11 обстрілів лише за останню добу, на українського бійця скинули гранату з ворожого безпілотника, а у ТКГ хочуть обговорити вибори на окупованих територіях, які мали б відбутися уже у березні наступного року — це та не лише відбулося на фронті за тиждень.
Чому це важливо. Проросійські бойовики систематично зривають перемир’я на Донбасі, українські військові щотижня отримують поранення, занепокоєння висловлює навіть ЄС.
Ситуація на фронті. Упродовж 5 листопада проросійські бойовики на Донбасі 11 разів порушили режим припинення вогню. Один український військовий — поранений. Про це повідомили у штабі операції Об’єднаних сил у Фейсбуці. Біля Старогнатівки противник провокував українських захисників вогнем зі стрілецької зброї. У передмісті Авдіївки російсько-окупаційні війська тричі відкривали вогонь з гранатометів. У районі Водяного зафіксували п’ять порушень. З тимчасово окупованої Ужівки противник вів вогонь зі стрілецької зброї, кулеметів та гранатометів. Українські військові, які базуються у районі Водяного, відкрили вогонь у відповідь, що припинити активність противника. Від початку доби на Донбасі — тиша.
Ворожий дрон скинув гранату на українського бійця. 5 листопада вдень військовослужбовець Об’єднаних сил отримав поранення через те, що безпілотника противника скинув на нього гранату. Військовому надали медичну допомогу, стан бійця задовільний. Українська делегація у Тристоронній контактній групі зазначила, що, схоже, «російські керівники втратили контроль над власними збройними формуваннями».
ЄС занепокоєний порушеннями перемир’я на Донбасі. Євросоюз глибоко занепокоєний порушенням режиму тиші та втратами серед українських військових минулого тижня внаслідок обстрілів з боку збройних формувань, підтримуваних Росією. Водночас у ЄС оцінили стриманість України у відповідь на збройні провокації, а також її прагнення використати Тристоронню контактну групу для деескалації напруження: «Ми закликаємо Росію проявити таке ж конструктивне ставлення у межах ТКГ, щоб відновити обговорення політичних питань».
За сто днів «тиші» на Донбасі бойові втрати зменшилися у дев’ять разів — Офіс Президента. «Третього жовтня минуло 100 днів від початку дії домовленості щодо повного та всеосяжного режиму припинення вогню на Донбасі, який було встановлено з 27 липня. Ніколи раніше за всі роки війни не вдавалось утримати режим припинення вогню так довго. Він дав змогу у дев’ять разів зменшити бойові втрати серед українських військовослужбовців», — написали на сторінці Офісу Президента у Фейсбуці. В ОП нагадали, що з 27 липня до 3 жовтня від безпосередніх бойових дій у зоні проведення ООС троє українських воїнів загинули та 11 були поранені. Водночас за даними ОП, за такий самий період 2019 року від бойових дій загинуло 29 українських воїнів та 98 було поранено.
Вибори на Донбасі у 2021-му: місія реальна? Україна підготувала «План спільних кроків» для Тристоронньої контактної групи. Цей план, у разі повного припинення конфлікту і демілітаризації окупованих територій, передбачає проведення там місцевих виборів 31 березня 2021 року. Про це заявив голова делегації України в ТКГ, експрезидент України Леонід Кравчук. У Верховній Раді обурені. Кажуть: до того, як зробити таку заяву, Кравчук не узгоджував її з народними депутатами. Повного тексту документу поки не опублікували. Контактна група оприлюднила ключові тези цього «Плану»:
Затримали останнього бойовика «групи Бергмана», яка у 2014 році підривала мости на Донбасі. Про це повідомила Служба безпеки України. За даними слідства, затриманий входив до «групи Бергмана» в червні-липні 2014 року. Саме це угруповання підірвало п’ять мостів у Луганській та Донецькій областях, ще чотири — замінувало. Протягом 2018-2020 років оперативники СБУ затримали активних учасників групи та ліквідували кілька закладених ними схронів. Лише один з диверсантів протягом шести років переховувався від українського правосуддя у Росії. Затриманому оголосили підозру, він перебуває під арештом.
