Детальніше. Ось результати дослідження:

1. робота. Пандемія різко вплинула на роботу молоді. Приблизно 30% представників покоління Z і майже чверть міленіалів, зазначають, що на момент опитування вони або втратили роботу, або їх відправили у тимчасову неоплачувану відпустку. Лише третина міленіалів і 38% покоління Z сказали, що їхня зайнятість та рівень доходів не змінилися;
2. стрес. 52% представників покоління Z і 50% міленіалів у 13 країнах кажуть, що постійно або більшу частину часу перебувають у стресовому стані. Основне джерело стресу — невпевненість щодо добробуту родини, стабільності фінансового становища у майбутньому, а також можливостей знайти роботу. Водночас на другому етапі дослідження рівень стресу, зазначений представниками обох поколінь, виявився нижчим на вісім пунктів. Можливо, це свідчить про те, що уповільнення ритму життя в умовах режиму суворої ізоляції знизило рівень стресу;
3. гнучкий графік. 69% міленіалів і 64% представників покоління Z погоджуються з тим, що можливість працювати вдома дає їм змогу подолати стрес у майбутньому;
4. заощадження. Більше половини міленіалів і майже половина представників покоління Z мають заощадження у розмірі приблизно тримісячного доходу, які мають допомогти їм пережити фінансові наслідки пандемії;
5. вплив коронакризи. Майже три чверті опитаних вважають, що пандемія зробила їх більш співчутливими до потреб інших людей. Опитані намагатимуться позитивно впливати на свої громади. Майже 60% заявили, що планують купувати більше продукції та послуг у великих підприємств, які подбали про своїх працівників і загалом позитивно вплинули на суспільство під час пандемії. Приблизно три чверті купуватимуть більше товарів і послуг у невеликих місцевих підприємств;
6. зміна клімату. Це питання залишається гострою проблемою для міленіалів і покоління Z як до, так і під час коронакризи. В експрес-опитуванні, яке провели під час пандемії, відсоток міленіалів, переконаних у тому, що ми вже досягли точки неповернення, зменшився на вісім пунктів. Можна припустити, що завдяки зниженню активності під час пандемії послабився вплив на довкілля й відродилася надія на те, що ще є час для рішучих дій;
7. майбутнє. Більшість міленіалів не збираються залишати свого роботодавця протягом п’яти чи більше років. Раніше вони обмежувалися лише двома роками. Можна припустити, що, або роботодавці нарешті починають краще задовольняти потреби працівників, або міленіали відчули потребу в стабільності ще до пандемії. Покоління Z демонструє більшу схильність змінювати місце роботи, але лише половина з них зізнаються, що хотіли б змінити роботу протягом двох років.

Хто і як проводив опитування. Опитування уже вдев’яте провела компанія «Делойт» — одна з провідних організацій світу у галузі професійних послуг. Фірми, які входять до складу всесвітньої мережі, надають аудиторські та консалтингові послуги високих світових стандартів.Цьогорічне дослідження складається з двох етапів: «основне» опитування серед 18 426 міленіалів та представників покоління Z у 43 країнах. Його провели у період з листопада 2019 року до початку січня 2020 року, й експрес-опитування серед 9 102 респондентів у 13 країнах у період з квітня по травень 2020 року (у розпал світової пандемії). Багато запитань, які з’ясували під час опитування на першому етапі, поставили повторно на другому етапі. Це дало змогу оцінити вплив пандемії на думки й погляди респондентів.

Міленіали та покоління Z — звідки вони узагалі взялися?

Ці терміни є складовими теорії поколінь. Згідно з нею, кожні 20-25 років народжується нове покоління людей, які мають риси характеру, звички та особливості, які відрізняють їх від інших:

• бебі-бумери — з 1943 до 1963 років;
• покоління Х — з 1963 до 1984 років;
• покоління Y (міленіалів) — з 1984 до 2004 років;
• покоління Z (центеніали)—з 2004 року.

Що ще варто знати про міленіалів та покоління Z?

