Детальніше. Колишніх правоохоронців засудили за розгін учасників Майдану в ніч проти 30 листопада 2013 року. Адвокатеса родин Небесної Сотні — загиблих учасників Революції Гідності — Євгенія Закревська також додала, що за іншими статтями — 340 (перешкоджання мітингам) і 366 (службове підроблення) — ексберкутівців теж визнали винними і звільнили від відповідальності, позаяк пройшли терміни.

Пані Закревська висловила надію, що чинний міністр внутрішніх справ Арсен Аваков не зробить ексберкутівцям «зелений коридор» до Росії.

Цитата. «Дякую всім свідкам, які не обламались, не «забули все — сім років же пройшло», і свідчили про події тієї ночі, дякую журналістам, які надали фото, відео і теж свідчили. Це перший реальний вирок беркутам у справах Майдану. І перший обвинувальний вирок по подіях 30-го листопада!» — заявила адвокатеса у дописі на ФБ.

Копайте глибше:

Інтерв’ю з Євгенією Закревською (The Ukrainians)

Фото: zaxid.net

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Що відбулось?

«Телебачення Торонто» у своєму останньому відео висміяло один з випусків «Дизель Шоу», у якому йдеться про загрозу вакцинації та висміювання щеплень. Такі жарти викликали обурення у журналістів «Телебачення Торонто», які своїм сюжетом підкреслили недбале ставлення авторів «Дизель Шоу» до здоров’я українців та пропаганду антивакцинації.

У свою чергу «Дизель Студіо» вважає висловлюваннях ведучих Майкла Щура та Ярослави Кравченко розпалювання національної ворожнечі, ненависті та приниження честі, гідності та образу почуттів громадян. Приклад порушень «Дизель Студіо» навели у цитатах:

1. «Українці будуть помирати ще і ще, зокрема завдяки переглядам випусків «Дизель Шоу»» .
2. «При чому рятує життя розумних людей і авторів «Дизель Шоу».
3. «І поки ви пишете коментар «Та хай вимре аудиторія «Дизель Шоу», нам же тільки краще стане», то ми нагадаємо, що хвора аудиторія «Дизель Шоу» буде без маски кашляти у ваші світлі та сповнені розуму все ще не вакциновані пички».
4. «З нетерпінням чекаємо, коли «Дизель Шоу» почне заперечувати Голокост, просто щоб закінчити жарт словом «Гондурас»».

Як на це відреагувало «Телебачення Торонто»?

Програма опублікувала пост-відповідь, у якій зазначили, що вони неодноразово згадували у своїх випусках «Дизель Шоу». Автори вважають, що вони цілком чесно висвітлили цинічну антивакцинаторську позицію шоу та каналу ICTV: «Мета відео полягала в тому, щоб підкреслити вплив авторів шоу на його глядачів та пояснити абсурдність всього сказаного авторами «Дизель Шоу». «Телебачення Торонто» неодноразову підкреслювало важливість вакцинації. Антивакцинаторські меседжі — дуже шкідливі для суспільства, тому такі заклики повинні зникнути з інформаційного доступу».

Що далі ?

У «Телебаченні Торонто» заявили, що використання фрагментів чужих авторських творів без попереднього дозволу передбачене 21-ю статтею закону України про авторське та суміжні права. Проєкт наголосив, що зазначав авторство «Дизель шоу». Цитовані фрагменти також містять логотип ICTV. Автори скандального ролику планують звернутися до суду через «спроби цензури у відповідь на обґрунтовану критику».

Фото: скрін із youtube.com

Приєднуйтеся до Спільноти The Ukrainians — підтримуйте розвиток українськомовної журналістики

Детальніше. Ще у 2015 році Сергія Стерненка затримали за підозрою у розбійному нападі та викраденні людини — тодішнього депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича. Підстава — Щербич упізнав у Стерненкові свого нападника. Активіст свою причетність до злочину заперечує. 

