BMW позначила Крим як російський: у МЗС України нагадали компанії про міжнародні резолюції. У власників автомобілів BMW, які продаються в Росії, з’явилася можливість встановити навігаційну карту, на якій Крим показаний російською територією. Хоча у базовій версії Крим позначений частиною України. BMW пояснила таке рішення «урахуванням законодавства різних країн». Посол України в Німеччині Андрій Мельник повідомив, що українське міністерство уже звернулося до керівництва компанії BMW через таке їхнє рішення. Після цього перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джеппар нагадала автоконцерну BMW про міжнародні резолюції.

Контекст. Зазначимо, що територіальна приналежність Криму після окупації Росією у 2014 році змінилася й на картах інших автовиробників. Наприклад, під час використання карти у Росії навігатор Nissan показує Крим російським, а в інших країнах – українським. Mitsubishi у Росії використовує на бортовому комп’ютері «Яндекс.Навігатор», де Крим вказано російським з 2014 року.Користувачі з російськими IP бачать Крим російським, а всі інші – українським. Volkswagen повідомив BBC, що карти компанії також можуть відрізнятися залежно від країни. Однак це не дозволяє робити будь-які висновки про позицію компанії щодо міжнародних і територіальних кордонів, стверджує автовиробник. 

У Криму відбувається масове переселення росіян та мілітаризація молоді – експерт. У тимчасово окупованому Криму наразі відбуваються утиски кримських татар, постійне переселення росіян на півострів, а також мілітаризація молоді. Про це розповів на Львівському безпековому форумі адмірал Ігор Воронченко, командувач Військово-морських сил України у 2016-2019 роках.

«Те, що зараз відбувається в Криму, — виклик цілому світу: уже 6 років тривають постійні переселення з материка російського населення і важливим аспектом є мілітаризація молоді. Раджу подивитися парад 7 листопада 2018 року в Москві. Там замість військових йшли юноармійці та кадети. Це дуже велика проблема, це виклик, який нам доведеться долати», — сказав адмірал.

У Криму починають збір плазми у перехворілих на коронавірус. У Криму почали збір «антиковідної плазми» для лікування інших хворих на коронавірус. Про це повідомив підконтрольний Росії міністр охорони здоров’я Криму Олександр Остапенко. Заготівлю плазми у донорів проводить Центр крові в Криму. «Переливання антиковідної (тобто такої, у якій вірус неактивний) розглядають як один з методів лікування коронавірусної інфекції. У перехворілих пацієнтів утворюються антитіла, які допомагають імунній системі людини боротися з хворобою», — розповів Остапенко. Перехворілих на коронавірус кримчан з 18 до 50 років закликають стати такими донорами.

Росія може розгорнути ядерну зброю в окупованому Криму. Таке побоювання висловив заступник Постійного представника України в ООН Юрій Вітренко на засіданні Генасамблеї ООН: «Поточне перетворення Криму у величезну військову базу може свідчити про можливість розгортання ядерного потенціалу на окупованому півострові, тим самим підриваючи без’ядерний статус України. », – заявив Вітренко. За його словами, у Росії є проблема щодо невиконання нею міжнародних зобов’язань щодо ядерної безпеки. Посадовець також нагадав російській делегації, що необдумані спроби Росії взяти під контроль ядерні об’єкти та матеріали, розташовані на Кримському півострові, суперечать міжнародному праву та Статуту МАГАТЕ.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Детальніше. Припинення вогню набуло чинності вночі 10 листопада. Миротворці збройних сил Росії уже вирушили в Карабах. Міністерство оборони Росії опублікувало кадри, на яких колони військової техніки їдуть на аеродром Ульяновська, звідки йде перекидання. До ранку вівторка у район конфлікту вилетіло вже вісім літаків з російськими військовими. Президент Азербайджану каже, що серед миротворців будуть також турецькі військові.

Про що домовилися?

