Детальніше. Український фонд стартапів провів нові пітчинги (презентації проєктів) та обрав стартапи, які отримають державні гранти. Свої ідеї та стратегії представили 19 стартапів, гранти отримають дев’ять із них. У сумі виділили 300 тисяч доларів на дев’ять ідей. Але з урахуванням сплати податків грант зменшується майже на 20%. 

Шість стартапів отримали по 25 тисяч доларів на етапі pre-seed (стадія створення власного продукту):

• Jooli: додаток для контент-маркетологів і піар-фахівців малих та середніх SaaS компаній. Розробники стверджують, що він економить до 5 годин роботи на тиждень і вдвічі збільшує ефективність комунікацій.
• IZIVIZ: дрон для візуального інспектування.
• Elomia: платний додаток із віртуальним другом-психологом для людей із депресією і тривожністю.
• RunAn: спортивний трекер із контролем техніки бігу.
• Bicovery: додаток для допомоги людям з біполярним розладом. Застосунок використовує технологію машинного навчання.
• Gymcerebrum: платформа штучного інтелекту з унікальним комп’ютерним зором, яка може функціонувати на території фітнес-клубу як віртуальний тренер.

Ще трьом стартапам виділили по 50 тисяч доларів на етапі seed (уже створені продукти, які потребують розширення та підтримки):

• Neverdark: камін зі справжнім вогнем для будь-якої квартири.
• Ревізіон: сервіс зворотного зв’язку і NPS для обслуговування та залучення клієнтів.
• Upswot: сервіс для малого і середнього бізнесу для підвищення ефективності продажів і збору інформації.

Довідка. Український фонд стартапів (УФС) — це державний фонд, започаткований за ініціативою Кабінету міністрів. Місією фонду є підтримка інноваційних проектів та допомога найталановитішим українським підприємцям створювати успішні глобальні компанії.

Фонд надає фінансування у формі грантів, а не за рахунок участі в капіталі. Процес відбору стартапів для надання грантів відбувається на конкурсній основі: компанії оцінюються та обираються радою незалежних інвестиційних експертів.

Кого шукає Український фонд стартапів:

• українську компанію. Фонд фінансуватиме лише український бізнес;
• комерційно орієнтовану компанія. Фонд фінансуватиме підприємства з потенціалом отримання високих доходів;
• проекти на ранніх стадіях розвитку (pre-seed and seed).
• Інноваційний ІТ / високотехнологічний продукт або сервіс в основі бізнесу;
• глобальну орієнтацію. Фонд фінансуватиме бізнес, який мріє завоювати світові ринки;
• команду лідерів;
• цільові сектори, які фінансуватиме фонд (але ними не обмежиться): штучний інтелект (AI), доповнена реальність (AR/VR), великі дані (BigData), блокчейн, кібербезпека, захист (Defence), медицина та охорона здоров’я, подорожі, фінансові технології (FinTech), освітні технології (EdTech), робототехніка, професійні послуги, програмне забезпечення як послуга (SaaS), виробництво, електронна комерція, інтернет речей (IoT).

Подати заявку можна на сайті Фонду — https://usf.com.ua/uk/.

Фото: pexels.com

Детальніше. Міністр оборони України Андрій Таран закликав держави-члени НАТО приєднатися до українських стратегічних навчань. Їх проведуть на півдні України восени. Уже 8 липня у Чорне море увійшла група з чотирьох кораблів НАТО.

Скільки російських військових зараз у Криму?

Зараз в анексованому Криму перебувають 32,5 тисячі російських військових. Цю інформацію підтвердив командувач Об’єднаних сил ЗСУ Сергій Наєв. Також у Криму є 200 бронемашин, 31 танк, 100 артилерійських систем, 34 гелікоптери, 63 літаки, 684 одиниці російської військової техніки. Україна посилила розвідку в кримському напрямку.

На сьогодні три з восьми дивізій армії Росії розташовані на кордоні з Україною, а ще три – у військових округах, які з нею межують. Будівництво нових військових баз для їхньої дислокації розпочалося ще у 2016-му році, і минулого року було в основному завершене.

Чи загрожує Україні наступ Росії?

Загрози наступу з окупованого Криму на Херсонщину наразі немає. Про це каже командувач Об’єднаних сил ЗСУ Сергій Наєв. Водночас командувач Військово-морських сил України Олексій Неїжпапа каже, що Україна готується до наступу Росії на Херсонщину з Криму. Адже є інформація, що війська Росії спробують прорватися з окупованого Криму до Херсонської області, щоб дати можливість пустити воду з Дніпра у Північно-Кримський канал.

