Детальніше. Лише з 20:00 14 липня затримали близько 300 людей, понад 200 з них — у Мінську. Акції відбувалися й у інших містах. Відомо про затримання активістів у Гомелі, Пружанах, Солігорську, Бобруйську, Столбцях, Гродно.

Серед затриманих журналісти, зокрема Андрій Буката, який є координатором ініціативної групи кандидата в президенти Сергія Череченя.

Бійці ОМОНу грубо поводяться з людьми, б’ють їх кийками й ногами. А в Міністерстві закордонних справ Білорусі кажуть, що акції протесту «спровоковані з-за кордону».

Що взагалі відбувається у Білорусі?

Цьогоріч 9 серпня у Білорусі відбудуться вибори президента. Чинний президент Олександр Лукашенко є незмінним главою держави з 1994 року, тобто впродовж 26 років.

На цих виборах основним конкурентом Лукашенка є Віктор Бабарико. Однак Центральна виборча комісія відмовилася реєструвати його кандидатом на вибори, як і кількох інших опонентів чинного президента, зокрема Валерія Цепкала.

Активісти вже не вперше протестують. Усередині червня також відбувалися численні акції, а також збирали підписи на підтримку альтернативних кандидатів. Активісти часто виступають з гаслом «Хто завгодно, тільки б не Лукашенко».

Фото: google.com

Детальніше. У межах проєкту #вліпизасебе організація Global Office та креативне агентство ANGRY створили AR-гру — гру з елементами доповненої реальності. Таким чином вони прагнуть популяризувати місцеві вибори серед молоді. Спробувати пограти можна отут.

Коментар. «Молодь рідко говорить про проблеми міста. Іноді їй здається, що їх ці проблеми не стосуються. Що їхні слова та дії нічого не змінять. Але це не так. Щоб розв’язати проблему, про неї треба говорити. І проголосувати на виборах — це один зі способів сказати те, що ти думаєш. Один зі способів показати свою позицію», — каже Світлана Колодій, координаторка проєктів та програм у Global Office.

Проєкт #вліпизасебе реалізовує громадська організація Global Office у межах Програми сприяння громадській активності «Долучайся!» USAID/ENGAGE. Її фінансує Агентство США з міжнародного розвитку USAID та здійснюється Pact Ukraine.

Коли відбудуться місцеві вибори?

Загальнонаціональні місцеві вибори за планом мають відбутись в останню неділю жовтня цього року – 25 жовтня. Дільниці працюватимуть з 8:00 до 20:00. На дільниці виборцю після пред’явлення паспорта видадуть виборчі бюлетені для голосування на всіх виборах, на яких в нього або неї є право голосу. Наприклад, можуть видати бюлетені для голосування за нового мера, нових депутатів міської та обласної рад.

Контекст. Для 60% молоді інтернет-ЗМІ були головним джерелом інформації у час останніх виборів до Верховної Ради у липні минулого року. У той час як соцмережі були головним джерелом інформації для 42% української молоді, а телебачення — для 52%. Такі дані оприлюднив Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.

Фото: pexels.com

Детальніше. У соціальній мережі будуть спеціальні налаштування, які дозволять користувачам відключати політичну рекламу. Якщо ж вона знову з’явиться, то люди зможуть поскаржитися на це компанії.

Також Facebook у липні планує запустити інформаційний центр The Voting Information Centre. Його функція полягатиме в ознайомленні майбутніх виборців з деталями голосування, реєстрацією та вмістом бюлетенів.

Як Facebook намагається протидіяти дезінформації

Соціальна мережа не вперше впроваджує функції, що покращують рівень захищеності й протидіють дезінформації. Наприклад, вона видалила майже 100 облікових записів, пов’язаних із Росією. Їхні користувачі мали неприпустиму поведінку.

Також Facebook та Instagram зазначатимуть, у яких країнах перебувають автори постів. Такі заходи мали б допомогти користувачам зрозуміти, наскільки надійною і правдивою є інформація в стрічках новин.

Раніше Facebook ліквідував мережу антиукраїнських акаунтів, які вели спецслужби Росії. Їхні автори видавали себе за місцевих і намагалися впливати на громадську думку всередині країни.

Також команда Facebook видалятиме образливий контент після того, як з’ясує, що це образа, а не вираження думки. Таким чином соціальна мережа відстоюватиме свободу вираження поглядів та шифрування, навіть, якщо це супроводжуватиметься негативною реакцією.

