян оцінюють позитивно. Негативні оцінки дали 24%. Це удвічі більше, ніж у серпні.  
3. Ініціювання переговорів з президентом РФ для вирішення конфлікту на Донбасі  позитивно оцінюють 75%, а негативно – 15%.
4. Рішення щодо відведення військ від лінії розмежування позитивно оцінюють – 59%, негативно – 26%. 
5. Відкриття ринку землі позитивно оцінюють лише 24%, а негативно — 58%.
6. Рішення легалізувати гральний бізнес позитивно оцінюють 38%, а негативно – 49%.  
7. Про громадську ініціативу «Хто замовив Катю Гандзюк?» чули 34% українців, водночас підтримують цю ініціативу 85% і лише 5% — не підтримують.

Хто і як проводив опитування. Опитування провели Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Київський міжнародний інститут соціології з 4 по 19 листопада 2019 року. Опитування провели у 110 населених пунктах у всіх областях України, окрім автономної республіки Крим. У Донецькій і Луганській областях опитування проводилися тільки на територіях, що контролюються Україною. У результаті польового етапу була зібрана 2041 анкета. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

⟶ 48% українців вважають, що ситуація в країні не змінилася. 26% опитаних вважають, що загальна ситуація у країні з початку року погіршилася, а 15% — що покращилася. Водночас 48% респондентів вважають, що ситуація не змінилася. Про це свідчить соціологічне опитування, яке провів Центр Разумкова:

• розвиток країни. 37,5% респондентів вважають, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі.  Для порівняння, у вересні 2019 року так вважали 57% українців, у жовтні 2019 року — 45%. 35% вважають, що події розвиваються у неправильному напрямі (у вересні — 17%, у жовтні — 29%);
• довіра. Найчастіше довіра висловлюється до Збройних Сил України (їм довіряють 70% опитаних), волонтерських організацій (70%), президента України (68%), Церкви (65%), добровольчих батальйонів (62%), Нацгвардії (58%), ЗМІ України (54%);
• недовіра. Українці не довіряють російським ЗМІ (80% опитаних), судовій системі загалом (73%), чиновникам (68,5%), місцевим судам (68%), політичним партіям (66%), комерційним банкам (66%), Прокуратурі (63%);
• оцінка дій влади. Найчастіше опитані вважають, що нова влада намагається покращити ситуацію в країні, але їй це поки що переважно не вдається зробити (таку думку поділяють 44%, у жовтні так вважали 41,5% респондентів). 25% опитаних вважають, що нова влада намагається покращити ситуацію у країні і багато в чому їй це вдається (у жовтні ˗ 29%). 23% — що нова влада не намагається покращити ситуацію в країні, а лише імітує зусилля в цьому напрямі (у жовтні таку думку поділяли 20% опитаних).

⟶ 51% мешканців окупованих територій хочуть бачити ОРДЛО у складі Росії. Незалежності так званих «Л/ДНР» прагнуть 16,2% опитаних. 5,1% мешканців ОРДЛО хочуть «бути частиною України як колись», 13,4% бачать нині підконтрольні «Л/ДНР» території «частиною України, але з особливим статусом». Про це свідчить опитування, яке провели Український інститут майбутнього та видання «Дзеркало тижня. Україна» за допомогою компанії «Нью Імідж Маркетинг Груп».

Довіра. Соціологи запропонували респондентам ОРДЛО (окупованих районах Донецької і Луганської областей) самостійно вписати ім’я того, хто особисто для нього є лідером довіри. Володимир Путін користується найбільшою довірою у мешканців ОРДЛО. 11,2% опитаних назвали Володимира Путіна. На другому місці (9,1%) – російський пропагандист Володимир Соловйов. 6,7% назвали російську журналістку-пропагандистку Ольгу Скабєєву, 4,1% — вбитого екслідера донецьких бойовиків Олександра Захарченка, 2,9% — нинішнього ватажка бойовиків ОРДО Дениса Пушиліна.

