За минулу добу 6 вересня на Донбасі загинуло троє військових Операції об’єднаних сил. Двоє із них були відрізані полум’ям степових пожеж від решти українських бійців біля Верхньоторецького та підірвалися на невідомому вибуховому пристрої на мінному полі противника. Ще один військовий загинув внаслідок прицільного обстрілу окупантів. Ще троє українських бійців отримали поранення, розповіли у штабі ООС.
Чому це важливо. Окупанти не дотримуються режиму припинення вогню на фронті.
Детальніше. Керовані Росією терористи на Донбасі порушили режим припинення вогню поблизу населеного пункту Красногорівка. Через це отримав поранення український військовослужбовець, який усував наслідки пожежі на позиції. Постраждалого евакуювали до лікарні. Біля Новгородського двоє військовослужбовців підірвалися на вибуховому пристрої та отримали поранення різного ступеня важкості.
Штаб ООС каже, що ситуація у районі проведення операції Об’єднаних сил загострилась. Збройні формування Росії порушили домовленості, досягнуті 22 липня 2020 року. Зазначимо, що це уперше на 42-й день перемир’я на Донбасі через обстріл бойовиків дістав поранення український військовий. Проте штаб дав бойовикам «другий шанс». Українські військові вогню у відповідь не відкривали. Бойовики обстрілювали позиції прицільно. За увесь час перемир’я, хоч ворог стріляв регулярно, і таке формулювання штаб ООС не використовував, а казав про провокативні, але неприцільні обстріли.
Цитата. «Така зухвалість противника свідчить про те, що збройні формування РФ спрямовано йдуть на зрив домовленостей, які були досягнуті Тристоронньою контактною групою 22 липня 2020 року. Сьогоднішній обстріл вкотре доводить, що так зване керівництво ОРДЛО не має на меті досягнути миру», — заявили у штабі ООС.
Що збирається робити штаб ООС?
Він дає так званим «ДНР» і «ЛНР» ще одну можливість виконати вимоги перемир’я. «В іншому випадку, при наступному обстрілі українських позицій Об’єднані сили дадуть адекватну відсіч противнику з усіх наявних сил і засобів», — підсумували в штабі.
Яка ситуація на фронті зараз?
З початку доби, 7 вересня, на усіх ділянках відповідальності українських підрозділів обстрілів з боку проросійських бойовиків не зафіксували. Режим «тиші» зберігаєьтся уздовж всієї лінії зіткнення.
Чи можливий зрив перемир’я зі сторони окупантів?
Цілком. 5 вересня так званий глава квазіреспубліки «ДНР» Денис Пушилін наказав бойовикам знищити позиції української армії під Горлівкою, які нібито облаштовані всупереч перемир’ю. Відкрити вогонь вони погрожували зранку 7 вересня, тобто сьогодні. Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба заявив, що подібні заяви бойовиків свідчать про намір Росії порушити перемир’я.
Реакція ОБСЄ
В організації заперечили слова Пушиліна про те, що українські військові облаштували нові позиції біля Горлівки. Під таким приводом бойовики хочуть порушити перемир’я. В ОБСЄ кажуть, що здійснювали спостережні польоти над вказаною ділянкою (біля н.п. Шуми) з грудня 2019 року до 2 вересня 2020 року. «Виявлено 25-метрове продовження траншеї на позиціях Збройних сил України (видно на знімках до 5 липня 2020 року). Від 5 липня змін у цьому районі не зафіксовано», — йдеться у звіті організації.
Контекст. Нагадаємо, що перемир’я розпочалось наприкінці липня. Українські військові не могли порушити його ще до того, як про нього домовились.
Всеосяжне перемир’я — дійсно перемир’я?
За перший місяць режиму повного і всеосяжного припинення вогню на Донбасі не зафіксували жодного випадку застосування важкого озброєння. Водночас спеціальна моніторингова місія ОБСЄ від початку всеосяжного перемир’я на Донбасі 27 липня нарахувала 713 порушень нового режиму «тиші».