Українські аналітики та військові заявляють про можливі нові напади Росії, вказуючи на концентрацію російських військ біля кордонів, а також на окупованих Росією територіях Донбасу та в Криму, пише Радіо Свобода.

Деякі американські аналітики також припускають, що Росія вдасться до ескалації агресії.​ Нові знімки Google Earth показують на збільшення кількості нових танків на новій військовій базі поблизу Каменськ-Шахтарського.

7 міфів про НАТО

Як часто ви чули страшилки про НАТО та членство у ньому? Зібрали для вас найпоширеніші міфи (часто російського виробництва) та їхнє спростування.

Міф 1. НАТО — агресивний блок. Завдання НАТО — колективна безпека та оборона, а не напад чи агресія. Про це йдеться в основоположному документі Організації – Вашингтонському договорі 1949 року. НАТО у своїх принципах і діяльності дотримується норм ООН і діє за її мандатом.

Міф 2. Нейтралітет — надійна гарантія безпеки країни. Світовий досвід показує, що нейтралітет сьогодні економічно, політично і безпеково невигідний. Нові непередбачувані загрози та виклики безпеці ставлять перед кожною цивілізованою країною проблему вибору: військовий нейтралітет чи участь у системі колективної безпеки.

Міф 3. Українські миротворці — «гарматне м’ясо» в миротворчих операціях Альянсу. До участі у міжнародних миротворчих операціях уже сьогодні залучаються та залучатимуться у майбутньому виключно професійні військові на добровільній основі. Майже всі країни-члени НАТО мають професійні армії, в яких немає строкової служби. Крім того, рішення щодо направлення українських військових контингентів до складу міжнародних миротворчих операцій приймаються Верховною Радою України.

Міф 4. Україна зобов’язана брати участь в усіх військових операціях НАТО. Кожна країна-член НАТО самостійно вирішує, чи брати їй участь у певній військовій операції НАТО. Важливо також, що всі рішення в НАТО приймаються консенсусом. Тобто жодне рішення в НАТО не може бути ухвалене за незгоди хоча б однієї країни-члена Альянсу.

Міф 5. Членство у НАТО дорого коштує. У НАТО існує рекомендація, що національні витрати на оборону країни-члена Альянсу повинні складати близько 2% ВВП. Військовий компонент НАТО вимагає суттєвих капіталовкладень у рамках національного бюджету. Однак основні гроші витрачаються не на нарощування кількості озброєнь, а на їх якісне поліпшення та на створення нормальних умов служби і життя для військовослужбовців та їх сімей.

Міф 6. У сучасному світі немає об’єктивної необхідності існування НАТО. Спочатку НАТО створювалося для протистояння соціалістичній системі, а не загрозі, що несе міжнародний тероризм цивілізації, включаючи і великі, і маленькі країни. Проти спільної загрози потрібні спільні дії. Характер загрози змінився, необхідні для боротьби з нею засоби – теж, однак принцип залишився тим же самим – колективна оборона країн, об’єднаних спільними цінностями. 

Міф 7. Зі вступом до НАТО країни втрачають суверенітет. Такий сценарій є неможливим і нелогічним для членів НАТО. Усі без виключення рішення з будь-якого питання, що стосується діяльності Альянсу чи його членів в рамках Альянсу, вирішуються на основі консенсусу, тобто спільної згоди. Це означає, що за існування заперечень з боку хоча б однієї країни, рішення не може бути прийняте. 

Фото: pexels.com

Детальніше. Кінофестиваль «Молодість» відбудеться 22-30 серпня. Гаслом 49-ї «Молодості» стало «Кіно не без питань». 

Після послаблення карантину організатори вирішили провести фестиваль і ще кілька подій з дотриманням необхідних вимог і заходів безпеки. 24-25 липня на даху коворкінгу Kooperativ у Києві відбудеться форум «Продакшн в Україні», наприкінці серпня — сам фестиваль, а на вересень заплановані «Дні кіно Вишеградської четвірки».

У міжнародному конкурсі візьмуть участь студентські та дебютні короткометражні й повнометражні фільми. Окремо оцінюватимуть національний конкурс короткого метру, а також дитячу програму Teen Screen і фільми з проблематикою спільноти ЛГБТ+ у програмі Sunny Bunny. Також глядачі зможуть подивитися позаконкурсну програму, відвідати лекції та спеціальні події за участі гостів «Молодості».