• Азербайджан та Вірменія можуть провести обмін полоненими;
• біженці та переселенці повертаються на територію Нагірного Карабаху і прилеглих районів під контролем Верховного комісара ООН у справах біженців;
• розблоковуються всі економічні та транспортні зв’язки. Надалі країни мають домовитися про будівництво доріг, які об’єднають Нагірний Карабах та західні частини Азербайджану;
• Агдамський район і території, які утримує Вірменія, мають повернути Азербайджану до 20 листопада 2020 року. До 15 листопада Вірменія має повернути Азербайджану Кельбаджарський район, до 1 грудня — Лачинський район, але країна зберігає Лачинський коридор. Він має забезпечувати зв’язок Нагірного Карабаху з Вірменією;
• уздовж лінії зіткнення в Нагірному Карабасі та вздовж Лачинського коридору з’являться російські миротворці: 1960 військовослужбовців зі стрілецькою зброєю, 90 бронетранспортерів, 380 одиниць автомобільної та спеціальної техніки;
• російські миротворці з’являються одночасно з виведенням вірменських військ із зони бойових дій. Миротворці РФ будуть у регіоні 5 років з автоматичним продовженням терміну на ще 5 років, якщо жодна зі сторін за 6 місяців до закінчення терміну не заявить про намір припинити їхнє перебування.

Реакція сторін

Азербайджан. Президент країни Ільхам Алієв у звернення до народу сказав, що це рішення відповідає інтересам народів Азербайджану та Вірменії та оголосив його перемогою у карабаській війні.

Вірменія. Прем’єр країни Нікол Пашинян назвав це рішення болючим для себе і для країни, але переможеною Вірменію не вважає: «Це не перемога, але немає поразки, поки ти сам себе не визнав переможеним. Ми ніколи себе не визнаємо переможеними, і це повинно стати початком ери нашого національного згуртування, відродження. Ми повинні проаналізувати роки нашої незалежності, щоб спланувати наше майбутнє і не повторювати помилок минулого».

Зазначимо, що невдовзі після новини про підписання угоди у центрі Єревану (столиця Вірменії) почалися протести. Кілька тисяч людей зібралися на площі перед будинком уряду, вони прорвали оточення і увірвалися в будівлю. Мітингарі вважають цю згоду Нікола Пашиняна зрадою або навіть капітуляцією Вірменії. 

Нагірний Карабах. Глава цієї невизнаної республіки зазначив, що якби не ця угода, «ми б втратили весь Нагірний Карабах».

Коментар. Виконавчий директор Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос на своїй сторінці у Фейсбуці написав: «Азербайджан виграв війну і, скоріше за все, може виграти мир. Для цього треба лише піти на певні поступки і дати можливість зберегти обличчя своєму ворогу. Свого часу, після перемоги в першій карабаській війні, Вірменія відмовилася від компромісних варіантів, вирішивши забрати собі все, що вони захопили під час війни. Тобто це була класична ситуація win-lose. Наслідки цієї ситуації ми бачимо зараз на власні очі. Азербайджан зараз отримав все, що хотів, але разом з тим, проявив розсудливість і вийшов на формат, який наближається до ситуації win-win».

Контекст. Нагірний Карабах — це регіон, який у радянські часи входив до складу Азербайджанської РСР попри те, що там проживало багато вірменів. У 1988 році між вірменами та азербайджанцями спалахнув збройний конфлікт за контроль над цими територіями. Наприкінці 1980-х тамтешні провірменські сили за підтримки влади Вірменії взяли Нагірний Карабах під свій контроль. Відтоді триває збройний конфлікт між Вірменією та Азербайджаном за ці території. І от він знову загострився 27 вересня 2020 року.

Азербайджан збив російський гелікоптер у Вірменії, є загиблі. У Вірменії із зенітного комплексу збили російський військовий гелікоптер Мі-24. Двоє військових з Росії загинули. Влада Азербайджану визнала, що це їхня армія, вибачилась перед Москвою та сказала, що готова виплатити компенсацію. Гелікоптер супроводжував колону 102 російської військової бази — вона розташована у Вірменії. Після влучання ракети гелікоптер втратив керування та впав у горах. Інцидент стався біля села Ерсах на півдні Вірменії неподалік кордону з Азербайджаном.

Що ще варто знати про бойові дії у Нагірному Карабасі?