Умови повного припинення вогню: як живе Донбас з 27 липня
Тристороння контактна група (ТКГ) із врегулювання ситуації на сході України домовилась про посилення режиму припинення вогню на лінії зіткнення.
З 00:01 27 липня:
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.
Фото: pexels.com
Українські спецслужби планували схопити 33 найманців приватної компанії «Вагнера» 24 липня 2020 року в аеропорту «Бориспіль». Ці вагнерівці причетні до низки резонансних терористичних актів. За кілька місяців до цього їх завербувала українська сторона. Але спецоперація зірвалася. Про це розповіла людина, яка представилася координатором спецоперації в Україні, пише mind.ua.
Чому це важливо. Затримання вагнерівців в Україні могло б допомогти довести присутність російських військових на Донбасі.
Детальніше. Найманці, яких мали затримати в Україні, раніше воювали на боці Росії на Донбасі, причетні до убивства 298 пасажирів малазійського боїнгу MH17 російською ракетною установкою «Бук», збиття українських військових літаків «Іл-76» у Луганську та вертольота «Мі-8» під Слов’янськом.
У той день вони були переконані, що летять до Венесуели за вигідним контрактом. Секретна спецоперація йшла за планом, втім, напередодні дня «Х» Президент Володимир Зеленський та голова його Офісу Андрій Єрмак перенесли дату затримання, хоча група найманців уже прибула до Мінська з квитками на літак до Венесуели із пересадкою у Стамбулі.
Потім затримання найманців усе ж відбулося, але уже білоруськими спецслужбами, а не українськими. Хоча врешті вагнерівці повернулися до Росії, не покарані за свої злочини.
Розповідь координатора спецоперації
Видання mind.ua записало розмову чоловіком, який назвав себе координатором операції та залишився анонімним із міркувань безпеки. Повну версію розмови можна переглянути отут. Ось кілька цитат із його оповіді:
Довідка. «Група Вагнера» — приватна військова компанія (ПВК), яка не входить у регулярні збройні сили (ЗС) Росії і не має юридичного статусу на її території. Існування «ПВК Вагнера» у Росії заперечують. Кремль лише визнає, що росіяни можуть брати участь в бойових діях за кордоном як приватні особи. Найманство у Росії заборонене.
Військові підрозділи «ПВК Вагнера» налічували в різний час і за різними даними від 1350 до 2 тисяч осіб. За даними німецької газети Bild, загальна чисельність найманців досягає 2500 чоловік. За деякими оцінками, негласно курує «ПВК Вагнер» Головне розвідувальне управління (ГРУ) Генштабу ЗС РФ. «ПВК Вагнера» була сформована на базі військової компанії «Слов’янський корпус», яка виконувала бойові завдання у Сирії ще у 2013 році.
Позиція Служби безпеки України
СБУ офіційно заявила, що такої спецоперації не було. Призначений 5 серпня керівник Головного управління розвідки Міноборони Кирило Буданов сказав, що його відомство не причетне до організації цієї спецоперації.
Що ще варто знати про затримання вагнерівців та роль України у цьому:
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.
Фото: pexels.com
Відтепер у кадрових документах назву професії за бажанням можна вказувати у фемінітиві. Міністерство економіки внесло зміни у «Класифікатор професій». Про це йдеться у наказі міністра економіки Ігоря Петрашка.
Чому це важливо. Вживання фемінітивів сприяє видимості жінок у суспільстві та утвердженню гендерної рівності.
Детальніше. У Класифікаторі професії йдеться, що «професійні назви робіт наводяться у чоловічому роді, окрім назв, які застосовуються виключно у жіночому роді (економка, нянька, покоївка, сестра-господиня, швачка)».
Але тепер є можливість за бажанням використовувати фемінітиви: «За потребою користувача при внесенні запису про назву роботи до кадрової документації окремого працівника, професійні назви робіт можуть бути адаптовані для означення жіночої статі особи, яка виконує відповідні роботи. Наприклад, інженер — інженерка, верстатник широкого профілю — верстатниця широкого профілю, соціолог — соціологиня.