У довгому списку, з якого зараз формують програми, опинилося кілька тисяч фільмів з 91 країни: українських з них кілька сотень. Водночас на сам фестиваль мають потрапити лише близько 250 стрічок.

Як відвідати офлайн?

Локаціями фестивалю стануть «Арка Дружби Народів», кінотеатр «Жовтень» і «Будинок Кіно». На майданчику перед Аркою встановлять сцену та зал просто неба. Там відбудуться церемонії відкриття та закриття фестивалю, спеціальні події та покази дитячої програми. А у головному фестивальному палаці, «Будинку Кіно», відкриють оновлений червоний зал.

Відкриє фестиваль фільм«Забуті» режисерки Дарії Онищенко. Кінокартину знімали у спільному кіновиробництві зі Швейцарією. «Забуті» — картина про життя в окупованому бойовиками Луганську кількох людей, які зберегли проукраїнську позицію. Її показ стане інклюзивним: агенція «Доступне кіно» допомогла створити звукописну доріжку для незрячих, а для нечуючих покажуть розгорнуті субтитри.

Як долучитися онлайн?

Одночасно з запуском фестивалю офлайн відкриють і онлайн-кінозал. Над ним працює студія веб-продакшену Vintage. На сайті можна буде переглянути кіно та трансляції або запис фестивальних подій. Частина контенту буде безкоштовною, а для деяких фільмів треба буде придбати онлайн-квиток. На порталі також планують публікувати тексти та відео про кіно.

Довідка. Київський міжнародний кінофестиваль «Молодість» — найбільший сучасний кінофестиваль в Україні. Він вважається однією з найбільших спеціалізованих кіноподій України та Східної Європи за версією Міжнародної Асоціації Кінопродюсерів (FIAPF). 

Що ще варто знати про культуру у час карантину

• 27 BookForum вперше відбудеться онлайн. Львівський міжнародний форум видавців не переноситимуть і не скасовуватимуть. Він відбуватиметься 16-20 вересня онлайн.
• Кінотеатри відновили роботу 2 липня: що потрібно знати. Зайнятими може бути лише половина місць.
• Місяць авторських читань триває онлайн: кого послухати. З 1 до 31 липня повністю в онлайн-форматі триватиме Місяць авторських читань (МАЧ), який раніше відбувався у Львові. Щовечора о 20:00 та о 21:30 організатори запрошують «слухати, дивитися, запитувати, знайомитися, читати і чути світ навколо нас». Почесною гостею МАЧ 2020 буде Угорщина.

Фото: pexels.com

Детальніше. Українські підрозділи готуються не тільки до «окопної війни», яка зараз триває на Донбасі, але і до наступальних дій ― «до роботи підрозділів у міських умовах, до виконання завдань і бойових дій не тільки в обороні, до маневрених дій».

Зараз Україна посилює позиції на морі. Розробляють проєкт будівництва нових місць базування флоту. Командувач каже, що Україна уже не може перебувати лише у маленькій гавані в Одесі і в маленькій гавані в Очакові. Для створення нових баз готують земельні ділянки на берегах Чорного та Азовського морів.

Сигналом того, що Росія готується до повномасштабної конфронтації, може бути відновлення каналу у Криму. Тоді Україні доведеться відповідати на виклики і країна має бути готовою до цього.

Цитата. «Моє завдання ― зробити так, щоб основний удар Україна могла прийняти не на березі, а на морі. Ми повинні зробити так, щоб противник перебував біля свого берега і знав, що ми сильні. Потрібно зробити так, щоб ми не чекали, коли він прийде до нас».

Чи може Росія почати повномасштабний наступ на Україну через брак води у Криму?

Так. Такого висновку дійшов аналітик американського центру The Jamestown Foundation Пол Гобл. На його думку, нестача води у Криму створила серйозну кризу у сфері охорони здоров’я на півострові. Якщо не вирішити цієї проблеми, то Захід може висунути Росії нові вимоги щодо повернення півострова Україні. Тому, щоб отримати доступ до водопостачання, Москва може почати нову військову акцію проти України.

У 2019 році Росія тричі організовувала масштабні навчання для своїх десантників: два з них проводилися на території Криму. Наймасштабніші відбулися влітку минулого року на мисі Чауда у районі Феодосії.

Скільки російських військових зараз є у Криму?

