Детальніше. З 22 по 25 листопада КМІС провів опитування «Оцінка діяльності органів влади та реакція на актуальні події». Соціологи запитували про ставлення до політиків:

• • Володимир Зеленський. Протягом осені частка тих, хто ставиться до президента позитивно, зменшувалась: 73% в вересні, 66% — у жовтні, 64% на початку листопада, 52% — у кінці листопада. Частка тих, хто ставиться до Зеленського негативно, протягом осені зростала: 7% в вересні, 9% в жовтні, 12% на початку листопада, 19% у кінці листопада. 
  • Олексій Гончарук. До прем’єра позитивно ставляться у кінці листопада 11% опитаних, негативно – 25%. Протягом осені зменшувалась частка тих, хто не знає Олексія Гончарука: 49% у вересні, 48% — в жовтні, 40% на початку листопада, 36% — у кінці листопада. У той же час збільшувалась частка тих, хто ставиться до нього негативно: 9% в вересні, 14% — в жовтні, 18% на початку листопада, 25% — у кінці листопада.
  • Дмитро Разумков. До спікера Верховної Ради позитивно ставляться в кінці листопада 24% опитаних, негативно – 16%. Частка тих, хто ставиться до Разумкова негативно, значуще зросла в кінці листопада в порівнянні з початком листопада: 16% і 9%.
  • Святослав Вакарчук. До лідера партії «Голос» позитивно ставляться 23% опитаних в кінці листопада, негативно – 32%. 
  • Юрій Бойко. 23% ставляться до нього позитивно, 33% – негативно. До Петра Порошенко позитивно ставляться 12% опитаних, негативно – 64%. 
  • Юлія Тимошенко. До неї позитивно ставляться 20% респондентів, негативно – 41%. 
  • Віктор Медведчук. До нього позитивно ставляться 15% учасників дослідження, негативно – 44%.

Хто і як проводив опитування. Дослідження провів КМІС методом CATI (телефонні інтерв’ю з використанням комп’ютера) на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України — АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей. У ході опитування провели 1500 інтерв’ю, похибка вибірки з імовірністю 0,95 не перевищує 3%. Дані цього дослідження порівнюються с результатами опитувань КМІС, які  були проведені з 4 по 7 листопада, з 9 по 11 жовтня, та з 6 по 19 вересня 2019 року.

⟶ Як зробити українців менш вразливими до популізму (порожніх обіцянок політиків). Центр економічної стратегії підготував поради.

1. Приділяти особливу увагу вразливим групам населення. Держава має покращувати якість освіти у селах, стимулювати роботодавців до створення робочих місць у найбідніших регіонах. Більша економічна захищеність цих груп зменшить підтримку шкідливого для країни популізму.
2. Пропонувати альтернативи популізму. Можливість обирати поміж двома політиками замість простого питання про вплив певної політики на добробут суттєво зменшує підтримку популізму у середньому з 84% до 54%. При комунікації щодо шкідливості популізму слід наголошувати, що існують альтернативні, більш реалістичні способи вирішення певної суспільної проблеми.
3. На протидію популізму в окремих питаннях потрібно виділяти більше ресурсів, ніж у інших. Інколи переконати людей не підтримувати певну популістську політику, як-от гарантоване державою працевлаштування, доволі просто: у нашому опитуванні переважна більшість людей змінювала свою думку. Разом з тим, в інших сферах погляди переважної більшості українців лишилася стійкою до раціональних аргументів. Наприклад, переважна більшість українців продовжували підтримувати державне регулювання цін, незалежно від аргументів. 
4. Не варто зловживати емоційно забарвленою риторикою. Вона не працює, якщо використовується надмірно. Зазвичай при просуванні певної ідеї політики використовують емоційно забарвлену риторику замість раціональних аргументів. У випадку зі зниженням тарифів на газ використання емоційно забарвленої фрази «тарифний геноцид» не збільшило підтримку зниження тарифів порівняно з нейтральною фразою. У певних випадках використання раціональних фактів та аргументів може бути ефективнішим.
5. Розвивати критичне мислення. Люди з вищим рівнем критичного мислення в повсякденному житті є менш схильними підтримувати популізм і у сфері економіки. Критичне мислення допомагає зрозуміти, що довгострокові наслідки популістської політики будуть негативними.

