Детальніше. Результати дослідження:

1. симпатії до партій. Якби вибори до Верховної Ради відбулися у найближчу неділю, то найбільше голосів здобула б «Слуга народу», зе неї готові проголосувати майже 40% виборців. За «Опозиційну платформу — за життя» готові віддати свої голоси майже 15% українців, за «Батьківщину» — майже 11%, за «Європейську солідарність» — 10,6%. На межі проходження до Ради — «Свобода» з 4,6% симпатій та «Голос» із 4,4%.
2. Події в Україні. 58% українців переконані, що події в Україні розвиваються у неправильному напрямку, майже 40% вважають, що у правильному.
3. Ставлення до зарплат топ-чиновників. Майже 89% опитаних переконані, що розміри зарплат держслужбовців є несправедливими. Після оприлюднення інформації про премії та надбавки міністрам 67% українців почали ставитися до них гірше, а у 62% погіршилося ставлення до прем’єр-міністра Гончарука.

Хто і як проводив опитування. Дослідження провели Центр «Соціальний моніторинг» та Український інститут соцдосліджень імені Олександра Яременка з 24 по 28 січня 2020 року. Опитали 2003 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,24%.

⟶ Скільки українців дають гроші політичним партіям?  За останні два роки близько 20 тисяч українців офіційно профінансували політиків на понад 4 мільярди гривень. Середній внесок — 121 тисяча гривень. Про це розповів громадський рух ЧЕСНО з посиланням на фінансові звіти партій та кандидатів за 2018 рік і три квартали 2019-го. Для порівняння, середній внесок на кампанію з переобрання Дональда Трампа у 2019 році становив 176 доларів (близько 4400 грн).

Протягом останніх двох років фізичні особи подарували 2,4 мільярда гривень партіям і кандидатам на президентських виборах. Ще близько 509 мільйонів віддали 281 підприємство та громадська організація. Близько пів мільярда гривень також надійшло на виборчі фонди кандидатів у народні депутати. Найбільше коштів від фізичних осіб — 564 мільйони — отримала партія «Батьківщина».

⟶ Трускавець №2: партія «Слуга народу» проведе навчання для місцевих депутатів. 15 лютого «Слуга народу» з’їзд, великий збір і навчання місцевих депутатів і голів об’єднаних територіальних громад (ОТГ). Під час з’їзду обговорять зміни в статут, наступні кроки щодо стратегії на місцевих виборів. Також зберуть місцевих депутатів та голів, яких у кінці грудня обрали до об’єднаних громад Для місцевих депутатів проведуть одноденні навчання, а для місцевих голів — дводенні.

Фото: pexels.com

Детальніше. Ось результати соцопитування:

1. рушії та гальма реформ. Головним рушієм реформ однозначно вважають Президента (60%). Також до основних рушіїв зараховують уряд (37%), парламентську фракцію партії «Слуга народу» (30%), населення (27%), громадські організації, волонтерів (24%). А найбільший опір реформам, на думку громадян, чинять олігархи (51%) та бюрократія, чиновники (43%).
2. Розвиток країни. Корупція та війна найбільше заважають розвитку України — так вважає 69% українців. Майже 31% опитаних українців переконаний, що розвитку країни заважає засилля олігархів в економіці, ще 25% думають, що стримує розвиток відсутність професіоналів у владі.
3. Пріоритети українців. Найважливішою є антикорупційна реформа (для 59% населення). Далі за рівнем значущості йдуть реформа сфери охорони здоров’я (54%),  пенсійна реформа та реформа системи соціального захисту (46%).
4. Успішні реформи. Жодної успішної реформи не назвали 51% опитаних (торік – 41%). Відносно успішними визнали лише антикорупційну реформу (10%), децентралізації (10%), реформу охорони здоров’я (9%), реформування армії (9%), земельну реформу (8%).
5. Демократія чи авторитаризм. 52% опитаних вважають демократію найбільш бажаним варіантом державного устрою для України.  20% українців вважають, що за певних обставин авторитарний режим може бути кращим. 19% відповіли, що для них взагалі не має значення, демократичний режим в країні чи ні. 

Хто і як проводив опитування. Загальнонаціональне дослідження провели Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з  соціологічною службою Центру Разумкова з 6 по 11 грудня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитали 2018 респондентів віком від 18 років. Похибка не перевищує 2,3%.