У тому ж 2015 році у будинку Стерненка провели обшук. За словами активіста, він добровільно віддав правоохоронцям свою зброю: пневматичний пістолет, стартовий (шумовий) пістолет та колекційний ніж. Через стартовий пістолет правоохоронці також звинуватили Стерненка у незаконному зберіганні вогнепальної зброї. Справа про викрадення депутата розтягнулась на понад 5 років. І от лише 23 лютого 2021 року суд виніс вирок. У результаті, активісту призначили покарання за розбій і зберігання пістолета, а за викрадення людини – звільнили від відповідальності через строки давності.

Що не так із вироком?

Сергій Стерненко звернув увагу на кілька порушень під час розгляду справи та винесення вироку на своїй сторінці у Фейсбуці: 

«- усі вилучені речі під час обшуку визнані судом допустимими доказами. Хоча обшук у мене вдома проводився без адвоката, з яким мені навіть не дали зв‘язатись;

– судово-медичні експертизи, складені російською мовою також визнані допустимими. Хоча це пряме порушення ст. 29 КПК.

– суд відмовився визнавати доказом висновок спеціаліста щодо стартового пістолета, у якому спеціаліст вказав що експертиза по пістолету проводилась з суттєвими порушеннями і пістолет не є вогнепальною зброєю;

– суд не сумнівається у висновку експерта сторони обвинувачення, у якому той сказав що взяв пістолет стартовий, але після викручення експертом втулки зі ствола став вогнепальним;

– суддя вважає що у нас існує закон про зброю, і це (!) міліцейська інструкція, яка законом не є.

– стартовий пістолет мною було видано поліції добровільно. Це взагалі за ч. 3 ст. 263 ККУ є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності. Але суддя також відкинув цей документ, бо добровільна видача не зафіксована у протоколі обшуку і бо я в ньому це не написав. Але я не підписував протокол, бо до мене не пустили адвоката».

Адвокат активіста Масі Найєм написав, що суддя цитував свідка, якого в суді не допитували. Хоча суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання.

А судді хто?

Вирок іменем України виніс суддя Віктор Попревич з Донецька. Він відомий тим, що у 2009 році встановив біля свого будинку у тоді ще неокупованому Донецьку погруддя Леніна та Сталіна. Що ж до вироку, то Сергій Стерненко заявив, що суддя Попревич спершу написав виправдальний вирок. Згодом через тиск генеральної прокурорки Ірини Венедіктової та заступника голови Офісу президента Олега Татарова суддя переписав обвинувальний вирок. 

Якою є позиція обвинувачення?

Прокуратура заявляє, що провина обвинувачених, Стерненка та його соратника Руслана Демчука, підтверджується свідченнями потерпілого Сергія Щербича та показами свідка. Остання розповіла, що бачила, як Щербича затягли в машину і повезли в невідомому напрямку. 

Мета нападу, на думку обвинувачення — заволодіти майном Щербича: банківською карткою і телефоном. Обтяжуючою обставиною суд визнав те, що злочин нібито вчинили «у зв’язку з виконанням потерпілим службовим обов’язком» — Щербич був депутатом райради. Також суд звернув увагу на те, що Стерненко розповідав про своє негативне ставлення до політичних поглядів потерпілого.

Що далі?

Із будівлі суду в Одесі Стерненка повезли у СІЗО. Зараз у чоловіка немає доступу до своїх профілів у соцмережах. Активіст подаватиме апеляцію. Небайдужі збираються на акції протесту у різних містах України ввечері 23 лютого. Фракція «Голос» починає збір підписів за відставку генпрокурорки Ірини Венедіктової.

Хто такий Сергій Стерненко?

Це колишній керівник одеського «Правого сектора». Ще 24 травня 2018 року двоє невідомих скоїли на нього замах. Один з нападників утік, але згодом його затримали. Інший отримав від активіста смертельний удар ножем у живіт. Поліція розслідує убивство нападника Стерненком як умисне. Водночас правоохоронці не коментують слідство щодо нападу на самого активіста.