Мир. На питання, якби довелося обирати між миром у регіоні і перемогою, 8,7% заявили «перемога», 90,9% — «мир». Ті, хто вибрав «перемога», відповідали на запитання «перемога над ким?», 23,6% з них відповіли «над українськими фашистами/укропами», над Україною — 14,3%, над нацистами та нацизмом — 9,3%. 

Фото: unian.ua

Детальніше. Київський міжнародний інститут соціології провів соціологічне дослідження про міжетнічні упередження українців. Дослідження провели за шкалою американського соціолога Еморі Богардуса. Для кожної етнічної групи з переліку опитані мали відповісти, наскільки близькі стосунки вони готові допустити з представниками кожної з груп. Це називається соціальною дистанцією. Мінімальна соціальна дистанція 1 (згоден допустити як члена родини), максимальна 7 (не пускав би в Україну).

Згідно з опитуванням, в Україні більшість респондентів готові допустити україномовних (індекс 2,2) і російськомовних українців (2,7) до себе як членів родини і близьких друзів. Тобто до цих двох груп в українців найменша соціальна дистанція. Потім йдуть білоруси (3,2) та росіяни (3,6). Ці показники відчутно не змінилися за останній рік, тільки соціальна відстань до росіян трохи скоротилася (минулоріч вона становила 3,8).

Потім йдуть кілька етнічних груп – поляки, євреї, кримські татари, канадці, американці, німці з приблизно однаковою соціальною дистанцією 4,1-4,3. Завершують ієрархію соціальних дистанцій французи (4,4), румуни (4,7), африканці (5,2), і на останньому місці роми (5,4).

Загалом рівень ксенофобії (неприйняття чужих) в Україні за рік дещо знизився.

Хто і як проводив дослідження. Соціологічне опитування провів КМІС у вересні цього року. З 6 по 16 вересня особисто опитали 2035 респондентів, які мешкають у 110 населених пунктах усіх регіонів України (крім АР Крим). У Луганській і Донецькій областях опитування проводилося тільки на території, що контролюється українською владою. Статистична похибка вибірки не перевищує 3,3%.

⟶ Роми в українському суспільстві: як налагодити комунікацію? Як показує дослідження, серед українців побутує ворожість та стереотипи щодо ромів. Як їх здолати?

1. Уникайте узагальнень. Фрази на зразок «усі роми не мають вищої освіти», «усі ромські діти не хочуть ходити до школи», «усі роми уміють ворожити» породжують стереотипи. Роми — різні, не варто узагальнювати.
2. Роми — це не екзотика. Вони — такі ж як і ми, часто потрапляють у непрості соціальні обставини, а в щоденному житті не носять квіткових спідниць і не ворожать по руці. Роми — це теж громадяни України, навіть якщо вони не мають паспорта. Не варто розділяти ромів та, приміром, інших українців на «ми і вони».
3. Роми — це не лише про злочини. Це ще й про щоденні соціальні труднощі: проблеми з отриманням документів, оформлення у школу, комунікація з державними органами. Варто пам’ятати також і про них, а не лише про злочинні історії у ЗМІ.

⟶ Циган чи ром? Засновник Освітнього центру з прав людини Володимир Бєглов пояснив для ресурсу MediaLab, як правильно казати: «циган» чи «ром»: «Циган сонце вкрав». «Будеш нечемною дитиною, цигани вкрадуть». «Що це за циганський табір ви тут влаштували?» Усі ці поширені в нашій мові вислови, зрозуміло, зовсім не сприяють позитивному ставленню до ромської національної меншини в Україні. А відтак, підсилюють і без того сильний стереотип щодо небезпечності і шкідливості представників і представниць цієї групи. 