За шість років анексії Криму Росія збільшила свій військовий контингент на півострові мінімум втричі. Українські експерти налічують там від 30 до 50 тисяч російських солдатів.

Що ще варто знати про можливий наступ Росії на Україну

На кордоні з Україною три групи російських військ. Вони здатні розпочати повноцінне вторгнення. На українсько-російському кордоні розміщені три міжвидові групи військ бойовиків. Їхні сили дозволяють розгорнути повномасштабний наступ на територію України без додаткової мобілізації та за найменшої підготовки.

Фото: pexels.com

Детальніше. Голова Нацбанку сказав, що це уже протягом тривалого часу на установу чинять політичний тиск. Через це він більше не може керувати Нацбанком. Своєю відставкою Яків Смолій хоче застерегти від подальших спроб підірвати інституційні основи центрального банку в Україні.

Що таке Національний банк?

Це одна з державних установ. Головна функція Національного банку України — забезпечення стабільності гривні, фінансової стабільності, регулювання банківської сфери. НБУ впливає на утворення курсу валют, а також друкує гривню шляхом викупу доларів з валютного ринку. 

Незалежність Нацбанку — це гарантія, що політики не використовуватимуть його для того, щоб «закривати діри» у бюджеті, друкуючи гривні, роздавати гроші «потрібним» банкам, штучно регулювати курс валют. Така незалежність означає, що фінансова система України працює за ринковими правилами, а не відповідно до побажань політиків.

Що каже Президент?

В Офісі Президента запевнили, що незалежність Національного банку залишається їхнім пріоритетом: «Правління НБУ буде продовжувати свою діяльність на засадах незалежності та професійності. Дискусії щодо роботи Національного банку України повинні базуватися виключно на засадах професійності та мають бути позбавлені політичного забарвлення, яке може мати негативний вплив на інституційну спроможність і незалежність Національного банку України».

Радниця глави Офісу Президента Вікторія Страхова переконана, що «“ринки перетравлять” заяву про відставку глави Національного банку України через політичний тиск і “повернуться на круги своя”». А на зміну теперішньому очільнику прийде професіонал, який буде сприйнятий і професійною, і міжнародною спільнотою».

Як відреагував світ?

На думку послів країн Великої сімки незалежність Нацбанку є дуже важливим досягненням для України. Саме це сприяло зростанню та врятувало збанкрутілий банківський сектор. Посли закликали не підривати цю інституцію, оскільки це ставить під загрозу проведення та підтримку реформ в Україні.

Що буде з доларом?

Якщо Нацбанк стане менш незалежним та більш підконтрольним владі, то долар може зрости. Головний редактор РБК-Україна написав на своїй сторінці у Фейсбуці, що курс долара станом на ранок 2 липня, якщо порівнювати із 1 липня, зріс на 32 копійки і тепер один долар коштує 27,20 грн, а євро зріс на 28 копійок і тепер коштує 30,67 грн.

Копайте глибше:

• Нацбанк без голови. Що означає відставка Якова Смолія? (Громадське)

Фото: 5.ua

Детальніше. У Раді Євросоюзу кажуть, що таке рішення є наслідком останньої оцінки стану виконання Мінських угод. Оскільки Росія повільно виконує їх, то немає підстав скасовувати або пом’якшувати санкції. Тому лідери ЄС вирішили продовжити економічні санкції проти агресора.

Довідка. Санкції проти Росії ввели ще у 2014 році через воєнну агресію Росії проти України. Обмеження спрямовані на фінансовий, енергетичний і оборонний сектори Росїі.

Контекст. 18 червня Рада ЄС продовжила на рік санкції проти Росії, запроваджені через анексію Криму.

Що ще варто знати про російсько-українську війну

• Українські військові знищили російську переносну розвідувальну станцію. Переносну станцію наземної розвідки російського виробництва знищили напередодні на Донбасі українські військові 24-ї Окремої механізованої бригади імені короля Данила.
• Бойовики на Донбасі випустили протитанкову ракету. Вона вибухнула біля місцевої амбулаторії. Бойовики запустили протитанковий ракетний комплекс «Корнет» калібру 152 мм біля цивільних, які проживають поблизу лінії зіткнення у Бердянському. Керована ракета вибухнула неподалік місцевої амбулаторії. Ніхто з місцевих мешканців не постраждав.
• Українська армія отримала перший модернізований безпілотник Spectator-M1. Безпілотний авіаційний комплекс Spectator-M1 (модернізований), створило українське підприємство «Меридіан» імені С. П. Корольова. Його передали в користування Збройних Сил. 