• Міленіали менш нарцистичні, ніж бебі-бумери — дослідження. Риси характеру, пов’язані з нарцисизмом (чутливість до критики, нав’язування своєї думки іншим) проявляються рідше з часом і з віком у міленіалів. Про це йдеться у дослідженням вчених Мічиганського університету.
• Міленіали хворобливіші за інші покоління. Міленіали – покоління, народжене між 1981 і 1996 роками – більше страждають на гіпертонію, мають високий холестерин, гіперактивність і депресію. 
• Міленіали брешуть в резюме удвічі частіше за інших. 11% міленіалів брешуть в резюме. Представники інших поколінь пишуть неправду у 5 % випадків. Загалом люди найчастіше брешуть про досвід роботи — 38% опитаних. Про період роботи вказують неправдиву інформацію 31% респондентів. 
• Міленіали люблять шукати нові бренди офлайн – дослідження. 18% респондентів заявили, що знаходили новий бренд, перебуваючи в магазині чи ТЦ. Для 27% опитаних важлива рекомендація друга чи родичів.
• 75% представників покоління Z звільняються з роботи через психологічні проблеми — дослідження. Половина міленіалів (23–28 років) та 75% працівників покоління Z (18–22 роки) звільнялися з роботи, зокрема, через причини, пов’язані з психічним здоров’ям. А у поколінні бебі-бумерів (55–73 роки) це робили лише 10% працівників.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Детальніше. Маска за 1,5 мільйона доларів є дійсно захисним засобом, а не лише аксесуаром. У неї фільтр №99, який затримує 99% твердих часток повітря. Маска у сотню разів важча за звичайну медичну. Її маса ― 240 грамів.

Чи рятують насправді маски? 

Якщо захисну маску носитимуть усі люди, то це зменшить поширення коронавірусу й допоможе запобігти другій хвилі пандемії. Носіння масок і збереження соціальної дистанції наразі залишаються найбільш ефективними заходами. Дослідники кажуть, що за умов їх дотримання можна буде повертатися до звичного життя, поки не буде розроблена вакцина проти коронавірусу.

Захисну маску, що здатна очищуватися сама, створили в Ізраїлі. Використання таких масок допоможе людям витрачати менше грошей на постійну покупку одноразових. До того ж це може зменшити кількість використаних масок і запобігти їхньому дефіциту в аптеках.

Як правильно носити маску?

Професор Свінбернського технологічного інституту в Мельбурні Брюс Томпсон переконаний, що до масок слід ставитись як до білизни ― їх треба прати і нікому не позичати. Як треба вдягати маску:

• помити руки з милом або обробити їх антисептиком;
• одягти маску спочатку на ніс, потім на щоки, а тоді зачепити її за вуха;
• не чіпати маску, коли вона на обличчі.

Коли знімаєте маску, не торкайтеся її зовнішньої сторони. Її потрібно покласти в окремий пакетик і випрати вдома. Після того, як зняли маску, знову обробіть руки антисептиком або помийте їх. Це важливо, адже якщо на зовнішню сторону маски дійсно потрапив коронавірус, то можна перенести його на руки й інфікуватися.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: apnews.com

Детальніше. За словами Гутерріша, «катастрофа поколінь» полягає в тому, що невимовний людський потенціал, десятиліття прогресу в науці можуть бути втраченими. А от нерівність, навпаки, стане більшою.

Є два нових дослідження, опубліковані в в журналі The Lancet Child & Adolescent Health, які показують, як можна наблизити відкриття шкіл:

• збільшення тестування;
• ефективне відстеження контактів людей з позитивним результатом на COVID-1;
•  ізоляція хворих.

Якщо контакти з хворими людьми вдасться відстежувати краще, то діти зможуть повернутися до школи.

Як може початися навчальний рік і українських школах?

У школах вимірюватимуть температуру, усі носитимуть маски, а в приміщеннях обов’язковим буде антисептик. Наразі точно невідомо, у якому форматі відбуватиметься навчання з першого вересня — усе залежить від епідеміологічної ситуації в Україні. Однак правила для можливого навчання за партами розробляють заздалегідь.

ЗНО-2020: як склали тестування українські випускники?

Через пандемію та карантин порогові бали з усіх предметів знизили порівняно з минулим роком. Найбільше зниження відбулося з математики і хімії: цього року мінімальний поріг склав/не склав становить 9 тестових балів з математики (минулого року — 11 балів) і 13 балів із хімії (минулого року — 16).

ЗНО на 200 балів склали 447 абітурієнтів. А це на 63 % більше, ніж минулого року. Найбільше 200-бальників цього року з математики — 142 особи. 60 учнів отримали 200 балів із фізики. Для порівняння, минулого року таких було лише четверо. Лише 8 осіб цього року склали ЗНО з української мови та літератури на 200 балів. Єдиний предмет, з якого жоден учасник не отримав максимального бала, — іспанська.