⟶ Партія «Слуга народу» утримує лідерство у рейтингу виборців. Якби вибори відбувалися знову, за неї проголосувала б майже половина виборців — 45,4%. Про це свідчить січневе дослідження Центру Разумкова. 13,8% опитаних проголосували б за «Опозиційну платформу — за життя», 12,3% — за «Європейську солідарність», 8,0% — за «Батьківщину», 5,2% — за партію «Сила і честь».

У всіх макрорегіонах «Слуга народу» є лідером симпатій. У західному й центральному регіонах друге місце посідає «Європейська солідарність», а третє — «Батьківщина». У східному та південному регіонах другий показник має «Опозиційна платформа — за життя».

⟶ США розширили санкції проти Росії за окупацію Криму. Америка включила до санкційного переліку сімох «посадовців» анексованого Росією Криму та компанію, яка забезпечує залізничне сполучення між агресором та окупованим півостровом.

Власність цих осіб та організацій, якщо вона є у США або під контролем американських громадян, передадуть в Управління з контролю за іноземними активами.

Фото: pexels.com

Детальніше. Загальнонаціональне дослідження провів Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова  з 13 по 18 грудня 2019 року. Ось результати:

• патріотизм. Основними складовими патріотизму українці вважають любов до своєї країни (80%), готовність захищати свою країну, якщо треба – зі зброєю (64%), виховання у дітей любові та поваги до своєї країни (58%), дотримання усіх законів країни (56%), знання історії своєї країни, її культури  (51%). 
• Громадянство. Абсолютна більшість населення України (75%) вважає себе насамперед громадянами України, регіональну ідентифікацію (належність до регіону, області, міста чи села) як основну обрали значно менше – 16% громадян. Причому загальнонаціональна  ідентифікація переважає в усіх регіонах України. 
• Українська мова. З тим, що українська мова є важливим атрибутом незалежності України, згоден 81% громадян, причому так вважають в усіх регіонах України.
• Спілкування державною. Абсолютна більшість українців (80%)  згодна з тим, що всі уерівники держави та державні  службовці повинні у робочий час спілкуватися державною мовою.
• Статус російської. Більшість українців вважає, що російська мова має вільно використовуватися у приватному житті, але українська залишається єдиною державною (69%), статус російської мови як офіційної в окремих регіонах України підтримують 15%, а як другої державної, поряд з українською – 12%.
• Вступ до Європейського Союзу. Майже дві третини населення (64%) вважають, що головним інтеграційним напрямом України має бути вступ до ЄС.
• Вступ до НАТО. Більше половини населення (51%) вважають, що найкращим варіантом гарантування безпеки для України був би її вступ до НАТО – це найвищий відсоток за весь час проведення опитувань. Позаблоковий статус України підтримують 26%, а 6% вважають, що потрібний військовий союз з Росією та країнами СНД.

Як проводили опитування. Дослідження провели в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитали 2017 респондентів віком від 18 років. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

⟶ 22 січня 1919 року — Акт Злуки. Саме у цей день Українська народна республіка та Західноукраїнська народна республіка об’єдналися у соборну Україну. Незадовго до того 9 січня 1918 року Центральна Рада своїм Четвертим Універсалом проголосила Українську Народну Республіку самостійною, незалежною, вільною державою українського народу. Саме з нагоди цієї події в Україні щороку 22 січня відзначається День Соборності.

⟶ Акція «Живий ланцюг Соборності». Це щорічна ініціатива, яка присвячена Дню соборності України та річниці з дня проголошення незалежності України. Учасники акції символічно об’єднують береги Дніпра «живим ланцюгом» на мосту Патона у Києві, рухаючись назустріч двома колонами — з лівого берега (символізує Українську Народну Республіку) та з правого берега (символізує Західноукраїнську Народну Республіку). Мета акції — нагадати про Акт Злуки.

Цьогоріч акція також відбулася. Учасники акції зібралися на двох локаціях: на лівому березі перед мостом Патона і на правому березі біля колонади при вході на міст. Усім охочим волонтери розфарбували обличчя в кольори державного прапора. О 8 ранку колони рушили назустріч одній, що символізує об’єднання Західноукраїнської та Української народної республік у 1919 році.

Дізнайтеся більше:

• За день до Злуки: війна на кілька фронтів та чвари у керівництві українських республік (Громадське)
• В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки (Історична правда)

Фото: zaxid.net

Чому це цікаво. Соцопитування показує настрої українців напередодні Нового року. 