Безумовно, гастролі яскраво розцяцькованих ромів і ромок до туристичних міст, крадіжки з кишень і торбинок, гіпнотичні ворожіння на базарах і трамвайних зупинках — те, що надокучає і обурює. І безумовно, така поведінка окремих ромських чоловіків і жінок негативно впливає на образ цілої групи загалом. Але якщо ми з вами і мусимо кудись спрямовувати власний негатив, то спрямуймо його на недолуге з цієї точки зору законодавство і бездіяльність правоохоронних органів, а не на цілий народ. І тим більше, не робімо висновки про всіх ромів і ромок лише на основі яскравої поведінки тих, хто, на жаль, підтверджує стереотипи про «циганів».

Фото: pexels.com

Детальніше. Російський уряд розгляне проект закону про визнання уродженців України та Білорусі носіями російської мови без проходження співбесіди при зверненні за отриманням громадянства. Відповідні зміни пропонується внести до статті 331 закону «Про громадянство Російської Федерації».

Зараз за російським законом іноземні громадяни можуть бути визнані носіями російської мови у разі, якщо ці особи або їхні родичі по прямій лінії постійно проживають або раніше постійно проживали на території РФ або на території, яка належала до Російської імперії чи СРСР, у межах державного кордону РФ, за результатами співбесіди. 

Якщо пропоновані новації затвердять, то, щоб стати носієм мови, українцям та білорусам буде достатьо подати заяву.

Контекст. Нагадаємо, що ЄС не визнаватиме російські паспорти, видані на Донбасі. Посольства і консульства будуть розрізняти звичайні російські паспорти та паспорти РФ, видані жителям окупованого Донбасу. Останнім віз не видаватимуть. 

⟶ З наступного навчального року в Україні не буде російськомовних шкіл. З вересня 2020 року російськомовні школи в Україні перейдуть на державну мову навчання. Про це 3 жовтня в ефірі телеканалу «Прямий» сказала міністр освіти і науки Ганна Новосад: 

«Російськомовні школи ще є, проте з вересня 2020 року такі школи переходять на українську мову навчання. Школи мов меншин, які належать до мов Європейського Союзу — з вересня 2023 року. Власне, і тих, і тих ми маємо до цього переходу підготувати. Проте в цих школах, які переважно навчатимуться українською мовою, все одно зберігатиметься можливість вивчати свій предмет — рідну мову — рідною мовою».

⟶ Росія спрощує отримання посвідки на проживання у РФ для усіх українців. Згідно із законом, який підписав 2 серпня Володимир Путін, перелік осіб, які можуть отримати дозвіл на тимчасове проживання, поповнився також громадянами України або особами без громадянства, які постійно мешкали на території України; громадянами держав, які входили до колишнього СРСР, та отримали освіту у державних вищих навчальних закладах, освітніх чи наукових організаціях на території Росії. 

Крім того, документ передбачає, що люди, народжені на території колишнього СРСР, поміж інших категорій мають право на отримання посвідки на постійне проживання, не отримавши попередньо дозволу на тимчасове проживання. Закон набуде чинності через 90 днів після його оприлюднення, тобто 2 листопада.

Фото: pexels.com

Детальніше. Grammarly — це інтелектуальний онлайн-сервіс перевірки граматики, який заснований на технологіях штучного інтелекту. Його послугами користуються 20 мільйонів людей. Він залучив 90 мільйонів доларів інвестицій. Провідним інвестором став фонд General Catalyst. Він уже фінансував компанію у 2017 році. Тоді Grammarly вдалося залучити 110 мільйонів доларів. Загалом компанія отримала 200 мільйонів доларів інвестицій на розвиток Grammarly.

У компанії запевняють, що не продають і не здають в оренду дані користувачів третім сторонам з будь-якої причини, в тому числі для доставки своїх оголошень. «Наша бізнес-модель — це модель freemium. У ній ми пропонуємо безкоштовну версію нашого продукту, а також Grammarly Premium та Grammarly Business, які є платними. Єдиний спосіб, як Grammarly заробляє гроші, це підписки».