• Нагірний Карабах: Вірменія евакуює людей зі Степанакерту після того, як Азербайджан взяв сусіднє місто Шуша. Людей з міста Степанакерт, що у Нагірному Карабасі, почали евакуювати до Вірменії. Евакуація почалася після того, як Азербайджан повідомив про взяття міста Шуша, яке розташоване на висоті над Степанакертом. Вірменія не визнає захоплення міста. Шуша — це одне з ключових міст у Нагірному Карабасі, воно розташоване за 11 км по трасі від столиці самопроголошеної республіки.
• Що відомо про бойові дії у Нагірному Карабасі на кордоні Азербайджану та Вірменії? У регіоні Нагірного Карабаху, що на кордоні Азербайджану і Вірменії, 27 вересня відновилися бойові дії. Є загиблі й поранені серед цивільних і військових. У Вірменії, Азербайджані та невизнаній Нагірно-Карабаській республіці оголосили воєнний стан, сторони звинувачують один одного в провокації конфлікту. ЄС, НАТО, Україна та Росія закликають припинити військові дії.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: news.24tv.ua

Ситуація на фронті. Упродовж 5 листопада проросійські бойовики на Донбасі 11 разів порушили режим припинення вогню. Один український військовий — поранений. Про це повідомили у штабі операції Об’єднаних сил у Фейсбуці. Біля Старогнатівки противник провокував українських захисників вогнем зі стрілецької зброї. У передмісті Авдіївки російсько-окупаційні війська тричі відкривали вогонь з гранатометів. У районі Водяного зафіксували п’ять порушень. З тимчасово окупованої Ужівки противник вів вогонь зі стрілецької зброї, кулеметів та гранатометів. Українські військові, які базуються у районі Водяного, відкрили вогонь у відповідь, що припинити активність противника. Від початку доби на Донбасі — тиша.

Ворожий дрон скинув гранату на українського бійця. 5 листопада вдень військовослужбовець Об’єднаних сил отримав поранення через те, що безпілотника противника скинув на нього гранату. Військовому надали медичну допомогу, стан бійця задовільний. Українська делегація у Тристоронній контактній групі зазначила, що, схоже, «російські керівники втратили контроль над власними збройними формуваннями».

ЄС занепокоєний порушеннями перемир’я на Донбасі. Євросоюз глибоко занепокоєний порушенням режиму тиші та втратами серед українських військових минулого тижня внаслідок обстрілів з боку збройних формувань, підтримуваних Росією. Водночас у ЄС оцінили стриманість України у відповідь на збройні провокації, а також її прагнення використати Тристоронню контактну групу для деескалації напруження: «Ми закликаємо Росію проявити таке ж конструктивне ставлення у межах ТКГ, щоб відновити обговорення політичних питань».

За сто днів «тиші» на Донбасі бойові втрати зменшилися у дев’ять разів — Офіс Президента. «Третього жовтня минуло 100 днів від початку дії домовленості щодо повного та всеосяжного режиму припинення вогню на Донбасі, який було встановлено з 27 липня. Ніколи раніше за всі роки війни не вдавалось утримати режим припинення вогню так довго. Він дав змогу у дев’ять разів зменшити бойові втрати серед українських військовослужбовців», — написали на сторінці Офісу Президента у Фейсбуці. В ОП нагадали, що з 27 липня до 3 жовтня від безпосередніх бойових дій у зоні проведення ООС троє українських воїнів загинули та 11 були поранені. Водночас за даними ОП, за такий самий період 2019 року від бойових дій загинуло 29 українських воїнів та 98 було поранено.

Вибори на Донбасі у 2021-му: місія реальна? Україна підготувала «План спільних кроків» для Тристоронньої контактної групи. Цей план, у разі повного припинення конфлікту і демілітаризації окупованих територій, передбачає проведення там місцевих виборів 31 березня 2021 року. Про це заявив голова делегації України в ТКГ, експрезидент України Леонід Кравчук. У Верховній Раді обурені. Кажуть: до того, як зробити таку заяву, Кравчук не узгоджував її з народними депутатами. Повного тексту документу поки не опублікували. Контактна група оприлюднила ключові тези цього «Плану»:

• спочатку відбувається повна демілітаризація окупованих українських територій: виведення іноземних військ, незаконних збройних формувань та найманців з території України на початку 2021 року;
• взяття державного кордону під контроль;
• до середини листопада 2020-го року — повний і безумовний доступ міжнародних організацій, включно з Міжнародним комітетом Червоного Хреста, до всіх утримуваних осіб, а до 15 грудня – остаточне взаємне звільнення утримуваних осіб за принципом «усіх на всіх»;
• скасування владою Росії низки рішень і документів, які є прямим втручанням в життя ОРДЛО, наприклад, про спрощений порядок надання жителям цих територій російського громадянства;
• збільшення чисельності місії СММ ОБСЄ у чотири рази (на 1500 осіб);
• після всього — підготовка та проведення виборів (крайній строк 31 березня 2021 року) на території ОРДЛО за окремим законом і за допомогою ОБСЄ.
• вільна економічна зона повинна діяти орієнтовно до 2050 року.