Детальніше. Передбачення українців щодо 2020 року:

• встановлення миру на Донбасі: вважають імовірним 42%, 46% вважають малоймовірним;
• економічне зростання: вважають можливим 45% і 45% — налаштовані песимістично;
• стабільність гривні: 52% вважають, що це відбудеться, і 36% – що ні;
• зростання інвестицій в Україні: 47% впевнені, що це відбудеться, а 33% — що ні;
• зменшення корупції: 59% вважають, що цього не відбудеться, а 31% налаштований оптимістично;
• зниження тарифів: ймовірним вважають – 31%, ні – 58%.

Хто і як проводив опитування. Загальнонаціональне дослідження провели Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з соціологічною службою Центру Разумкова з 13 по 18 грудня 2019 року в усіх регіонах України за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Опитали 2017 респондентів від 18 років. Похибка вибірки не перевищує 2,3%. 

⟶ «Діджиталізація» — слово року 2019 в Україні. Його обрав словник сучасної української мови та сленгу «Мислово». Цей термін із великим відривом очолив список найвідвідуваніших слів словника, а кількість його переглядів зросла на 1,535% у порівнянні з минулим роком.

Неологізм походить від англійського digitalization та означає зміни в усіх сферах суспільного життя, пов’язані з використанням цифрових технологій.

Інші претенденти на першість у словника відображали політичні події: Зе (скорочення прізвища нового президента Володимира Зеленського), монобільшість, турборежим, розведення, червоні лінії, полонені.

⟶ Як проаналізувати рік, що минає? Авторка блогу про натхнення та мотивацію Пошуршимо Таня Пилипчук поділилася на сторінці проекту списком запитань для аналізу року. Отже, запитайте у себе:

• Які ваші 5 успіхів/перемог цього року?
• Що найбільше принесло вам задоволення?
• Що не вдалося здійснити цього року?
• Від яких можливостей ви відмовилися і чому?
• Які уроки і висновки ви зробили?
• Що ви робили по-іншому, ніж завжди?
• Що саме ви спробували вперше? (Чи були речі, які ви пробували вперше?)
• На якому етапі досягнення цілей ви знаходитеся? Чи відчуваєте потребу їх досягати?
• Що змінилося у вас як в людині (особистості)?
• На чому вам потрібно більше сфокусуватися?
• Що ви хочете припинити робити?
• Які звички ви хочете виробити чи вдосконалити?
• За що ви вдячні і кому?

Фото: pexels.com

Детальніше. Політики року за версією українців: 

Володимир Зеленський — 47% симпатій;

Юрій Бойко — 10%;

Дмитро Разумков — 9%;

Юлія Тимошенко — 8%;

Петро Порошенко — 7%;

Віктор Медведчук — 6%;

Святослав Вакарчук — 6%.

Подія року за версією українців:

звільнення військовополонених моряків та інших бранців Кремля — 48% опитаних;

вибори президента України — 44%;

відновлення переговорів у нормандському форматі щодо ситуації на Донбасі — 21%;

вибори до Верховної Ради — 15%.

Хто і як проводив опитування. Дослідження провела Соціологічна група «Рейтинг» протягом 13-17 грудня 2019 р. серед населення віком від 18 років серед 2500 респондентів методом особистого формалізованого інтерв’ю (face-to-face). Похибка — не більше 2,0%.

⟶ В Україні продовжують зачиняти гральні заклади. На них «полює» майже тисяча поліцейських мобільних груп. Вони моніторять діяльність будь-яких гральних закладів.

Також поліція припинятиме будь-які спроби власників грального бізнесу поновити роботу. Правоохоронці додали, що наразі із представниками органів місцевого самоврядування демонтують зовнішню рекламу гральних закладів. 

⟶ Росія завершила будівництво залізничної частини Кримського мосту на анексованому півострові. Перший потяг із Санкт-Петербурга до окупованого РФ Севастополя запустять 23 грудня. З Санкт-Петербурга курсуватимуть 5 одноповерхових потягів із купейними та плацкартними вагонами. Поїздка триватиме 43,5 години. З Москви до Сімферополя будуть їздити 4 двоповерхових потягів із вагонами купе і люкс. Поїздка триватиме 33 години.