Що робити, якщо доведеться вчитися онлайн?

У матеріалі від Studway зібрані поради й методики для ефективного навчання не лише з наставниками та учителями, але й самостійно. Ось кілька з них:

• навчання ефективне, коли тобі складно. Людина має докладати зусиль для того, аби здобувати знання;
• людина схильна до ілюзій в оцінці свого навчального процесу. Аби такого не траплялося, треба проходити тести й перевірки — додаткові запитання в кінці розділу книжки чи вправи на повторення зайвими не будуть;
• перечитування текстів чи зубріння нічого не дають. Це легкі процеси, вони суперечать першому правилу;
• практика згадування — основа навчання. Існує 2 техніки: перша — це відкладене пригадування (наприклад, на картці з однієї сторони пишете запитання, з іншої — відповідь. Спочатку треба вивчити її зміст, потім через місяць пригадати його). Друга — техніка перемежовування теми (коли ви вчите англійську, не варто розмежовувати своє навчання на вивчення граматики, лексики та навичок спілкування. Краще обрати тему і тренувати всі елементи одразу);
• вирішувати проблему до того, як вас навчать рішенню. Не має значення, зазнаєте ви поразки чи вигадаєте новий велосипед. Уже те, що ви докладете зусиль, допоможе вам розширити свої можливості.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Детальніше. Учені КПІ оприлюднили результати дослідження поширення коронавірусу в Україні. Ситуація залишається стабільно важкою. Мобільність недуги зросла до 150% у порівнянні з початком року.

Через це у червні – липні 2020 року відбулося кілька стрімких сплесків захворювання, що призвела до подвоєння-потроєння кількості щоденно інфікованих (рекорду – 1 310 осіб на день – досягнули 23 липня 2020 року). І є тенденція до подальшого наростання захворюваності.

Таке поширення коронавірусу може уповільнити лише поступова поява колективного імунітету приблизно у 60–70% населення. Природний плин цього процесу може відбуватися протягом року. Його можна пришвидшити за допомогою масової вакцинації.

Колективний імунітет: що це?

Колективний імунітет виникає, коли достатньо велика частина спільноти має імунітет до певної інфекційної хвороби. Фактично, це зупиняє її розповсюдження і забезпечує ефективний захист навіть тих членів спільноти, які не мають відповідного індивідуального імунітету. Яка саме частка населення повинна мати імунітет, напряму залежить від того, наскільки швидко розповсюджується відповідна інфекційна хвороба.

Варто розуміти, що зазвичай, коли йдеться про колективний імунітет, мається на увазі імунітет, отриманий внаслідок вакцинації. Однак, вакцина від коронавірусу очікується не раніше, ніж через рік-півтора, а отже для формування колективного імунітету необхідно, аби певна кількість людей захворіла і вилікувались від цього коронавірусу.

43% людей мають перехворіти на коронавірус, щоб виробився колективний імунітет — математична модель. Колективний імунітет людства до коронавірусу може виробитися, коли 43% населення перехворіють на коронавірус і отримають імунітет до нього. Про це свідчать дослідження математиків зі Стокгольмського університету. Раніше цей показник становив 60%.

Як не підхопити коронавірус у потязі?

Ризик заразитися від хворого коронавірусом у потягах з сидячими місцями складає від 0 до 10%. Такими є дані дослідження вчених з університету Саутгемптона (Великобританія), пише MediaSapiens.

Науковці проаналізували дані про поїздки пасажирів у Китаї, які провели у дорозі до 8 годин, з 19 грудня 2019 року по 6 березня 2020 року. Дослідження охопило 2334 хворих на COVID-19 та 72093 особи, які близько контактували з хворими.

Найвищий ризик захворіти мали пасажири, які сиділи поруч з хворим — 3,5%. Ймовірність захворіти у пасажирів, які сиділи у тому ж ряду, але не поруч, була на рівні 1,5%. З кожною годиною подорожі ймовірність заразитися підвищувалася на 0,15%, а якщо пасажир сидів поруч з хворим — на 1,3%. Цікаво, що для тих, хто сів на місце хворого, який вийшов, ризик заразитися складав лише 0,075%.