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня
Фото: agropolit.com
На Донбасі через обстріли бойовиків, керованих Росією, загинуло двоє українських військових, ще двоє поранено. У цей час у Києві затримали заступника командира одного з підрозділів терористичного угруповання «ЛНР». Ці та не лише події відбулися на фронті за тиждень.
Чому це важливо. З 27 липня на Донбасі триває режим тиші, але російські окупанти майже щодня обстрілюють позиції українських бійців — є жертви.
Двоє загиблих на фронті. Від початку цієї доби, 30 жовтня, двоє українських військових загинули внаслідок ворожих обстрілів. 29 жовтня російські найманці п’ять разів порушили режим припинення вогню. Від цього постраждали двоє українських військових, розповіли у штабі Операції об’єднаних сил.
Біля Новомихайлівки та Старогнатівки проросійські терористи застосували гранатомети різних систем. У районі Водяного ворог двічі відкривав вогонь зі стрілецької зброї та ручного протитанкового гранатомета. Через це українські військові зазнали поранень: один боєць отримав кульове поранення, ще один — вогнепальне осколкове. Ще два українських військовослужбовці отримали поранення, несумісні з життям. Від початку 30 жовтня збройні формування Росії двічі порушили режим припинення вогню. На провокації противника українські військові надали адекватну відповідь.
Україна ініціює термінове засідання підгрупи з безпеки у ТКГ через загострення на лінії розмежування. Про це у Фейсбуці повідомив радник з інформаційної політики української делегації у ТКГ у питаннях врегулювання ситуації на Донбасі Олексій Арестович.
«Росія зриває домовленості». Командувач Об’єднаних сил, генерал-лейтенант Сергій Наєв заявляє, що збройні формування Росії цілеспрямовано йдуть на зрив домовленостей про всеохопне припинення вогню: «Я як командувач Об’єднаних сил констатую, що сьогодні, 30 жовтня, порушивши домовленості, досягнуті Тристоронньою контактною групою, російсько-окупаційні війська здійснили прицільні обстріли українських позицій».
У Києві затримали заступника командира підрозділу бойовиків терористичної організації «ЛНР». Він працював у Києві у телекомунікаційній компанії. Слідчі Служби безпеки України виявили, що у 2014 році цей чоловік приєднався до так званої «народної міліції ЛНР». Згодом ватажки бойовиків призначили його керувати одним зі своїх підрозділів. У Києві затриманий зміг за підставними документами зміг орендувати житло та влаштуватися на роботу до телекомунікаційної компанії. СБУ перевіряє, чи міг зловмисник втручатися у роботу компанії та використовувати дані з бази клієнтів оператора. Наразі Служба безпеки затримала фігуранта. Йому повідомили про підозру за статтею про «Створення терористичної групи чи терористичної організації». Чоловікові загрожує покарання до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна або без.
68 протитанкових мін у Донецькому аеропорту виявила ОБСЄ. Ці міни встановили збройні формування Росії біля зруйнованого міжнародного аеропорту «Донецьк» (8 км на північний захід від Донецька). 24 жовтня безпілотник моніторингової місії ОБСЄ зафіксував щонайменше 45 протитанкових мін, установлених у три ряди на території зруйнованого аеропорту. Крім того, приблизно за 160 м на південь від цих мін безпілотник зафіксував щонайменше 23 протитанкові міни.
Нові КПВВ на Донбасі. Учасники консультацій у Тристоронній контактній групі домовилися про дату відкриття двох контрольних пунктів в’їзду/виїзду (КПВВ) – «Золоте» та «Щастя». Це трапиться 10 листопада. Перший заступник глави української делегації Олексій Резніков 6 листопада відвідає ці контрольні пункти в’їзду/виїзду для завершення організаційних питань.
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня
Фото: pexels.com
Харків, Полтаву, Суми, Івано-Франківськ, Чернівці, Чернігів, Тернопіль, Хмельницький — на ці міста очікують найжорсткіші умови карантину. Уряд оприлюднив список населених пунктів, які від понеділка, 19 жовтня, перебуватимуть у «червоній» зоні карантину — там чимало обласних центрів. Київ залишається у «помаранчевій» зоні. Нове зонування діятиме два тижні, пише Громадське.
Чому це важливо. Зонування загалом та потрапляння у «червону» зону зокрема може вплинути на життя та роботу людей.