Це був уже третій замах на Сергія Стерненка. 1 травня 2018 року невідомий вистрілив у нього ззаду з травматичної зброї. 7 лютого 2018 року на активіста напали біля його будинку. Стерненка підозрюють також у нападі на начальника одеської поліції під час протестів проти забудови у Міському саду Одеси у листопаді 2017 року. На думку Стерненка, напали на нього через те, що він виступав проти незаконних забудов в Одесі, які реалізовувалися в інтересах мера міста Геннадія Труханова.

Копайте глибше:

• Сергій Стерненко у програмі «Рандеву з Яніною Соколовою» (YouTube) 

Фото: kurs.com.ua

Цитата. «Адміністративний суд виніс сьогодні рішення за моїм позовом у судовому процесі, який тягнувся майже рік. На підставі проведених експертиз суд зобов’язав Міністерство освіти і науки переглянути дитячі підручники історії 5-11 класів, у яких попередній політичний режим намагався героїзувати і міфологізувати низку державних злочинців і учасників масових заворушень 2013-2014 рр.», — написав Портнов.

Детальніше. У першому ж абзаці рішення суду йдеться про те, щоб «визнати незаконною та протиправною бездіяльність відповідача (МОН), що полягає у не здійсненні перевірки підручників». Тобто «переглядати» підручники будуть, лише щоб надати відповідь на звернення Портнова, а не щоб вилучити з них розділ про Революцію Гідності. 

Контекст. Багато ЗМІ написали про цю ситуацію ще учора, посилаючись лише на Телеграм-канал Портнова, де він подав її у вигідному для себе світлі. Водночас раніше цього судового рішення ще не було у реєстрі. Лише коли воно з’явилося, можна зрозуміти, що саме вирішив суд.

Що варто пам’ятати про Революцію Гідності:

• #цей день в історії: перші Герої Небесної Сотні загинули на Майдані сім років тому. Сергій Нігоян та Михайло Жизневський — перші полеглі на Майдані. Вони обоє отримали смертельні вогнепальні поранення. Того ж дня у лісі під Києвом знайшли тіло львів’янина Юрія Вербицького зі слідами тортур. Юрій був майданівцем. Його викрали просто з лікарні невідомі за день до того. Саме ці троє чоловіків стали першими Героями Небесної Сотні.
• ЄСПЛ визнав порушення прав людини під час розгону Майдану з боку влади. Низка порушень, які відбувалися під час розгону Майдану в лютому 2014 року, є цілеспрямованими діями тодішньої влади ― тобто парламенту часів Віктора Януковича. Про це йдеться у рішенні Європейський суд з прав людини. 
• 7 років тому відбувся силовий розгін Майдану. Чому про це потрібно пам’ятати? У ніч з 29 на 30 листопада спецпідрозділ «Беркут» на Майдані Незалежності у Києві розігнав та побив студентів. Молодь протестувала проти рішення тодішнього уряду Миколи Азарова зупинити підготовку до Угоди про асоціацію з Євросоюзом.
• Розмова з адвокаткою родин Героїв Небесної Сотні Євгенією Закревською (The Ukrainians)

Фото: news.24tv.ua

Детальніше. Засідання за позовом народного депутата від «Опозиційної платформи – За життя« Віктора Медведчука проти журналіста та історика Вахтанга Кіпіані та видавництва Vivat відбудеться 10 липня у Дарницькому районному суді Києва. Суддя: Марина Заставенко.

 У видавництві Vivat прогнозують, що Дарницький районний суд Києва може винести рішення на користь Віктора Медведчука і заборонити розповсюдження книжки «Справа Василя Стуса» та поширення будь-якої інформації про неї у ЗМІ та інтернеті.