⟶ Як вирахувати псевдосоціологів? «Тексти» підготували поради про те, як вирахувати «торговців рейтингами»:

1. відсутність згадок про дослідження фірми в період між виборами. Несподівана поява і зникнення фірми.
2. розбіжність між оголошеними прогнозами і результами голосувань. Ми усвідомлюємо, що через велику кількість «невизначених виборців» навіть соціологічні фірми з репутацією не завжди точно прогнозують результати виборів, також ми розуміємо, що за час між опитуванням і виборами вподобання виборців можуть змінитися. Та все ж ми вважаємо, що порівняння «прогнозу» і реальності найбільш показове.
3. непублічні зв’язки засновників і публічних спікерів «соціологічних» організацій із політиками.
4. як поширюється інформація про псевдосоціологічні дослідження. Новина, розміщена різними медіа під однаковим заголовком із цифрами «соціологічного дослідження» від невідомої раніше організації, також слугувала ознакою того, що фірма чи людина, яка оголошує ці цифри, працює на одну з політсил.

Фото: unian.ua

Детальніше. Із 1 до 7 листопада Центр Разумкова провів дослідження, у якому попросив громадян оцінити ситуацію в країні та діяльність влади, а також рівень довіри до інституцій та політиків. Ось результати.

• розвиток країни. 37,5% респондентів вважають, що події в Україні розвиваються у правильному напрямі.  Для порівняння, у вересні 2019 року так вважали 57% українців, у жовтні 2019 року — 45%. 35% вважають, що події розвиваються у неправильному напрямі (у вересні — 17%, у жовтні — 29%);
• довіра. Найчастіше довіра висловлюється до Збройних Сил України (їм довіряють 70% опитаних), волонтерських організацій (70%), президента України (68%), Церкви (65%), добровольчих батальйонів (62%), Нацгвардії (58%), ЗМІ України (54%);
• якщо говорити про довіру до конкретних політиків, то Володимирові Зеленському довіряють 68% опитаних (не довіряють — 24%), Дмитру Разумкову довіряють 52% (не довіряють 31%), Олегові Сенцову — 36% (не довіряють 29%); 
• недовіра. Українці не довіряють російським ЗМІ (80% опитаних), судовій системі загалом (73%), чиновникам (68,5%), місцевим судам (68%), політичним партіям (66%), комерційним банкам (66%), Прокуратурі (63%);
• якщо говорити про конкретних політиків, то недовіру найчастіше висловлюють Петру Порошенку (79%), Віктору Медведчуку (75%), Юлії Тимошенко (70%), Арсену Авакову (69%) та Юрію Бойку (68%);
• оцінка дій влади. Найчастіше опитані вважають, що нова влада намагається покращити ситуацію в країні, але їй це поки що переважно не вдається зробити (таку думку поділяють 44%, у жовтні так вважали 41,5% респондентів). 25% опитаних вважають, що нова влада намагається покращити ситуацію у країні і багато в чому їй це вдається (у жовтні ˗ 29%). 23% — що нова влада не намагається покращити ситуацію в країні, а лише імітує зусилля в цьому напрямі (у жовтні таку думку поділяли 20% опитаних).

Хто і як проводив дослідження. Опитування провів Центр економічних та політичних досліджень імені Разумкова з 1 по 7 листопада 2019 року. Опитали 2015 респондентів у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Довідка. Український центр економічних та політичних досліджень імені Олександра Разумкова — це недержавний аналітичний центр, який досліджує державну політику у різних сферах. Заснований у 1994 році. 

⟶ Рейтинг довіри українців до іноземних лідерів: у топі — Лукашенко та Меркель. Серед лідерів інших країн найкраще українці ставляться до президента Білорусі Олександра Лукашенка, найгірше – до очільника Російської Федерації Володимира Путіна. 

Такі результати опитування, яке провела Соціологічна група Рейтинг. 66% опитаних до Лукашенка ставляться позитивно, а 15% – негативно. На другому місці симпатій українців – канцлерка Німеччини Ангела Меркель (позитивно ставляться 60% опитаних, негативно – 17%). До президента Польщі Анджея Дуди позитивно ставляться 48%, негативно – 9%. 

Найгірше українці ставляться до президент Росії Володимир Путіна: 71% ставляться негативно, лише 15% – позитивно і ще 12% не змогли висловити свою думку. За більш ніж останні півтори року практично не змінилося ставлення до Меркель, Путіна, Лукашенка, Макрона. Дещо покращилося до Дуди, погіршилося – до Дональда Трампа та Реджепа Ердогана. 