У Путіна запланована робоча поїздка до Криму на відкриття мосту. Він збирається проїхатися на потязі по Кримському мосту.

Керченський міст Росія почала будувати у Криму у 2014 році після анексії півострова. Він з’єднав анексований Крим з російським Краснодарським краєм. Його довжина — 19 кілометрів. 16 травня 2018 року міст відкрили для авто.

Фото: unian.ua

Детальніше. Результати соцопитування:

• рух країни. 40% опитаних вважають, що країна рухається у правильному напрямку, 38% – у неправильному, 22% – не змогли оцінити. За останні 2 тижні відбувся ріст позитивних оцінок (з 33 до 40%) та зменшення негативних (з 48 до 38%).
• рейтинг довіри. Найбільше українці довіряють президенту — 67% опитаних і не довіряють 25%. Далі Дмитро Разумков (28% і 44% відповідно) і Святослак Вакарчук (28% і 59%).
• успіхи Зеленського. Третина опитаних українців вважають, що за підсумками року у діях президента було більше успіхів, аніж невдач. 41% сказали, що у діях Зеленського успіхів та поразок було порівну. 14% зазначили, що у його роботі переважали невдачі. Останню тезу найбільше підтримують виборці «Європейської солідарності».
• улюблена партія. Лідером симпатій є партія «Слуга народу». Її підтримують майже 48% тих, хто визначився і має намір взяти участь у виборах. 11,4% підтримують партію «Опозиційна платформа – За життя», 9,0% – партію «Європейська Солідарність», 7,8% – партію «Батьківщина», 4,4% – партію «Голос». 
• ставлення до Путіна. Позитивно до нього ставляться 16% опитаних, негативно — 72%.
• ставлення до Росії. За останній місяць зросла кількість респондентів, які вважають Росію країною-агресором щодо України (з 64% до 70%). Протилежної думки дотримуються 21% опитаних. 
• Нормандський саміт. 66% опитаних зазначили, що добре поінформовані про саміт у нормандському форматі, який відбувся 9 грудня. З них близько 40% вважають результати проведення саміту швидше успіхом президента Зеленського, половина – ані успіхом, ані невдачею. Тільки 7% побачили лише негативні результати.

Хто і як проводив опитування. Дослідження провела Соціологічна група «Рейтинг» протягом 14-17 грудня. Аудиторія: населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,0%. Терміни проведення дослідження: 13-17 грудня 2019 р.

Довідка. Соціологічна група «Рейтинг» — це недержавна, незалежна дослідницька організація, яка спеціалізується на проведенні усіх видів соціологічних досліджень із дотриманням міжнародних стандартів. Утворена у 2008 році.  Мережа інтерв’юерів нараховує понад 300 осіб і працює по всій Україні. Щорічно проводить близько 100 000 інтерв’ю і 100 фокус-групових досліджень.

⟶ Генасамблея ООН схвалила резолюцію про захист прав людини у Криму в умовах російської окупації. Резолюція отримала 65 голосів «за» і 23 – «проти». Співавторами документа стали 38 держав.

Резолюція вимагає в РФ припинити політику зміни демографічної ситуації у Криму шляхом переселення туди свого населення і примусового виселення.

Документ засуджує масові затримання активістів та захисників прав людини на основі звинувачень у підтримці тероризму, зокрема, представників громадянської ініціативи «Кримська солідарність».

Резолюція закликає припинити переслідування та звільнити осіб, затриманих за висловлювання думок, зокрема до початку окупації, а також засуджує триваючу практику призову чоловіків до Збройних сил РФ та кримінального переслідування тих, хто відмовляється від служби в лавах держави-окупанта.

Країни, які голосували проти резолюції: Вірменія, Білорусь, Бурунді, Камбоджа, Китай, Куба, КНДР, Еритрея, Гвінея, Індія, Іран, Казахстан, Киргизстан, М’янма, Нікарагуа, Філіппіни, РФ, Сербія, Судан, Сирія, Уганда, Венесуела, Зімбабве.

⟶ Путін визнав 3 мільярди боргу Газпрому перед Нафтогазом. Президент Росії визнав заборгованість Газпрому перед Нафтогазом за рішенням Стокгольмського арбітражу. Газпром — це російська газовидобувна і газорозподільна монополія, найбільша корпорація Російської Федерації. 50% капіталу належить державі. Нафтогаз — це провідне підприємство паливно-енергетичного комплексу України. 