Що ще варто знати про повернення Криму до України

• «Крим — це Україна»: з’явився онлайн-банк історії українського півострова. Як долучитися? В онлайн-банку уже є понад 150 статей про історичну і культурну спадщину Кримського півострова та життя його народу. Також там можна ознайомитись із понад 20 публікаціями архівних документів та музейними експонатами з усієї України.
• «Крим повернеться до України»: український посол запропонував парі німецькому політику. «Анексований Росією Крим ніколи не повернеться до складу України, і антиросійські санкції слід скасовувати», — таку заяву зробив колишній канцлер Німеччини Ґергард Шредер в інтерв’ю німецькій газеті Tagesspiegel. У відповідь на це посол України в Німеччині Андрій Мельник запропонував ексканцлеру укласти парі, що ще за його життя Крим повернеться до України.

Фото: pexels.com

Детальніше. В Україні зростання захворюваності на коронавірус почалося зі зняття обмежень карантину з 12 травня 2020. А з кінця травня зростають темпи поширення захворюваності. У Київській школі економіки це не пов’язують зі зростанням кількості тестувань.

Три сценарії розвитку пандемії в Україні

Жовтий (помірний), чорний (песимістичний) та зелений (оптимістичний). Нинішня динаміка поширення захворювання в Україні відповідає «жовтому» сценарію. За ним можна прогнозувати близько 4 тисяч померлих до кінця 2020 року. За такого сценарію, адаптивний карантин триватиме весь рік.

Ймовірним залишається і чорний сценарій, тобто 7 тисяч померлих на кінець року), і жовто-зелений — 2,5 тисячі смертей на кінець року. За останнього сценарію повне зняття карантину можливе уже з 1 серпня. Водночас жовто-зелений сценарій можливий за умов посиленого дотримання вимог індивідуального захисту — носіння масок, миття та дезінфекція рук, соціальне дистанціювання.

У Київській школі економіки зробили висновок, що поширення коронавірусу у світі відповідає сезонній динаміці грипоподібних захворювань за винятком країн Східної Європи та США. Поширення захворювання у країнах субтропічного клімату є швидшим за сезонне затухання в країнах помірного клімату. Тобто світ входить в новий пік, не вийшовши з попереднього.

Як створили таку модель?

Модель Київської школи економіки розроблена на основі SEIR-моделі. Вона описує динаміку перебігу захворювання у чотирьох групах: S – чутливі (їх можуть заражати), E – в інкубаційному періоді (заражені, але ще не заражають), I – заразні (заражені і заражають інших), та R – ті, які не входять у жодну з трьох попередніх груп (це або ті, хто одужав, або померлі, або ізольовані, які продовжують хворіти). Аналітики KSE Institute розширили SEIR-моделі з огляду на українські реалії.

Що ще варто знати про дослідження коронавірусу

• 43% людей мають перехворіти на коронавірус, щоб виробився колективний імунітет — математична модель. Колективний імунітет людства до коронавірусу може виробитися, коли 43% населення перехворіють на коронавірус і отримають імунітет до нього. Про це свідчать дослідження математиків зі Стокгольмського університету. Раніше цей показник становив 60%.
• Дешевий препарат для лікування важких станів при коронавірусі знайшли науковці. Недорогий і доступний стероїд дексаметазон врятував життя третини пацієнтів у випадках найтяжчого перебігу коронавірусної інфекції COVID-19. Це встановили дослідники під керівництвом науковців Оксфордського університету.

Фото:

Детальніше. Точні координати місця перетину російсько-українського кордону колоною техніки Збройних сил РФ визначив InformNapalm. Розслідувачі опублікували знімки з безпілотника, які підтверджують текстову частину звіту місії ОБСЄ №134/2020 від 6 червня 2020 року.

Один зі знімків фіксує колону вантажівок безпосередньо біля кордону з Росією у координатах: 48.160698, 39.904193. Це місце біля Провальського степу, що у Свердловському районі на Луганщині, дуже близько до кордону з Росією. Інша світлина фіксує прибуття вантажівок у місце з координатами у Луганську: 48.538979, 39.325941. Це вулиця Краснодонська, 4Б у самому місті.