⟶ Понад 68% українців підтримали б на референдумі мораторій на продаж землі. 77,6% українців взяли б участь у референдумі щодо скасування мораторію на купівлю-продаж землі сільськогосподарського призначення, якби він відбувався найближчої неділі. 68,3% з них проголосували б за продовження мораторію.

Такі результати опитування Центру Разумкова. Кожен четвертий з тих, хто взяв би участь у референдумі (23,2%), проголосував би за запровадження ринку землі та скасування мораторію на купівлю-продаж землі. Решта опитаних не визначилися з відповіддю.

Фото: galka.if.ua

Детальніше. 9 листопада у «Дзеркалі тижня» опублікували опитування «Тест на сумісність». Це соціологічне дослідження громадської думки на територіях, непідконтрольних Україні. Ось що воно показало.

Довіра. Соціологи запропонували респондентам ОРДЛО (окупованих районах Донецької і Луганської областей) самостійно вписати ім’я того, хто особисто для нього є лідером довіри. Володимир Путін користується найбільшою довірою у мешканців ОРДЛО. 11,2% опитаних назвали Володимира Путіна. На другому місці (9,1%) – російський пропагандист Володимир Соловйов. 6,7% назвали російську журналістку-пропагандистку Ольгу Скабєєву, 4,1% — вбитого екслідера донецьких бойовиків Олександра Захарченка, 2,9% — нинішнього ватажка бойовиків ОРДО Дениса Пушиліна.

Про Зеленського в ОРДЛО дуже хорошої або хорошої думки — 19% мешканців окупованого Донбасу, швидше поганої або дуже поганої — 78,9%.

Віктора Медведчука вважають авторитетом для себе в ОРДЛО 25% опитаних, «дуже доброї думки» про нього 4,9%, «швидше, доброї» 28,3%. При цьому 56% не довіряють Медведчуку.

Мир. На питання, якби довелося обирати між миром у регіоні і перемогою, 8,7% заявили «перемога», 90,9% — «мир». Ті, хто вибрав «перемога», відповідали на запитання «перемога над ким?», 23,6% з них відповіли «над українськими фашистами/укропами», над Україною — 14,3%, над нацистами та нацизмом — 9,3%. 

Хто і як проводив опитування. Дослідження провели Український інститут майбутнього і видання «Дзеркало тижня. Україна» за допомогою компанії «Нью Імідж Маркетинг Груп» з 7 по 31 жовтня 2019 р. Методом face-to-face опитано 1606 респондентів: 800 — на непідконтрольній частині Луганської і 806 — на  непідконтрольній частині Донецької областей. Похибка результатів не перевищує 3,2%.

⟶ Компанія «Нью імідж маркетинг груп» внесена до бази псевдосоціологів. Медіакритичний проект «По той бік новин», який займається розкриттям фейків та маніпуляцій у ЗМІ, розібрався із тим, хто ж провів опитування мешканців окупованих територій. Замовили це дослідження Український інститут майбутнього та видання «Дзеркало тижня. Україна». А от виконала, тобто фактично провела дослідження, компанія, яка є у базі псевдосоціологів. Цю базу кілька років тому розробила команда проекту «Тексти», який займається великими даними. 

Псевдосоціологи — це компанії, які з’являються тільки під час виборів і продукують результати, вигідні певним політикам. Наприклад, «Нью імідж маркетинг груп» у 2012 році завищували рейтинг партії Королевської «Україна — вперед!». Загалом завищували рейтинги кількох непрохідних кандидатів та політичних сил на різних виборах. Їхня фб-сторінка створена тільки 26 березня цього року. Сайт зараз «лежить». Також цю компанію пов’язують із Андрієм Прокопенком — зараз він голова Чернігівської ОДА, а до цього працював політтехнологом та політичним консультантом на різні організації. На останніх виборах співпрацював із виборчим штабом Зеленського та «Слуги народу». 

⟶ Європейський Союз не визнаватиме російські паспорти, видані на Донбасі. Посольства і консульства будуть розрізняти звичайні російські паспорти та паспорти РФ, видані жителям окупованого Донбасу. Останнім віз не видаватмуть. Про це йдеться на сайті Європейської комісії.

Європейський Союз розробив і затвердив правила видачі віз мешканцям непідконтрольної Україні частини Донбасу. Ці правила містять перелік критеріїв, за якими посольства і консульства повинні розрізняти звичайні російські паспорти та паспорти РФ, видані жителям окупованих територій на сході України.