У Facebook відтепер маркуватимуть пости, сторінки й рекламу медіа, які належать державі або контролюються нею. Функцію спочатку запустять у США, щоб уникнути маніпуляцій перед президентськими виборами.

Фото: pexels.com

Детальніше. Ось результати опитування:

1. якби вибори Президента відбулися у кінці квітня, то серед тих, хто визначився 42,6%  проголосували б за Володимира Зеленського, 14,9% — за Петра Порошенка, 12,2% — за Юрія Бойка, 9,7% — за Юлію Тимошенко, 6,4% — за Ігоря Смешка;
2. якби вибори до Верховної Ради відбулися в кінці квітня, то серед тих, хто визначився  32,6%  проголосували б за партію «Слуга народу», 15,8% — за партію «Опозиційна платформа — За Життя», 15,2% — за партію «Європейська Солідарність», 12% – за партію «Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина». 

Таким чином до Ради пройшли б чотири партії, адже виборчий бар’єр становить 5%. До Верховної Ради не пройшла б партія «Голос», яка подолала цей бар’єр у липні минулого року. Цікаво, що зараз п’яте місце серед симпатій виборців отримала «Партія Шарія». За неї готові проголосувати 3,6%. А за партію «Голос» — 3,5%.

Хто і як проводив опитування. Соціологічне дослідження провів Київський міжнародний інститут соціології з 17 по 25 квітня 2020 року методом телефонного інтерв’ю з використанням комп’ютера на основі випадкової вибірки мобільних номерів. Вибірка репрезентативна для дорослого населення (віком 18 років і старше) України. До вибірки не включаються території, які тимчасово не контролюються владою України — АР Крим, окремі райони Донецької та Луганської областей. В ході опитування проведено 4024 інтерв’ю. Статистична похибка вибірки не перевищує 1,7%.

Довідка.Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) — це приватна дослідницька компанія в Україні, яка співпрацює з Національним університетом «Києво-Могилянська академія». КМІС був заснований у 1990 році як дослідницький центр Соціологічної асоціації України, а з 1992 року перетворений у приватне підприємство.

Хто і як фінансує політичні партії?

Партії фінансуються із державного бюджету (тобто із грошей платників податків). Відповідно до останніх новацій, кошти виділяють не усім, хто взяв участь у виборах, а лише тим, хто подолав п’ятивідсотковий бар’єр та пройшов у Верховну Раду. За підсумками останніх виборів до парламенту, які відбулися минулоріч у липні, таких партій є п’ять. Загалом партіям виділили більше 280 тисяч гривень, розповіли у Національному агентстві з питань запобігання корупції (НАЗК).

Найбільше отримала «Слуга народу», за яку на виборах проголосувала найбільша кількість виборців, — більше 140 тисяч гривень. «Опозиційна платформа — За життя» — трохи більше 42 тисяч гривень. «Батьківщина» та «Європейська Солідарність» — трохи більше 26 тисяч гривень кожній. «Голос» — майже 20 тисяч гривень.

Через пандемію коронавірусу партія Слуга народу хотіла відмовитися від державного фінансування, проте такий механізм не передбачений законом. Тому депутати вирішили додатково прописати процедуру, яка б дозволяла партіям відмовлятися від фінансування з державного бюджету, приміром, на квартал.

Фото: pexels.com

Детальніше. У компанії  Facebook так намагаються забезпечити чесні вибори у США. Пости, які висвітлюватимуть якусь інформацію про передвиборчі кампанії й кандидатів перевірятимуть, щоб протистояти дезінформації.

Також Facebook видалив чотири мережі акаунтів з Ірану та Росії, які публікували політичні новини провокаційного характеру.