Щоб зменшити ризики захворіти на коронавірус, автори рекомендують залишати між пасажирами щонайменше два порожніх місця в одному ряду швидкісних поїздів, скоротити загальний час поїздки до трьох годин, а також користуватись засобами особистої гігієни — масками та антисептиками.

Копайте глибше:

• Колективний імунітет — чи спрацює це з коронавірусом? (Тиждень)

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Детальніше. Про молодь як основних поширювачів коронавірусу говорять і в інших країнах Європи. У Нідерландах виявили, що серед людей молодшого віку вірус поширюється швидше, ніж серед старших.

У Франції нещодавні спалахи коронавірусу пов’язані з поведінкою людей віком 18-25 років, які не дотримуються соціального дистанціювання. Про це заявила очільниця департаменту охорони здоров’я французького регіону Бретань Анн-Бріяк Білі.

Цитата. «Ми отримуємо повідомлення від органів охорони здоров’я деяких країн про те, що більше частка людей з новою інфекцією спостерігається серед молоді. Для мене це достатньо твердий аргумент, аби переосмислити те, як краще це донести до молодих людей», — сказав регіональний директор ВООЗ у Європейському регіоні Ганс Клюґе.

Контекст. Молодь відчуває більше негативних емоцій на карантині — соцопитування. Молодь може переживати  більше депресивних станів на карантині через різку зміну стилю життя, примусове звуження соціального кола, зниження активності, кількості вражень та подій. Про це свідчать результати останнього дослідження Соціологічної групи «Рейтинг».

Що ми знаємо про коронавірус: останні оновлення

• Залишки коронавірусу в легенях можуть спричинити позитивний результат тесту в тих, хто вилікувався. Однак наразі не доведено, що заразитися захворюванням вдруге неможливо.
• Відстежувати шляхи поширення коронавірусу — головний інструмент боротьби з ним. «Жодна країна не може контролювати  епідемію у себе, якщо вона не знає, де перебуває вірус. Відстеження контактів — не єдиний інструмент, він має бути частиною всеосяжного пакета, але він — один з найважливіших». У цьому переконаний очільник Всесвітньої організації охорони здоров’я Тедрос Аданом Гебреісусе.
• Імунітет від коронавірусу не гарантований. Наразі немає доказів, що повторне зараження коронавірусом не відбуватиметься. Тому організація застерігає уряди країн від видачі «імунних паспортів» тим громадянам, які вже перенесли хворобу.
• Коронавірус не створювали у лабораторії. Новий коронавірус виник у кажанів у Китаї наприкінці минулого року. Ним не маніпулювали і не створювали у лабораторних умовах.

Фото: pexels.com

Детальніше. 24 липня Україна змінила критерії визначення країн зі значним рівнем поширення коронавірусу. Такими уряд тепер вважатиме держави, у яких кількість нових випадків коронавірусу на 100 тисяч населення за останні 14 днів перевищує кількість таких випадків в Україні, а також, якщо кількість нових випадків в країні за останні 14 днів зросла на 30%.

Хто у «зеленій зоні»?

Там залишаються популярні туристичні напрямки Туреччина та Єгипет. А також Чехія, Греція, Польща, Хорватія, Італія, Швейцарія, Австрія, Кіпр, Словенія, Словаччина, Угорщина та Грузія.

Водночас станом на 27 липня не було даних про кількість активних випадків захворювання на 100 тисяч населення у Великій Британії, Швеції та Іспанії.

Я прибув з червоної зони. Що мені робити?

Такі люди зобов’язані встановити та активувати мобільний додаток системи контролю. Якщо людина не має змоги встановити такий додаток, вона зобов’язана пройти обсервацію.

Водночас самоізоляція та обсервація після в’їзду в Україну не потрібна, якщо людина отримала негативний результат ПЛР-тесту на коронавірус, який провели після перетину кордону або не пізніше, ніж за дві доби до цього.

Як контролюють самоізоляцію?

Додаток для моніторингу самоізоляції називається «Дій вдома». Додаток «Дій Вдома» впродовж двох тижнів протягом дня надсилатиме зареєстрованим користувачам до 10 push-повідомлень. У відповідь на них потрібно зробити селфі. Додаток зчитуватиме геолокацію пристрою. Фото на відповідність перевірятиме штучний інтелект. 

Куди все ж можна поїхати за кордон?