Затримали останнього бойовика «групи Бергмана», яка у 2014 році підривала мости на Донбасі. Про це повідомила Служба безпеки України. За даними слідства, затриманий входив до «групи Бергмана» в червні-липні 2014 року. Саме це угруповання підірвало п’ять мостів у Луганській та Донецькій областях, ще чотири — замінувало. Протягом 2018-2020 років оперативники СБУ затримали активних учасників групи та ліквідували кілька закладених ними схронів. Лише один з диверсантів протягом шести років переховувався від українського правосуддя у Росії. Затриманому оголосили підозру, він перебуває під арештом.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: agropolit.com

Двоє загиблих на фронті. Від початку цієї доби, 30 жовтня, двоє українських військових загинули внаслідок ворожих обстрілів. 29 жовтня російські найманці п’ять разів порушили режим припинення вогню. Від цього постраждали двоє українських військових, розповіли у штабі Операції об’єднаних сил.

Біля Новомихайлівки та Старогнатівки проросійські терористи застосували гранатомети різних систем. У районі Водяного ворог двічі відкривав вогонь зі стрілецької зброї та ручного протитанкового гранатомета. Через це українські військові зазнали поранень: один боєць отримав кульове поранення, ще один — вогнепальне осколкове. Ще два українських військовослужбовці отримали поранення, несумісні з життям. Від початку 30 жовтня збройні формування Росії двічі порушили режим припинення вогню. На провокації противника українські військові надали адекватну відповідь. 

Україна ініціює термінове засідання підгрупи з безпеки у ТКГ через загострення на лінії розмежування. Про це у Фейсбуці повідомив радник з інформаційної політики української делегації у ТКГ у питаннях врегулювання ситуації на Донбасі Олексій Арестович.

«Росія зриває домовленості». Командувач Об’єднаних сил, генерал-лейтенант Сергій Наєв заявляє, що збройні формування Росії цілеспрямовано йдуть на зрив домовленостей про всеохопне припинення вогню: «Я як командувач Об’єднаних сил констатую, що сьогодні, 30 жовтня, порушивши домовленості, досягнуті Тристоронньою контактною групою, російсько-окупаційні війська здійснили прицільні обстріли українських позицій».

У Києві затримали заступника командира підрозділу бойовиків терористичної організації «ЛНР». Він працював у Києві у телекомунікаційній компанії. Слідчі Служби безпеки України виявили, що у 2014 році цей чоловік приєднався до так званої «народної міліції ЛНР». Згодом ватажки бойовиків призначили його керувати одним зі своїх підрозділів. У Києві затриманий зміг за підставними документами зміг орендувати житло та влаштуватися на роботу до телекомунікаційної компанії. СБУ перевіряє, чи міг зловмисник втручатися у роботу компанії та використовувати дані з бази клієнтів оператора. Наразі Служба безпеки затримала фігуранта. Йому повідомили про підозру за статтею про «Створення терористичної групи чи терористичної організації». Чоловікові загрожує покарання до 15 років ув’язнення з конфіскацією майна або без.

68 протитанкових мін у Донецькому аеропорту виявила ОБСЄ. Ці міни встановили збройні формування Росії біля зруйнованого міжнародного аеропорту «Донецьк» (8 км на північний захід від Донецька). 24 жовтня безпілотник моніторингової місії ОБСЄ зафіксував щонайменше 45 протитанкових мін, установлених у три ряди на території зруйнованого аеропорту. Крім того, приблизно за 160 м на південь від цих мін безпілотник зафіксував щонайменше 23 протитанкові міни.