Фото: pexels.com

Детальніше. Новий Виборчий кодекс передбачає:

1. Пропорційна виборча система з відкритими списками. Саме таку систему використовуватимуть тепер на виборах народних депутатів України, до обласних і міських рад (90 і більше тисяч виборців). Тобто виборець отримає можливість проголосувати не лише за партію, а й за її конкретного кандидата.
2. Парламентські вибори пройдуть у 27 виборчих регіонах. Кандидати у народні депутати зможуть висуватися тільки від політичних партій. Самовисуванців тепер не буде.
3. У кожної партії буде два типи списків: 1) єдиний список кандидатів у загальнодержавному виборчому окрузі; 2) списки кандидатів у відповідних виборчих регіонах, з яких буде формуватися єдиний список кандидатів.
4. Голосування за партію обов’язкове, інакше бюлетень буде недійсним. У виборчих регіонах виборці будуть голосувати за відповідні регіональні списки, а не єдиний список кандидатів. Виборець може проголосувати також і за окремого кандидата, включеного до списку, за який він голосує.
5. Прохідний бар’єр — 5%. Після визначення партій, які подолали бар’єр, ЦВК визначатиме кількість голосів, необхідну для отримання одного мандата (так звану виборчу квоту). Для цього кількість голосів у загальнодержавному окрузі та всіма регіональні списки партій, що подолали виборчий бар’єр, поділять на конституційний склад Ради (на сьогодні це 450 депутатів).
6. Кожна партія, яка здобуде на виборах більше 5%, гарантовано отримує 9 мандатів. Вони розподіляються за затвердженим самою партією загальнодержавним списком.
7. Після цього ЦВК визначатиме кількість мандатів, які отримає кожен регіональний список партії. Щоб визначити цю цифру кількість голосів, поданих за регіональний список у виборчому регіоні, ділиться на виборчу квоту й отримане число округляється до цілого числа. Ці мандати будуть отримувати кандидати від партії у виборчому регіоні, які отримали на свою підтримку найбільшу кількість голосів виборців.
8. Нерозподілені в округах місця будуть розподіляти між партіями зі списком кандидатів партій у загальнодержавному виборчому окрузі, який буде сформований за підсумками голосування

⟶ Рада ввела штрафи за кнопкодавство. Верховна Рада прийняла законопроєкт, який запроваджує штрафи для кнопкодавів. За відповідний законопроєкт проголосував 261 народний депутат.

За неперсональне голосування відтепер каратимуть штрафом від трьох тисяч до п’яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.Станом на зараз це становить 51-85 тисяч гривень.

⟶ «Поліція закриває всі гральні заклади» — міністр внутрішніх справ Аваков. Він сказав: «Постанова Кабміну нам диктує, що всі гральні клуби, лотереї та ігральні заклади повинні бути зачиненими. Вимагаю від Нацполіції до 16 години 20 грудня відповідно до постанови припинити функціонування гральних закладів». За словами глави Нацполіції Ігоря Клименка, поліція готова до виконання наказу.

Фото: pexels.com

Детальніше. Журналіст програми «Слідство.Інфо» Василь Бідун півтора місяці працював під прикриттям на київській «ботофермі». Вона пов’язана з піар-агенцією «Pragmatico». Йому давали завдання писати коментарі на підтримку українських політиків, які балотувалися до Верховної Ради. Завдання співробітники ботоферми отримували в чаті Telegram. Їм пояснювали, у якому ключі треба залишати коментарі в соцмережах.

Коли інтернет-боти працювали в інтересах Анатолія Гриценка та його партії, акцентувати треба було на військовому досвіді політика та його фаховості. Водночас боти мали критикувати політичних суперників Гриценка – Ігоря Смешка та Святослава Вакарчука. Ботоферма написала щонайменше 24 тисячі коментарів в інтересах «Громадянської позиції» та її лідера.

Також «ботоферма» працювати в інтересах Святослава Вакарчука та його партії «Голос». «Боти» писали коментарі на підтримку політика, акцентуючи на молодих обличчях та незаплямованій репутації членів партії. Вони залишили в інтересах «Голосу» близько 6 тисяч коментарів.

Контекст. «Бот» — це скорочена форма від слова «робот». Це акаунт неіснуючої людини, за допомогою якого поширюється та чи інша інформація. Платформа, яка служить для цієї мети, називається ботофермою.

⟶ Використання ботів: реакції політиків. Анатолій Гриценко назвав питання журналістів «дилетантськими» та відмовився давати коментар на цю тему. Святослав Вакарчук заперечив причетність «Голосу» до послуг ботоферми та сказав, що навіть не знає, як ця технологія працює. Він припустив, що проти «Голосу» могли організувати провокацію треті сили.