Довідка. Стартап заснували кияни Олексій Шевченко, Максим Литвин і Дмитро Лідер у 2009 році. Перша версія продукту була створена в Києві. Додаток підвищує якість письмового спілкування, враховуючи індивідуальний стиль користувача і його комунікативні цілі, пропонуючи виправлення, які роблять текст граматично, стилістично і структурно правильним.

⟶ Український стартап металевих 3D-пазлів  зібрав понад 431 тисячу доларів. Стартап Time 4 Machine зібрав понад 431 тисячу доларів на краундфандинговій платформі для просування креативних проектів Kickstarter. Кошти компанії-виробнику перерахували 2 800 прихильників з усього світу. Time 4 Machine запустила збір коштів 26 березня цього року, щоб отримати 15 тисяч доларів шляхом краундфандингу. Утім цієї мети  вони досягнули за перший день збору. До 4 травня компанія перевищила свою ціль у 28 разів і забрала 431 тисячу 158 доларів.

Компанія створює низку механічних моделей з металу, деталі для яких можна скріпити без клею. Серед моделей трактор, літак, локомотив і навіть робочий таймер. У зібраному вигляді всі моделі мають рухомі деталі: у літака крутяться гвинти, в автівки відчиняються двері. Моделі коштують від 18 до 112 доларів, комплекти — 432 доларів. 143 людини вже зробили передзамовлення на комплекти.

⟶ Додатки для вивчення граматики англійської мови. Школа англійської Green Forest підготувала добірку застосунків, які допоможуть опанувати граматику цієї іноземної мови: 

1.Learn English with Johnny Grammar’s Word Challenge від British Council. Тут можна о протестувати свої знання не тільки з граматики, але й перевірити свій словниковий запас та правопис. Необхідно вибрати рівень складності  тесту та пройти онлайн-вправи у формі гри, виявивши таким чином слабкі місця в знаннях.

2.Practice English Grammar — це безкоштовний додаток для iOS та Android, який був номінований у 2014 році на нагороду Best Education App. Перевагою цього додатку є вдале поєднання флеш карт (для запам’ятовування граматичних правил), ігор, статей та різноманітних способів перевірки та оцінки знань (тести, вікторини), які допоможуть вдосконалити навички письма через послідовне вивчення граматичних тем від елементарних до найскладніших. 

3.English Grammar Book — ще один безкоштовний додаток для пристроїв на базі платформи Android. Тут можна отримати отримати досить широкий спектр граматичних тем із детальним поясненням теорії, а також тестами і вікторинами для перевірки засвоєного матеріалу. Додаток  містить різні варіанти складності залежно від рівня знань. 

Фото: venturebeat.com

Детальніше. Найпопулярніший серед українців легальний відеоресурс — YouTube, за ним із відривом йдуть Megogo, Google Play і Netflix. Водночас 41% опитуваних не змогли назвати жоден сайт, який надає тільки легальне відео.

На думку опитуваних найкращий спосіб боротьби із піратством — це створення сайтів із легальним контентом. 

Телегрупи StarLightMedia та 1+1 media за рік домоглися того, щоб 318 сайтів припинили красти контент.  За їхнім запитом із пошукової видачі Google видалено 20 тисяч посилань на піратський контент, а також 292 тисячі нелегальних відео видалені з сайтів, соціальних мереж і місць для розміщення відеофайлів. Інша організація з боротьби з нелегальним розміщенням контенту в мережі — Українська антипіратська асоціація (УАПА) — за цей же період домоглася закриття 173 сайтів.

⟶ Легальні стримінгові сервіси, доступні в Україні. Щоб не порушувати нічиїх авторських прав та законодавства фільми варто переглядати на платних ресурсах (вони ще й будуть у високій якості і без реклами). Серед них, наприклад: YouTube Movies, iTunes, Megogo, Netflix, Amazon, YouTube Premium, Hulu, PlayStation Vue, CBS, oll.tv.

Музику легально можна слухати на Google Play Music (перші 90 днів будуть безкоштовними), Apple Music, Deezer (він має безкоштовну версію, але у ній багато реклами). 