«Червона» зона. Ось список обласних центрів, які потрапили у червону зону: Івано-Франківськ, Полтава, Суми, Тернопіль, Харків, Хмельницький, Чернівці, Чернігів. Серед інших міст у червоній зоні: Володимир-Волинський, Коростень, Коростенський, Васильків, Лисичанськ, Рубіжне, Сєвєродонецьк, Біляївка, Дубно, Острог, Канів.
Нагадаємо, у червоній зоні заборонена робота громадського транспорту, відвідування закладів освіти, не можна відвідувати заклади сфери культури, кінотеатрів, робота ТРЦ, кафе та ресторанів, обмеження зеленої, жовтої та помаранчевої зон зберігаються, відвідування закладів торговельного і побутового обслуговування населення.
«Помаранчева» зона. Ось кілька обласних центрів з «помаранчевої» зони: Київ, Вінниця, Луцьк, Дніпро, Житомир, Ужгород, Львів, Миколаїв, Одеса, Рівне, Херсон, Черкаси. Нагадаємо, у помаранчевій зоні заборонено масові заходи за участі більше 20 осіб, роботу хостелів, туристичних баз, але готелі працювати можуть, припинено планові госпіталізації в лікарнях, заборонена робота спортзалів, фітнес-центрів, закладів культури, прийом нових змін у дитячі табори.
«Жовта» зона. Деякі населені пункти у «жовтій» зоні: Мукачево, Хуст та Чоп, Запоріжжя, Бердянськ, Калуш, Коломия та Яремче, Бровари, Буча, Борислав, Моршин, Самбір, Стрий, Трускавець та Червоноград, Нова Каховка. Зазначимо, що у цій зоні заборонено проводити масові заходи за участі більше 30 осіб, відвідувати установи соціального захисту, у яких перебувають люди похилого віку, крім тих, які надають послуги кризово. На вході до закладів чи заходів потрібно розмістити інформацію про можливу кількість відвідувачів. Контроль має здійснювати власник приміщення або організатор події.
«Зелена» зона. Решта населених пунктів потрапили до «зеленої» зони, де карантинні обмеження мінімальні. Нагадаємо, що у цій зоні заборонено масові заходи за участі більше 50 осіб, кінотеатри та заклади культури можуть працювати з наповненістю не більше 50% місць у кожному окремому кінозалі або залі, перевезення пасажирів — тільки у межах сидячих місць. Зазначимо, що усі ці рекомендації може змінювати місцева влада.
Що ще варто знати про коронавірус:
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня
Фото: pexels.com
Жорстокі розгони протестів у Білорусі, акція-нагадування про політв’язнів та зниклих безвісти через війну на Донбасі, порушення домовленості про мир у Нагірному Карабасі та не лише — зібрали для вас 9 важливих подій, які трапилися на вихідних і які точно не можна проґавити.
«Марш гордості» у Білорусі: кийки, світлошумові гранати, водомети. У неділю, 11 жовтня, у Мінську тисячі людей вийшли на «Марш гордості». Силовики знову почали затримувати протестувальників та журналістів, застосували світлошумові гранати та водомети. У центрі Мінська біля стели сталася бійка між протестувальниками і силовиками. За даними правозахисників, вже затримали понад 100 людей. А у столиці та інших містах почали затримувати журналістів білоруських та російських ЗМІ. За даними видання «Вясна», затримали не менше 30 медійників.
Президент Польщі прибув в Україну і назвав візит особливо важливим. Анджей Дуда уже відвідав польську частину Національного історико-меморіального заповідника «Биківнянські могили» у 80-ту річницю Катинського злочину. Там він встановив символічний кошик з колосками пшениці біля пам’ятника жертвам Голодомору в Україні 1932-1933 років, та запалив свічку біля хреста Героям Небесної сотні. У своєму Твіттері він написав, що «відносини з Києвом є дуже важливими для Варшави, і потрібно працювати разом для їх посилення».