⟶ Facebook заблокувала ботоферму, на якій працював журналіст «Слідства.Інфо». Соцмережа заблокувала сторінки Znaj.ua, Politeka та Hyser, які поширювали дезінформацію. Компанія видалила 168 акаунтів, 149 сторінок та 79 груп. Вони мали близько 4,2 млн фоловерів. Сторінки і групи керувалися фейковими акаунтами, а імена постійно змінювалися. Серед видалених найбільшу кількість підписників мали сторінки інтернет-видань Znaj.ua, Politeka та Hyser. Ці видання часто поширювали неперевірену інформацію з клікбейтними заголовками.

Керівниця напрямку компанії з питань кібербезпеки Натаніел Глейхер розповіла, що розкруткою цих сторінок займалася київська фірма «Pragmatico». На рекламу у Facebook та Instagram вона витратила близько $ 1,6 млн, залучивши понад 4 млн фоловерів. 

Фото: pexels.com (більше…)

Детальніше. Такі дані оприлюднив Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва. Телебачення було основним джерелом отримання інформації під час виборчої кампанії для переважної більшості українців, окрім молоді. Згідно з результатами опитування, у віковій групі 45-60 років ТБ було основним джерелом інформації для 82% виборців, у групі 30-44 років — для 62% респондентів, у віковій групі 18-29 років — для 52%. У цій групі сайти слугували основним джерелом інформації для 60% виборців, соціальні мережі — для 46%.

Серед партій-переможниць на дострокових виборах до Верховної Ради найактивніше користуються соцмережами виборці «Слуги народу», «Голосу», «Європейської солідарності», значно менше — «Батьківщини» та ОПЗЖ.

Хто і як проводив дослідження. Соцопитування провели Фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно з Київським міжнародним інститутом соціології з 8 до 20 серпня 2019 року. Опитування проводили у 104 населених пунктах в усіх областях, окрім анексованого Криму. У Донецькій і Луганській областях — тільки на територіях, які контролюються Україною. Опитали 2040 респондентів. Статистична похибка вибірки не перевищує 2,3%.

⟶ Підлітки більше довіряють соцмережам, а не медіа. 54% американських підлітків отримують новини з соціальних мереж — Instagram, Facebook і Twitter, а 50% – з YouTube. 41% споживають інформацію через медіа. Про це свідчить опитування сервісу SurveyMonkey і компанія Common Sense Media.

Для 78% підлітків важливо стежити за поточними новинами. Водночас вони звикли довіряти блогерам, відомим особистостям та лідерам думок більше, ніж ЗМІ. Більшість медіа дублюють свої записи в соціальних мережах, але вони конкурують за увагу зі знаменитостями, авторитетами та особистими знайомими. 

65% підлітків, які отримують новини безпосередньо від медіа, сказали, що це допомогло їм краще зрозуміти поточні події. Серед підлітків, які дізнаються новини з YouTube, цей показник 59%. 19% опитаних кажуть, що отримання новин із соціальних медіа змусило їх заплутатися у поточних подіях.

⟶ Facebook створить окрему вкладку з новинами. Нову опцію планують запустити уже восени цього року. Але поки невідомо, чи ця функція запрацює для усіх користувачів. У соцмережі публікуватимуть лише перевірені новини. Перемовини уже провели з ABC News, Bloomberg і The Wall Street Journal. У медіа купуватимуть ліцензію для публікації їхнього контенту. Facebook готовий платити компаніям до трьох мільйонів доларів на рік.

У Facebook заявили, що нададуть ЗМІ можливість самостійно вибрати, як розміщувати матеріали — безпосередньо у соцмережі або тільки заголовки з посиланнями на сайт видання. Поки невідомо, чи погодився уже хтось з медіа на цю пропозицію від глобальної компанії. Водночас для користувачів новини у соцмережі будуть безкоштовними. Засновник соцмережі Марк Цукерберг анонсував появу такого розділу з новинами у січні 2019-го. Тоді він заявив, що прагне поширювати якісні новини та створити екосистему для їхньої підтримки.

Фото: pexels.com

Детальніше. Організація порівняла офіційно витрачені партіями кошти на передвиборчу кампанію, суму застави у ЦВК та кількість голосів на їхню підтримку. Найдорожчою стала вартість голосу для політичної партії «Всеукраїнське об’єднання «Факел». Вона внесла заставу 4,1 мільйон гривень, витратила на агітацію 2,4 мільйони, а отримала на виборах 7 739 голосів. Один голос обійшовся у 861 гривню. Партія «Незалежність» загалом витратила 6,4 мільйони та отримала 7 970 голосів. Один голос на її підтримку коштував 809 гривень. Найменше на один голос витратив переможець виборів — партія «Слуга народу» — 118,8 мільйони гривень витрат на 6 307 792 голоси. Ціна голосу — лише 19 грн. На другому місці «Партія Шарія» — 26 гривень.