Такі зміни стали можливими після ухвалення Кабміном нового українського правопису. Оновлений правопис почав діяти з 3 червня 2019 року. Документ підготувала спеціально створена Українська національна комісія з питань правопису, до якої увійшли вчені-мовознавці Національної академії наук та національних університетів з різних регіонів України.
Як утворювати фемінітиви? Три відеоуроки з поясненнями підготувала кандидатка філологічних наук Олена Масалітіна. Переглянути їх можна отут.
П’ять причин вживати фемінітиви. Їх навела мовознавиця Олена Синичак, а занотував ресурс Повага:
Гендерна рівність — це не боляче і не страшно: добірка книжок, які допоможуть зрозуміти, що ж таке рівність між жінками і чоловіками:
Гендена рівність — це не боляче і не страшно: добірка сайтів, які допоможуть зрозуміти, що ж таке гендерна рівність:
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня
Фото: pexels.com
Кандидат у президенти США від Демократичної партії Джо Байден обіцяє працювати над тим, щоб надати Україні смертоносне озброєння. Про це він сказав у вітальному зверненні з нагоди 29-ї річниці незалежності України, пише Голос Америки.
Чому це важливо. Така допомога посилить позиції України у протистоянні з Росією.
Детальніше. Адміністрація кандидата у президенти США Байдена переконує, що Україна отримає необхідну економічну та військову підтримку, у тому числі летальне озброєння.
Цитата. «Як президент, я проясню Кремлю, що вони мусять закінчити свою агресію та окупацію України. Україна отримає необхідну економічну та військову підтримку, в тому числі смертоносне озброєння. Водночас ми закликаємо Україну проводити важливі реформи, які є життєво необхідними для її успіху», — сказав Байден.
Контекст. Адміністрацію президента Барака Обами, у якій Джо Байден вісім років був віцепрезидентом країни, республіканці критикують саме за відмову надати Україні смертоносну зброю. Оборонне озброєння, зокрема протитанкові установки Джавелін, Україна отримала вже від адміністрації чинного президента Дональда Трампа.
Довідка. Вибори президента США відбудуться 3 листопада 2020 року. Байден переможе Трампа на виборах президента США з імовірністю 91%. Згідно з моделлю The Economist, ймовірність перемоги Байдена у колегії виборників оцінюється як 91%, або 9 шансів з 10, залишаючи Трампу 9% і 1 шанс з 10.
На виборах президента США перемога визначається не більшістю голосів виборців, а розподілом голосів у колегії виборників, число яких за того чи іншого кандидата залежить від результатів голосування в конкретних штатах.
Що ще варто знати про майбутні вибори президента США:
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня
Фото: radiosvoboda.org
Основним джерелом коштів для нової підвищеної мінімальної зарплатні має стати «економія на обслуговуванні державного боргу». Водночас бізнес таке рішення критикує, пише BBC та Громадське.
Чому це важливо. Зростання мінімальної зарплатні означає збільшення податків.
Що сталося?
Верховна Рада проголосувала за президентський законопроєкт №3963, який передбачає, зокрема, збільшення мінімальної зарплати в Україні до 5 тисяч гривень з 1 вересня цього року. Раніше Уряд схвалив двоетапне підвищення мінімальної зарплати аж до 6 500 гривень у 2021 році. На цей момент мінімальна зарплатня становить 4 723 грн на місяць. В уряді також очікують, що середня зарплата наступного року має зрости до 13 632 грн. У червні цього року, за даними Держслужби статистики, вона становила 11 579 грн.
Хто виграє від такого рішення?
Що не так?
Ініціативу критикує бізнес. У Європейській Бізнес Асоціації кажуть, що розцінюють це як невиправдане збільшення навантаження на Фонд оплати праці. Під час кризи це може призвести до збільшення зарплат «у конвертах» (тобто зарплати, з якої не платять податків) та зменшення офіційної зайнятості. Найвідчутніший удар буде саме по сумлінних платниках податків, які відкрито виплачують заробітну плату своїм працівникам.