Жителі непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей повинні подавати документи на оформлення візи виключно на території України, незалежно від того, яке громадянство вони мають.

Нові правила базуються на політиці невизнання Євросоюзом російських паспортів, виданих мешканцям окупованого Донбасу. Перелік критеріїв уже надіслали країнам ЄС та членам Шенгенської зони. 

Фото: pexels.com

Детальніше. Соціологічна група рейтинг провела опитування українців «Оцінка ситуації в країні» протягом 19-22 жовтня цього року. 

Довіра. Найбільше сьогодні довіряють волонтерам (69%), ветеранам АТО (67%), Президенту України (66%) та армії (65%). Також високий рівень довіри має церква (56%). Найбільше українці не довіряють органам прокуратури (62%) та судам (66%). 

Економічне становище в країні. 18% опитаних вважають, що за останні 12 місяців економічне становище в країні покращилося, 47% говорять, що воно не змінилося, і 29%  стверджують, що ситуація погіршилася. 

Фінансове становище сімей. 17% – вважають, що ситуація покращилася, 53% – не побачили зрушень і 30% – сказали про погіршення. З початку року кількість тих, хто негативно оцінював економічну ситуацію і в країні, і в родині, зменшилася удвічі.

Сфери життя. Найбільше позитивних змін опитані побачили у стані доріг: майже 40% відзначили покращення. Позитивні зрушення у курсі національної валюти відзначили 31%. У ситуації зі свободою слова та демократії покрашення побачили 23%.

Швидше негативно оцінили зміни якості медичного обслуговування (45% відзначили погіршення), тарифів на комунальні послуги (52% відзначили погіршення), цін на основні товари та послуги (73% відзначили погіршення).

Проблеми. 71% відзначили, що сьогодні Україні найбільше бракує миру. 43% – вважають що Україні потрібен порядок. Найбільшою загрозою для України сьогодні респонденти вважають масовий виїзд українців закордон (56%). 

Хто і як проводив опитування. Дослідження соціологічна група «Рейтинг» провела 19-22 жовтня цього року. Опитали українців від 18 років і старше. Вибірка репрезентативна за віком, статтю, регіонами і типом поселення. Вибіркова сукупність: 2500 респондентів. Формат проведення: особисте формалізоване інтерв’ю (face-to-face). Помилка репрезентативності дослідження не більше 2,0%.

Контекст. Нагадаємо, що українці найменше довіряють російським ЗМІ та судам, а найбільше — президенту та армії. Про це свідчить соцопитування центру Разумкова, проведене у вересні цього року. 57% опитаних тоді вважали, що  події в Україні розвиваються у правильному напрямі. 52% опитаних вважали, що монобільшість у Раді (коли більшість голосів має одна партія), матиме більше позитивних наслідків для країни, і лише 11% думали, що це матиме більше негативних наслідків.

⟶ Як зробити українців менш вразливими до популізму (порожніх обіцянок політиків). Центр економічної стратегії підготував поради.

1. Приділяти особливу увагу вразливим групам населення. Держава має покращувати якість освіти у селах, стимулювати роботодавців до створення робочих місць у найбідніших регіонах. Більша економічна захищеність цих груп зменшить підтримку шкідливого для країни популізму.
2. Пропонувати альтернативи популізму. Можливість обирати поміж двома політиками замість простого питання про вплив певної політики на добробут суттєво зменшує підтримку популізму у середньому з 84% до 54%. При комунікації щодо шкідливості популізму слід наголошувати, що існують альтернативні, більш реалістичні способи вирішення певної суспільної проблеми.
3. На протидію популізму в окремих питаннях потрібно виділяти більше ресурсів, ніж у інших. Інколи переконати людей не підтримувати певну популістську політику, як-от гарантоване державою працевлаштування, доволі просто: у нашому опитуванні переважна більшість людей змінювала свою думку. Разом з тим, в інших сферах погляди переважної більшості українців лишилася стійкою до раціональних аргументів. Наприклад, переважна більшість українців продовжували підтримувати державне регулювання цін, незалежно від аргументів. 
4. Не варто зловживати емоційно забарвленою риторикою. Вона не працює, якщо використовується надмірно. Зазвичай при просуванні певної ідеї політики використовують емоційно забарвлену риторику замість раціональних аргументів. У випадку зі зниженням тарифів на газ використання емоційно забарвленої фрази «тарифний геноцид» не збільшило підтримку зниження тарифів порівняно з нейтральною фразою. У певних випадках використання раціональних фактів та аргументів може бути ефективнішим.
5. Розвивати критичне мислення. Люди з вищим рівнем критичного мислення в повсякденному житті є менш схильними підтримувати популізм і у сфері економіки. Критичне мислення допомагає зрозуміти, що довгострокові наслідки популістської політики будуть негативними.