Ось 9 фраз, які Медведчук просить визнати недостовірними:

• «…розпинав поета (мається на увазі Василя Стуса), – призначений державою адвокат Медведчук»
• «…Віте, що виховувався у родині політзасланця (…кажуть шуцман (шуцман – працівник охоронної поліції Третього рейху)»
• «… чи була можливість у Стуса обрати «менше зло». Проте є фактом, що наданого, підтримуваного держбезпекою адвоката звали Віктор Медведчук»
• «Адвокати відверто «відбували номер», не забуваючи, правда, здирати гонорари з убитих горем родин…»
• «… шістка комуністичної системи Медведчук…»
• «… «син поліцая»…»
• «…Медведчук на суді визнав, що всі «злочини», нібито вчинені його підзахисним, «заслуговують на покарання»
• «…він (мається на увазі Віктор Медведчук) фактично підтримав звинувачення. Навіщо прокурори, коли є такі безвідмовні адвокати?…»
• «Злочин перед поетом юрист Медведчук здійснив ще й тим, що не повідомив родині про початок розгляду справи… Боявся КГБ чи просто завжди був циніком і аморальним типом?».

Коментар. Генеральна директорка видавництва Vivat Юлія Орлова каже: «У той час, коли Віктор Медведчук «захищає свої честь, гідність та ділову репутацію», ми захищаємо право суспільства на пошук історичної правди. Вимоги Віктора Медведчука – це неприхована спроба прямого тиску на свободу слова і друку в Україні, яскравий прояв боротьби із інакомисленням. Взагалі цей процес виглядає як другий суд над Стусом. Пан Медведчук свого часу цей процес програв». 

 Довідка. Книжка Вахтанга Кіпіані «Справа Василя Стуса» вийшла друком у травні 2019 року у видавництві Vivat і отримала кілька премій, серед яких: персональна відзнака директорки ГО «Форуму видавців» та премія Черкаського книжкового фестивалю у номінації «Науково-популярна книга для дорослих». Український ПЕН включив «Справу Василя Стуса» до переліку найкращих книжок 2019-го, які з’явилися друком у вітчизняних видавництвах.

 Видання на 90% складається з архівних документів. Думки автора побудовані на фактах, які містяться, в тому числі, у фактологічній частині книжки. Віктор Медведчук подав до суду позов з вимогою заборонити продаж книжки «Справа Василя Стуса» у серпні 2019 року. Перше засідання у цій справі відбулося у Дарницькому суді 2 жовтня 2019 року.

 Контекст. Раніше з першого художнього фільму про Василя Стуса «Заборонений» видалили сцену останнього суду над письменником, у якому брав участь його адвокат Віктор Медведчук. Після цього творці картини пообіцяли дозняти епізод із Медведчуком. Адвокат політика Ігор Кириленко пригрозив їм судовим позовом, якщо у фільмі з’явиться «недостовірна інформація» про Медведчука.

Хто такий Віктор Медведчук?

Зараз він — народний депутат України від «Опозиційної платформи — За життя», кум Путіна. У 2002-2005 роках Медведчук був главою Адміністрації президента часів Леоніда Кучми. Його називають автором темників (перелік обов’язкових тем, які повинні були висвітлювати журналісти). За непідтвердженими даними, був співробітником КДБ (Комітету державної безпеки) СРСР. Медведчук був адвокатом Василя Стуса на суді. Його політичний вплив зменшився після Революції Гідності. У 2014 році його призначили представником України по обміну полоненими з проросійськими бойовиками. У червні цього року близький до Медведчука Тарас Козак придбав телеканал ЗІК. 

Що ще варто знати про Віктора Медведчука

• Медведчук задекларував частку в телеканалі 1+1 – журналістське розслідування. Дружина Віктора Медведчука, телеведуча Оксана Марченко, є кінцевою власницею компанії Bolvik Ventures Ltd із Британських Віргінських островів. Ця фірма через ланцюжок інших компаній має у власності 24,66% у ТОВ «Телерадіокомпанія «Студія 1+1». Про це свідчить журналістське розслідування програми «Схеми: корупція в деталях» (спільний проєкт Радіо Свобода і телеканалу «UA:Перший»).
• Закон про амністію учасників Майдану просять скасувати. Серед підписантів — Медведчук, Шуфрич і Суркіс. 50 депутатів вважають, що закон є неконституційним, бо «його положення суперечать приписам Конституції, а його ухвалення Верховною Радою відбулося з порушенням конституційної процедури розгляду, ухвалення та вступу в дію законів».
• «Позов Медведчука щодо книжки про Стуса — тиск на свободу слова». Позов Віктора Медведчука з вимогою заборонити продаж видання — це спроба тиску на свободу слова і друку. Про це розповіла у коментарі «Читомо» генеральна директорка видавництва «Vivat» Юлія Орлова.