Нові КПВВ на Донбасі. Учасники консультацій у Тристоронній контактній групі домовилися про дату відкриття двох контрольних пунктів в’їзду/виїзду (КПВВ) – «Золоте» та «Щастя». Це трапиться 10 листопада. Перший заступник глави української делегації Олексій Резніков 6 листопада відвідає ці контрольні пункти в’їзду/виїзду для завершення організаційних питань.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: youtube.com

Посилення обстрілів. Окупанти вкотре порушили домовленості про перемир’я. Вночі 15 жовтня вони використали автоматичний станковий гранатомет та стрілецьку зброю поблизу Причепилівки. Двічі обстрілювали позиції українських військових із гранатометів та стрілецької зброї неподалік Авдіївки, і двічі — у районі Новотошківського. Українські військові у відповідь вогонь не відкривали.

Українським бійцям вдалося заглушити канали управління російським безпілотником, тобто вивести його з ладу. Він саме пролітав над лінією розмежування біля Пищевика. Загиблих або поранених серед українських військових немає. Станом на 7 ранку 16 жовтня штаб ООС не зафіксував обстрілів.

Списки полонених. Українська сторона передала до Тристоронньої контактної групи (ТКГ) список з чотирьох категорій заручників для їхнього обміну. З тимчасово окупованих територій Донецької та Луганської областей України інформації поки не надали.

Нові пункти пропуску. Україна та терористи з ОРДЛО готові одночасно відкрити два нові контрольні пункти в’їзду-виїзду в Луганській області у першій декаді листопада. Цим виконають домовленості паризького саміту «нормандської четвірки», який відбувся ще наприкінці минулого року.

Танки на окупованій території. Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ зафіксувала 12 жовтня сім танків та три бронетранспортери у житлових районах на окупованій території Луганської області. 

Посилений режим припинення вогню: як живе Донбас з 27 липня

З 00:01 27 липня у зоні війни на Донбасі не можна стріляти, у тому числі й снайперам, не можна йти у наступ та розвідку, застосовувати літальні апарати. І це ще не всі нововведення, які вводять на сході, Тристороння контактна група (ТКГ) із врегулювання ситуації на сході України домовилась про посилення режиму припинення вогню на лінії зіткнення. 

З 00:01 27 липня:

• заборонено вести наступальні та розвідувально-диверсійні дії, використовувати будь-яких видів літальних апаратів;
• заборонено застосовувати вогонь, зокрема снайперський;
• заборонено розміщувати важке озброєння у населених пунктах та околицях, зокрема на об’єктах цивільної інфраструктури: школах, дитячих садах, лікарнях та відкритих для громадськості приміщеннях,
• повідомляти координатору ТКГ про порушення режиму припинення вогню.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Детальніше. Ось результати опитування:

1. Ставлення українців до росіян. У вересні 2020 року добре або дуже добре до Росії ставилися 42% українців. Погано або дуже погано — теж 42%. 16% не визначилися. Ставлення українців до Росії залежить від регіону: на Заході позитивно ставляться до Росії 30%, у Центрі — 38%, на Півдні — 52%, на Сході — 56%.
2. Ставлення росіян до українців. В Росії добре або дуже добре ставилися до України 48% населення. Погано або дуже погано — 43%. 9% не визначилися.
3. Відносини України з Росією. Порівняно з вереснем 2019 і лютим 2020 рівень відсоток тих, хто вважає, що Україна має бути незалежною від Росії, залишається таким самим — 90%. Цей показник практично не змінюється з 2014 року. Кількість тих, хто прагне закритих кордонів із Росією, — 39%, а кількість тих, хто бажає незалежних відносин, але без кордонів і митниць — 51%.
4. Відносини Росії з Україною. У Росії порівняно з січнем 2020 року трохи збільшилася кількість охочих закритих кордонів з Україною (було 26%, стало 30%). Водночас зменшилася кількість тих, хто не хоче мати візи і кордонів (було 56%, стало 51%). Кількість тих, хто бажає об’єднання в одну державу практично не змінилася — 16%.

Коментар. «Іноді ми запитуємо не тільки про ставлення до Росії, а також окремо про ставлення до росіян і до керівництва Росії. Останнє таке дослідження було у лютому 2019. До Росії тоді позитивно ставилися 57% українців. При цьому до росіян позитивно ставилося 77% українців, а до керівництва Росії ставлення було різко негативне і лише 13% українців ставилося позитивно. Така сама ситуація зі ставленням громадян Росії до України: у лютому 2019-го усього 34% росіян ставилося позитивно до України, 82% росіян позитивно ставилося до українців, і тільки 7% — позитивно до керівництва України», — каже гендиректор КМІС Володимир Паніотто.