Раніше Росія не визнавала рішення арбітражу на користь України. Водночас Путін зазначив, що, на його думку, таке рішення було «політичним»: «Я переконаний, що це рішення Стокгольмського арбітражу несе не юридичний, не правовий, а скоріше політичний характер. Одне з обґрунтувань у ньому було «у зв’язку з тяжким економічним станом в Україні», — заявив російський президент.

Фото: unian.ua

Детальніше. Також українців запитували, які ігри із наведеного для них списку все-таки можуть бути дозволені в Україні легально:

50% опитаних  вважають, що це можуть бути лотереї;

22% — букмекерські ставки;

19% обрали у цьому списку казино;

37% зазначили, що жодна із азартних ігор не може бути легалізована в Україні.

52% респондентів ставляться негативно до того, що президент Володимир Зеленський схвалює легалізацію грального бізнесу. Позитивне ставлення до такої ініціативи президента — у 35% респондентів. 62% респондентів знають, що на розгляді в парламенті є одночасно кілька законопроєктів щодо легалізації грального бізнесу.

Хто і як проводив опитування. Дослідження провів КМІС з 19 листопада по 13 грудня 2019 року у межах всеукраїнського дослідження «Думки і погляди населення України». Польовий етап дослідження тривав з 1 по 12 грудня 2019 року. Опитування проводилося в 110 населених пунктах у всіх областях України, окрім автономної республіки Крим. У Донецькій і Луганській областях опитування проводилися тільки на територіях, які контролює Україна. У результаті польового етапу було зібрано 2043 анкети.

Контекст. Нагадаємо, що дозволити казино у п’ятизіркових готелях пропонує Зеленський. Президент вважає, що легалізація казино у готелях стимулюватиме розвиток туризму біля Чорного моря. 

Володимир Зеленський заявив: «Ми легалізуємо азартні ігри, а саме роботу казино в 5-зіркових готелях, що буде стимулювати розвиток туристичного кластеру регіону біля Чорного моря. Тут також ми хочемо зростати разом, тому хочемо бачити у турецькому бізнесі не конкурентів, а партнерів. Давайте разом розвивати туристичний бренд Чорного моря у світі».

Довідка. Верховна Рада у 2009 році ухвалила закон про заборону грального бізнесу на території населених пунктів України. У грудні 2014 року міністр внутрішніх справ Арсен Аваков заявляв, що міліція протягом десяти днів ліквідує всі підпільні гральні заклади в Україні, однак станом на серпень 2019 року так і не зробив цього. Тому підпільні заклади азартних ігор продовжують працювати і досі.

⟶ Від чого помирають українці: нова інтерактивна візуалізація. 574 571 людина померла у 2018 році. Найбільше — через хвороби системи кровообігу. Такі дані можна побачити у новому інструменті інтерактивної візуалізації «Причини смерті в Україні – 2018». Сервіс створили Український центр суспільних даних та Державна служба статистики України. На другому місці за частотністю — смерті від новоутворень. Візуалізація не включає дані про осіб, що померли на тимчасово окупованих частинах Донецької та Луганської областей.

⟶ На 6 сходинок піднялася Україна у світовому рейтингу гендерної рівності. Всесвітній економічний форум оприлюднив нове дослідження The Global Gender Gap Report 2020. У ньому він визначив індекс гендерної рівності у 153 країнах світу. Україна посіла 59 місце у рейтингу — це на 6 сходинок вище, ніж у минулорічному звіті. Найкращий гендерний показник в Ісландії, яка займає першу позицію в рейтингу. До першої п’ятірки також увійшли Норвегія, Фінляндія, Швеція та Нікарагуа.