«Нагадай про кожного». У низці міст України (Києві, Львові, Харкові, Ужгороді, Луцьку, Дніпрі, Запоріжжі, Одесі, Чернігові, Обухові, Миколаєві, Черкасах, Вінниці, Житомирі, Тернополі та Херсоні) ввечері 10 жовтня відбулася всеукраїнська акція «Нагадай про кожного», присвячена незаконно ув’язненим і зниклим безвісти внаслідок війни на Донбасі. Учасники акції вимагали від Верховної Ради ухвалити закон про полонених та воєнні злочини, щоб законодавчо забезпечити захист бранців Кремля й уможливити розслідування воєнних злочинів в Україні. Крім того, вони просили Уряд розблокувати роботу комісії з питань зниклих безвісти, Офіс президента — визначити відповідального за звільнення полонених і пошук зниклих безвісти, а СБУ — перевіряти інформацію з цих питань.
Лукашенко поговорив у СІЗО з опозиціонерами, Тихановська (вперше за 134 дні) поспілкувалася по телефону з чоловіком. Олександр Лукашенко приїхав до СІЗО Комітету держбезпеки (КДБ), щоб поговорити із затриманими опозиціонерами. Про що говорили 4,5 години — невідомо. За інформацією білоруського журналіста Франака Вячорки, Лукашенко пропонував опозиціонерам спільно напрацювати текст нової Конституції Білорусі, водночас про можливість нових президентських виборів не йшлося. А лідерка білоруської опозиції Світлана Тихановська вперше за чотири місяці змогла поговорити телефоном із своїм заарештованим чоловіком Сергієм Тихановським.
Азербайджан і Вірменія звинувачують одна одну в порушенні домовленостей у Нагірному Карабаху. 10 жовтня об 11:00 за київським часом мав початися режим припинення вогню між Азербайджаном та Вірменією. Але не почався. Міноборони Азербайджану повідомило, що противник обстріляв Тертерський та Агдамський район країни. У Міноборони Вірменії це заперечили. Вірменія ж заявила, що азербайджанські війська проігнорували перемир’я і о 12:00 відкрили вогонь по місту у Нагірному Карабаху. Також Міноборони додало, що війська невизнаної Нагірно-Карабаської республіки намагаються припинити дії противника.
У Хабаровську вперше за три місяці розігнали антиурядовий протест, який вимагав звільнити затриманого губернатора. У російському місті Хабаровськ 10 жовтня правоохоронці вперше за три місяці розігнали протест на підтримку заарештованого губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала. Всього затримали 25 людей. На акції підтримки Фургала зібрались приблизно 500 протестувальників. Деякі учасники встановили намети, але поліцейські почали вимагати прибрати їх. Після цього правоохоронці та ОМОН почали облаву. Нагадаємо, 11 липня люди у Хабаровську вийшли на наймасовіший мітинг за останні 30 років на підтримку губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала. Його арештували за звинуваченням в організації замахів і вбивств бізнесменів у середині 2000-х років. Люди не погоджуються з новим очільником регіону, який приїхав з Москви. Про ці протести ми писали детальніше тут.
Парламент Киргизстану, де тривають протести, обрав нового прем’єра. Ним став Садир Жапаров. Його кандидатуру депутати схвалили одноголосно. Жапаров став єдиним кандидатом на посаду прем’єр-міністра. Він повідомив, що через поточну ситуацію у країні склад уряду лишається без змін. Нагадаємо, акції протесту у Бішкеку тривають з 5 жовтня. У ніч на 6 жовтня мітинг прихильників партій, незадоволених підсумками голосуваннях на виборах 4 жовтня, переріс у сутички з правоохоронними органами. Заворушення призвели до захоплення будівель влади. ЦВК Киргизстану уже скасувало результати виборів до парламенту. Про ці протести ми писали детальніше тут.
У Києві, Одесі, Маріуполі підготуються до розгортання великих інфекційних госпіталів. На випадок перевантаження медичних закладів першої та другої хвилі у Києві, Одесі й Маріуполі починається підготовка до розгортання великих інфекційних госпіталів, повідомив Михайло Радуцький, депутат із фракції «Слуга народу», голова парламентського комітету з питань здоров’я нації, медичної допомоги й медичного страхування: «Закуповується все необхідне обладнання для того, щоб нові госпіталі змогли почати роботу за лічені дні. Госпіталі плануємо розміщувати в наявних великих приміщеннях — у Києві це може бути Палац спорту. Поки що такої необхідності немає, але ми повинні бути повністю готові». Через високі показники захворюваності на коронавірус МОН рекомендувало школам якнайшвидше почати осінні канікули, а усім вищим навчальним закладам перейти на дистанційну форму навчання.