39 країн відкрили кордони для українців. Лише протягом останнього тижня можливість в’їзду для українців надали 13 країн: Болгарія, Словенія, Мальдіви, ОАЕ, Ірландія, Антигуа і Барбуда, Еквадор, Ямайка, Камбоджа, Коморські острови, Пакистан, Пуерто-Ріко та Сент-Люсія. Всього ж свої кордони для громадян України відкрили повністю або з певними умовами 39 країн. 

Куди податися в Україні?

Якщо вас не надто надихає список країн, у які можна полетіти, серед яких є Ірак, Іран, Афганістан, Південний Судан, Ефіопія, Сомалі, то у нас є для вас альтернатива: мандри Україною. Простіший варіант: «Кишенькова країна». 40 туристичних пам’яток України можна буде побачити у 3D. В Україні стартує експедиція «Кишенькова країна». 40 об’єктів культурної спадщини оцифрують та створять інтерактивну мапу знакових пам’яток. Ними можна буде помандрувати, сидячи на дивані.

Якщо ви все ж дуже хочете вибратися кудись з дому, то ми підготували для вас добірку красивих українських локацій:

• Бакота. Колись це була столиця цілого краю, місце розташування одного з найдревніших чоловічих монастирів України, пізніше – трагедія тисяч людей, а нині – місце для відпочинку.
• Олешківські піски. Це найбільший піщаний масив у Європі. Вони складаються із барханів (місцеві називають їх «кучугурами»), висотою близько 5 м, і негустою рослинністю. 
• Острів Джарилгач. Це острів у Каркінітській затоці Чорного моря. Найбільший острів України та Чорного моря. Славиться білим піском на пляжах та бірюзовою водою.
• Шацькі озера. Цей Національний природний парк складається з 24 унікальних озер. Вони є єдиним водним комплексом. Славляться багатством риби та розмаїттям ягід у навколишніх лісах.
• Асканія-Нова. Це найстаріший степовий біосферний заповідник планети та найбільша європейська степова заповідна територія. У тутешніх екосистемах налічується більше 500 видів вищих рослин і понад 3 тисячі видів тварин.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: pexels.com

Детальніше. Захисна маска має кілька водонепроникних шарів. Вона пошита з тканини зі спеціально розробленим покриттям ModAxTech, яке здатне знешкодити коронавірус уже під час контакту з ним. Термін придатності такої маски доволі тривалий — її можна використовувати навіть після 50-го прання.

Як правильно носити захисні маски?

Носіння масок стало звичним заходом безпеки. Однак не всі люди вміють носити їх правильно. Професор Свінбернського технологічного інституту в Мельбурні Брюс Томпсон переконаний, що до масок слід ставитись як до білизни ― їх треба прати і нікому не позичати.

Як правильно вдягати маску:

• помити руки з милом або обробити їх антисептиком;
• одягти маску спочатку на ніс, потім на щоки, а тоді зачепити її за вуха;
• не чіпати маску, коли вона на обличчі.

Коли знімаєте маску, не торкайтеся її зовнішньої сторони. Її потрібно покласти в окремий пакетик і випрати вдома. Після того, як зняли маску, знову обробіть руки антисептиком або помийте їх. Це важливо, адже якщо на зовнішню сторону маски дійсно потрапив коронавірус, то можна перенести його на руки й інфікуватися.

Експерт радить мати близько 12 масок і міняти та прати їх щодня.

Чи рятують насправді маски?

Якщо захисну маску носитимуть усі люди, то це зменшить поширення коронавірусу й допоможе запобігти другій хвилі пандемії. Носіння масок і збереження соціальної дистанції наразі залишаються найбільш ефективними заходами. Дослідники кажуть, що за умов їх дотримання можна буде повертатися до звичного життя, поки не буде розроблена вакцина проти коронавірусу.

Захисну маску, що здатна очищуватися сама, створили в Ізраїлі. Використання таких масок допоможе людям витрачати менше грошей на постійну покупку одноразових. До того ж це може зменшити кількість використаних масок і запобігти їхньому дефіциту в аптеках.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото:  pexels.com

Детальніше. Визначатимуть, до якої зони належить той чи інший район, так: якщо область упродовж п’яти днів перевищуватиме хоча б один з 4 загальнонаціональних показників, то райони і обласні центри розглядатимуть окремо. Тоді можна буде відносити їх до певної зони.