За допомогою моніторингу відкритих джерел розслідувачі встановили, що територія, де заїжджають вантажівки з Росії, давно використовується російськими окупаційними військами як база для окремого батальйону матеріального забезпечення 2-го Армійського корпусу. Про це свідчить відео, яке було викладено пропагандистами терористичної організації «ЛНР» у 2015 році.

Ситуація на фронті

18 червня російські окупанти 14 разів відкривали вогонь по позиціях українських військових. Вони використовували зброю, яка заборонена Мінськими угодами. Від обстрілів один український військовий загинув, ще один отримав поранення. 

Під ворожим вогнем перебували захисники Авдіївки, Мар’їнки, Кримського та Оріхового. За даними розвідки, 18 червня українські бійці знищили одну ворожу військову вантажівку та склад боєприпасів на мінометній позиції бойовиків. Противник також стріляв по українських позиціях біля Кримського та Шумів.

Що ще варто знати про війну на сході України

• На Донбасі підірвали автомобіль Нацгвардії: десять військових поранені. Броньований автомобіль «Спартан» Національної гвардії України підірвався на вибухівці в Авдіївці. Десять військових отримали мінно-вибухові травми.
• Мир та майбутнє Донбасу: що думають українці. 10% опитаних вважають, що на сході України зараз триває війна між Росією та США. Водночас 54% українців хотіли б, щоб «ДНР» та «ЛНР» повернулися у склад України, а 62% опитаних проти закріплення особливого статусу Донбасу в Конституції. Про це свідчить останнє опитування на цю тему Центру Разумкова.

Фото: informnapalm.org

Детальніше. Кабінет міністрів продовжив дію адаптивного карантину до 31 липня. Також розгляне оновлений підхід до такого карантину. Він передбачає змогу посилити карантину в окремих регіонах, якщо цього вимагатиме ситуація.

Прем’єр-міністр Денис Шмигаль анонсував постанову, яка змінить початок графіку роботи в окремих сферах. Це потрібно,  щоб розтягнути «години пік» у громадському транспорті. Через це прем’єр закликав мерів міст випустити максимальну кількість громадського транспорту на маршрути, а за необхідності розробити і нові маршрути, щоб люди не стояли в чергах і не їхали у переповненому транспорті.

Уряд збирається зафіксувати заборони, які діють на період карантину. Мова йде про обов’язкове носіння маски у приміщенні та обмеження кількості пасажирів у транспорті. 

Область вважатиметься зі значним поширенням коронавірусу, якщо:

• зростання випадків інфікування коронавірусом буде більше, ніж 8 випадків 100 тисяч населення;
• середня кількість тестувань буде меншою, ніж 24 на 100 тисяч населення протягом останніх 7 днів:
• завантаженість ліжок у лікарнях, які мають приймати пацієнтів з підтвердженим випадком коронавірусу, буде понад 50%.

Що ще варто знати про адаптивний карантин в Україні:

• Адаптивний карантин в Україні — з 22 травня до 22 червня: що уже відкрилося та як працює транспорт. З 22 травня в Україні почав курсувати наземний громадський транспорт, а також приміський та у межах областей, дозволили проводити спортивні події, у яких беруть участь до 50 осіб, але без глядачів, відчинилися готелі, але без ресторанів. З 25 травня запрацювало метро та відчинили свої двері дитячі садки. Водночас на рівні деяких областей таких послаблень досі не трапилося через високий рівень захворюваності.
• Адаптивний карантин, маски як норма та відкриття ринків: до чого готуватися українцям. Адаптивний карантин, який можна буде посилити локально, якщо коронавірус спалахне у якомусь конкретному регіоні країні, планує впровадити Уряд після 11 травня. Водночас навіть за такого карантину маски, дезінфікатори та соціальна дистанція залишуться нормами життя. А ще Кабінет Міністрів дозволив працювати продуктовим ринкам. Але за умови рішення Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів на місцях.
• Послаблення карантину: 1 червня відкрили басейни та спортзали. З першого червня в Україні почався третій етап послаблення карантину. 
• В Україні відкрили пункти пропуску в аеропортах і дозволили в’їзд іноземцям. Відкрити пункти пропуску та контролю в аеропортах України, а також в’їзд для іноземців з країн, де немає значного поширення COVID-19, уряд дозволив на позачерговому засіданні 12 червня.
• З 15 червня Україна відновлює авіасполучення: куди можна летіти. Першими відновлять рейси на туристичних напрямках: до Туреччини, Греції, Грузії, на Кіпр. З Італією та Іспанією сполучення наразі не буде. 

Фото: pexels.com