⟶ Кіберполіція — на захисті авторського контенту. Це один із органів Національної поліції України, який здійснює боротьбу із кіберзлочинністю (злочини, пов’язані із інформацією), і працює із кримінальними справами, які пов’язані із комп’ютерами, інтернет-мережами та системами. Зокрема, вона бореться із піратським контентом. Наприклад, у квітні цього року українська Кіберполіція проводила акцію «Пірати», в ході якої боролась із порушенням авторського права, зокрема із піратськими онлайн кінотеатрами. Після неї діяльність чотирьох піратських інтернет-ресурсів — kinogo.co.ua, uafilm.top, ukrfilm.top, kino-hd.top — була припинена. Головна мета таких сайтів — заробляння коштів на рекламі, а не безкоштовний показ фільмів. 

Фото: John-Mark Smith / Pexels

Детальніше. Соціологічна група «Рейтинг» провела соціологічне опитування протягом 6-10 вересня цього року. Згідно з ним, 71% опитаних задоволені діяльністю президента Володимира Зеленського, 11% – протилежної думки, 18% – не змогли сформувати своє ставлення до нього. У порівнянні із липнем цього року рівень задоволеності роботою глави держави зріс майже у півтори рази — станом на липень він становив приблизно 50%. 

Позитивно оцінюють роботу прем’єр-міністра Олексія Гончарука 29% опитаних. Хоча майже 60% опитаних не змогли оцінити роботи очільника уряду. Роботою нової Верховної Ради задоволені 39% респондентів, незадоволені – 16%. Не змогли її оцінити 45% опитаних.

Хто і як проводив дослідження. Соціологічна група «Рейтинг» — це недержавна незалежна дослідницька організація. Вона спеціалізується на проведенні соціологічних досліджень із дотриманням міжнародних стандартів. Утворена у 2008 році. Щорічно проводить близько 100 000 інтерв’ю і 100 фокус-групових досліджень. 

Це опитування соціологічна група провела з 6 до 10 вересня цього року. Вона опитала 2500 людей від 18 років в особистому інтерв’ю. Похибка — не більше 2%.

Контекст. Нагадаємо, що наприкінці серпня Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва розповів, що 63% українців позитивно оцінюють перші кроки глави держави. Організація провела соціологічне опитування «Сто днів після президентських виборів». Новообраний президент Володимир Зеленський тоді мав довіру 70% громадян. Перші кроки Зеленського і його команди позитивно оцінювали 63% українців, негативно — 13%, ще 24% не визначилися. Це найвищий результат за всі часи серед українських президентів.

⟶ Рада прийняла закон про імпічмент президента. Відтепер депутати зможуть усунути президента з посади виключно у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину. Для цього знадобиться близько 337 голосів. 

Підставою для ініціювання усунення президента з його посту є письмове подання, підписане більшістю народних депутатів. У цьому поданні нардепи мають обґрунтувати, чому потрібно створити спеціальну тимчасову слідчу комісію. Комісія, у свою чергу, буде розслідувати факт і обставини державної зради або іншого злочину, які вчинив президент.

Після рішення про звинувачення президента депутати звертаються до Конституційного і Верховного судів. Ці установи які мають підтвердити конституційність розгляду справи про імпічмент і наявність у діях президента ознак злочину. У випадку відставки президента за власним бажанням процедура імпічменту припиняється на будь-якій стадії, а провадження у судах закривають. 

⟶ На позитивну оцінку роботи Володимира Зеленського міг вплинути обмін полоненими, який відбувся 7 вересня. Тобі 35 бранців Кремля повернулося в Україну. Серед них політв’язні Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Володимир Балух, Роман Сущенко, Микола Карпюк, Станіслав Клих, Павло Гриб, Євген Панов, Артур Панов, Едем Бекіров, Олексей Сизанович, а також захоплені Росією біля Керченської протоки 24 моряки.