Хто і як проводив опитування. Київський міжнародний інститут соціології з 12 до 16 вересня 2020 року провів опитування методом телефонного інтерв’ю з використанням комп’ютера на основі випадкової вибірки мобільних номерів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України — АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей. В ході опитування провели 2 тисячі інтерв’ю. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,2%.

«Левада-центр» проводив опитав 1601 громадянина Росії від 18 років і старше, у період 20-26 серпня 2020 року методом особистого інтерв’ю. Статистична похибка не перевищує 3,4%.

Довідка. Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) — це приватна українська компанія, яка співпрацює з Національним університетом «Києво-Могилянська академія». КМІС заснували у 1990 році як дослідницький центр Соціологічної асоціації України, а з 1992 року перетворили його у приватне підприємство. 

«Левада-Центр» (некомерційна організація Аналітичний Центр Юрія Левади) — це російська недержавна дослідницька організація. Центр регулярно проводить власні соціологічні дослідження та маркетингові на замовлення. Він є однією з найбільших та найавторитетніших російських організацій у своїй галузі. «Левада-Центр» примусово внесена до реєстру некомерційних організацій Росії, які виконують функції іноземного агента.

Останні опитування українців, про які точно варто знати

• 71% українців хочуть, щоб їхні нащадки жили саме в Україні — опитування. Лише 16% опитаних українців не хочуть, щоб їхні діти та онуки жили в Україні. 71% респондентів вважають навпаки. Щодо проживання у своєму місті та селі, то 61% хотіли б, щоб їхні нащадки продовжували жити у цій місцевості, третина – не хотіли б цього. 
• 58% українців не бояться коронавірусу — опитування. 24% опитаних українців вважають пандемію коронавірусу зовсім не загрозливою, а ще 34% — скоріше не загрозливою. Найбільше людей з такими переконаннями — на півдні та сході країни. Лише 14% опитаних сказали, що коронавірус є дуже загрозливим. 
• 52% українців незадоволені роботою Зеленського — опитування. 50% опитаних українців розповіли, що економічний стан їхніх сімей погіршився. 40% кажуть, що не побачили змін у своєму житті й лише 9% відчули покращення.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Білорусь. Там з 9 серпня, після проведення президентських виборів, тривають протести незгодних з офіційними результатами волевиявлення. Згідно з ними, перемогу здобув Олександр Лукашенко. Люди майже щодня виходять на акції протесту не лише у столиці країни — Мінську, але й в інших містах: Гомелі Вітебську. Силовики розганяють демонстрантів водометами та сльозогінним газом. Лукашенко тим часом провів таємну «інавгурацію». Протести у країні не стихають.

Росія. Там тривають протести у Хабаровському краї. Вони почалися з 11 липня цього року і відбуваються майже щодня. Причина мітингів — арешт губернатора Хабаровського краю Сергія Фургала й призначення замість нього нового чиновника з Москви. Окрім того, люди виходили протестувати, висловлюючи обурення через отруєння російського опозиціонера Олексія Навального та закликаючи Путіна піти.

Болгарія. У цій країні антиурядові протести відбуваються регулярно протягом трьох місяців. Люди вимагають відставки уряду на чолі з прем’єр-міністром Бойко Борисовим та проведення дострокових виборів. На думку демонстрантів, він причетний до корупційних злочинів і тісно пов’язаний з олігархами. Борисов відмовляється йти в дострокову відставку. Термін його повноважень на посаді прем’єра закінчується у березні 2021 року. Ще одна вимога пікетувальників — відставка генерального прокурора Болгарії Івана Гешева. Його теж вважають залученим в корупційні та інші протизаконні схеми. На попередніх акціях протесту справа нерідко траплялися сутички демонстрантів з поліцією та затримання мітингарів.

Киргизстан. Протести спалахнули вночі 6 жовтня цього року після оголошення попередніх результатів парламентських виборів. Згідно з ними, до парламенту проходять провладні партії. Невдоволені вийшли на вулиці та заявили, що такі результати сфальсифіковані. Мітингарі захопили будівлю, де працює президент та парламент, звільнили з СІЗО експрезидента, засудженого за корупцію. Наступного дня ЦВК країни скасували результати виборів.