⟶ Українці стали критичніше ставитися до нової влади. Протягом вересня зменшилася кількість українців, які позитивно ставляться до президента Володимира Зеленського, прем’єра Олексія Гончарука та спікера ВР Дмитра Разумкова. Про це свідчить опитування Київського міжнародного інституту соціології (КМІС). 

У жовтні порівняно з вереснем знизилося число тих, хто позитивно ставиться до трьох перших осіб держави: Зеленського (73% і 66%), Гончарука (17% і 10%) і Разумкова (33% і 27%). 

За балансом позитивного і негативного ставлення у жовтні 2019 на першому місці Зеленський (баланс +57%), Разумков (+19) і Вакарчук (-1%), далі йдуть Гончарук (-4%), Бойко (-9%),  Тимошенко (-13%), Порошенко (-54%).

Фото: pexels.com

Детальніше. Згідно із соцопитуванням КМІСу, у жовтні порівняно з вереснем знизилося число тих, хто позитивно ставиться до трьох перших осіб держави: Зеленського (73% і 66%), Гончарука (17% і 10%) і Разумкова (33% і 27%). 

За балансом позитивного і негативного ставлення у жовтні 2019 на першому місці Зеленський (баланс +57%), Разумков (+19) і Вакарчук (-1%), далі йдуть Гончарук (-4%), Бойко (-9%),  Тимошенко (-13%), Порошенко (-54%).

64% опитаних тією чи іншою мірою схвалюють дії та заяви Зеленського у вересні та жовтні цього року, 22% — тією чи іншою мірою не схвалюють. 51% респондентів схвалюють дії уряду протягом вересня та жовтня, 27% — не схвалюють. 53% учасників дослідження схвалюють дії Верховної Ради протягом вересня та жовтня, 30% — не схвалюють.

Хто і як проводив дослідження. Соцопитування провів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) з 9 по 11 жовтня серед дорослого населення методом телефонного інтерв’ю з використанням комп’ютера на основі випадкової вибірки мобільних телефонних номерів. Опитування не проводилося на територіях, які тимчасово не контролюються владою України. Проведено 1200 інтерв’ю, похибка вибірки з імовірністю 0,95 не перевищує 3%. Дані цього дослідження порівнюють з результатами опитування КМІС у вересні цього року.

⟶ Гончарук обіцяє опалювальний сезон без проблем, крім двох міст. У своєму відеоблозі прем’єр-міністр Олексій Гончарук пообіцяв, що опалювальний сезон в Україні почнеться без особливих проблем. Винятком є лише два міста – це Сміла (Черкаської області – ред.) й Новий Розділ (Львівської області). Це пов’язано з тим, що опалення в цих містах подавали приватні компанії – і вони «своїми діями створили критичні ситуації».

⟶ Українці найменше довіряють російським ЗМІ та судам, а найбільше — президенту та армії. 80% опитаних не довіряють російським ЗМІ, 72% — українським судам, банкам не довіряють 65% українців, партіям — 63%. Про це йдеться у дослідженні, яке провів Центр Разумкова. 79% опитаних довіряють президенту, 74% — Збройним силам України. Волонтерам довіряють 69% українців, церкві — 63%, уряду (57%), Верховній Раді — 57%, ЗМІ — 56%.

57% опитаних вважають, що  події в Україні розвиваються у правильному напрямі. 52% опитаних вважають, що монобільшість у Раді (коли більшість голосів має одна партія), матиме більше позитивних наслідків для країни, і лише 11% думають, що це матиме більше негативних наслідків.

Фото: 24tv.ua

Детальніше. Соціологічна служба Центр Разумкова провела соціологічне опитування, у якому з’ясувала, як громадяни оцінюють ситуацію в країні та діяльність влади. 79% опитаних довіряють президенту, 74% — Збройним силам України. Волонтерам довіряють 69% українців, церкві — 63%, уряду (57%), Верховній Раді — 57%, ЗМІ — 56%.

57% опитаних вважають, що  події в Україні розвиваються у правильному напрямі. 52% опитаних вважають, що монобільшість у Раді (коли більшість голосів має одна партія), матиме більше позитивних наслідків для країни, і лише 11% думають, що це матиме більше негативних наслідків.