Банк Японії хоче випробувати цифрову валюту: обіцяють, що це не підірве стабільність цін. Експерименти з цифровою валютою почнуть на початку наступного фінансового року. Сім основних центральних банків погодилися, що введення цифрових валют не повинно підривати стабільність цін або грошових систем. На першому етапі планують протестувати основні функції цифрової валюти, у тому числі способи її випуску та обігу. Другий етап передбачає додаткові технічні експерименти. Після цього Банк Японії може розглянути пілотну програму за участю постачальників платіжних послуг і користувачів.
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня
Фото: news.liga.net
42% українців позитивно ставилися до Росії у вересні 2020 року. А от у Росії позитивне ставлення до України висловили 48% опитаних. Позитивне ставлення росіян до України перевищило позитивне ставлення українців до Росії вдруге з 2008 року. Саме з цього часу ведуться схожі опитування. Про це свідчить свіже спільне опитування Київського міжнародного інституту соціології та російського «Левада-Центру».
Чому це важливо. Опитування є репрезентативним і дає змогу порівняти ставлення українців та росіян до відносин між країнами у час війни.
Детальніше. Ось результати опитування:
Коментар. «Іноді ми запитуємо не тільки про ставлення до Росії, а також окремо про ставлення до росіян і до керівництва Росії. Останнє таке дослідження було у лютому 2019. До Росії тоді позитивно ставилися 57% українців. При цьому до росіян позитивно ставилося 77% українців, а до керівництва Росії ставлення було різко негативне і лише 13% українців ставилося позитивно. Така сама ситуація зі ставленням громадян Росії до України: у лютому 2019-го усього 34% росіян ставилося позитивно до України, 82% росіян позитивно ставилося до українців, і тільки 7% — позитивно до керівництва України», — каже гендиректор КМІС Володимир Паніотто.
Хто і як проводив опитування. Київський міжнародний інститут соціології з 12 до 16 вересня 2020 року провів опитування методом телефонного інтерв’ю з використанням комп’ютера на основі випадкової вибірки мобільних номерів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України — АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей. В ході опитування провели 2 тисячі інтерв’ю. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%.
«Левада-центр» проводив опитав 1601 громадянина Росії від 18 років і старше, у період 20-26 серпня 2020 року методом особистого інтерв’ю. Статистична похибка не перевищує 3,4%.
Довідка. Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) — це приватна українська компанія, яка співпрацює з Національним університетом «Києво-Могилянська академія». КМІС заснували у 1990 році як дослідницький центр Соціологічної асоціації України, а з 1992 року перетворили його у приватне підприємство.
«Левада-Центр» (некомерційна організація Аналітичний Центр Юрія Левади) — це російська недержавна дослідницька організація. Центр регулярно проводить власні соціологічні дослідження та маркетингові на замовлення. Він є однією з найбільших та найавторитетніших російських організацій у своїй галузі. «Левада-Центр» примусово внесена до реєстру некомерційних організацій Росії, які виконують функції іноземного агента.
Останні опитування українців, про які точно варто знати
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня
Фото: pexels.com
Фото та відео російської техніки, яка перетинає непідконтрольну Україні частину кордону і прямує на окуповані території, записи допитів із російськими полоненими, які визнають, що вони служать у різних підрозділах армії РФ, військові трофеї — техніка, яка є на озброєнні Росії та яку збили українські бійці, — це та не лише свідчить про присутність російської армії на окупованому Донбасі та її участь у війні з Україною. Факти зібрали «Донбас.Реалії».
Чому це важливо. Війна на Донбасі триває з 2014-го року, проте Росія досі не визнає своєї участі у ній. А нещодавно експерший заступник глави української делегації у Мінську Вітольд Фокін заявив, що «не бачить доказів участі Росії у війні на Донбасі».
Детальніше. Ось 10 фактів, які свідчать про присутність російських військ на війні на Донбасі.