Тоді президент України зазначив, що вважає перший етап обміну виконаним. Він і Путін «зробили все, що пообіцяли і зробили все, не змінюючи по ходу домовленості. Формула була збережена. Це були наші домовленості. Спочатку ми говорили, що повертаються спочатку моряки, але потім ми вийшли на діалог, я дуже радий, що це була наша пропозиція про інший формат, доповнення до наших моряків наших політв’язнів».

Фото: скріншот із дослідження

Детальніше. Найбільш схильні підтримувати популістську політику економічно вразливі групи населення: люди, які мають менше можливостей для реалізації у освіті, працевлаштуванні. Меншою мірою таку політику підтримують люди, які не проявляють критичного мислення у щоденному житті.

Прихильники популізму частіше живуть у селах, не мають вищої освіти або отримують маленьку зарплатню. Відмінності щодо підтримки популізму залежно від віку чи регіону – несуттєві.

Хто і як проводив дослідження. Опитування провела Міжнародна дослідницька компанія Kantar TNS на замовлення Центру економічної стратегії у лютому-березні 2019 року. Опитали 2000 респондентів від 18 років, які проживають у всіх областях України (крім АР Крим та окупованих територій Донбасу) та у Києві.  

Контекст. Нагадаємо, що чверть українців вважає хабар нормою. А 32,1% респондентів вважають, що люди дають хабарі, щоб швидше вирішити проблеми. 19,7% опитаних назвали причиною хабаря —  вимогу хабарника. 

Під час соціологічного опитування Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» 25% українців назвали хабар нормою їхнього життя. 8,8% опитаних зізналися, що вони або їхні родичі неодноразово впродовж року давали хабарі за отримання адміністративних послуг.

Ірина Бекешкіна, директорка Фонду, розповідає: Коли ми запитували, чому люди дають хабарі, наприклад, 25% вважають, що це вже норма нашого життя. Тому з цим явищем треба боротися, але треба ще боротися у мізках наших людей. 

⟶ Як зробити українців менш вразливими до популізму. Центр економічної стратегії підготував поради за результатами проведеного опитування.

1. Приділяти особливу увагу вразливим групам населення. Держава має покращувати якість освіти у селах, стимулювати роботодавців до створення робочих місць у найбідніших регіонах. Більша економічна захищеність цих груп зменшить підтримку шкідливого для країни популізму.
2. Пропонувати альтернативи популізму. Можливість обирати поміж двома політиками замість простого питання про вплив певної політики на добробут суттєво зменшує підтримку популізму у середньому з 84% до 54%. При комунікації щодо шкідливості популізму слід наголошувати, що існують альтернативні, більш реалістичні способи вирішення певної суспільної проблеми.
3. На протидію популізму в окремих питаннях потрібно виділяти більше ресурсів, ніж у інших. Інколи переконати людей не підтримувати певну популістську політику, як-от гарантоване державою працевлаштування, доволі просто: у нашому опитуванні переважна більшість людей змінювала свою думку. Разом з тим, в інших сферах погляди переважної більшості українців лишилася стійкою до раціональних аргументів. Наприклад, переважна більшість українців продовжували підтримувати державне регулювання цін, незалежно від аргументів. 
4. Не варто зловживати емоційно забарвленою риторикою. Вона не працює, якщо використовується надмірно. Зазвичай при просуванні певної ідеї політики використовують емоційно забарвлену риторику замість раціональних аргументів. У випадку зі зниженням тарифів на газ використання емоційно забарвленої фрази «тарифний геноцид» не збільшило підтримку зниження тарифів порівняно з нейтральною фразою. У певних випадках використання раціональних фактів та аргументів може бути ефективнішим.
5. Розвивати критичне мислення. Люди з вищим рівнем критичного мислення в повсякденному житті є менш схильними підтримувати популізм і у сфері економіки. Критичне мислення допомагає зрозуміти, що довгострокові наслідки популістської політики будуть негативними. 