Фото: pexels.com

Детальніше. Соціологічна агенція провела опитування серед мешканців 5 міст, Львова, Києва, Запоріжжя, Одеси та Харкова, і запитала, де жилося краще: в Україні чи Радянському Союзі? Ось результати:

• Львів. 4% мешканців Львова, опитаних у 2019, та 7% львів’ян, опитаних у 2018 році, вважають, що у Радянському Союзі жилося краще. Натомість 37,6% та 39,5% респондентів стверджують, що кращим є життя в Україні.
• Київ. 12,3% жителів Києва погоджуються із твердженням, що в Радянському Союзі жилося краще, ніж в Україні. 19,9% вважають навпаки.
• Одеса. 25% одеситів оцінюють життя в СРСР вище. Натомість 13,2% мешканців Одеси вище оцінюють життя в Україні.
• Харків. 26,5% респондентів оцінюють життя в Радянському Союзі вище, ніж в Україні. На користь життя в Україні, висловилися 7,3% харків’ян – і це найменший показник серед усіх міст, які брали участь у дослідженні. Майже кожному четвертому респонденту у Харкові (24%) важко визначитися із відповіддю.
• Запоріжжя. Найвищий показник містян, що вважають життя у Радянському Союзі кращим, належить Запоріжжю. Тут майже кожен третій висловився на користь життя у Радянському Союзі — 31,% респондентів. На противагу ньому висловилися 13,0% запорожців, які вважають кращим життя в Україні.

Як оцінюють життя в Україні? Це ще одне запитання, яке поставили соціологи Під час опитування помітили цікаву тенденцію: старше населення Одеси, Харкова та Запоріжжя оцінює життя в Україні краще, аніж молодше:

• Одеса. Одесити віком від 18 до 30 років оцінюють його на 3,69, мешканці Одеси віком від 61 року — на 4,19.
• Харків. Наймолодші респонденти у Харкові дають життю в Україні оцінку на 3,43 , найстарші – 3,78 .
• Запоріжжя. Мешканці Запоріжжя оцінюють життя в Україні на 3,87 та 4,33 відповідно.

Хто і як проводив опитування. Дослідження провела Соціологічна агенція Fama у п’яти містах: Львові, Києві, Харкові, Одесі та Запоріжжі. Опитування проводилися методом face-to-face інтерв’ю. В опитуванні брали участь респонденти, які досягли 18 років.

У Львові дослідження провели у період з 9 по 13 жовтня 2019 року. Загалом було опитано 800 мешканців. Минулого року у Львові дослідження проводили з 8 серпня по 31 вересня 2018 року. Загалом було опитано 800 мешканців Львова. У Києві дослідження проводили у період з 5 по 17 липня 2018 року. Загалом було опитано 1200 жителів. В Одесі дослідження проводили з 2 по 18 липня 2018 року. Загалом опитали 800 жителів. У Харкові дослідження проводили з 1 по 17 липня 2018 року. Загалом опитали 800 жителів. У Запоріжжі дослідження проводили з 5 липня по 12 серпня 2018 року. Загалом опитали 800 жителів.

Довідка. Соціологічна агенція Fama – дослідницька компанія, яка спеціалізується на проведенні соціологічних досліджень для міжнародних фондів, державних органів, комерційних структур, громадських організацій. Компанія була заснована в січні 2010 року. З 2011 року компанія є колективним членом Соціологічної асоціації України (САУ), а з 2016 року Fama акредитована САУ як всеукраїнська соціологічна агенція. За час своєї діяльності агенція реалізувала понад 300 проектів.

⟶ Зеленський: «Я не почну війну на Донбасі, вибори – після виведення бойовиків». Президент України Володимир Зеленський наполягає, що місцеві вибори в окремих районах Донецької і Луганської областей можна проводити лише за українським законодавством після деокупації. Про це він сказав інтерв’ю західним ЗМІ — Der Spiegel, Le Monde, Time і Gazera Wyborcza.

Президент наголосив: «Вибори проходять за українським законодавством. І український закон виключає присутність бойовиків. Усі українські партії повинні мати доступ, спостерігачі, журналісти, ОБСЄ, Центральна виборча комісія. Якщо є збройні угруповання, жодна партія не піде туди. Позиція українців – спочатку кордон, потім вибори».

⟶ 45% українців знову проголосували б за «Слугу народу». 12,7% опитаних українців підтримують партію «Опозиційна платформа – За життя», 9,6% — «Європейську Солідарність», 8,5% — «Батьківщину», 4,4% — партію «Голос». Лідером симпатій є Слуга народу, яку підтримують 45% опитаних. Такі дані соцопитування групи «Ретинг»:

• реформи. 43% опитаних вважають, що реформи в країні повинні бути поступовими.30% переконані, що зміни мають бути швидкими і радикальними. 18% респондентів взагалі стверджують, що потрібно призупинити реформи до стабілізації ситуації в країні. 
• ефективність президента. 53% переконані, що президент є більш ефективним, ніж попередній президент Порошенком. 15% – протилежної думки, 22% стверджують, що нічого не змінилося. 
• кредит довіри. Майже дві третини опитаних вважають, що президенту потрібно 1-3 роки, щоб продемонструвати якісний та ефективний результат роботи. 14% дають йому для цього п’ять і більше років. Лише 8% вимагають від нього змін за півроку. 17% вважають, що йому не вдасться продемонструвати якісний результат роботи. 