Копайте глибше:

• Стус без шансу на захист: ведмежа послуга Медведчука (Українська правда)

Фото: radiosvoboda.org

Що трапилося?

15 червня протягом усього дня відбувалося засідання, де Сергієві Стерненку обирали запобіжний захід. Нагадаємо, Служба безпеки України (СБУ) звинувачує його в умисному вбивстві нападника та у незаконному володінні холодною зброєю (тобто ножем, яким Стерненко завдав смертельного удару нападникові).

Що відбувалося під будівлею суду?

Під стінами суду зібралося більше сотні його прихильників, вони перекрили вулицю на знак протесту проти несправедливого розгляду справи. Кілька народних депутатів хотіли взяти активіста на поруки, але суд не дослухався до них.

Ближче до вечора під судом почалися сутички, поліція затримала кількох протестувальників, у штовханині роздерли сорочку народному депутатові Романові Лозинському, одного з активістів правоохоронець бив ногою у спину, коли той уже лежав на землі. Згодом затриманих активістів відпустили, а поліцейських, які били демонстрантів, відсторонили.

Що вирішив суд?

Пізно ввечері суд все ж відправив Сергія Стерненка під цілодобовий домашній арешт на 60 діб. Рішення про арешт оголосили у короткій формі, без мотивації. Захист підозрюваного вважає це незаконним. Місцем для домашнього арешту визначили місце прописки, а це військова частина в Одесі. Активіст каже, що туди його ніхто не пустить, а призначили саме таке місце тому, що, якщо він не виконає вимог суду, то його візьмуть під варту. Після цього чоловік порвав ухвалу.

Як відреагували протестувальники на таке рішення?

Сергій Стерненко разом зі своїми прихильниками вирушив під будинок генеральної прокурорки України Ірини Венедіктової та під Офіс Президента. У генпрокурорки він хотів дізнатися, як йому виконати таку вимогу суду, кілька разів дзвонив до Венедіктової, але вона не відповіла. Згодом вони пішли під Офіс Президента, де скандували: «Київ, вставай», «Аваков чорт», «Зелю геть!»

То Стерненкові все ж змінять адресу для домашнього арешту?

Активіст написав на своїй сторінці у Фейсбуці, що Голова Шевченківського суду пообіцяв перегляд судового рішення, бо вчорашню ухвалу неможливо виконати. Сьогодні зранку Сергій повідомив, що прокурор подав клопотання про зміну адреси відбування домашнього арешту з прописки на адресу проживання. Але от засідання щодо зміни адреси призначили на 16 червня о 10:00, а самому активістові про це повідомили лише за 50 хвилин до початку. Згодом початок засідання перенесли на 12:30. Біля суду чергують адвокати активіста.

Хто такий Сергій Стерненко?

Це колишній керівник одеського «Правого сектора». Ще 24 травня 2018 року двоє невідомих скоїли на нього замах. Один з нападників утік, але згодом його затримали. Інший отримав від активіста смертельний удар ножем у живіт. Поліція розслідує убивство нападника Стерненком як умисне. Водночас правоохоронці не коментують слідство щодо нападу на самого активіста.

Це був уже третій замах на Сергія Стерненка. 1 травня 2018 року невідомий вистрілив у нього ззаду з травматичної зброї. 7 лютого 2018 року на активіста напали біля його будинку. Стерненка підозрюють також у нападі на начальника одеської поліції під час протестів проти забудови у Міському саду Одеси у листопаді 2017 року. На думку Стерненка, напали на нього через те, що він виступав проти незаконних забудов в Одесі, які реалізовувалися в інтересах мера міста Геннадія Труханова.