Франція. У вересні цього року у країні поновилися протести жовтих жилетів. Протести, названі на честь жовтих жилетів підвищеної видимості, почалися у листопаді 2018 роки після громадського невдоволення підвищенням податків на пальне. Згодом ці податки скасували, але рух зберігся і перетворився у широкий антиурядовий протест. Зараз мітинги неперіодичні, останній відбувся 12 вересня, а передостанній — 14 березня цього року.

Німеччина. Там періодично відбуваються протести проти посилення карантину у країні. Мітингувальники вважають, що небезпека від коронавірусу перебільшена і виходять на акції протесту. Останній великий мітинг відбувся 21 вересня у Дюссельдорфі.

Іспанія. Протести там почалися після розпорядження влади з 21 вересня ввести суворий карантин у кількох бідних районах Мадрида, де люди живуть дуже щільно, що сприяє поширенню коронавірусу. Це викликало протести у Мадриді, на які вийшли кілька тисяч людей. Керівниця автономної громади Мадрида Ізабель Діас Аюсо навіть звернулася за допомогою до армії для боротьби зі спалахом коронавірусу в іспанській столиці та її околицях.

США. Протести у різних містах цієї країни періодично спалахують через расизм. Наймасштабніші акції почалися після убивства поліцейськими темношкірого американця Джорджа Флойда у травні цього року. Люди протестують проти жорстокості правоохоронців. Поряд з акціями подекуди грабують крамниці та кафе. Останні демонстрації відбулися наприкінці вересня цього року як реакція людей на оголошення рішення присяжних у справі про вбивство афроамериканки Бреонни Тейлор у ході поліцейського рейду в березні. Двоє поліцейських міста Луївілль, штат Кентуккі, отримали кульові поранення під час протестів.

Гонконг. Масові акції протесту почалися у березні 2019 року. Спочатку протестувальники вимагали скасувати поправку до закону, яка б дозволила екстрадувати людей з Гонконгу до материкового Китаю. Протестувальники вимагають демократичних реформ, зокрема загального виборчого права (зараз очільника Гонконгу призначає уряд Китаю), розслідування випадків насильства силовиків над протестувальниками та відставки самої Лем. Протести відбуваються періодично, остання демонстрація відбулася у вересня цього року, тоді затримали 90 мітингувальників.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com

Детальніше. Ось 10 фактів, які свідчать про присутність російських військ на війні на Донбасі.