Читайте новину повністю на нашому сайті.

Фото: pexels.com

Детальніше. Протягом 20-24 листопада Соціологічна група «Рейтинг» провела моніторинг суспільних настроїв українців. Ось результати:

• реформи. 43% опитаних вважають, що реформи в країні повинні бути поступовими.30% переконані, що зміни мають бути швидкими і радикальними. 18% респондентів взагалі стверджують, що потрібно призупинити реформи до стабілізації ситуації в країні. 
• ефективність президента. 53% переконані, що президент є більш ефективним, ніж попередній президент Порошенком. 15% – протилежної думки, 22% стверджують, що нічого не змінилося. 
• кредит довіри. Майже дві третини опитаних вважають, що президенту потрібно 1-3 роки, щоб продемонструвати якісний та ефективний результат роботи. 14% дають йому для цього п’ять і більше років. Лише 8% вимагають від нього змін за півроку. 17% вважають, що йому не вдасться продемонструвати якісний результат роботи. 
• оцінка Верховної Ради. 34% вважають, що чинна Рада є ефективнішою, ніж минуле скликання. 32% переконані, що нічого не змінилося, 17% – вважають її менш ефективною. 
• оцінка дій уряду. 27% переконані у більшій ефективності чинного Уряду Гончарука у порівнянні із Урядом Гройсмана. 30% вважають, що змін не відбулося. 19% вважають його гіршим за попередній Кабінет міністрів. 24% взагалі не змогли оцінити.

Хто і як проводив опитування. Соціологічна група «Рейтинг» протяго 20-24 листопада. Аудиторія: населення України від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Опитування провели методом особистого формалізованого інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження: не більше 2,0%. Терміни проведення дослідження: 20-24 листопада 2019 р.

Довідка. Соціологічна група «Рейтинг» (Rating Group Ukraine) утворена у 2008 році. Це недержавна, незалежна дослідницька організація, яка спеціалізується на проведенні усіх видів соціологічних досліджень із дотриманням міжнародних стандартів. Мережа інтерв’юерів нараховує понад 300 осіб і працює по всій Україні. Щорічно проводить близько 100 000 інтерв’ю і 100 фокус-групових досліджень.

Контекст. Нагадаємо, що учора КМІС (Киїський міжнароднй інститут соціології) оприлюднив дослідження настроїв українців. Згідно з ним, рейтинг Зеленського впав до 52%. А чинного премєра Олексія Гончарука не знають 36% українців. Більше про результати соцоптування читайте за посиланням.

⟶ «За наступні 3-5 років в Україні мають з’явитися «якісні дороги», які з’єднають всі великі міста», — прем’єр-міністр Олексій Гончарук. В ефірі програми «Право на владу» глава Уряду сказав: «Наше головне завдання — поєднати якісними дорогами усі великі міста, обласні центри за наступні 3-5 років». З березня наступного року Гончарук анонсував «велике будівництво» автошляхів. 

⟶ Українці можуть позбутися необхідності пред’являти паперові квитанції. Такі сподівання висловив міністр Кабінету міністрів Дмитро Дубілет на своїй сторінці у Фейсбуці. Він написав: «Ми плануємо запустити сервіс, який дозволить позбавитись такого явища, коли чиновники вимагають від громадян квитанцію про оплату (часто ще й з мокрою печаткою). Я розраховую, що ми його запустимо протягом 1-3 місяців. 

Сервіс буде дуже простий. Це буде веб-сторінка (наприклад, check.gov.ua), до якої через просте і надійне API зможуть підключитись будь-які українські банки. Користувач зможе оплатити послугу через Приват24, monobank або інший банк, отримати номер квитанції і відразу показати його чиновнику. На сторінці сервісу можна буде ввести номер квитанції — і побачити її на екрані, а за потреби скачати з накладеним електронним цифровим підписом (ЕЦП)».

Фото: pexels.com