Індикаторами для визначення епідеміологічної ситуації є:

• рівень заповненості ліжок (щоб не перевищував 50%);
• кількість тестувань на 100 тисяч громадян;
• відсоток виявлення хворих;
• динаміка захворюваності.

Якщо показники у тій чи іншій місцевості покращуватимуться впродовж трьох днів, то МОЗ переводитиме її з однієї зони в іншу, наприклад, з червоної в помаранчеву.

Що треба знати про кожну зону?

«Зелена» зона. У ній діятимуть обов’язкові заходи безпеки:

• масковий режим у громадських будівлях і транспорті;
• перевезення в транспорті пасажирів лише на сидячих місцях;
• під час проведення масових заходів — не більше однієї людини на 5 квадратних метрів;
• кінотеатри можуть бути заповнені на 50%.

«Жовта» зона — попереджувальна. До заходів безпеки «зеленої» зони додається ще заборона відвідувати будинки літніх людей, лікарні, соціальні установи. 

У «помаранчевій» зоні зберігаються попередні обмеження і додатково заборонені:

• робота хостелів, турбаз, окрім готелів;
• робота розважальних закладів та ресторанів вночі;
• планові госпіталізації у лікарнях;
• робота спортзалів, фітнес-центрів, закладів культури;
• приймати нові зміни в дитячі табори;
• діятимуть обмеження для масових заходів — одна людина на 20 кв. метрів та не більше 100 людей загалом.

«Червона» зона — найкритичніша. Тут заборонені:

• робота громадського транспорту;
• відвідування закладів освіти;
• робота ТРЦ, кафе та ресторанів.

Що ще варто знати про коронавірус

• Масове носіння масок може зупинити другу хвилю COVID-19. Маски знижують швидкість поширення вірусу, якщо люди носитимуть їх у громадських місцях. Навіть власноруч виготовлені маски в цьому випадку є дієвими.
• Захисну маску, що здатна очищуватися сама, створили в Ізраїлі. Використання таких масок допоможе людям витрачати менше грошей на постійну покупку одноразових. До того ж це може зменшити кількість використаних масок і запобігти їхньому дефіциту в аптеках.
• Залишки коронавірусу в легенях можуть спричинити позитивний результат тесту в тих, хто вилікувався. Однак наразі не доведено, що заразитися захворюванням вдруге неможливо.
• Спрей, який може захистити від коронавірусу, створили в Гонконзі. Під час розпилення він перетворюється на тонку плівку, а її захисна дія триває 90 днів.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: pexels.com

Детальніше. Експериментальна вакцина, яку розробляє фармацевтична компанія AstraZeneca і Оксфордський університет, є безпечною та ефективною на ранній стадії випробувань. Але, щоб її гарантовано випустили наприкінці 2020 року, мають відбутися три речі.

По-перше, вакцина повинна виявитися ефективною на пізніх стадіях випробувань. Нагадаємо, що зараз триває рання стадія досліджень. По-друге, необхідно виробити велику кількість доз препарату. По-третє, регулятори (спеціальні органи) повинні оперативно надати згоду на її ліцензування для використання в екстрених ситуаціях.

Хто ще розробляє вакцини проти коронавірусу?

1) Американська біотехнологічна компанія Moderna у співпраці з компаніями Lonza, Catalent і ROVI. Вони також заявили, що успішно завершили першу фазу випробування вакцини від коронавірусу. Усі добровольці, які тестували препарат на собі, за два тижні після введення вакцини мали імунну відповідь. У їхній крові виникли антитіла, такі ж, як у тих, хто уже перехворів. Остання фаза випробування вакцини почнеться 27 липня. У ній братимуть участь 30 тисяч добровольців.

2) Японський медичний стартап Anges Inc. Перше клінічне випробування розробленої вакцини на людях відбудеться в університетській лікарні Осаки у Японії уже незабаром. Участь у першому етапі візьмуть 30 здорових людей.

Довідка. За добу 21 липня в Україні коронавірусну хворобу COVID-19 підтвердили у 829 осіб, водночас 973 хворих одужали, а 16 пацієнтів померли. Загалом за час пандемії в Україні було виявлено 60 995 випадків захворювання на COVID-19, із них 1 534 – летальні, а 33 172 – з успішним одужанням. Зараз від коронавірусу в Україні лікуються 26 289 осіб.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня.

Фото: pexels.com