⟶ Що турбує українців найбільше: високі тарифи та низькі зарплати. Найважливішими особистими проблемами для українців зниження тарифів на комунальні послуги — 64,2%, підвищення зарплат, пенсій — 63%. Соціологічна служба Центр Разумкова провела опитування, у якому намагалася з’ясувати, якими є найважливіші проблеми українців. 

Українці називають найважливішими особистими проблемами, які їх турбують, — зниження тарифів на комунальні послуги та підвищення зарплат і пенсій. Третина опитаних також вважає важливим покращення системи охорони здоров’я, медичного обслуговування — 35,5%, стримування зростання цін — 29,9%, боротьба з корупцією — 24,4%. 21,7% відповіли, що особисто для них важливим є вирішення проблеми Донбасу, а 20% — скорочення безробіття.

Фото: pexels.com

Детальніше. Українська сім’я витрачає на харчування приблизно 3749,26 грн на місяць. Найбільше із цієї суми йде на м’ясо — понад 22% витрат. На комуналку українці витрачають близько 1866 грн на місяць — 23,2 % витрат. На охорону здоров’я українці щомісяця викладають з кишень 408 грн. На ресторани та готелі респонденти витрачають лише 2,2% щомісячних витрат.

Хто і як проводив дослідження. Вибіркове опитування українців провела Державна служба статитики у першому кварталі 2019 року. В опитуванні взяло участь 8446 сімей. 

Контекст. Нагадаємо, що 46% коштів з банківських карт клієнти Приватбанку витрачають на продукти. Майже половину коштів із своїх карток (46% — 9,5 млрд грн) власники рахунків у «Приватбанку» витрачають на продукти. На другому місці за обсягами (майже 10% — 2,1 млрд грн) — витрати на кафе, ресторани та інші місця громадського харчування. 

Майже 10%, або 2 млрд грн, у липні українці витратили на меблі та товари для дому, а понад 1,5 млрд грн. — на одяг і взуття. У топ-5 витрат з карт українців, за даними банку, також входять витрати на аптеки і медицину – 1,45 млрд грн.

⟶ Як економити на продуктах. Сайт «24. Здоров’я» підготував добірку порад, які допоможуть зекономити під час покупки продуктів:

1. порівнюйте ціни. У різних торгових точках ціни на один і той самий продукт можуть відрізнятися. Одну групу товарів можна придбати дешевше в найближчому магазині, а за іншими продуктами вигідно з’їздити до сусіднього району або сходити на ринок;
2. купуйте тільки те, що дійсно потрібно. Складайте чіткий список продуктів і не беріть нічого, що до цього списку не належить. Завжди ходіть до магазину ситим. 
3. уникайте акцій і спеціальних пропозицій. Перш ніж покласти такий товар до кошика, переконайтеся в тому, чи дійсно це вигідна покупка, чи потрібен вам цей продукт і чи не закінчується термін його придатності.
4. оминайте уваги на кольорові цінники. Багато хто думає, що таке маркування гарантує демократичну ціну продукту. Однак є великі шанси придбати цей самий товар дешевше у сусідньому магазині або на ринку.
5. готуйте обіди самостійно. Брати на роботу обіди чи навчання– набагато дешевше, ніж щодня ходити до їдальні чи кафе;
6. будьте стримані та пильні касі. На касах супермаркетів продається багато шоколадних батончиків, льодяників, журналів. Не піддавайтеся бажанню щось узяти. Записуйте приблизну суму витрат до приходу на касу. Підраховуйте суму на клаптику паперу або на калькуляторі смартфона. Перевіряйте ціни кілька разів. Повертайте на полиці товари, без яких можна обійтися.