Хто і як проводив дослідження. Дослідження провела соціологічна служба Центр Размкова. Це недержавний аналітичний центр. Він заснований в 1994 році та здійснює дослідження державної політики. Соціологи протягом 6-11 вересня опитали 2018 респондентів віком від 18 років у всіх регіонах України, за винятком Криму та окупованих територій Донецької та Луганської областей. Теоретична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

Контекст. Нагадаємо, що згідно із дослідженням соціологічної групи «Рейтинг» 71% українців задоволений роботою Зеленського. 11% опитаних мають протилежну думку, 18% – не змогли сформувати своє ставлення до нього. У порівнянні із липнем цього року рівень задоволеності роботою глави держави зріс майже у півтори рази — станом на липень він становив приблизно 50%. 

⟶ Чи варто вірити соціологічним опитуванням? В Україні працює не більше десяти авторитетних служб, які спроможні провести якісне та достовірне всеукраїнське опитування громадської думки. Коли правдиві результати політиків не влаштовують, вони через спеціальні псевдосоціологічні служби оприлюднюють вигідні для себе рейтинги. Це потрібно для того, щоб набрати додаткові голоси на виборах. 

Псевдосоціологи придумують для себе гучні назви і «зі стелі» малюють потрібні рейтинги клієнтам. За останній час утворився цілий ринок таких сумнівних служб. Реальні опитування визнаних фірм тонуть у хвилях брехні. Сайт «Тексти» зібрав дані про 96 псевдосоціологічних служб та 148 прихованих піарників, які оприлюднювали або коментували сумнівні результати протягом останніх 15 років. 

⟶ Що турбує українців найбільше: високі тарифи та низькі зарплати. Соціологічна служба Центр Разумкова у липні цього року провела опитування, яке показало, що найважливішими особистими проблемами для 64,2% українців є зниження тарифів на комунальні послуги. Для 63% — підвищення зарплат та пенсій. Третина опитаних також вважає важливим покращення системи охорони здоров’я, медичного обслуговування та стримування зростання цін.  Боротьба з корупцією важлива для 24,4% опитаних. 21,7% відповіли, що особисто для них важливим є вирішення проблеми Донбасу, а ще для 20% українців — скорочення безробіття.

Фото: pexels.com

Детальніше. Соціологічна група «Рейтинг» провела соціологічне опитування протягом 6-10 вересня цього року. Згідно з ним, 71% опитаних задоволені діяльністю президента Володимира Зеленського, 11% – протилежної думки, 18% – не змогли сформувати своє ставлення до нього. У порівнянні із липнем цього року рівень задоволеності роботою глави держави зріс майже у півтори рази — станом на липень він становив приблизно 50%. 

Позитивно оцінюють роботу прем’єр-міністра Олексія Гончарука 29% опитаних. Хоча майже 60% опитаних не змогли оцінити роботи очільника уряду. Роботою нової Верховної Ради задоволені 39% респондентів, незадоволені – 16%. Не змогли її оцінити 45% опитаних.

Хто і як проводив дослідження. Соціологічна група «Рейтинг» — це недержавна незалежна дослідницька організація. Вона спеціалізується на проведенні соціологічних досліджень із дотриманням міжнародних стандартів. Утворена у 2008 році. Щорічно проводить близько 100 000 інтерв’ю і 100 фокус-групових досліджень. 

Це опитування соціологічна група провела з 6 до 10 вересня цього року. Вона опитала 2500 людей від 18 років в особистому інтерв’ю. Похибка — не більше 2%.

Контекст. Нагадаємо, що наприкінці серпня Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва розповів, що 63% українців позитивно оцінюють перші кроки глави держави. Організація провела соціологічне опитування «Сто днів після президентських виборів». Новообраний президент Володимир Зеленський тоді мав довіру 70% громадян. Перші кроки Зеленського і його команди позитивно оцінювали 63% українців, негативно — 13%, ще 24% не визначилися. Це найвищий результат за всі часи серед українських президентів.

⟶ Рада прийняла закон про імпічмент президента. Відтепер депутати зможуть усунути президента з посади виключно у разі вчинення ним державної зради або іншого злочину. Для цього знадобиться близько 337 голосів. 