Що ще варто знати про справу Сергія Стерненка

• Підозру в умисному вбивстві оголосили активістові Сергію Стерненку. Активісту Сергію Стерненку повідомили про підозру в умисному вбивстві та у незаконному носінні холодної зброї. Про це стало відомо з допису Сергія у його Телеграм-каналі та з повідомлення Служби безпеки України (СБУ).
• «Маю право на захист»: акції на підтримку активіста Сергія Стерненка відбулися у 9 містах. «Руки геть від Стерненка» і «Маю право на захист»: із такими підписами зображення активіста Сергія Стерненка, який смертельно поранив свого нападника, транслювали на будівлі Офісу Президента у Києві та ще у восьми містах України. 

Копайте глибше:

• Захистити Стерненка (фоторепортаж на Reporters)
• Сергій Стерненко у програмі «Рандеву з Яніною Соколовою» (YouTube) 

Фото: volynnews.com

Що відбувається?

Зараз у Нідерландах, у судовому комплексі Схіпхол у передмісті Амстердама, відбуваються попередні слухання у справі про збитий малазійський Боїнг МН17. Саме у межах цих слухань представник прокуратури Тейсі Бергер переказав свідчення очевидця, який бачив запуск ракети із Бука. Він проходить у справі під ім’ям X48. 

Що саме сказав свідок?

Свідок X48 бачив, як їхав Бук, бачив солдатів у танкістських шоломах і чув запуск ракети. За словами прокурора, який переказував слова очевидця, місце, яке він вказує як точку запуску Бука, те саме, яке зображено на фото із супутника. 

Очевидець розповів, що 17 липня 2014 року у другій половині дня, біля блокпосту самопроголошеної терористичної організації ДНР на дорозі зі Сніжного до Савур-Могили проїхав Бук. Через кілька хвилин почув і побачив, що ракету запустили. Поле біля місця, де запустили ракету, загорілося. 

Після запуску ракети Бук виїхав на дорогу. У тому місці було чотири солдати в однаковій уніформі кольору хакі та у шоломах із прикріпленими вухами. Ці солдати виглядали не так, як ті, які стояли на блокпосту. 

Зазначимо, що цього свідка слідчий суддя заслухав ще у 2016 році. Він вважає, що свідчення X48 є надійними.

Чи є якісь запитання до свідка?

Так. Тамтешня прокуратура хоче допитати його ще раз, тому направить слідчого суддю для безпечного допиту. Державна прокуратура хоче детальніше розпитати свідка про чотирьох солдат в однаковій уніформі й у танкових шоломах. Бо у своїх свідченнях він не уточнив, чи бачив цих солдатів у самому Буці чи поблизу нього. Також поки не зрозуміло, чи бачив свідок цих чотирьох солдат до або після запуску ракети, або і те, і інше, і чи бачив свідок, що сталося з цими чотирма людьми в танкових шоломах після стрілянини. 

Що далі?

У другому блоці судового процесу у справі про збитий у 2014 році малайзійський Боїнг МН17 зробили перерву до 22 червня. А уже з 22 червня попередні слухання відновлять. На них матиме слово захист підозрюваного росіянина Олега Пулатова. Ймовірно, він був причетний до охорони установки «Бук» на місці запуску на південь від Сніжного.

Скільки чекати на вирок?

Представники нідерландської прокуратури та суду «не під запис» кажуть, що нідерландська судова система вважається відносно швидкою, але цей процес спрогнозувати неможливо через його складність.

Адвокати родичів жертв розраховують на тривалу суперечку. «Юристи очікують, що це займе 4-5 років до того моменту, коли ми отримаємо рішення у цьому суді», — каже Піт Плюг, голова фонду MH17 Disaster Foundation. 

Чекати на швидке рішення не варто. Зокрема, через те, що у процес увійшли росіяни, які можуть свідомо затягувати розгляд справи. У процесі може виникнути потреба перекладу документів російською мовою.