Хто може «постраждати» від підняття мінімальної ЗП?
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня
Фото: pexels.com
Гран-прі конкурсу отримало видання «ЗНАК. Українські товарні знаки 1960–1980». Цьогоріч найкрасивіші книжки України обирали вп’яте, а церемонія нагородження вперше відбулася у форматі онлайн-трансляції. Про це йдеться на сайті Книжкового Арсеналу.
Чому це цікаво. Переможці конкурсу увійдуть у колекцію «Найкрасивіші книги світу» й візьмуть участь у конкурсі Фонду «Buchkunst» поміж книг із найкращим дизайном з усього світу.
Детальніше. Міжнародний фестиваль «Книжковий Арсенал» у співпраці з Goethe-Institut в Україні та за підтримки Франкфуртського книжкового ярмарку й фонду Buchkunst обрав переможців всеукраїнського конкурсу «Найкращий книжковий дизайн».
Гран-прі конкурсу отримало видання «ЗНАК. Українські товарні знаки 1960–1980». Видання також перемогло в номінації «Візуальна книга».
Переможців також обрали у 5 номінаціях: книги для читання, візуальна книга, дитяча книга, утилітарна книга й експеримент.
Журі обирало переможців й короткий список зі 160 заявників — це рекордна кількість аплікантів за всю історію конкурсу. До участі у конкурсі українські видавництва подавали книжки, які були надруковані у період з травня 2019 року по липень 2020.
Окрім переможців конкурсу, до короткого списку увійшли:
Що ще почитати:
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.
Фото: yakaboo.ua
Детальніше. Згідно із законом №2285-д про державне регулювання грального бізнесу, в Україні можна організовувати та проводити:
Зали гральних автоматів можна розміщувати у готелях з 3-5 зірками. А казино ― лише у готелях категорії «п’ять зірок» з номерним фондом не менше 100 номерів (у Києві ― не менше 150 номерів), заміських комплексах відпочинку загальною площею не менше 10 тисяч квадратних метрів і спеціальних територіальних гральних зонах, створених за рішенням уряду.
Букмекерські пункти можна розміщувати у готелях 3-5 зірок, де є не менше 25 номерів (для Києва ― не менше 50 номерів), а також на іподромах. Гральні зали мають бути на відстані від шкіл не менше 500 м.
Організовувати азартні ігри можуть винятково юридичні особи-резиденти України (тобто компанії, а не окремі люди, які зареєстровані в Україні). Організатори азартних ігор повинні ідентифікувати особу гравця і відвідувача грального закладу. Те ж стосується і гравців в інтернеті. Грати в азартні ігри можна лише з 21 року.
До участі в іграх не допускатимуть тих, у кого виражена залежність від азартних ігор. Заклад азартних ігор має обов’язково компенсувати родині ігрозалежного суму його програшу у 10-кратному розмірі.
За ведення грального бізнесу без ліцензії кримінальна відповідальність (штраф від 170 до 680 тисяч гривень, за повторне порушення — від 680 до 850 тисяч гривень) або ж позбавлення волі. Також штрафи можливі за низку порушень організаторів, наприклад, допуск до гри людей, молодших 21 року, — штраф близько 2 млн 360 тисяч гривень, а за повторне порушення — анулювання ліцензії.
Контекст. 56% українців проти легалізації азартних ігор — результати соцопитування. 18% опитаних повністю підтримують легалізацію грального бізнесу. 19% підтримують, але за умови, що для цього будуть відведені спеціальні ігрові зони або локалізовані місця. 56 % українців не підтримують легалізацію азартних ігор в Україні.
Як зрозуміти, що людина залежна від азартних ігор?
Хвороба розпочинається тоді, коли не людина управляє грою, а гра нею. Початкову фазу, лудоманію, гравець може приховувати. Він здатний тимчасово припиняти грати й контролювати себе. У процесі азартної гри відбувається самоізоляція, людина дедалі більше часу присвячує грі, постійно думає, міркує про неї. При наближенні до автомата чи казино в лудомана з’являється блиск в очах, він стає більш ризикованим у грі й поступово втрачає контроль: він не в змозі припинити гру як після великого виграшу, так і після постійних програшів.