⟶ Розділ для шопінгу у Вайбері буде доступний українцям до кінця року. До кінця 2019 року Вайбер представить в Україні окремий розділ месенджера. У ньому можна підключатися до онлайн-каталогів магазинів і переглядати товари. Директор з продажу компанії «Вайбер» Костянтин Костадінов розповів: «У додатку будуть різні категорії покупок. Ви зможете підключатися до відповідних онлайн-каталогів магазинів. Тобто уже не потрібно буде з месенджера переходити у браузер на сайт. Гортати каталоги товарів можна буде прямо у вайбері. У майбутньому у вайбері можна буде не лише вибрати товар, а й відразу його купити». Зараз клавіатура для шопінгу у цьому месенджері доступна для користувачів зі США та тестується в Росії.

Фото: pexels.com

Детальніше. Під час соціологічного опитування Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» 25% українців назвали хабар нормою їхнього життя. 8,8% опитаних зізналися, що вони або їхні родичі неодноразово впродовж року давали хабарі за отримання адміністративних послуг.

Ірина Бекешкіна, директорка Фонду, розповідає: Коли ми запитували, чому люди дають хабарі, наприклад, 25% вважають, що це вже норма нашого життя. Тому з цим явищем треба боротися, але треба ще боротися у мізках наших людей. 

Хто і як проводив дослідження. Соціологічне опитування провів Фонд «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» з 12 до 17 липня цього року. Він опитав 2018 респондентів віком від 18 років в усіх регіонах України, за винятком Криму та тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3% з імовірністю 0,95.

Контекст. Нагадаємо, що лише 5% українців користуються послугами онлайн. Загалом інтернетом не користується близько 30% українців. Найчастіше саме ці люди потребують адміністративних послуг. Такі дані опитування Фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. 

В Україні провели дослідження щодо оцінки населенням України якості надання адміністративних послуг. Цими послугами в режимі онлайн користувалися лише 5% респондентів. Найчастіше опитані використовували сервіси Міністерства соціальної політики — 47,4%. Це пов’язано з великою кількістю звернень за послугами соціального характеру. Також часто користувалися послугами Міністерства юстиції та Державної фіскальної податкової служби — 30,3% та 22,6% відповідно.

⟶ Українці задоволені сім’єю та інтимом, а безпекою і економікою — ні. 77% українців задоволені своєю сім’єю, 63% — інтимним життям, а 70% — своїми знаннями і досвідом. Про це свідчить опитування Київського міжнародного інституту соціології, проведене з 26 травня до 7 червня. 

Ось результати: своєю сім’єю задоволені 77% українців, а незадоволені – 9%. Своїми знаннями, досвідом, уміннями задоволені 70%, а незадоволені – 7%. Інтимним життям задоволені 63% українців, незадоволені – 10%. Можливостями бути незалежними задоволені 58% наших співгромадян, а незадоволені – 13%. Роботою задоволені 63%, а незадоволені – 17% (з тих, хто має роботу).

Рівнем своєї матеріальної забезпеченості задоволені 22% українців, а незадоволені – 57%. Мірою впевненості у завтрашньому дні задоволені лише 14% українців, а незадоволені – 62%. Забезпеченням безпеки України задоволені 11%, а незадоволені – 64%. Економічним становищем в Україні задоволені лише 5% громадян, а незадоволені – аж 83%.

⟶ Що турбує українців найбільше: високі тарифи та низькі зарплати. Найважливішими особистими проблемами для українців зниження тарифів на комунальні послуги — 64,2%, підвищення зарплат, пенсій — 63%. Соціологічна служба Центр Разумкова провела опитування, у якому намагалася з’ясувати, якими є найважливіші проблеми українців. 

Наші співгромадяни називають найважливішими особистими проблемами, які їх турбують, — зниження тарифів на комунальні послуги та підвищення зарплат і пенсій. Третина опитаних також вважає важливим покращення системи охорони здоров’я, медичного обслуговування — 35,5%, стримування зростання цін — 29,9%, боротьба з корупцією — 24,4%. 21,7% відповіли, що особисто для них важливим є вирішення проблеми Донбасу, а 20% — скорочення безробіття.

Фото: pexels.com