Що ще варто знати про справу МН17

• Справа МН17: чи реально покарати винних за збиття малазійського Боїнга. Слухання у справі збиття малазійського Боїнга стартували 9 березня 2020 року у судовому комплексі Схіпхол у передмісті Амстердама. Вони мають з’ясувати вину чотирьох обвинувачених у збитті авіасудна. Серед них — три росіяни та один українець. Хто розслідує катастрофу, хто саме опинився на лаві підсудних та хто свідчитиме у справі, як можуть затягнути розгляд та коли чекати на вирок? Зібрали для вас відповіді у тексті.
• Справа МН17: ключовий фігурант справи працює у прикордонній службі ФСБ Росії. Заступник керівника Прикордонної служби Федеральної служби безпеки (ФСБ) Росії генерал Андрій Бурлака є одним із ключових фігурантів справи про збитий бойовиками над Донбасом у 2014 році Boeing рейсу MH17. Саме він був відповідальним за переміщення через кордон важкого озброєння, у тому числі і «Бука», яким збили літак. Про це свідчать дані спільного журналістського розслідування видання The Insider та Bellingcat.
• Бойовика ДНР Нідерланди визнали підозрюваним у справі MH17. Зі свідка у підозрюваного перекваліфікували Володимира Цемаха у справі збиття боїнга MH17 над Донбасом. 

Фото: unian.ua

Детальніше. Слухання справи тривало майже три години. На ньому були адвокати та генеральний прокурор. Суддя із Лагоса Моджісола Дада засудив Олалекана Хаміда до смертної кари за вбивство матері його роботодавця, яке він скоїв у 2018 році. Невідомо, чи засуджений оскаржуватиме рішення. Згідно з нігерійським законодавством, вирок до його виконання повинен затвердити губернатор штату.

В організації Human Rights Watch кажуть, що створення віртуального суду під час спалаху коронавірусу показує прагнення до правосуддя. Але вирок до страти в такому форматі — це архаїчне рішення. Правозахисники вважають, що його треба скасувати.

Зазвичай у Нігерії не застосовують смертну кару, хоча суди продовжують виносити такі вироки. За даними Amnesty International, у камері смертників перебувають понад дві тисячі людей. Водночас останні три страти відбулися в Нігерії ще у 2016 році.

Що ще важливо знати на цю тему:

Покарання батогами скасували у Саудівській Аравії. І більше не страчуватимуть неповнолітніх. Верховний суд у Саудівській Аравії скасував покарання батогами. Таким чином там вирішили дотримуватися міжнародних стандартів прав людини, які забороняють застосування тілесних покарань. Також у цій країні більше не страчуватимуть засуджених неповнолітніх. Замість цього їх засуджуватмуть на максимальний десятирічний термін.

Жінки в Ірані зможуть відвідувати футбольні матчі. Іранська влада погодилась зняти заборону для жінок на відвідування футбольних стадіонів, яка діяла з 1979 року.

Уряд Судану ввів кримінальну відповідальність за жіноче обрізання. Тепер за це загрожує 3 роки позбавлення волі і штраф. За оцінками ООН, у Судані дев’ять із десяти дівчат і жінок пройшли процедуру жіночого обрізання.

Фото: twitter.com

Детальніше. 6 квітня о 12 годині чоловік перебував без захисної маски у громадському місці – на зупинці громадського транспорту у с. Нагоряни Кельменецького району Чернівецької області. Він пояснив, що він не мав змоги придбати у селі захисну маску чи виготовити її, тому перебував на зупинці громадського транспорту без маски на обличчі, про що жалкує, розкаюється у вчиненому. Безкоштовно маску йому ніхто не пропонував.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» фінансування профілактичних і протиепідемічних заходів здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України та місцевих бюджетів.

У матеріалах справи немає доказів, які б підтверджували, що чоловік відповідно до закону зобов’язаний за власні кошти придбати чи виготовити маску, чи йому надали кошти на її придбання чи виготовлення. Тому суд вирішив не притягувати чоловіка до адміністративної відповідальності за відсутність захисної маски у громадському місці.

Фото: pexels.com