Людина немов веде безперестанну боротьбу з відчуттям сорому й вини, відчуттям своєї нікчемності, із підвищеною самокритичністю, страждаючи від сильних емоцій і затято намагаючись їх контролювати. Гравець, який потрапив у залежність, відстороняється від близьких людей, його настрій різко змінюється. Дуже часто такі люди відчувають психологічний дискомфорт, роздратування, занепокоєння, що можуть супроводжуватися головним болем, порушенням сну, поганим настроєм, порушенням концентрації уваги.
Копайте глибше:
Фото: pexels.com
Основним джерелом коштів для нової підвищеної мінімальної зарплатні має стати «економія на обслуговуванні державного боргу». Водночас бізнес таке рішення критикує, пише BBC та Громадське.
Чому це важливо. Зростання мінімальної зарплатні означає збільшення податків.
Що сталося?
Президент подав до Верховної Ради проєкт про збільшення мінімальної зарплати до п’яти тисяч гривень з 1 вересня цього року. А на минулому тижні Кабмін схвалив двоетапне підвищення мінімальної зарплати аж до 6 500 гривень у 2021 році. На цей момент мінімальна зарплатня становить 4 723 грн на місяць. В уряді також очікують, що середня зарплата наступного року має зрости до 13 632 грн. У червні цього року, за даними Держслужби статистики, вона становила 11 579 грн.
Хто виграє від такого рішення?
Що не так?
Ініціативу критикує бізнес. У Європейській Бізнес Асоціації кажуть, що розцінюють це як невиправдане збільшення навантаження на Фонд оплати праці. Під час кризи це може призвести до збільшення зарплат «у конвертах» (тобто зарплати, з якої не платять податків) та зменшення офіційної зайнятості. Найвідчутніший удар буде саме по сумлінних платниках податків, які відкрито виплачують заробітну плату своїм працівникам.
Хто може «постраждати» від підняття мінімальної ЗП?
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня
Фото: pexels.com
З 27 липня, відколи оголосили режим припинення вогню, серед військових Об’єднаних сил немає поранень та бойових втрат. Про це розповів штаб ООС у Фейсбуці.
Чому це важливо. Дотримання режиму припинення вогню може стати першим кроком до припинення бойових дій на сході України.
Детальніше. 6 серпня на фронті не зафіксували обстрілів з боку проросійських бойовиків. Протягом дня сапери розмінували близько семи гектарів території у прифронтовому районі та передали на знищення сорок один вибухонебезпечний предмет.
Цитата. «Впродовж останніх 10 днів у нас немає поранених, немає загиблих. І я вдячний вам, що ви бережете своїх побратимів. Це важливо. Важливо, що виконується режим тиші. Важливо, що, якщо хтось захоче на нас наступати — ви завжди дасте гідну відсіч», — написав у своєму Телеграм-каналі Президент.
Але є одне але. З початку дії режиму припинення вогню 27 липня до 19.30 5 серпня Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ зафіксувала 251 випадок порушення «тиші». Зазначимо, що ОБСЄ вважає кожен окремий постріл порушенням перемир’я, а українські військові обстріли однієї позиції зараховують як одне порушення.
Окрім того, безпілотник місії ОБСЄ у вечірні години помітив три вантажівки та мікроавтобус, які їхали по ґрунтовій дорозі у районі, який не контролює Україна, у Донецькій області поблизу кордону з Російською Федерацією, де немає переходу кордону.
Що ще відбувається на війні?
Довідка. З 00:01 27 липня у зоні війни на Донбасі не можна стріляти, у тому числі й снайперам, не можна йти у наступ та розвідку, застосовувати літальні апарати. Тристороння контактна група (ТКГ) із врегулювання ситуації на сході України домовилась про посилення режиму припинення вогню на лінії зіткнення.
З 00:01 27 липня:
Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.
Фото: pexels.com
Важливе 