Що ще варто знати на цю тему:
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня
Фото: pexels.com
У Мінську уже 57-й день поспіль тривають протести: мітингувальники вивели з ладу водомет, в Україні стартував новий поділ на карантинні зони, а на Одеському міжнародному кінофестивалі обрали найкращий фільм. Про це не та не лише — у нашій добірці найважливіших новин за вихідні.
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня
Фото: twnews.es
Щоденні обстріли українських бійців, трасуючі кулі, які спричиняють пожежі у прифронтовій зоні та вимога спільних «інспекцій» позицій ЗСУ — розповідаємо детальніше про ключові події на фронті за тиждень, що минає.
Чому це важливо.Війна на Донбасі триває з 2014 року. Постійне нагадування про неї може допомогти не забувати про події, які відбуваються на лінії зіткнення.
Детальніше. Від початку поточної доби, 2 жовтня, збройні формування Росії двічі порушили режим припинення вогню біля Авдіївки. Стріляли з гранатометів. Бойових втрат і поранень серед українських захисників немає. Упродовж минулої доби, 1 жовтня, російсько-окупаційні війська теж двічі порушили режим припинення вогню. З автоматичного станкового гранатомета стріляли поблизу Станиці Луганської, а з підствольного гранатомета — неподалік Оріхового. Протягом 30 вересня зафіксували 11 порушень режиму припинення вогню з боку збройних формувань Росії. Одного українського бійця поранили. Окупанти стріляли поблизу Авдіївки, а з гранатомета – неподалік Новотроїцького.
Спільні «інспекції»
Російська делегація на переговорах у Тристоронній контактній групі (ТКГ) вимагає провести «спільні інспекції», щоб перевірити звіти Спеціальної моніторингової місії (СММ) ОБСЄ. Позиція України: наша країна повністю довіряє ОБСЄ та цінує важливе звітування з боку СММ. Що ж до інших питань, то їхнє обговорення у ТКГ фактично заблоковане російською стороною.
Зазначимо, що від початку перемир’я (27 липня) і до 1 жовтня включно Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ зафіксувала 1 449 порушень «тиші». Загалом було 305 вибухів, 11 невизначених боєприпасів, 3 спалахи дульного полум’я, 14 освітлювальних ракет та 1 116 черг та пострілів.
Пожежі на Луганщині
Масштабні лісові пожежі на Луганщині розпочалися 30 вересня. Вони забрали життя уже 11 людей. Ще 17 госпіталізували. За фактами пожеж у Луганській області поліція відкрила сім кримінальних проваджень. У пресцентрі ООС заявили, що масштабні лісові пожежі на Луганщині спричинені збройними провокаціями окупантів із застосуванням трасуючих куль.
Вогонь швидко поширюється через сильні пориви вітру. Станом на вечір 1 жовтня Станично-Луганська районна держадміністрація повідомила, що рятувальники загасили полум’я в будівлі Бюро технічної інвентаризації, що на вулиці Москва-Донбас. Вогонь уже знищив частину об’єктів КПВВ «Станиця Луганська». Осередки вогню все ще зберігаються поряд з КПВВ, ситуація з пожежею там залишається небезпечною. Загальна площа, пройдена вогнем, — понад 11 тис. га. Упродовж доби 30 вересня на території Луганської області зафіксували 146 пожеж. З них станом на ранок 1 жовтня ліквідували 82. З небезпечної зони евакуювали 120 людей.
Військовослужбовці Збройних сил допомагають пожежникам ліквідовувати пожежі. Підрозділи, залучені до проведення операції Об’єднаних сил, продовжують дотримуватися умов режиму припинення вогню, але водночас готові адекватно відреагувати у разі загрози їхньому життю чи здоров’ю.
Посилений режим припинення вогню: як живе Донбас з 27 липня
З 00:01 27 липня у зоні війни на Донбасі не можна стріляти, у тому числі й снайперам, не можна йти у наступ та розвідку, застосовувати літальні апарати. І це ще не всі нововведення, які вводять на сході, Тристороння контактна група (ТКГ) із врегулювання ситуації на сході України домовилась про посилення режиму припинення вогню на лінії зіткнення.