Підставою для ініціювання усунення президента з його посту є письмове подання, підписане більшістю народних депутатів. У цьому поданні нардепи мають обґрунтувати, чому потрібно створити спеціальну тимчасову слідчу комісію. Комісія, у свою чергу, буде розслідувати факт і обставини державної зради або іншого злочину, які вчинив президент.

Після рішення про звинувачення президента депутати звертаються до Конституційного і Верховного судів. Ці установи які мають підтвердити конституційність розгляду справи про імпічмент і наявність у діях президента ознак злочину. У випадку відставки президента за власним бажанням процедура імпічменту припиняється на будь-якій стадії, а провадження у судах закривають. 

⟶ На позитивну оцінку роботи Володимира Зеленського міг вплинути обмін полоненими, який відбувся 7 вересня. Тобі 35 бранців Кремля повернулося в Україну. Серед них політв’язні Олег Сенцов, Олександр Кольченко, Володимир Балух, Роман Сущенко, Микола Карпюк, Станіслав Клих, Павло Гриб, Євген Панов, Артур Панов, Едем Бекіров, Олексей Сизанович, а також захоплені Росією біля Керченської протоки 24 моряки.

Тоді президент України зазначив, що вважає перший етап обміну виконаним. Він і Путін «зробили все, що пообіцяли і зробили все, не змінюючи по ходу домовленості. Формула була збережена. Це були наші домовленості. Спочатку ми говорили, що повертаються спочатку моряки, але потім ми вийшли на діалог, я дуже радий, що це була наша пропозиція про інший формат, доповнення до наших моряків наших політв’язнів».

Фото: скріншот із дослідження

Детальніше. Науковці провели серію експериментів, щоб з’ясувати, як люди сприймають нетолерантну мову та як ставляться до тих, хто нею послуговується. 

Дослідники розділили учасників експерименту на дві групи, у залежності від їхніх політичних поглядів: на лібералів і консерваторів. Спочатку всі учасники слухали, як людина грубо висловлювалася на адресу лібералів і консерваторів. Потім респонденти слухали людину, яка висловлювалася стримано.

Науковці з’ясували, що ліберали й консерватори однаково вважають людину, яка використовує нетолерантні висловлювання, щирою. Люди думають, що нестриманість — це ознака впевненості у своїх словах. Толерантних співрозмовників навпаки сприймають як невпевнених у собі та таких, яких легко переконати.

⟶ 84 % українців підтримують популістську політику. 59% наших співвітчизників не лише її підтримують, але й вважають таку політику реалістичною. Такі дані опитування Міжнародної дослідницької Найбільш схильні підтримувати популістську політику економічно вразливі групи населення: люди, які мають менше можливостей для реалізації у освіті, працевлаштуванні. Меншою мірою таку політику підтримують люди, які не проявляють критичного мислення у щоденному житті.

Прихильники популізму частіше живуть у селах, не мають вищої освіти або отримують маленьку зарплатню. Відмінності щодо підтримки популізму залежно від віку чи регіону – несуттєві.

Опитування провела Міжнародна дослідницька компанія Kantar TNS на замовлення Центру економічної стратегії у лютому-березні 2019 року. Опитали 2000 респондентів від 18 років, які проживають у всіх областях України (крім АР Крим та окупованих територій Донбасу) та у Києві.  

⟶ Гену, який визначає сексуальну орієнтацію людини, не існує — дослідження. Один конкретний ген чи проста формула не визначають сексуальну поведінку людини. Але спадковість справді впливає на неї. Це головні результати великого дослідження генетики сексуальності, яке провели вчені із Гарвардського університету та Массачусетського технологічного інституту та опублікували в журналі Science. 

У цьому дослідженні взяли участь майже пів мільйона людей. Науковці вивчили геноми (уся спадкова генетична інформація) 409 тисяч людей, які взяли участь у проекті британського міністерства охорони здоров’я UK Biobank і здали свої біологічні зразки. А також дослідили додаткову вибірку даних 68 500 людей із біотехнологічної компанії 23andMe. У попередніх дослідження на цю тему брали участь у сотні разів менші групи людей.

У новому дослідженні виявили генетичну складність людської сексуальності. З’ясували, що у чоловіків та жінок генетична схильність до вибору партнера різна. Вчені виявили п’ять комбінацій генів, які пов’язані із потягом до людей своєї статі. Але два із них було виявлено лише у жінок, два — лише у чоловіків, і лише один спільний. Це свідчить, що у людей різної статі механізми, які формують орієнтацію, можуть сильно відрізнятися своїм принципом дії. Але загалом ці геноми (комбінації генів) визначають менше 1% гомосексуальності. 