Рейтинг партій за вартістю голосу за них на виборах:

1. ВО «Факел» — ціна голосу 861 грн. 
2. «Незалежність» — 809 грн. 
3. «Самопоміч» — 359 грн.
4. Аграрна партія України — 334 грн.
5. «Соціальна справедливість» — 331 грн.
6. «Патріот» — 272 грн.
7. «Українська стратегія Гройсмана» — 265 грн.
8. «Сила права» — 235 грн.
9. «Опозиційний блок» — 214 грн.
10. «Радикальна партія Олега Ляшка» — 198 грн.
11. «Громадянська позиція» — 195 грн.
12. «Рух Нових Сил Михайла Саакашвілі» — 158 грн.
13. «Сила Людей» — 149 грн.
14. «Голос» — 129 грн.
15. ВО «Свобода» — 90 грн.
16. «Європейська Солідарність» — 88 грн.
17. ВО «Батьківщина» — 76 грн.
18. «Сила і честь» — 56 грн.
19. «Партія Зелених України» — 44 грн.
20. «Опозиційна платформа «За життя» — 34 грн.
21. «Партія Шарія» — 26 грн.
22. «Слуга Народу» — 19 грн.

Контекст. Партії, які здобули більше 2% виборчих симпатій на виборах, отримають фінансування на виборах.  Політичні партії в Україні уже четвертий рік поспіль фінансуються з держбюджету. Нововведенням після цих виборів буде те, що державне фінансування матимуть і позапарламентські партії, які не потраплять до Верховної Ради, але здобудуть від 2% голосів виборців. Коли Ви йшли на дільницю, разом із своїм паспортом взяли символічні 38 гривень 42 копійки. Загальний розмір бюджету державного фінансування прямо залежить від явки. Кожен виборець це конкретна сума грошей (частка від прожиткового мінімуму). Оцей загальний бюджет розподіляється між партіями які долають 5% бар’єр і потрапляють в раду. Держфінансування з 2020 року отримають і ті партії, що до парламенту не потраплять, але наберуть 2%. Загальний бюджет розподіляється між партіями в залежності від того який партія набрала результат. Тобто, Ваші 38 гривень 42 копійки абсолютно точно підуть у кошик до тієї партії за яку Ви голосували. І лише гроші виборців які проголосували за партії що не долають 2% будуть розподілені між тими партіями які цей бар’єр долають. Теж пропорційно, в залежності від результату. Тому більшість коштів тут знову ж таки отримає «Слуга народу».

Навіщо фінансувати партії. Гроші від платників податків – це альтернативне джерело доходів для партій, на противагу фінансовим вливанням від олігархів. Поступово це має привести до якісних змін в ухваленні рішень як на місцевому рівні, так і на рівні парламенту. Бо закони мають ухвалювати не з урахуванням інтересів великого приватного донора, а в інтересах усієї держави та суспільства. Миттєвого результату від запровадження державного фінансування годі чекати, оскільки трансформація може тривати кілька виборчих циклів та залежить і від низки інших чинників. Зокрема, від економічної ситуації, роботи контролюючих органів та судів, а також від створення незалежних від олігархів медіа.

Куди партії можуть витрачати кошти, які отримали від платників податків. Закон каже: «на статутну діяльність партій». Але цей вислів можна трактувати надто широко. Єдине, на що заборонено витрачати ці кошти, то це на ведення виборчої агітації. Однак, якщо партія не зареєстрована в ЦВК як суб’єкт виборчого процесу, то й реклама за державні кошти не вважатиметься за агітацію. Саме тому партії досить часто зловживали використанням держкоштів на пряму й навіть на приховану рекламу. Фактично партії мали б витрачати ці кошти на розвиток регіональної мережі, навчання своїх рядових членів і представників у радах, проведення досліджень, залучення експертів до розроблення рішень місцевого та національного рівнів, комунікацію з виборцями (двосторонню комунікацію, а не рекламу), організацію публічних консультацій.

Фото: pexels.com