З 00:01 27 липня:
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня
Фото: pexels.com
Президент звільнив Вітольда Фокіна з посади першого заступника глави української делегації у Тристоронній контактній групі. Днем раніше українська делегація відреагувала на заяви тепер уже ексзаступника голови делегації Вітольда Фокіна про те, що він «не бачить доказів війни України з Росією». Там з його словами не погодилися і закликали його дотримуватися офіційної позиції, пише Громадське. Схожу заяву опублікував і Офіс Президента. Водночас після скандалу у ТКГ вирішили запровадити посаду прессекретаря.
Чому це важливо. Представник України у переговорах, які покликані досягти миру на Донбасі, транслює тези російської пропаганди.
Детальніше. В Офісі Президента кажуть, що «принципово, щоб усі, на кого покладено виконання функцій від імені держави, завжди керувалися у своїй діяльності та висловлюваннях національними інтересами України й чинили справедливо». Президент констатував, що Фокін «відступив передусім від справедливої оцінки» тимчасової окупації Росією Криму та окремих районів Донбасу. Тому його вивели зі складу делегації України у ТКГ та звільнили від виконання обов’язків першого заступника глави делегації
Контекст. 29 вересня на засіданні комітету Верховної Ради з питань організації державної влади Фокін заявив, що не бачив «жодного підтвердження того, що там (на Донбасі) війна між Україною та Росією». Зазначимо, що політик прийшов на засідання, щоб відповісти на за питання щодо своїх попередніх висловлювань про війну на Донбасі (наприклад, він назвав проросійських бойовиків на Донбасі повстанцями, але згодом вибачився за це).
У ТКГ кажуть, що Фокін має право на власну позицію, але як представник делегації України він повинен дотримуватися офіційної позиції про війну на Донбасі, навіть поза переговорами. Водночас у делегації переконують, що безпосередньо під час переговорів Фокін не робив таких заяв, тому не розуміють, чому політик не врахував, що його слова сприйматимуть як члена делегації, а не просто громадянина.
Цитата. «У питаннях про тимчасову окупацію Криму та війну на Донбасі дотримуватись офіційної позиції дуже легко, бо офіційна позиція України повністю сходиться з правдою про війну. Ми повністю усвідомлюємо, що війну на територію України принесла Росія та її громадяни. Саме тому переговори щодо миру на Донбасі відбуваються у тристоронньому форматі — Україна, ОБСЄ як посередник та Росія як держава, яка тимчасово окупувала частину нашої території», — йдеться у заяві делегації.
Позиція Офісу Президента
Там теж не підтримали слова Фокіна та рекомендували йому дотримуватися офіційної позиції, доки він представляє державу, навіть якщо ця позиція розходиться з його власною. В ОП кажуть, що належну оцінку словами політика вже надали.
Позиція інших посадовців
Очільник Офісу президента Андрій Єрмак заявив, що після таких висловлювань Фокін має піти з ТКГ. Міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков теж відреагував на нові заяви Вітольда Фокіна: «Фокін, на війні, якої, як ви говорите, немає — загинули тисячі наших солдатів і цивільних. Скажіть це родинам загиблих від російських «Градів» під Савур-Могилою та Іловайськом!? «Їх там немає» — це слова Путіна, а не представника України. Махрового ідіота не можна ховати за старістю. Негайно гнати, щонайменше знову на пенсію».
Висновки зі скандалу
Після гучних заяв Фокіна в українській ТКГ вирішили запровадити посаду прессекретаря. На неї розглядають кандидатуру дипломата Маркіяна Лубківського, пише «Детектор медіа» з посиланням на джерело, близьке до переговорного процесу. Поки представникам ТКГ не заборонили коментувати хід переговорів. Натомість учасник переговорів Сергій Гармаш розповів телеканалу «Україна 24», що офіційну позицію української делегації в Тристоронній контактній групі висловлюватиме лише спікер, усім іншим коментувати переговори заборонять. Прессекретаря делегації у ТКГ можуть призначити уже сьогодні, 30 вересня.
Маркіян Лубківський — український дипломат. Народився 2 вересня 1971 року у Львові. Закінчив Львівський державний університет імені Івана Франка, працював на дипломатичній роботі у Союзній Республіці Югославія, Республіці Хорватія. Володіє англійською, хорватською, польською, сербською мовами.
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня
Фото: dumskaya.net
Важливе