Фото: pexels.com

Детальніше. Найбільш схильні підтримувати популістську політику економічно вразливі групи населення: люди, які мають менше можливостей для реалізації у освіті, працевлаштуванні. Меншою мірою таку політику підтримують люди, які не проявляють критичного мислення у щоденному житті.

Прихильники популізму частіше живуть у селах, не мають вищої освіти або отримують маленьку зарплатню. Відмінності щодо підтримки популізму залежно від віку чи регіону – несуттєві.

Хто і як проводив дослідження. Опитування провела Міжнародна дослідницька компанія Kantar TNS на замовлення Центру економічної стратегії у лютому-березні 2019 року. Опитали 2000 респондентів від 18 років, які проживають у всіх областях України (крім АР Крим та окупованих територій Донбасу) та у Києві.  

Контекст. Нагадаємо, що чверть українців вважає хабар нормою. А 32,1% респондентів вважають, що люди дають хабарі, щоб швидше вирішити проблеми. 19,7% опитаних назвали причиною хабаря —  вимогу хабарника. 

Під час соціологічного опитування Фонду «Демократичні ініціативи імені Ілька Кучеріва» 25% українців назвали хабар нормою їхнього життя. 8,8% опитаних зізналися, що вони або їхні родичі неодноразово впродовж року давали хабарі за отримання адміністративних послуг.

Ірина Бекешкіна, директорка Фонду, розповідає: Коли ми запитували, чому люди дають хабарі, наприклад, 25% вважають, що це вже норма нашого життя. Тому з цим явищем треба боротися, але треба ще боротися у мізках наших людей. 

⟶ Як зробити українців менш вразливими до популізму. Центр економічної стратегії підготував поради за результатами проведеного опитування.

1. Приділяти особливу увагу вразливим групам населення. Держава має покращувати якість освіти у селах, стимулювати роботодавців до створення робочих місць у найбідніших регіонах. Більша економічна захищеність цих груп зменшить підтримку шкідливого для країни популізму.
2. Пропонувати альтернативи популізму. Можливість обирати поміж двома політиками замість простого питання про вплив певної політики на добробут суттєво зменшує підтримку популізму у середньому з 84% до 54%. При комунікації щодо шкідливості популізму слід наголошувати, що існують альтернативні, більш реалістичні способи вирішення певної суспільної проблеми.
3. На протидію популізму в окремих питаннях потрібно виділяти більше ресурсів, ніж у інших. Інколи переконати людей не підтримувати певну популістську політику, як-от гарантоване державою працевлаштування, доволі просто: у нашому опитуванні переважна більшість людей змінювала свою думку. Разом з тим, в інших сферах погляди переважної більшості українців лишилася стійкою до раціональних аргументів. Наприклад, переважна більшість українців продовжували підтримувати державне регулювання цін, незалежно від аргументів. 
4. Не варто зловживати емоційно забарвленою риторикою. Вона не працює, якщо використовується надмірно. Зазвичай при просуванні певної ідеї політики використовують емоційно забарвлену риторику замість раціональних аргументів. У випадку зі зниженням тарифів на газ використання емоційно забарвленої фрази «тарифний геноцид» не збільшило підтримку зниження тарифів порівняно з нейтральною фразою. У певних випадках використання раціональних фактів та аргументів може бути ефективнішим.
5. Розвивати критичне мислення. Люди з вищим рівнем критичного мислення в повсякденному житті є менш схильними підтримувати популізм і у сфері економіки. Критичне мислення допомагає зрозуміти, що довгострокові наслідки популістської політики будуть негативними. 

⟶ Що турбує українців найбільше: високі тарифи та низькі зарплати. Найважливішими особистими проблемами для українців зниження тарифів на комунальні послуги — 64,2%, підвищення зарплат, пенсій — 63%. Соціологічна служба Центр Разумкова провела опитування, у якому намагалася з’ясувати, якими є найважливіші проблеми українців. 

Українці називають найважливішими особистими проблемами, які їх турбують, — зниження тарифів на комунальні послуги та підвищення зарплат і пенсій. Третина опитаних також вважає важливим покращення системи охорони здоров’я, медичного обслуговування — 35,5%, стримування зростання цін — 29,9%, боротьба з корупцією — 24,4%. 21,7% відповіли, що особисто для них важливим є вирішення проблеми Донбасу, а 20% — скорочення безробіття.

Фото: pexels.com