1. Навесні 2019-го ОБСЄ опублікувала світлину, яку зробив дрон біля Південної Ламуватки на окупованій частині Донбасу. На фото видно найновіший російський комплекс радіоелектронної боротьби «Тирада-2». За інформацією російських ЗМІ, перший контракт на їхнє постачання в армію РФ підписали лише у 2018 році. А на озброєння української армії ця розробка ніколи не надходила.
2. У 2018-му році ОБСЄ опублікувала відео, яке дрон зняв вночі 8 серпня. У кадрі — дві колони військової техніки. Одна з них заїжджає на територію України з Росії біля населеного пункту Манич, що за 70 км від Донецька. Інша колона рухається на зустріч першій та перетинає непідконтрольну Україні частину українсько-російського кордону. Усього на цьому відео видно 15 військових вантажівок.
3. У травні 2020-го штаб ООС опублікував відео з камери на військовому шоломі. Запис зробили 26 і 27 лютого цьогоріч біля селища Донецьке, що на окупованій частині Луганської області. У кадрі — снайперська група на передових позиціях бойовиків терористичного угруповання «Л/ДНР». На відео добре видно обличчя снайперів, їхня форма, зброя, записані діалоги. У штабі ООС не сказали, звідки у них це відео, але після аналізу запису заявили, що у кадрі — снайпери Центру спецпризначення ФСБ Росії.
4. 21 травня 2015-го у Краматорську українські військові показали уламки безпілотника «Форпост». Його збили у районі Авдіївки на Донеччині. Ця техніка — ліцензійна копія ізраїльської розвідки. Одне з головних завдань безпілотника: розвідка у повітрі. Розмах крила — 7 м, довжина апарата — 5 м. Він діє на відстані більше 200 км. Такий безпілотник випускають у Росії з 2012 р. На озброєнні України таких ніколи не було. До речі, російські Форпости літають на території Сирії, розмістили їх і в анексованому Криму.
5. У червні 2019-го на околицях окупованої Горлівки артилерія «Азову» обстріляла сучасний російський радіолокаційний комплекс «Зоопарк-1». Цю техніку використовують, щоб виявити позиції противника. Розробка цього комплексу почалася ще у 1980-х роках, але через розпад СРСР його не поставили до України. А от на озброєнні у РФ «Зоопарк-1» опинився у 2008 р.
6. У серпні 2014-го року під час боїв за Ілловайськ до рук українських військових кілька разів потрапили російські військовослужбовці. Наприклад, у полоні опинилися одразу десять російських десантників із 331-го полку 98-ї дивізії Повітрянодесантних військ Росії. Після публікації відео з полоненими десантниками командування полку визнало, що вони служать у цьому підрозділі. Уже наприкінці серпня того ж року їх передали Росії, а в Україну натомість повернулися 63 військових Нацгвардії.
7. Бійці батальйону «Донбас» приблизно у той же час взяли у полон російських військових у районі селища Красносільське. Під час допиту танкістів з шостої окремої танкової бригади Росії і десантників з 31-ї окремої десантно-штурмової бригади українські бійці зняли на відео. Але от опублікували ролик лише у наступному році, бо наступного ж дня після запису, 30 серпня 2014-го,  бійці «Донбасу» потрапили в полон. Вони переховували флешку з кадрами допиту близько п’яти місяців.
8. У травні 2015-го року у полон взяли капітана Євгенія Єрофеєва та сержанта Олександра Олександрова неподалік від міста Щастя на Луганщині. Там вони у складі диверсійної групи атакували одну з передових позицій сил АТО, але отримали поранення і потрапили у полон. Під час допиту назвали себе військовослужбовцями третьої окремої бригади спецпризначення ГРУ (Головного розвідувального управління) Збройних сил Росії. У квітні 2016 р. суд у Києві засудив їх до 14 років позбавлення волі. Але згодом український президент їх помилував і чоловіків обміняли на українську льотчицю Надію Савченко.
9. Наприкінці 2016-го року розслідувачі із групи Bellingcat опублікували доповідь, у якій йдеться про артилерійські обстріли українських позицій з території Росії. Використовуючи відкриті джерела, наприклад, супутникові фото, розслідувачі порівнювали сліди від снарядів та сліди від переміщення військової техніки. Вдалося встановити 149 випадків обстрілів української території з боку Росії влітку 2014 року. Під вогонь потрапили як мінімум 408 об’єктів. З території Росії випустили близько 1000 одиниць снарядів. Багато рядових російських військових хизувалися світлинами обстрілів та у своїх соцмережах. Наприклад, Вадим Григор’єв, військовослужбовець 291-ї артилерійської бригади армії Росії, написав тоді на своїй сторінці у ВК:«Всю ніч довбили по Україні». І проілюстрував пост світлинами снарядів.
10. Збиття боїнга МН-17. Міжнародна група розслідувачів з’ясувала, що літак збили ракетою, яку випустили із ракетно-зенітної установки «Бук». За даними слідства, вона належала 53-й бригаді протиповітряної оборони армії Росії. Вдалося встановити її точний маршрут: як цю установку ввезли на непідконтрольну Україні територію на Донбасі, як вона рухалася, як її вивозили назад на територію Росії.

Що ще варто знати на цю тему:

• Участь Росії у боях за Іловайськ: нові докази від британських дослідників. Під Іловайськом у 2014 році брав участь танк моделі Т-72Б3. Її на той момент мали лише військові Російської Федерації. Про це повідомила британська дослідницька група Forensic Architecture.
• Військова техніка з Росії перетинає кордон України: розслідувачі визначили точні координати. У Провальському степу на Луганщині і на вулиці Луганська. Саме там автоколона вантажівок з Росії приховано в’їжджала на територію України. Це ті місця, які не обладнані системою пропуску. Порушення зафіксував безпілотник міжнародного розвідувального співтовариства InformNapalm. Раніше це підтвердила і місія ОБСЄ, йдеться на сайті InformNapalm.

Підписуйтеся на нашу щоденну безкоштовну розсилку найважливіших новин дня

Фото: pexels.com